2019-06-29

Чергове московське убивство: Василь Червоній




Чергове московське убивство: Василь Червоній

Чи збільшує шанси залишитись живими липкий страх причетних до можливості розслідування обставин убивства Василя Червонія та об'єктивного оприлюднення інформації про нього?

Величезний досвід українського народу однозначно показує, що так звана (м'яко кажучи) "примирювальна" позиція при виді очевидних ознак чергових московських убивств на українській землі - а також не менш очевидних ознак величезних московських зусиль щодо нового підпорядкування Москві важелів управління безпекою українського народу, з метою учинення нових гігантських убивств на українській землі - не тільки аніскільки не поліпшує особистої безпеки даних прямо причетних людей, а цілком навпаки, з імовірністю майже одиниця неминуче та прямо й досить таки швидко веде цих людей до загибелі. І далеко не тільки особистої фізичної їхньої скорої загибелі, зауважимо при цьому.

Що стосовно чергового щойно учиненого нового московського убивства ще одного українського політичного діяча, Василя Червонія, то ознак традиційної московської ретельної організації прикриття цього убивства стільки, що тільки за одною цією стандартною ознакою учинення московських убивств можна не сумніватися в тому, що це не що інше, як нове московське убивство.

Щодо (загальної) причини убивства, то тут гадати не доводиться, достатньо тільки прочитати одну з останніх публікацій Василя Червонія:
===:
УКРАЇНЦІ… ПЕРЕМОЖЦІ ЧИ ЖЕРТВИ ВІЙНИ?
Слово Просвіти ч.20 (501), 21-27 травня 2009 р. 
четвер, 21 травня 2009 06:00
Василь ЧЕРВОНІЙ,
народний депутат України чотирьох скликань
Мої родичі, як і більшість українців, боролися з фашизмом як у Червоній армії, так і в лавах УПА. Мені легко говорити на тему війни в будь-якій аудиторії. Але далі терпіти приниження українців через применшення їхнього внеску в очищення Європи від німецького фашизму та Євразії від російського націонал-більшовизму і через прищеплення нам неіснуючих провин за чужі гріхи не хочу.
За 18 років керівники України так і не виробили власної української оцінки ходу війни, її наслідків, внеску українського народу в перемогу над обома агресорами та організаторами війни — нацистами і комуністами. Саме тому підручники з історії для школярів досі подають майже без змін історію війни в радянській, тобто російській інтерпретації, ототожнюючи її з історією так званої Великої Вітчизняної. Багатьом в Україні не хочеться, щоб українці дізналися всю правду про криваві події 1938—1953 років. Бо в цього покоління можуть з’явитися нормальні, а не рабські вимоги до своїх сусідів — колишніх окупантів…
Історію потрібно знати без прикрас. І вивчати її на правдивих фактах, дивлячись на неї українськими очима, а не позиченими у московського чи тель-авівського посла. Бо результатами війни на кістках мільйонів українських жертв й надалі користуватимуться і збагачуватимуться ті, хто розпочав війну, або ті, хто не наважився підняти свою зброю проти двох агресорів.
Історична правда полягає в тому, що Друга світова війна розпочалася не 1941 року нападом Німеччини на СРСР, а 1939-го нападом СРСР на Фінляндію, згодом Естонію, Латвію, Литву, Румунію та Польщу. Перші два роки війни СРСР і Німеччина були державами-союзниками; їхні вожді Гітлер і Сталін симпатизували один одному; червоноармійці й солдати Вермахту проводили спільні військові паради в Гродно, Бресті, Пінську, Золочеві. Берія в газеті “Правда” називав німецький націонал-соціалізм братерською ідеологією. Тому й не дивно, що ця німецько-радянська дружба завершилася так званим пактом Молотова-Ріббентропа, який розв’язав руки агресивній Москві в її намаганнях окупувати величезні території сусідніх держав.
Уже у вересні 1939 року під радянською окупацією опинилася вся Україна. На західноукраїнські землі прийшло не визволення, а терор, розкуркулення і колективізація, арешти та розстріли активістів патріотичних організацій, священиків, інтелігенції. Майже 1,2 млн так званих ворогів народу було вивезено в Казахстан і Сибір.
Про це нині мовчать і в Москві, й у Києві. Як не хочуть говорити і про те, що саме українських новобранців часто кидали на німецькі укріплення без зброї, без набоїв, під дулами заградзагонів, аби знищити тих, хто вижив після страшного Голодомору.
Потрібно згадати бездарних і жорстоких червоних генералів, які під час оборони Києва та Харкова здавали в німецький полон мільйонні армії. Немає досі всієї правди про штрафні батальйони, про розстріли комуністами тих, хто втік з німецького полону, про радянські концтабори для тих, хто вже побував у таборах фашистських, про особливу роль СМЕРШу, про енкаведистів, якими була нашпигована кожна військова частина і загони яких було послано в Західну Україну під маскою червоних партизанів для боротьби не з фашистами, а з українськими повстанцями і мирним населенням.
Монголо-татарську підступність і виняткову жорстокість так званих визволителів добре пам’ятають і латиші, й естонці, й поляки, і чехи, й угорці. Радянські “визволителі” зґвалтували 15 млн жінок (на території НДР — майже всіх жінок!), 6 млн з яких зробили аборти. Цього не було в британській чи американській зонах окупації. Економіку країн соцтабору (радянської зони окупації) було відкинуто на десятки років назад порівняно з країнами Європи, які опинилися в НАТО.
