Московський страх перед українською мовою

Московський страх перед українською мовою

___

Московский страх перед украинским языком

Було: Маша от Маргулиса: “Удивительное рядом но оно запрещено”

http://maxpark.com/community/5392/content/6865834#comment-100057202

Елена Олешкевич # написала комментарий 5 сентября 2019, 14:24

И каков смысл данного поста? Забить эфир набором бредового укро-мусора?

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 5 сентября 2019, 14:45

Тобто все тут (від автора) шановній Елена Олешкевич дуже не подобається, але оскільки вона бачить, що все правда, нічого конкретно заперечити не може.

Така реакція для московських холуїв - стандарт.

___

То есть все здесь (от автора) уважаемой Елена Олешкевич очень не нравится, но поскольку она видит, что все правда, ничего конкретно возразить не может.

Такая реакция для московских холуев - стандарт.

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 6 сентября 2019, 00:58

Видите ли, дорогой мой, если бы тут было "все правда", я не назвала бы это "бредовым укро-мусором". Это же очевидно. Постить идиотские высказывания в стиле "потомки различных нерусских народов, придумали кликуху "русские" и называть это правдой могут только очень отбитые свидомиты, ушибленные украинским нео-мифотворчеством. Объяснять подобным персонажам почему ложь не является правдой - контрпродуктивно, проще удалить как мусор. И такая реакция вполне оправдана и закономерна.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 6 сентября 2019, 11:09

Роззуйте очі, шановна Елена Олешкевич, і спробуйте знайдіть навколо себе ОДНОГО русского такого, у якого серед предків був би хоч один русский.

Чи Ви може думаєте що це тільки Ви одна викинули на смітник своїх нерусских предків, разом з своєю людською гідністю, і щодня плюєте на їхні могили, намагаючись забути про їхнє існування і що Вам Ваше цінне життя дали ніякі не русскіє? І наполягати на викиданні, стиранні і ліквідації геть усього, що Вам нагадує про те, що Ви - обрусєвшая інородка з втоптаною в багно московської брехні людською гідністю.

___

Разуйте глаза, уважаемая Елена Олешкевич, и попробуйте найдите вокруг себя ОДНОГО русского такого, у которого среди предков был бы хоть один русский.

Или Вы может думаете что это только Вы одна выбросили на помойку своих нерусских предков, вместе со своим человеческим достоинством и каждый день плюете на их могилы, пытаясь забыть об их существовании, и что Вам Вашу ценную жизнь дали никакие не русские? И настаивать на выбрасывании, стирании и ликвидации всего того, что Вам напоминает о том, что Вы - обрусевшая инородка с утоптанным в грязь московской лжи человеческим достоинством.

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 8 сентября 2019, 15:05

Вы реальный идиот или умело прикидываетесь?Вы кого называете нерусскими? Людей, чьи предки - уроженцы Белгородчины, Нижегородчины, Черниговщины, Владимирщины и т. д.?

Вам реально надо лечиться!

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 8 сентября 2019, 21:10

Заспокойтесь, шановна Елена Олешкевич, ніхто ж не каже, що всі московські холопи сьогодні не називають русскімі названі Вами землі, хоч ще зовсім недавно Нижегородчина, це були мордва, тобто ерзя і мокша, Чернигівщина - українці, і так далі. Мова йде тільки про те, що коли людину нагинають викидати пам'ять про своїх справжніх предків на сміття, тобто плювати на могили своїх предків, називаючись русскім, то це принижує дану людину. Будьте собі русскою, скільки влізе, але якщо Ви маєте намір бути гідною людиною, то Вам не обійтись без того, щоб сказати, я русская, а мої предки ерзя, чи мокша, чи українці, чи меря, чи марі, чи мещера і так далі.

___

Успокойтесь, уважаемая Елена Олешкевич, никто же не говорит, что все московские холопы сегодня не называют русскими названные Вами земли, хотя еще совсем недавно Нижегородчина, это были мордва, то есть эрзя и мокша, Черниговщина - украинцы, и так далее. Речь идет только о том, что когда человека нагибают выбрасывать память о своих настоящих предках на помойку, то есть плевать на могилы своих предков, называясь русским, то это унижает данного человека. Будьте себе русской, сколько влезет, но если Вы намерены быть достойным человеком, то Вам не обойтись без того, чтобы сказать, я русская, а мои предки эрзя, или мокша, или украинцы, или меря, или мари, или мещера и так далее.

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 9 сентября 2019, 01:28

На всякий случай: племена эрзя и мокша, как и меря и все прочие, были не настолько многочисленны, чтобы хоть как-то повлиять на генофонд русских, тем более, что бОльшая их часть до сих пор проживает компактно на своих исконных территориях, а такой национальности как "украинец" вообще не существует, ее придумали большевики.

А вообще, вы реально больной человек. Не думаю, что мой маленький ликбез хоть как-то подвигнет вас изучить предмет по нормальным источникам, а не повторять как мантру свидомый бред. Боюсь, вам даже доктор не поможет, вы безнадежны.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 9 сентября 2019, 12:24

Голодомори 1946-47, 1932-34, 1921-23 на українській землі свідчать про великі московські зусилля на користь того, щоб зробити реальністю Вашу думку: “такой национальности как "украинец" вообще не существует”.

А що Ваші слова про цей московський намір звучать і сьогодні, то це означає, що московська банда убивць не перестала працювати над продовженням і сьогодні своїх дій для остаточного вирішення українського питання.

Що ж до ерзя, мокша та інших автохтонів тепер вже російської землі, то російські імперські історики свідчать про те, що ніяких інших окрім них народів там взагалі не було, на відміну від Вашої безграмотної думки:

/* Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи […] и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока

*/ С.М.Соловйов

___

Голодоморы 1946-47, 1932-34, 1921-23 на украинской земле свидетельствуют о больших московских усилиях в пользу того, чтобы сделать реальностью Вашу мысль: "такой национальности как" украинец "вообще не существует".

А что Ваши слова об этом московском намерении звучат и сегодня, то это означает, что московская банда убийц отнюдь не перестала работать над продолжением и сегодня своих действий для окончательного решения украинского вопроса.

Что касается эрзя, мокша и других автохтонов теперь уже российской земли, то российские имперские историки свидетельствуют о том, что никаких других кроме них народов там вообще не было, в отличие от Вашей безграмотной мысли:

/* Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи […] и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока

*/ С.М.Соловьев

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 10 сентября 2019, 14:12

Так, к доктору. Бог подаст.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 12 сентября 2019, 13:18

Коли бідолашний московський холоп бачить, що геть нічого більш-менш не тупого не може сказати по суті розмови, а дуже хочеться, то страждають ні в чому не винні клавіатура і монітор.

Протріть монітор, шановна Елена Олешкевич, і йдіть вигрібайте там у вас по московській інфоканалізації до подібних на Вас безрідних покидьків невідомих народів на прислужуванні в московської банди убивць, там Вам буде харашо і пріятно :-)

___

Когда горемычный московский холоп видит, что абсолютно ничего более менее не тупого не может сказать по сути разговора, а очень хочется, то страдают ни в чем не виноватые клавиатура и монитор.

Протрите монитор, уважаемая Елена Олешкевич, и идите выгребайте там у вас по московской инфоканализации к подобным на Вас безродным отбросам неизвестных народов на прислуживании в московской банды убийц, там Вам будет харашо и приятно :-)

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 13 сентября 2019, 06:30

"Голодоморы" существуют только в больном сознании проевропейских холопов, ушибленных идеей украинства, такой же искусственной и насильственно навязанной психически нездоровыми идеологами жителям окраины, как и все современные мифы о "великих украх" и их "тысячелетнем культурном наследии".

А что касается русских, так это потомки тех славянских и финно-угорских племен, что призывали Рюрика на княжение. Это они распространились впоследствии на всю территорию современной России, в т. ч. и на Московское княжество, которое основал потомок киевских и новгородских князей.

Учите историю, мой кастрюлеголовый друг, и выбросьте из своей головы всякий свидомый мусор.

И да, к доктору сходите непременно!)

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 13 сентября 2019, 11:07

У свій час з кручі над селом мені показувала людина, яка те все пережила, одну за одною усі хати підряд і поіменно називала, скільки в кожній із них у 1933 році померло людей і хто, а коли черга дійшла до одної порожньої хати над ставком, то: "в отій була сім'я, а в ній одинадцять дітей, померли усі, врятувалася тільки одна старша, вона влаштувалася в райцентрі служницею (домработніцей)".

І таких багатодітних родин, яким було нікуди діватись від вас, московських убивць, було в ті часи повнісінько.

Усі голодомори (1946-47, 1932-34, 1921-23) задокументовані, не в московській інфоканалізації звісно, з десятками чи сотнями тисяч свідчень. Усі вони учинялись московською бандою убивць з виконавцями, брехливими покидьками типу Вас, в абсолютно мирний час під повним контролем вашого гебе, яке було в курсі, що робив і навіть що говорив кожен українець.

Що ж до докторів, то від чорної, наскрізь брехливої, ненависної Вашої душі на жаль ні ліків, ні лікарів в природі нема, тут нічого не вдієш. І тому іншого виходу, окрім захиститись від вас, в українського народу нема.

___

В свое время из кручи над селом мне показывал человек, который все то пережил, одну за другой все хаты подряд и поименно назвал, сколько в каждой из них в 1933 году умерло людей и кто, а когда очередь дошла до одной пустой хаты у ставка, то: "в той была семья, а в ней одиннадцать детей, умерли все, спаслась только одна старшая, она устроилась в райцентре служанкой (домработницей)".

