Діалог біля “Зеленский с женой устроили скандал[...]”

Діалог біля “Зеленский с женой устроили скандал[...]”

Було: Зеленский с женой устроили скандал на линейке у сына-первоклассника
http://maxpark.com/community/5512/content/6863845#comment-100025064

Ирина Кинах и её кот Оскар # ответила на комментарий Доктор Борменталь 3 сентября 2019, 11:35
Он что-то может сделать, этот Зеленский,чтобы прекратить войну против Донбаса?

Олександр Франчук # ответил на комментарий Ирина Кинах и её кот Оскар 3 сентября 2019, 11:41
Сумніваюсь, що Зеленський зможе заставити Росію вивести свої війська з Донбасу :-(
___
Сомневаюсь, что Зеленский сможет заставить Россию вывести свои войска из Донбаса :-(

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 3 сентября 2019, 11:59 Порошенко за 5 лет не смог заставить Россию ввести их туда. Как можно вывести то, что не вводили?
А в ВСУ и у правосеков в батальонах наемников не меньше, чем в республиках.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 3 сентября 2019, 12:30
Брехун, це людина, яку один раз спіймали на прямій брехні. Москва ж бреше без упину, і спіймана на ній безліч разів. В Криму наприклад теж не було дій російських військ, аж поки Путин не вирішив, що буде рейтинговіше розказати, що вони були, за спинами жінок і дітей.
___
Лжец, это человек, которого один раз поймали на прямой лжи. Москва же врет беспрерывно, и поймана на ней множество раз. В Крыму например тоже не было действий российских войск, пока Путин не решил, что будет лучше для рейтинга рассказать, что они были, за спинами женщин и детей.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 3 сентября 2019, 12:35
А ВСУ там не было? Я их в прямом эфире смотрел. Подъехали к части ВСУ офицер и два русских солдатика и повесили на ворота цепь. И все. На следующий день после референдума 70% офицеров ВСУ присягнули России.
Ваш хохляцкий идиотизм настолько больной, что даже жалко вас, придурков.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 3 сентября 2019, 19:08
Процедура московської окупації і анексії мене не дуже цікавить, а от що її задумали і реалізували підлі, брехливі люди без честі і гідності, то це якраз те, про що цікаво говорити, і на що є безліч фактів.
Як і до речі про те, що вони при цьому вважають, що коли вони підлі, брехливі, і в них нема ні честі, ні гідності, то це ознака вашого великого розуму.
Поцікавтесь, шановний Сергей Александрович Лостин, що таке розум, перш ніж смішити людей своїми гідними кретина уявленнями про нього.
___
Процедура московской оккупации и аннексии меня не очень интересует, а вот что ее задумали и реализовали подлые, лживые люди без чести и достоинства, то это как раз то, о чем интересно говорить, и на что есть множество фактов.
Как и кстати о том, что они при этом считают, что когда они подлые, лживые, и у них нет ни чести, ни достоинства, то это признак вашего огромного разума.
Поинтересуйтесь, уважаемый Сергей Александрович Лостин, что такое разум, прежде чем смешить людей своими достойными кретина представлениями о нем.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 3 сентября 2019, 22:12
Подло чужим пользоваться и называть своим. Полуостров русской воинской славы, в трех войнах Россией отвоеванный у турков и Европы никогда хохляцким не был и не будет. Хохлы палец о палец не ударили и ни капли крови не пролили как украинцы, что бы было по другому.
Единственное ущербное, но право на Крым было у УССР в составе СССР. Вы отказались от СССР, а значит и от всех территорий что СССР вам хохлам дал.
И мы еще придем за остальными русскими городами. Вы хохлы ни одного не построили.
И кончайте мовой срать в ресурсе, неумно. Добро бы вам гугл переводил так нет же.
Во истину, если хохол идиот, то это идиот в квадратном круге.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 4 сентября 2019, 11:01
Коли Київ був великим європейським містом, то там, де зараз Красная площадь та на місці інших російських міст жаби в болоті квакали. Саме тому Московію перейменували в Росію а Вас нагнули плювати на могили Ваших нерусских предків, а вони всі до одного нерусскі, чи не так. І тому ваш вош міравова пралєтаріата постійно бреше, що він належить до українського народу, мову якого московські холуї так ненавидять.
“Воінская слава” зі споротими погонами з-за спин жінок і дітей, це те саме, що на брехню казати правда і на правду брехня. Чи на чорне біле. Наскільки ж точно сказав про вас Геродот 2500 років тому: "Андрофаги мають найдикіші звичаї з усіх; вони не знають правди й закону в них немає ніякого".
А що ця “воінская слава” була тричі, то це показує, що час не діє на точність слів Геродота.
Що ж до українського оригіналу постінгу, то для тупих покидьків невідомих народів на прислужуванні в московській банді убивць його не треба читати, нижче я завжди для вас даю російський переклад.
___
Когда Киев был большим европейским городом, то там, где сейчас Красная площадь и на месте других российских городов лягушки в болоте квакали. Именно поэтому Московию переименовали в Россию а Вас нагнули плевать на могилы Ваших нерусских предков, а они все до одного нерусские, не так ли. И поэтому ваш вош миравова пралетариата постоянно врет, что он принадлежит к украинскому народу, язык которого московские холуи так ненавидят.
"Воинская слава" со споротыми погонами из-за спин женщин и детей, это то же, что на ложь говорить правда и на правду ложь. Или на черное белое. Насколько же точно сказал о вас Геродот 2500 лет назад: "Андрофаги имеют дичайшие обычаи из всех, они не знают правды и закона у них нет никакого".
А что эта "воинская слава" была трижды, то это показывает, что время не действует на точность слов Геродота.
Что касается украинского оригинала постинга, то для тупых отбросов неизвестных народов на прислуживании в московской банде убийц его не надо читать, ниже я всегда для вас даю русский перевод.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 4 сентября 2019, 13:19
Когда то и земля на китах стояла. А хохлы Черное море копали.
И что? Не пишите мне больше, я майданную шизофрению не лечу, мне до блевотины такие как вы противны. Добровольные шизофреники, которые знают что было 2500 лет назад, а что сейчас не знают, свое придумывают.
А мову вы в австрийских и венгерских сайтах пропагандируйте, от них она у вас. А не от нас.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 4 сентября 2019, 13:32
Ну якщо мова в українців від угорців і австрійців, тоді значить від них, як на Вашу шановну думку, сотні тисяч пісень, більше, ніж у будь-якого з народів світу, якраз цією мовою?
___
Ну если язык в украинцев от венгров и австрийцев, тогда значит от них, как по Вашему уважаемому мнению, сотни тысяч песен, больше, чем у любого из народов мира, как раз на этом языке?

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 4 сентября 2019, 14:08
Вы про суржик? Так это язык, а не мова. Разговорный национальный язык, антагонист и мовы и русского языка.
Но вы же придурки, хаваете что дают, а не что есть у вас. А дали вам мову.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 4 сентября 2019, 14:54
Суржик, це просто співчутлива заміна українських слів близькими до розуміння тупуватих, на думку речника, слухачів. А от в українських народних піснях суржик відсутній - вони не призначені для таких, як Ви. Якщо звісно Ви не наведете тут ОДИН приклад для ілюстрації своїх слів :-)
І коли Ви “судите” про речі, яких не знаєте, як от про українську мову і про сотні тисяч українських пісень на цій мові, придуманих в австрійському генштабі, Ви просто показуєте, що у Вас, замість ненависної покидькам людської свідомості, тупе лайно з московської інфоканалізації для кретинів. Ну яке у Вас замість власної думки.
___
Суржик, это просто сочувственная замена украинских слов близкими к пониманию туповатых, по мнению спикера, слушателей. А вот в украинских народных песнях суржик отсутствует - они не предназначены для таких, как Вы. Если конечно Вы не приведете здесь ОДИН пример для иллюстрации своих слов :-)
И когда Вы "судите" о вещах, которых не знаете, как вот об украинском языке и о сотнях тысяч украинских песен на этом языке, придуманных в австрийском генштабе, Вы просто показываете, что у Вас, вместо ненавистного отбросам сознания, тупое дерьмо с московской инфоканализации для кретинов. Ну которое у Вас вместо собственного мнения.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 4 сентября 2019, 15:17
У меня две бабки жили в хохляндии. Одна в Киеве, другая в Броварях. Я там через год бывал до 91 года.
Читаю вашу мову без перевода. Стихи Леси Украинки нравятся. Так что тролльте с кем другим, надоели. Я вас раз послал, теперь посылаю окончательно. Я шизиков не лечу, свидомых хохлотроллей особенно.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 4 сентября 2019, 21:08
Ніяка наявність бабок в Україні не змінює факту плазування московського холуя в багні московської інфоканалізації перед своїми московськими хазяями, на жаль.
Навіть навпаки, посилює його, ми ж пам'ятаємо, за які слова опудало з трупа убивці номер один досі демонструється в центральному місці головної площі Росії.
___
Никакое наличие бабок в Украине не меняет факта пресмыкательства московского холуя в грязи московской инфоканализации перед своими московскими хозяевами, к сожалению.
Даже наоборот, усиливает его, мы же помним, за какие слова чучело из трупа убийцы номер один до сих пор демонстрируется в центральном месте главной площади России.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 4 сентября 2019, 22:10
У вас смотрю столько букв и ни одной мысли нет, не в мове не по-русски.
Так люди не говорят и не думают, так троллят и митингуют на майдане. Тут не майдан идите в зад, в Киев Там майдан.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 5 сентября 2019, 10:33
Звичайно що нормальні люди говорять і думають зовсім не так, як у Вас - там, куди Ви мене кличете до себе. Цілком в цьому з Вами згоден, даремно тільки Ви приплели майдан і Київ, шановний Сергей Александрович Лостин. І щодо відсутності у Вас здатності сприймати думку теж важко з Вами не погодитися, як і з тим, що букв в двох реченнях це забагато для Вас, хоч шкода, що Ви не в курсі, за які слова і для чого опудало з трупа убивці номер один досі демонструється на центральному місці головної площі Росії.
___
Конечно что нормальные люди говорят и думают совсем не так, как у Вас - там, куда Вы меня зовете к себе. Вполне в этом с Вами согласен, зря только Вы приплели площадь и Киев, уважаемый Сергей Александрович Лостин. И об отсутствии у Вас способности воспринимать мысль тоже трудно с Вами не согласиться, как и с тем, что букв в двух предложениях это многовато для Вас, хотя жаль, что Вы не в курсе, за какие слова и для чего чучело из трупа убийцы номер один до сих пор демонстрируется на центральном месте главной площади России.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 5 сентября 2019, 11:38
Я же вас вроде послал? Тем более нет совков боле чем хохлы сегодня. Чистые большевики. в стремлении разрушать свой дом и убивать думающих на своем языке а не на мове. Идите-ка вы степями украины подальше, пока я матерится не начал.
А ну как майданая ваша шизофрения заразна.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 6 сентября 2019, 12:12
Не дивуйтесь, шановний Сергей Александрович Лостин, хамство московських холуїв, це фактично ваша суть, перш за все за якою ви розпізнаєтесь, і тому оскільки мені доводилось досить таки здавна розмовляти з такими, як Ви, воно мені не додає про вас ніякої інформації - я просто пропускаю його.
Що ж до московської ненависті до української мови, згідно якої московські холуї не тільки стирають все україномовне, до чого дотягуються, але й убивали раніше і убивають зараз на українській землі, то Ви даремно намагаєтесь приліпити Ваше власне лайно українцям.
___
Не удивляйтесь, уважаемый Сергей Александрович Лостин, хамство московских холуев, это фактически ваша суть, прежде всего по которой вы распознаетесь, и поэтому, так как мне приходилось довольно издавна разговаривать с такими, как Вы, оно мне не добавляет о вас никакой информации - я просто пропускаю его.
Что касается московской ненависти к украинскому языку, согласно которой московские холуи не только стирают все украиноязычное, к чему дотягиваются, но и убивали раньше и убивают сейчас на украинской земле, то Вы зря пытаетесь прилепить Ваше собственное дерьмо украинцам.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 6 сентября 2019, 12:29
Хохол вы шишколобый, я вас больше не читаю, с двух раз не дошло?
Но интересно, а думаете вы на каком языке? И второй вам потом гугл переводит?
Затратный вы способ троллинга выбрали. Столько букв и впустую.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 7 сентября 2019, 21:59
Пишу тією мовою, якою думаю - рідною мовою мого народу. А тоді з поваги до цього російського ресурсу перекладаю на російську.
І якщо Ви не в курсі, що таке хахли, то це зовсім не ті, до кого в московських холуїв може бути ненависть, ну як у Вас до моєї скромної особи, це навпаки, хоч і українського походження, але які радо прислужують московським холопам, холуям і посіпакам.
___
Пишу на том языке, на которым думаю - на родном языке моего родного народа. А тогда из уважения к этому российскому ресурсу перевожу на русский.
И если Вы не в курсе, что такое хохлы, то это совсем не те, к кому в московских холуев может быть ненависть, ну как у Вас к моей скромной личности, это наоборот, хоть и украинского происхождения, но которые с радостью прислуживают московскому холопам, холуям и посипакам.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 8 сентября 2019, 11:02
Ага, а бабушке на спину плевали и злобно вслед говорили - Клята маскалиха - может и не вы. Но хохлы живущие на Киквидзе в Киеве на второй день после референдума о выходе из СССР. Я как раз тогда был там.
И за что? За то что в 45 году ее призвали из Сибири спасать беспризорников хохлов?
И не вы та продавшица, что неделю все глазки строила сибиряку и намекала почти открыто на постель, вдруг после референдума прошипела, когда я пришел за хлебом - Я вашу собачью мову не разумию...
Или думаете не помню разговоры у подъезда - А нехай теперь маскали с голоду сдохнут без нашей пшеницы, масла и сахара.-
Уроды вы хохлы, моральные. И только.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 8 сентября 2019, 22:17
Назви для нормальних людей, це самоназви, якщо такі є, так ведеться у всьому цивілізованому світі. І тому коли я кажу про хахлів, я маю на увазі людей, які якщо не самі на себе так кажуть, то цілком згодні з цією московською клікухою. Для Вас же як бачимо думка людей про їхні власні назви не має значення.
Що ж до почуттів українців, які пережили голодомори і в курсі, чому вся Москва після голодомору-33 ходила в українських вишиванках, і як московські люди в 1946-47 “рятували” українських дітей, то не Вам їх засуджувати.
___
Названия для нормальных людей, это самоназвания, если таковые имеются, так ведется во всем цивилизованном мире. И поэтому когда я говорю о хохлах, я имею в виду людей, которые если не сами себя так называют, то вполне согласны с этой московской кликухой. Для Вас же как видим мнение людей об их собственных именах не имеет значения.
Что же касается чувств украинцев, переживших голодоморы и которые в курсе, почему вся Москва после голодомора-33 ходила в украинских вышиванках, и как московские люди в 1946-47 "спасали" украинских детей, то не Вам их осуждать.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 9 сентября 2019, 13:32
Я же говорю уроды, в Поволжье и у казахов людей от голода умерло больше чем у вас.
И руководила вами тогда не только маасковская но и украинская компартия с хохлами во главе. Мы были гражданами одной страны. яс общими бедами и победами.
Не хотите - хрен с вами. Только русский народ вы крайними сделать и не пытайтесь, тем более Сталин грузин. Чурка, ныне так вами любимые грузины.
И последнее, я вас больше не читаю с мовой, это жена прочитала, захотела посмотреть что отвечу.. Вот и ответил.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 11 сентября 2019, 14:17
Я в курсі московської логіки для кретинів, якою Ви користуєтесь і згідно якої якщо убивця убивав також в інших місцях, окрім України, значить він не винен.
Що ж до русскості Сталіна, чи будь-якого іншого абрусєлого інородця, то чого це Ви цікаво думаєте, що він менш русский, ніж Ваша шановна персона абрусєлого інородця на прислужуванні в московської банди убивць?
І до речі про всі ці Ваші “думки” вже давно існує спеціальна стаття “Деякі методи прикриття московських убивств” тут: http://ow.ly/Wngu6
___
Я в курсе московской логики для кретинов, которой Вы пользуетесь и согласно которой если убийца убивал также в других местах, кроме Украины, значит он не виноват.
Что касается русскости Сталина, или любого другого абруселого инородца, то чего это Вы интересно думаете, что он менее русский, чем Ваша уважаемая персона абруселого инородца на прислуживании в московской банды убийц?
И кстати на все эти Ваши "мнения" уже давно существует специальная статья: “Некоторые из методов прикрытия московских убийств” тут: http://ow.ly/WngWS

