Практика 23 і 8 (з рос. перекладом)

(рос. переклад нижче)

Як показує практика, та й і просто здоровий глузд підказує, для більшості з нас та інформація, яка надходить з тих чи інших керівних для нас структур, не належить до наперед відомо що сумнівної. І це нормально, адже коли ми добровільно належимо до тої чи іншої людської спільноти, то наше бажання і надалі належати до неї прямо залежить від того, з повагою до нас ставиться її керівництво, чи без поваги. Тобто, іншими словами те саме кажучи, добра воно нам бажає, чи зла.

А що більш ясно дає нам зрозуміти ворожість ставлення до нас, з боку будь-кого, якщо не свідомо неправдива інформація нам з того боку?

Ці загальні міркування. Але давайте перейдемо до конкретних прямо стосовних до цієї теорії практичних речей, тим більше що сам час робити це, коли нам згори спускають інформацію на зразок:
===: "Шановні! Щиро вітаю всіх із справжнім чоловічим святом, історія якого сягає початку минулого століття, - Днем захисника Вітчизни! 23 лютого – визначна дата для всіх чоловіків, хто колись мав честь носити погони і військову форму, а також – для всіх жінок, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з лав Збройних сил своїх синів, братів, коханих. Ми виросли з цим святом, дорослішали й мужніли, беручи за приклад історію свого народу та його найкращих представників. Попри зміну часів і політичних систем, нині 23 лютого, як і десятиліття тому, асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині." :===

Така неправдива інформація супроводжується на всіх рівнях дієвим, добре узгодженим та скоординованим перешкоджанням будь-яким спробам подати поруч з цією неправдивою інформацією також і правдиву. І це дієве, добре узгоджене та скоординоване перешкоджання правдивій інформації щодо "святкових" дат 23 лютого та 8 березня має місце в _усіх_, а перш за все в державних органах, організаціях, установах, інституціях та ЗМІ. Щороку для цього необхідно виконати ну дуже не малу кількість роботи, зауважимо при цьому.

Головну ж роль відіграє звичайно страх, свідомий чи підсвідомий, в людей, які ніби як наділені повноваженнями приймати рішення стосовно поширення правдивої інформації, перед брудоджерелом, з якого йде брехня.

Отже, друзі, нас дурять, й роблять це цілком свідомо, з добре і давно розробленими засобами, методами, з метою далеко не тільки зробити з народу юрбу заляканих дурнів. Хоч зробити з людей юрбу тремтячих дурнів, це мабуть мета а чи не номер один, адже маніпулювати із злочинними цілями юрбою дурнів, чи там убивати дану юрбу, явно набагато легше, аніж робити щось таке із спільнотою свідомих своєї гідності людей, це досить таки очевидно.

Отже перше, це той не дуже широко розрекламований факт, що офіційне рішення прив'язати Міжнародний Жіночий День до конкретної дати 8 березня було прийнято у 1921 році. До того Міжнародний Жіночий день не був закріпленим за якимось конкретним днем календаря. За рішенням 2-ї Комуністичної жіночої конференції було вирішено святкувати Міжнародний жіночий день 8 березня - нібито в знак пам'яті про демонстрацію текстильниць в Петербурзі 8 березня 1917 року (23 лютого за старим стилем).

Насправді ж той день 8 березня 1917 року (23 лютого за старим стилем), був четвергом, а в будні дні ніяких демонстрацій не проводилось.

Цікаво при цьому зауважити, що єдиною справді помітною подією, яка відбулась саме якраз в четвер, 8 березня (23 лютого за старим стилем) в 1917 році було найбільше юдейське свято Пурим (події якого описані в одній з Книг історичних Старого Заповіту, Книзі Естер) - воно щороку припадає на різні дні нашого календаря. І щоб ні в кого не було жодних сумнівів, а що ж саме насправді ми святкуємо, внаслідок ряду не менш відверто, аніж 8 березня, притягнутих за вуха приводів було введено, для повної певності, святкування також і 23 лютого:
===: В 1933 году Клим Ворошилов в статье, посвящённой 15-летней годовщине РККА, вспоминал: "Кстати сказать, приурочивание празднества годовщины РККА к 23 февраля носит довольно случайный и трудно объяснимый характер и не совпадает с историческими датами."
:=== http://ru.wikipedia.org/wiki/День_защитника_отечества

Таким чином щороку, що-23 лютого і що-8 березня ми двічі, як ні одне інше свято, святкуємо чергову річницю Пуриму 1917 року.

Що ж до термінів святкування самого оригінального Пуриму, то в 2009 році наприклад Пурим прийшовся на 10 березня, в 2010 році - на 28 лютого, в 2011 Пурим припав на 20 березня.