И таких многодетных семей, которым было некуда деваться от вас, московских убийц, было в те времена полно.

Все голодоморы (1946-47, 1932-34, 1921-23) документированы, не в московской инфоканализации конечно, с десятками или сотнями тысяч свидетельств. Все они совершались московской бандой убийц с исполнителями, лживыми отбросами типа Вас, в абсолютно мирное время под полным контролем вашего гебе, которое было в курсе, что делал и даже что говорил каждый украинец.

Что касается врачей, то от черной, насквозь лживой, ненавистной Вашей души к сожалению ни лекарств, ни врачей в природе нету, тут ничего не поделаешь. И поэтому другого выхода, кроме защититься от вас, в украинского народа нет.

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 16 сентября 2019, 00:58 В свое время из кручи над селом

--------

ИЗ кручи - это восстал из могилы, что ли, и указал костлявым перстом?)) Вы хоть читайте, что пишете.

Из моих примерно 30-ти украинских родичей, о которых я знаю, от голода не умер ни один, ни в 30-е, ни в 40-е. А уж они-то как никто подходят под описание "жертв" - все крестьяне из Черниговской области.

А если еще принять во внимание КАК создавался миф о голодоморе и КАК фальсифицировались документы, то сразу станет ясно (в очередной раз) чего стОят ваши сказки и кому они выгодны.

И не вам, отбитой бандерве, по уши в крови невинных, говорить о черноте души, у вас она чернее угля в преисподней.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 16 сентября 2019, 11:49

В оригіналі було так: “У свій час з кручі над селом”. Якщо Вас переклад не влаштовує, то претензії до присутньої тут Маші, яку (єдину в макспарку) пучить від українського оригіналу.

Що ж до крові невинних, то є цифри. Протягом 1946-47 на українській землі, де не було бандерівців, ви, московські холуї, абсолютно безкарно убили півтора мільйона ні в чому не винних українців, головним чином українських дітей, а за період з 1942 до 1952 на українських землях, де помітно були присутні бандерівці, загинуло 150 тис. осіб, в тому числі значна кількість московських холуїв різного калібру, через що ваші папки-дєдки досі роблять під себе при слові “бандерівці”.

І там, на цих бандерівських землях, врятувалися безліч людей з повністю підконтрольних вам українських земель, в основному це були діти.

І в деяких селах в Україні вже почали рахувати, скільки ж в них людей від чого конкретно загинуло. В селі Капустинці на Київщині, наприклад, до двох раніше встановлених пам'ятників, загиблим в “громадянській” війні (16 чоловік), і в другій світовій (145 чоловік), оце зараз додали третій пам'ятник, убитим голодомором 1932-34 (1120 чоловіків, жінок, дітей). Цифри не потребують коментарів, чи не так. Пам'ятники поіменні, на кожному з них наведені імена усіх загиблих.

https://web.archive.org/web/20100605024537/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/miskiev2006/13/88.html

___

В оригинале было так: "У свій час з кручі над селом". Если Вас перевод не устраивает, то претензии к присутствующей здесь Маше, которую (единственную в макспарке) пучит от украинского оригинала.

Что касается крови невинных, то есть цифры. За 1946-47 на украинской земле, где не было бандеровцев, вы, московские холуи, абсолютно безнаказанно убили полтора миллиона ни в чем не повинных украинцев, главным образом детей,

а за период с 1942 до 1952 на украинских землях, где заметно присутствовали бандеровцы, погибло 150 тыс. человек, в том числе московские холуи разного калибра, из-за чего ваши папки-дедки до сих пор делают под себя при слове "бандеровцы".

И там, на этих бандеровских землях, спаслись от вас множество людей в основном это были дети.

И в некоторых селах в Украине уже начали считать, сколько же в них людей от чего конкретно погибло. В селе Капустинцы Киевской области, например, до двух ранее установленных памятников, погибшим в “гражданской” войне (16 человек), и во второй мировой (145 человек), недавно добавили третий памятник, убитым голодомором 1932-34 (1120 мужчин , женщин, детей). Памятники поименные, на каждом из них приведены имена всех погибших.

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 16 сентября 2019, 15:07 А если поставить памятники жертвам украинской пропаганды, то вся Украина будет в крестах и обелисках, потому как вас не сеют и не пашут - вы сами растете.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 16 сентября 2019, 20:40

Видно Ви думаєте, що здивували когось черговою демонстрацією того, що для вас, нащадків андрофагів (тепер ви відомі, як московська банда убивць) факти не мають значення, але помиляєтесь. Про вас вже знали досить таки давно, Геродот ще 2500 років тому засвідчив: "Андрофаги мають найдикіші звичаї з усіх; вони не знають правди й закону в них немає ніякого".

___

Видно Вы думаете, что удивили кого-то очередной демонстрацией того, что для вас, потомков андрофагов (теперь вы известны, как московская банда убийц) факты не имеют значения, но ошибаетесь. О вас уже знали довольно давно, Геродот еще 2500 лет назад свидетельствовал: "Андрофаги имеют дичайшие обычаи из всех, они не знают правды и закона у них нет никакого".

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 17 сентября 2019, 02:16

Вы так смешны в своих потугах приплетать к бредовым теориям историческую подоплеку и жонглировать именами древних. А между тем, вся ваша новейшая псевдоистория есть ложь. Ложь на лжи и ложью погоняет. А вот вам и иллюстрация того, что это так и есть:

Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 18 сентября 2019, 14:32

На цвинтарі кожного українського села досі є участки, яких ніхто не зачіпає - навіть 30 Ваших родичів, які усі не постраждали, бо ходили в складі спецактивістів по людських хатах вишукували, що іще можна видерти з рота у сусідських дітей, щоб вони скоріше померли.

Під тими участками лежать, неглибоко прикопані, без жодних надгробків, кістки тих дітей, яких Ваші 30 родичів разом з іншими такими, як Ви і як вони покидьками на московському прислужуванні, убивали всюди по українських селах під керівництвом ваших московських хазяїв. Вся Москва після Голодомору-33 ходила в українських вишиванках, які українські жінки за окраєць хліба несли в спеціальні для цього ваші спецмагазини.

Ці примітивні факти, і тисячі таких інших, прекрасно відомі і Вам і всім, хто хоч трішки цікавився, але Ваш брудний від тупої нахабної брехні рот продовжує вивергати інформаційне московське лайно для кретинів - і не доводиться сумніватися, що продовжуватиме робити це і далі. Для нащадків андрофагів це нормально.

___

На кладбище каждого украинского села до сих пор есть участки, которых никто не трогает - даже 30 Ваших родственников, которые все не пострадали, потому что ходили в составе спецактивистов по людским домам выискивали, что еще можно вырвать изо рта у соседских детей, чтобы они скорее умерли.

Под теми участками лежат, неглубоко прикопанные, без надгробий, кости тех детей, которых Ваши 30 родственников вместе с другими такими, как Вы и как они отбросами на московском прислуживании, убивали везде по украинским селам под руководством ваших московских хозяев. Вся Москва после Голодомора-33 ходила в украинских вышиванках, которые украинские женщины за кусок хлеба несли в специальные для этого ваши спецмагазины.

Эти примитивные факты, и тысячи таких других, прекрасно известны и Вам и всем, кто хоть немного интересовался, но Ваш грязный от тупой наглой лжи рот продолжает извергать информационное московское дерьмо для кретинов - и не приходится сомневаться, что будет продолжать делать это и дальше. Для потомков андрофагов это нормально.

Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 19 сентября 2019, 02:32

Самое смешное, что всякие мразотные выродки, вроде вас, сейчас имеют возможность изрыгать свою смрадную ложь на просторах русскоязычного интернета только благодаря тому, что Сталин не поставил к стенке ваших предков-резунов, чьи руки были в крови волынских младенцев по самые плечи, а гуманно дал им по десятке лагерей, откуда они вернулись с лоснящимися рожами и наплодили вас, францюватых Франчуков. Вот кому вы должны быть благодарны самим фактом вашего гнусного существования.

А теперь марш к доктору!

Олександр Франчук # ответил на комментарий Олександр Франчук 19 сентября 2019, 16:45

(...пользователь Елена Олешкевич добавил Вас в черный список)

Коли Вам почне не виходити стримувати Ваш сміх, який як ми бачимо, так почав Вас діставати, шановна Елена Олешкевич, що Ви вже день за днем не можете його стримати, то попросіть когось, хто там до Вас ближче, не кликати психіатра, а повести Вас на центральне місце головної площі російської столиці, де ви напоказ виставили опудало з трупа убивці номер один всіх часів і всіх народів для того, щоб лякати нормальних людей і заспокійливо діяти на покидьків без роду і племені на прислужуванні в московській банді убивць на зразок Вас. Там Вас цілком можливо трохи попустить, і менше душитиме Ваш шановний сміх :-) якщо Ви перезвіздетесь звісно.

Ну а тоді попросіть ще когось, раз Ви самі не здатні, порахувати і порівняти інтенсивність смертей там, де були бандерівці (150 тис. за 10 років з усіх сторін) і там на українській землі, де бандерівців практично не було (1 млн. 500 тис. за один рік, виключно українців, в основному дітей). Це навіть не враховуючи роботи численних розмаїтих московських загонів, які тоді, головним чином під видом бандерівців, “діяли” там на Волині.

