Від Катині до Смоленська: що далі?

 Від Катині до Смоленська: що далі?

...чи є підстави для певності в тому, що ми маємо перед собою не що інше, як чергове підле московське убивство? - підстави для певності без наявності прямих його доказів?

Гортаючи сторінки інтернету, можна зауважити, що в більшості з тих людей, які хоч скільки відверто висловилися щодо загибелі польської еліти під Смоленськом і чиї висловлювання не несуть офіціозного навантаження, фактично нема сумніву у тому, що дана масова загибель вершків польської еліти не випадковість, а кваліфіковане, ретельно підготоване і сплановане нове величезне московське убивство.

Причому що цікаво, практично не грає ролі, бачимо ми таку констатацію від посіпак банди московських убивць, чи від решту людей, які усі природно є ближчими чи дальшими кандидатами бути раніше чи пізніше убитими бандою московських убивць наступними - факт нового московського злочинного діяння усі приймають просто як належне. Різняться _оцінки_ даного - як і усіх інших московських злочинних діянь - це само собою. Починаючи з осуду і закінчуючи відвертим захопленням "майстерністю" убивць на зразок: "Самолет уронить не проблема, ты поди их всех собери вместе ... А ведь каким-то неведомым образом на этот борт попали все основные польские русофобы, начиная с Президента и кончая Директором института национальной памяти - главной русофобской сволочью, не побоюсь произнести этого слова. Вот где высший пилотаж. И если это действительно так, если эту операцию по собиранию вышеупомянутой публики провела ФСБ, то меня невольно охватывает гордость за произошедшее" (http://h.ua/story/266217/)

Якщо коротко розглянути, чи є підстави для такої суцільної певності в тому, що ми маємо перед собою не що інше, як чергове підле московське убивство - підстави для певності без наявності прямих його доказів, то (з точки зору наявності московської можливості убити і московського мотиву убивства) виходить наступне.

Щодо можливості заподіяти так, щоб ТУ-154 російського виробництва, нещодавно з російського ремонту, на російській території, розбився, то навіть крайньому скептику цілком очевидно, що така можливість - при найменшому московському бажанні - безумовно була.

Що стосовно наявності московського мотиву убити Леха Качинського разом з решту сучасних "основные польские русофобы", то давайте трішки подумаємо, куди поділися ті люди, які впритул стріляли в потилиці десяткам тисяч польських офіцерів в 1940? що у них був мотив убивати, свідчить просто сам факт убивства, навіть і без надання московських архівних документів про той мотив. А що вони не будуть надані, не доводиться сумніватися. Документи ж то хоч вони й архівні, але мотив - сучасний, адже усі ті організації, які виробляли мотив убивання в 1940 еліти польського суспільства, залишились існувати - якщо не в незмінному вигляді, то в технічно модернізованому.

Коли врахувати той факт, що усі без жодного винятку московські убивці - і які впритул стріляли в потилиці десяткам тисяч польських офіцерів в 1940, і які приймали рішення про те убивання, і які віддавали наказ убивати - що усі ці люди надалі залишились тоді в тих самих московських організаціях, щоб передати свій досвід підростаючим в них поколінням, а деякі з них цілком можливо ще в стані бути присутніми на трибунах московського Параду Побєди, само собою на найпочесніших місцях, то зрозуміло, що мотив убивати нову польську еліту в банди московських убивць був так само і 10 квітня 2010 року. Це той самий мотив, який керував діями московських убивць в 1940 році.

Не доводиться сумніватися, що такого роду елементарні міркування щодо такого суб'єкта міжнародних відносин, як банда московських убивць, яка фактично не дуже криючись, нагло убиває, убиває і убиває ("а что ви нам сдєлаєтє") - усіх, хто їм не до смаку і чим далі тим більше, не тільки в Росії та в Україні - ці елементарні міркування доступні для політичних еліт всіх країн.

Це до речі приблизно нагадує ситуацію, утворену практично показовим убивством московською бандою убивць геніального українського пісняра Володимира Івасюка в 1979 - убивства, тільки трішки офіціозно прикритого в пресі, з практично безперешкодно поширюваною тіньовими каналами інформацією про реальні обставини дійсного убивства. Посіяти
страх перед московськими убивцями, ось мета такої поведінки московського злочинного оргутворення.

Хоч мені і не віриться, що польський народ зломлений - як не зламалася і шановна українська громада ("Шановна Громадо!", - так розпочав свої слова Ростислав Братунь до завмерлої на цвинтарі величезної кількості людей, які прийшли на похорон Володимира Івасюка) - але не доводиться сумніватися, що вслід за убивством убивцями заплановані й інші засоби.

