(рос. переклад нижче)
Розглянемо можливості, місце і до чого йде розвиток планшетних комп'ютерів, ідеал яких називатимемо "репл" ("repl").
Термін репл (repl) має доречний вигляд для позначення сучасного достатньо розвинутого планшетного комп'ютера не тільки тому, що коли ми до нього звертаємось, в тій чи іншій формі, то як правило очікуємо відповіді, репліки, але й і тому, що термін REPL, в досить таки схожому його розумінні, вже давно існує в суто комп'ютерному світі - для позначення зручного інтерактивного програмного середовища, яке використовується при вивченні більшості сучасних найбільш поширених мов програмування (див. http://en.wikipedia.org/wiki/Read-eval-print_loop).
Щоб успішно прогнозувати наслідок розвитку просто безклавіатурного комп'ютера з сенсорним екраном до пристрою справді нового покоління, гідного самостійної назви, не обійтись - як це часто буває у випадку спроби прогнозу, без розгляду причин цього розвитку, тобто суспільної потреби. Яка скажімо раптом виявляється у вигляді наприклад стихійного ажіотажного попиту типу "куплю, а там вже розберусь нащо" на один з перших кроків до повноцінного репла, еплівський планшетник iPad.
І оскільки розуміння суспільної потреби, обумовленої прогресом людського суспільства, суть якого обговорюється в статті "Інформаційні технології і людські спільноти" http://h.ua/story/102293/, уже практично досягнуте, то щоб зрозуміти, якими (чим) будуть репли найближчим часом для людей, достатньо просто скористатися тими знаннями, які уже є.
Розглядаючи інформаційні технології як принципово новий четвертий загальний засіб людського спілкування, який серед іншого включає в себе усі попередні комунікативні засоби і який покликаний бути рушієм подальшого розвитку (вдосконалення) людських взаємин шляхом їх ущільнення, інтенсифікації та якісного інформаційного наповнення в людських спільнотах протягом четвертого етапу розвитку правил людського спілкування, зауважимо той факт, що наразі з основних різновидів міжлюдської комунікації найменш в комп'ютерному світі задіяним є іще зовсім недавно а чи не єдиний протягом тисяч років вид рознесеного в просторі людського спілкування - рукописного спілкування.
Чому так сталося, зрозуміти не важко - головним чином через відсутність достатніх засобів. А тим часом сенсорний екран і стилус - це (хоч може і не дуже давно) вже зовсім реальні речі. І не доводиться сумніватися реальні найближчим часом для суцільно масового застосування.
І як би було здорово, плюс до друкованих букв, звуку і відео, мати змогу (наприклад в скайпі) черкнути пару теплих слів, які б одразу стали доступними для співрозмовника. Чи там разом зобразити якусь схемку чи ще щось таке інше.
А коли хтось думає, що рукописне людське спілкування віджило, чи відживає своє, як це нещодавно вирішили діячі освіти в Чехії, відмінивши вивчення каліграфії в школі, нехай спробує пояснити нестримну потребу вставляти в друковані репліки, якими ми наразі обмінюємось, буквально тьму розмаїтих смайликів та позначень емоцій. Потреба в яких, зауважимо, ніколи й гадки не мала виникати при повноцінному рукописному обміні - адже рукописні знаки виражають, передають людські емоції просто за своєю природою. Тай і черкнути якусь графіку в рукописному тексті, чи замість нього, що іще може бути простіше.
Таким чином, здавалося б уже міцно забута та витіснена клавіатурою каліграфія не просто знов повертається назад до нас - вона повертається на більш високому рівні. Адже навряд чи комусь буде байдуже, що саме від нього піде до інших - потворні нерозбірливі кракозябли, які соромно комусь й показати, чи чудові літери [гідні увічнення в нових шрифтах :) ] які прикрашатимуть, посилюватимуть та неповторно індивідуально забарвлюватимуть красу прекрасних слів, які ми, не доводиться сумніватись, звертатимемо один до одного.
Отже повноцінна інтеграція рукописного тексту в інформаційні технології, з рівноправною можливістю обміну як просто рукописними повідомленнями, так і з розпізнаванням рукописного тексту всюди, де зараз використовується клавіатурний ввід, ось це і є те найперше, що відрізняє повноцінний репл від традиційного, хоч і планшетного комп'ютера з віртуальною клавіатурою.
Який звичайно що вже й так можна використовувати мало що не на ходу, адже його не треба щоразу десь пристроювати, щоб мати змогу покористуватися клавіатурою та мишкою. А для того ж, щоб писати в ньому, достатньо як в блокноті, робити це одною рукою, притримуючи його іншою.
Цікаво зауважити, що більшість необхідних для реплів технічних рішень, у тому числі розпізнавання рукописного вводу, на сьогодні уже значною мірою вирішені й доведені до достатнього для тестового використання рівня розвитку, а найбільш поширені ОС вже включають в себе можливість розпізнавання рукописного тексту. Так що цілком можливо, що виконання програми навчання розпізнаванню індивідуального почерку (чи перенесення на даний репл раніше десь укладених правил його розпізнавання) скоро стане рутинно звичною дією перед початком його експлуатації.
Що стосовно сумнівів в недостатній швидкості рукописання у порівнянні з блискавичним друкуванням, яке нам деколи доводиться бачити у виконанні майстрів десятипальцевого друку, то навіть і в цьому питанні при всій повазі до них писана стенографія все ж таки наскільки мені відомо вважається більш швидкою.
Хоч звичайно справа насправді навіть не так в швидкості, зручності й традиційності обміну людьми рукописними повідомленнями між собою в реальному масштабі часу, у тому числі підписами між собою, хоч важливість подібних речей важко заперечити - як перш за все у тому якісному додатковому змістовному наповненні, присутньому в рукописних текстах, яке вихолощується, втрачається при передачі писаного тексту друкованим. Тоді як свідчень наявності природної потреби у тому втраченому наповненні повнісінько. І це далеко не тільки нездоланне бажання учасників мережевих діалогів ну хоч якось компенсовувати сухість бездушності текстових друкованих повідомлень різного роду смайликами та позначеннями емоцій, природність передачі яких в рукописних знаках просто органічно притаманна їм самим.
Редакція 2. Вперше опубліковано 29 червня 2010
Олександр Франчук
Література:
1. "Інформаційні технології і людські спільноти" http://h.ua/story/339791/
2. "Адекватне розуміння суті світової кризи - можливе" http://h.ua/story/340255/
_______
Информационные технологии: репл - следующий шаг
Рассмотрим возможности, место и к чему идет развитие планшетных компьютеров, идеал которых назовем "репл" ("repl").
Термин репл (repl) уместен для обозначения современного достаточно развитого планшетного компьютера не только потому, что когда мы к нему обращаемся, в той или иной форме, то как правило ожидаем ответа, реплики, но и потому, что термин REPL , в довольно схожем его понимании, уже давно существует в чисто компьютерном мире - для обозначения удобной интерактивной программной среды, которая используется при изучении большинства современных наиболее распространенных языков программирования (см. http://en.wikipedia.org/wiki/Read-eval-print_loop).
Чтобы успешно прогнозировать результат развития просто бесклавиатурного компьютера с сенсорным экраном, до устройства действительно нового поколения, достойного самостоятельного названия, не обойтись - как это часто бывает в случае попытки прогноза, без рассмотрения причин этого развития, то есть общественной потребности. Которая например вдруг является в виде стихийного ажиотажного спроса типа "куплю, а там уже разберусь зачем" на один из первых шагов к полноценному реплу, планшетник iPad.