___

Когда Вам станет не выходить сдерживать Ваш смех, который как мы видим, так начал Вас доставать, уважаемая Елена Олешкевич, что Вы уже день за днем не можете его удержать, то попросите кого-то, кто там к Вам ближе, не звать психиатра, а повести вас на центральное место главной площади российской столицы, где вы напоказ выставили чучело из трупа убийцы номер один всех времен и народов для того, чтобы пугать нормальных людей и успокаивающе действовать на отбросы без роду и племени на прислуживании в московской банде убийц вроде Вас. Там Вас вполне возможно немного попустит, и меньше будет душить Ваш уважаемый смех :-) если Вы перезвиздетесь конечно.

Ну а потом попросите еще кого-то, раз Вы сами не способны, посчитать и сравнить интенсивность смертей там, где были бандеровцы (150 тыс. за 10 лет со всех сторон) и там на украинской земле, где бандеровцев практически не было (1 млн. 500 тыс. за один год, исключительно украинцев, в основном детей). Это даже не учитывая работы многочисленных разнообразных московских отрядов, которые тогда, главным образом под видом бандеровцев, "действовали" там на Волыни.

Маша Иванова # ответила на комментарий Олександр Франчук 6 сентября 2019, 12:15

Ты реально больной.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Маша Иванова 7 сентября 2019, 20:08

Якщо Ви не вірите собі самій, шановна Маша Иванова, то спробуйте знайдіть в інеті дослідження походження БУДЬ-ЯКОГО відомого русского, і якщо таке дослідження в природі є, то його висновок завжди один і той самий: “в його жилах нема жодної краплини русскої крові”.

І не доводиться сумніватися, що цей стандартний висновок має місце стосовно кожного русского,

адже серед рідних земель значної кількості, всіх народів РФ нема жодного клаптика землі русского народу. Вся земля Росії поділена серед різних народів, і серед них земля русского народу відсутня.

І якщо Ви не остаточно хвора, шановна Маша Иванова, то Ви легко додумаєтесь, що означають ці елементарні факти. І чому вош Путин не упускає жодної нагоди оголосити, що він з українським народом один народ.

___

Если Вы не верите себе самой, уважаемая Маша Иванова, то попробуйте найдите в инете исследования происхождения ЛЮБОГО известного русского, и если такое исследование в природе усть, то его вывод всегда один и тот же: "в его жилах нет ни капли русского крови".

И не приходится сомневаться, что этот стандартный вывод имеет место в отношении каждого русского,

ведь среди родных земель значительного количества, всех народов РФ нет ни одного клочка земли русского народа. Вся земля России поделена среди разных народов, и среди них земля русского народа отсутствует.

И если Вы не окончательно больна, уважаемая Маша Иванова, то Вы легко догадаетесь, что означают эти элементарные факты. И почему вош Путин не упускает ни одной возможности объявить, что он с украинским народом один народ.

Вепрь Болотный # ответил на комментарий Олександр Франчук 5 сентября 2019, 16:23 Стандарт для укрохолуёв-нести глупости и отстаивать их с пеной изо всех дыр. Чего Вы добиваетесь, и что хотите доказать? Попробуйте внятно объяснить. Итак?

Олександр Франчук # ответил на комментарий Вепрь Болотный 5 сентября 2019, 17:55

Добиваюсь нормального людського щасливого життя, в доброзичливості, в любові й в правді, для бідолашних московських холуїв, шановний Вепрь Болотный. Яке абсолютно неможливе без розуміння справжньої причини ваших мук, тобто кипіння вашої російської душі в московському казані, наповненому ненавистю, злобою, брехнею і хамством. А також радістю з приводу вдалого учинення вами комусь зла, тобто злорадством.

І добиваюсь я цього не з порожніми руками, Ви ж в курсі, що спочатку має бути слово, тобто слово правдиве. Ось таке правдиве слово я і намагаюсь донести, довести до Вас, адже тільки тоді, коли Ви розумітимете джерело вашого нещасливого життя, Ви зможете зробити перший крок, щоб вивільнитися з пут брехні і фундаментального приниження, якими закутий кожен русский.

В цій тут статті-діалозі взагалі то все це є, але раз Ви запитуєте…

Якщо я тут щось сказав не зовсім зрозуміло, то нема проблем, питайте. Чим пряміше, тим краще.

___

Добиваюсь нормальной человеческой счастливой жизни, в доброжелательности, в любви и в правде, для несчастных московских холуев, уважаемый Вепрь Болотный. Которая абсолютно невозможна без понимания истинной причины ваших мук, то есть кипения вашей русской души в московском котле, наполненном ненавистью, злобой, ложью и хамством. А также радостью по поводу удачного учинения вами кому-то зла, то есть злорадством.

И добиваюсь я этого не с пустыми руками, Вы же в курсе, что сначала должно быть слово, то есть слово правдивое. Вот такое правдивое слово я и стараюсь донести, довести до Вас, ведь только тогда, когда Вы будете понимать источник вашей несчастной жизни, Вы сможете сделать первый шаг, чтобы высвободиться из пут лжи и фундаментального унижения, которыми закован каждый русский.

В этой здесь статье-диалоге вообще то все это есть, но раз Вы спрашиваете...

Если я здесь что-то сказал не совсем понятно, то нет проблем, спрашивайте. Чем прямее, тем лучше.

Маша Иванова # ответила на комментарий Жутя Вумничка 5 сентября 2019, 16:16

За пропаганду мовы удалила. Стал писать только на русском. Товарисч из Львова, это диагноз.)))

Олександр Франчук # ответил на комментарий Маша Иванова 5 сентября 2019, 18:31

Всяке місто, всяка країна для московського холопа - діагноз. Але то таке.

А от що показувати український оригінал, окрім обов'язкового російського перекладу, це небезпечна для московського холуя пропаганда мови, це схоже на цікаву і на диво не тупу думку. Яка до речі багато чого пояснює, зокрема утробну смертельну московську ненависть до української мови, адже досить таки очевидно, що інформаційне лайно з московської інфоканалізації не тільки не липне до людини, якщо вона думає українською мовою, але й і просто не звучить українською.

___

Всякий город, всякая страна для московского холопа - диагноз. Но то такое.

А вот что показывать украинский оригинал, кроме обязательного русского перевода, это опасная для московского холуя пропаганда мовы, это похоже на интересную и на удивление не тупую мысль. Которая кстати многое объясняет, в частности утробную смертельную московскую ненависть к украинскому языку, ведь довольно очевидно, что информационное дерьмо из московской инфоканализации не только не липнет к человеку, если он думает на украинском языке, но и и просто не звучит на украинском.

Маша Иванова # ответила на комментарий Олександр Франчук 5 сентября 2019, 19:05 Выпей валерианки.

andrew teacher # ответил на комментарий Маша Иванова 5 сентября 2019, 19:56 только не стирайте!

этот образец украинства надо держать на виду.

Маша Иванова # ответила на комментарий andrew teacher 5 сентября 2019, 20:22

Да низашто!)) Очень показательный образчик упоротости.)

Олександр Франчук # ответил на комментарий Маша Иванова 6 сентября 2019, 10:50

Добре, шановна Маша Иванова, поясніть будь ласка раз так, чому Ви так ненавидите українську мову і в чому вбачаєте таку небезпечність її пропаганди серед обрусілих інородців, що аж боїтесь, що вони побачать український текст, наявність якого нічим не шкодить розумінню російського перекладу.

Тільки оскільки Ваше хамство на мене не діє, то спробуйте зосередитись і висловити замість нього якусь думку. Якщо вона у Вас буває звісно.

Ага, і Ви парочку постів з українським оригіналом і російським перекладом як бачимо не витерли, думаю це було б цікаво взнати не тільки моїй скромній особі чому.

___

Хорошо, уважаемая Маша Иванова, объясните пожалуйста раз так, почему Вы так ненавидите украинский язык и в чем видите такую опасность ее пропаганды среди обрусевших инородцев, аж боитесь, что они увидят украинский текст, наличие которого ничем не вредит пониманию русского перевода.

Только поскольку Ваше хамство на меня не действует, то попробуйте сосредоточиться и выразить вместо него какую-то мысль. Если она у Вас бывает конечно.

Ага, и Вы парочку постов с с украинским оригиналом и русским переводом как видим НЕ вытерли, думаю это было бы интересно узнать не только моей скромной личности почему.

Маша Иванова # ответила на комментарий Олександр Франчук 6 сентября 2019, 12:14

Для наглядности. Дабы дурь твоя видна была.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Маша Иванова 7 сентября 2019, 18:53

Шкода, що шановна Маша Иванова не має іншого наміру, окрім хамити. Хоч звісно для тупого московського холуя це абсолютно нормально, просто паскудити через відсутність спроможності сказати щось не дуже безтолкове.

Звичайно що неймовірні сподівання побачити щось людське нормальне були мінімальні, ну проговорилась Маша Иванова необережно, що вона відчуває небезпечність самої української мови для слухняності покидьків невідомих народів на прислужуванні московській банді убивць, проявила дурь, слово не горобець, вилетіло - не спіймаєш, а тепер бідненька тремтить боїться що за таке її дурненьку покарають.

Правда спеціально на цей випадок ваш вош міравова пралєтаріата Путин приказав: “не нужно вступать в дискуссию … Они заслуживают только одной маленькой реплики: <Тьфу на вас> - и всё. ”

Як бачимо, шановна Маша Иванова чітко притримується начальственного повеління, це добре, а от що проболталась…

___

Жаль, что уважаемая Маша Иванова не имеет иного намерения, кроме хамить. Хотя конечно для тупого московского холуя это абсолютно нормально, просто гадить из-за отсутствия возможности сказать что-то не очень бестолковое.