А от справжнє суперсвято на прихильників 23 лютого з 8-м березня чекає в 2012 році. Вперше після 1917, Пурим-2012 припадає, точнісінько як в 1917 році, якраз на четвер 8 Березня (23 лютого за старим стилем)!

А та маленька непомітна дрібничка - що в високосному 2012 році між урочистою датою в старому і новому стилях, у порівнянні з 1917, додається один додатковий день, не думаю що здатна навіть і найменшою мірою підпсувати справжнім любителям 23 лютого з 8-м березня це надзвичайно рідкісне, раз на сотні років, торжество повного співпадіння з його оригіналом.

Адже таке щасливе співпадіння - навіть числа, не кажучи вже про число спільно з днем тижня - оригінального Пуриму з його клоном 8 Березня (23 лютого за старим стилем) буває не часто. Востаннє Пурим прийшовся на 8 березня в 1974 році, це була п'ятниця, а до того воно було, після 1917, лише в 1936 (неділя) і в 1955 (вівторок).

Відповідь на логічне, після прочитання усього цього, питання про те, а хто ж то такий так цілеспрямовано виконує таку велику кількість роботи задля того, щоб робити з нас таких бездумних дурників, які радісно радіють тільки тому, що дурні (раденькі, що дурненькі), відповідь на це питання не дуже складне. Воно очевидне, коли не намагатись забувати, ким саме були впроваджені нам ці свята, 23 і 8. І що після цього впровадження ті самі оргструктури учинили і до сьогодні прикривають безліч гігантських, великих та індивідуальних убивств, перш за все на українській землі. І що учинення усіх без жодного винятку тих гігантських, великих та індивідуальних убивств та інших злочинів минуло для цих злочинних оргструктур не просто абсолютно безкарно, а навпаки, в результаті їх усі ті суперзлочинні оргструктури збагатились та посилились. І що це було б смішно, якби не так сумно, сподіватись на те, що усі ті суперуспішні суперзлочинні оргструктури кудись зникли, поділись, щезли чи запались ні з того ні з сього. Чи там перестали планувати нові не менш масштабні злочини.

Інші публікації на цю тему:

1. Українська політологія або "Атдадім Львов Палякам" http://h.ua/story/53651/
2. Минуле України, майбутнє Америки http://h.ua/story/53748/
3. Убивства українських політичних і культурних діячів http://h.ua/story/53946/
4. Причина Холокосту http://h.ua/story/62593/

___
Практика 23 и 8

Как показывает практика, да и просто здравый смысл подсказывает, для большинства из нас та информация, которая поступает из тех или иных руководящих для нас структур, не относится к заранее известно, что сомнительной. И это нормально, ведь когда мы добровольно принадлежим к той или иной человеческой общности, наше желание и дальше принадлежать к ней напрямую зависит от того, с уважением к нам относится ее руководство, или без уважения. То есть, другими словами то же говоря, добра оно нам желает, или зла.

А что более ясно дает нам понять враждебность по отношению к нам с чьей-то стороны, если не сознательно ложная информация нам с той стороны?

Это общие соображения. Но давайте перейдем к конкретным прямо относящимся к этой теории практическим вещам, тем более что самое время делать это, когда нам сверху спускают информацию как то:
===: "Уважаемые! Искренне поздравляю всех с настоящим мужским праздником, история которого восходит к началу прошлого века, - Днем защитника Отечества! 23 февраля - выдающаяся дата для всех мужчин, кто когда-либо имел честь носить погоны и военную форму, а также - для всех женщин, которые с тревогой и гордостью ожидали возвращения из рядов Вооруженных сил своих сыновей, братьев, любимых. Мы выросли с этим праздником, взрослели и мужали, беря за пример историю своего народа и его лучших представителей. Несмотря на смену времен и политических систем, сейчас 23 февраля, как и десятилетия назад, ассоциируется прежде всего с мужеством и стойкостью человеческого характера, силой духа и преданностью Родине.": ===

Такая ложная информация на всех уровнях сопровождается эффективным, хорошо согласованным и скоординированным препятствованием любым попыткам предоставить рядом с этой неправдивой информацией также и правдивую. И это действенное, хорошо согласованное и скоординированное препятствование правдивой информации о "праздничных" датах 23 февраля и 8 марта имеет место во _всех_, а прежде всего в государственных органах, учреждениях, институтах и СМИ. Ежегодно для этого необходимо выполнить ну очень немалое количество работы, заметим при этом.

Главную же роль играет естественно страх, сознательный или подсознательный, у людей, которые вроде как наделены полномочиями принимать решения относительно распространения правдивой информации, перед грязеисточником, из которого идет ложь.

