Показ дописів із міткою Гіркін. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Гіркін. Показати всі дописи

2021-04-09

Хто сильніше бреше, Гіркін чи Путін? (з рос. перекл.)

 

Хто сильніше бреше, Гіркін чи Путін?


Путін і Гіркін «почали пожирати один одного» 

Якщо переглянути кілька відео за участю Гіркіна, можливо навіть якесь одне, то можна побачити, що для нього дуже і дуже важливо, щоб глядачі були впевнені в його щирості і правдивості - що геть усе, що він каже, він каже тому, що справді так думає, і що то правда. І він дає глядачу зрозуміти про це його бажання не якимись там туманними натяками, а прямо раз за разом кажучи, що він ненавидить брехню, яка б вона та брехня не була.

Бажання, це добре, але є у нього основна ідея, на яку він щоразу посилається, коли висловлює свої пропозиції щодо ліквідації української держави і українського народу, як на нібито безсумнівний факт дійсності. І якщо висловити цю його ідею простими словами, то вона полягає в тому, що нібито в природі існує єдиний русский народ, від якого розмаїті злісні вороги зуміли штучно відділити українців і білорусів. Ось за цей русский народ Гіркін бореться з усієї сили, сьогодні шляхом розмірковувань на тему як ліквідувати це штучно створене непорозуміння у вигляді українців і білорусів. Звісно українців в першу чергу, оскільки великих проблем з ліквідацією білорусів Гіркін не вбачає.

Розглянемо цю основну керівну ідею Гіркіна, цей фундамент, грунт, основу - це ніщо, на яке спирається Гіркін, більш детально.

Не приділяючи особливої уваги гідним якоїсь не дуже розумної людини наслідкам фундаментальної московської брехні про відсутність українського народу - на зразок того, що українську мову і сотні тисяч (більше, ніж в будь-якого іншого народу світу) народних пісень цією мовою придумали в австрійському генштабі, просто візьмемо і розглянемо окремо взятого русского. Будь якого. Можна було б розглянути і самого Гіркіна, якби він надав про себе інформацію, але оскільки він скоріше за все не надасть, то візьмемо якогось настільки відомого русского, щоб його походження, тобто хто були його предки, гарантовано було б досліджено і про це було широко відомо. Візьмемо наприклад Владіміра Ільіча Ульянова (Лєніна), чиїм опудалом, зробленим з його трупа, московська банда убивць досі лякає з мавзолея на Красній площі весь світ, а перш за все народи РФ.

І яке ж це було спершу щось на зразок стресового конфузу, коли після тривалого періоду засекреченості на поверхню суспільної свідомості випливло, що в результаті ретельного дослідження предків зовсім не якоїсь там прямо привезеної з Німеччини Єкатєріни Второй, чи з інших далеких країв якогось суб'єкта, а цілком так би мовити на “русской зємлє” вирощеного Лєніна, виявилося, що в ньому “нема жодної краплі русской крові” (по пам'яті цитую схоже сьогодні вже міцно забутий, але свого часу добре відомий результат того сенсаційного дослідження).

Однак насправді найцікавішим є не факт цілковитої відсутності русскості, яку виявило страхопудало, яким став “вош міравова пралєтаріата”, а що аналогічний результат “нема жодної краплини русской крові” чекає на будь-якого нелицемірного дослідника предків будь-якого як добре відомого, так і якогось мало кому відомого русского.

З цим фактом, після його обговорення на початку цього сторіччя в інеті (ukr.politics i relcom.politics), зрештою змушені були згодитися геть усі, у тому числі навіть найбільш завзяті прихильники так би мовити “русскава міра” - з тих, хто приймали участь в його обговорені і не схильні брехати до останнього та фанатично ігнорувати, як це робить Гіркін, навіть найпримітивніші, найочевидніші факти.

Чи можна таке уявити, що можна взяти якогось скажімо добре відомого (чи мало відомого) німця, і в результаті виявити, що серед його предків нема жодного німця? Чи взяти поляка і виявити, що серед його предків нема жодного поляка? Чи італійця, українця, чеха, угорця, француза, іспанця, португальця - будь-кого з нефейковою національністю? Відповідь проста: таке можна уявити хіба що у вигляді якогось надзвичайного, окремого, неповторного винятку.

Звідки ж взялися значні маси русских, якщо хоч у них в усіх разом і у кожного з них окремо нема серед предків жодного русского, але вони аж такі нібито етнічні русскіє?