И поскольку понимание общественной необходимости, обусловленной прогрессом человеческого общества, суть которого обсуждается в статье "Информационные технологии и человеческие сообщества" http://gidepark.ru/community/1894/article/420729, уже практически достигнуто, то чтобы понять, каким (чем) будет репл в ближайшее время для людей, достаточно просто воспользоваться теми знаниями, которые уже есть.
Рассматривая информационные технологии как принципиально новое четвертое общее средство человеческого общения, которое среди прочего включает в себя все предыдущие коммуникативные средства и которое призвано быть движителем дальнейшего развития (совершенствования) человеческих взаимоотношений путем их уплотнения, интенсификации и качественного информационного наполнения в человеческих сообществах на протяжении четвертого этапа развития правил человеческого общения, заметим тот факт, что сейчас из основных разновидностей межчеловеческого коммуникации наименее в компьютерном мире задействованным есть еще совсем недавно чуть ли не единственный на протяжении тысяч лет вид разнесенного в пространстве человеческого общения - рукописного общения.
Почему так произошло, понять не трудно - главным образом из-за отсутствия достаточных средств. А между тем сенсорный экран и стилус - это (хотя может и не так давно) уже совсем реальные вещи. И не приходится сомневаться реальные в ближайшее время для сплошь массового применения.
И как бы было здорово, плюс к печатным буквам, звуку и видео, иметь возможность (например в скайпе) черкнуть пару теплых слов, которые бы сразу стали доступными для собеседника. Или там вместе изобразить некую схемку или еще что-нибудь такое подобное.
А если кто думает, что рукописное человеческое общение отжило, или изживает себя, как это недавно решили деятели образования в Чехии, отменив изучения каллиграфии в школе, пусть попробует объяснить неудержимую потребность вставлять в печатные реплики, которыми мы сейчас обмениваемся, буквально тьму разнообразных смайликов и обозначений эмоций. Потребность в которых, заметим, никогда и не думала возникать при полноценном рукописном обмене - ведь рукописные знаки выражают, передают человеческие эмоции просто по своей природе. Да и черкнуть какую-то графику в рукописном тексте, или вместо него, что еще может быть проще.
Таким образом, казалось бы уже прочно забытая и вытесненная клавиатурой каллиграфия не просто вновь возвращается обратно к нам - она возвращается на более высоком уровне. Ведь вряд ли кому будет безразлично, что именно от него пойдет к другим - безобразные неразборчивые кракозяблы, которые стыдно кому-то и показать, или замечательные буквы [достойные увековечения в новых шрифтах :) ] которые будут украшать, усиливать и неповторимо индивидуально окрашивать красоту прекрасных слов, которые мы, не приходится сомневаться, будем обращать друг к другу.
Итак полноценная интеграция рукописного текста в информационные технологии, с равноправной возможностью обмена как просто рукописными сообщениями, так с распознаванием рукописного текста везде, где используется клавиатурный ввод, вот это и есть то самое первое, что отличает полноценный репл от традиционного, хоть и планшетного компьютера с виртуальной клавиатурой.
Который конечно что уже и так можно использовать чуть не на ходу, ведь его не надо каждый раз где-то пристраивать, чтобы иметь возможность попользоваться клавиатурой и мышкой. А для того, чтобы писать в нем, достаточно как в блокноте, делать это одной рукой, придерживая его другой.
Интересно заметить, что большинство необходимых для репла технических решений, в том числе распознавание рукописного ввода, на сегодня уже в значительной мере решены и доведены до достаточного для тестового использования уровня развития, а наиболее распространенные ОС уже включают в себя возможность распознавания рукописного текста. Так что вполне возможно, что выполнение программы обучения распознаванию индивидуального почерка (или переноса на данный репл ранее где-то зафиксированных правил его распознавания) скоро станет рутинно привычным действием перед началом его эксплуатации.
Что относительно сомнений в недостаточной скорости рукописания по сравнению с молниеносным печатанием, которое нам порой приходится видеть в исполнении мастеров десятипальцевого ввода, то даже в этом вопросе при всем уважении к ним рукописная стенография все же насколько мне известно считается более быстрой.
Хотя конечно дело в действительности даже не столько в скорости, удобстве и традиционности обмена людьми рукописными сообщениями между собой в реальном времени, включая подписи, между собой, хотя важность подобных вещей трудно отрицать - как прежде всего в том качественном дополнительном содержательном наполнении, присутствующем в рукописных текстах - которое выхолащивается, теряется при передаче писаного текста печатным. Тогда как свидетельств наличия естественной потребности в том утраченном наполнении полно. И это далеко не только непреодолимое желание участников сетевых диалогов ну хоть как-то компенсировать сухость бездушия текстовых печатных сообщений различного рода смайликами и обозначениями эмоций, естественность передачи которых в рукописных знаках просто органически присущая им самим.
Редакция 2. Впервые опубликовано 29 июня 2010
Олександр Франчук
Литература:
1. "Информационные технологии и человеческие сообщества" http://gidepark.ru/community/1894/article/420729 (оригинал http://h.ua/story/339791/)
2. "Адекватное понимание сущности мирового кризиса - возможно" http://h.ua/story/155596/ (оригинал http://h.ua/story/340255/)
Показ дописів із міткою інформаційні технології. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою інформаційні технології. Показати всі дописи
2011-09-14
Інформаційні технології і людські спільноти (з рос. перекладом)
(рос. переклад нижче)
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко “До Основ’яненка”)
1. Проблема
Загальновизнаним є той факт, що розвиток інформаційних технологій (ІТ) і пов’язаних з ними явищ уже десятки років усе більш масштабно втручається, як безпосередньо, так і опосередковано, в життя усіх людей.
Масштаби і глибина цього втручання суттєво торкаються усіх аспектів людського життя - і подальша усе більш відчутна відсутність розуміння перспективи цих за історичними мірками блискавичних змін дає привід для здійснення нових і нових спроб відшукати точку опори для ясного розуміння причин тих кардинальних процесів, свідками та учасниками яких ми є.
Не доводиться сумніватися, що подібні спроби усвідомити ті речі, від яких прямо і зараз залежить наше майбутнє - щоб припинити бути несвідомим об'єктом наразі невідомих (і невідворотних та грізних через їхню невідомість) законів - будуть продовжуватись доти, доки правдиві відповіді на актуальні питання не будуть знайдені і розміщені в суспільній свідомості. Або ж доки актуальність даних питань не зникне, в результаті скажімо ліквідації чи деградації людства, як наслідку відсутності необхідного для подальшого існування, тобто справжнього розвитку людства розуміння.
Одна з таких спроб у вигляді даного матеріалу перед Вашою увагою, шановний читачу.
2. Визначення
Спільнота є стійким матеріальним явищем, яке утворене _носіями_ _правил спілкування_ даної спільноти та його засобами і протяжність якого в просторі й в часі утворює його _форму_ і яке виступає перед його носіями як середовище їхнього існування.
Таким чином кожна спільнота має _форму_, яку утворюють собою її _носії_ разом із засобами спілкування - і має дух, який полягає в сукупності усіх _правил спілкування_ носіїв між собою.