Усе це — сотні тисяч безневинних жертв. Усе це — гірка правда тієї війни, яка завдала українцям непоправних втрат. За даними англійського історика Нормана Дейвіса, в роки Другої світової війни загинуло 20 мільйонів українців — найчисленніші жертви серед усіх народів світу. За це європейці повинні українцям руки цілувати, пам’ятники встановлювати, а не йти на повідку у ФСБ і Моссаду, звинувачуючи українців у співпраці з фашистами, як цинічно це робить німецька Феміда щодо червоноармійця Івана Дем’янюка, який потрапив у німецький полон.
Так, деякі українці, як і всі європейці, воювали на боці німців (і то не до кінця війни) лише у складі однієї дивізії “Галичина” та двох батальйонів — “Нахтігаль” і “Роланд” (жодним чином не пов’язані з УПА), що налічували загалом не більше 30 тисяч вояків. Натомість цілі держави, такі як Італія, Японія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Хорватія тощо були союзниками Німеччини. Кількість поляків, євреїв, французів, бельгійців та інших окупованих народів Європи, що воювали у формуваннях СС, Вермахту, охоронних, поліційних та інших формуваннях ІІІ Рейху, була у кожної європейської нації набагато більшою, ніж згадані 30 тисяч українців. Тепер можна стверджувати, що серед окупованих народів Європи найменша кількість тих, хто добровільно або примусово став під прапори і багнети Адольфа Гітлера, — це українці!
Улітку 1942 року приблизно 500 тисяч росіян вже служили в німецькій армії, а на кінець того самого року їхня кількість в лавах Вермахту, СС та інших військово-поліційних і допоміжних формуваннях коливалася від 800 тисяч до 1 мільйона осіб. Французький історик К. К. Жура стверджує, що їхня кількість — півтора мільйона. Росіянин став вагомою фігурою після німця, що під нацистськими штандартами погодився вести безкомпромісну збройну боротьбу проти Червоної армії, радянської держави та своєї батьківщини. То чому росіяни, поляки чи євреї не сміють їх називати підсобниками фашистів, німецькими прихвоснями, нацистами, колаборантами, а українців дедалі частіше називають фашистами? І це на українських телеканалах! Чи не тому, що ці телеканали належать не українцям?
Невже цього не розуміє так звана українська влада? Не розуміють, бо і Президент, і уряд, і парламент “купилися” на дешеву російську пропаганду і поширюють в Україні чужі українцям ідеї “великої перемоги” так званого радянського народу, отже, Сталіна. Доказ? Простий! Українська влада не вважає за потрібне засудити комунізм і Сталіна так, як 1945-го судили нацизм і Гітлера.
Росія не лише привласнила перемогу над фашизмом, вона використовує цю дату як ідеологічний плацдарм для боротьби з українською державністю і для нової окупації України. Спочатку ідеологічної, інформаційної, церковної, економічної, а згодом і територіальної.
Правда полягає в тому, що після червня 1941 року Україна опинилася в жорнах двох тоталітарних режимів, і особливого вибору в більшості українців під час мобілізації не було. Тому маємо віддати належну шану тим українцям, кого примусово мобілізували до Червоної армії, хто загинув у боротьбі з фашизмом.
Мало хто знає про те, що в когорті Героїв Радянського Союзу —половина українців, як і те, що на 2009 рік в Україні проживає всього 219 тисяч фронтовиків, а так звана Всеукраїнська організація ветеранів налічує аж 3 млн членів. Саме їх, енкаведистів, кадебістів, політруків, народжених після 1927 року, бачимо на парадах, де вже немає фронтовиків, бо їм далеко за 80 і вони ледь животіють на мізерні пенсії, на відміну від вгодованих ветеранів НКВС.
Та найбільша ганьба нинішньої української влади — ситуація, що в Українській державі не визнано тих, хто зі зброєю в руках без примусу, добровільно боровся за неї проти німецьких, російських, угорських, польських та інших окупантів. Українські повстанці — справжні Герої України. Саме їхній безсмертний подвиг приніс Україні омріяну Незалежність. Для українців Друга світова війна завершилася лише 24 серпня 1991 р.
Доки влада не стане українською, доки не вимагатиме від інших країн і народів шанувати українців як націю, що поклала на вівтар перемоги над фашизмом найбільшу кількість жертв, доти в нас не буде сильної національної держави, яку створили, наприклад, євреї саме як жертви війни. Українці — не переможці, а жертви війни, і не менші, ніж євреї. А тому маємо не менше прав, ніж євреї, на створення власної національної держави, де в усіх сферах політичного, економічного, військового, інформаційного, культурного, церковного життя керували б представники корінної нації, яка найбільшою самопожертвою серед народів світу виборола священне право на національне відродження з попелу війни.
І першим кроком у цьому напрямі має стати відмова від загравання з колишніми неприхованими і таємними організаторами війни та святкування так званого Дня Перемоги за чужими сценаріями. Дні завершення Другої світової війни мають залишитися поминальними, коли всі українці, за християнськими традиціями, молитимуться у храмах та біля могил усіх жертв і всіх учасників війни. В ім’я примирення українця з українцем! В ім’я України, а не її катів, що досі не покаялись!
Copyright © 2009 Слово Просвіти. Всі права застережено.
:=== Передруковану на ХВ: http://h.ua/story/200441/
Оригінал тут: http://www.slovoprosvity.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2221:%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A6%D0%86%E2%80%A6%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9C%D0%9E%D0%96%D0%A6%D0%86%20%20%D0%A7%D0%98%20%D0%96%D0%95%D0%A0%D0%A2%D0%92%D0%98%20%D0%92%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%98?&catid=41:%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0&Itemid=57

