Показ дописів із міткою Информационные технологии. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Информационные технологии. Показати всі дописи

2011-09-27

Інформаційні технології: репли - наступний крок (з рос. перекладом)

(рос. переклад нижче)

Розглянемо можливості, місце і до чого йде розвиток планшетних комп'ютерів, ідеал яких називатимемо "репл" ("repl").

Термін репл (repl) має доречний вигляд для позначення сучасного достатньо розвинутого планшетного комп'ютера не тільки тому, що коли ми до нього звертаємось, в тій чи іншій формі, то як правило очікуємо відповіді, репліки, але й і тому, що термін REPL, в досить таки схожому його розумінні, вже давно існує в суто комп'ютерному світі - для позначення зручного інтерактивного програмного середовища, яке використовується при вивченні більшості сучасних найбільш поширених мов програмування (див. http://en.wikipedia.org/wiki/Read-eval-print_loop).

Щоб успішно прогнозувати наслідок розвитку просто безклавіатурного комп'ютера з сенсорним екраном до пристрою справді нового покоління, гідного самостійної назви, не обійтись - як це часто буває у випадку спроби прогнозу, без розгляду причин цього розвитку, тобто суспільної потреби. Яка скажімо раптом виявляється у вигляді наприклад стихійного ажіотажного попиту типу "куплю, а там вже розберусь нащо" на один з перших кроків до повноцінного репла, еплівський планшетник iPad.

І оскільки розуміння суспільної потреби, обумовленої прогресом людського суспільства, суть якого обговорюється в статті "Інформаційні технології і людські спільноти" http://h.ua/story/102293/, уже практично досягнуте, то щоб зрозуміти, якими (чим) будуть репли найближчим часом для людей, достатньо просто скористатися тими знаннями, які уже є.

Розглядаючи інформаційні технології як принципово новий четвертий загальний засіб людського спілкування, який серед іншого включає в себе усі попередні комунікативні засоби і який покликаний бути рушієм подальшого розвитку (вдосконалення) людських взаємин шляхом їх ущільнення, інтенсифікації та якісного інформаційного наповнення в людських спільнотах протягом четвертого етапу розвитку правил людського спілкування, зауважимо той факт, що наразі з основних різновидів міжлюдської комунікації найменш в комп'ютерному світі задіяним є іще зовсім недавно а чи не єдиний протягом тисяч років вид рознесеного в просторі людського спілкування - рукописного спілкування.

Чому так сталося, зрозуміти не важко - головним чином через відсутність достатніх засобів. А тим часом сенсорний екран і стилус - це (хоч може і не дуже давно) вже зовсім реальні речі. І не доводиться сумніватися реальні найближчим часом для суцільно масового застосування.

І як би було здорово, плюс до друкованих букв, звуку і відео, мати змогу (наприклад в скайпі) черкнути пару теплих слів, які б одразу стали доступними для співрозмовника. Чи там разом зобразити якусь схемку чи ще щось таке інше.

А коли хтось думає, що рукописне людське спілкування віджило, чи відживає своє, як це нещодавно вирішили діячі освіти в Чехії, відмінивши вивчення каліграфії в школі, нехай спробує пояснити нестримну потребу вставляти в друковані репліки, якими ми наразі обмінюємось, буквально тьму розмаїтих смайликів та позначень емоцій. Потреба в яких, зауважимо, ніколи й гадки не мала виникати при повноцінному рукописному обміні - адже рукописні знаки виражають, передають людські емоції просто за своєю природою. Тай і черкнути якусь графіку в рукописному тексті, чи замість нього, що іще може бути простіше.

Таким чином, здавалося б уже міцно забута та витіснена клавіатурою каліграфія не просто знов повертається назад до нас - вона повертається на більш високому рівні. Адже навряд чи комусь буде байдуже, що саме від нього піде до інших - потворні нерозбірливі кракозябли, які соромно комусь й показати, чи чудові літери [гідні увічнення в нових шрифтах :) ] які прикрашатимуть, посилюватимуть та неповторно індивідуально забарвлюватимуть красу прекрасних слів, які ми, не доводиться сумніватись, звертатимемо один до одного.

Отже повноцінна інтеграція рукописного тексту в інформаційні технології, з рівноправною можливістю обміну як просто рукописними повідомленнями, так і з розпізнаванням рукописного тексту всюди, де зараз використовується клавіатурний ввід, ось це і є те найперше, що відрізняє повноцінний репл від традиційного, хоч і планшетного комп'ютера з віртуальною клавіатурою.