І хоч не дуже важко бачити, що дане в двох абзацах вище визначення спільноти не залежить від природи її носіїв і годиться у тому числі наприклад для спільноти клітин, які утворюють собою багатоклітинні організми, але нас звичайно що цікавлять перш за все людські спільноти. Хоч разом з тим залежність рівня розвитку надсвідомості цілої спільноти, тобто здатності цілої спільноти бути носієм правил спілкування між спільнотами, від рівня розвитку істинності (правдивості) правил спілкування носіїв спілкування внутрі даної спільноти - яку демонструє нам розмаїття багатоклітинних спільнот-організмів земної природи - також безперечно дуже цікава і повчальна.
Не зупиняючись на тій очевидності, що більшість, коли не усі продукти інформаційних технологій належать, прямо чи опосередковано, до засобів людського спілкування, спробуємо виділити з існуючих здавна та новітніх видів засобів людського спілкування найбільш значимі - за таким кількісним критерієм їхньої значимості: чим більше носіїв спілкування використовують той чи інший вид засобів спілкування, і чим частіше, тим більш значимим видом засобів спілкування він є.
Таким чином з-поміж усіх видів засобів людського спілкування можна вирізнити найбільш загальні види засобів - тобто такі, які повсякчас використовуються усіма носіями людського спілкування.
Легко бачити, що першим загальним засобом людського спілкування була (і є) жива мова, яка одночасно виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин.
Про значення для становлення людини першого загального засобу людського спілкування можна судити з того факту, що не доводиться вести мову про власне людину, якісно відмінну від світу тварин, до того, як виникла людська мова.
Решту два загальні засоби, виникнення яких пізніше також щоразу ставало причиною величезного розвитку людства, ґрунтуються на мові.
Якщо жива мова локальна в просторі і часі й залежна від зворотного зв’язку (діалогічна), то письмо, здобуваючи протяжність в часі, втрачає зворотний зв’язок.
ЗМІ спільно із засобами зв’язку розширюють просторові межі одностороннього мовлення та письма, а засоби транспорту та зв’язку розширюють простір індивідуального живого спілкування.
Якщо розглядати схему світової історії, запропоновану Ясперсом (доісторія, історія і світова історія), то не дуже важко зауважити, що доісторія відповідає періоду розвитку людства від виникнення мови до виникнення письма, історія — від виникнення письма до виникнення ЗМІ та засобів зв’язку, а світова історія розпочалась після виникнення ЗМІ та засобів зв’язку.
В цьому не дуже великому ряду трьох загальних засобів як на сьогодні вже досить таки очевидний вигляд ознаки нового четвертого етапу розвитку людського суспільства має якісно новий четвертий загальний вид засобів людського спілкування - інформаційні технології. Разом з усією нагромадженою людством моментально доступною кожному інформацією з повсюдно доступними засобами доступу як до інформації, так і до інших людей - коли скоро кожен матиме реальну можливість як доступитися в мережі до якої завгодно інформації різного роду, так і прийняти участь у її створенні, і це далеко не все - інформаційні технології швидко займають, чи вже зайняли, своє законне місце четвертого загального засобу людського спілкування.
3. Наслідки
Якщо згадати добре відоме твердження: "Сутність людини - це не абстракт, властивий окремому індивіду. В своїй дійсності вона є сукупністю усіх суспільних відносин" (Маркс), яке наразі не доводилось чути, щоб хтось колись намагався поставити під якийсь навіть і найменший сумнів - і зауважити при цьому, що цілком як на той час обґрунтовано абсолютизовані господарські взаємини досить таки очевидно як були до того, так і починають бути тепер тільки рівноправною частиною усіх людських взаємин, а не їхньою подавляючою усе решту базою, коли усі інші людські взаємини коли не зовсім ігнорувались, то трактувались як похідні від господарських взаємин (відносились до “надбудови”), як це мало місце в період форсованого розвитку господарських відносин - то найцікавішим питанням починає бути питання про структуру людських відносин. Адже коли йдеться про зміни в людській природі, то не слід забувати, а що саме є суттю людини — це сукупність усіх людських відносин. Тобто іншою формою питання про зміну людини є питання про зміну людських відносин - усієї їх сукупності.
Заміна при цьому слів “суспільних відносин” на “людських відносин” має необхідний вигляд через те, що з поняттям “суспільні відносини” пов’язані - окрім господарських взаємин, спрямованих на підтримання існування людини (базис в марксистській теорії) - ідейні й теоретичні погляди, які згідно з марксистською теорією ніби як породжуються базисом даного суспільства, як скажімо політичні й правові ідеї, філософія, мораль, мистецтво, релігія і відповідні їм установи та організації, як держава, політичні партії, культосвітні та професійні установи й організації, церква тощо (надбудова в марксистській теорії) — тобто поняття “суспільні відносини” практично не включає в себе того масиву усіх особистісних людських відносин, без якого говорити про усі суспільні відносини, як про сутність людини, навряд чи буде доречно.
Більше того, досить таки очевидно, що саме якраз особистісні людські взаємини - особисті взаємини людини і людини, тобто носіїв усіх суспільних взаємин між собою і є первинною основою основ усіх без винятку суспільних відносин. З свідченнями чого кожному з нас доводиться стикатися без перебільшення на кожному кроці.
І коли спробувати розглянути структуру усіх людських взаємин, сукупність яких складає собою сутність людини, то мабуть що ми не дуже далеко будемо від істини, якщо поділимо їх - за цілком природними ознаками - на усього лише три ясно відмінні підструктури — на родові, господарські і духовні людські відносини.
Не зупиняючись на тому очевидному факті, що фундаментом усіх людських взаємин не можуть не бути родові відносини, без яких усі решту відносини - зрозуміло чому - втрачають будь-який смисл, зупинимось на питанні про те, зміни в якому напрямку можна очікувати в людських відносинах в процесі подальшого розвитку і тотального впровадження інформаційних технологій.
Для більшої повноти відповіді на це питання необхідно зауважити той момент, що розвиток інформаційних технологій (ІТ) окрім усього іншого також сприяє прискоренню розвитку наукових знань і технічних засобів. ІТ безперечно сприяють розвитку наукових знань і технічних засобів значно більш потужно, аніж як це робило третє покоління загальних засобів людського спілкування, тобто ЗМІ та засоби транспорту і зв’язку. Однак ясно, що значення цього процесу навіть і значно прискореної технологічної та технічної еволюції, як і значення технічних засобів зокрема і господарських взаємин взагалі для власне людських відносин вже зараз суттєво зменшилося у порівнянні із їх гіпертрофовано перебільшеним значенням в період форсованого розвитку господарських взаємин, який уже практично закінчився - після досягнення такого рівня розвитку, який необхідний для виконання як своїх безпосередніх задач, без фанатизму його учасників, так і подальшого свого розвитку.
Побутові зручності, які зрештою дає розвиток науки і технічних засобів взагалі та засобів сполучення й особистого зв’язку і ЗМІ зокрема, змінюють кількісно структуру людського спілкування, усуваючи ті його перешкоди, які забирають сили та час носіїв людських взаємин. Навіть і ця так би мовити механічна інтенсифікація людського спілкування вже тягнула за собою прискорення вдосконалення його правил. Вплив же на даний процес вдосконалення людських взаємин інформаційних технологій, додатково до механічної інтенсифікації, має досить таки виражено якісний характер.
Навіть і такі не надто деталізовані міркування дають підстави для того, щоб визначити суть людського прогресу як вдосконалення суто людських взаємин - тобто духовних людських відносин, і для висновку про те, що саме цим - вдосконаленням суто людських відносин і був в усі часи існування людини справжній людський прогрес - чим і пояснюється мало сказати гігантське значення для розвитку людства таких найвищих досягнень людського Духу, як: “GAL 5:14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! ”.