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 12 сентября 2019, 11:28
Я вашу мову не понимаю и до конца не читаю. А вашу майданутую логику в гробу видал.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 12 сентября 2019, 12:40
Ніхто Вас не заставляє читати український оригінал моїх слів - спеціально для Вашої шановної персони я даю російський переклад. Його й читайте.
___
Никто Вас не заставляет читать украинский оригинал моих слов - специально для Вашей уважаемой персоны я даю русский перевод. Его и читайте.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 13 сентября 2019, 12:55
Вы чокнутый как все свидомые. Тупой и не образованный. Обращаются к людям на их языке, а потом переводят на свой для своих.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 13 сентября 2019, 14:11
Як бачимо, через те, що навіть і саме слово “свідомість”, небезпечне для московського холуя з лайном з московської інфоканалізації в голові, це лайка, тому для нього якщо людина, на відміну від нього знає різні мови, то вона значить “Тупой и не образованный”.
І якщо Ви не збрехали, а справді думаєте, що “Обращаются к людям на их языке, а потом переводят на свой для своих”, то покажіть приклад.
___
Как видим, потому, что даже само слово "сознание", опасное для московского холуя с дерьмом из московской инфоканализации в голове, это ругательство, поэтому для него если человек, в отличие от него, знает разные языки, то он значит "Тупой и не образованный".
И если Вы не соврали, а действительно думаете, что "обращаются к людям на их языке, а потом переводят на свой для своих", то покажите пример.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 13 сентября 2019, 15:13 Оно мне надо тут? На сайтах UA я так и делаю. А тут на фиг, вы же тут один такой свидомый придурок.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 15 сентября 2019, 22:46
Це добре, що Ви думаєте, що Ви впевнені, що у Вас немає свідомості. А значить, за московською кваліфікацією, раз у Вас замість людської свідомості в голові інформаційне лайно з московської інфоканалізації, значить Ви не придурок.
А раз так, то може поділіться секретом Вашого успіху, тобто як Ви досягли відсутності у Вас людської свідомості? А заодно як Ви з мокші задєлались русскім?
___
Это хорошо, что Вы думаете, что Вы уверены, что у Вас нет сознания. А значит, за московской квалификацией, раз у Вас вместо человеческого сознания в голове информационное дерьмо из московской инфоканализации, значит Вы не придурок.
А раз так, то может поделитесь секретом Вашего успеха, то есть как Вы достигли отсутствия у Вас человеческого сознания? А заодно как Вы из мокши заделались русским?


Вепрь Болотный # ответил на комментарий Олександр Франчук 3 сентября 2019, 12:01
Миссия ОБСЕ, из самой Европы, которой вы поклоняетесь, за пять лет не нашла присутствия российских войск на Донбассе.
Об этом заявил генеральный секретарь ОБСЕ Ламберто Заньер.
Вы что, осмеливаетесь со своими хозяевами спорить?

Олександр Франчук # ответил на комментарий Вепрь Болотный 3 сентября 2019, 13:33
Оскільки рабське існування московського холуя полягає в плазуванні в брехливому лайні з московської інфоканалізації перед своїми московськими хазяями, то московський холуй не може не бачити усіх інших аналогічно, це нормально.
___
Поскольку рабское существование московского холуя заключается в пресмыкательстве в лживом дерьме из московской инфоканализации перед своими московскими хозяевами, то московский холуй не может не видеть всех аналогично, это нормально.

Сергей Александрович Лостин # ответил на комментарий Олександр Франчук 4 сентября 2019, 14:10
А не жирно нам, ОБСЕ у нас в холуях? Блин, прости Господи хохлов идиотов.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Сергей Александрович Лостин 4 сентября 2019, 20:50
Дякую, шановний Сергей Александрович Лостин, за чудову ілюстрацію того, як холуй НЕ МОЖЕ нічого сприймати поза парадигмою власного холуйського сприйняття всього в світі.
І ми вже розуміємо, чому московський холуй не може бачити нічого нормального людського: у безрідного московського холуя нема людської гідності. Не може бути людської гідності в людини, нагнутої плювати на могили власних предків, геть усіх своїх нерусских предків, які дали московському холую його життя.
___
Спасибо, уважаемый Сергей Александрович Лостин, за прекрасную иллюстрацию того, как холуй НЕ МОЖЕТ ничего воспринимать вне парадигмы собственного холуйского восприятия всего в мире.
И мы уже понимаем, почему московский холуй не может видеть ничего нормального человеческого: в безродного московского холуя НЕТ человеческого достоинства. Не может быть человеческого достоинства у человека, нагнутого плевать на могилы своих предков, абсолютно всех своих нерусских предков, которые дали московскому холую его жизнь.

Александр Саныч # ответил на комментарий Олександр Франчук 3 сентября 2019, 12:09
Действительно, для вывода войск надо сначала заставить Россию их туда ввести. А для этого Зе нужно как минимум стать президентом России.

Олександр Франчук # ответил на комментарий Александр Саныч 3 сентября 2019, 18:50
Щоб Росія визнала, що її війська в ОРДЛО, достатньо, щоб Росія перестала брехати. А для цього треба, щоб у Росії була честь і гідність, а не інший президент.
А це ну набагато складніша задача, аніж поставити Зеленського чи будь-кого іншого президентом Росії.
___
Чтобы Россия признала, что ее войска в ОРДЛО, достаточно, чтобы Россия перестала врать. А для этого надо, чтобы в России были честь и достоинство, а не другой президент.
А это ну гораздо более сложная задача, чем поставить Зеленского или любого другого президентом России.

Александр Саныч # ответил на комментарий Олександр Франчук 3 сентября 2019, 19:13
ОБСЕ тоже врет?
И каждый месяц врал президент Украины, предупреждая мир, что Россия вот-вот нападет, но местным почему-то говорил что уже напала?
Как так получается?

Олександр Франчук # ответил на комментарий Александр Саныч 3 сентября 2019, 20:05
Це виходить дуже просто, шановний Александр Саныч. Коли людина занурена в глибини московської інфоканалізації і в неї в голові замість людської свідомості брехливе московське інфолайно, вона ним “думає”, що анексія однієї частини країни і окупація іншої це зовсім ніякий не напад на цю країну.
___
Это получается очень просто, уважаемый Александр Саныч. Когда человек погружен в глубины московской инфоканализации и у него в голове вместо человеческого сознания лживое московское инфодерьмо, он им «думает», что оккупация и аннексия одной части страны и оккупация другой это вовсе никакое не нападение на эту страну.

Александр Саныч # ответил на комментарий Вадим Марсин 3 сентября 2019, 12:05
Запорожье, Харьков, Днепр не выбирали свой путь, их принудили силой, убивая харьковчан, запорожцев и днепровцев, расставляя своих надсмотрщиков и превращая области в бараки концлагеря.
Непонятно ради чего, краденное у воров все равно отберут, или на Западе, или на Востоке.