Итак, друзья, нас обманывают, и делают это вполне сознательно, с хорошо и давно разработанными средствами, методами, с целью далеко не только сделать из народа толпу перепуганных дураков. Хотя сделать из людей толпу дрожащих дураков, это пожалуй цель чуть ли не номер один, ведь манипулировать с преступными целями толпой глупцов, или там убивать эту толпу, явно гораздо легче, чем делать что-то такое с сообществом сознательных своего достоинства людей, это довольно очевидно.

Итак во-первих, это тот не очень широко разрекламированный факт, что официальное решение привязать Международный Женский День к конкретной дате 8 марта было принято в 1921 году. До того Международный Женский день не был закреплен за каким-то конкретным днем календаря. По решению 2-й Коммунистической женской конференции было решено праздновать Международный женский день 8 марта - якобы в знак памяти о демонстрации текстильщиц в Петербурге 8 марта 1917 года (23 февраля по старому стилю).

В действительности же этот день 8 марта 1917 года (23 февраля по старому стилю), был четвергом, а в будние дни никаких демонстраций не проводилось.

Интересно при этом отметить, что единственным действительно заметным событием, которое состоялось именно раз в четверг, 8 марта (23 февраля по старому стилю) в 1917 году был наибольший иудейский праздник Пурим (события которого описаны в одной из книг исторических Ветхого Завета, Книге Эстер) - оно ежегодно приходится на разные дни нашего календаря. И чтобы ни у кого не было сомнений, а что же именно на самом деле мы празднуем, вследствие ряда не менее откровенно, чем 8 марта, притянутых за уши поводов было введено, для полной уверенности, празднование также и 23 февраля:
===: В 1933 году Клим Ворошилов в статье, посвящённой 15-летней годовщине РККА, вспоминал: "Кстати сказать, приурочивание празднества годовщины РККА к 23 февраля носит довольно случайный и трудно объяснимый характер и не совпадает с историческими датами."
:=== http://ru.wikipedia.org/wiki/День_защитника_отечества

Таким образом ежегодно, каждого 23 февраля и каждого 8 марта мы дважды, как ни один другой праздник, празднуем очередную годовщину Пурима 1917 года.

Что касается сроков празднования самого оригинального Пурима, то в 2009 году например Пурим пришелся на 10 марта, в 2010 году - на 28 февраля, в 2011 Пурим пришелся на 20 марта.

А вот настоящий суперпраздник на любителей 23 февраля с 8-м марта ожидает в 2012 году. Впервые после 1917 Пурим-2012 приходится, точь-в-точь как в 1917 году, как раз на четверг 8 Марта (23 февраля по старому стилю)!

А та маленькая незаметная мелочь - что в високосном 2012 году между знаменательной датой в старом и новом стилях, по сравнению с 1917, добавляется один дополнительный день, не думаю что способна даже в наименьшей мере подпортить настоящим любителям 23 февраля с 8-м марта это очень редкое, раз в сотни лет, торжество полного совпадения с его оригиналом.

Ведь такое счастливое совпадение - даже числа, не говоря уже о числе совместно с днем недели - оригинального Пурима с его клоном 8 Марта (23 февраля по старому стилю) бывает не часто. В последний раз Пурим пришелся на 8 марта в 1974 году, это была пятница, а до того оно было, после 1917, только в 1936 (воскресенье) и в 1955 (вторник).

Ответ на логичный, после прочтения всего этого, вопрос о том, а кто ж это такой так целенаправленно выполняет такое большое количество работы для того, чтобы делать из нас таких бездумных дурачков, которые радостно ликуют только потому, что дураки (укр. нар. "раденькі, що дурненькі") , ответ на этот вопрос не очень сложен. Он очевиден, если не пытаться забывать, кем именно были внедрены нам эти праздники, 23 и 8. И что после этого внедрения те же оргструктуры сделали, и сегодня прикрывают множество гигантских, крупных и индивидуальных убийств, прежде всего на украинской земле. И что совершение всех без единого исключения тех гигантских, крупных и индивидуальных убийств и других преступлений прошло для этих преступных оргструктур не просто совершенно безнаказанно, а наоборот, в результате их все те суперзлодейские оргструктуры обогатились и усилились. И что это было бы смешно, если бы не так грустно, надеяться на то, что все те суперуспешные суперзлодейские оргструктуры куда-то исчезли, делись, провалились или испарились ни с того ни с сего. Или там перестали планировать новые не менее масштабные преступления.