Конечно что невероятные надежды увидеть что-то человеческое нормальное были минимальные, ну проговорилась Маша Иванова неосторожно, что она чувствует опасность самого украинского языка для послушания отбросов неизвестных народов на прислуживании московской банде убийц, проявила дурь, слово не воробей, вылетело - не поймаешь, а теперь бедная дрожит боится, что за такое ее дурочку накажут.

Правда специально на этот случай ваш вош миравова пралетариата Путин приказал: “не нужно вступать в дискуссию ... Они заслуживают только одной маленькой реплики: <Тьфу на вас> - и всё"

Как видим, уважаемая Маша Иванова четко придерживается начальственного повеления, это хорошо, а вот что проболталась...

(Детальне дослідження причин московського страху перед українською мовою тут:

укр.: https://t.co/OzFSo63wjn

___

Детальное исследование причин московского страха перед украинским языком здесь

рос.: https://t.co/twEOFrHRx2 )

“Сутністю людського буття є мова” (з рос. перекладом)

“Сутністю людського буття є мова”

(з рос. перекладом)

Вступ

Слова, наведені в заголовку, належать Мартіну Гайдеґґеру, одному із найбільш відомих філософів ХХ сторіччя. Ними він висловив своє ставлення до завжди, всюди і кожному актуального мовного питання. Обгрунтування цього фундаментального твердження і його усебічну філософську деталізацію можна побачити в циклі статей і лекцій філософа, виданих у тому числі українською мовою [5].

Розглянемо деякі конкретні, майже технічні моменти, стосовні до даного питання, щоб спробувати зрозуміти, яким чином мова на практиці впливає на людське буття, становлячи собою його суть.

Для цього обговоримо відмінності людського світогляду, які диктують мовні особливості, у порівнянні їх між собою для двох різних мов. Адже перебуваючи цілком зануреним в одне єдине мовне середовище, його носію важко помітити механізм його впливу на сприйняття світу. Просто світ сприймається отак, а не інакше, тому що він такий, а не інший.

Інша справа, коли розглядати механізми впливу різних мов на людське буття у порівнянні їх між собою.

Звичайно що такий розгляд буде найбільш зрозумілим для таких людей, у яких є якийсь мінімальний рівень володіння мовами, механізми впливу яких на людину ми співставляємо між собою. Через це ми розглядатимемо і порівнюватимемо між собою механізми формування світогляду в українській та російській мовах - ними одночасно володіє значна кількість людей в наших краях.

Одне слово в двох мовах

Візьмемо одне присутнє в обох мовах слово “настигати” (“настигать”), яке при практично ідентичній в обох мовах формі має те ж саме значення, і через однокореневі слова розглянемо в них, наявність яких уявлень тягне за собою в тій та іншій мовних системах мережа наявних в мовах корінним чином пов'язаних між собою та з цим словом понять.

В російській мові знаходимо такі слова з коренем “стиг”:
/*
ВЫСТИГАТЬ - , выстегнуть или выстичь кого, вост. НАСТИГАТЬ, достигать, доходить, догонять, нагонять. выстиганье ср. длит. выстиженье окончат. действ. по знач. глаг.
ДОСТИГАТЬ - , достичь или достигнуть что или до ЧЕГО, доставать, досягать;
| настигать, нагонять, догонять; дойти, доехать, прибыть куда;
| добиваться, добиться чего, дойти стараньем;
| доживать до чего, доходить путем жизни. отсюда рукой не достигнешь до тебя. собака достигает зайца. к вечеру достигнем москвы или до москвы. избытка достигают трудом и удачей. он достиг уже маститой старости. достигаться страдат. быть достигаему. достиганье ср. длит. достиженье окончат. действие или состояние по значению глаг. достижный, достижимый. достижность или достижимость, возможность или сбыточность достиженья чего-либо.
ЖИСТИГА  - ? ж. арх. рыболовная уда или одно удилище.
ЗАСТИГАТЬ; - застичь или застигнуть кого где; захватить, застать, найти нечаянно, исплошить с умыслу или СЛУЧАЙно. зима, ночь, непогода застигли нас на пути. путники в степях нередко застигаются буранами. застижение ср. окончат. застижка ж. об. действие по знач. глаг. застижной, к застижению относящийся. беда- дело застижное!
НАСТИГАТЬ - , настигнуть или настичь кого (прч. настигнутый и настиженный), нагонять, догонять, наспевать, успешно гнаться; сверстываться, равняться в чем на ходу, в езде, в знаниях или в ученьи и пр. настичь неприятеля. собака настигает зайца. -ся, быть настигаему. планета могла бы быть настигнута кометой. настиганье длит. настиженье окончат. настиг м. настижка ж. об. действ. по знач. глаг. СОКОЛ настигом бьет, настигая, вдогонку. настигатель, настижитель м. -ница ж. кто кого настигает, настиг. настиженик м. ж. кого настигли, догнали, поймали.
ПЕРЕСТИГАТЬ - , перестичь и перестигнуть кого, перегнать, опередить, настигнув миновать, обогнать на пути; идти или ехать шибче кого, поспеть куда ранее, скорее, покинув другого назади.
| пск. твер. ПЕРЕЖИДАТЬ? перестигли непогодь, и пошли. перестиганье, перестиженье, действие по глаг.
ПОНАСТИГНУВ - ХВОСТы неприятеля, завязали дело.
ПОСТИГАТЬ - , постичь или постигнуть кого. на(за)стигать, захватывать, застать; сбываться над кем, случаться, прилучаться. буря постигла нас на пути. горе лютое постигло меня. их несчастье постигло, погорели. смерть постигла его на пути. постигла нас недобрая доля!
| - что, обнять умом, уразуметь, понять, проникнуть разумом, дойти разумом до ЧЕГО; быть в состоянии объяснить, раз(по,у)яснить, растолковать что. конечное бесконечного не постигает. не могу постигнуть цели и намерений его. -ся, быть постигаему. постиганье ср. длит. постиженье окончат. действ. или сост. по глаг. это выше всякого постиженья.
| у математики постиженье сильно развито, сила постиженья, понятия, умалит. постяжимый, могущий быть постигнуть; -мость ж. свойство постижимого и возможность постигнуть что-либо. постижный, постижимый; -ность, постижимость. постижно зреть, чувственно, телесными очами.
ПРИЗАСТИГЛА  - нас погодушка на МОРЕ.
ПРИСТИГАТЬ - , пристичь, пристигнуть кого, сев. настигать, достигать, СУСТИГАТЬ, на(до)гонять;
| постигать, заставать, захватить. ночь пристигла нас в лесу. беда пристигла. пристигшу же вечеру, возвратишася кождо их в свояси, стар.
СОСТИГАТЬ - , состичь или сустигать кого, сев. вост. настигать, на(до)гонять. он ТЕПЕРЬ много отъехал, не сустигнешь его.
СПОСТИГАТЬ - , спостичь кого, стар. постигать, настигать, СУСТИГАТЬ, догонять. придоша половци и вое ваша поросье, василько же берендичи спостиг изби е, летописн.
СТИГНУТЬ  - , стичь, стигать, употреб. ТОЛЬКО с предлогами до, за, на, по, пере, при, су.
СТИГОСИТЬ - что, твер. вологодск. слямзить, стащить, СТИБРИТЬ.
СУСТИГАТЬ - , сустигнуть, сустичь кого, сев. вост. настигать, догонять ПОГОНей, гнаться, нагонять.
УСТИГАТЬ - , устигнуть и устичь кого, НАСТИЧЬ, сустигнуть, достичь, нагнать, догнать. далече ушел он, не сустигнешь его!
*/  [6]

Мережа понять, утворена в російській мові навколо кореня “стиг”, як бачимо, охоплює практично тільки відтінки поняття “доганяти”.
“Cтигосить” і “Жистига” - це очевидно просто випадкові збіги, змістовно не пов'язані з решту словами з коренем “стиг”.