Вадим Марсин # ответил на комментарий Александр Саныч 3 сентября 2019, 12:38
Вы точно ранены в голову ... больше сказать нечего.
И это удивительно, ведь вы, судя по профилю, живёте в Украине

Олександр Франчук # ответил на комментарий Вадим Марсин 3 сентября 2019, 20:15
Сьогодні будучи в Україні чи десь в іншій країні зовсім нескладно знаходитись глибоко внутрі московської інфоканалізації, цей Александр Саныч чудово ілюструє цей факт.
___
Сегодня будучи в Украине или где-то в другой стране совсем несложно находиться глубоко внутри московской инфоканализации, этот Александр Саныч прекрасно иллюстрирует этот факт.

Флагман русифікації (з рос. перекл.)

Флагман русифікації

Дивлячись, так сталось, останній випуск 21.04.2017 шоу Холостяк (за власною волею я таких передач не дивлюсь), і програму огляду цього шоу "Як вийти заміж", я зауважив, що в цих телепрограмах не звучить від їх учасників і ведучих ЖОДНОГО слова українською мовою.

Спершу у мене виникло питання, чи можливі ці передачі в Україні українською мовою?

А вже після того, як зрозумів ствердну відповідь на це питання, тобто що телепроекти Холостяк і "Як вийти заміж", при наявності на те волі їх організаторів, можливі тут в Україні цілком українською мовою, без жодного в них слова мовою країни, яка напала на Україну усіма (окрім наразі використання ядерної зброї) наявними в неї засобами, виникло інше питання: чому підвладна тій країні московська колона тут в Україні вирішила зробити, і зробила так, щоб саме якраз в цих телепроектах для українського народу українська мова була повністю відсутня?

Відповідь на це питання була знайдена тоді, коли, переглядаючи на ютубі передачу з одним із провідних виразників московських ідей, довелось почути по суті повтор основних положень книги "Філософія щастя" про роль людських мов в сприйнятті світу народами, які живуть цими мовами, [Полный контакт с Владимиром Соловьевым (18.04.17). Полная версия, десь з 1:23:50 до 1:29:00]. Почало бути видно, що причина зовсім не така вже й складна.

Дух народу, його душа, не так в мові, як сама мова.

А ядро усіх людських взаємин, які окреслює собою кожна людська мова, фундамент, основа, на якій вибудовуються решту людських взаємин, сукупність яких являє собою дух, душу народу - це родові взаємини, ті взаємини, які ведуть до продовження роду.

І сьогодні московський передовий загін, який визначає основні цілі московської війни на знищення проти українського народу, увібравши останні досягнення думки про будову людських спільнот, уяснив, що найбільш ефективним буде бити саме по цих взаєминах: якщо хочете одружитись, хочете створити сім'ю, кажуть своїм телепроектом українській молоді московські холуї з СТБ, то забудьте українську мову і робіть це виключно російською мовою.

Адже московський на український народ напад, з метою ліквідації українського народу, насправді розпочався зовсім не три роки тому, як би це сказав хтось, хто продер щойно очі після ста років сну, а десь приблизно чотири сторіччя тому (деталі в книзі "Українська політологія або Атдадім Львов Палякам", зокрема в першій статті "Убивства українських політичних і культурних діячів"), і диявольська московська думка, яка керує цим нападом, постійно еволюціонує згідно з найновішими досягненнями, у тому числі, коли не перш за все, стосовними до розуміння будови і функціонування людських спільнот і роль людських мов в сприйнятті світу народами, які живуть цими мовами.

І не варто намагатись себе дурити стосовно якоїсь підстави для сподівання, що раз провідні ідеологи московської банди скоріше за багатьох нормальних людей увійшли в курс найновішого розуміння будови людських спільнот, то значить вони намагаються зробити крок до зміни своєї злочинної природи в напрямку нормальності.

І це вже давно обговорено, з досягненням повної ясності щодо того, що якщо ці люди дуже непогано в курсі людських моральних законів, але використовують це своє знання зовсім не до своїх дій стосовно інших людей, а навпаки, для учинення та прикриття своїх злочинів, то і будь яке інше знання, у тому числі обгрунтування моральних законів нормальних людей ніяк не в змозі змінити їхню злочинну природу.

Нові знання тільки вдосконалюють московські методи учинення злочинів та їх прикриття, як це показує нам черговий акт московської війни проти українського народу, московський телепроект "Холостяк".

Корисні лінки:

1. Полный контакт с Владимиром Соловьевым (18.04.17). Полная версия https://youtu.be/BYhaiw5k2qE

2. "Філософія щастя" (PDF: https://goo.gl/SBAC5y , EPUB: https://goo.gl/AF6abR , рос. переклад: PDF: https://goo.gl/4bhbYi , EPUB: https://goo.gl/5GlRnl)

3. "Українська політологія або Атдадім Львов Палякам" (PDF: https://goo.gl/99DIaq EPUB: https://goo.gl/9dS8I2 рос. переклад: PDF: https://goo.gl/DdPfiQ EPUB: ttps://goo.gl/VdVAA4)

___
Флагман русификации

Глядя, так случилось, последний выпуск 21.04.2017 шоу Холостяк (по собственной воле я таких передач не смотрю), и программу обзора этого шоу "Как выйти замуж", я заметил, что в этих телепрограммах не звучит от их участников и ведущих НИ ЕДИНОГО слова на украинском языке.

Сначала у меня возник вопрос, возможны ли эти передачи в Украине на украинском языке?

А уже после того, как понял утвердительный ответ на этот вопрос, то есть что телепроекты Холостяк и "Как выйти замуж", при наличии на то воли их организаторов, возможны здесь в Украине полностью на украинском языке, без единого в них слова на языке страны, напавшей на Украину всеми (кроме пока использование ядерного оружия) имеющимися у нее средствами, возник другой вопрос: почему подвластная той стране московская колонна здесь в Украине решила сделать, и сделала так, чтобы именно как раз в этих телепроектах для украинского народа украинский язык был полностью отсутствующим?

Ответ на этот вопрос был найден, когда, просматривая на ютубе передачу с одним из ведущих выразителей московских идей, пришлось услышать по сути повтор основных положений книги "Философия счастья" о роли человеческих языков в восприятии мира народами, живущими этими языками, [Полный контакт с Владимиром Соловьевым (18.04.17). Полная версия, где-то с 1:23:50 до 1:29:00]. Стало видно, что причина вовсе не такая уж и сложная.

Дух народа, его душа, не столько в языке, как сам язык.

А ядро всех человеческих взаимоотношений, которые обозначает собой каждый человеческий язык, фундамент, основа, на которой выстраиваются остальные человеческие взаимоотношения, совокупность которых представляет собой дух, душу народа - это родовые отношения, те отношения, которые ведут к продолжению рода.

И сегодня московский передовой отряд, который определяет основные цели московской войны на уничтожение против украинского народа, вобрав последние достижения мысли о строении человеческих сообществ, уяснил, что наиболее эффективным будет бить именно по этим взаимоотношениям: если хотите жениться, хотите создать семью, говорят своим телепроектом украинской молодежи московские холуи с СТБ, то забудьте украинский язык и делайте это исключительно на русском языке.

Ведь московское на украинский народ нападение с целью ликвидации украинского народа, на самом деле началось вовсе не три года назад, как бы это сказал кто-то, кто продрал только что глаза после ста лет сна, а где-то примерно четыре века назад (детали в книге "Украинская политология или Атдадим Львов Палякам", в частности в первой статье "Убийства украинских политических и культурных деятелей"), и дьявольская московская мысль, что руководит этой войной, постоянно эволюционирует согласно с новейшими достижениями, в том числе, если не прежде всего, относящимися к пониманию строения и функционирования человеческих сообществ и роли человеческих языков в восприятии мира народами, которие живут этими языками.

И не стоит пытаться себя обманывать относительно какого-то основания для надежды, что раз ведущие идеологи московской банды скорее многих нормальных людей вошли в курс новейшего понимания строения человеческих сообществ, то значит они пытаются сделать шаг к изменению своей преступной природы в направлении нормальности.

И это уже давно обговорено, с достижением полной ясности относительно того, что если эти люди очень неплохо в курсе человеческих моральных законов, но используют это свое знание вовсе не к своим действиям по отношению к другим людям, а наоборот, для совершения и прикрытия своих преступлений, то и любое другое знание, в том числе про обоснование моральных законов нормальных людей никак не в состоянии изменить их преступную природу.

Новые знания только совершенствуют московские методы совершения преступлений и их прикрытия, как это показывает нам очередной акт московской войны против украинского народа, московский телепроект "Холостяк".

Полезные ссылки:

1. Полный контакт с Владимиром Соловьевым (18.04.17). Полная версия https://youtu.be/BYhaiw5k2qE

2. "Философия счастья" (PDF: https://goo.gl/SBAC5y , EPUB: https://goo.gl/AF6abR , рос. перевод: PDF: https://goo.gl/4bhbYi , EPUB: https://goo.gl/5GlRnl)

3. "Украинская политология или Атдадим Львов Палякам" (PDF: https://goo.gl/99DIaq EPUB: https://goo.gl/9dS8I2 рос. перевод: PDF: https://goo.gl/DdPfiQ EPUB: ttps://goo.gl/VdVAA4)

У КОГО СЛІД ПИТАТИ, КОЛИ І ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ ПЕРЕМИР'Я

У КОГО СЛІД ПИТАТИ, КОЛИ І ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ ПЕРЕМИР'Я

Читаючи україномовний спіч московського холуя, уважно читаючи, легко бачити, ну наскільки менш переконливий вигляд має московська брехня, коли її намагатись викладати не як це звично російською, а українською мовою (малюнькі проколи типу "наказаний" то таке).
Це вже давно всім, кому потрібно, до речі, добре відомо, ця вкрай низька ефективність україномовної брехливості у порівнянні з російськомовною пургою, полівою, лапшею та іншим московським інфолайном  на російській мові, яким наповнена московська інфоканалізація. Саме цим, а саме несприйнятливістю української мови до московської брехні, перш за все і пояснюється величезна московська ненависть до української мови і просто таки гігантські московські зусилля для будь що зменшення простору поширення української мови.

ivan_911 at 2015-03-06 06:54 (UTC)
****Наші воєнспеци навчать, ще й плани операцій складуть.****
ага, знаємо!
В альтернативному Генштабі.
Чули.
***Більше трун - менше бажаючих сюди лізти***
Більше трун - більша ескалація.
Насилля породить ще більше насилля.
Дивіться, з 18/02/2014 іде по наростіючій.
Не захотіли терпіти Януковича до грудня з урізаними правами і можливістю легкого імпічменту - отримали мінус Крим і громадянську війну.
Не хотіли піти на діалог і поступитися мовою і дати мінімальну автономію - отримали мінус Донбас, тисячні жертви і стотисячних біженців, плюс розвалену інфраструктуру яку Україна і не зможе і не буде відбудовувати, всі ж це чудово розуміють.
Тепер не захочуть зупинитися і продовжити війну до перемоги плюс абсолютно нереальний "дайош Крим назад" - отримаємо ще більшу ескалацію, втрату чергових міст і районів. І т.д. і т.п.
Надія на одне - що Рашка ось-ось розвалиться (як казав Шевченко - і нас придушить але то лірика). Надії досить примарні. І всі в той же час розуміють що воювати проти регулярної російської армії, якщо вже не дай Боже дійде до того - Україна не зможе ні фізично ні морально ні мателіяльно. Бравих грузинів вистачило на три дні.
Отже вся оця Ваша "війна до переможного кінця" - результатом буде мати лише крах України. Тому, з огляду на те що Порошенко з друзями не самогубці - буде поступове закінчення війни, і фіксація нових кордонів. А хто буде провокувати - буде жорстоко наказаний.
А як підсохне земля і поліпшаться погодні умови - думали б краще як землю засівати, а не як танками утюжити.
Швидко перековуйте мечі на орала і мерщій землю обробляти, бо з голоду подохнемо і МВФ не допоможе.
Ще не навоювались?
Наполягаю що єдиний вихід - фіксація "Мінських" домовленостей, відвід озброєння, налагодження мирного життя, і - єретичні думки - налагодження співпраці з новоутвореннями, як би не дико це звучало, але якщо розмірковувати здраво, як це робить пан Коломойський у відомих відео - нікуди від того не подінетесь.
Ну нашим не звикати. Триндять про "окупанта і агресора" а самі за газ торгуються і останні доляри збирають за борги з РФ розрахуватися.
Найгірший варіянт - третій Майдан, але чим далі тим більше впевнености що цього категорично не допустять і будуть стріляти на ураження одразу і без попередження.
Ну може перший раз попередять. Це вам не тряпка Янукович.
отаке
___________________________________________

Кажете страх "наказанія" хазяями у московського холопа так видавлює усе інше, що для простого слова "покарання" місця вже не лишається? Бува й таке. У безрідного (тобто без рідного народу) московського холуя всяке трапляється. Наприклад намагатись звичайне нормальне українське слово "покарання" обізвати: "ваші полонізми, германізми і западенський суржик" - це для московського раба з московським інфолайном в голові замість свідомості, зовсім нормально і нікого дивувати не може.