Відповідь на це питання надав один давній абсолютно нерусский товариш, у якого його син, народжений його так само нерусскою дружиною, виріс в російському оточенні. І коли вони з дружиною з подивом побачили у щойно зробленому паспорті сина запис в графі “національність” “русскій”, син сказав: “Русскім бить удобнєє, атєц”.

Це досить таки точно показує, чи не так, чому в РФ нема жодного клаптика землі, який належав би русскому народу, а вся територія РФ поділена між різними так званими малими народностями, з обрусілих вихідців з яких і складається, цілком і повністю, “вєлікій русскій народ”, етнічна належність до якого відрізняється від етнічної належності до “вєлікаво совєтского народу” тільки трохи більш тривалим застосуванням цього фейку.

Тому щиро Гіркін вірить у висмоктану з московської інфоканалізації легенду про наявність русского народу і про відсутність в природі українців, чи ні, це залежати мабуть може тільки від рівня розвитку його інтелекту, тобто від спроможності розпізнавати і сприймати факти дійсності серед брехні.

Але чи насправді відрізняється, хоч трохи, та неприхована схильність до так би мовити бойової, воєнної брехні, яку своїм ворогам, тобто усім навколо, так часто демонструє Путін - від таких ніби як ну дуже щирих запевнень Гіркіна щодо його нелюбові до брехні, спільно з його принциповим несприйняттям примітивних, очевидних, можна сказати навіть тупих фактів, які начисто перекреслюють всі підстави, засади - базу його ніби як щирих переконань?

Навряд чи суттєво відрізняється. А трохи - так, відрізняється. Просто брехливість Путіна, коли порівнювати, має значно більш відвертий (якщо можна таке сказати про брехливість) вигляд, тобто вона плине до нас московською інфоканалізацією із значно меншими претензіями, ніж у Гіркіна, на щирість, відвертість та правдивість. Ці два різновиди московської брехливості - тільки дещо відмінні елементи серед численних московських методів злочинної діяльності, от і уся різниця.

Нас не повинно дивувати, що різновиди супертрадиційної московської брехливості, про яку, як про давно усталену і усім відому, ще Геродот 2500 років тому сказав: “андрофаги не знають правди і закону у них нема ніякого”, становлять собою незліченну множину, адже правда може бути тільки одна, а відхилень від неї - безліч.

Чи можна врятувати обрусілих інородців, тобто русских, від приниження, детально обговорено тут:
“Врятувати Росію!”
https://books.google.com.ua/books/about?id=5qQWEAAAQBAJ&redir_esc=y
Рос. перекл.: “Спасти Россию!”
https://books.google.com.ua/books/about?id=u6QWEAAAQBAJ&redir_esc=y

___
Кто сильнее лжёт, Гиркин или Путин?

После просмотра нескольких видео с участием Гиркина, возможно даже какого-то одного, можно видеть, что для него очень и очень важно, чтобы зрители были уверены в его искренности и правдивости - что абсолютно все, что он говорит, он говорит потому, что действительно так думает, и что это правда. И он дает зрителю понять об этом его желании не какими-то там туманными намеками, а прямо раз за разом говоря, что он ненавидит ложь, какая бы она та ложь не была.

Желание, это хорошо, но у него есть основная идея, на которую он каждый раз ссылается, когда высказывает свои предложения по ликвидации украинского государства и украинского народа, как на якобы несомненный факт действительности. И если выразить эту его идею простыми словами, то она заключается в том, что якобы в природе существует единый русский народ, от которого разнообразные злобные враги сумели искусственно отделить украинцев и белорусов. Вот за этот русский народ Гиркин борется изо всех сил, сегодня путем рассуждений на тему как ликвидировать это искусственно созданное недоразумение в виде украинцев и белорусов. Конечно украинцев в первую очередь, поскольку больших проблем с ликвидацией белорусов Гиркин не видит.

Рассмотрим эту основную руководящую идею Гиркина, этот фундамент, почву, основу - это ничто, на которое опирается Гиркин, более детально.

Не уделяя особого внимания достойным какого-то не слишком умного человека последствиям фундаментальной московской лжи об отсутствии украинского народа - вроде того, что украинский язык и сотни тысяч (больше, чем у любого другого народа мира) народных песен на этом языке придумали в австрийском генштабе, просто возьмем и рассмотрим отдельно взятого русского. Любого. Можно было бы рассмотреть и самого Гиркина, если бы он предоставил о себе информацию, но поскольку он скорее всего не предоставит, то возьмем какого-то столь известного русского, чтобы его происхождение, то есть кто были его предки, гарантированно было бы исследовано и об этом было широко известно. Возьмем к примеру Владимира Ильича Ульянова (Ленина), чьим чучелом, сделанным из его трупа, московская банда убийц до сих пор пугает с мавзолея на Красной площади весь мир, а прежде всего народы РФ.