Скоріш за все це різка активізація в Польщі московських сексотів, і перш за все українофобних московських сексотів. З відповідною активізацією й нагнітанням антипольських дій з боку московських сексотів в Україні типу Тягнибока - щоб скористатися досягнутою дестабілізацією для виведення на новий рівень стандартної московської антипольсько-антиукраїнської роботи. Без зцьковування українців та поляків у московської банди убивць ніколи нічого не виходило.

Чи сподівається хтось, що московські убивства припиняться? Думаю ні. Банда московських убивць убиватиме рівно доти, доки вона існуватиме. Убивати - це спосіб існування банди московських убивць. Зараз свій державний московський міжнародний терор (внутріросійський терор банди московських убивць не є предметом даної статті) московські убивці підпирають усіма досі підконтрольними московській банді засобами, у тому числі ракетноядерними. І досить таки очевидно, що коли сьогодні міжнародна спільнота не засудить дане нове величезне московське убивство, то завтра похорони перших осіб різних країн, з тих, які не догодили московській банді убивць, стануть залізним правилом.

Негребецький: Ляха історія не вчить

Негребецький: Ляха історія не вчить

Журнал О.Негребецького http://nehrebeckyj.livejournal.com/235774.html

nehrebeckyj 2013-07-14 18:12
    Я, як людина, котра значною мірою сформувалася на польській культурі - ледь чи не єдиній потужній альтернативі кацапізму при совітах, - почав відчувати до ляхів глибоку огиду. Вони вже не раз прокакували свою Лядщину через те, що зневажали й недооцінювали українців.
    І тепер, паскуди, знайшли собі ворога якраз по силі. Не німця, не москаля - нещасного українця.
    «Ляхам кари!
    Кари ляхам, щоб каялись!»

nehrebeckyj 2013-07-14 20:48 (UTC) А шабашу в Соймі мало? А отаких статейок у провідних газетах, по радіо, по телевізору:
www.rp.pl/artykul/9157,1027820-Ukraincy--nie-klamcie.html Лядським політикам потрібен ворог (класика жанру), от вони й вибрали такого, що здачі не дасть. Правду кажуть, що заради "кресув всхудніх правдзіви поляк Варшаве одда". Не розуміють, ідіоти, яку потугу могли б скласти гуртом.

Olexandr Franchuk 2013-07-23 07:01 am (UTC)
Саме тому, що розуміють, "яку потугу могли б скласти гуртом", все це в Польщі і діється. Це ну дуже очевидно, якщо трішки подумати. Розуміють ті, хто цю всю антиукраїнську пургу піднімає. І хто усунув з життя ту еліту, яка вже фактично досягла з Україною примирення з волинського питання. Не думає ж хтось, що 10 квітня 2010 мине без наслідку? Як бачимо, з наслідком. Польські стрілки вже успішно переведено (наново поставленою замість убитої еліти) з Катині на Волинь. А від нас різка реакція - це наступний крок в московському сценарії.

nehrebeckyj 2013-07-23 06:18 pm (UTC)
Може, й так. То якісь нещасні українські студенти "підірвали" мечеть у Лондоні - наче поширення ісламу у Великобританії - найбільша проблема українських студентів. То інше що-небудь розкручують. А в Польщі вершать політику польшевики. Та чи це означає, що ми повинні мовчки ковтати глум і приниження? Мало їм щербєца ві Львові, якого ми мовчки проковтнули?

Olexandr Franchuk 2013-07-24 09:11 am (UTC)
Навіщо глум ковтати? Думаю все досить таки просто, якщо бачити дійсність як є, а не як нам спеціально підсовують, щоб ми з залитими московським інфолайном очима робили те, що вони хочуть. Можливо і в волинських подіях так було: адже про роль московських партизанів там, а їх було там повно, щось ніде нігугу.
Треба орієнтуватись на нормальних поляків: а ознака московського сексота в Польщі проста - кричить, піниться проти України, українців і будь-чого українського, значить це він, московський сексот. Та ж сама ознака має місце і в Україні, як на мою скромну думку: кричить з усієї сили проти поляків (німців, євросоюзу - див. список московських потреб) - значить московський сексот. Ну або дурень сексотами надрочений.

nehrebeckyj 2013-07-24 04:42 pm (UTC)
Я давно не контактував з поляками - серед них ще лишилися нормальні? Чи, як і в московитів - хвороба переросла в пандемію? Також я не впевнений, що всякий, хто "кричить, піниться проти України, українців і будь-чого українського" - обов'язково московський сексот. Там і своїх охочекомонників вистачає. І хто їм у нас потурає - дурень значно більший за того, хто "кричить з усієї сили". Відсіч давати треба. Світ жорстокий, слабких затоптутють. Наші найважливіші бійці під цю нагоду - історики, архівісти, дослідники. І публіцисти.
А щодо Євросоюзу - гризуть мене сумніви, що нам у ньому буде добре. Якби нас не пограбували ще й вони - після грабунку, вчиненого самі-знаєте-ким.