Другие публикации на эту тему:

1. Украинская политология или Атдадим Львов Палякам http://gidepark.ru/user/olexandr/content/539298
2. Прошлое Украины, будущее Америки http://gidepark.ru/user/olexandr/content/548382
3. Убийства украинских политических и культурных деятелей http://gidepark.ru/user/olexandr/content/538472
4. Причина Холокоста http://gidepark.ru/user/olexandr/content/546437

Голодомор і Тимошенко: разючі паралелі (з рос. перекладом)

Спостерігаючи за розвитком подій за межами України навколо Тимошенко, за їх масштабом та основними рисами, і маючи деяке уявлення про тривалі в часі процеси навколо Голодомору початку тридцятих років, не дуже важко бачити, що сьогодні не сталось нічого нового.

Перш за все, коли дивитися в цілому на ці дві речі, на події довкола Тимошенко і на Голодомор-33, то, незважаючи на відмінність самих приводів для даних процесів, це справді вражаючі масштаби масового в світовому масштабі відкидання елементарних основ людської моралі першими особами багатьох країн. У вигляді якщо не прямої, то мовчазної підтримки відверто конфліктуючих з людською мораллю речей в обох випадках. Це навіть коли не враховувати того факту, що головним об'єктом обох цих брудних процесів є той самий український народ.

Ну не скаже ж хтось, що мовчки, багато місяців спостерігати за перебігом гігантського за масштабами і підлістю убивства величезної кількості прекрасних людей, носіїв найвищої людської моралі, зокрема мільйонів дітей віруючого селянства України, прекрасно знаючи про нього, це хоч якоюсь найменшою мірою координується з хоч якимось, будь-яким найелементарнішим уявленням про людську мораль? І не просто спостерігати, а в багатьох випадках на ділі сприяти цьому екстремальному, крайньому запереченню самих основ, на яких не може не грунтуватися те будь-що, яке претендує на право називатись справді людським.

Чи може наприклад встановлення США дипломатичних відносин з Москвою в сам розпал московського убивства мільйонів українських дітей в 1933 році, може це не сприяння на ділі учиненню такого гігантського зумисного, ретельно продуманого й спланованого, такого підлого московського убивства на українській землі, якого світ до цього ніколи не бачив в історії людської цивілізації?

Подібних фактів - безліч, на жаль - тільки один їх перелік зайняв би томи. Згадку про деякі з них можна прочитати тут: "Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме?" http://h.ua/story/181584/

Аналогічне відкидання основ уявлень про людську мораль, аналогічне за світовим масштабом його поширення, ми бачимо у випадку оцінки факту суду з наступним сидінням за гратими Тимошенко.

Адже не припускає ж хтось, що вимагати звільнення, ніяк не пов'язуючи факт засудження з наявністю чи відсутністю вини даної особи, це має хоч якесь маленьке відношення до людської моралі? А саме якраз це ми бачимо а чи не щодня в заявах багатьох перших осіб ряду світових держав. І дочку вже в сенат США запросили, виступ там якої на тлі точно такого самого, як Тимошенко, екс-прем'єра України Лазаренка в американській в'язниці має просто таки дикий вигляд. І невже не зрозуміло, що усі ці високопоставлені персони прекрасно в курсі приниження своєї людської гідності нагнутістю чинити таку відверту аморалку?

Таким чином виникає законне запитання: а хто ж це такий диявольськи всюдисущий має аж таку реальну змогу аж так справді принизливо нагинати такі маси перших осіб? Які при тому явно попали на ті свої посади ну зовсім не тому, що стали широко відомими через свою аморальність.

А таке зрештою неминуче, як показує наш тут досвід - якщо не знайдеться на нього гальма - набуває також вже раніше відомого вигляду: "Все разом мало вигляд якоїсь зловісної сатанічності, досі не відомої, але тепер прозначеної, ніби в діях вихідця звідкись: Жовтого князя, мов поворотного, з пройнятою позолотою гоголівського Вія, серед подій інфернального характеру. Свій залізний палець він спершу наводить на віруюче селянство України, і раптом накидаються туди погубницькі сили з усього світу." (Василь Барка, "Жовтий князь", Київ 1999, Від автора). І подальші за цим події не забаряться, про це також сумніватися не доводиться - якщо звісно не буде ніяких змін порівняно з вже відомим сценарієм продовження далі давно накатаного процесу принизливого нагинання перших осіб.