Було: ivan_911 at 2015-03-06 10:27 (UTC)
Вам би з Вашими здібностями в СБУ працювати
чи то просто параноя? :)
зверніть ще увагу на "утюжити" (!)
так, я ніколи в житті не називав утюг "праскою" а галстук "краваткою".
і плювати я хотів на ваші полонізми, германізми і западенський суржик :)
так і передайте начальству
__________________________________________

Було: У КОГО СЛІД ПИТАТИ, КОЛИ І ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ ПЕРЕМИР'Я
http://bilozerska.livejournal.com/889835.html?view=41668843#t41668843
Олена Білозерська пише:
Переглядаю публікації та дискусії на тему "перемир'я" та відведення важкого озброєння.
[...]

Інфовійна: здаватись чи стати нарешті на бік правди (з рос. перекл.)

Інфовійна: здаватись чи стати нарешті на бік правди

Усі розслідування, усіх убивств, як бачимо, і надалі практично на нулі, як це і було завжди раніше. І хоч людська надія, що злочини будуть розкриті, постійно жевріє, живлячись здоровим глуздом, однак всупереч і йому, і величезному суспільному тиску на слідчі органи, ні одне з розслідувань усіх резонансних убивств досі не зрушило з місця. Це одне.

Безсилість української інформаційної політики перед агресивною, в усіх розуміннях цього слова, московською пропагандою, очевидна. Це ще одне.

Нахабність тотальної бездонної наскрізної московської брехні не має меж, і на жаль досить таки непогано видно, що лідери українського інфопростору аж ніяк не бачать, що її може зупинити. Це ще одне подібне.

Список цих паршивих особливостей сьогодення можна продовжувати, і тенденція до подальшого його розширення очевидна, як от наприклад практично не прикриті державні зусилля щодо ліквідації "Шустер live" - тобто цілком однозначні намагання і надалі все сильніше жмурити суспільні очі на правдиве суспільне відображення дійсності.

Що це таке? Куди це веде і що буде далі? якщо не зламати це сповзання до все глибшого і глибшого занурення в брехню, щоб там не дивитись правді в вічі й не називати важливих речей своїми спражніми іменами?

А що ще може бути в таких випадках, коли люди намагаються дурити самі себе і ховаються, як в тій притчі про страуса з головою в піску, від прикрої правди, яка фактично прямо таки сама лізе в очі і руйнує їхнє життя? Життя буде зруйноване.

І щоб цього не трапилось, необхідно нарешті відмовитись від укладеної для нас в Москві  облудної парадигми нашої інформаційної політики і прямо назвати, його власним іменем - того, хто насправді нападає на Україну, ненавидить її дикою утробною смертельною ненавистю і хоче будь що знищити українську державу, українську мову, український народ і все українське.

Доказами наявності в реальній дійсності сьогодення тої утробної смертельної сучасної ненависті до українського народу, просто битком набитий весь, перш за все російськомовний інтернет.

Для правдивої життєвої сили (не тільки) українського народу, усяка брехня, фальш і облуда усіх гатунків всередині суспільства, це сильна отрута. Саме якраз тому український народ, не мислячи свого життя без своєї життєвої правди-віри, протягом тільки останніх ста років поклав незліченну кількість мільйонів життів прекрасних людей.

І саме тому такий наполегливий вигляд мають потуги московської холуйні усіх гатунків, відвертої і під прикриттям - цілком свідомої та просто зазомбованих дурнів під наркозом тої чи іншої московської облуди - усунути з українського життя правду і впроваджувати, будь-яким чином, в українські реалії, окрім уже впроваджених раніше речей на зразок корупції, якусь додаткову специфічну доморощену українську брехню, під назвою чи то "пропаганда", чи то під якоюсь іншою, замість стати цілком й повністю на бік животворної для українського народу правди.

Небезпека розширення московського інформаційного простору, з допомогою відповідного перетворення українського інфопростору шляхом вилучення з нього правди, непогано видно, що досить таки зрозуміла багатьом думаючим людям. Такого висновку можна дійти навіть просто дивлячись один окремий ефір Шустера, наприклад від 20.02.2015.

А що тим думаючим людям на жаль не зовсім ясно, і це видно з усіх ефірів, і далеко не тільки Шустера, то це те, що український інфопростір - не тільки в своїх зовнішніх виявах на зразок російських тваринних серіалів на українських телеканалах, а в самих його оснооположних категоріях, фундаментально - вже давно рухається практично весь в навколомосковській орбіті й знаходиться в полі тяжіння московської брехні. І що український інформаційний грунт не просто залитий брехливим інфолайном з московської інфоканалізації, а що під ним, в глибині, давно лежить закопана туди московськими посіпаками усіх калібрів на українській землі (і сьогодні ретельно оберігається ними), грунтовна московська олжа, яка підсвічує кожне інформаційне українське повідомлення.

Що то за олжа і що робити?

Необхідно усвідомити, що на Україну напав насправді не Путін. І що це не російський, чи якийсь інший народ, а що це ті ж самісінькі московські організаційні структури, які організували в 20-му сторіччі три гігантські голодоморні убивства українського народу. Найкраще ім'я цим структурам - московська банда убивць.

Слід нарешті уяснити, що московська банда убивць нікуди з тих часів не поділась, ніде не зникла і аж ніяк не переродилась на щось типу доброзичливе до України. І що ті московські організаційні структури московської банди убивць, вони сьогодні, як і раніше, наповнені тими ж самими, чи такими ж самими спеціалістами з організації та прикриття величезних убивств, перш за все убивств українського народу. І що вони - це ніякий не комунізм, лахміття фразеології якого вони вже давно викинули на смітник, зокрема щоб його використовували там, на смітнику історії, московські холопи під прикриттям, для відвертання нашої уваги від справжніх убивць.

Це саме якраз вони убили в 1946-47, в 1932-34, 1921-23 щоразу мільйони одних тільки українських дітей. Вони ці убивства ретельно планували, до них готувалися, після чого їх організували й учинили, і до сьогодні ті гігантські убивства прикривають, здійснивши спершу поділ суспільства на дві головні визначальні верстви (страти) - на тих, хто убиває, і на тих, кого убивають.

Чому чим більше московська банда убивць продукує брехні, тим живіший, жвавіший та активніший вигляд вона має, зрозуміти насправді зовсім не важко. Адже саме якраз брехня є духом і кров'ю цієї ні з чим в історії людства не зрівняної сатанинської сукупності оргструктур. Без брехні їй моментальна загибель, і відповідно чим московська брехня потужніша, тотальніша, чим вона більш наскрізна та всеохоплююча, тим більш сильною почувають себе усі організаційні структури цього злоякісного, смертельно небезпечного утворення на тілі людства.

Більш детально щодо московської банди убивць, її пособників, засобів та її членів, у тому числі холопів, холуїв посіпак та просто рабів різноманітного етнічного походження, ні у одного з яких насправді нема рідного народу, тобто відсутня національна належність, можна прочитати в книзі "Українська політологія або Атдадім Львов Палякам". Матеріали цієї книги написані протягом 1999 - 2010 років, в процесі участі автора в політичних форумах, перш за все в тоді найактивнішому форумі ukr.politics. Її вільно доступну електронну версію, український оригінал і російський переклад, можна взяти тут:
/*
UPolitology.pdf
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alS2h3NUtha0xHVVE&authuser=0
UPolitology.epub
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alT0xMOTJKUFNEMzA&authuser=0

російський переклад:
UPolitologyR.pdf
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alcm9uYUJrQkhvRWs&authuser=0
UPolitologyR.epub
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alMDdqUWRReHRZaGM&authuser=0
*/

Для знайомства з книгою наведемо тут її першу, вперше опубліковану в вересні 2006 статтю "Убивства українських політичних і культурних діячів":

/*
Оце зараз, згадуючи раніше чи пізніше убитих українських політичних і культурних діячів, виявилося, що серед відомих мені тих убивств, авторство яких було встановлено – з досить таки давніх часів – я не знаю жодного такого убивства, яке було б учинене не московськими спецслужбами.

А підозрілі передчасні смерті, починаючи принаймні з Петра Сагайдачного і Богдана Хмельницького до сьогодні, дуже добре вписуються в ті шеренги убивств, московське авторство яких точно відоме.

Деколи вбивці ставали відомими в результаті розслідування, проведеного країнами, на території яких вони були вчинені – як, наприклад, убивство Петлюри в 1926, а деколи – в результаті опублікування мемуарів виконавцем убивства багато років по тому. Після багаторазової зміни осіб, само собою на вершині московської державної ієрархії. Як це, наприклад, сталося з убивством Євгена Коновальця в 1938 в Роттердамі, про авторство і спосіб учинення якого стало відомо тільки після опублікування мемуарів виконавця даного московського убивства, Павла Судоплатова, на початку 90-х років.

Однак, особливо показовими, особливо з точки зору розуміння процесів гальмування розслідування усіх резонансних убивств, учинених протягом останніх 15 років тут, на українській землі, є московські вбивства, вчинені в 1957 і 1959 роках – Лева Ребета і Степана Бандери відповідно – а особливо, звичайно, останнє з них, убивство Степана Бандери.

Не зупиняючись на самих цих убивствах, учинених агентом КГБ Богданом Сташинським – інформація стосовно них в мережі є – розглянемо питання про те, а яким же чином реагують московські вбивці на загрозу розкриття та оприлюднення вчинених ними, на найвищому державному рівні, вбивств.

Отже, 12 серпня 1961 року, Сташинський з дружиною в НДР вислизнули з-під нагляду КГБ.

На виявлення факту втечі, передачу повідомлення про це в Москву та прийняття московського рішення на найвищому рівні про перекриття можливих шляхів втечі цього безпосереднього виконавця вбивства Степана Бандери, Сташинського, пішло кілька годин.

Цих кількох годин Сташинському вистачило, щоб встигнути перетнути лінію розділу Західного та Східного Берліну.

Через якісь години чи хвилини по тому ця лінія була перекрита і вже з ранку наступного дня, 13 серпня 1961 року, була готова тимчасова, яка скоро перетворилась в стаціонарну, всім відому бетонну Берлінську стіну.

Оскільки про вбивство Бандери і про втечу його вбивці, керованому безпосередньо з Кремля – який пив шампанське з Хрущовим і Шелепиним – тоді ніхто не знав, то громадськістю, звичайно що, були знайдені інші причини для пояснення таких раптових, різких і, як на перший погляд, не зовсім адекватно до поточної ситуації рішучих московських дій по зведенню Берлінської стіни. Саме ті причини і наводяться за інерцією й досі.

Звичайно, що на цьому діло не могло так просто скінчитися. Попереду було слідство і суд. Хоч воно суд був ніби як над Сташинським, але насправді той суд був, усім це було зрозуміло, над його безпосередніми кремлівськими керівниками.

І при тому, зауважимо, зовсім не над тими кремлівськими керівниками, які залишились десь в минулому і на яких уже сміливо можна вішати усіх собак – а над тими, які прямо зараз сиділи в своїх кремлівських кабінетах.

