Щодо сподівань, що бандерівці - це не український народ
Московське керівництво в 1947 передчасно припинило третій голодомор тому, що розуміло, що коли продовжити, і це при повному московському контролі над українською землею, то весь український народ стане бандерівцями - якраз тими бандерівцями, які при навіть порівняно маленькій чисельності такого жаху нагнали на московську банду, що досі при слові "бандерівці" московські холуї, холопи, посіпаки та інша шушера на московській підкормці, кожен раз робить повні штани.
Очевидний тоді для московської банди убивць мінімальний, початковий наслідок такого перетворення українського народу, це повна та остаточна втрата московського контролю над Україною.
Саме цей московський кошмар 1947-го року зараз дуже швидко відбувається, вже практично відбувся на всій українській землі - а саме перетворення всього українського народу на бандерівців, тобто на не просто таких людей, які без жодних вагань готові покласти своє життя за волю рідного народу, а на добре озброєних і підготовлених людей, які без жодних вагань готові покласти своє життя за волю рідного народу.
І що цікаво, цей швидкий, кардинальний та незворотний процес й надалі активно стимулюється усіма доступними московській банді убивць засобами. Це досить таки ясно свідчить на користь давно вже ясного висновку про те, що інтелект покидає, якщо не вже покинув це віковічне, найбільше в світі злочинне оргутворення.
І механізм цього процесу теж вже давненько зрозумілий: коли наприклад в якоїсь людини на службі в московської банди є інтелект, то вона не може не помічати тих величезних потоків, тепер уже ну зовсім не прикритих, тупої брехні на всі боки з Москви. І така людина, якщо в неї є інтелект, не може також не зробити після цього очевидного, примітивного висновку про те, що такі потоки аж ніяк не можуть вести до добра.
У тому числі для його власної особистої персони.
Зауважимо при цьому, що в даному механізмі відтоку інтелекту від московської банди навіть не має значення, є в даного носія інтелекту основи моралі, чи ні - достатньо наявності одного лише тільки інтелекту.
Олександр Франчук
Було: http://maxpark.com/community/90/content/2594709
amonerdis 15 марта 2014, 12:38
Бандеровцы-- это не украинский народ !
___
Относительно надежд, что бандеровцы - это не украинский народ http://maxpark.com/community/90/content/2601116#share
Московское руководство в 1947 преждевременно прекратило третий голодомор потому, что понимало, что если продолжить, и это при полном московском контроле над украинской землей, то весь украинский народ станет бандеровцами - как раз теми бандеровцами, которые при даже сравнительно маленькой численности такого ужаса нагнали на московскую банду , что до сих пор при слове "бандеровцы" московские холуи, холопы, прихвостни и другая шушера на московской подкормке, каждый раз делает полные штаны.
Очевидное тогда для московской банды убийц минимальное, начальное следствие такого преобразования украинского народа, это полная и окончательная потеря московского контроля над Украиной.
Именно этот московский кошмар 1947 года сейчас очень быстро происходит, уже практически состоялся на всей украинской земле - а именно превращение всего украинского народа на бандеровцев, то есть на не просто людей, которые без колебаний готовы положить свою жизнь за волю родного народа, а на хорошо вооруженных и подготовленных людей, которые без колебаний готовы положить свою жизнь за волю родного народа.
И что интересно, этот быстрый, кардинальный и необратимый процесс и в дальнейшем активно стимулируется всеми доступными московской банде убийц средствами. Это довольно ясно свидетельствует в пользу давно уже ясного вывода о том, что интеллект покидает, если не уже покинул это вековечное, крупнейшее в мире преступное оргобразование.
И механизм этого процесса тоже уже давненько понятен: когда например у какого-то человека на службе в московской банды есть интеллект, то он не может не замечать тех огромных потоков, теперь уже ну совсем не прикрытых, тупой лжи во все стороны из Москвы. И такой человек, если у него есть интеллект, не может также не сделать после этого очевидного, примитивного вывода о том, что такие потоки никак не могут вести к добру.
В том числе для его собственной личной персоны.
Заметим при этом, что в данном механизме оттока интеллекта от московской банды даже не имеет значения, имеются у данного носителя интеллекта основы морали, или нет - достаточно наличия одного лишь только интеллекта.
Олександр Франчук
Було: http://maxpark.com/community/90/content/2594709
amonerdis 15 марта 2014, 12:38
Бандеровцы-- это не украинский народ !
...потрібно знати, чому найбільш небезпечною на Землі для життя українців країною є рідна земля українського народу - Україна. Історія вивчення цього питання, починаючи з початку 1999 року тут: http://olexlviv.tripod.com
2014-03-16
2014-03-14
Московська банда убивць - це не російський народ (з рос. перекл.)
Московська банда убивць - це не російський народ
(Такого злочинного утворення... більше не існує?)
Серед зауважень до статті "Свої, сільські" автору цих рядків Олександру Франчуку (Olexandr Franchuk "olexandr@hotmail.com", далі тут – Ole) довелося висловити наступне:
Ole: Технологія московських голодоморних убивств українського народу, починаючи з 1932, була б неможливою без чіткого розподілу суспільства на дві сторони, на тих, хто убиває – виконавців волі московських убивць, і тих, кого убивають – власне український народ. Такий розподіл (стратифікація) був здійснений з допомогою цілого ряду заходів, головним чином само собою убивств, як от розстріляне відродження, коли московські убивці убили майже усіх культурних освітніх і наукових українських діячів, розкуркулення, коли московські убивці убили чи депортували усіх економічно успішних й авторитетних селян, колективізація, коли усі продовольчі запаси українського народу були поставлені під повний московський контроль.
Свої, сільські – це тільки ланка створеного убивцями голодоморного ланцюга, яким московські убивці душили український народ. Хоч і необхідна ланка, але далеко не першопричина всього ланцюга. І скільки б виконавських ланок не було між тим, хто задумав убивство, і жертвою убивства, але убивцею завжди вважався, і буде вважатися той, хто його задумав. У випадку московських голодоморних убивств українського народу це і надалі успішно сьогодні діюче оргутворення московських убивць.
У дописувача форуму ukr.politics "MS", який підписує свої листи "Микола Середа" (далі тут – MS), мешканця США, цілком законно виникло ось таке слушне запитання до автора наведених вище рядків:
MS: Якщо Олександр Франчук вже подав означення виразу "надалі успішне діюче оргутворення московських убивць", ласкаво прошу дати посилання, як також повторити у якомога повному форматі це означення.
Це могла бути моя неуважність, але, хоча останнім часом я бачу цю формулу там, де Олександр Франчук бажає непоіменно назвати головного ворога українського народу, не обвинувачуючи при цьому російський народ як такий (принаймні так я розумію доцільність ужитку цього формулювання) – я чомусь ніде не зауважив ніяких пояснень, як також ані найменшого розвитку цієї ідеї, чи то пак тези.