Ще одним цікавим висновком, який виводиться з того факту, що “жива мова виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин”, і з того факту, що різні мови мають щодо цього різну виразну здатність, є висновок про те, що перерозподіл значимості трьох підструктур внутрі сукупності усіх людських відносин від господарських на користь духовних (в широкому розумінні цього слова) та родових взаємин, означає зміну мовних пріоритетів людства - на користь таких найбільш розвинутих і точних, коли йдеться про людину і людські взаємини і тому найбільш придатних для вираження й передачі суто людських почуттів та переживань мов, як українська мова.
Редакція 2
Вперше оприлюднено 30 травня 2008
_______
Информационные технологии и человеческие сообщества
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко "К Основьяненко")
1. Проблема
Общепризнанным является тот факт, что развитие информационных технологий (ИТ) и связанных с ними явлений уже десятки лет все более масштабно вмешивается, непосредственно и опосредованно, в жизнь всех людей.
Масштабы и глубина этого вмешательства существенно затрагивают все аспекты человеческой жизни - и дальнейшее все более ощутимое отсутствие понимания перспективы этих по историческим меркам молниеносных изменений дает повод для осуществления новых и новых попыток отыскать точку опоры для ясного понимания причин тех кардинальных процессов, свидетелями и участниками которых мы являемся.
Не приходится сомневаться, что подобные попытки осознать те вещи, от которых прямо и сейчас зависит наше будущее - чтобы прекратить быть бессознательным объектом пока неизвестных (и неотвратимых и грозных, из-за их неизвестности) законов - будут продолжаться до тех пор, пока правдивые ответы на актуальные вопросы не будут найдены и размещены в общественном сознании. Или пока актуальность данных вопросов не исчезнет, в результате например ликвидации или деградации человечества, как следствия отсутствия необходимого для дальнейшего существования, т.е. подлинного развития человечества, понимания.
Одна из таких попыток в виде данного материала перед Вашим вниманием, уважаемый читатель.
2. Определение
Сообщество является устойчивым материальным явлением, которое образовано _носителями_ _правил общения_ данного сообщества вместе в его средствами и протяженность которого в пространстве и во времени образует его _форму_ и которое выступает перед его носителями как среда их обитания.
Таким образом каждое сообщество имеет _форму_, которую образуют собой ее _носители_ вместе со средствами общения - и имеет дух, который заключается в совокупности всех _правил общения_ носителей между собой.
И хотя не очень трудно видеть, что данное в двух абзацах выше определение сообщества не зависит от природы ее носителей и годится в том числе например для сообщества клеток, которые образуют собой многоклеточные организмы, но нас конечно интересуют прежде всего человеческие сообщества. Хотя вместе с тем зависимость уровня развития сверхсознания целого сообщества, то есть способности целого сообщества быть носителем правил общения между сообществами, от уровня развития истинности (правдивости) правил общения носителей общения внутри данного сообщества - которую демонстрирует нам разнообразие многоклеточных сообществ-организмов земной природы - также бесспорно очень интересна и поучительна.
Не останавливаясь на той очевидности, что большинство, если не все продукты информационных технологий относятся, прямо или косвенно, к средствам человеческого общения, попробуем выделить из существующих издавна и новейших видов средств человеческого общения наиболее значимые - согласно простому количественному критерию их значимости: чем больше носителей общения используют тот или иной вид средств общения, и чем чаще, тем более значимым видом средств общения он является.
Таким образом из всех видов средств человеческого общения можно выделить наиболее общие виды средств - то есть такие, которые постоянно используются всеми носителями человеческого общения.
Легко видеть, что первым общим средством человеческого общения был (и есть) живой язык, который одновременно выполняет для своих носителей также функцию постоянно актуального хранилища правил непосредственного человеческого общения в виде справочника связи понятий - главным образом понятий, относящихся к характеристикам человека и человеческих взаимоотношений.
О значении для становления человека первого общего средства человеческого общения можно судить по тому факту, что не приходится говорить о собственно человеке, качественно отличном от мира животных до того, как возникла человеческая речь.
Каждое из остальных двух общих средств общения, возникновение которых позже также каждый раз становилось причиной огромного развития человечества, зиждется на языке.
Если живой язык локален в пространстве и времени и зависит от обратной связи (диалогический), то письмо, приобретая протяженность во времени, теряет обратную связь.
СМИ вместе со средствами связи расширяют пространственные границы односторонней речи и письма, а средства транспорта и связи расширяют пространство индивидуального живого общения.
Если рассматривать схему мировой истории, предложенную Ясперсом (доистория, история и мировая история), то не очень трудно заметить, что доистория соответствует периоду развития человечества от возникновения языка до возникновения письма, история - от возникновения письма до возникновения СМИ и средств связи, а мировая история началась после возникновения СМИ и средств связи.
В этом не очень большом ряду трех общих средств как на сегодня уже довольно очевидный вид признака нового четвертого этапа развития человеческого общества имеет качественно новый четвертый общий вид средств человеческого общения - информационные технологии. Вместе со всей накопленной человечеством моментально доступной каждому информации с повсеместно доступными средствами доступа как к информации, так и к другим людям - когда скоро каждый будет иметь реальную возможность как получить доступ в сети к какой угодно информации разного рода, так и принять участие в ее создании, и это далеко не все - информационные технологии быстро занимают, если уже не заняли, свое законное место четвертого общего средства человеческого общения.
3. Следствия
Если вспомнить хорошо известное утверждение: "Сущность человека - это не абстракт, присущий отдельному индивиду. В своей действительности она есть совокупность всех общественных отношений" (Маркс), которое пока не приходилось слышать, чтобы кто-нибудь пытался поставить под какое-то даже и малейшее сомнение - и заметить при этом, что вполне по тем временам обоснованно абсолютизированные хозяйственные отношения довольно очевидно как были до того, так и начинают быть теперь только равноправной частью всех человеческих отношений - а не их подавляющей все остальное базой, когда все другие человеческие отношения если не совсем игнорировались, то трактовались как производные от хозяйственных отношений (относились к "надстройке"), как это имело место в период форсированного развития хозяйственных отношений - то наиболее интересным вопросом начинает быть вопрос о структуре человеческих отношений. Ведь когда речь идет об изменениях в человеческой природе, то не следует забывать, а что именно является сутью человека - это совокупность всех человеческих отношений. То есть другой формой вопроса об изменении человека является вопрос об изменении человеческих отношений - всей их совокупности.
Замена при этом слов "общественных отношений" на "человеческих отношений" имеет необходимый вид из-за того, что с понятием "общественные отношения" связаны - кроме хозяйственных отношений, направленных на поддержание существования человека (базис в марксистской теории) - идейные и теоретические взгляды , которые согласно с марксистской теорией вроде как порождаются базисом данного общества, как скажем политические и правовые идеи, философия, мораль, искусство, религия и соответствующие им учреждения и организации, как государство, политические партии, просветительные и профессиональные учреждения и организации, церковь и т.д. (надстройка в марксистской теории) - то есть понятие "общественные отношения" практически не включает в себя того массива всех личностных человеческих отношений, без которого говорить о всех общественных отношениях, как о сущности человека, вряд ли будет уместно.