Наявність потреби потурбуватися, і то негайно, про ліквідацію наслідків усього цього досить таки очевидна, чи не так.

На фізичну ліквідацію самого джерела правдивої інформації про московських убивць, тобто агента Сташинського в німецькій тюрмі, навряд чи покладались надто великі надії. А невдалі інформаційні операції типу брехливих публікацій в підлеглій московським убивцям пресі, чи прес-конференції різних московських сексотів – вони лише тільки посилювали негативні наслідки даного величезного витоку правдивої інформації про кремлівських убивць.

Отже, оскільки сам витік правдивої інформації, це було ясно що зупинити не вдасться, і навіть поставити навіть під маленький сумнів її правдивість теж не вийде, то мабуть не залишалось більше нічого, аніж спробувати заглушити резонанс від цього всього чимось іншим, але не менш серйозним.

І коли розглянути події, які трапилися під час проведення розслідування московських убивств, виконавцем яких був Сташинський; під час суду над Сташинським; і особливо негайно ж одразу після винесення судового вироку – тобто коли очікуваний резонанс стосовно злочинних дій московських убивць мав бути найбільшим, то ми негайно побачимо так звану Карибську кризу, розвиток якої (підготовка) відбувався паралельно зі слідством, а кульмінація по часу точно співпала з винесенням вироку.

Не доводиться сумніватися, що якби Німеччина не була учасником достатньо потужної системи колективної безпеки, то оргутворення московських убивць без проблем відшукало б скільки завгодно ефективних засобів для того, щоби не допустити а ні суду з участю Сташинського, а ні навіть й розслідування даного свого злочину — аналогічно як це зараз має місце в Україні стосовно багатьох резонансних убивств, криваві сліди від яких усіх ведуть прямо в Москву, Кремль, і з яких досі ні одне не розслідуване.

Невідповідність московських дій з розкручування та гальмування Карибської кризи, яка поставила світ на грань термоядерної війни, іншим тогочасним подіям, вже тоді усім впадала в очі: "Компромисс не удовлетворил никого. При этом он явился особенно острой дипломатической неловкостью для Хрущёва и Советского Союза, которые выглядели дающими задний ход в ситуации, которую сами же и создали": [http://ru.wikipedia.org/wiki/Карибский_кризис , (розділ “Последствия”, версія 2006 року) ]

І звичайно що належні висновки на майбутнє з того величезного проколу московськими убивцями були зроблені, і тепер усі, причетні до запланованих в Москві резонансних убивств, негайно фізично ліквідовуються.

Наприклад, доводилось бачити інформацію про те, що з вертикалі керівників московських концтаборів, причетних до того концтабору, в якому у 1985 році був убитий Василь Стус, вже на початку 90-х років давно жодного не було серед живих.

Що ж до безліч резонансних відвертих убивств і несвоєчасних смертей з сумнівними обставинами українських політичних і культурних діячів останніми роками на українській землі, криваві сліди від яких усіх ведуть прямо в Москву, Кремль, то треба відверто зізнатися, що доти, доки Україна не стане дійсним учасником НАТО, їхнє справжнє розслідування, не кажучи вже про якісь там суди, повністю виключене, а повна безкарність убивць і надалі цілком забезпечена – з огляду на відсутність реальних гарантій безпеки України та повну ясність стосовно того, що московські убивці задля забезпечення свого особистого вигляду ніби як не злочинців, без жодного якогось трепету завжди готові скористатися своїми численними наявними тут в Україні чи деінде засобами, не зупиняючись ні перед чим – будь-якими засобами, у тому числі наприклад покласти життя будь-якої кількості нормальних людей – без врахування при цьому, свої вони чи чужі.
*/

Неможливо весь час перебувати на околицях московської інфоканалізації, щохвилини ризикуючи туди завалитись остаточно, закриваючи очі на фундаментальні відмінності правди дійсності від безроздільно пануючих в українському інфопросторі навколомосковськоцентричних положень, пора вибиратись. В українського народу, на відміну від московської банди убивць,  не було досі з чим ховатись від світу - не було чого приховувати - і сподіваюся не буде й надалі.

___

Инфовойна: сдаваться или стать наконец на сторону правды

Все расследования, всех убийств, как видим, и в дальнейшем практически на нуле, как это и было всегда раньше. И хотя человеческая надежда, что преступления будут раскрыты, постоянно тлеет, питаясь здравым смыслом, но вопреки и ему, и огромному общественному давлению на следственные органы, ни одно из расследований всех резонансных убийств до сих пор не сдвинулось с места. Это одно.

Бессилие украинской информационной политики перед агрессивной, во всех смыслах этого слова, московской пропагандой, очевидна. Это еще одно.

Наглость тотальной бездонной сквозной московской лжи не имеет границ, и к сожалению довольно неплохо видно, что лидеры украинского инфопространства никоим образом не видят, что ее может остановить. Это еще одно подобное.

Список этих паршивых особенностей настоящего можно продолжать, и тенденция к дальнейшему его расширению очевидна, как вот например практически не прикрытые государственные усилия по ликвидации "Шустер live" - то есть вполне однозначные попытки и в дальнейшем все сильнее щурить общественные глаза на правдивое общественное отражение действительности.

Что это такое? Куда это ведет и что будет дальше? если не сломать это сползание к все более и более глубокому погружению в ложь, чтобы там не смотреть правде в глаза и не называть важных вещей своими истинными именами?

А что может быть в таких случаях, когда люди пытаются обманывать сами себя и прячутся, как в той притче о страусе с головой в песке, от досадной правды, которая фактически прямо таки сама лезет в глаза и разрушает их жизнь? Жизнь разрушится.

И чтобы этого не случилось, необходимо наконец отказаться от созданной для нас в Москве ложной парадигмы нашей информационной политики и прямо назвать его собственным именем - того, кто на самом деле нападает на Украину, ненавидит ее дикой утробной смертельной ненавистью и хочет во что бы то ни стало уничтожить украинское государство, украинский язык, украинский народ и все украинское.

Доказательствами наличия в реальной действительности сегодняшнего той утробной смертельной современной ненависти к украинскому народу, просто битком набит весь, прежде всего русскоязычный интернет.

Для правдивой жизненной силы (не только) украинского народа, всякая ложь, фальшь и обман всех сортов внутри общества, это сильный яд. Именно как раз потому украинский народ не мысля своей жизни без своей жизненной правды-веры, в течение только последних ста лет положил бесчисленное количество миллионов жизней прекрасных людей.

И именно поэтому такими настойчивими выглядят потуги московской холуйни всех сортов, откровенной и под прикрытием - вполне сознательной и просто зазомбированних дураков под наркозом той или иной московской лжи - устранить из украинской жизни правду и внедрять, каким-либо образом, в украинские реалии, кроме уже внедренных ранее вещей вроде коррупции, какую-то дополнительную специфическую доморощенную украинскую ложь, под названием то ли "пропаганда", то ли под каким-то другим, вместо перейти целиком и полностью на сторону животворной для украинского народа правды.

Опасность расширения московского информационного пространства, с помощью соответствующего преобразования украинского инфопространства путем изъятия из него правды, неплохо видно, что довольно таки понятна многим думающим людям. Такой вывод можно сделать даже просто глядя один отдельный эфир Шустера, например от 20.02.2015.

А что тем думающим людям к сожалению не совсем ясно, и это видно из всех эфиров, и далеко не только Шустера, так это то, что украинское инфопространство - не только в своих внешних проявлениях вроде российских животных сериалов на украинских телеканалах, а в самих его оснооположных категориях, фундаментально - уже давно движется практически весь по вокругмосковской орбите и находится в поле притяжения московской лжи. И что украинская информационная почва не просто залита лживым инфодерьмом с московской инфоканализации, а под ним, в глубине, давно лежит закопана туда московскими прихвостнями всех калибров на украинской земле (и сегодня тщательно оберегается ними), основательная московская олжа, которая подсвечивает каждый информационное украинском сообщение.

Что это за олжа и что делать?

Необходимо осознать, что на Украину напал на самом деле не Путин. И что это не русский или какой-то другой народ, а это те же самые московские организационные структуры, которые организовали в 20-м веке три гигантские голодоморные убийства украинского народа. Лучшее имя этим структурам - московская банда убийц.

Следует наконец уяснить, что московская банда убийц никуда с тех пор не делась, нигде не исчезла и отнюдь не переродилась в нечто типа доброжелательное к Украине. И что те московские организационные структуры московской банды убийц, они сегодня, как и раньше, наполнены теми же или такими же специалистами по организации и прикрытию огромных убийств, прежде всего убийств украинского народа. И что они - это никакой не коммунизм, лохмотья фразеологии которого они уже давно выбросили на свалку, в частности, чтобы его использовали там, на свалке истории, московские холопы под прикрытием, для отвлечения нашего внимания от настоящих убийц.

Это именно они убили в 1946-47, в 1932-34, 1921-23 каждый раз миллионы одних только украинских детей. Они эти убийства тщательно планировали, к ним готовились, после чего их организовали и учинили, и сегодня те гигантские убийства прикрывают, осуществив сначала разделение общества на две главные определяющие страты - на тех, кто убивает, и на тех, кого убивают.

Почему чем больше московская банда убийц продуцирует лжи, тем живее, бодрее и активнее она выглядит, понять на самом деле совсем не трудно. Ведь именно как раз ложь является духом и кровью этой ни с чем в истории человечества не сравнимой сатанинской совокупности оргструктур. Без лжи ей моментальная смерть, и соответственно чем московская ложь мощнее, тотальнее, чем она более сквозная и всеобъемлющая, тем более сильными чувствуют себя все организационные структуры этого злокачественного, смертельно опасного образования на теле человечества.

Подробнее о московской банде убийц, ее пособниках, средствах и ее членах, в том числе про холопов, холуев приспешников и просто рабов разнообразного этнического происхождения, ни у одного из которых на самом деле нет родного народа, то есть отсутствует национальная принадлежность, можно прочитать в книге "Украинская политология или Атдадим Львов Палякам". Материалы этой книги написаны в течение 1999 - 2010 годов, в процессе участия автора в политических форумах, прежде всего в то время активном форуме ukr.politics. Ее свободно доступную электронную версию, украинский оригинал и русский перевод, можно взять здесь:
/*
UPolitology.pdf
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alS2h3NUtha0xHVVE&authuser=0
UPolitology.epub
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alT0xMOTJKUFNEMzA&authuser=0

русский перевод:
UPolitologyR.pdf
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alcm9uYUJrQkhvRWs&authuser=0
UPolitologyR.epub
https://drive.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alMDdqUWRReHRZaGM&authuser=0
*/

Для знакомства с книгой приведем здесь ее первую, впервые опубликованную в сентябре 2006 статью "Убийства украинских политических и культурных деятелей":

/*
Вот сейчас, вспоминая раньше или позже убитых украинских политических и культурных деятелей, оказалось, что среди известных мне тех убийств, авторство которых было установлено — с довольно давних времен — я не знаю ни одного такого убийства, которое было бы совершено не московскими спецслужбами.

А подозрительные преждевременные смерти, начиная по крайней мере с Петра Сагайдачного и Богдана Хмельницкого до сегодня, очень хорошо вписываются в те шеренги убийств, московское авторство которых точно известно.

Порой убийцы становились известными в результате расследования, проведенного странами, на территории которых они были совершены — как, например, убийство Петлюры в 1926, а порой — в результате опубликования мемуаров исполнителем убийства много лет спустя. После многократной смены лиц, само собой, на вершине московской государственной иерархии. Как это, например, произошло с убийством Евгена Коновальца в 1938 в Роттердаме, об авторстве и способе совершения которого стало известно только после опубликования мемуаров исполнителя данного московского убийства, Павла Судоплатова, в начале 90-х годов.

Однако особенно показательными, особенно с точки зрения понимания процессов торможения расследования всех резонансных убийств, совершенных в течение последних 15 лет здесь, на украинской земле, есть московские убийства, совершенные в 1957 и 1959 годах — Льва Ребета и Степана Бандеры соответственно — а особенно последнее из них, убийство Степана Бандеры.