Найбільше інформації про убивство Василя Червонія, яку як на сьогодні мені вдалося знайти, в публікації (наводжу її повністю):

Авторка: viaaaa@livejournal.com
Ім'я: Вікторія Омельченко (Via)
День народження: 1968-05-28
Місцезнаходження: Київ, Ukraine
===:
Jul. 8th, 2009 at 9:24 PM
Василь Червоній – загибель чи вбивство?
4 липня 2009 року трагічна смерть обірвала життя народного депутата України чотирьох скликань, члена Вищої церковної ради УПЦ КП, старости Свято-Покровського кафедрального собору м. Рівне, голови Рівненської обласної організації Української Народної Партії Василя Червонія.
6 липня Василя Червонія поховали біля центрального кафедрального Свято-Покровського собору поряд із митрополитом Рівненським і Острозьким Даниїлом.
На похороні було близько п’яти тисяч чоловік ( за оцінками преси, як на мене – набагато більше), напередодні цілу добу тривала служба у соборі – аби мешканці Рівного могли попрощатися з Червонієм. Віддати останню шану загиблому соратнику приїхали люди з усієї України, вперше в житті бачила таку кількість мужніх чоловіків із сльозами на очах. Співали Гімн України і стріляли з рушниць , спускали труну під улюблену пісню Василя про Полісся – ось тут є відео похорону:
http://www.rivne1.tv/Info/?id=2991&p=0&p1=2
Звісно, були виступи. Голова УНП Юрій Костенко попросив вибачення у Василя Червонія – можливо, й щиро, але мимоволі закралася думка, що перед мертвими вибачатися простіше. Різні були промови «діячів» - і від душі, й формальні, але загальний настрій був щемно-трагічним – Рівненщина понесла величезну втрату, люди втратили Провідника – одночасно із сльозами горя на обличчях людей видно було розпач і безпорадність, якусь навіть дитячу розгубленість.
Немилосердно пекло сонце, виступи тривали дуже довго. І ось слово взяв Микола Поровський: «Я не вірю ні у які блискавки. Читав висновок судово-медичної експертизи – де зазначено, що струм увійшов через ліве плече і вийшов через праве плече. Де ви бачили блискавку, що б’є не вертикально, а горизонтально?». Всі люди стиха загомоніли – бо то була думка, висловлена вголос від імені багато кого, хто не вірив у випадковість загибелі Василя Червонія. І вже у наступному виступі хтось продовжив думку про вбивство: «Загинули Чорновол, Ємець, Оробець , і Червоній став з ними в ряд».
Ще напередодні у Києві, читаючи повідомлення про смерть Червонія, жодної секунди не вірила у випадковий збіг обставин і версію смерті від блискавки. У Рівному я очікувала почути факти від очевидців і соратників – і то відбулося вже одразу біля могили покійного, люди говорили про це. Соратнику Червонія – Євгену Жовтяку – слова для виступу так і не надали. В’ячеслав Кириленко також не виступав – стояв серед людей оддалік. Хтось з керівників області зачитав слова співчуття від Президента України Віктора Ющенка, а потому одразу заговорив Володимир Бондаренко (і краще б він мовчав) : «Коли ми йшли до могили, дехто з людей кинув нам вслід «О, приїхали Юлькіни жучки». То ми кажемо, що ми не «жучки», ми також привезли співчуття від Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, не одному ж Президенту співчувати». Люди знову стиха загули – але вже від огиди і обурення, то було дуже недоречно і непристойно – таке верзти на похороні.
Коли почали засипати могилу, і всі кидали пригорщі землі на труну, людський вир зіткнув мене з Кириленком – тихенько попросила його про те, аби депутати ВР ініціювали порушення кримінальної справи за фактом загибелі Василя Червонія. В’ячеслав пообіцяв порадитися з іншими депутатами і зробити все можливе, аби це вбивство було розслідуване.
Потім був поминальний обід – на якому всі знову і знову розпитували один одного, що саме трапилося. Помітила, що всі члени УНП продовжували наполягати на версії про випадкову блискавку, мешканці Рівного говорили мало і неохоче – видно було деяку упередженість і побоювання, що ми поїдемо назад до Києва, а їм там залишатися і жити.
Поспілкуватися з родичами не було можливості – бо це виглядало б просто неетично, тому всі одне одному переказували чутки про те, що нібито казали родичі і свідки загибелі Василя. І говорили різне.
Далі я просто викладу ту інформацію, що почула у Рівному, прочитала у пресі, отримала від різних адресатів на електронну пошту за останні дні:
1. Мешканці Рівного говорили, що Василь з родиною поїхав купатися на озеро, почався дощ, родичі вийшли на берег, а Червоній залишився у воді – поплавати під дощем. Потім люди з берега побачили, як Василь різко здригнувся, нібито хотів вискочити з води, і впав. В цей час гримів грім – але дуже далеко, і блискавки видно не було. Дехто з очевидців бачив, як впав Василь, з вікон будиночків, що нібито є на березі озера.
2. У найперших повідомленнях ЗМІ писали про те, що Василь вудив рибу з вудкою, в яку нібито потрапила блискавка.
3. Інші ЗМІ писали про те, що Василь розмовляв під час дощу мало не у озері по мобільному телефону, через що в нього нібито влучила блискавка.
4. 4 липня було названо одразу три різних лікарні, у які начебто відвезли Василя Червонія.
5. Частина ЗМІ писала, що Василь Червоній помер у машині швидкої допомоги, частина ЗМІ запевняла, що його рятували у реанімаційному відділенні ще декілька годин. Після похорону преса написала таке: «Блискавка увійшла в одне плече і вийшла в інше, розірвавши серце, кажуть очевидці і лікарі. Зазвичай вона входить у землю вертикально.» http://www.radiosvoboda.org/content/article/1770672.html. Виникає слушне питання - який тоді був сенс у реанімаційних заходах і чи були вони взагалі?
6. Одразу після повернення у Київ мені надіслали листа, де розповіли, що блискавка вийшла через ногу – і що була обпечена плоть ноги.
7. Також мені надіслали скан висновку судово-медичної експертизи, у якому зазначено причину смерті : «Ураження атмосферною електрикою» – яким чином судмедексперт зробив висновок про природу електричного струму, невідомо. Проте перелік ушкоджень – відсутній, на підставі чого саме зроблені висновки – невідомо.
А тепер про тих, кому вигідна була смерть Василя Червонія саме зараз:
1. У зв’язку з подіями по «справі Лозинського» була виявлена наступна закономірність:
Василь Червоній закінчив в 1975 р. середню школу на батьківщині батька в с.Грушка Кіровоградської області.
http://maidanua.org/static/news/2009/1246739047.html
У цьому самому с.Грушки Ульянівського району Кировоградської області народився і мешкав вбитий 16 липня Валерій Олійник.
І дуже неподалік – у тому ж Ульянівському районі Кіровоградської області 15 липня загинув у автокатастрофі син народного депутата України Ганни Герман.
Перші повідомлення про вбивство Валерія Олійника у Голованівському лісі надходили до преси саме від осередку УНП у Кировоградській області.
2. У зв’язку з приїздом партиарха Кирила:
Василь Червоній ініціював розгляд питання по недопущення патріарха Кирила не територію Рівненської області і це питання мало бути поставлення на голосування у Рівненській облраді 10 липня.
Також Червоній планував із соратниками організацію блокування патріарха Кирила у Бориспільському аеропорту м.Києва 28 липня 2009 року.
Окремо звертаю увагу - на запит у Гуглі залишився кеш з наступною інформацією:
«Василь Червоній, Микола Поровський та Володимир Пилипчук дадуть прес-конференцію у ... Про це повідомили з прес-служби РОО УНП. Інші новини за 26.06.2009 ...www.ogo.rv.ua/hot_news/28314 - Сохранено в кэше – Похожие»
Станом на сьогодні сайт «Ого» не працює і довідатися, яку саме прес-конференцію планував Василь Червоній, не маю змоги – чи то щодо подій на Кировоградщині, чи щодо приїзду патріарха Кирила.
Ще одна цитата з новин: «Цю трагедію вважає не випадковою і священик Степан Маринич – колишній соратник покійного, нещодавно відсторонений від служби не без участі Члена вищої церковної ради УПЦ КП Василя Червонія. «Не треба ніколи нікому копати яму», – зауважив Степан Маринич.» http://www.radiosvoboda.org/content/article/1770672.html . Це вже схоже на погрозу.
Одночасно хочу зазначити, що у Інтернеті почалася шалена інформаційна кампанія про «Кару Божу» буквально з перших хвилин появи повідомлень про загибель Василя Червонія. Версію про блискавку активно педалювали і підігрівали прихильники Московського патріархату, і навіть були погрози «незгідним», що вони можуть повторити долю Василя Червонія. І при цьому члени УНП, присутні в Інтернет просторі, наполегливо просили не піднімати питання про те, що смерть невипадкова – що також насторожує.
Підводячи риску, зазначу, що смерть Василя Червонія відбулася за незрозумілих обставин, в ній були зацікавлені різні кола політичних і релігійних діячів, і реалії та наведені факти потребують дослідити справу в рамках кримінального процесу – із залученням слідчих органів, бо замовчування факту вбивства Василя Червонія є неприпустимим злочином перед мешканцями Рівненської області та всієї України.
:=== http://viaaaa.livejournal.com/28600.html