Тепер перевіримо, які слова з коренем “стиг” присутні в українській мові:
/*
ВИСТИГАТИ 1,  -ає, недок., ВИСТИГНУТИ  і  ВИСТИГТИ, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
ВИСТИГАТИ 2 , -аю, -аєш, недок., ВИСТИГНУТИ і ВИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. 1. Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі й т. ін.); дозрівати. 2. перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення й т. ін.); визрівати. 3. заст. Встигати.
УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), -аю, -аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і  УСТИГТИ (ВСТИГТИ), -гну, -гнеш; мин. ч. устиг, -ла, -ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за  певний проміжок часу. // Набувати якого-небудь стану за  певний проміжок часу. // Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як  хтось інший. // Прибувати куди-небудь вчасно. 2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь. // тільки недок. Успішно навчатися, не  відставати.
ДОСТИГАТИ, -ає, недок., ДОСТИГНУТИ  і  ДОСТИГТИ, -не; мин. ч. достиг, -ла, -ло і  достигнув, -нула, -нуло, док. 1. Ставати стиглим; дозрівати, доспівати. 2. перен. Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми.
ЗАСТИГАТИ 1, -аю, -аєш, недок., ЗАСТИГНУТИ  і  ЗАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. застиг, -ла, -ло і  рідко застигнув, -нула, -нуло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. // Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). // безос. 2. Ставати холодним; холонути. // Мерзнути. // Замерзаючи, умирати від холоду. // Клякнути, дубіти. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). // Зупинятися, затримуватися на  якийсь час на  кому-, чому-небудь (про очі). 4. перен. Зупинятися в своєму розвиткові.
ЗАСТИГАТИ 2, -ає, недок., ЗАСТИГТИ, -гне; мин. ч. застигло; док., перех., рідко. Те саме, що заставати 2.
НАСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., НАСТИГНУТИ  і  НАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. настиг, -ла, -ло; док. 1. перех. Наздоганяти кого-, що-небудь під час ру­ху; переслідуючи, доганяти. // Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2. неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3. неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4. неперех., розм. Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5. перех. Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін. ).
НЕСТИГЛИЙ, -а, -е. Який не  достиг, не  досяг зрілості; неспілий, недозрілий.
ОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ОСТИГНУТИ i  ОСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. остиг, -ла, -ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися.
ПРИСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ  і  ПРИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. пристигнув, -нула, -нуло і пристиг, -ла, -ло; док., розм. 1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2. перех. Те  саме, що  настигати 1, 5. 3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.).
ПРОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ  і  ПРОСТИГТИ, -гну, -гнеш, док. 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. 2. перен., розм. Заспокоюватися. // Втрачати колишню силу (про почуття).
СТИГЛИЙ, -а, -е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Який досяг найвищої межі за  своїм станом, розвитком.
СТИГНУТИ 1 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і  стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися.
СТИГНУТИ 2 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. 2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). // Бути який-небудь час незмінним (про почуття). <> Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху.
*/ (з [7], в дещо скороченому вигляді)

В даному випадку, легко бачити, мережа понять, утворена в українській мові навколо кореня “стиг”, охоплює, окрім присутнього в російській мові поняття “доганяти”, ряд інших понять. Усі ці поняття пов'язані між собою спорідненістю самого перехідного процесу, який вони позначають - процесу переходу чогось, чи когось, від якогось нестабільного, початкового, до якогось остаточного, стабільного стану. Це може бути як фізична форма такого процесу (охолодання, чи отвердіння, чи втрата руху), так і біологічна (дозрівання), чи чуттєва (заспокоюватися, вклякати, вгамовуватися).

В російській же мові така спільність відображення одного і того ж самого процесу в різних його іпостасях цілком відсутня: той самий по своїй суті процес представлений розрізненими поняттями типу “стыть”, “зреть”, “спеть” і так далі - сукупність яких жодним чином і ніяк не передає носію російської мови того такого природного в українській мові факту, що між цими поняттями є щось суттєво спільне.

Не думаю, що хтось знайде щось заперечити, якщо сказати після цього, що в даному конкретному випадку українська мова дає своєму носію кардинально інше, ширше та глибше оволодіння реаліями навколишнього світу, аніж російська мова своєму.

Дана простенька, практично технічна ілюстрація потужності відображення дійсності двома мовами, російською та українською, обрана для очевидності, для простоти розуміння - щоб механізм донесення закладеного в мовах знання до носія мови був краще видний. Адже хоч і аналогічна, але значно більш складна картина має місце не тільки в технічних та природничих, але, і то значно більшою мірою, також і в таких мовних засобах, найважливіших для якості людського життя, які торкаються сприйняття людиною людини та людських взаємин.

І яким чином мова впливає на людське буття - коли вона дає своєму носію розуміння суті процесів навколишнього світу, чи коли вона не дає такого розуміння - пояснювати зайво, чи не так. Хоч про примітивізм світосприйняття на основі російської мови, який відкриває широкий шлях для злочинних маніпуляцій російськомовною свідомістю, говорити завжди корисно [10] - особливо таким людям, яких нагинають, чи вже нагнули до російської мови.

Це може комусь подобатись, комусь ні, однак значення міркування, опублікованого Гумбольдтом ще на початку 19-го сторіччя, сьогодні аж ніяк не зменшилось:
/ * Допомагає мова проясненню і правильному впорядкуванню понять, чи нагромаджує труднощі на цьому шляху? Якою мірою вона зберігає в уявленнях, почерпнутих із спостережень, притаманну їм чуттєву образність? Наскільки гармонійно і умиротворяюче, наскільки енергійно і облагороджувально милозвучність його тонів впливає на почуття і думку? Здатність цими та багатьма іншими способами надати особливий порядок всій побудові думки і почуттів становить справжню гідність мови і визначає її вплив на духовний розвиток. А ця здатність, в свою чергу, спирається на всю сукупність споконвічно закладених у мові засад, на органічність її ладу, на розвиненість її індивідуальної форми. Пізні плоди цивілізації і культури теж не проходять для мови безслідно: залучені для вираження збагачених і облагороджених ідей, вона знаходить виразність і точність виразів, образність висвітлюєтся роботою уяви, піднятої на більш високий щабель, а милозвучність виграє від розбірливості і прискіпливих вимог витонченого слуху. Але всі ці успіхи мови на високих щаблях її розвитку можливі тільки внутрі меж, окреслених на самому  початку її існування притаманними їй особливостями. Народ може і недосконалу мову зробити інструментом породження таких ідей, до яких спочатку не було жодних вихідних імпульсів, але народ не в силах усунути колись глибоко укорінених в мові внутрішніх обмежень. Тут і найвище просвітництво не дає плодів. Навіть все те, що привносять ззовні наступні епохи, споконвічна мова пристосовує до себе і модифікує за власними законами. * / [11]

Прикладом того, наскільки людське світосприйняття залежне від мови, яка цією людиною володіє, може бути те, як Фройд аналізує фобії в роботі "Аналіз фобії п'ятирічного хлопчика". Виявляється, читаючи книгу, що описані Фройдом фобії так чи інакше, але зрештою ґрунтуються на системі (мережі) понять (асоціативних ланцюгів) німецької мови. Тобто що в не німецькомовному світі такі фобії не можуть трапитись ніяк. Хоч зауважимо, що автор, щоразу посилаючись на мовні особливості, схожість слів і таке інше, не дуже намагається підкреслювати значення цієї своєї фундаментальної дії. Ну як ніби це і так само собою зрозуміло.

Міжмовні запозичення

При запозиченні мовами одна з іншої, ті поняття, які запозичення позначають, в нових мовах змінюються - не можуть не змінюватись, потрапляючи в іншу мережу взаємно пов’язаних понять. Вони, як правило, збіднюються, у порівнянні з материнською мовою, з якої таке запозичення було зроблене. І це природно, адже укорінені в материнській мові слова практично завжди беруться в іншу мову без свого коріння - в ізольованому вигляді, і тому передають не весь спектр значень, який має місце для ґрунтовно укоріненого в материнській мові поняття, а тільки його частку.

І оскільки таке звуження понять при міжмовному запозиченні є не виключенням, а правилом, то з рівня укоріненості в мовах слів можна зрозуміти, яка мова запозичила дане слово, а в якій воно оригінальне, корінне. Легко бачити, наприклад, що слова, утворені навколо кореня “стиг” - оригінальні, корінні в українській мові, тоді як в російській вони є запозиченням.

Звичайно що все це можна бачити тільки тоді, коли трішки подумати. На жаль таке трапляється не надто часто - деколи навіть і найочевидніші запозичення якимсь (на перший погляд) дивним чином мають вигляд типу невидимих. Таке зникнення видимості очевидного трапляється, у випадку запозичення, чи навіть просто прямого використання суто українських слів в російській мові, практично завжди.

Спробуйте скажімо знайдіть в інтернеті чи деінде, що слово "птах" в широко відомій російській фразі "соловей российский славный птах" є прикладом простого, прямого, з давніх часів звичного безпосереднього використання в російській мові українських слів.

І хоч конкретно це слово, в даному випадку, покусує російськомовне вухо:
"Вдруг его [птицу - О.Ф.] обидным словом "ПТАХ", кто-то обозвал с большой эстрады." [3], чи там: "Советский поэт Анатолий Поперечный был, вероятно, тайным адептом культа Птаха" [4].

Тобто видумується буквально чортзнащо, аби тільки впритул не бачити примітивної очевидності, яка стовбичить прямо перед очима. Мені на жаль ніде не трапилась згадка про те, що Поперечний просто вставив українське слово в російський контекст.

Саме якраз укоріненістю найбільш поширених найдавніших слів в українській мові, порівняно з іншими, давніми та сучасними мовами, Красуський ([8],[9]) незаперечно довів, це доведення було опубліковане ним в 1880, що
“українська мова є старшою не лише за усі слов'янські, не виключаючи й так звану старослов'янську, але й за санскрит, давньогрецьку, латину та інші арійські” [8].

Труднощі запозичення іншомовних слів і понять, а таке звичайно що буває в усіх мовах, дуже точно відобразив у своїй широко відомій поезії “Слово” Стефан Ґеорґе:

Дива іздалеку чи сни
Приносив я у край у свій

Й чекав терпляче, поки сива Норна
З криниці мудрості дістане їм ім'я -

Я брав його в поезію мою
І сяє й квітне воно у краю...

Та якось із чудової мандрівки
Привіз я скарб коштовний і тендітний

Шукала вона довго, а тоді:
“Ніщо не спить отут на дні”

І вислизнув із рук мені той скарб
Й ніколи край мій вже не взяв його на карб...

Із сумом пізнав я відмову:
Немає речі, де бракує слова.