Що це за оргутворення? Де воно мешкає? За які гроші платить воно за свій хліб з маслом і за свої квартири? Хто є членами? Хто є заправилами? Хто служить йому на середньому та рядовому рівнях? Чи це є якась етнічна група, або група з характеристиками, подібними до етнічної групи? Чи може це щось на зразок Ордену Масонів, або Єзуїтів? Щось на зразок Ал-Каїди? Чи воно підпорядковується Кремлю, чи навпаки, воно підпорядковує Кремль?
Ласкаво прошу не поскупитися з поясненнями.
З огляду як на принциповість самого цього запитання, так і на (в основному) наявність відповіді на нього, наведемо нижче кілька запитань та відповідей стосовно аналогічного, і близьких до нього питань – у вигляді діалогу, який відбувся з 18 по 30 квітня 2002 року, між автором цих рядків й дописувачем форуму ukr.politics "Mykola Sereda", мешканця США, який підписував свої листи "Микола Середа – українець із Сумщини " (далі тут – MС):
_
Ole: ...є ясність, що доки _ніхто_ не взяв на себе вину за організацію і проведення голодоморів; не дав доступу до інформації про те, як це все конкретно робилось і чому; не попросив привселюдно вибачення за учинене, доти є усі підстави цілком обґрунтовано вважати, що злочинне утворення, яке учинило усі ці величезні злочини, готує нові. Замітаючи страшні сліди старих злочинів гігантського масштабу.
MС: На мою думку, такого злочинного утворення, яке учинило ті величезні злочини, про які йшла мова (Розстріляне Відродження, Голодомор і т.п.) і яке мало б готувати нові, більше не існує.
Ole: Якщо Ви помиляєтесь і те утворення все ж таки по досі існує, то Ваше голослівне запевнення, що ні, не існує, – це саме якраз те, що конче потрібне для розгортання подальших дій з боку цього злочинного утворення. Самореклама себе як злочинного утвору жодним чином ніколи раніше не входило і мабуть зараз також не входить у його плани. Я певний, що воно існує.
Для успіху злочинної діяльності без маскування ніяк не обійтися. І коли Ви не маючи жодних для такої заяви підстав запевняєте, що величезне злочинне утворення ні з того ні з сього раптом само по собі не просто призупинило активну діяльність, не просто дещо поміняло методи роботи, збагативши свій досвід новими і новими злочинами, а просто взяло та й і припинило своє існування. Самоліквідувалося, так би мовити. Тихенько та без зайвого галасу саморозпустилося. А велика кількість його людей, які усе життя більше нічим не займалися, а тільки готували безліч сценаріїв злочинів, втілювали їх у реальні дії, користуючись розвинутою спеціально для цього інфраструктурою та готували собі зміну, одного чудового дня ні з того ні з сього зайнялися благочинною (замість злочинної) діяльністю. Разом із щойно вихованим падрастающім пакалєнієм. Разом із розгалуженою агентурною та п'ятиколонною мережею? Чи не забагато виходить єлею? І чи не замало здорового глузду?
Якщо Ваша позиція полягає у тому, що злочинне утворення раніше існувало, але тепер уже ні, то Вам слід пальцем показати на шкалі історії недавню точку, коли те злочинне утворення припинило своє існування. Ну і пояснити причину, чому це воно раптом зникло. Тому що ціна помилки надто висока. Якщо те злочинне утворення, яке зорганізувало голодомори, все ж таки існує, а ми себе давай будемо тішити думкою, що ні, не існує, то уподібнимося тим самим вівцям, які, гнівно бекаючи, чимчикують собі прямісінько на бойню вслід за віртуальним (чи реальним) але бараном.
Порівняно із питанням, продовжує існувати злочинне утворення, яке організувало голодомори в Україні, а чи зникло само по собі, (як роса на сонці), решта питань – просто дріб'язок і надто похідні від нього.
MС: Натомість існує прошарок, клас осіб, котрі походять від цих злочинців, і котрі зловживають Україною і українським народом у нових обставинах. Цей прошарок російськомовних злочинців, нащадків катів і вбивць українського народу, тобто кацапи, самі несуть у собі ознаку того, як їх ідентифікувати – вони і надалі уживають мову іноземних загарбників. Тут між нами різниця не тільки щодо академічності vs. практичності підходу, але мабуть і в тому, що Ви належите до тих, котрі сприймають теорію змов. Автор цих рядків назагал не сприймає, автоматично, теорії заколотів, змов, секретних наперед продуманих планів, приготованих якимись хитромудрими установами. Ні, на мою думку, і з мого досвіду, історія назагал відбувається непередбачувальними кроками, і немає такої сили, яка сама по собі могла б її контролювати.
Ole: Тобто коли Ви особисто чогось не розумієте, то його на Вашу думку нема й не може бути в природі? прямо згадуються рядки "зємлю всю охвативая рАзом відєл всьо что врємєнєм сокрито". Ви словом "академічність" хочете що, принизити спробу розуміти що діється в реальній дійсності? А натомість закликаєте (з надійної схованки) молодих людей цеглою бити серверне обладнання яке не хоче підтримувати українську мову? Підлістю і брехнею підлість та брехню викорінювати? З допомогою тортур заставляти вживати українську мову, хто не бажає?
І що то за теорію змов Ви тут згадуєте? Я вперше про таку чую од Вас. Тут між нами різниця не в академічності. Ви чомусь хотіли б, схоже на те, заваруху обґрунтувати, чим більшу, тим краще. І щоб учасники не надто думали при цьому, що роблять і для чого. Я ж вважаю такий шлях найкоротшим шляхом до чергового знищення української держави.
MС: Також, немає від кого сподіватися визнання вини за Розстріляне Відродження і за Голодомор. Дехто може, сподівається, що існує мовляв, паралель з Німеччиною, яка визнала певну частку вини і то не тільки на словах, але і готівкою (виплати постраждалим). Але до цього Німеччину примусила поразка у війні.
Ole: Бачу що Ви розумієте, що зникнення злочинного утворення у Німеччині обумовлене поразкою у війні. У московського утворення такої поразки нібито не було?
Ole: Оскільки УСЯ інформація про організацію та перебіг голодоморних дійств лежить у Москві,
MС: Це припущення підставово невірне.
Ole: Ви справді думаєте, що у Москві відсутня інформація про організацію та перебіг голодоморів? Як же так сталось, що вона, інформація про те усе, звідти зникла? Поясніть свою думку. А то я і далі (на вашу думку – помилково) вважатиму, незважаючи на Ваше авторитетне запевнення, що таки УСЯ інформація про організацію та перебіг голодоморних дійств лежить саме у Москві, а не десь в іншому місці. А також інформація про справжню мету і справжні причини організації голодоморів.