Не доводиться сумніватися, чи не так, що дане вбивство - як і усі без жодного винятку убивства величезної кількості українських політичних, мистецьких та медійних діячів, які усі, так само без жодного винятку, були убиті виключно бандою московських убивць українського народу - звичайно що не буде а ні розслідуване, а ні тим більше розкрите. І ці абсолютно безкарні московські убивства - це зрозуміло мабуть усім - продовжуватимуться доти, доки Україна не стане дійсним учасником НАТО.

Останні кілька слів попереднього абзацу взяті з безпосередньо відносної до даної теми статті:
"Убивства українських політичних і культурних діячів"
http://h.ua/story/53946/
(http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46b84f3c178cc/)

Олександр Франчук

Дата публікації: 12.07.2009 13:31:57 https://h.ua/story/212652/

Кількість переглядів: 5925
Всього коментарів: 49
Кількість рекомендацій: 8
Всього рецензій: 9

Коментарі

Олександр Франчук
Дата коментаря: 12.07.2009 22:16:58
Брєд, шановні СКАНДИНАВ і Прохожий, має ту характерну особливість, що він не співпадає з дійсністю. Отже раз Ви виявляєте обидва таке зворушливе сагласіє, визначаючи матеріал як "Пример маниакально-депрессивного бреда", значить Ви легко вкажете на щось _одне_ (багато всього не треба), що в даному матеріалі не відповідає дійсності.
Вкажіть будь ласка, а то у випадку коли жоден з Вас жодного нічого такого що б не відповідало дійсності вказати не зможете, кожному тут буде ясно, що ви обидва просто тупо брешете, виконуючи обов\'язок московського холуя.
Було:
СКАНДИНАВ 12.07.2009 15:18:09
Рекомендует этот материал. Почему? Пример маниакально-депрессивного бреда. Яркая иллюстрация для учебника по психиатрии
Прохожий 16:34 12/07/09
Полностью согласен с предыдущим оратором. ХОЧУ ТОЛЬКО ДОБАВИТЬ, ЧТО БРЕД ЭТОТ ЗАРАЗНЫЙ, судя по рецензиям.

Олександр Франчук
Дата коментаря: 13.07.2009 10:34:28
Тобто - як про це можна було здогадатись з самого початку - вказати конкретно на щось _одне_, що в моїх словах в даному матеріалі на Вашу думку не відповідає дійсності, Ви не можете.
Але це не виняток, а правило, що стосовно висловлювань тут покидьків невідомих народів (за нацналежністю), московських холуїв (за функціональною ознакою). Чи може не так, і у Вас є рідний народ, шановний Прохожий?
А що стосовно обливати убиту московськими убивцями людину своїм брехливим лайном, то це прямо таки атдахнуть для московського холуя, чи може я не правий, шановний Прохожий?
Було: Прохожий 23:42 12/07/09
Нижче у моєму комменті можете побачити, "що в даному матеріалі не відповідає дійсності." До чого тут "москальські вбивці" у цій історії з колишнім комсюком, який навіть призвище колись поміняв на "супер-радянське", а з розпадом Союзу став дуже вже набожним, одні храми руйнував, інші будував, призначав та звільняв попів, поводився як гангстер у пабі, за що його свої ж помаранчи вигнали з хлібного місця губернатора? Якщо недостатньо знайомі з тим хлопом, то це ще не привід когось називати "московськими холуями".

Олександр Франчук
Дата коментаря: 14.07.2009 13:18:38
Очевидно Ви маєте на увазі Ваше зауваження нижче:
===: «Цю трагедію вважає не випадковою і священик Степан Маринич – колишній соратник покійного, нещодавно відсторонений від служби не без участі Члена вищої церковної ради УПЦ КП Василя Червонія. «Не треба ніколи нікому копати яму», – зауважив Степан Маринич.» (С)
А Москва тут до чого? Ясно ж з контексту, що піп мав на увазі подібних собі, кому колишній комсомольський функціонер "копав яму". Автор сам не дуже-то розібрався, що саме він напхав жужмом до свого матеріалу. Костенко вибачається - чому? Піп-соратник не приховує зловтіхи - проплачений Москвою? Жовтяку не надають слово - Москва не дозволила? Обставини смерті не з"ясовані - Москва заважала слідству або журналістам? А оцей епізод: "Помітила, що всі члени УНП продовжували наполягати на версії про випадкову блискавку, мешканці Рівного говорили мало і неохоче – видно було деяку упередженість і побоювання, що ми поїдемо назад до Києва, а їм там залишатися і жити."
Це що, у Рівному всі залякані "московськими вбивцями?" УНПісти - теж?
Жахливий стан країни, до чого довели її Червонії - за кожним кущем сидить по москальському вбивці.
:=== 16:54 12/07/09
- але ж Ви самі, шановний Прохожий, щойно процитували: "вказати конкретно на щось _одне_, що в моїх словах в даному матеріалі на Вашу думку не відповідає дійсності". Повторю ще, раз вам так туго доходить, прохання висловити Ваше зауваження стосується до чогось "в моїх словах в даному матеріалі". Можна було б подумати, що Ви схоже на те не змогли відрізнити процитованого мною від моїх слів, але ж і це не так, адже Ваше зауваження до цитати супроводжується словами: "Автор сам не дуже-то розібрався, що саме він напхав жужмом до свого матеріалу", що свідчить про те, що Ви цілком ясно усвідомлюєте, що Ваше зауваження - не до моїх слів. То може все ж таки, притримавши свої співчуття для себе рідненького і для своєї здатності розуміти слова, висловіть Ваше зауваження _до моїх слів в даному матеріалі_.
Якщо зможете звісно.
Хоч взагалі то легко зрозуміти, що коли б Ви могли, то давно б таке зауваження _до моїх слів в даному матеріалі_ висловили. Але може все ж таки піднатужитесь, а то у випадку коли Ви жодного нічого такого що б не відповідало дійсності _в моїх словах в даному матеріалі_ вказати не зможете, то кожному тут буде ясно, що Ви просто тупо брешете, виконуючи обов\'язок московського холуя.
Було: Прохожий 23:42 12/07/09
Нижче у моєму комменті можете побачити, "що в даному матеріалі не відповідає дійсності." (С)
_________________________
Олександр Франчук 11:34 13/07/09
Тобто - як про це можна було здогадатись з самого початку - вказати конкретно на щось _одне_, що в моїх словах в даному матеріалі на Вашу думку не відповідає дійсності, Ви не можете. (С)
+++++++++++++++++++++++
Читати українською вмієте, авторе? Ясно ж мовлене:
"Нижче у моєму комменті можете побачити". Ви не розумієте, що таке "нижче" - відносно друкованого тексту? Щиро співчуваю Вам, шановний авторе...