(Український переклад вірша взятий з [5])

Коли в рідній мові відсутнє поняття, яке поет хоче запозичити з іншої мови, то, як на момент наявності бажання запозичення, дане поняття має вигляд відсутнього в ріднім краю дива, чи сну, якому для запозичення необхідно відшукати місце (ім’я) в мережі понять рідної мови. Чим і займається сива Норна, після успіху роботи якої отримане ім'я можна брати в поезію, щоб воно сяяло і квітло у краю - тобто в рідній мові.

Однак, як виявилось, не всім чужоземним поняттям можна знайти місце в рідномовній мережі понять. Одному такому, хоч і дуже бажаному, коштовному та тендітному, хоч як Норна і намагалась, знайти місце так і не вдалось:

Шукала вона довго, а тоді:
“Ніщо не спить отут на дні”

Як результат:

І вислизнув із рук мені той скарб
Й ніколи край мій вже не взяв його на карб...

- при несприйнятті рідною мовою чужого поняття, та річ, яку воно позначає, відсутня - відсутня в рідній мові, само собою: “Немає речі, де бракує слова”, хоч там, вдалечині, тобто в чужій мові, звідки була спроба запозичити нове для рідної мови поняття, та річ існує.

Висновки

Порівняйте слова, які опублікував в 30-х роках 19-го сторіччя Вільгельм фон Гумбольдт:
/ * Мова є орган внутрішнього буття, навіть саме це буття */ [11]
із заголовком цієї статті, тобто із словами, опублікованими на сто з гаком років пізніше Мартіном Гайдегґером:
/ * Сутністю людського буття є мова */ [5]

Роки йдуть, а вислів практично незмінно той же самий, від інтелектуальних лідерів своїх епох: чи не тому це так, що він правда? Адже це особливість саме якраз правди, чи не так, з роками не змінюватись?

Що стосовно принципової відсутності понять, наявних в іншій мові, то вона найбільш характерна не для технічної чи природничої сфер, а перш за все для таких речей, які позначають суто людські, густо заплетені між собою, характеристики людини та взаємини між людьми. А хіба не характеристики людини та взаємини між людьми завжди були, є і будуть й надалі найпершими з найважливіших для людини речей?

Ось чому, коли ми бачимо діалоги типу:
/* "Nadiya Mishchenko" <nmis@isd.dp.ua> : Ещё один пример: Симпсонов ищут в записи именно с украинским переводом. Потому как не сравнить.
"9999 dk" <money_sell@mail.ru>: Довольно неудачный пример. Симпсонов, Альфов, Сексогородниц нормальный человек не будет смотреть на любом языке.
 */ (2007, ukr.politics)

- то нам зрозуміти правоту обох сторін, кожної на її полі, не дуже важко. Звичайно що “Сімпсони”, “Альф”, “Секс і місто” й багато інших серіалів та фільмів, в яких тонкощі правдивості людських взаємин в їх вербальній формі суттєво переважають відеоряд, мучитись дивитись російською нормальна людина нізащо не буде - а відсутність привабливості в їх російськомовних версіях одномовно російськомовна людина мусить покладати на самі фільми.

Ця людина робить так цілком природно - з тої причини, що світ, яким оточує таку людину російська мова, а вона мислить цією мовою, є для неї єдиним. Такій людині важко усвідомити, що в паралельних всесвітах, утворених  іншими мовами, зокрема українською мовою, справді і дуже реально існують ті глибокі щирі людські почуття і правдиві людські взаємини, які передати словами російської мови принципово неможливо - через ту неусувну в російській мові причину, що в ній “немає речі, де бракує слова” - нема, і не може бути засобів для передачі глибоких справжніх людських почуттів і правдивих людських взаємин.

Література

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. -- Львів: Літопис, 2001
2. Фрейд, З. - Психология бессознательного
3. http://www.stihi.ru/2007/06/06-300
4. Птах, Пта, Фта (грец. Phthas, Phtha) — єгипетський бог-творець, http://ru.wikipedia.org/wiki/Обсуждение:Птах#mw-navigation
5. Мартін Гайдегґер. Дорогою до мови, http://shron.chtyvo.org.ua/Heidegger_Martin/Sutnist_movy.pdf
6. Словарь Даля http://sldal.ru/dal/18426.html
7. Словник української мови http://sum.in.ua/
8. Михайло Красуський, Давність української мови (Переклад з російської) https://docs.google.com/file/d/0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy/edit
9. Михаил Красуский, Древность малороссийского языка http://maxpark.com/community/90/content/524702 (рос. оригінал)
10. Як російська мова спотворює мислення http://h.ua/story/373921/
11. Вильгельм фон Гумбольдт «Избранные труды по языкознанию», М., 1984. С. 37-297, О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества (1830-1835)


___

"Сущностью человеческого бытия является язык"

Введение

Слова, приведенные в заголовке, принадлежат Мартину Хайдеггеру, одному из самых известных философов ХХ века. Ими он выразил свое отношение к всегда, везде и каждому актуальному языковому вопросу. Обоснование этого фундаментального утверждения и его всестороннюю философскую детализацию можно увидеть в цикле статей и лекций философа, выданных в том числе на украинском языке [5].

Рассмотрим некоторые конкретные, почти технические моменты, относящиеся к данному вопросу, чтобы попытаться понять, каким образом язык на практике влияет на человеческое бытие, являя собой его суть.

Для этого обсудим различия человеческого мировоззрения, которые диктуют языковые особенности, в сравнении их между собой для двух разных языков. Ведь находясь полностью погруженным в одну единую языковую среду, его носителю трудно заметить механизм ее влияние на восприятие мира. Просто мир воспринимается так, а не иначе, потому что он такой, а не другой.

Другое дело, если рассматривать механизмы влияния различных языков на человеческое бытие в сравнении их между собой.

Конечно что такое рассмотрение будет наиболее понятным для людей, у которых есть некий минимальный уровень владения языками, механизмы влияния которых на человека мы сопоставляем между собой. Поэтому мы будем рассматривать и сравнивать между собой механизмы формирования мировоззрения в украинском и русском языках - ими одновременно обладает значительное количество людей в наших краях.

Одно слово в двух языках

Возьмем одно присутствующее в обоих языках слово "настигать" ("настигати"), которое при практически идентичной в обоих языках форме имеет то же значение, и через однокоренные слова рассмотрим в них, наличие каких представлений влечет за собой в той и другой языковых системах сеть имеющихся в языках коренным образом связанных между собой и с этим словом понятий.

В русском языке находим такие слова с корнем "Стиг":
/*
ВЫСТИГАТЬ - , выстегнуть или выстичь кого, вост. НАСТИГАТЬ, достигать, доходить, догонять, нагонять. выстиганье ср. длит. выстиженье окончат. действ. по знач. глаг.
ДОСТИГАТЬ - , достичь или достигнуть что или до ЧЕГО, доставать, досягать;
| настигать, нагонять, догонять; дойти, доехать, прибыть куда;
| добиваться, добиться чего, дойти стараньем;
| доживать до чего, доходить путем жизни. отсюда рукой не достигнешь до тебя. собака достигает зайца. к вечеру достигнем москвы или до москвы. избытка достигают трудом и удачей. он достиг уже маститой старости. достигаться страдат. быть достигаему. достиганье ср. длит. достиженье окончат. действие или состояние по значению глаг. достижный, достижимый. достижность или достижимость, возможность или сбыточность достиженья чего-либо.
ЖИСТИГА  - ? ж. арх. рыболовная уда или одно удилище.
ЗАСТИГАТЬ; - застичь или застигнуть кого где; захватить, застать, найти нечаянно, исплошить с умыслу или СЛУЧАЙно. зима, ночь, непогода застигли нас на пути. путники в степях нередко застигаются буранами. застижение ср. окончат. застижка ж. об. действие по знач. глаг. застижной, к застижению относящийся. беда- дело застижное!
НАСТИГАТЬ - , настигнуть или настичь кого (прч. настигнутый и настиженный), нагонять, догонять, наспевать, успешно гнаться; сверстываться, равняться в чем на ходу, в езде, в знаниях или в ученьи и пр. настичь неприятеля. собака настигает зайца. -ся, быть настигаему. планета могла бы быть настигнута кометой. настиганье длит. настиженье окончат. настиг м. настижка ж. об. действ. по знач. глаг. СОКОЛ настигом бьет, настигая, вдогонку. настигатель, настижитель м. -ница ж. кто кого настигает, настиг. настиженик м. ж. кого настигли, догнали, поймали.
ПЕРЕСТИГАТЬ - , перестичь и перестигнуть кого, перегнать, опередить, настигнув миновать, обогнать на пути; идти или ехать шибче кого, поспеть куда ранее, скорее, покинув другого назади.
| пск. твер. ПЕРЕЖИДАТЬ? перестигли непогодь, и пошли. перестиганье, перестиженье, действие по глаг.
ПОНАСТИГНУВ - ХВОСТы неприятеля, завязали дело.
ПОСТИГАТЬ - , постичь или постигнуть кого. на(за)стигать, захватывать, застать; сбываться над кем, случаться, прилучаться. буря постигла нас на пути. горе лютое постигло меня. их несчастье постигло, погорели. смерть постигла его на пути. постигла нас недобрая доля!
| - что, обнять умом, уразуметь, понять, проникнуть разумом, дойти разумом до ЧЕГО; быть в состоянии объяснить, раз(по,у)яснить, растолковать что. конечное бесконечного не постигает. не могу постигнуть цели и намерений его. -ся, быть постигаему. постиганье ср. длит. постиженье окончат. действ. или сост. по глаг. это выше всякого постиженья.
| у математики постиженье сильно развито, сила постиженья, понятия, умалит. постяжимый, могущий быть постигнуть; -мость ж. свойство постижимого и возможность постигнуть что-либо. постижный, постижимый; -ность, постижимость. постижно зреть, чувственно, телесными очами.
ПРИЗАСТИГЛА  - нас погодушка на МОРЕ.
ПРИСТИГАТЬ - , пристичь, пристигнуть кого, сев. настигать, достигать, СУСТИГАТЬ, на(до)гонять;
| постигать, заставать, захватить. ночь пристигла нас в лесу. беда пристигла. пристигшу же вечеру, возвратишася кождо их в свояси, стар.
СОСТИГАТЬ - , состичь или сустигать кого, сев. вост. настигать, на(до)гонять. он ТЕПЕРЬ много отъехал, не сустигнешь его.
СПОСТИГАТЬ - , спостичь кого, стар. постигать, настигать, СУСТИГАТЬ, догонять. придоша половци и вое ваша поросье, василько же берендичи спостиг изби е, летописн.
СТИГНУТЬ  - , стичь, стигать, употреб. ТОЛЬКО с предлогами до, за, на, по, пере, при, су.
СТИГОСИТЬ - что, твер. вологодск. слямзить, стащить, СТИБРИТЬ.
СУСТИГАТЬ - , сустигнуть, сустичь кого, сев. вост. настигать, догонять ПОГОНей, гнаться, нагонять.
УСТИГАТЬ - , устигнуть и устичь кого, НАСТИЧЬ, сустигнуть, достичь, нагнать, догнать. далече ушел он, не сустигнешь его!
*/  [6]