Не останавливаясь на самих этих убийствах, совершенных агентом КГБ Богданом Сташинским — информация о них в сети есть — рассмотрим вопрос о том, а каким же образом реагирует московская банда убийц на угрозу раскрытия и обнародования совершенных ими, на самом высоком государственном уровне, убийств.

Итак, 12 августа 1961, Сташинский с женой в ГДР выскользнули из-под надзора КГБ.

На выявление факта побега, передачу сообщения об этом в Москву и принятие московского решения на высшем уровне о перекрытии возможных путей бегства этого непосредственного исполнителя убийства Степана Бандеры, Сташинского, ушло несколько часов.

Этих нескольких часов Сташинскому хватило, чтобы успеть пересечь линию раздела Западного и Восточного Берлина.

Через какие-то часы (или минуты) спустя линия была перекрыта и уже утром следующего дня, 13 августа 1961 года, была готова временная, которая скоро превратилась в стационарную, всем известную Берлинскую стену.

Поскольку об убийстве Бандеры и о бегстве его убийцы, управляемом непосредственно из Кремля, который пил шампанское с Хрущевым и Шелепиным, тогда никто (кроме руководства московской банды убийц) не знал, то для общественности, естественно, были "найдены" другие причины для объяснения таких внезапных, резких и, на первый взгляд, не совсем адекватно текущей ситуации решительных московских действий по возведению Берлинской стены. Именно те причины и приводятся по инерции до сих пор.

Конечно, на этом дело не могло так просто кончиться. Впереди было следствие и суд. Хоть оно суд был вроде как над Сташинским, но в действительности тот суд был (всем кто был в курсе, было вполне понятно) над его непосредственными кремлевскими руководителями.

И при том, заметим, вовсе не над теми кремлевскими руководителями, которые остались где-то в прошлом и на которых уже смело можно вешать всех собак, а над теми, которые прямо сейчас сидели в своих кремлевских кабинетах.

Наличие потребности позаботиться, и немедленно, о ликвидации последствий всего этого, довольно таки очевидно, не так ли.

На физическую ликвидацию самого источника правдивой информации о московских убийцах — т.е. агента Сташинского в немецкой тюрьме — вряд ли возлагались слишком большие надежды. А неудачные информационные операции типа лживых публикаций в подчиненной московской банде убийц международной прессе и пресс-конференции разных московских сексотов, они лишь только усиливали негативные последствия данной огромной утечки правдивой информации о кремлевских убийцах.

Следовательно, поскольку саму утечку правдивой информации, это было ясно, остановить не удастся — и даже поставить под даже маленькое сомнение ее правдивость тоже не получится, то видимо не оставалось больше ничего, чем попытаться _заглушить_ резонанс от этого всего чем-то иным, но не менее серьезным.

И когда рассмотреть события, которые произошли во время проведения расследования московских убийств, исполнителем которых был Сташинский; во время суда над Сташинским; и особенно немедленно сразу после вынесения судебного приговора, т.е. когда ожидаемый резонанс относительно преступных действий московских убийц должен был быть самым большим, то мы сразу же увидим так называемый Карибский кризис, развитие которого (подготовка) происходила параллельно со следствием по делу Сташинского, а кульминация по времени точно совпала с вынесением приговора.

Нет никаких сомнений, что если бы Германия не была участником достаточно мощной системы коллективной безопасности, то оргобразование московских убийц без проблем нашло бы сколько угодно эффективных средств для того, чтобы не допустить ни суда с участием Сташинского, ни даже и расследования данного своего преступления — подобно тому, как это сейчас имеет место в Украине относительно многих резонансных убийств, кровавые следы от которых всех ведут прямо в Москву, Кремль, и из которых до сих пор ни одно не расследовано.

Несоответствие московских действий по раскрутке и торможению Карибского кризиса, который поставил мир на грань термоядерной войны, другим тогдашним событиям, уже тогда всем бросалось в глаза: "Компромисс не удовлетворил никого. При этом он явился особенно острой дипломатической неловкостью для Хрущёва и Советского Союза, которые выглядели дающими задний ход в ситуации, которую сами же и создали": http://ru.wikipedia.org/wiki/Карибский кризис (данная фраза в Вики.ру сегодня, октябрь 2010, уже существенно изменена).

И конечно что надлежащие выводы на будущее из того огромного прокола московскими убийцами были сделаны, и теперь все, кто причастен к запланированным в Москве резонансным убийствам, немедленно физически ликвидируются.

Например, приходилось видеть информацию о том, что из вертикали руководителей московских концлагерей, причастных к концлагерю, в котором в 1985 году был убит Василь Стус, уже в начале 90-х годов давно ни одного не было в живых.

Что касается множества резонансных откровенных убийств и несвоевременных смертей с сомнительными обстоятельствами украинских политических и культурных деятелей в последние годы на украинской земле, кровавые следы от которых всех ведут прямо в Москву, Кремль, то надо признать, что до тех пор, пока Украина не станет действительным участником НАТО, их настоящее расследование, не говоря уже о каких-то там судах, полностью исключено, а полная безнаказанность убийц и в дальнейшем полностью обеспечена — учитывая отсутствие реальных гарантий безопасности Украины и полную ясность относительно того, что московские убийцы для обеспечения своего личного вида вроде как не преступников, без всякого какого-то трепета всегда готовы воспользоваться своими многочисленными имеющимися здесь в Украине или где-либо средствами, не останавливаясь ни перед чем — любыми средствами, в том числе например положить жизнь любого количества нормальных людей — без учета при этом, свои они или чужие.
*/

Невозможно все время находиться на окраинах московской инфоканализации, ежеминутно рискуя туда завалиться окончательно, закрывая глаза на фундаментальные различия правды действительности от безраздельно господствующих в украинском инфопространстве околомосковскоцентрических положений, пора выбираться. У украинского народа, в отличие от московской банды убийц, не было до сих пор с чем прятаться от мира - нечего было скрывать - и надеюсь не будет и в дальнейшем.

Лікбез для Ляшка (з рос. перекл.)

Лікбез для Ляшка

(Про тепер зрозумілість раніше незрозумілої природи численних на слуху заяв про те, що московська пропаганда бере гору над нашою правдивою інформацією, і що робити)

Коли Шустер в своїй програмі "Шустер Live" від 2015.02.13 дав слово (по скайпу) якомусь московському холопу Шевченку, зазделегідь при чому попередивши про це аудиторію, то стало цікаво, яким чином дійові особи передачі, її спікаючі учасники, розправляться з цим носієм московського інфолайна.

Яке ж було розчарування, коли вислухавши, майже до кінця, спіч даної путінської моськи, аудиторія передачі, замість спокійно розкласти брехню московського покидька по поличках фейк-шафи, для публічної її демонстрації, розгублено мовчала, аж поки Ляшко не вивалив безформну аморфну купу запитань, почавши з претензії до прізвища опонента. Просто разюче безпорадна помилка зеленого початківця, зауважимо, яка дала змогу тому Шевченку одразу, і цілком логічно та законно перевести мову на хамську особистість Ляшка. Ляшко не знайшов після цього кращого аргументу, аніж оголосити, що тут порушення закону і слід негайно відключити московського спікера. Дивлячись на таку фактично здачу поля без бою з боку Ляшка, Шустер оголосив рекламну паузу.

Після рекламної паузи Ляшко з притаманним йому жаром поучив Шустера, що не можна ні в якому разі пускати в передачу московську пропаганду - мотивуючи не тим, що він не здатний на гідну відповідь, а тим, що та пропаганда ну настільки жахливо результативна, що аж його власна рідна сестра Вікторія, її наслухавшись, зараз, в цей час, воює зі зброєю в руках в строях Лугандонії.

Одним з найголовніших результатів, як для моєї скромної особи, цього цікавого повчального наочного та наглядного інциденту, стала зрозумілість раніше мені ну дуже незрозумілої природи численних на слуху заяв про те, що московська пропаганда бере гору над нашою правдивою інформацією.

Ця природа має давно відому назву: БЕЗГРАМОТНІСТЬ. Безграмотність, і в результаті безсилість та неспроможність, а також страх перед потоками московського брехливого інфолайна.

А тим часом - не десь далеко, а зовсім близенько тут в інтернеті - існує як початкова, так і середня й вища школа, в якій, при бажанні звісно, можна самостійно, без проблем і за короткий час, засвоїти безпрограшну методику розмов про правду навколишньої дійсності, з покидьками невідомих народів (за нацналежністю), московськими холуями (за функціональним призначенням).

Для цієї науки треба зайти на сторінку "Привселюдне листування в Інтернеті з навколополітичних питань" olexlviv.tripod.com і почитати на ній, з будь-якого місця, "Діалоги". Або завантажити весь текстовий файл діалогів plvi.zip (https://docs.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alYzhhODBmYTMtODg0OS00NDE3LThmODctMjQ0NzM1NzA0ZTJk ), роззіпувати його і локально засвоювати прості та ефективні правила ведення діалогу з брехливими покидьками, перевірені більше ніж десятьма роками інтенсивної практики.

...Шустер схоже так перелякався, насправді, від цього наїзду, що аж бідолаха, з огляду очевидно на значну на сьогодні політичну вагу Ляшка, в кінці передачі висловив сумнів в тому, чи вийде ще раз його передача.

___
Ликбез для Ляшка

(Про теперь ясность ранее непонятной природы многочисленных на слуху заявлений о том, что московская пропаганда берет верх над нашей правдивой информацией, и что делать)

Когда Шустер в своей программе "Шустер Live" от 2015.02.13 дал слово (по скайпу) какому то московскому холопу Шевченко, заранее причем предупредив об этом аудиторию, то стало интересно, каким образом действующие лица передачи, ее спикающие участники, расправятся с этим носителем московского инфодерьма.

Каково же было разочарование, когда выслушав, почти до конца, спич данной путинской моськи, аудитория передачи, вместо спокойно разложить ложь московского отброса по полочкам фейк-шкафа, для публичной ее демонстрации, растерянно молчала, пока Ляшко не вывалил бесформенную аморфную массу вопросов, начав с претензии к фамилии оппонента. Просто поразительно беспомощная ошибка зеленого новичка, заметим, которая позволила етому Шевченку сразу, и вполне логично и законно перевести дискуссию на хамскую личность Ляшка. Ляшко не нашел после этого лучшего аргумента, чем объявить, что здесь нарушение закона и следует немедленно отключить московского спикера. Глядя на такую фактически сдачу поля без боя со стороны Ляшко, Шустер объявил рекламную паузу.

После рекламной паузы Ляшко с присущим ему жаром поучил Шустера, что нельзя ни в коем случае пускать в передачу московскую пропаганду - мотивируя не тем, что он не способен на достойный ответ, а тем, что та пропаганда ну столь ужасно результативна, что даже его собственная родная сестра Виктория, ее наслушавшись, сейчас, в это время, воюет с оружием в руках в строях Лугандонии.

Одним из главных результатов, как для моего скромного лица, этого интересного поучительного наглядного инцидента стала ясность раньше мне ну очень непонятной природы многочисленных на слуху заявлений о том, что московская пропаганда берет верх над нашей правдивой информацией.

Эта природа имеет давно известное название: БЕЗГРАМОТНОСТЬ. Безграмотность, и в результате бессилие и недееспособность, а также страх перед потоками московского лживого инфодерьма.

А между тем - не где-то далеко, а совсем близко здесь в интернете - существует как начальная, так и средняя и высшая школа, в которой, при желании конечно, можно самостоятельно, без проблем и за короткое время, усвоить беспроигрышную методику разговоров о правде окружающей действительности с отбросами неизвестных народов (по нацпринадлежности), московскими холуями (по функциональному назначению).