Очевидно, таких суб'єктів, здатних нагинати багатьох перших осіб значної кількості світових держав не може бути в природі дуже багато. Тому досить таки детальна та грунтовна відповідь на це питання вже знайдена і її можна побачити (щоб ще раз не повторювати) тут: "Причина Холокосту" http://h.ua/story/62593/

Зауважимо, ми тут навіть і не торкалися питання цілеспрямованої багаторічної потужної діяльності остаточно, наскрізь і без меж брехливої Тимошенко, завжди на ділі спрямованої на одне і те ж саме, на дестабілізацію України, без якої нове московське підпорядкування України не має вигляду реально можливого. І що міжнародна дискредитація України, фальшивим прапором якої сьогодні є вона ж, є не чим іншим, як другою стороною того самого процесу дестабілізації України.

Олександр Франчук

Інші матеріали по цій темі:

1. Деякі з методів прикриття московських убивств, http://h.ua/story/62405/
2. Причина Холокосту, http://h.ua/story/62593/
3. Це не "человеческое скотство" - це просто прикриття московських убивць, 4. http://h.ua/story/72493/
5. ...з надією на те, що зомбі БЮТ ще можуть думати, http://h.ua/story/92941/
6. Юлія Тимошенко і Володимир Путін прийшли разом, http://h.ua/story/101289/
7. Інструкція Українській стабілізЄЦ, http://h.ua/story/114362/
8. Кілька слів про статтю Анатоля Лівена з лондонської The Times, http://h.ua/story/128777/
9. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся, http://h.ua/story/131891/
10. "Це зовсім не те, про що ви всі подумали!", http://h.ua/story/134734/
11. Політика уряду в освоєнні українського морського шельфу, http://h.ua/story/138300/
12. По мужу - Тимошенко, уроджена Капітальман-Грігян, http://h.ua/story/153152/
13. Московські сексоти на українській землі, http://h.ua/story/172079/
14. Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме? http://h.ua/story/181584/
15. Юлія Капітальман як епіцентр українського політичного безумства, http://h.ua/story/255060/
16. Найефективніший московський сексот - Юлія Тимошенко, http://h.ua/story/278657/
17. Барак Обама і українські екс-прем'єри за гратами, http://h.ua/story/342123/
18. Шкала поширення дурості в Україні, http://h.ua/story/345306/
19. Про причину загроз санкцій ПАРЄ щодо України, http://h.ua/story/349310/

_______
Голодомор и Тимошенко: поразительные параллели

Наблюдая за развитием событий за пределами Украины вокруг Тимошенко, за их масштабом и основными чертами, и имея некоторое представление о длительных во времени процессах вокруг Голодомора начала тридцатых годов, не очень трудно видеть, что сегодня не случилось ничего нового.

Прежде всего, если смотреть в целом на эти две вещи, на события вокруг Тимошенко и на Голодомор-33, то, несмотря на различие самих поводов для данных процессов, это действительно впечатляющие масштабы массового в мировом масштабе отвержения элементарных основ человеческой морали первыми лицами многих стран. В виде если не прямой, то молчаливой поддержки откровенно конфликтующих с человеческой моралью вещей в обоих случаях. Это даже если не учитывать того факта, что главным объектом обоих этих грязных процессов является тот же украинский народ.

Ну не скажет же кто-то, что молча, много месяцев наблюдать за ходом гигантского по масштабам и подлостью убийства огромного количества прекрасных людей, носителей наивысшей человеческой морали, в частности миллионов детей верующего крестьянства Украины, прекрасно зная о нем, это хоть в какой-то наименьшей степени координируется с хоть каким-то, любым элементарнейшим представлениям о человеческой морали? И не просто наблюдать, а во многих случаях на деле способствовать этому экстремальному, крайнему отрицанию самих основ, на которых не может не основываться то что-либо, которое претендует на право называться подлинно человеческим.

Может например установление США дипотношений с Москвой в сам разгар московского убийства миллионов украинских детей в 1933 году, может это не содействие в деле совершения такого гигантского умышленного, тщательно продуманного и спланированного, такого подлого московского убийства на украинской земле, которого мир до этого никогда не видел в истории человеческой цивилизации?

Подобных фактов - множество, увы - только один их перечень занял бы тома. Упоминание о некоторых из них можно прочитать здесь: "Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме?" http://h.ua/story/181584/

Аналогичное отвержение основ представлений о человеческой морали, аналогичное по мировым масштабам его распространения, мы видим в случае оценки факта суда с последующим сидением за решеткой Тимошенко.

Ведь не допускает же кто-то, что требовать освобождения, никак не связывая факт осуждения с наличием или отсутствием вины данного лица, это имеет хоть какое-то маленькое отношение к человеческой морали? А именно как раз это мы видим чуть ли не ежедневно в заявлениях многих первых лиц ряда мировых держав. И дочь уже в сенат США пригласили, выступление там которой на фоне точно такого же, как Тимошенко, экс-премьера Украины Лазаренко в американской тюрьме имеет просто таки дикий вид. И неужели не понятно, что все эти высокопоставленные персоны прекрасно в курсе унижения своего человеческого достоинства нагнутостью совершать такую откровенную аморалку?