Olexandr Franchuk 2013-07-25 06:52 am (UTC)
Як це не залишилось нормальних? навіть в цій гілці обговорення згадувався Валенса з його такою оцінкою сьогоднішніх польських претензій до України, яка співпадає з Вашою оцінкою. Не думаю, що Валенса сам один такий в Польщі.
Що ж до давати відсіч тим, хто піниться проти України, то це обов'язково, але є питання, _як саме_ це робити. Думаю давати відсіч таким слід в контексті московських інтересів, тобто говорити, перш за все, про те, що вони ведуть себе точно так, як це мав би робити московський сексот, після того, як повбивав всю справжню польську еліту під Смоленськом, яка насмілилась роззути очі на те, де саме знаходяться справжні життєві польські інтереси. Адже в історії повно очевидних прикладів розбіжностей (назвемо це так) між українцями і поляками, які усі пішли на "користь" московській банді убивць в їх злочинних діях проти українців і поляків. І ця історія зла між поляками та українцями починається якраз з тих часів, як Москва розпочала лізти в Україну, хіба не так? - до того жодних конфліктів між українцями та поляками не було. Ну я не бачив ніде жодних згадок про них. Я маю на увазі, що досвід в московської банди, щодо розпалювання корисного протистояння між українцями і поляками, за сотні років, нагромаджений просто величезний, і він ніде не подівся.
І якщо припустити, що в Україні і в Польщі є московські сексоти [припустімо неможливе :-) ], то спробуйте собі уявити, що саме вони повинні робити, щодо взаємин між українцями і поляками? Чи не розпалювати усіма можливими та іншими засобами ворожість? Своїми руками, але перш за все вишукуючи дурників, яких можна, так чи інакше, надрочити і запустити робити це.

nehrebeckyj 2013-07-25 07:15 pm (UTC)
Слава суті речей, таки є нормальні. wyborcza.pl/1,75968,14332122,Komu_pomaga_ksiadz_Zaleski.html
До речі, мармиза Залеського, якої я досі не бачив, одразу розставила всі пазли на місця. Там не тільки рука мацкви. Там глибше.
 

виступи провокатора Тягнибока

2makoviy: Те, що виступи провокатора Тягнибока так зручно лягають в брехливу антиукраїнську систему аргументації московського злочинного оргутворення, як зерно в наперед добре зорану і відкультивовану ріллю, я вперше помітив після його широко розрекламованого виступу на Яворині в розпал президентської кампанії 2004 року. Після того - скільки мені доводилось бачити по ТБ цю людину, я щоразу ще і ще додатково пересвідчувався у тому, що такого типу псевдонаціоналісти (тоді був іще такий Козак і багато інших) існують в українському політикумі суто для того, щоби якомога більше напаскудити реальній роботі для українського народу. Не варто даремно намагатись тішити себе думкою, що московські сексоти, повністю зайняті плідністю своєї роботи на своїх московських хазяїв, а фактів для цього хоч гать гати, дуже повинні щось там усвідомити, коли прийдуть до влади. Потрібно речі просто назвати своїми іменами, московських сексотів московськими сексотами, а не облудно називати московських сексотів українськими націоналістами.
Що стосовно українських взаємин з Польщею і поляками після другої світової, то для розуміння відмінності Тягнибока від справжніх націоналістів достатньо трішки почитати післявоєнні статті Степана Бандери, дотичні до цієї тематики (Степан Бандера ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (збірник вибраних праць) http://olexandr.110mb.com/zip/SBanderaPerspektyvy.pdf)

Олександр Франчук

Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html?view=32992#t32992
makoviy 2011-07-11 13:59 (UTC)
З тим, що нашими громадянами успішно маніпулюють - погоджуюсь. Щодо відмінностей: деякі є, звичайно, інколи пропонують інший, загалом прийнятний для мене варіант, тому я і не назвав це серйозними розбіжностями. Наприклад, розумію складну історію взаємостосунків з Польщею, коли націоналісти загострюють на цьому увагу, але, прийшовши до влади, повинні ж вони усвідомлювати(?) необхідність тісної співпраці з цією та іншими країнами ЄС, якщо ми хочемо вийти з-під рос. впливу. Мені подобалась модель відносин з Польщею, якої дотримувався Ющенко. Ідею євроатлантичної інтеграції свободівці не відкидають повністю (інформація з промов, мені це було важливо почути), але паралельно розглядають свою ідею Балто-Чорноморського союзу. Ідея цікава, але мені реалістичнішим видається наше майбутнє приєднання до ПДЧ. Провокації - Ви вважаєте, що у Львові неадекватно відповіли рос. шовіністам і краще було не втягуватись в конфлікт? Така думка має право на існування, але дуже розумію тих, яким захотілось відповісти.