Для этой науки нужно зайти на страницу "Открытая политическая переписка в Интернете" olexlviv.tripod.com и почитать на ней, с любого места, "Диалоги". Или скачать весь текстовый файл диалогов plvi.zip (https://docs.google.com/open?id=0B-gWbuz5e6alYzhhODBmYTMtODg0OS00NDE3LThmODctMjQ0NzM1NzA0ZTJk ), раззиповать его и локально усваивать простые и эффективные правила ведения диалога с лживыми отбросами, проверенные более чем десятью годами интенсивной практики.

...Шустер похоже так перепугался, на самом деле, от этого наезда, что даже бедолага, с учетом очевидно значительного на сегодня политического веса Ляшка, в конце передачи выразил сомнение в том, выйдет ли еще раз его передача.

Борг Поету (з рос. перекл.)

Борг Поету

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
    Тарас Шевченко

Слухаючи, ще і ще, найкращі з виступів "Битви хорів" 2013-2014, і захоплюючись прекрасним мистецтвом хорового звучання, зазираємо в коментарі слухачів.

І от, читаючи ті коментарі, легко зауважити серед них буквально град подібних до наведеного нижче. Всі вони приготовані за одним єдиним стандартним московським рецептом приготування наповнення московської інфоканалізації: в пекельний казан кладеться шмаття, побільше, лютої, якнайчорнішої злоби, добре вимішується - з чим тупішою, тим краще, можна з кретинською - брехнею, а отриману суміш заливають смертельною ненавистю. Тоді кладуть туди, посередині, обов'язково за його особистою на те згодою, душу покидька невідомих народів, московського холуя, не обов'язково Д. К. Киселева - це саме робиться щодо кожного московського холопа, посіпаки чи просто раба - і варять, варять і варять на диявольському вогні.

От цей процес “душевної” так би мовити участі в процесі пекельного куховаріння і є основою основ “життєвого” процесу кожного покидька невідомих народів, холуя (холопа, посіпаки чи просто раба) московської банди убивць. А наведений нижче коментар, це просто маленький побічний ефект даного процесу “життєдіяльності” кожного покидька.

Зайво наголошувати, чи не так, що душа кожного покидька не перестаючи кипить в диявольському московському казані весь час, завжди. Мусить, бо частенько як тільки перестати це робити, то негайно починається категорично неприйнятний для сатанинського московського злочинного утвору процес самоочищення - адже Богом дана людині душа спочатку не містить нічого, окрім любові, правди і добра.

Є однак і така думка, що нібито коли душа покидька вариться в диявольському московському казані якийсь достатньо тривалий час, то в ній відбуваються якісь незворотні зміни, таке переродження, що для неї шлях до відродження на жаль остаточно назавжди зникає. Ну чи там стає недоступним.

Є і теорія інфекційного, чи отрутохімікатного походження переродження даної Богом людині безсмертної душі. Тобто що заражена, в потрібний момент зростання молодої людини, московським диявольським вірусом (чи московською отрутою) душа теоретично хоч і може бути зцілена, однак потрібно мати специфічні ліки, чи спеціальну протиотруту таку, якої або ще взагалі ні в кого нема, або яка просто дуже рідко зустрічається в природі - або ж вона, чи її рецепт, лежать надійно замуровані десь в кремлівських підземеллях.

Дуже поганющою є теорія вродженості схильності до реакції злоби, ненависті та брехні - тобто до заздрості - щоразу при виді чогось справжнього, людського, високого, правдивого і прекрасного. І при всьому негативному нашому ставленні до такої теорії доводиться, розвівши руки визнати, що і така теорія також має право на існування.

Особливо ж ця теорія вродженості набирає балів, коли, дивлячись на співвідношення поведінки, слів і дій наприклад Путіна, спробувати зрозуміти, звідки, ну звідки ж інакше могла взятись аж така повністю і без решти остаточно заповнена злобою, ненавистю та брехнею людина? яка, досить таки очевидно, навіть і найменшою мірою не намагається дурити себе щодо відсутності в ній цих диявольських речей, бо вони правильні, і якій через це без жодних докорів сумління легко й просто дається не набуте, а дане, вроджене лицемірство та пухнастість, аж до якоїсь мало що не плюшевості. При абсолютній безтрепетності одночасно при плануванні та виконанні як завгодно великих, жорстоких і підлих убивств чудових людей. Мимоволі згадується історія про хлопчика, народженого самкою шакала і підкладеного в сім’ю дипломата з допомогою убивства їхньої рідної дитини.

І співставляючи різні раніше чи пізніше описані реальні життєві випадки, які мають відношення до наведених вище теоретичних міркувань, найбільше схоже на те, що в реальному житті буває як одне, так і інше - все своєю мірою. А найчастіше, в практиці функціонування московської банди убивць, має місце просто обман - експлуатація нормального людського ставлення, але в видуманій для росіян, спеціальною “машиною” злочинного московського утвору, віртуальній реальності.

Дуже схоже на “Матрицю”: люди в ній собі думають, хоч в декого з розумніших десь і крутиться хробачок сумніву “щось не так”, що вони нормально живуть, що вони вирішують проблеми, керуючись головним чином правдою та справедливістю, а насправді вони просто використовуються, (в Матриці) як батарейки. Чи (в Росії) як гарматне м’ясо, для якого завжди напоготові педаль для спуску цих людей фактично в унітаз, не тільки без воєнних почестей, але й навіть без будь-якої десь про них, загиблих в підлій московській воєнній авантюрі, згадки.

Але вернімося до наших баранів у вигляді коментаря та його автора.

Читаючи такі коментарі, з того, скільки їх всюди, видно, що їх не могла написати невеличка кількість людей. Це значна кількість людей. Одначе якщо нормальних людей завжди можна упізнати з того, як вони формулюють свої думки, хай би як там вони міняли свої ніки, це відомо усім, хто значний час приймав участь в інет-дискусіях, то щодо авторів, які пишуть подібні до наведеного нижче коментаря, навряд чи хтось скаже, що їх можна відрізнити один від одного.

Але це як на перший погляд дивне явище має просте пояснення. Ні, це не роботи з підземних лабіринтів Железногорска - це психічно ідентичні люди, психокопії стандартного московського холопа, покидька невідомого народу на прислужуванні в московської банди убивць, у якого в голові, замість людського розуму, субстрат московської інфоканалізації. Один і той же субстрат московської інфоканалізації, зауважимо, тому вони і пишуть однаково.

І от, переглянувши вчергове цей просто чудовий хор, судді і всі присутні в захваті - прекрасне виконання, все найсправжніше, і високе мистецтво, і найкращі емоції - ми перечитуємо численні коментарі тих людей. І нас чомусь не дуже дивує ні дика утробна московська злоба та чорна ненависть, ні тупа брехня, яку ми бачимо в коментарях від таких авторів. Хоч це здавалося б повний атас цілковитого нонсенсу.

Але на жаль саме якраз в цьому нонсенсі - в злобі, в ненависті й брехні, при виді всього будь чого справді високого, людського і правдивого і полягає сенс пекельного животіння цих покидьків на прислужуванні в московської банди убивць. Це воно, справжнє пекельне потойбіччя лізе сюди, до нас, у вигляді коментів від виплодків московського диявольського оргутворення.

І ця справжня злоякісна дійсність, вона на жаль тут, з нами, серед нас, з метастазами далеко не тільки на нашій українській землі, подивіться наприклад на фрау Меркель.

Бути підстилками московської банди убивць, добре відомо, це здавна не щось нове серед представників німецької і європейської еліти. Взяти наприклад попередника Меркель на посту канцлера Німеччини Ґе́ргарда Фріца Курта Шре́дера (Ґерхард Шрьодер, нім. Gerhard Fritz Kurt Schröder). Це про нього Том Лантос, голова Комітету закордонних справ Конгресу США сказав: «Я назвав його політичною проституткою, тепер, коли він став брати великі гроші від Путіна. Однак секс-працівниці в моєму районі запротестували, щоб я більше не використовувати цю фразу».

Не повторюючи ще раз слова Лантоса, нагадаємо, що незадовго до того, як Шрьодера на канцлерському посту замінила Меркель (10 жовтня 2005 було вирішено, що Ангела Меркель стане новим канцлером Німеччини, а 22 листопада 2005 вона була обрана федеральним канцлером ФРН), Шрьодер підписав (вересень 2005) угоду з Путіним про будівництво газопроводу між Росією та Німеччиною по дну Балтійського моря. А вже в грудні 2005 Путін призначив Шрьодера головою комитету акціонерів North European Gas Pipeline Company, компанії-оператора Північно-Европейського газопроводу.

Факти свідчать, як говориться, адже нема на світі впертішої від фактів речі, на жаль для Шрьодера - скільки б він не вигравав судів, щоб його не називали проституткою (без образ для секс-працівниць) чи іншими подібними словами.

Однак сьогодні, у порівнянні з минулим, є деякі зміни: якщо колись, продажні, чи тремтячі шкури европейських політиків здавалися їм, і то геть усім, дуже і дуже ближчими до тіла, аніж право на життя українських дітей, ось свідчення 30-х років минулого сторіччя від Олександра Олеся (“Пам’ятай”):

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала,
   
то сьогодні дещо змінилось. Ці зміни можна пояснити перш за все досвідом, дуже свіжим безпосереднім досвідом безпосереднього контакту з імперією зла, а особливо тих народів, які щойно були під московською владою.

Звичайно що у нас тих московських метастазів безперечно більше, ніж в інших країнах. Сотні років панування диявольського злочинного московського оргутворення аж ніяк не могли минути без сліду.

Правда тепер, завдяки інету, ці зловонні московські метастази значно більш ясно видні, і тому підстав для самообману значно менше, ніж то було раніше. І той самообман все важче і важче відділяти від простої тупої очевидної московської брехні. Адже природу цих злоякісних московських метастазів на українській землі ну дуже предметно й наочно сьогодні демонструє черговий, як завжди підлий та підступний московський напад на Україну.

Отже, зараз більше надії на те, що саме тепер, а не невідомо коли, український народ виконає нарешті заповіт свого Поета - щоб Поет зміг, в щасливий для українського народу час остаточного звільнення від московської почвари, і лани, і гори, все покинути, і полинути до самого Бога, молитися.

Так, в тих районах на сході України, де посіпаки московської банди убивць зі зброєю в руках убивають український народ, зокрема за тою ж ознакою, що і завжди раніше - за ознакою української мови, яка ненависна покидькам за її доброту і правдивість, є можливість (і потреба) виконувати буквально геніальний заповіт, залишений українському народу Пророком: “І вражою злою кров’ю волю окропіте”.

На решту території України заповіт Шевченка доведеться виконувати в рамках правових норм і демократичних процедур - вичищати силові та державні установи від московських посіпак, холуїв, холопів і рабів. Це суть люстрації. Інакше вони і надалі робитимуть все, що їм буде наказано з Москви. А що наказуватимуть з Москви, пояснювати тепер вже не треба, чи не так? Доки російською державою керує московська банда убивць, само собою. Ну не робити ж роботу на благо українського народу. Покидьки, вони як і всяке сміття, до тих пір шкідливе сміття, доки знаходяться не на тому своєму місці, яке спеціально призначене для сміття.

Було: https://www.youtube.com/watch?v=47RjL_okpW0
Хор Львова (Руслана Лыжичко) -- Без бою (Святослав Вакарчук cover)/05.01.2014/Финал
Искандер в Калине 1 тиждень тому
 ШЛЮШКУ РУСЛАНУ ГОТОВИЛИ НЕ ОДИН ГОД, ПИНДОСЫ ВКЛАДЫВАЛИ ДЕНЬГИ НАТАСКИВАЛИ НА ПОПУЛЯРНОСТЬ, ПОХОДУ ОНА ОТРАБАТЫВАЕТ В ПЛАНЕ ПО РАСКОЛУ ОКРАИНЫ И ГЕНОЦИДУ СВОЕЙ НАЦИИИ...ИНАЧЕ ЧЕМ ОБЪЯСНИТЬ ЧТО ТАКУЮ МЫМРУ С ПОМЯТЫМ ЕБАЛЬНИКОМ ВЫПУСТИЛИ НА ЛЮДИ...