Олександр Франчук
Дата коментаря: 15.07.2009 09:58:43
Це типу Ви намагаєтесь Ваші погрози, разом з погрозами інших московських холуїв - а цих погроз вже тільки в цьому обговорення стільки, що їх цифру так зразу без спеціального підрахунку і не назвеш - Ваші усім і кожному видні погрози, з факту яких не дуже важко зрозуміти, чому про чергове московське убивство, убивство Василя Червонія не гуде уся мережа українських ЗМІ, знов як і раніше обходячись тільки приватним перешіптуванням, Ви намагаєтесь ці Ваші погрози поставити в вину моїй скромній особі?
Що ж стосовно що Ви, подібно як і інші покидьки невідомих народів, московські холуї, намагаєтесь без жодної аргументації, без жодної спроби заперечення будь-чого одного навіть найменшого твердження, висловленого мною на користь усім зрозумілого факту: "Чергове московське убивство: Василь Червоній" голослівно викрикати: "У тексті це звинувачення НІЧИМ не підкріплене ... НЕ БУТИ ЛОХОМ або ПСИХОМ ... ОБДУРИТИ читача ... То хто БРЕШЕ?", то це - як для типового брехливого московського холуя - цілковита норма.
Було: Прохожий 18:26 14/07/09
Назва статті містить звинувачення: "Чергове московське убивство: Василь Червоній". У тексті це звинувачення НІЧИМ не підкріплене. Щоб це помітити та дати належну оцінку, не треба бути "московським холуєм". Треба лише НЕ БУТИ ЛОХОМ або ПСИХОМ. Якщо назва не відповідає змісту, мова може йти тільки про намагання автора ОБДУРИТИ читача. То хто БРЕШЕ? А взагалі, бачу, важко Вам жити, авторе - кругом на Вас чатують "московські холуї", щоб вбити за брехню. Побереглись би, не зловживали етнолохотроном....

Олександр Франчук
Дата коментаря: 15.07.2009 23:33:34
Які покидьки невідомих народів занудливо одинакові - усі з одним і тим же самим стандартним московським брехливим лайном в голові, то атас. Брехня, лайка, погрози, до лікаря.
Що стосовно "до лікаря", то все необхідне для розуміння джерела такого роду хворобливих асоціацій, мені вже доводилось тут розміщувати, ось що там досліджено щодо Ваших побоювань, що з Вашою психікою не все гаразд:
===:14. Правило нормальності
[...] Суб\'єкт, що знаходиться всередині примітивної групи, звичайно
не здатний сформулювати "правила", за якими вона функціонує.
Зловивши себе навіть на спробі подумки їх сформулювати, він
відчуває страх розправи, що легко перетворюється в побоювання,
що з його психікою не все гаразд...
:=== "Примітивні групи: основні правила" http://h.ua/story/64549/
(http://www.narodnapravda.com.ua/politics/47185384061d1/)
Було: Прохожий 17:48 15/07/09
Це Ви, Франчуче, не за адресою звертаєтеся. Вам ось сюди треба, до того ж негайно: http://www.likar.info/health/27.html

Олександр Франчук
Дата коментаря: 16.07.2009 08:28:03
В контексті цілковитої повсюдної ясності щодо наявності зараз, як і раніше, регулярних підлих московських убивств українських діячів - як просто таки рутинної складової української повсякденності, свідчень якої всюди просто повно - Ваші намагання словесного камуфляжу цього очевидного факту мають вигляд на жаль якогось кретинського белькотіння ідіотика, який має сподівання на те, що на усім видиме чорне всі казатимуть біле тільки через його емоції у зв\'язку з цим фактом.
Хворобливі ж лікарські асоціації, шановний Прохожий, на жаль належать саме якраз Вам - як до речі вони ж аналогічно приходять майже кожному іншому безрідному брехливому покидьку, з яким мені доводилось вести річ, тут чи деінде. Хочете дурити себе, що вони не Ваші? Будь ласка, але і це (дурити самого себе) також на жаль саме якраз Ваша проблема. Аналогічна до такої самої проблеми _кожного_ отупілого від регулярного надурювання самого себе московського холуя.
Що ж стосовно Ваших намагань возвеличити себе разом з такими самими іншими присутніми тут тупими московськими холуями, безрідними брехливими покидьками, які щойно висловились на мою скромну адресу: "Побереглись би, не зловживали етнолохотроном.... Бог наверху. Он всё видит и шельму метит. Следующий - Франчук ... Если завтра франчуку затолкают что-то в [...] и он околеет ... " - що стосовно Ваших намагань возвеличити себе і свої погрози до рангу московських убивць, стосовно яких Ви тільки гидка у тому числі і їм паскудна негідна шестьора, дурна омега, яка послужливо плазує в багні московської брехні перед своїми московськими хазяями, то як на мою скромну думку коментарі тут зайві :)
Було: Прохожий 01:32 16/07/09
Ну просто один в один Ваші симптоми. І "примітивна група", до якої Ви належите, наявна, і страх розплати Вас переслідуе (все Вам ввижаються якісь "московські вбивці", що Вам загрожують) і з формулюваннями у Вас не складається ніяк... Коротше, я Вам адресу повідомив, а там Ви вже дивіться самі. Я у Ваших траблах не допоможу - не маю медичної освіти, на жаль. Звертайтесь до фахівця..........

Олександр Франчук
Дата коментаря: 16.07.2009 19:12:22
Прочитайте мою основну щодо даної тематики - фактично продовженням якої є даний матеріал - статтю:
"Убивства українських політичних і культурних діячів"
http://h.ua/story/53946/
(http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46b84f3c178cc/)
Будо: Прохожий 18:02 16/07/09
Приклади де? "підлих московських убивств українських діячів"? [...]