Более того, довольно очевидно, что именно как раз личностные человеческие отношения - личные отношения человека и человека, т.е. носителей всех общественных отношений между собой и есть первичной основой основ всех без исключения общественных отношений. Со свидетельствами чего чего каждому из нас приходится встречаться без преувеличения на каждом шагу.
И если попытаться рассмотреть структуру всех человеческих взаимоотношений, совокупность которых составляет собой сущность человека, то очевидно что мы не очень далеко будем от истины, если разделим их - за вполне естественными признаками - на всего лишь три ясно отличные подструктуры - на родовые, хозяйственные и духовные человеческие отношения.
Не останавливаясь на том очевидном факте, что фундаментом всех человеческих взаимоотношений не могут не быть родовые отношения, без которых все остальные отношения - понятно почему - теряют всякий смысл, остановимся на вопросе о том, изменения в каком направлении можно ожидать в человеческих отношениях в процессе дальнейшего развития и тотального внедрения информационных технологий.
Для большей полноты ответа на этот вопрос необходимо заметить тот момент, что развитие информационных технологий (ИТ) кроме всего прочего также способствует ускорению развития научных знаний и технических средств. ИТ безусловно способствуют развитию научных знаний и технических средств значительно более мощно, чем как это делало третье поколение общих средств человеческого общения, то есть СМИ и средства транспорта и связи. Однако ясно, что значение этого процесса даже и значительно ускоренной технологической и технической эволюции, как и значение технических средств в частности и хозяйственных взаимоотношений вообще для собственно человеческих отношений уже сейчас существенно уменьшилось по сравнению с их гипертрофированно преувеличенным значением в период форсированного развития хозяйственных отношений, который уже практически закончился - после достижения такого уровня развития, который необходим для выполнения как своих непосредственных задач, без фанатизма его участников, так и для дальнейшего своего развития.
Бытовые удобства, которые в конечном итоге дает развитие науки и технических средств вообще и средств сообщения, личной связи и СМИ в частности, меняют количественно структуру человеческого общения, устраняя те его препятствия, которые забирают силы и время носителей человеческих взаимоотношений. Даже и эта так сказать механическая интенсификация человеческого общения уже тянула за собой ускорение совершенствования его правил. Влияние же на данный процесс совершенствования человеческих взаимоотношений ИТ, дополнительно к механической интенсификации, имеет довольно выражено качественный характер.
Даже и такие не слишком детализированные соображения дают основания для того, чтобы определить суть человеческого прогресса как совершенствование правил сугубо человеческих взаимоотношений, прежде всего духовных человеческих отношений. Именно этим - совершенствованием чисто человеческих отношений и был во все времена существования человека настоящий человеческий прогресс. Чем и объясняется мало сказать гигантское значение для развития человечества таких высших достижений человеческого Духа, как: "GAL 5:14 Ибо весь закон в одном слове заключается: люби ближнего твоего, как самого себя".
Еще одним интересным заключением, которое выводится из того факта, что "живой язык выполняет для своих носителей также функцию постоянно актуального хранилища правил непосредственного человеческого общения в виде справочника связи понятий - главным образом понятий, относящихся к характеристикам человека и человеческих взаимоотношений", и из того факта, что разные языки имеют в этом различную выразительную способность, является вывод о том, что перераспределение значимости трех подструктур внутри совокупности всех человеческих отношений от хозяйственных в пользу духовных (в широком смысле этого слова) и родовых отношений, означает изменение языковых приоритетов человечества - в пользу таких наиболее развитых и точных, когда речь идет о человеке и человеческих взаимоотношениях и поэтому наиболее подходящих для выражения и передачи чисто человеческих чувств и переживаний языков, как украинский язык.
Редакция 2
Впервые обнародовано 30 мая 2008
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко “До Основ’яненка”)
1. Проблема
Загальновизнаним є той факт, що розвиток інформаційних технологій (ІТ) і пов’язаних з ними явищ уже десятки років усе більш масштабно втручається, як безпосередньо, так і опосередковано, в життя усіх людей.
Масштаби і глибина цього втручання суттєво торкаються усіх аспектів людського життя - і подальша усе більш відчутна відсутність розуміння перспективи цих за історичними мірками блискавичних змін дає привід для здійснення нових і нових спроб відшукати точку опори для ясного розуміння причин тих кардинальних процесів, свідками та учасниками яких ми є.
Не доводиться сумніватися, що подібні спроби усвідомити ті речі, від яких прямо і зараз залежить наше майбутнє - щоб припинити бути несвідомим об'єктом наразі невідомих (і невідворотних та грізних через їхню невідомість) законів - будуть продовжуватись доти, доки правдиві відповіді на актуальні питання не будуть знайдені і розміщені в суспільній свідомості. Або ж доки актуальність даних питань не зникне, в результаті скажімо ліквідації чи деградації людства, як наслідку відсутності необхідного для подальшого існування, тобто справжнього розвитку людства розуміння.
Одна з таких спроб у вигляді даного матеріалу перед Вашою увагою, шановний читачу.
2. Визначення
Спільнота є стійким матеріальним явищем, яке утворене _носіями_ _правил спілкування_ даної спільноти та його засобами і протяжність якого в просторі й в часі утворює його _форму_ і яке виступає перед його носіями як середовище їхнього існування.
Таким чином кожна спільнота має _форму_, яку утворюють собою її _носії_ разом із засобами спілкування - і має дух, який полягає в сукупності усіх _правил спілкування_ носіїв між собою.
І хоч не дуже важко бачити, що дане в двох абзацах вище визначення спільноти не залежить від природи її носіїв і годиться у тому числі наприклад для спільноти клітин, які утворюють собою багатоклітинні організми, але нас звичайно що цікавлять перш за все людські спільноти. Хоч разом з тим залежність рівня розвитку надсвідомості цілої спільноти, тобто здатності цілої спільноти бути носієм правил спілкування між спільнотами, від рівня розвитку істинності (правдивості) правил спілкування носіїв спілкування внутрі даної спільноти - яку демонструє нам розмаїття багатоклітинних спільнот-організмів земної природи - також безперечно дуже цікава і повчальна.
Не зупиняючись на тій очевидності, що більшість, коли не усі продукти інформаційних технологій належать, прямо чи опосередковано, до засобів людського спілкування, спробуємо виділити з існуючих здавна та новітніх видів засобів людського спілкування найбільш значимі - за таким кількісним критерієм їхньої значимості: чим більше носіїв спілкування використовують той чи інший вид засобів спілкування, і чим частіше, тим більш значимим видом засобів спілкування він є.
Таким чином з-поміж усіх видів засобів людського спілкування можна вирізнити найбільш загальні види засобів - тобто такі, які повсякчас використовуються усіма носіями людського спілкування.
Легко бачити, що першим загальним засобом людського спілкування була (і є) жива мова, яка одночасно виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин.
Про значення для становлення людини першого загального засобу людського спілкування можна судити з того факту, що не доводиться вести мову про власне людину, якісно відмінну від світу тварин, до того, як виникла людська мова.
Решту два загальні засоби, виникнення яких пізніше також щоразу ставало причиною величезного розвитку людства, ґрунтуються на мові.
Якщо жива мова локальна в просторі і часі й залежна від зворотного зв’язку (діалогічна), то письмо, здобуваючи протяжність в часі, втрачає зворотний зв’язок.
ЗМІ спільно із засобами зв’язку розширюють просторові межі одностороннього мовлення та письма, а засоби транспорту та зв’язку розширюють простір індивідуального живого спілкування.