MС: Інформація про перебіг Голодомору, наприклад, була добре відома на Заході. Але ніхто не порухнув пальцем на захист України.
Ole: Тому Україна повинна могти захищати себе сама. Видно вже так заведено, що кожен народ турбується перш за все про захист себе, а не інших народів. А порожні ілюзії, що десь хтось переживатиме за безпеку українського народу, слід здати на склад безплідних сподівань. Усі народи, які досягли безпеки, досягли її не тому, що Захід чи ще хтось дуже ворушив пальцем на його захист, а завдяки власним зусиллям.
Хоч на Заході й знали про голодомори, але УСЯ інформація про них може бути тільки у організаторів цих злочинів, тобто в Москві. А продовження приховування інформації про голодомори красномовно свідчить про те, що злочинне утворення, яке їх учинило, не тільки продовжує існувати й тепер, але й має достатньо засобів, щоб успішно перепиняти численні витоки інформації про них. Сліди тих грандіозних злочинів такі величезні, що тільки для нерозповсюдження інформації про них не обійтися без постійного виконування мабуть ну дуже не малої роботи.
Ole: неважко вичислити, звідки на Україну падає тінь убивці, який усіляко роздуває тут то американську загрозу, то яке он страшенне та аморальне життя в розвинутих капіталістичних країнах, то ще усіляке різне фуфло нам пропонує. У той же час готуючи – геть усі ознаки такої підготовки є, нові акти своєї величезномасштабнозлочинної діяльності, і то саме якраз в основному в Україні.
MС: Те що відбувається в Україні на шкоду України, напевно є наслідком діяльності ворожої кацапської п'ятої колони.
Ole: П'ята колона тому й називається п'ятою, що десь є перші чотири. П'ята колона без першої, другої, третьої і четвертої не має шансів ні на що. П'ята колона починає свою діяльність за указівкою керівників перших чотирьох, а не за власною ініціативою. Ріст активності п'ятої колони мабуть свідчить що перші чотири вже на марші...
MС: Довідка: в російській мові є приповідка, "Клин клином вишибают".
Ole: Невдала аналогія, і вживана Вами не вперше. Я ж як і раніше й надалі вважаю, що підлість та брехню ними ж знищити принципово неможливо. Та й і приповідки існують різні, ось наприклад: "У боротьбі проти дракона найголовніше – це не стати самому драконом". Коли боротися проти підлих й брехливих покидьків з допомогою підлості та брехні, то результат боротьби вже не залежатиме від того, а хто переміг. Це завжди буде перемога підлості і брехні.
MС: Також, і в російській і в інших мовах існує порада, не тратити непотрібно енергії на винахід велосипеда. Складаємо ці дві аксіоми разом, і виходить, що немає потреби витрачати час на психоаналіз кацапських злочинців. До них слід лише застосувати винайдений ними, не велосипед, а метод вивчення мов. Вибивати з них язык і вчити їх загальнозрозумілій мові, їхніми же методами. Єдині методи, які вони зрозуміють і сприймуть.
Ole: Допустіть на хвильку, що Ви помиляєтесь у своєму висновку про припинення існування злочинного утворення, яке організувало в Україні голодомори та інші злочинні діяння. Тобто припустімо що злочинна зграя існує й надалі, збагачена величезним досвідом проведення своїх грандіозних злочинів та їх прикриття, і чекає, шукає, та допомагає появі сприятливої нагоди для розгортання кривавих подій в Україні з метою усунути прикре непорозуміння з назвою "Незалежна Українська Держава".
Тоді реалізація пропагованих Вами методів перетворюються буквально автоматично ось у якраз дану бажану нагоду. Без практично жодного шансу для українського народу.
Голодомори й Розстріляне Відродження – це далеко не єдині злочинні діяння злочинного утворення, маліна якого знаходиться у Москві. Величезний досвід проведення різноманітномасштабних злочинних операцій давно нагромаджений і готовий до використання в будь-яку хвилину. Великі маси добре керованих посіпак (п'ята колона) завжди напоготові прийняти участь в будь-яких добре скоординованих акціях. Напоготові вже розроблені численні сценарії на всі випадки. І т. д. і т. п.
Тобто Ваші пропозиції – буквально дорогоцінна знахідка для цих людей. І не грає ролі, чи це Ви з добрих міркувань помиляєтесь, чи зі злих не помиляєтесь. Результат на жаль той самий...
Ole: Якщо Ваша позиція полягає у тому, що злочинне утворення раніше існувало, але тепер уже ні, то Вам слід пальцем показати на шкалі історії недавню точку, коли те злочинне утворення припинило своє існування.
MС: Гаразд. Якщо пальцем, то на мою думку, слід вказати на 16 липня 1990 року, коли Українська РСР проголосила суверенітет. А перед цим, за пару тижнів (але я чітко не пригадую докладної дати) проголосила свій суверенітет Російська Радянська Соціалістична Федеративна Республіка.
Ole: Величезне злочинне утворення, яке складається з людей – разом із їх знаннями, намірами, величезними засобами (...) через проголошення Українською РСР суверенітету припинило своє існування??
Та у Москві від проголошення Українською РСР суверенітету зміни були мабуть на порядок менші, ніж як у Вашингтоні бувають що чотири роки (чи що вісім років) після переобрання президента.
Схоже що тут навіть аналогії із змією, яка поміняла шкіру, будуть надмірні. Більш точні будуть напевно такі, як от скажімо – як тільки Микола поміняв светра, то він уже перестав бути Микола.
Коли Ви дурите тільки сам себе, то це таке – кожен має право думкою радіти. Але коли Ви пропонуєте свої безглузді висновки, та ще й разом з рекомендаціями, що робити, які ґрунтуються на тих безглуздих висновках, то це вже має дещо менш привабливий вигляд.
Ole: Для цього злочинцям потрібно що найперше, то це і надалі не допускати, як це їм весь час раніше цілком вдавалося робити, не допускати щоб величезні злочини стали фактом суспільної свідомості. Тобто щоб злочини не стали широко відомі та визнані усіма. Визнані не як трагічєскіє ошибкі. Не як пєрєгіби на мєстах. Не як щось випадкове. А як злочини – добре продумані, підготовані і виконані. Ось що потрібно убивцям, щоб без перешкод готувати нові убивства. Їм потрібна темнота.
MС: Добре сказано. Тільки злочинці – вони не десь там закордоном. Вони, кацапи – в Україні, і їх легко пізнати – вони уживають мову іноземних загарбників.