Олександр Франчук
Дата коментаря: 17.07.2009 00:46:47
Ви здається дуже хотіли прикладів "Приклади де? "підлих московських убивств українських діячів"? " і я їх Вам надав. Після чого Вам вже перехотілося прикладів підлих московських убивств українських діячів. Розумію Вас - на тлі цих прикладів ну значно важче намагатись думати, що банда московських убивць в даному конкретному убивстві Василя Червонія ні прі чьом. І схоже _жодного зауваження до прочитаного Вами матеріалу:
"Убивства українських політичних і культурних діячів"
http://h.ua/story/53946/
(http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46b84f3c178cc/)
- у Вас не знайшлося. Як і прикладу хоч _одного_ протягом останніх пару сотень років установленого убивства українського політичного чи культурного діяча, стосовно якого було б установлено, що воно учинено не московськими, а якимись іншими спецслужбами. Це добре. Ви ж не заперечуватимете, що Коновалець, Бандера, Ребет були не тільки українцями - вони були видатними політичними діячами українського народу, підло убитими Вашими московськими хазяями - бандою московських убивць. І цей факт, на відміну від підлих убивств вами десятків, коли не сотень тисяч українських діячів політики, науки і культури тут, на українській землі, установлений (стосовно убивства Ребета та Бандери) в строгому судовому порядку.
Коли заходить мова про московські голодоморні убивства українського народу, то усі московські холуї точно так само, як і Ви тут починають брехати (чи прикидатись дурачками) що московське голодоморне убивство розповсюджувалось на територію північного Кавказу, Поволжя і деяких інших районів СССР, що нібито є свідченням того, що Ваші московські хазяї не спрямовували убивство спеціально проти українців. Хоч кожен може легко знайти, що в тих інших районах СССР, хоч там були вами убиті і не громадяни УССР, ані незалежної України, але українці. І що величезні різнобої в оцінках кількості убитих московськими убивцями українців, організовані московськими холуями, холопами та просто сексотами, ніби як означають, що твердження про Голодомори на українській землі голослівне та брехливе. Насправді це просто елементи московського прикриття серії гігантських московських голодоморних убивств українського народу, убивств щоразу мільйонів одних тільки українських дітей.
Василь же Червоній був убитий буквально тільки що, а тільки в одній наведеній публікації можна побачити стільки суперечливих свідчень, тверджень та різної інформації, що досить таки важко не згадати про почерк банди московських убивць. А скільки "сплетен, слухов, версий" ваші московські хазяї наплели навколо убитих вами Ребета та Бандери? Досі це все ваше брехливе московське інфолайно а чи не легше надибати, аніж правдиву інформацію.
А що такого роду величезна послідовність фактів московських, і тільки московських убивств українських політичних та культурних діячів має значення не тільки для простої людської логіки та здорового глузду при оцінці фактів нових убивств українських діячів, але й і для правових висновків, то спробуйте поцікавтесь прецедентним правом, яке при уже відомих нам обставинах прямо вказує на адресу убивць: Москва, Кремль.
Було: Прохожий 21:09 16/07/09
Е ні. Це не приклади. У Вас йдеться про те, що:
Що стосовно чергового щойно учиненого нового московського убивства ще одного українського політичного діяча, Василя Червонія, то ознак традиційної московської ретельної організації прикриття цього убивства стільки, що тільки за одною цією стандартною ознакою учинення московських убивств можна не сумніватися в тому, що це не що інше, як нове московське убивство. (С)
Доказів цього твердження (а також і провокативної нави статті "Чергове московське убивство: Василь Червоній") НЕМАЄ ні у тому матеріалі, на який Ви щойно посилалися, ні тут. Тому Ваше твердження голислівне та брехливе.
До речі, яке відношення до цього твердження мають вбивства Коновальця, Бандери, Ребета, які зроду не були громадянами ані УРСР, ані незалежної України?

Олександр Франчук
Дата коментаря: 12.07.2009 22:16:37
Брєд, шановні СКАНДИНАВ і Прохожий, має ту характерну особливість, що він не співпадає з дійсністю. Отже раз Ви виявляєте обидва таке зворушливе сагласіє, визначаючи матеріал як "Пример маниакально-депрессивного бреда", значить Ви легко вкажете на щось _одне_ (багато всього не треба), що в даному матеріалі не відповідає дійсності.
Вкажіть будь ласка, а то у випадку коли жоден з Вас жодного нічого такого що б не відповідало дійсності вказати не зможете, кожному тут буде ясно, що ви обидва просто тупо брешете, виконуючи обов\'язок московського холуя.
Було: СКАНДИНАВ 16:18 12/07/09
Рекомендует этот материал. Почему? Пример маниакально-депрессивного бреда.Яркая иллюстрация для учебника по психиатрии

Олександр Франчук
Дата коментаря: 17.07.2009 09:40:16
Чудово розумію Вас, шановний СКАНДИНАВ. Загальне категоричне несприйняття правдивої інформації, в якій жоден московський холуй, у тому числі Ваша шановна персона, не може вказати ні на одне щось конкретне - ні на наведені факти, ні на міркування на їх основі - які б на його думку не відповідало дійсності,
спільно з побоюванням (описаним при розгляді правил поведінки внутрі примітивних груп) московських холопів за свою психіку - адже правдива інфа і неспроможність заперечити в ній по суті жодного слова прямо суперечить московському брехливому лайну, яким напакований кожен московський холоп по саму завязку,
тягне за собою отакі зовсім стандартні вияви московського холуя. Але раз Ви відчуваєте потребу хоч якось засвітити (для інших таких як Ви) своє ставлення до питань, присутніх в даній статті, то звичайно що Вам треба це робити. А також заохочувати подати свій голос інших із зграї (Правило 8 відводу агресії від себе в примітивній групі, "Примітивні групи: основні правила" http://h.ua/story/64549/ (http://www.narodnapravda.com.ua/politics/47185384061d1/))
Було: СКАНДИНАВ 01:50 17/07/09
Ничего нового в ваших ответах-те же симптомы примитивного бреда,но теперь(очевидно от волнения)они усугубились монотонными повторами.Необходимо срочно вызвать санитаров. smile

Олександр Франчук
Дата коментаря: 18.07.2009 17:31:57
Фактом є те, шановний СКАНДИНАВ, що окрім Ваших визначень на мою адресу, які ілюструють Ваше скажемо так негативне ставлення до моєї скромної особи Ви - що стосовно суті обговорюваного тут питання - не запропонували _нічого_. Прекрасно усвідомлюючи при цьому, що і не можете нічого запропонувати.
Тобто інакше кажучи, з моїми висновками та міркуваннями, наведеними тут, Ви цілком згодні. Хоч - зауважимо заради справедливості - особливої радості, з усього видно, цей факт Вам не приносить. Але що ж поробиш.
Було: СКАНДИНАВ 00:02 18/07/09
Невероятное наворачивание огромного количества эпитетов и постоянное,навязчивое повторение однотипных примитивных определений,невероятное доходящее до неадекватности запутывание предложений-это симптомы шизофрении(почитайте справочник практического врача).Это ФАКТ и от него никуда не денешься,а вы говорите что мои замечания неаргументированы.Ведь все эти симптомы есть в ваших комментариях.Спорить с вами могу лишь в том случае,если окажусь в соседней палате,но этого не случится.Поэтому прощаюсь с вами с большой тревогой за ваше здоровье и с наилучшими пожеланиями выздоровления. smile