Якщо розглядати схему світової історії, запропоновану Ясперсом (доісторія, історія і світова історія), то не дуже важко зауважити, що доісторія відповідає періоду розвитку людства від виникнення мови до виникнення письма, історія — від виникнення письма до виникнення ЗМІ та засобів зв’язку, а світова історія розпочалась після виникнення ЗМІ та засобів зв’язку.
В цьому не дуже великому ряду трьох загальних засобів як на сьогодні вже досить таки очевидний вигляд ознаки нового четвертого етапу розвитку людського суспільства має якісно новий четвертий загальний вид засобів людського спілкування - інформаційні технології. Разом з усією нагромадженою людством моментально доступною кожному інформацією з повсюдно доступними засобами доступу як до інформації, так і до інших людей - коли скоро кожен матиме реальну можливість як доступитися в мережі до якої завгодно інформації різного роду, так і прийняти участь у її створенні, і це далеко не все - інформаційні технології швидко займають, чи вже зайняли, своє законне місце четвертого загального засобу людського спілкування.
3. Наслідки
Якщо згадати добре відоме твердження: "Сутність людини - це не абстракт, властивий окремому індивіду. В своїй дійсності вона є сукупністю усіх суспільних відносин" (Маркс), яке наразі не доводилось чути, щоб хтось колись намагався поставити під якийсь навіть і найменший сумнів - і зауважити при цьому, що цілком як на той час обґрунтовано абсолютизовані господарські взаємини досить таки очевидно як були до того, так і починають бути тепер тільки рівноправною частиною усіх людських взаємин, а не їхньою подавляючою усе решту базою, коли усі інші людські взаємини коли не зовсім ігнорувались, то трактувались як похідні від господарських взаємин (відносились до “надбудови”), як це мало місце в період форсованого розвитку господарських відносин - то найцікавішим питанням починає бути питання про структуру людських відносин. Адже коли йдеться про зміни в людській природі, то не слід забувати, а що саме є суттю людини — це сукупність усіх людських відносин. Тобто іншою формою питання про зміну людини є питання про зміну людських відносин - усієї їх сукупності.
Заміна при цьому слів “суспільних відносин” на “людських відносин” має необхідний вигляд через те, що з поняттям “суспільні відносини” пов’язані - окрім господарських взаємин, спрямованих на підтримання існування людини (базис в марксистській теорії) - ідейні й теоретичні погляди, які згідно з марксистською теорією ніби як породжуються базисом даного суспільства, як скажімо політичні й правові ідеї, філософія, мораль, мистецтво, релігія і відповідні їм установи та організації, як держава, політичні партії, культосвітні та професійні установи й організації, церква тощо (надбудова в марксистській теорії) — тобто поняття “суспільні відносини” практично не включає в себе того масиву усіх особистісних людських відносин, без якого говорити про усі суспільні відносини, як про сутність людини, навряд чи буде доречно.
Більше того, досить таки очевидно, що саме якраз особистісні людські взаємини - особисті взаємини людини і людини, тобто носіїв усіх суспільних взаємин між собою і є первинною основою основ усіх без винятку суспільних відносин. З свідченнями чого кожному з нас доводиться стикатися без перебільшення на кожному кроці.
І коли спробувати розглянути структуру усіх людських взаємин, сукупність яких складає собою сутність людини, то мабуть що ми не дуже далеко будемо від істини, якщо поділимо їх - за цілком природними ознаками - на усього лише три ясно відмінні підструктури — на родові, господарські і духовні людські відносини.
Не зупиняючись на тому очевидному факті, що фундаментом усіх людських взаємин не можуть не бути родові відносини, без яких усі решту відносини - зрозуміло чому - втрачають будь-який смисл, зупинимось на питанні про те, зміни в якому напрямку можна очікувати в людських відносинах в процесі подальшого розвитку і тотального впровадження інформаційних технологій.
Для більшої повноти відповіді на це питання необхідно зауважити той момент, що розвиток інформаційних технологій (ІТ) окрім усього іншого також сприяє прискоренню розвитку наукових знань і технічних засобів. ІТ безперечно сприяють розвитку наукових знань і технічних засобів значно більш потужно, аніж як це робило третє покоління загальних засобів людського спілкування, тобто ЗМІ та засоби транспорту і зв’язку. Однак ясно, що значення цього процесу навіть і значно прискореної технологічної та технічної еволюції, як і значення технічних засобів зокрема і господарських взаємин взагалі для власне людських відносин вже зараз суттєво зменшилося у порівнянні із їх гіпертрофовано перебільшеним значенням в період форсованого розвитку господарських взаємин, який уже практично закінчився - після досягнення такого рівня розвитку, який необхідний для виконання як своїх безпосередніх задач, без фанатизму його учасників, так і подальшого свого розвитку.
Побутові зручності, які зрештою дає розвиток науки і технічних засобів взагалі та засобів сполучення й особистого зв’язку і ЗМІ зокрема, змінюють кількісно структуру людського спілкування, усуваючи ті його перешкоди, які забирають сили та час носіїв людських взаємин. Навіть і ця так би мовити механічна інтенсифікація людського спілкування вже тягнула за собою прискорення вдосконалення його правил. Вплив же на даний процес вдосконалення людських взаємин інформаційних технологій, додатково до механічної інтенсифікації, має досить таки виражено якісний характер.
Навіть і такі не надто деталізовані міркування дають підстави для того, щоб визначити суть людського прогресу як вдосконалення суто людських взаємин - тобто духовних людських відносин, і для висновку про те, що саме цим - вдосконаленням суто людських відносин і був в усі часи існування людини справжній людський прогрес - чим і пояснюється мало сказати гігантське значення для розвитку людства таких найвищих досягнень людського Духу, як: “GAL 5:14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! ”.
Ще одним цікавим висновком, який виводиться з того факту, що “жива мова виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин”, і з того факту, що різні мови мають щодо цього різну виразну здатність, є висновок про те, що перерозподіл значимості трьох підструктур внутрі сукупності усіх людських відносин від господарських на користь духовних (в широкому розумінні цього слова) та родових взаємин, означає зміну мовних пріоритетів людства - на користь таких найбільш розвинутих і точних, коли йдеться про людину і людські взаємини і тому найбільш придатних для вираження й передачі суто людських почуттів та переживань мов, як українська мова.
Редакція 2
Вперше оприлюднено 30 травня 2008
_______
Информационные технологии и человеческие сообщества
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко "К Основьяненко")
1. Проблема
Общепризнанным является тот факт, что развитие информационных технологий (ИТ) и связанных с ними явлений уже десятки лет все более масштабно вмешивается, непосредственно и опосредованно, в жизнь всех людей.
Масштабы и глубина этого вмешательства существенно затрагивают все аспекты человеческой жизни - и дальнейшее все более ощутимое отсутствие понимания перспективы этих по историческим меркам молниеносных изменений дает повод для осуществления новых и новых попыток отыскать точку опоры для ясного понимания причин тех кардинальных процессов, свидетелями и участниками которых мы являемся.
Не приходится сомневаться, что подобные попытки осознать те вещи, от которых прямо и сейчас зависит наше будущее - чтобы прекратить быть бессознательным объектом пока неизвестных (и неотвратимых и грозных, из-за их неизвестности) законов - будут продолжаться до тех пор, пока правдивые ответы на актуальные вопросы не будут найдены и размещены в общественном сознании. Или пока актуальность данных вопросов не исчезнет, в результате например ликвидации или деградации человечества, как следствия отсутствия необходимого для дальнейшего существования, т.е. подлинного развития человечества, понимания.