Ole: Простота Вашого принципу упізнавання злочинців за мовною ознакою на жаль не є ознакою його вірності. І щоб це зрозуміти, не треба академічних міркувань. Досить просто кілька днів провести в Україні і на власні очі побачити повно фактів, які заперечують цей висмоктаний з пальця принцип.
MС: Вашими засліпленими від жаху очима Ви бачите одне. А факти демонструють інше.
Вкажіть, будь ласка, пальцем на злочинців, котрі Вас аж так от залякали.
Ole: О, прямо заляканими, засліпленими від жаху очима? Як це Ви так прозорліво догадалися, Хоробрий Ви Наш, всєгда готовий сміливо жертвувати юнаками по інший бік океану?
MС: Я був юнаком в Україні, і не боявся можливості стати жертвою. Два моїх брати стали жертвами. Як також, загинули у боротьбі за Україну два мої діди, два дяді (один по материнській лінії, другий по батьковій), а числа двоюрідних братів і інших віддаленіших родичів, котрі загинули в боротьбі, або стали невинними жертвами, не можу навіть назвати, забагато, і не про всіх знаю.
Ole: Вашим згадкам про те, як Ви юнаком були, можна вірити, а можна ні, але коли додати Ваші дві теперішні брехні, (першу про відсутність злочинного утворення, яке організувало голодомори в Україні та інші злочини в різних краях, та другу про мовний критерій ворога), і предметно й повністю зовсім неакадемічно глянути, а що Ви маєте на мушці свого дуплету, то легко можна розрізнити так би мовити двох зайців одночасно.
Перший головний – це державність українського народу. У вигляді хоч би спершу розриву на шматки держави за переважномовною ознакою.
І другий – це запальні молоді люди, готові покласти своє життя за волю українського народу.
Не надто важко зрозуміти, а для кого ж так треба ці дві цілі конче вразити. А ще стає зрозумілим заодно, чому це у Вас не знайшлося спільної мови з українськими організаціями у краях Вашого тепер перебування.
MС: Звідки з'явився цей продукт Вашої уяви?
Замість того, щоб назвати, врешті, ту організацію чи установу, про яку Ви пишете, Ви приписуєте мені чортізнащо, аби лише подати на гора якусь єрунду про не ясно навіть що. Звідки у нашій розмові з'явився цей "вигляд" "розриву на шматки держави за переважномовною ознакою"? Що це за беліберда?
Ідіть відпочиньте...
Ole: Беліберда, продукт уяви? Якщо для Вас елементарна логіка – це беліберда, то чОго Ви хочете добитись?
Ось наприклад Ви стверджуєте, що від проголошення Української держави природа того, що контролює державну машину Росії, докорінно змінилася. Тобто раніше московська державна машина десятки (принаймні десятки) років була спрямована на реалізацію злочинних планів, у тому числі проти українців, а після проголошення державної незалежності Україною злочинний утвір раптом перестав існувати. І що ж змінилося? Що сталося такого, щоб можна було зробити подібний висновок? Може що КПСС трансформувалась у дрібніші партії? Може що відбувся відхід від комуністичної ідеології на державному рівні? Та просто смішно про це все говорити. Уся кадрова, силова, інформаційна, – уся інфраструктура як в цілому, так і в кожній з окремо взятих частин лишилася без жодних суттєвих змін. Якщо не вважати за суттєві зміни вихід старших на пенсію і заміну їх молодшими вихованцями. А ідеологія для мас завжди була ширмою, яку можна при потребі легко поміняти на модернішу. На таку, як треба.
[Ole: І другий – це запальні молоді люди, готові покласти своє життя за волю українського народу. Не надто важко зрозуміти, а для кого ж так треба ці дві цілі конче вразити.]
MС: Шо це за нісенітниця? У Вас шо, марення, що всі довкола – чиїсь агенти, і готують Вам хану?
Ole: Я тільки прослідкував, що би було у випадку не приведи Господь реалізації Ваших ідей про відсутність тепер традиційних як завжди раніше злочинних намірів Москви щодо України й українців та мовну ознаку ворога. І що Москва розчулено спостерігала би за розправою над російськомовними в Україні, замість використати слушну нагоду для втручання з благородною метою наведення демократії і порядку. А не намагався зрозуміти Вашу мотивацію. Ідіотські ідеї при наявності відсутності бачення реальної дійсності тягнуть за собою не пропаговані автором ідіотських ідей наслідки, (незалежно від мотивації автора ідіотської ідеї) а такі наслідки, які будуть продиктовані реальною розкладкою сил – у випадку спроби реалізації даної ідіотської ідеї.
MС: Ви так і не вказали на "злочинне утворення", яке, як можна зрозуміти з усіх Ваших попередніх виступів, продовжує існувати.
З мого боку, я вказав на те, яке колись існувало. І також аргументовано вказав на сучасну загрозу, яка походить від нащадків колишніх виконавців геноциду.
Моя теза була висловлена не раз, прошу переглянути, якщо Ваша ласка. Критерій: "ужиток мови іноземних загарбників – ознака зради" Вам не подобається? Пропонуйте кращий.
Ole: Мені чомусь не знаю чому цілком очевидним видавався та природним інший критерій. Але раз це не очевидно хоч для когось, то прошу, ось:
"Брехливість і підлість – ознака ворога"
Українському народу нема з чим ховатися і нема потреби брехати та викручуватися. І за це він заплатив дуже і дуже дорогу ціну. А доказів того, що російськомовність далеко не завжди тягне за собою брехливість та підлість, повнісінько і то не тільки у реальному житті, а й навіть у даному форумі. Як і те, що у багатьох російськомовних учасників даного форуму нема жодної симпатії до деяких брехливих та підлих покидьків, присутніх у цьому форумі, незважаючи на їх російськомовність і намагання "захищати" інтереси росіян. (Насправді ж той "захист" не що інше, як намагання покидьків натравити на росіян інші народи шляхом протиставлення наприклад усього російського усьому українському).
Разом з тим навколо українського народу тими підлими і брехливими покидьками різних народів нагромаджені такі величезні завали зловонної брехні, що нема мабуть нічого більш актуального за потребу їх розчистити.
MС: З Вашого боку, бачимо якісь приглушені згадки про якусь міфічну грізну ворожу установу чи організацію. Назвіть її, будь ласка, вкажіть на її координати.
MС: Назвіть ту жахливу організацію, про яку Ви пишете. Інакше я вважаю цю розмову вичерпаною. Шкода Вашої енергії, яку витрачаєте безпідставно.
Ole: Жодного разу я не писав про "жахливу організацію". Чи про "грізну ворожу установу чи організацію". Але потроху довелося майже звикнути що деякі шановні учасниці та учасники даного форуму, не будемо показувати пальцями, досить таки регулярно приписують мені свою власну словотворчість.