Таким образом возникает законный вопрос: а кто же это такой дьявольски вездесущий имеет аж такую реальную возможность настолько действительно унизительно нагибать такие массы первых лиц? Которые при том явно попали на те свои посты ну совсем не потому, что стали широко известными за свою аморальность.

А такое, в конечном итоге неизбежно, как показывает наш здесь опыт - если не найдется на него тормоза - приобретает также уже ранее известный вид: "Все вместе выглядело некой зловещей сатаничностью, доселе не известной, но теперь прозначеной, будто в действиях выходца оттуда: Желтого князя , как поворотного, с пронятой позолотой гоголевского Вия, среди событий инфернального характера. Свой железный палец он сначала наводит на верующее крестьянство Украины, и вдруг набрасываются туда погубницкие силы со всего мира. "(Василий Барка, "Желтый князь", Киев 1999, От автора). И последующие за этим события не заставят себя ждать, об этом также сомневаться не приходится - если конечно не будет никаких изменений по сравнению с уже известным сценарием продолжения дальше давно накатанного процесса унизительного нагибание первых лиц.

Очевидно, таких субъектов, способных нагибать многих первых лиц значительного количества мировых держав не может быть в природе очень много. Поэтому довольно подробний и основательный ответ на этот вопрос уже найден и его можно увидеть (чтобы еще раз не повторять) здесь: "Причина Холокоста" http://gidepark.ru/user/3103313272/content/546437

Заметим, мы тут даже и не затрагивали вопросы целенаправленной многолетней мощной деятельности окончательно, насквозь и без границ лживой Тимошенко, всегда на деле направленной на одно и то же, на дестабилизацию Украины, без которой новое московское подчинение Украины не выглядит реально возможним. И что международная дискредитация Украины, фальшивым флагом которой сегодня является она же, является не чем иным, как другой стороной того же процесса дестабилизации Украины.

Олександр Франчук

Другие материалы по этой теме:

1. Некоторые из методов прикрытия московских убийств , http://gidepark.ru/user/3103313272/content/540945
2. Причина Холокоста, http://gidepark.ru/user/3103313272/content/546437
3. Це не "человеческое скотство" - це просто прикриття московських убивць, 4. http://h.ua/story/72493/
5. ...з надією на те, що зомбі БЮТ ще можуть думати, http://h.ua/story/92941/
6. Юлія Тимошенко і Володимир Путін прийшли разом, http://h.ua/story/101289/
7. Інструкція Українській стабілізЄЦ, http://h.ua/story/114362/
8. Кілька слів про статтю Анатоля Лівена з лондонської The Times, http://h.ua/story/128777/
9. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся, http://h.ua/story/131891/
10. "Це зовсім не те, про що ви всі подумали!", http://h.ua/story/134734/
11. Політика уряду в освоєнні українського морського шельфу, http://h.ua/story/138300/
12. По мужу - Тимошенко, уроджена Капітальман-Грігян, http://h.ua/story/153152/
13. Московські сексоти на українській землі, http://h.ua/story/172079/
14. Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме? http://h.ua/story/181584/
15. Юлія Капітальман як епіцентр українського політичного безумства, http://h.ua/story/255060/
16. Найефективніший московський сексот - Юлія Тимошенко, http://h.ua/story/278657/
17. Барак Обама и украинские экс-премьеры за решеткой, http://gidepark.ru/community/90/content/825520
18. Шкала распространения глупости в Украине, http://gidepark.ru/community/90/content/858672
19. О причине угроз санкций ПАСЕ по Украине, http://gidepark.ru/community/90/content/942298

Про причину загроз санкцій ПАРЄ щодо України

Ці нижче та численні інші резолюції, заяви, заклики і таке інше з боку европейських і американських структур та високопосадовців звільнити Тимошенко - з підкресленим, стабільним та принципово неусувним ігноруванням ключового для кожної людини, яка не позбавлена гідності, глузду та людської логіки, питання про те, винна вона, чи ні, мають вигляд якогось типу самоприниження усіх тих людей, які приймають участь в цьому ганебному шоу світового масштабу.
Перед ким конкретно усі ці люди так слухняно нагинаються, це інше питання, але не доводиться сумніватись, що вони усі прекрасно розуміють даний досить таки очевидний факт. Адже а чи не щодня в новинах можна почути повідомлення про суди над аналогічними високопосадовцями в багатьох країнах, і хоч би тобі що, а точнісінько такий самий, як Тимошенко, експрем'єр України Лазаренко вже котрий рік сидить в американській тюрмі, однак ні ПАРЄ, ні Державний департамент США чомусь й гадки не мають навіть і пікнути щось з приводу його звільнення для того, щоб "мати необмежені можливості брати повну участь у політичному житті, включно із запланованими на наступний рік парламентськими виборами".