Який звичайно що вже й так можна використовувати мало що не на ходу, адже його не треба щоразу десь пристроювати, щоб мати змогу покористуватися клавіатурою та мишкою. А для того ж, щоб писати в ньому, достатньо як в блокноті, робити це одною рукою, притримуючи його іншою.

Цікаво зауважити, що більшість необхідних для реплів технічних рішень, у тому числі розпізнавання рукописного вводу, на сьогодні уже значною мірою вирішені й доведені до достатнього для тестового використання рівня розвитку, а найбільш поширені ОС вже включають в себе можливість розпізнавання рукописного тексту. Так що цілком можливо, що виконання програми навчання розпізнаванню індивідуального почерку (чи перенесення на даний репл раніше десь укладених правил його розпізнавання) скоро стане рутинно звичною дією перед початком його експлуатації.

Що стосовно сумнівів в недостатній швидкості рукописання у порівнянні з блискавичним друкуванням, яке нам деколи доводиться бачити у виконанні майстрів десятипальцевого друку, то навіть і в цьому питанні при всій повазі до них писана стенографія все ж таки наскільки мені відомо вважається більш швидкою.

Хоч звичайно справа насправді навіть не так в швидкості, зручності й традиційності обміну людьми рукописними повідомленнями між собою в реальному масштабі часу, у тому числі підписами між собою, хоч важливість подібних речей важко заперечити - як перш за все у тому якісному додатковому змістовному наповненні, присутньому в рукописних текстах, яке вихолощується, втрачається при передачі писаного тексту друкованим. Тоді як свідчень наявності природної потреби у тому втраченому наповненні повнісінько. І це далеко не тільки нездоланне бажання учасників мережевих діалогів ну хоч якось компенсовувати сухість бездушності текстових друкованих повідомлень різного роду смайликами та позначеннями емоцій, природність передачі яких в рукописних знаках просто органічно притаманна їм самим.

Редакція 2. Вперше опубліковано 29 червня 2010

Олександр Франчук

Література:

1. "Інформаційні технології і людські спільноти" http://h.ua/story/339791/

2. "Адекватне розуміння суті світової кризи - можливе" http://h.ua/story/340255/

_______
Информационные технологии: репл - следующий шаг

Рассмотрим возможности, место и к чему идет развитие планшетных компьютеров, идеал которых назовем "репл" ("repl").

Термин репл (repl) уместен для обозначения современного достаточно развитого планшетного компьютера не только потому, что когда мы к нему обращаемся, в той или иной форме, то как правило ожидаем ответа, реплики, но и потому, что термин REPL , в довольно схожем его понимании, уже давно существует в чисто компьютерном мире - для обозначения удобной интерактивной программной среды, которая используется при изучении большинства современных наиболее распространенных языков программирования (см. http://en.wikipedia.org/wiki/Read-eval-print_loop).

Чтобы успешно прогнозировать результат развития просто бесклавиатурного компьютера с сенсорным экраном, до устройства действительно нового поколения, достойного самостоятельного названия, не обойтись - как это часто бывает в случае попытки прогноза, без рассмотрения причин этого развития, то есть общественной потребности. Которая например вдруг является в виде стихийного ажиотажного спроса типа "куплю, а там уже разберусь зачем" на один из первых шагов к полноценному реплу, планшетник iPad.

И поскольку понимание общественной необходимости, обусловленной прогрессом человеческого общества, суть которого обсуждается в статье "Информационные технологии и человеческие сообщества" http://gidepark.ru/community/1894/article/420729, уже практически достигнуто, то чтобы понять, каким (чем) будет репл в ближайшее время для людей, достаточно просто воспользоваться теми знаниями, которые уже есть.

Рассматривая информационные технологии как принципиально новое четвертое общее средство человеческого общения, которое среди прочего включает в себя все предыдущие коммуникативные средства и которое призвано быть движителем дальнейшего развития (совершенствования) человеческих взаимоотношений путем их уплотнения, интенсификации и качественного информационного наполнения в человеческих сообществах на протяжении четвертого этапа развития правил человеческого общения, заметим тот факт, что сейчас из основных разновидностей межчеловеческого коммуникации наименее в компьютерном мире задействованным есть еще совсем недавно чуть ли не единственный на протяжении тысяч лет вид разнесенного в пространстве человеческого общения - рукописного общения.