Олександр Франчук
Дата коментаря: 14.07.2009 10:41:43
Ми вже тут давно в курсі, шановний Іван_Галенко, що як послухати московських холуїв, то навіть і добре відомі цілому українському народу масові московські голодоморні убивства щоразу мільйонів одних тільки українських дітей (що там вже казати про індивідуальні московські убивства), це такий собі прикрий міф. І також ми знаємо, що для посилення ефекту своєї брехні брехливі покидьки як правило повідомляють, що вони дуже в курсі, коли саме Ющенко телефонував Єханурову, і що при цьому говорив про Червонія.
Було: Іван_Галенко 16:51 12/07/09
Уявляю, про що зараз говорять в Р(У)ПЦ МП... Смерть В.Червонія - це чергова поразка!
...На Червнонія мою увагу вперше звернув Борис Вжеснєвський під час 1 Вс.Форуму Українців саме в той час, коли Майстренко з трибуни говорив про демократію, а до В.Червонія стройовим кроком підходив козак в однострої...
Вдруге у моїй свідомості В.Червоній виник, коли прем\'єр Ющенко зателефонував Єханурову: що там Червоній бешкетує в Лаврі...
А ця стаття - спроба міфізувати трагічну смерть політика, життєвий цикл якого сягнув циклічного мінімуму. Так, збіг двох обставин: поза великою політикою і блискавка. Якби не блискавка, то, мабуть, був би якщо не злет, то підйом. А так доля поділила на живих і мертвих. Думаю, що то був вирок долі за щось неправильне, ганебне. Мабуть у всіх таке є.
...Та все ж краще прочити міф чи правду СПРАВИ УСЬОГО ЖИТТЯ В.ЧЕРВОНІЯ. Нехай це буде навіть міф - я його сприйняв би. А міф про підступне вбивство тільки посилює відчуття прикрості того, що сталося.

Олександр Франчук
Дата коментаря: 13.07.2009 22:49:31
Дякую, шановний Каха Афилу - додаю Ваше стандартне як від московських холуїв побажання на мою скромну адресу, не змогли стриматись? до своєї колекції такого роду побажань.
Треба буде якось цю колекцію упорядкувати при нагоді :)
Було: Каха Афилу 00:36 13/07/09
Рекомендует этот материал. Почему? Бог наверху. Он всё видит и шельму метит. Следующий - Франчук.))))

Олександр Франчук
Дата коментаря: 14.07.2009 10:25:06
Свідчення що смерть Василя Червонія настала зовсім не від молнії наводяться також і в даному матеріалі, так що Ваша дурнувата (но очєнь пріятная як для московського холуя) брехня про його смерть від молнії разом з Вашими ж аналогічними оцінками чергової убитої Вашими хазяями людини на українській землі цікаві не набагато більше, аніж Ваші еротичні фантазії, про які Ви тут намагаєтесь повідомити.
Було: Іссад Іссад 00:14 14/07/09
Одного из лидеров самопровозглашенной и непризнанной церкви - УПЦ Киевского патриархата убивает молния, Президенту тут же подают проект указа о присвоении ему звания Героя Украины (за смерть от удара молнии), на ХВ появляется первая статейка о "московских убийцах" - шизофренический сценарий и он может быть только здесь, в "сучасній Україні". Если завтра франчуку затолкают что-то в его личное ЗПО по его просьбе и он околеет от оргазма, то это тоже будет член, пардон, рука, московских пришельцев або "банди московських убивць українського народу".
Грёбаные вы копеечные патриоты без фантазии и царя в голове!
Материал годится для первоапрельской шутки - на все 100%!

Олександр Франчук
Дата коментаря: 14.07.2009 11:17:55
Спробуйте назвіть _одного_ українського діяча, стосовно якого пізніше
стали відомими обставини та автори його убивства (а таких українських
діячів десятки, коли не сотні тисяч) - убитого без участі московських
державних структур, і Ви побачите, що назвати такого діяча не можна -
нема таких. Це _вже_ дає підставу для того, щоб кожне наступне
убивство, чи смерть з підозрою на її неприродність, з практично 100%
імовірністю покладати на банду московських убивць.
Це ж саме поняття існує і в правових полях - поцікавтесь прецедентним
правом, яке негайно при кожній наступній загибелі українського діяча
вказує на московських убивць.
Було: Стрілець 12.07.2009 21:48 http://www.narodnapravda.com.ua/politics/4a59c7eccf4d6/
Може бути. Ще й як може...

2019-06-18

"безграмотних продавців, які вважають, що російська окупація вже факт, повно"

"безграмотних продавців, які вважають, що російська окупація вже факт, повно"

Сьогодні більшість сайтів магазинів торгівлі електронікою мають тільки російську версію
Ось невеличкий діалог з одним з таких магазинів (MyPhone.kh.ua):

Olexandr     Хотілося б купувати у вас

MyPhone.kh.ua     Здравствуйте,что именно вас интересует?

Olexandr     смартфон, але не на російській мові

MyPhone.kh.ua     Язык меняется на каждом телефоне

Olexandr     але не у вас на сайті?

MyPhone.kh.ua     https://myphone.kh.ua/ Интернет магазин электроники Myphone - мобильные телефоны, планшеты, компьютеры, ноутбуки и аксессуары по лучшим ценам. Тел. (095) 007-19-65 Посмотрите здесь много моделей

Olexandr     Мене цікавить мова а не язик 🙂 Ви принципово проти мови?

MyPhone.kh.ua     Язык в стадии разработки

Olexandr     Ви навіть не можете відповідати людині тією мовою, якою вона до вас звертається, це суперечить культурі торгівлі

MyPhone.kh.ua     Извините за временные неудобства.

Olexandr     Та нічого, безграмотних продавців, які вважають, що російська окупація вже факт, повно

MyPhone.kh.ua     Я менеджер з продажу мобільних телефонів, можу проконсультувати лише з питань мобільних телефонів. Всього Вам найкращого.

Olexandr Дякую 🙂

2019-06-05

Чорнобильський вибух і небезпечність свідомості

Чорнобильський вибух і небезпечність свідомості

11 липня 2002 р. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ видав РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 372-р "Про відзначення 85-річчя від дня народження В. В. Щербицького".