Що ж стосується злочинного утворення, про яке я постійно згадую і факт існування якого Ви заперечуєте, то раз Ви так наполягаєте, я спробую деталізувати свою позицію у цьому питанні. Прояснити свою позицію так ясно, як звісно зможу. Цілком можливо що це може бути цікавим не тільки Вам.
Хоч сама постановка питання – "показати, назвати, вказати на координати" злочинного утворення, яке давно би щезло, якби не вміло добре ховатися, як до речі кожне без винятку злочинне утворення, сама постановка питання з боку людини, яка сама у більшості випадків не змогла би "показати, назвати, вказати на координати" навіть кишенькового злодія, який наприклад 20 секунд тому стибрив його гаманця в людному місці, помітно кульгає така постановка питання на обидві ноги. (А поліцай Вам "коректно" вказує, що якщо Ви "показати, назвати, вказати на координати" злодія на його вимогу точно не зможете, то очевидно що злодія того уже не існує в природі, тим більше що він цілком можливо уже встиг змінити светра і навіть на що вже одягнути кепочку.)
Але разом з тим питання про те, існує реально _зараз_ злочинне утворення, яке зовсім не так уже й давно зуміло абсолютно без жодної кари здійснити низку грандіозних та безліч величезних, великих, середніх та дрібних злочинів, чи вже воно не існує, має надто велике значення, щоб не спробувати хоч трохи прояснити туман, у напусканні якого найбільша зацікавленість якраз очевидна з боку усіх без винятку злочинців. Так завжди було, є – і буде й надалі мабуть, що злочинна діяльність без попереднього надурювання потенційних жертв обходитись в основному не може ніяк.
Якщо почати з голодоморів 20-го сторіччя в Україні, то їх штучність очевидна кожному, хто хоч трохи цікавився навіть тією куцою інформацією, яка доступна всупереч інформаційному вакууму навколо них. Особливо цей вакуум з різних причин стосується голодомору 46-47.
Цей інформаційний вакуум мабуть не набагато менш штучний тепер, аніж самі голодомори тоді. Тобто мільйони людей були убиті, плани того вбивання заздалегідь ретельно готувалися, ролі хто що має при цьому робити розписувалися. В процесі виконання задуманого злочину поспіхом вносились корективи, як от відомий закон про колоски, датований початком серпня-32, коли вилучення усього їстівного йшло вже повним ходом, аж тут виявилося що багато з тих, хто не хотів умирати, збирають колоски в стерні після збору врожаю. Ясно що слід було негайно відсікти такий шлях до життя. А блокада українських сіл військами НКВД? Цих фактів безліч. І не для того я згадую про ті факти, щоб нагадати їх Вам. А для того, щоб нагадати про те, що:
– архівна інформація про них приховується Москвою _зараз_, а підтверджень про знищення тих архівів у Вас нема, та й і який сенс знищувати цінну інформацію, яка ще не раз може згодитися в подальшій злочинній діяльності, коли є чудова можливість просто долучити її до величезної маси вже надійно раніше захованої такої,
– потоки свідчень з місць подій успішно перекриваються _зараз_. Де хоч одне поховання з тих, яких безліч (мабуть не одне біля кожного з великих і малих міст)? Де хоч один памятник на хоч одному похованню хоч одного з голодоморів?
– жодних слів з приводу "нам шкода, що так сталося..." з боку Москви нема _зараз_, а офіційним правонаступником СССР тим часом є Росія, (тобто Москва) – з усіх без винятку питань,
– жодних вимог з боку державних структур України до Москви, як правонаступника СССР – пояснити, дати інформацію, вибачитись зрештою – нема _зараз_, і цей списочок дій _тепер_ з боку цілком і повністю успішно існуючого злочинного утвору з центром у Москві та філіями в Україні не претендує на повноту, навіть на якусь серйозну початковість. Із наявності злочинів, з відсутності жодної навіть якоїсь маленької кари за них, з наявності зовсім не кволих зусиль для приховування тих злочинів і так далі і тому подібного скільки завгодно робити висновок про зникнення злочинного утвору? Для такого висновку ніяк не обійтися без повної відсутності решток здорового глузду.
Одночасно, як Ви мабуть помітили, (чи хтось інший), я не стверджую, що природа Російської держави злочинна. Я не згоджусь з тим, хто стверджуватиме злочинність російського народу. Чи якогось іншого народу. Більше того, я не збираюся стверджувати, що якась із державних чи приватних структур в Росії є злочинною.
Однак наразі я не бачу щоб ще щось хоч частково могло пояснити безліч фактів, окрім реального існування злочинного утворення з величезними традиціями і центром у Москві і то зараз, і то тепер. Сліди злочинів мабуть свідчать про наявність злочинця. А відсутність жалю з боку Російської держави з приводу учинених раніше з допомогою її механізмів злочинів свідчить про подальшу підконтрольність цієї держави, про її й надалі керованість тим же самим злочинним утвором.
Яка ж природа того злочинного утвору і який механізм маніпуляції ним Російською державою – це вже поле для гадань. В разі успішного злочинного діяння це завжди стандарт, а саме з успішним виконанням великої кількості злочинів ми маємо справу.
Чи то подібно до того, як громадянське суспільство в нормальній країні має контроль над державою так московський злочинний утвір контролює державні структури Росії (а також мабуть значною мірою й України та інших постсовєтскіх країн).
А чи існує закрита нечисленна каста з жорсткими правилами попадання в її склад, діяльність якої базується на особливо цінній інформації, яка з прадавніх часів надійно оберігається десь у наприклад кремлівських підземеллях, а засвітити ту інформацію означало б дощенту зруйнувати систему брехні і втратити численні важелі впливу, що грунтуються на ній.
Чи може структура того утвору поєднує перше з другим.
Чи то ще щось інше – уява бідніша за реальність. Однак що би воно там не було, але на жаль щось воно там є, щось давнє, брудне, темне – і ховається, денне світло для цієї погані – моментальна загибель.
Про що ж більш предметно можна вести мову, то це про ознаки якогось призупинення діяльності того злочинного утвору. Якщо Російська держава вийде з-під тотального контролю московського злочинного утвору і визнає раніше скоєні злочини і дасть можливість розібратися в дійсних причинах і меті організації голодоморів в Україні, тоді так. Без такого кроку з боку Російської держави не може не бути ясно, що злочинне утворення і надалі цілком і повністю контролює Російську державу, готуючись до нових і нових злочинів. А інакше навіщо той контроль, тільки щоб замітати сліди старих злочинів? Не ті амбіції. Гордість – це ж коли тебе всі бояться?