___

Долг Поэту

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
    Тарас Шевченко

Слушая, еще и еще, лучшие из выступлений "Битвы хоров" 2013-2014, и восхищаясь прекрасным искусством хорового звучания, заглядываем в комментарии слушателей.

И вот, читая те комментарии, легко заметить среди них буквально град подобных приведенному ниже. Все они приготовлены по одному единственному стандартному московскому рецепту приготовления наполнения московской инфоканализации: в адский котел кладутся клочья, побольше, лютой, наичернейшей злобы, хорошо вымешиваются - с чем тупее, тем лучше, можно с кретинской - ложью, а полученную смесь заливают смертельной ненавистью. Тогда кладут туда, посредине, обязательно по его личному на то согласию, душу отброса неизвестных народов, московского холуя, не обязательно Д. К. Киселева - это самое делается в отношении каждого московского холопа, приспешника или просто раба - и варят, варят и варят на дьявольском огне.

Вот этот процесс "душевного" так сказать участия в процессе адской стряпни и является основой основ "жизненного" процесса каждого отброса неизвестных народов, холуя (холопа, приспешника или просто раба) московской банды убийц. А приведенный ниже комментарий, это просто маленький побочный эффект данного процесса "жизнедеятельности" каждого отброса.

Излишне подчеркивать, не так ли, что душа каждого отброса не переставая кипит в дьявольском московском котле все время, всегда. Должна, потому что зачастую как только перестать это делать, то немедленно начинается категорически неприемлемый для сатанинского московского преступного образования процесс самоочищения - ведь Богом дана человеку душа изначально не содержит ничего, кроме любви, правды и добра.

Есть однако и такое мнение, что якобы когда душа отброса варится в дьявольском московском котле какое-то достаточно продолжительное время, то в ней происходят какие-то необратимые изменения, такое перерождение, что для нее путь к возрождению к сожалению окончательно навсегда исчезает. Ну или там становится недоступным.

Есть и теория инфекционного или ядохимикатного происхождения перерождения данной Богом человеку бессмертной души. Т.е. что зараженная, в нужный момент роста молодого человека, московским дьявольским вирусом (или московским ядом) душа теоретически хоть и может быть исцелена, однако нужно иметь специфические лекарства, или специальное противоядие такое, которого или еще вообще ни у кого нет, или которое просто очень редко встречается в природе - или оно, или его рецепт, лежат надежно замурованы где-то в кремлевских подземельях.

Очень сквернющей является теория врожденности склонности к реакции злобы, ненависти и лжи - то есть к зависти - каждый раз при виде чего-то настоящего, человеческого, высокого, истинного и прекрасного. И при всем негативном нашем отношении к такой теории приходится, разведя руками признать, что и такая теория также имеет право на существование.

Особенно эта теория врожденности набирает баллов, когда, глядя на соотношение поведения, слов и действий например Путина, попытаться понять, откуда, ну откуда же иначе мог взяться аж такой полностью и без остатка окончательно заполненный злобой, ненавистью и ложью человек? который, довольно очевидно, даже в малейшей степени не пытается обманывать себя относительно отсутствия в нем этих дьявольских вещей, потому что они правильные, и которому поэтому без всяких угрызений совести легко и просто дается не приобретенное, а данное, врожденное лицемерие и пушистость, вплоть до какой-то чуть ли не плюшевости. При абсолютной безтрепетности одновременно при планировании и выполнении сколь угодно больших, жестоких и подлых убийств замечательных людей. Невольно вспоминается история о мальчике, рожденном самкой шакала и подложенного в семью дипломата с помощью убийства их родного ребенка.

И сопоставляя различные раньше или позже описанные реальные жизненные случаи, которые имеют отношение к приведенным выше теоретическим соображениям, больше всего похоже на то, что в реальной жизни бывает как одно, так и другое - все по своей мере. А чаще всего, в практике функционирования московской банды убийц, имеет место просто обман - эксплуатация нормального человеческого отношения, но в выдуманной для россиян, специальной "машиной" преступного московского образования, виртуальной реальности.

Очень похоже на "Матрицу": люди в ней себе думают, хотя в некоторых более умных где-то и крутится червячок сомнения "что-то не так", что они нормально живут, что они решают проблемы, руководствуясь главным образом правдой и справедливостью, а на самом деле они просто используются (в Матрице) как батарейки. Или (в России) как пушечное мясо, для которого всегда наготове педаль для спуска этих людей фактически в унитаз, не только без военных почестей, но и даже без всякого где-то о них, погибших в подлой московской военной авантюре, упоминания.

Но вернемся к нашим баранам в виде комментария и его автора.

Читая такие комментарии, по тому, сколько их везде, видно, что их не могло написать небольшое количество людей. Это большое количество людей. Однако если нормальных людей всегда можно узнать по тому, как они формулируют свои мысли, как бы там они не меняли свои ники, это известно всем, кто значительное время принимал участие в инет-дискуссиях, то по отношению к авторам, которые пишут подобные приведенному ниже комментарии, вряд ли кто-то скажет, что их можно отличить друг от друга.

Но это на первый взгляд странное явление имеет простое объяснение. Нет, это не роботы из подземных лабиринтов Железногорска - это психически идентичные люди, психокопии стандартного московского холопа, отброса неизвестного народа на прислуживании в московской банде убийц, у которого в голове, вместо человеческого разума, субстрат московской инфоканализации. Один и тот же субстрат московской инфоканализации, заметим, поэтому они и пишут одинаково.

И вот, просмотрев очередной раз этот просто замечательный хор, судьи и все присутствующие в восторге - прекрасное исполнение, все самое настоящее, и высокое искусство, и наилучшие эмоции - мы перечитываем многочисленные комментарии тех людей. И нас почему-то не очень удивляет ни дикая утробная московская злоба и черная ненависть, ни тупая ложь, которую мы видим в комментариях от таких авторов. Хотя это казалось бы полный атас полнейшего нонсенса.

Но к сожалению именно раз в этом нонсенсе - в злобе, в ненависти и лжи, при виде всего чего-либо действительно высокого, человеческого и правдивого и заключается смысл адского прозябания этих отбросов на прислуживании в московской банде убийц. Это оно, настоящее адское потустороннее лезет сюда, к нам, в виде комментов от исчадий московского дьявольского оргобразования.

И эта настоящая злокачественная действительность, она к сожалению здесь, с нами, среди нас, с метастазами далеко не только на нашей украинской земле, посмотрите например на фрау Меркель.

Быть подстилками московской банды убийц, хорошо известно, это давно не что-то новое среди представителей немецкой и европейской элиты. Взять к примеру предшественника Меркель на посту канцлера Германии Герхарда Фрица Курта Шредера (Герхард Шредер, нем. Gerhard Fritz Kurt Schröder). Это о нем Том Лантос, председатель Комитета иностранных дел Конгресса США сказал: «Я назвал его политической проституткой, теперь, когда он стал брать большие деньги от Путина. Однако секс-работницы в моем районе запротестовали, чтобы я больше не использовать эту фразу».

Не повторяя еще раз слова Лантоса, напомним, что незадолго до того, как Шредера на канцлерском посту заменила Меркель (10 октября 2005 года было решено, что Ангела Меркель станет новым канцлером Германии, а 22 ноября 2005 года она была избрана федеральным канцлером ФРГ), Шредер подписал (сентябрь 2005) соглашение с Путиным о строительстве газопровода между Россией и Германией по дну Балтийского моря. А уже в декабре 2005 Путин назначил Шредера председателем комитету акционеров North European Gas Pipeline Company, компании-оператора Северо-Европейского газопровода.

Факты свидетельствуют, как говорится, ведь нет на свете упрямее от фактов вещи, к сожалению для Шредера - сколько бы он не выигрывал суды, чтобы его не называли проституткой (без обид для секс-работниц) или другими подобными словами.

Однако сегодня, по сравнению с прошлым, есть некоторые изменения: если когда-то, продажные, или дрожащие шкуры европейских политиков казались им, и то абсолютно всем, очень и очень ближе к телу, чем право на жизнь украинских детей, вот свидетельство 30-х годов прошлого столетия от Олександра Олеся ("Пам’ятай"):

Когда Украина за право на жизнь
С катами боролась, жила, умирала,
И ждала сочувствия лишь одного,
Европа молчала.
Когда Украина в неравной борьбе
В крови исходила, в слезах истекала
И дружеской помощи ждала себе,
Европа молчала.
Когда Украина в железном ярме
На пана пахала и в ранах стонала,
Когда шевелились и скалы немые,
Европа молчала.
Когда Украина кровавую жатву
Собрав палачам, сама умирала
И с голоду даже теряла слова,
Европа молчала.
Когда Украина и жизнь прокляла
И целой могилою стала,
Как слезы катились и в демона зла,
Европа молчала,
    [прошу прощения за перевод - Олександр Франчук]

то сегодня кое-что изменилось. Эти изменения можно объяснить прежде всего опытом, очень свежим непосредственным опытом непосредственного контакта с империей зла, а особенно тех народов, которые только что были под московской властью.

Конечно что у нас тех московских метастазов бесспорно больше, чем в других странах. Сотни лет господства дьявольского преступного московского оргобразования никак не могли пройти бесследно.

Правда теперь, благодаря инету, эти зловонные московские метастазы значительно более ясно видны, и поэтому оснований для самообмана значительно меньше, чем это было раньше. И тот самообман все труднее и труднее отделять от простой тупой очевидной московской лжи. Ведь природу этих злокачественных московских метастазов на украинской земле ну очень предметно и наглядно сегодня демонстрирует очередное, как всегда подлое и коварное московское нападение на Украину.

Итак, сейчас больше надежды на то, что именно сейчас, а не неизвестно когда, украинский народ выполнит наконец завет Поэта - чтобы Поэт смог, в счастливый для украинского народа час окончательного освобождения от московского чудовища, и нивы, и горы, все покинуть, и полететь к самому Богу, молиться.

Да, в тех районах на востоке Украины, где приспешники московской банды убийц с оружием в руках убивают украинский народ, в частности по тому же признаку, что и всегда раньше - по признаку украинского языка, ненавистного отбросам за его доброту и правдивость, есть возможность (и потребность) выполнять буквально гениальный завет, оставленный украинскому народу Пророком: "и вражеской злою кровью волю окропите".

На остальной территории Украины завещание Шевченка придется выполнять в рамках правовых норм и демократических процедур - вычищать силовые и государственные учреждения от московских прихвостней, холуев, холопов и рабов. Это суть люстрации. Иначе они и в дальнейшем будут делать все, что им приказано из Москвы. А что будут приказывать из Москвы, объяснять теперь уже не надо, не так ли? Пока российским государством управляет московская банда убийц, само собой. Ну не делать же работу на благо украинского народа. Отбросы, они как всякий мусор, до тех пор опасные отходы, пока находятся не на том своем месте, которое специально предназначено для мусора.

Було: https://www.youtube.com/watch?v=47RjL_okpW0
Хор Львова (Руслана Лыжичко) -- Без бою (Святослав Вакарчук cover)/05.01.2014/Финал
Искандер в Калине 1 тиждень тому
 ШЛЮШКУ РУСЛАНУ ГОТОВИЛИ НЕ ОДИН ГОД, ПИНДОСЫ ВКЛАДЫВАЛИ ДЕНЬГИ НАТАСКИВАЛИ НА ПОПУЛЯРНОСТЬ, ПОХОДУ ОНА ОТРАБАТЫВАЕТ В ПЛАНЕ ПО РАСКОЛУ ОКРАИНЫ И ГЕНОЦИДУ СВОЕЙ НАЦИИИ...ИНАЧЕ ЧЕМ ОБЪЯСНИТЬ ЧТО ТАКУЮ МЫМРУ С ПОМЯТЫМ ЕБАЛЬНИКОМ ВЫПУСТИЛИ НА ЛЮДИ...