Одна из таких попыток в виде данного материала перед Вашим вниманием, уважаемый читатель.
2. Определение
Сообщество является устойчивым материальным явлением, которое образовано _носителями_ _правил общения_ данного сообщества вместе в его средствами и протяженность которого в пространстве и во времени образует его _форму_ и которое выступает перед его носителями как среда их обитания.
Таким образом каждое сообщество имеет _форму_, которую образуют собой ее _носители_ вместе со средствами общения - и имеет дух, который заключается в совокупности всех _правил общения_ носителей между собой.
И хотя не очень трудно видеть, что данное в двух абзацах выше определение сообщества не зависит от природы ее носителей и годится в том числе например для сообщества клеток, которые образуют собой многоклеточные организмы, но нас конечно интересуют прежде всего человеческие сообщества. Хотя вместе с тем зависимость уровня развития сверхсознания целого сообщества, то есть способности целого сообщества быть носителем правил общения между сообществами, от уровня развития истинности (правдивости) правил общения носителей общения внутри данного сообщества - которую демонстрирует нам разнообразие многоклеточных сообществ-организмов земной природы - также бесспорно очень интересна и поучительна.
Не останавливаясь на той очевидности, что большинство, если не все продукты информационных технологий относятся, прямо или косвенно, к средствам человеческого общения, попробуем выделить из существующих издавна и новейших видов средств человеческого общения наиболее значимые - согласно простому количественному критерию их значимости: чем больше носителей общения используют тот или иной вид средств общения, и чем чаще, тем более значимым видом средств общения он является.
Таким образом из всех видов средств человеческого общения можно выделить наиболее общие виды средств - то есть такие, которые постоянно используются всеми носителями человеческого общения.
Легко видеть, что первым общим средством человеческого общения был (и есть) живой язык, который одновременно выполняет для своих носителей также функцию постоянно актуального хранилища правил непосредственного человеческого общения в виде справочника связи понятий - главным образом понятий, относящихся к характеристикам человека и человеческих взаимоотношений.
О значении для становления человека первого общего средства человеческого общения можно судить по тому факту, что не приходится говорить о собственно человеке, качественно отличном от мира животных до того, как возникла человеческая речь.
Каждое из остальных двух общих средств общения, возникновение которых позже также каждый раз становилось причиной огромного развития человечества, зиждется на языке.
Если живой язык локален в пространстве и времени и зависит от обратной связи (диалогический), то письмо, приобретая протяженность во времени, теряет обратную связь.
СМИ вместе со средствами связи расширяют пространственные границы односторонней речи и письма, а средства транспорта и связи расширяют пространство индивидуального живого общения.
Если рассматривать схему мировой истории, предложенную Ясперсом (доистория, история и мировая история), то не очень трудно заметить, что доистория соответствует периоду развития человечества от возникновения языка до возникновения письма, история - от возникновения письма до возникновения СМИ и средств связи, а мировая история началась после возникновения СМИ и средств связи.
В этом не очень большом ряду трех общих средств как на сегодня уже довольно очевидный вид признака нового четвертого этапа развития человеческого общества имеет качественно новый четвертый общий вид средств человеческого общения - информационные технологии. Вместе со всей накопленной человечеством моментально доступной каждому информации с повсеместно доступными средствами доступа как к информации, так и к другим людям - когда скоро каждый будет иметь реальную возможность как получить доступ в сети к какой угодно информации разного рода, так и принять участие в ее создании, и это далеко не все - информационные технологии быстро занимают, если уже не заняли, свое законное место четвертого общего средства человеческого общения.
3. Следствия
Если вспомнить хорошо известное утверждение: "Сущность человека - это не абстракт, присущий отдельному индивиду. В своей действительности она есть совокупность всех общественных отношений" (Маркс), которое пока не приходилось слышать, чтобы кто-нибудь пытался поставить под какое-то даже и малейшее сомнение - и заметить при этом, что вполне по тем временам обоснованно абсолютизированные хозяйственные отношения довольно очевидно как были до того, так и начинают быть теперь только равноправной частью всех человеческих отношений - а не их подавляющей все остальное базой, когда все другие человеческие отношения если не совсем игнорировались, то трактовались как производные от хозяйственных отношений (относились к "надстройке"), как это имело место в период форсированного развития хозяйственных отношений - то наиболее интересным вопросом начинает быть вопрос о структуре человеческих отношений. Ведь когда речь идет об изменениях в человеческой природе, то не следует забывать, а что именно является сутью человека - это совокупность всех человеческих отношений. То есть другой формой вопроса об изменении человека является вопрос об изменении человеческих отношений - всей их совокупности.
Замена при этом слов "общественных отношений" на "человеческих отношений" имеет необходимый вид из-за того, что с понятием "общественные отношения" связаны - кроме хозяйственных отношений, направленных на поддержание существования человека (базис в марксистской теории) - идейные и теоретические взгляды , которые согласно с марксистской теорией вроде как порождаются базисом данного общества, как скажем политические и правовые идеи, философия, мораль, искусство, религия и соответствующие им учреждения и организации, как государство, политические партии, просветительные и профессиональные учреждения и организации, церковь и т.д. (надстройка в марксистской теории) - то есть понятие "общественные отношения" практически не включает в себя того массива всех личностных человеческих отношений, без которого говорить о всех общественных отношениях, как о сущности человека, вряд ли будет уместно.
Более того, довольно очевидно, что именно как раз личностные человеческие отношения - личные отношения человека и человека, т.е. носителей всех общественных отношений между собой и есть первичной основой основ всех без исключения общественных отношений. Со свидетельствами чего чего каждому из нас приходится встречаться без преувеличения на каждом шагу.
И если попытаться рассмотреть структуру всех человеческих взаимоотношений, совокупность которых составляет собой сущность человека, то очевидно что мы не очень далеко будем от истины, если разделим их - за вполне естественными признаками - на всего лишь три ясно отличные подструктуры - на родовые, хозяйственные и духовные человеческие отношения.
Не останавливаясь на том очевидном факте, что фундаментом всех человеческих взаимоотношений не могут не быть родовые отношения, без которых все остальные отношения - понятно почему - теряют всякий смысл, остановимся на вопросе о том, изменения в каком направлении можно ожидать в человеческих отношениях в процессе дальнейшего развития и тотального внедрения информационных технологий.
Для большей полноты ответа на этот вопрос необходимо заметить тот момент, что развитие информационных технологий (ИТ) кроме всего прочего также способствует ускорению развития научных знаний и технических средств. ИТ безусловно способствуют развитию научных знаний и технических средств значительно более мощно, чем как это делало третье поколение общих средств человеческого общения, то есть СМИ и средства транспорта и связи. Однако ясно, что значение этого процесса даже и значительно ускоренной технологической и технической эволюции, как и значение технических средств в частности и хозяйственных взаимоотношений вообще для собственно человеческих отношений уже сейчас существенно уменьшилось по сравнению с их гипертрофированно преувеличенным значением в период форсированного развития хозяйственных отношений, который уже практически закончился - после достижения такого уровня развития, который необходим для выполнения как своих непосредственных задач, без фанатизма его участников, так и для дальнейшего своего развития.