Почему так произошло, понять не трудно - главным образом из-за отсутствия достаточных средств. А между тем сенсорный экран и стилус - это (хотя может и не так давно) уже совсем реальные вещи. И не приходится сомневаться реальные в ближайшее время для сплошь массового применения.

И как бы было здорово, плюс к печатным буквам, звуку и видео, иметь возможность (например в скайпе) черкнуть пару теплых слов, которые бы сразу стали доступными для собеседника. Или там вместе изобразить некую схемку или еще что-нибудь такое подобное.

А если кто думает, что рукописное человеческое общение отжило, или изживает себя, как это недавно решили деятели образования в Чехии, отменив изучения каллиграфии в школе, пусть попробует объяснить неудержимую потребность вставлять в печатные реплики, которыми мы сейчас обмениваемся, буквально тьму разнообразных смайликов и обозначений эмоций. Потребность в которых, заметим, никогда и не думала возникать при полноценном рукописном обмене - ведь рукописные знаки выражают, передают человеческие эмоции просто по своей природе. Да и черкнуть какую-то графику в рукописном тексте, или вместо него, что еще может быть проще.

Таким образом, казалось бы уже прочно забытая и вытесненная клавиатурой каллиграфия не просто вновь возвращается обратно к нам - она возвращается на более высоком уровне. Ведь вряд ли кому будет безразлично, что именно от него пойдет к другим - безобразные неразборчивые кракозяблы, которые стыдно кому-то и показать, или замечательные буквы [достойные увековечения в новых шрифтах :) ] которые будут украшать, усиливать и неповторимо индивидуально окрашивать красоту прекрасных слов, которые мы, не приходится сомневаться, будем обращать друг к другу.

Итак полноценная интеграция рукописного текста в информационные технологии, с равноправной возможностью обмена как просто рукописными сообщениями, так с распознаванием рукописного текста везде, где используется клавиатурный ввод, вот это и есть то самое первое, что отличает полноценный репл от традиционного, хоть и планшетного компьютера с виртуальной клавиатурой.

Который конечно что уже и так можно использовать чуть не на ходу, ведь его не надо каждый раз где-то пристраивать, чтобы иметь возможность попользоваться клавиатурой и мышкой. А для того, чтобы писать в нем, достаточно как в блокноте, делать это одной рукой, придерживая его другой.

Интересно заметить, что большинство необходимых для репла технических решений, в том числе распознавание рукописного ввода, на сегодня уже в значительной мере решены и доведены до достаточного для тестового использования уровня развития, а наиболее распространенные ОС уже включают в себя возможность распознавания рукописного текста. Так что вполне возможно, что выполнение программы обучения распознаванию индивидуального почерка (или переноса на данный репл ранее где-то зафиксированных правил его распознавания) скоро станет рутинно привычным действием перед началом его эксплуатации.

Что относительно сомнений в недостаточной скорости рукописания по сравнению с молниеносным печатанием, которое нам порой приходится видеть в исполнении мастеров десятипальцевого ввода, то даже в этом вопросе при всем уважении к ним рукописная стенография все же насколько мне известно считается более быстрой.

Хотя конечно дело в действительности даже не столько в скорости, удобстве и традиционности обмена людьми рукописными сообщениями между собой в реальном времени, включая подписи, между собой, хотя важность подобных вещей трудно отрицать - как прежде всего в том качественном дополнительном содержательном наполнении, присутствующем в рукописных текстах - которое выхолащивается, теряется при передаче писаного текста печатным. Тогда как свидетельств наличия естественной потребности в том утраченном наполнении полно. И это далеко не только непреодолимое желание участников сетевых диалогов ну хоть как-то компенсировать сухость бездушия текстовых печатных сообщений различного рода смайликами и обозначениями эмоций, естественность передачи которых в рукописных знаках просто органически присущая им самим.

Редакция 2. Впервые опубликовано 29 июня 2010

Олександр Франчук

Литература:

1. "Информационные технологии и человеческие сообщества" http://gidepark.ru/community/1894/article/420729 (оригинал http://h.ua/story/339791/)

2. "Адекватное понимание сущности мирового кризиса - возможно" http://h.ua/story/155596/ (оригинал http://h.ua/story/340255/)