Олександр Франчук http://olexlviv.blogspot.com/

Було:
http://www.voanews.com/ukrainian/news/topic/PACE-01-30-2012-138330024.html
понеділок, 30 січня 2012 Санкції ПАРЄ щодо України:
"Розглянути можливість застосування санкцій щодо української влади Асамблея пообіцяла у разі, якщо її вимоги про звільнення лідерів опозиції не будуть виконані.[...]"
Було:
http://www.voanews.com/ukrainian/news/usa/us-sdep-on-tymoshenko-2011-12-27-136272303.html
вівторок, 27 грудня 2011 Заява Державного департаменту США щодо рішення Апеляційного суду в справі Юлії Тимошенко:
"Сполучені Штати висловлюють розчарування з приводу того, що 23 грудня Апеляційний суд у Києві підтвердив вирок колишній прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко і не взяв до уваги занепокоєння щодо демократії і верховенства права під час слухання суду нижчої інстанції та винесення ним вироку. Ми закликаємо уряд України звільнити пані Тимошенко та інших колишніх службовців уряду, які тепер позбавлені волі.
Ми віримо, що вони повинні мати необмежені можливості брати повну участь у політичному житті, включно із запланованими на наступний рік парламентськими виборами"

Хілларі Клінтон написала лист Тимошенко

Цікаво бачити, як ув`язнена колишня чільна урядова особа Лазаренко вже давно сидить, навіть іще далі від Києва, аніж Тимошенко, однак шановна Хілларі Клінтон чомусь про це навіть гадки не має навіть і згадати. Не кажучи вже про випустити колишнього прем'єра з-за грат.
___
Олександр Франчук

11.01.2012 09:20 http://www.unian.net/ukr/news/news-478988.html
Було: Хілларі Клінтон написала лист Тимошенко
"[...] звільнення Вас та інших ув`язнених колишніх чільних урядових осіб як надзвичайно важливий крок ... наше занепокоєння потім посилилося через раптове рішення перевести Вас до тюремної установи, віддаленої від Києва[...]"

Вікіпедія, Ющенко Віктор Андрійович

http://uk.wikipedia.org/wiki/Обговорення:Ющенко_Віктор_Андрійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Конфлікт з Юлією Тимошенко

Якщо навіть укладачі статті про Ющенка - прихильники Ю.Тимошенко, то все одно цитувати лайку Юлі на адресу Ющенка: "[...]він перевертень. Він не той, хто є насправді. Личина — одна, а душа та серце — зовсім іншої людини", і таке інше, в статті про Ющенка, як на мою скромну думку, це не зовсім коректно.
___
Олександр Франчук

"Преступник" и "злочинець"

Понятия "преступление" в русском языке, и "злочин" в украинской мове занимают центральное место в русскоязычной и украиноязычной системах представлений о жизненно важных правилах отношений между людьми. Они не только устанавливают границу между нормальным и уголовно наказуемым поведением, но и являются краеугольными камнями в построении внутренних представлений человека о нормальности или ненормальности тех или иных человеческих отношений и поступков, определяя допустимость или недопустимость того или иного поведения.
Иными словами, понятия "преступление" в русском языке, и "злочин" в украинской мове занимают центральные места в человеческой морали, и поскольку они переводятся с украинского на русский язык и наоборот как эквивалентные понятия, то для понимания различия между некоторыми существенными деталями русскоязычного и украиноязычного духовного мира, было бы интересно рассмотреть, в сравнении, эти два основных пограничних понятия, отделяющие в русскоязычной и украиноязычной духовных системах поведение нормальное от уголовно наказуемого.

Уже на первый взгляд легко заметить, что такую границу между уголовным и нормальным поведением проводится обоими языками в совершенно разных областях. Понятие "злочинного" поведения в украинской мове и преступного поведения в русском языке довольно таки существенно отличаются. Попробуем рассмотреть это чуть более детально.

Если "злочин" (зло творить) в украинском языке однозначно уже самим звуком слова связывается с понятием зла, а что такое зло, понятно даже котенку, то понятие преступления (преступить что-то) не привязывается русским языком к злу никоим образом. Преступить - это самовольно нарушить, переступить что-то, или отступить от чего-то. Причем не так уж просто так сразу определить, что именно нарушить, что переступить, и за что следует преследовать и за что наказывать - сам русский язык никакой прямой подсказки его носителю не дает.