Бытовые удобства, которые в конечном итоге дает развитие науки и технических средств вообще и средств сообщения, личной связи и СМИ в частности, меняют количественно структуру человеческого общения, устраняя те его препятствия, которые забирают силы и время носителей человеческих взаимоотношений. Даже и эта так сказать механическая интенсификация человеческого общения уже тянула за собой ускорение совершенствования его правил. Влияние же на данный процесс совершенствования человеческих взаимоотношений ИТ, дополнительно к механической интенсификации, имеет довольно выражено качественный характер.
Даже и такие не слишком детализированные соображения дают основания для того, чтобы определить суть человеческого прогресса как совершенствование правил сугубо человеческих взаимоотношений, прежде всего духовных человеческих отношений. Именно этим - совершенствованием чисто человеческих отношений и был во все времена существования человека настоящий человеческий прогресс. Чем и объясняется мало сказать гигантское значение для развития человечества таких высших достижений человеческого Духа, как: "GAL 5:14 Ибо весь закон в одном слове заключается: люби ближнего твоего, как самого себя".
Еще одним интересным заключением, которое выводится из того факта, что "живой язык выполняет для своих носителей также функцию постоянно актуального хранилища правил непосредственного человеческого общения в виде справочника связи понятий - главным образом понятий, относящихся к характеристикам человека и человеческих взаимоотношений", и из того факта, что разные языки имеют в этом различную выразительную способность, является вывод о том, что перераспределение значимости трех подструктур внутри совокупности всех человеческих отношений от хозяйственных в пользу духовных (в широком смысле этого слова) и родовых отношений, означает изменение языковых приоритетов человечества - в пользу таких наиболее развитых и точных, когда речь идет о человеке и человеческих взаимоотношениях и поэтому наиболее подходящих для выражения и передачи чисто человеческих чувств и переживаний языков, как украинский язык.
Редакция 2
Впервые обнародовано 30 мая 2008
2010-08-12
Проблеми російськомовності
JN 1:1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
JN 1:2 Воно в Бога було споконвіку.
JN 1:3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
Не тільки для віруючих людей є очевидним той факт, що початком всього, що навколо нас, є Слово.
А оскільки навколо нас серед іншого існують також і проблеми, особливо в царині людських взаємин - в ставленні людей до людей, то цілком логічним буде спробувати зрозуміти, які саме хиби Слова, яке навколо нас, тягнуть за собою найбільші з цих проблем.
Звичайно що є суттєва кількість багатьом цікавих ідей та міркувань, пов'язаних з розглядом стійких етичних, моральних, психологічних та психічних відхилень у людей, які не здатні відповісти на питання про їхню національність (покидьків невідомих народів) - які усі російськомовні і які у своїй сукупності становлять таку системну диявольську хибу людської природи, що вони починають бути легко придатним матеріалом для використання їх в підготовці, учиненні та прикритті гігантських злочинних дій банди московських убивць - але не вони є предметом даної статті. Хоч звичайно є таке сподівання, що найближчим часом знайдеться привід поділитися ними з нормальними людьми, які зацікавлені у тому, щоб безрідні московські холуї зайняли своє гідне покидьків місце, замість перебувати у владних, силових, інформаційних та впливових коридорах на українській землі. Зайво і говорити, чи не так, що не доводиться сумніватися у тому, що неймовірні в інших державах, але суттєво присутні на українській землі проблеми будуть у нас доти, доки безрідні покидьки homo amorale будуть суттєво приймати участь у вирішенні дотичних до організації життєво важливих питань українського народу на українській землі.
Однак проблема російськомовного Слова на жаль суттєво торкається значно більш широкого кола людей, аніж тільки покидьки невідомих народів та відверті холуї московської банди убивць.
Давайте розглянемо одну з таких найбільш резонансних проблем - пов'язаність рівня поширеності різного роду збочень з російськомовністю. Адже це досить таки широко відомо, що в переважно російськомовних районах на українській землі суттєво більш високий рівень поширення різноманітних відхилень від нормальності, у тому числі гомосексуальних, аніж в переважно україномовних. Цю реальну гомопроблему російськомовності, коли спробувати глянути на неї максимально прямо та відверто, можна назвати іще так: якщо хочете, щоб Ваша дитина максимально імовірно була заражена гомосексуалізмом, то потурбуйтесь про те, щоб вона розмовляла - і головне думала - російською мовою.
Найбільш повно про сучасне розуміння зв'язку мови думки людини з дійсними правилами її поведінки можна прочитати в матеріалі: "Інформаційні технології і людські спільноти" http://www.narodnapravda.com.ua/history/483fe4f41abe4/ (http://h.ua/story/102293/), де зокрема зазначається: "жива мова, [...] одночасно виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин".
Що стосовно до відправної точки лацюга понять, який може зрештою привести до гомосексуального сприйняття світу, то це російське слово любовь", яке відповідає обом україномовним поняттям "любов" і "кохання", через що наприклад фундаментальний закон християнства:
GAL 5:14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
- набуває на жаль в російській мові надто двозначного вигляду. Як і всі вислови, в яких присутнє слово "любовь" в розумінні не "кохання", а "любов".
Навряд чи дуже великою втіхою для тих, хто усіма силами своїми поширюють російськомовність на українській землі, може послужити той факт, що подібна проблема існує також в англійській мові. Проблема гомосексуалізаційності англомовності хоч зовнішньо дещо і подібна до проблеми російськомовності, але не аналогічна, адже додатковим ще одним суттєвим фактором гомосексуалізаційної дії російської мови є той факт, що чужомовна російськомовність, особливо коли вона на своїй рідній батьківській споконвічній землі, означає розрив з рідним народом, серед здавна усталених звичаїв якого - серед усіх народів - є моральний осуд усіх видів збоченств. Зауважимо при цьому спільний корінь слів "народ" і "народжувати", а саме якраз принципова відсутність народжень є ознакою номер один збочення - з точки зору будь-якої родової спільноти. Належність же кожного з нас (принаймні на початку існування) до родової спільноти, а родових спільнот в природі не так уже й багато, тільки родина, народ і людство, ось і все - визначається як самим фактом нашого фізичного існування, так і наявністю у кожного з нас людської свідомості.
Ще одним потужним неусувним сприятливим фактором гомосексуалізаційної проблематичності російської мови є хаотичність нагромадженості не пов'язаних між собою основних, тобто стосовних до характеристик людини і людських взаємин слів в російській мові, яка присутня через випадковість насмиканості з інших мов одних і відсутність тісно пов'язаних з ними інших споріднених слів, які утворюють собою ті асоціативні ряди понять, без наявності яких будь-яка мова залишається бути тільки технічною, технологічною - гуманітарно вихолощеною безплідною мовою. Що давно до речі є очевидним в найбільш освічених колах російської інтелігенції: "Но у нас бестолковая смесь пяти языков организовалась довольно скоро и составила то, что мы теперь называем языком образованного общества", - Н.Добролюбов. 1860 год. - що і тягне за собою дану найбільшу й на жаль принципово неусувну загальну проблему невиразності російської мови. Особливо болісну - до неприйнятності - з огляду на глобальну актуалізацію зараз і ще більшу ближчим часом саме якраз виразної здатності мов в області характеристик людини та людських взаємин.
Проблема принципової невиразності російської мови особливо помітна тут, у нас на українській землі, на тлі величезної виразної здатності української мови, яка здатна точно передавати словами щире людське ставлення та виражати найглибші людські почуття. А не тільки описувати їх, повідомляти про них, з чим технічно орієнтовані мови типу російської справляються цілком добре.
Олександр Франчук http://olexandr.uuuq.com
Підписатися на:
Дописи (Atom)