А десь незадовго перед тим чисто випадково мені довелося зустрітися з одним чоловіком, причетним до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який в період активних ліквідаційних робіт займав одну з керівних посад в військових структурах навколо Чорнобиля. В процесі розмови з ветераном після того як він висловився, як це заведено, стосовно того, як ото колись було добре а тепер зле, я чемно запитав цю заслужену людину ось таке.

Зараз сотні тисяч людей (чи мільйони) мають проблеми із щитоподібною залозою. Більшості цих ускладнень зовсім не було б, якби замість пояснень що нічого такого поганого страшного не сталося і не треба надто переживати, просто дати людям інформацію (з допомогою ЗМІ), скільки крапель йоду на півсклянки молока слід крапнути і з якою періодичністю вживати. Чому це не було зроблено?

Ветеран помовчав трохи а тоді після паузи, замість пояснити, чому це не було зроблено, сказав з солдатською прямотою: "Да етіх всєх сволочєй, всєх стрєлять нада за такоє". Я не знайшов що заперечити. Тільки подумав, що запрограмованість поведінки буквально а чи не будь-кого одразу ж починає круто збоїти, як тільки хоч на мить вклинюється свідомість. Страшна, безперечно страшенна штука ота свідомість. Але повернімося до В. В. Щербицького.

Як би то там не було, що би хто не казав, однак в списку "етіх всєх сволочєй" В. В. Щербицький як тогочасний "хазяін" України по праву займає чільне перше місце, чи може не так? Кожен з учасників радісної першотравневої-1986 радіоактивної демонстрації легко на око мав можливість визначити ранг "етіх всєх" на трибуні.

Такий вчинок як не дати людям примітивну цілком ясну в досить широких колах пораду для порятунку здоров’я мільйонів людей, такий вчинок викликає природне обурене здивування, як же ж це так. Але при одній невеличкій умові. Щоб лишити забутим те, що ті, хто не допустили в потрібному обсязі дану примітивну пораду до людей, менше аніж 40 років тому прямо й безпосередньо убивали останнім з серії трьох голодоморів отих самих людей, яким зараз не дали необхідної для невтрати здоров’я інформації .

Але коли пам’ятати про ті факти прямого убивства мільйонів і мільйонів українців і що ті ж самі убивці, які убивали наш народ, не допустили щоб порада про правильну поведінку як уберегти своє здоров’я дійшла до тих, кого вони тільки що убивали, тобто до українського народу, то будь-яке здивування "неймовірною" поведінкою начисто щезає.

Більше того, натомість виникає здивування з іншого. Як ото могло випадково, само собою, без жодної участі тих, хто був раніше і залишається й тепер по вінця повним смертельної ненависті до українського народу статися Чорнобильська катастрофа. При тому, що усі без жодного винятку засоби для її організації були цілком і повністю в їх руках. Але то таке. Лишимо це питання здивованими через брак інформації стосовно цього питання.

А от інформація про величезні злочини проти українського народу є. Такого гігантського масштабу злочини, як голодомори 20-го сторіччя в Україні повністю приховати ніяк неможливо, навіть коли для цього є усі засоби без жодних меж.

Є також інформацію про практичну відсутність змін у складі керівної еліти не тільки у керівному центрі злочинного утвору в Москві, а й у передовому загоні того утвору на українській землі. І підготовка до урочистого святкування ювілею багаторічного керівника того передового загону В. В. Щербицького - свідчення цьому.

А може то шановний Володимир Васильович після катастрофи так розгубився, так розгубився, що дав указівку не давати людям інформації про захист себе і своїх дітей (найрадіоактивноуразливішої частини населення) від радіації? Така версія була б смішною, якби не такий сумний її предмет. Коли отакенна кількість крутих спеціалістів у розпорядженні першосека, то питання про наслідки того, що люди ніяк не будуть захищатися від радіації, дістає точну відповідь за лічені хвилини. Так що рішення заспокоювати народ, щоби не боявся радіоактивного йоду та інших таких речей, було цілком свідомим рішенням. Відповідальність за яке цілком і повністю лягає на "хазяіна" республіки, тобто на В. В. Щербицького.

І коли на хвильку перестати лишати забутою передісторію даного рішення, то легко побачити, що дане рішення цілком вписується в давній незмінний курс злочинного московського утвору та його передового загону в Україні на очистку української землі від українців. Розмаїття вже використаних для цього засобів просто вражаюче. Але зараз не про це.

Якщо дійсно "Такі люди, як Щербицький, намагалися робити добро для України" - за словами академіка НАН України, Героя України Петра Тимофійовича ТРОНЬКА (http://www.ji-magazine.lviv.ua/seminary/2002/sem15-08.htm), то тоді слід зробити однозначний висновок, що рішення про заспокоєння людей замість інформації як рятуватися, що призвело до втрати здоров’я мільйонами людей, Володимир Васильович приймав у якомусь зазомбованому стані, при повній відсутності свідомості.

І коли правда, що пише наприклад Тарас БАТЕНКО в матеріалі "Шелест чи Щербицький: Чию модель України прагне наслідувати нинішня державна бюрократія?": "І лише однієї події вистачило, щоб зламати і підвести риску під 17-річною епохою Щербицького - вибуху Чорнобиля. Після нього Щербицький втратив рівновагу психологічно та фізично, мав психологічні зриви і носив у собі почуття провини до останнього дня. 16 лютого 1990 року, за день до своїх уродин, він застрелився.", то згубність свідомості для цілком окресленого кола осіб стає цілком і повністю без сумніву очевидною. І їх боротьба проти свідомості стає боротьбою проти страшенної для них небезпеки. Тим більше що ідеальна схема злочину полягає у тому, що його виконавцем повинен бути зовсім не той, хто його спланував і виконав кропітку підготовчу роботу, а цілком несвідомий хтось, хто чим менше усвідомлює, що діє, тим краще. Ось тут свідомість починає бути буквально кісткою поперек горла - для злочинців узагалі, для убивць українського народу зокрема. Які цілком свідомо діють свої діла, прогнозуючи далеко наперед численні варіанти розвитку подій так, щоби усі сценарії можна було так чи інакше але звести до одного і того ж самого - до продовження раніше розпочатого убивства українського народу. Для чого це убивство Москві та її передовому загону в Україні потрібно, лишається наразі тільки гадати. Але що таки воно їм для чогось дуже і дуже потрібно, сумніватися не доводиться. Ні визнавати раніше учинені гігантські злочини проти українців, ні тим більше каятися навіть гадки вони не мають.

Вперше опубліковано у форумі ukr.politics 1 січня 2003 р. під назвою "Про відзначення 85-річчя від дня народження В. В. Щербицького"