Сеть понятий, образованная в русском языке вокруг корня "стиг", как видим, охватывает практически только оттенки понятия "догонять".
"Cтигосить" и "Жистига" - это очевидно просто случайные совпадения, содержательно не связанные с остальными словами с корнем "стиг".

Теперь проверим, какие слова с корнем "стиг" присутствуют в украинском языке:
/*
ВИСТИГАТИ 1,  -ає, недок., ВИСТИГНУТИ  і  ВИСТИГТИ, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
ВИСТИГАТИ 2 , -аю, -аєш, недок., ВИСТИГНУТИ і ВИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. 1. Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі й т. ін.); дозрівати. 2. перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення й т. ін.); визрівати. 3. заст. Встигати.
УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), -аю, -аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і  УСТИГТИ (ВСТИГТИ), -гну, -гнеш; мин. ч. устиг, -ла, -ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за  певний проміжок часу. // Набувати якого-небудь стану за  певний проміжок часу. // Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як  хтось інший. // Прибувати куди-небудь вчасно. 2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь. // тільки недок. Успішно навчатися, не  відставати.
ДОСТИГАТИ, -ає, недок., ДОСТИГНУТИ  і  ДОСТИГТИ, -не; мин. ч. достиг, -ла, -ло і  достигнув, -нула, -нуло, док. 1. Ставати стиглим; дозрівати, доспівати. 2. перен. Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми.
ЗАСТИГАТИ 1, -аю, -аєш, недок., ЗАСТИГНУТИ  і  ЗАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. застиг, -ла, -ло і  рідко застигнув, -нула, -нуло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. // Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). // безос. 2. Ставати холодним; холонути. // Мерзнути. // Замерзаючи, умирати від холоду. // Клякнути, дубіти. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). // Зупинятися, затримуватися на  якийсь час на  кому-, чому-небудь (про очі). 4. перен. Зупинятися в своєму розвиткові.
ЗАСТИГАТИ 2, -ає, недок., ЗАСТИГТИ, -гне; мин. ч. застигло; док., перех., рідко. Те саме, що заставати 2.
НАСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., НАСТИГНУТИ  і  НАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. настиг, -ла, -ло; док. 1. перех. Наздоганяти кого-, що-небудь під час ру­ху; переслідуючи, доганяти. // Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2. неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3. неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4. неперех., розм. Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5. перех. Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін. ).
НЕСТИГЛИЙ, -а, -е. Який не  достиг, не  досяг зрілості; неспілий, недозрілий.
ОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ОСТИГНУТИ i  ОСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. остиг, -ла, -ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися.
ПРИСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ  і  ПРИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. пристигнув, -нула, -нуло і пристиг, -ла, -ло; док., розм. 1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2. перех. Те  саме, що  настигати 1, 5. 3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.).
ПРОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ  і  ПРОСТИГТИ, -гну, -гнеш, док. 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. 2. перен., розм. Заспокоюватися. // Втрачати колишню силу (про почуття).
СТИГЛИЙ, -а, -е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Який досяг найвищої межі за  своїм станом, розвитком.
СТИГНУТИ 1 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і  стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися.
СТИГНУТИ 2 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. 2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). // Бути який-небудь час незмінним (про почуття). <> Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху.
*/ (из [7], в несколько сокращенном виде)

В данном случае, легко видеть, сеть понятий, образованная в украинском языке вокруг корня "стиг", охватывает, кроме присутствующего в русском языке понятия "догонять", ряд других понятий. Все эти понятия связаны между собой родством самого переходного процесса, который они обозначают - процесса перехода чего-то, или кого-то, от какого-то нестабильного, начального, до какого-то окончательного, стабильного состояния. Это может быть как физическая форма такого процесса (охлаждение, или отвердение, или потеря движения), так и биологическая (созревание), или чувственная (успокаиваться, остолбенять, успокаиваться).

В русском же языке такая общность отображения одного и того же процесса в различных его ипостасях полностью отсутствует: тот же по своей сути процесс представлен разрозненными понятиями типа "стыть", "зреть", "спеть" и т.д. - совокупность которых никоим образом и никак не передает носителю русского языка того такого естественного в украинском языке факта, что между этими понятиями есть нечто существенно общее.

Не думаю, что кто-то найдет что-то возразить, если сказать после этого, что в данном конкретном случае украинский язык дает своему носителю кардинально другое, более широкое и глубокое овладение реалиями окружающего мира, чем русский язык своему.

Данная простая, практически техническая иллюстрация мощности отражения действительности двумя языками, русским и украинским, выбрана для очевидности, для простоты понимания - чтобы механизм донесения заложенного в языках знания к носителю языка был лучше виден. Ведь хоть и аналогичная, но значительно более сложная картина имеет место не только в технических и естественных, но, и то в значительно большей степени, также и в таких языковых средствах, наиболее важных для качества человеческой жизни, которые касаются восприятия человеком человека и человеческих взаимоотношений.

И каким образом язык влияет на человеческое бытие - когда он дает своему носителю понимание сути процессов окружающего мира, или когда он не дает такого понимания - объяснять излишне, не так ли. Хотя о примитивизме мировосприятия на основе русского языка, который открывает широкий путь для преступных манипуляций русскоязычным сознанием, говорить всегда полезно [10] - особенно таким людям, которых нагибают, или уже нагнули к русскому языку.

Это может кому-то нравиться, кому-то нет, но значение мысли, опубликованной Гумбольдтом еще в начале 19-го века, сегодня отнюдь не уменьшилось:
/* Помогает ли язык прояснению и правильному упорядочению понятий или нагромождает трудности на этом пути? В какой мере он сохраняет в представлениях, почерпнутых из наблюдений, присущую им чувственную образность? Насколько гармонично и умиротворяюще, насколько энергически и возвышающе благозвучие его тонов воздействует на чувство и мысль? Способность этими и многими другими способами придать особое расположение всему строю мысли и чувств составляет подлинное достоинство языка и определяет его влияние на духовное развитие. А эта способность в свою очередь опирается на всю совокупность исконно заложенных в языке начал, на органичность его строя, на развитость его индивидуальной формы. Поздние плоды цивилизации и культуры тоже не проходят для языка бесследно: привлекаемый для выражения обогатившихся и облагороженных идей, он обретает отчетливость и точность выражений, образность высветляется работой воображения, поднявшегося на более высокую ступень, а благозвучие выигрывает от разборчивости и придирчивых требований утонченного слуха. Но все эти успехи языка на высоких ступенях его развития возможны только внутри границ, очерченных изначально присущими ему задатками. Народ может и несовершенный язык сделать инструментом порождения таких идей, к каким первоначально не было никаких исходных импульсов, но народ не в силах устранить когда-то глубоко укоренившихся в языке внутренних ограничений. Здесь и самое высокое просвещение не дает плодов. Даже все то, что привносят извне последующие эпохи, исконный язык приспосабливает к себе и модифицирует по собственным законам. */  [11]

Примером того, насколько человеческое мировосприятие зависит от того языка, которий этим человеком владеет, может быть то, как Фрейд анализирует фобии в работе "Анализ фобии пятилетнего мальчика". Оказывается, читая книгу, описанные Фрейдом фобии так или иначе, но в конце концов основываются на системе (сети) понятий (ассоциативных цепей) немецкого языка. То есть что в не немецкоязычном мире такие фобии не могут случиться никак. Хотя заметим, что автор, каждый раз ссылаясь на языковые особенности, сходство слов и т.д., не слишком старается подчеркивать значение этого своего фундаментального действия. Ну как будто это и так само собой разумеется.

Межъязыковые заимствования

При заимствовании языками один из другого, те понятия, которые заимствования обозначают, в новых языках меняются - не могут не меняться, попадая в другую сеть взаимосвязанных понятий. Они, как правило, обедняются, по сравнению с материнским языком, с которого такое заимствование было сделано. И это естественно, ведь укоренившиеся в материнском языке слова практически всегда принимаются в другой язык без своих корней - в изолированном виде, и потому передают не весь спектр значений, который имеет место для основательно укорененного в материнском языке понятия, а только его часть.