І яка може бути довіра в народу до держави, коли за усмішками та дружніми поцілунками державних діячів України і Росії просвічують рештки мільйонів безневинних підло убитих закопаних у подосі невідомих могильниках на околиці кожного міста в Україні українців? Разом із тими невинно убитими мільйонами чоловіків, жінок, старих і дітей лежить там закопана і довіра недоубитого народу до (чи своєї?) держави. Без повноцінного людського вшанування тих мільйонів невинно замордованих диявольським методом наших людей неможливе відродження національної, людської гідності. Вони ж усі тут, з нами. Усі вони були чудові люди, більшість з яких до останнього подиху не вірили, судячи по собі, що це їх отак можуть убивати, одночасно з проголошенням гасел про братерство, рівність і щастя всіх народів. Повага до них – це не щось інше, це повага до самих себе.
Ви домагались щоб я указав точні координати згадуваного мною злочинного утворення? Вибачайте, коли не так точно указав, як Ви хотіли.
Квітень 2002 – вересень 2007
___
Московская банда убийц - это не русский народ
(Такого преступного образования ... больше не существует?)
Среди замечаний к статье "Свои, сельские" автору этих строк Олександру Франчуку (Olexandr Franchuk "olexandr@hotmail.com", далее здесь - Ole) довелось высказать следующее:
Ole: Технология московских голодоморных убийств украинского народа, начиная с 1932, была бы невозможна без четкого деления общества на две стороны, на тех, кто убивает - исполнителей воли московских убийц, и тех, кого убивают - собственно украинский народ. Такое распределение (стратификация) был осуществлен с помощью целого ряда мер, главным образом само собой убийств, вроде расстрелянного возрождения, когда московские убийцы убили почти всех культурных образовательных и научных украинских деятелей, раскулачивания, когда московские убийцы убили или депортировали всех экономически успешных и авторитетных крестьян, коллективизация, когда все продовольственные запасы украинского народа были поставлены под полный московский контроль.
Свои сельские - это только звено созданной убийцами голодоморной цепи, которой московские убийцы душили украинский народ. Хоть и необходимое звено, но далеко не первопричина всей цепи. И сколько бы исполнительских звеньев не было между тем, кто задумал убийство, и жертвой убийства, но убийцей всегда считался, и будет считаться тот, кто его задумал. В случае московских голодоморных убийств украинского народа это и в дальнейшем успешно сегодня действующее оргобразование московских убийц.
В участника форума ukr.politics "MS", который подписывает свои письма "Микола Середа" (далее здесь - MS), жителя США, вполне законно возник вот такой резонный вопрос к автору приведенных выше строк:
MS: Если Олександр Франчук уже подал определение выражения "и в дальнейшем успешное действующее оргобразование московских убийц", милости прошу дать ссылку, как также повторить в как можно более полном формате это определение.
Это могла быть моя невнимательность, но, хотя в последнее время я вижу эту формулу там, где Олександр Франчук желает непоименно назвать главного врага украинского народа, не обвиняя при этом русский народ как таковой (по крайней мере так я понимаю целесообразность употребления этой формулировки) - я почему-то нигде не заметил никаких объяснений, как также ни малейшего развития этой идеи, то бишь тезиса.
Что это за оргобразование? Где оно живет? За какие деньги платит оно за свой хлеб с маслом и за свои квартиры? Кто члены? Кто является заправилами? Кто служит ему на среднем и рядовому уровнях? Или это какая-то этническая группа или группа с характеристиками, подобными этнической группы? Или может это что-то вроде Ордена Масонов, или Иезуитов? Что-то вроде Ал-Каиды? Или оно подчиняется Кремлю, или наоборот, оно подчиняет Кремль?
Ласково прошу не поскупиться с пояснениями.
С учетом как принципиальности самого этого вопроса, так и на (в основном) наличия ответа на него, приведем ниже несколько вопросов и ответов по отношению к аналогичному, и близких к нему вопросов - в виде диалога, который состоялся с 18 по 30 апреля 2002 года, между автором этих строк и участником форума ukr.politics "Mykola Sereda", жителем США, который подписывал свои письма "Микола Середа - українець із Сумщини" (далее здесь - MС):
_
Ole: ...есть ясность, что пока _нихто_ не взял на себя вину за организацию и проведение голодоморов; не дал доступа к информации о том, как это все конкретно делалось и почему: не попросил публично прощения за содеянное, до тех пор есть все основания вполне обоснованно считать, что преступное образование, которое учинило все эти огромные преступления, готовит новые. Заметая страшные следы старых преступлений гигантского масштаба.
MС: По моему мнению, такого преступного образования, которое учинило те огромные преступления, о которых шла речь (Расстрелянное Возрождение, Голодомор и т.п.) и которое должно было бы готовить новые, более не существует.
Ole: Если Вы ошибаетесь и то образование все же по сей день существует, то Ваше голословное заверение, что нет, не существует, - это именно как раз то, что абсолютно необходимо для развертывания дальнейших действий со стороны этого преступного образования. Самореклама себя как преступного образования никак никогда раньше не входила и видимо сейчас также не входит в его планы. Я уверен, что оно существует.
Для успеха преступной деятельности без маскировки никак не обойтись. И когда Вы не имея никаких для такого заявления оснований утверждаете, что огромное преступное образование ни с того ни с сего вдруг само по себе не просто приостановило активную деятельность, не просто несколько поменяло методы работы, обогатив свой опыт новыми и новыми преступлениями, а просто взяло и и прекратило свое существование. Самоликвидировалось, так сказать. Тихонько и без лишнего шума самораспустилось. А большое количество его людей, которые всю жизнь больше ничем не занимались, а только готовили множество сценариев преступлений, воплощали их в реальные действия, пользуясь развитой специально для этого инфраструктурой и готовили себе смену, в один прекрасный день ни с того ни с сего занялись благотворительной (вместо преступной) деятельностью. Вместе с только что воспитанным "падрастающим пакалением". Вместе с разветвленной агентурной и пьятиколонною сетью? Не многовато ли выходит елея? И не слишком мало здравого смысла?
Если Ваша позиция заключается в том, что преступное образования ранее существовало, но теперь уже нет, то Вам следует пальцем показать на шкале истории недавнюю точку, когда то преступное образование прекратило свое существование. Ну и объяснить причину, почему это оно вдруг исчезло. Потому что цена ошибки слишком высока. Если то преступное образование, которое организовало голодоморы, все же существует, а мы себя давай тешить мыслью, что нет, не существует, то уподобимся тем самым овцам, которые, гневно блея, шагают себе прямо на бойню вслед за виртуальным (или реальным) но бараном.
По сравнению с вопросом, продолжает существовать преступное образование, что организовало голодоморы в Украине, или исчезло само по себе (как роса на солнце), остальные вопросы - просто мелочь и слишком производны от него.