А для того, чтобы можно было например говорить о нарушении закона, об отступлении от него в ответ на такой вопрос по существу уголовного в русскоязычной координатной системе человеческих понятий поведения, необходимо наличие традиционно мощной хорошо развитой правовой системы, которая не может основываться на чем-то другом, кроме давно устоявшейся в обществе человеческой морали, и прежде всего в ней отторжением зла и приветствием добра. Так что данное направление выяснения настоящего, реально действующего в человеческих отношениях предмета, который переступается в понятии преступления, отпадает, если сами законы российской правовой системы назначаются без учета связанности зла и наказания.

Если субъект совершает зло, то сам украинский язык велит назвать его "злочинцем".

Не так в русском языке. Учинять как угодно большое зло вовсе не значит по логике связи понятий русского языка быть преступником.

И наоборот, если субъект делает добро и не делает зла, то сама мова, ее логика, не позволит назвать его "злочинцем".

В русском языке - по-другому. Субъект может, при полном отсутствии зла с его стороны и присутствия как угодно много сделанного им добра, ЧТО-ТО преступить, и вот он преступник. За примерами не надо ходить далеко ни во времени, ни в пространстве. Миллионы и миллионы людей в русскоязычном мире, при полном отсутствии какого-либо зла с их стороны, названы преступниками и убиты, а трупы их зарыты в безымянных могильниках, а нехилые массы людей, совершивших море зла, например убили миллионы детей, не просто в полном спокойствии за себя находятся, но и и пользуются высокими льготами при жизни и высочайшими почестями после смерти.

Относительно ранее присутствовавшего в русском языке древнего слова "злодей", то оно в речи, кроме (высок.), например: "Чудовищные злодеяния организаторов голодоморов в Украине", и (бранн.), например: "Кот Васька, злодей, намедни спер кусок прямо со стола", фактически не используется, злодей полностью вытеснен с официальной юридической и речевой бытовой практики преступником - подобно тому, как слово "Родина", для устранения связи земли предков с понятием родной земли, вытеснило из русского языка слова "Отечество" с "Отчизной". То есть для брани, поэзии и торжественных речей слово хоть вроде и есть, но в реальной действительности действует только преступник, внедренный в русский язык для того, чтобы выкинуть из русскоязычной мысли естественную связь между содеяним зла и наказанием.

Вторым вопросом относительно преступника является вопрос о том, кто в реальной жизни может определять таким термином кого-то. Естественно это далеко не каждый. Опуская очевидные соображения, для разминки каждый может проделать их самостоятельно, назовем человека, который не только в действительности имеет право легально назвать человека преступником, а даже фактически обязан делать это. Я имею в виду непосредственного начальника, который и определяет, не преступил ли НЕЧТО (т.е. его, или вышестоящего начальника, волю) кто-то из подчиненных ему людей. Начальник начальника применяет это правило относительно меньшего начальника, и т.д.

Таким образом, данное простое и эффективное московское вроде бы частное решение дает средство решения общей проблемы создания жесткой иерархической структуры, на вершине которой находится полубог-получеловек, который НЕ МОЖЕТ преступить в русскоязычной системе понятий. Это означает не что иное, как ликвидацию в сознании носителей русского языка барьера между добром и злом, т.е. человеческой морали, что влечет за собой далеко не только тотальную злодейскость порусскидумающих иерархических оргструктур. Злодейскость, но не преступность...

Чем не важнейшая причина, не так ли, для огромных усилий банды московских убийц и их холуев на украинской земле, повсюду внедрить русский язык?

Перевод с украинского.
По материалам дискуссий в форуме ukr.politics до 1999/11/06

Комент до статті "Структура истории"

http://gidepark.ru/user/Cherepanov/content/915194
Структура истории
Владимир Черепанов написал сегодня в 06:45
[...] завершение Иваном Грозным модернизации России (1565-1584гг.), [...] и завершение Сталиным модернизации советской экономической и политической систем (1929-1937гг.). Осевая дата нынешнего кризиса - 2017 год.
Время "Иосифа/Ивана Грозного" наступает в 2015/2016гг.

Це далеко не перше з намагань "обгрунтувати" нові гігантські московські убивства. Обговорення одного з таких раніших намагань можна подивитись тут: "Четвертый московский рывок" http://gidepark.ru/user/3103313272/content/542166
___
Это далеко не первая из попыток "обосновать" новые гигантские московские убийства. Обсуждение одной из таких ранних попыток можно посмотреть здесь: "Четвертый московский рывок" http://gidepark.ru/user/3103313272/content/542166

Олександр Франчук