И поскольку такое сужение понятий при межъязыковом заимствовании является не исключением, а правилом, то с уровня укорененности в языках слов можно понять, какой язык позаимствовал это слово, а в каком оно оригинальное, коренное. Легко видеть, например, что слова, образованные вокруг корня "стиг" - оригинальные, коренные в украинском языке, тогда как в русском они заимствованы.

Конечно что все это можно видеть только тогда, когда немножко подумать. К сожалению такое случается не слишком часто - порой даже очевидные заимствования каким-то (на первый взгляд) странным образом выглядят типа невидимыми. Такое исчезновение видимости очевидного случается, в случае заимствования, или даже просто прямого использования чисто украинских слов в русском языке, практически всегда.

Попробуйте скажем найдите в интернете или где-либо, что слово "птах" в широко известной русской фразе "соловей российский славный птах" является примером простого, прямого, с давних времен привычного непосредственного использования в русском языке украинских слов.

И хотя конкретно это слово, в данном случае, покусывает русскоязычное ухо: "Вдруг его [птицу - О.Ф.] обидным словом "ПТАХ", кто-то обозвал с большой эстрады." [3], или там: "Советский поэт Анатолий Поперечный был, вероятно, тайным адептом культа Птаха" [4].

То есть выдумывается буквально черт знает что, только би в упор не видеть примитивной очевидности, которая торчит прямо перед глазами. Мне к сожалению нигде не попалось упоминание о том, что Поперечный просто вставил украинское слово в русский контекст.

Именно как раз укорененностью наиболее распространенных древних слов в украинском языке, по сравнению с другими, древними и современными языками, Красуский ([8], [9]) неопровержимо доказал, это доказательство было опубликовано им в 1880, что
“малороссийский язык не только старше всех славянских, не исключая так называемого старославянского, но и санскритского, греческого, латинского и ПРОЧИХ арийских” [9].

Трудности заимствования иноязычных слов и понятий, а такое конечно что бывает во всех языках, очень точно отразил в своей широко известной поэзии «Слово» Стефан Георге (здесь подстрочник):

Диво издалека или грезу
Принес я к родным берегам
И ждал, пока сумрачная Норна
Найдет имя в своем источнике —
Тогда я сразу смог крепко схватить /его/
И теперь оно цветет и блистает над моим уделом...
Однажды в странствии удачном мне досталось
Одно сокровище, драгоценное и хрупкое
Она /Норна/ искала долго,и, /наконец! подала весть:
“Такого нет здесь ничего и на глубоком дне”
Тут же оно выскользнуло из моих  рук
И никогда моя земля не владела им
Так с грустью научился я покорности судьбе:
Нет ничего [никакой вещи/ там,где недостает слова.

Когда в родном языке отсутствует понятие, которое поэт хочет позаимствовать из другого языка, то, как на момент желания заимствования, данное понятие имеет вид отсутствующего в родном крае дива, грезы, которому для заимствования необходимо отыскать место (имя) в сети понятий родного языка. Чем и занимается седая Норна, после успеха работы которой полученное имя можно брать в поэзию, чтобы оно блистало и цвело над моим уделом - то есть в родном языке.

Однако, как оказалось, не всем иностранным понятиям можно найти место в сети понятий родного языка. Одному такому, хотя и очень желаемому, ценному и хрупкому, как Норна и не пыталась, найти место так и не удалось:

Она /Норна/ искала долго,и, /наконец! подала весть:
“Такого нет здесь ничего и на глубоком дне”

Как результат:

Тут же оно выскользнуло из моих  рук
И никогда моя земля не владела им

- при невосприятии родным языком чужого понятия, та вещь, которую оно обозначает, отсутствует - отсутствует в родном языке, само собой: "Нет вещи там, где не хватает слова", хотя там, вдалеке, то есть в чужом языке, откуда была попытка позаимствовать новое для родного языка понятие, та вещь существует.

Выводы

Сравните слова, что опубликовал в 30-х годах 19-го века Вильгельм фон Гумбольдт:
/* язык есть орган внутреннего бытия, даже само это бытие */ [11]
с заголовком этой статьи, то есть со словами, опубликованными на сто с лишним лет позже Мартином Хайдеггером:
/ * Сущностью человеческого бытия является язык */ [5]

Года идут, а выражение практически неизменно то же, от интеллектуальных лидеров своих эпох: не потому ли это так, что оно правда? Ведь это особенность именно как раз правды, не так ли, с годами не меняться?

Что касается принципиального отсутствия понятий, имеющихся в другом языке, то оно наиболее характерно не для технической или естественной сфер, а прежде всего для таких вещей, которые обозначают сугубо человеческие, густо сплетенные между собой, характеристики человека и взаимоотношения между людьми. А разве не характеристики человека и взаимоотношения между людьми всегда были, есть и будут впредь первейшими из важнейших для человека вещей?

Вот почему, когда мы видим диалоги типа:
/* "Nadiya Mishchenko" <nmis@isd.dp.ua> : Ещё один пример: Симпсонов ищут в записи именно с украинским переводом. Потому как не сравнить.
"9999 dk" <money_sell@mail.ru>: Довольно неудачный пример. Симпсонов, Альфов, Сексогородниц нормальный человек не будет смотреть на любом языке.
 */ (2007, ukr.politics)

- то нам понять правоту обеих сторон, каждой на ее поле, не очень трудно. Конечно что "Симпсоны", "Альф", "Секс и город" и многие другие сериалы и фильмы, в которых тонкости правдивости человеческих взаимоотношений в их вербальной форме существенно превосходят видеоряд, мучиться смотреть на русском нормальный человек ни за что не будет - а отсутствие привлекательности в их русскоязычных версиях одноязычно русскоязычный человек просто должен возлагать на самые фильмы.

Этот человек делает так вполне естественно - по той причине, что мир, которым окружает такого человека русский язык, а он мыслит на этом языке, является для него единственным. Такому человеку трудно осознать, что в параллельных вселенных, образованных другими языками, в частности на украинском языке, в самом деле и очень реально существуют те глубокие искренние человеческие чувства и истинные человеческие взаимоотношения, которые передать словами русского языка принципиально невозможно - по той неустранимой в русском языке причине, что в нем "нет вещи там, где не хватает слова" - нет, и не может быть средств для передачи глубоких настоящих человеческих чувств и правдивых человеческих взаимоотношений.

Литература

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. -- Львів: Літопис, 2001
2. Фрейд, З. - Психология бессознательного
3. http://www.stihi.ru/2007/06/06-300
4. Птах, Пта, Фта (грец. Phthas, Phtha) — єгипетський бог-творець, http://ru.wikipedia.org/wiki/Обсуждение:Птах#mw-navigation
5. Мартін Гайдегґер. Дорогою до мови, http://shron.chtyvo.org.ua/Heidegger_Martin/Sutnist_movy.pdf
6. Словарь Даля http://sldal.ru/dal/18426.html
7. Словник української мови http://sum.in.ua/
8. Михайло Красуський, Давність української мови (Переклад з російської) https://docs.google.com/file/d/0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy/edit
9. Михаил Красуский, Древность малороссийского языка http://maxpark.com/community/90/content/524702 (рос. оригінал)
10. Как русский язык искажает мышление http://maxpark.com/community/90/content/1883627
11. Вильгельм фон Гумбольдт «Избранные труды по языкознанию», М., 1984. С. 37-297, О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества (1830-1835)

Нема української версіЇ сайту, шкода

Нема української версіЇ сайту http://mybank.ua/, шкода. Але що ж, слава Богу, в інеті є подібні за тематикою інфоресурси на українській землі, але які поважають український народ, в якому живуть.

Що робити, коли фільму українською нема?

...і дивитись його треба, чи хочеться вже - але не настирливо нам пропонованою з усіх боків російською?

Я в такому випадку, може хто знає кращий спосіб? знаходжу той фільм, в бажаній якості відеоряду, на thepiratebay.se чи іншому подібному трекері, майже байдуже якою мовою, плюс субтитри (.srt), найпростіше англійською. Якщо звісно якісні українські титри відсутні, що як правило і буває в подібних випадках.

Після чого з допомогою http://translate.google.com.ua/#en/uk/ титри перекладаю - копіюючи їх в бокс для перекладу по 300 абзаців - коли давати значно більше, то закінчення буде не перекладене. Переклад збираю докупи в якомусь редакторі типу нотпаду. Далі замінюю в українському варіанті " ->" на " -->" (перекладач чомусь викидає один мінус при перекладі) й зберігаю його, в текстовому форматі з кодуванням UTF-8, з оригінальним іменем файлу .srt, співпадаючим з назвою файлу фільму, замінивши в ньому eng на ukr. На цю операцію йдуть буквально якісь хвилини. Фільм з оригінальним звуком і українськими титрами для перегляду готовий.

Якість гуглівського перекладу, особливо коли йдеться про фільми без складного тексту, цілком терпима для розуміння змісту діалогів. Хоч звичайно що, коли без суттєвого коректування, вона на жаль недостатня як для оприлюднення тут на http://toloka.hurtom.com/ в розділі "Субтитровані українською". Це згідно кількарічного досвіду використання цього методу.

Можливо що якість автоматичного перекладу, слід зауважити, з деяких мов, як наприклад з російської чи польської, на українську дещо вища, ніж з англійської. Це має смисл, коли польські чи російські титри легко доступні, адже англійські титри доступні практично завжди.