MС: Зато существует прослойка, класс лиц, происходящих от этих преступников, и злоупотребляющих Украиной и украинским народом в новых обстоятельствах. Эта прослойка русскоязычных преступников, потомков палачей и убийц украинского народа, то есть кацапы, сами несут в себе признак того, как их идентифицировать - они и далее употребляют язык иностранных захватчиков. Здесь между нами разница не только по академичности vs. практичности подхода, но видимо и в том, что Вы относитесь к тем, которые воспринимают теорию заговоров. Автор этих строк в целом не воспринимает, автоматически, теории мятежей, заговоров, секретных заранее продуманных планов, приготовленных какими-то хитроумными учреждениями. Нет, по моему мнению, и по моему опыту, история в целом происходит непредусмотренными шагами, и нет такой силы, которая сама по себе могла бы ее контролировать.
Ole: То есть когда Вы лично чего-то не понимаете, то его по Вашему мнению нет и не может быть в природе? прямо вспоминаются строки "землю всю охвативая РАЗОМ видел все что временем сокрыто". Вы словом "академичность" хотите что, унизить попытку понимать что происходит в реальной действительности? А взамен призываете (с надежного укрытия) молодых людей кирпичом бить серверное оборудование которое не хочет поддерживать украинский язык? Подлостью и ложью подлость и ложь искоренять? С помощью пыток заставлять употреблять украинский язык, кто не желает?
И что это за теорию заговоров Вы здесь упоминаете? Я впервые о такой слышу от Вас. Здесь между нами разница не в академичности. Вы почему-то хотели бы, похоже на то, заваруху обосновать, чем бОльшую, тем лучше. И чтобы участники не слишком думали при этом, что делают и для чего. Я считаю такой путь кратчайшим путем к очередному уничтожению украинского государства.
MС: Также, не от кого надеяться признания вины за Расстрелянное Возрождение и за Голодомор. Кое-кто может, надеется, что существует мол, параллель с Германией, которая признала определенную долю вины и не только на словах, но и наличными (выплаты пострадавшим). Но к этому Германию заставило поражение в войне.
Ole: Вижу Вы понимаете, что исчезновение преступного образования в Германии обусловлено поражением в войне. У московского образования такого поражения будто бы не было?
Ole: Поскольку ВСЯ информация об организации и ходе голодоморных действ лежит в Москве,
MС: Это предположение базово неверно.
Ole: Вы действительно думаете, что в Москве отсутствует информация об организации и ходе голодоморов? Как же так случилось, что она, информация о том всем, оттуда исчезла? Объясните свое мнение. А то я и дальше (по вашему мнению - ошибочно) буду считать, несмотря на Ваше авторитетное заверение, что все-таки ВСЯ информация об организации и ходе голодоморных действ лежит именно в Москве, а не где-то в другом месте. А также информация о настоящей цели и истинных причинах организации голодоморов.
MС: Информация о ходе Голодомора, например, была хорошо известна на Западе. Но никто не шевельнул пальцем на защиту Украины.
Ole: Поэтому Украина должна быть в состоянии защищать себя сама. Видно уж так заведено, что каждый народ беспокоится прежде всего о защите себя, а не других народов. А пустые иллюзии, что где-то кто-то будет переживать за безопасность украинского народа, следует сдать на склад бесплодных надежд. Все народы, достигшие безопасности, достигли ее не потому, что Запад или еще кто-то очень шевелил пальцем на его защиту, а благодаря собственным усилиям.
Хотя на Западе и знали о голодоморах, но ВСЯ информация о них может быть только у организаторов этих преступлений, то есть в Москве. А продолжение сокрытия информации о голодоморах красноречиво свидетельствует о том, что преступное образование, их совершившее, не только продолжает существовать и теперь, но и имеет достаточно средств, чтобы успешно пресекать многочисленные утечки информации о них. Следы тех грандиозных преступлений такие огромные, что только для нераспространения информации о них не обойтись без постоянного выполнение видимо ну очень не малой работы.
Ole: нетрудно вычислить, откуда на Украину падает тень убийцы, который всячески раздувает тут то американскую угрозу, то какая вон страшная и аморальная жизнь в развитых капиталистических странах, то еще всякое разное фуфло нам предлагает. В то же время готовя - совершенно все признаки такой подготовки есть, новые акты своей огромномасштабнопреступной деятельности, и то именно в основном в Украине.
MС: Происходящее в Украине в ущерб Украине, наверное является следствием деятельности вражеской кацапской пятой колонны.
Ole: Пятая колонна потому и называется пятой, что где-то есть первые четыре. Пятая колонна без первой, второй, третьей и четвертой не имеет шансов ни на что. Пятая колонна начинает свою деятельность по указанию руководителей первых четырех, а не по собственной инициативе. Рост активности пятой колонны видимо свидетельствует что первые четыре уже на марше...
MС: Справка: в русском языке есть пословица, "Клин клином вишибают".
Ole: Неудачная аналогия, и применяемая Вами не впервые. Я же по-прежнему продолжает считать, что подлость и ложь ими же уничтожить принципиально невозможно. Да и присказки существуют разные, вот например: "В борьбе против дракона самое главное - это самому не стать драконом". Когда бороться против подлых и лживых отбросов при помощи подлости и лжи, то исход борьбы уже не будет зависеть от того, а кто победил. Это всегда будет победа подлости и лжи.
MС: Также, и в русском и в других языках существует совет, не тратить энергии на изобретение велосипеда. Составляем эти две аксиомы вместе, и получается, что нет необходимости тратить время на психоанализ кацапских преступников. К ним следует только применить изобретенный ими, не велосипед, а метод изучения языков. Выбивать из них язык и учить их общепонятному языку, их же методами. Единственным методом, которые они поймут и воспримут.
Ole: Допустите на минуту, что Вы ошибаетесь в своем заключении о прекращении существования преступного образования, которое организовало в Украине голодоморы и другие преступные деяния. То есть допустим что преступная шайка существует и впредь, обогащенная огромным опытом проведения своих грандиозных преступлений и их прикрытия, и ждет, ищет, и помогает появлению благоприятной возможности для развертывания кровавых событий в Украине с целью устранить досадное недоразумение под названием "Независимая Украинская Держава".
Тогда реализация пропагандируемых Вами методов превращаются буквально автоматически вот в раз эту желаемую возможность. Без практически никаких шансов для украинского народа.
Голодоморы и Расстрелянное Возрождение - это далеко не единственные преступные деяния преступного образования, малина которого находится в Москве. Огромный опыт проведения разномасштабных преступных операций давно накопленный и готов к использованию в любую минуту. Большие массы хорошо управляемых прихвостней (пятая колонна) всегда наготове принять участие в любых хорошо скоординированных акциях. Начеку и уже разработаны многочисленные сценарии на все случаи. И т. д. и т. п.