И какое же это было сначала что-то вроде стрессового конфуза, когда после длительного периода секретности на поверхность общественного сознания всплыло, что в результате тщательного исследования предков вовсе не какой-то там прямо привезенной из Германии Екатерины Второй, или из других дальних краев некоего субъекта, а вполне так сказать на русской земле выращенного Ленина, оказалось, что в нем "нет ни капли русской крови» (по памяти цитирую в свое время хорошо известный результат того сенсационного исследования).

Однако на самом деле наиболее интересным является не факт полного отсутствия русскости, которую выявило страхочучело, которым стал "вош миравова пралетариата", а что аналогичный результат "нет ни капли русской крови" ждет любого нелицемерного исследователя предков любого как хорошо известного, так и какого-то мало кому известного русского.

С этим фактом, после его обсуждения в начале этого столетия в инете (ukr.politics и relcom.politics), вынуждены были согласиться буквально все, в том числе даже самые ретивые приверженцы так сказать "русского мира" - из тех, кто принимали участие в его обсуждении и не были склонны врать до последнего и фанатически игнорировать, как это делает Гиркин, даже самые примитивные, самые очевидные факты.

Можно ли такое представить, что можно взять какого-то скажем хорошо известного (или мало известного) немца, и в результате обнаружить, что среди его предков нет ни одной немца? Или взять поляка и обнаружить, что среди его предков нет ни одного поляка? Или итальянца, украинца, чеха, венгра, француза, испанца, португальца - кого-либо с нефейковой национальностью? Ответ прост: такое можно представить разве что в виде какого-то чрезвычайного, отдельного, неповторимого исключения.

Откуда же взялись значительные массы русских, если хоть у них у всех вместе и у каждого из них в отдельности нет среди предков ни единого русского, но они аж такие якобы этнические русские?

Ответ на этот вопрос дал один давний абсолютно нерусский товарищ, у которого его сын, рожденный его также нерусской женой, вырос в русском окружении. И когда они с женой с удивлением увидели в только что сделанном паспорте сына запись в графе "национальность" "русский", сын сказал: "Русским бить удобнее, отец".

Это довольно точно показывает, не так ли, почему в РФ Нет ни одного клочка земли, который принадлежал бы русскому народу, а вся территория РФ разделена между различными так называемыми малыми народностями, с обрусевших выходцев из которых и состоит, целиком и полностью, "великий русский народ", этническая принадлежность к которому отличается от этнической принадлежности к "великому Советскому народу" только немного более продолжительным применением этого фейка.

Поэтому искренне Гиркин верит в высосанные из московской инфоканализации легенды о наличии русского народа и об отсутствии в природе украинцев, или нет, это зависеть наверное может только от уровня развития его интеллекта, то есть от способности распознавать и воспринимать факты действительности среди лжи.

Но отличается ли на самом деле, хоть немного, та неприкрытая склонность к так сказать боевой, военной лжи, которую своим врагам, то есть всем вокруг, так часто демонстрирует Путин - от таких вроде как ну очень искренних заверений Гиркина о его нелюбви ко лжи, совместно с его принципиальным неприятием примитивных, очевидных, можно сказать даже тупых фактов, которые начисто перечеркивают все основания, принципы - базу его вроде как искренних убеждений?

Вряд ли существенно отличается. А немного - да, отличается. Просто лживость Путина, если сравнивать, имеет значительно более откровенный (если можно такое сказать о лживости) вид, то есть она плывет к нам по московской инфоканализации со значительно меньшими претензиями, чем в Гиркина, на искренность, открытость и правдивость. Эти две разновидности московской лживости - только немного отличающиеся элементы среди многочисленных московских методов злодейской деятельности, вот и вся разница.

Нас не должно удивлять, что разновидности супертрадиционной московской лживости, о которой, как о давно устоявшейся и всем известной, еще Геродот 2500 лет назад сказал: "андрофаги не знают правды и закона у них нет никакого", они представляют собой несметное множество, ведь правда может быть только одна, а отклонений от нее - неисчислимо много.

Можно ли спасти обрусевших инородцев, то есть русских, от унижения, подробно обсуждено здесь:
“Спасти Россию!”
https://books.google.com.ua/books/about?id=u6QWEAAAQBAJ&redir_esc=y
“Врятувати Росію!”
https://books.google.com.ua/books/about?id=5qQWEAAAQBAJ&redir_esc=y