То есть Ваши предложения - буквально драгоценная находка для этих людей. И не играет роли, это Вы с добрых соображений ошибаетесь, или из злых не ошибаетесь. Результат к сожалению тот же...
Ole: Если Ваша позиция заключается в том, что преступное образования ранее существовало, но теперь уже нет, то Вам следует пальцем показать на шкале истории недавнюю точку, когда то преступное образование прекратило свое существование.
MС: Ладно. Если пальцем, то, по моему мнению, следует указать на 16 июля 1990 года, когда Украинская ССР провозгласила суверенитет. А перед этим, за пару недель (но я четко не помню подробной даты) провозгласила свой суверенитет Российская Советская Социалистическая Федеративная Республика.
Ole: Огромное преступное образование, состоящее из людей - вместе с их знаниями, намерениями, огромными средствами (...) через провозглашение Украинской ССР суверенитета прекратило свое существование?
Да в Москве от провозглашения Украинской ССР суверенитета изменения были пожалуй на порядок меньшие, чем как в Вашингтоне бывают что четыре года (или восемь лет) после переизбрания президента.
Похоже что здесь даже аналогии со змеей, которая поменяла кожу, будут чрезмерны. Более точны будут наверняка такие, как вот скажем - как только Николай поменял свитера, то он уже не является Николай.
Когда Вы обманываете только сам себя, то это такое - каждый имеет право мыслью радоваться. Но когда Вы предлагаете свои нелепые выводы, да еще и вместе с рекомендациями, что делать, основанные на тех нелепых выводах, то это уже имеет несколько менее привлекательный вид.
Ole: Для этого преступникам нужно что прежде всего, то это и в дальнейшем не допускать, как это им все время раньше вполне удавалось делать, не допускать чтобы огромные преступления стали фактом общественного сознания. Т.е. чтобы преступления не стали широко известны и признаны всеми. Признаны не как трагические ошибки. Не как перегибы на местах. Не как нечто случайное. А как преступления - хорошо продуманные, подготовленные и выполненные. Вот что нужно убийцам, чтобы без помех готовить новые убийства. Им нужна темнота.
MС: Хорошо сказано. Только преступники - они не где-нибудь заграницей. Они, кацапы - в Украине, и их легко узнать - они употребляют язык иностранных захватчиков.
Ole: Простота Вашего принципа опознавания преступников по языковому признаку к сожалению не является признаком его верности. И чтобы это понять, не надо академических соображений. Достаточно просто несколько дней провести в Украине и воочию увидеть полно фактов, которые отрицают этот высосанный из пальца принцип.
MС: Вашими ослепленными от ужаса глазами Вы видите одно. А факты демонстрируют другое.
Укажите, пожалуйста, пальцем на преступников, что Вас настолько запугали.
Ole: О, прямо запуганными, ослепленными от ужаса глазами? Как это Вы так прозорливо догадались, Храбрый Вы Наш, всегда готовый смело жертвовать юношами по другую сторону океана?
MС: Я был юношей в Украине, и не боялся возможности стать жертвой. Два моих брата стали жертвами. Как также, погибших в борьбе за Украину два моих деда, два дяди (один по материнской линии, второй по отцовской), а числа двоюродных братьев и других отдаленных родственников, погибших в борьбе, или стали невинными жертвами, не могу даже назвать, многовато, и не обо всех знаю.
Ole: Вашим воспоминаниям о том, как Вы юношей были, можно верить, а можно нет, но если сложить Ваши две нынешние лжи (первую об отсутствии преступного образования, которое организовало голодоморы в Украине и другие преступления в разных краях, и вторую о языковом критерии врага ), и предметно посмотреть, а что у Вас на мушке Вашего дуплета, то легко можно различить так сказать двух зайцев одновременно.
Первый главный - это государственность украинского народа. В виде хотя бы сначала разрыва на куски государства по преимущественно-языковому признаку.
И второй - это горячие молодые люди, готовые положить свою жизнь за свободу украинского народа.
Не слишком трудно понять, а для кого же так надо эти две цели очень поразить. А еще становится понятным заодно, почему это у Вас не нашлось общего языка с украинскими организациями в краях Вашего теперь пребывания.
MС: Откуда появился этот продукт Вашего воображения?
Вместо того, чтобы назвать, наконец, ту организацию или учреждение, про котором Вы пишете, Вы приписываете мне чортизнащо, только б подать на гора какую-то ерунду про не ясно даже что. Откуда в нашем разговоре появился этот "вид" "разрыва на куски государства по преимущественно-языковому признаку"? Что это за белиберда?
Идите отдохните...
Ole: Белиберда, продукт воображения? Если для Вас элементарная логика - это белиберда, то чего вы хотите добиться?
Вот например Вы утверждаете, что от провозглашения Украинского государства природа того, что контролирует государственную машину России, коренным образом изменилась. То есть раньше московская государственная машина десятки (по крайней мере десятки) лет была направлена на реализацию преступных планов, в том числе против украинцев, а после провозглашения государственной независимости Украиной преступное образование вдруг перестало существовать. И что же изменилось? Что произошло такого, чтобы можно было сделать подобный вывод? Может что КПСС трансформировалась в более мелкие партии? Может что произошел отход от коммунистической идеологии на государственном уровне? Да просто смешно об этом всем говорить. Вся кадровая, силовая, информационная, - вся инфраструктура как в целом, так и в каждой из отдельно взятых частей осталась без существенных изменений. Если не считать существенными изменениями выход старших на пенсию и замену их младшими воспитанниками. А идеология для масс всегда была ширмой, которую можно при необходимости легко поменять на более модерную. На такую, как надо.
[Ole: И второй - это горячие молодые люди, готовые положить свою жизнь за свободу украинского народа. Не слишком трудно понять, а для кого же так надо эти две цели очень поразить.]
MС: Что это за ерунда? У Вас шо, бред, что все вокруг - чьи-то агенты, и готовят Вам хану?
Ole: Я только проследил, что бы было в случае упаси Господь реализации Ваших идей об отсутствии теперь традиционных как всегда раньше преступных намерений Москвы в отношении Украины и украинцев и языковом признаке врага. И что Москва умиленно наблюдала бы за расправой над русскоязычными в Украине, вместо использовать удобный случай для вмешательства с благородной целью наведения демократии и порядка. А не пытался понять Вашу мотивацию. Идиотские идеи при наличии отсутствия видения реальной действительности влекут за собой не пропагандируемые автором идиотских идей последствия, (независимо от мотивации автора идиотской идеи) а такие последствия, которые будут продиктованы реальной раскладкой сил - в случае попытки реализации данной идиотской идеи.
MС: Вы так и не указали на "преступное образование", которое, как можно понять из всех Ваших предыдущих выступлений, продолжает существовать.
С моей стороны, я указал на то, которое когда-то существовало. И также аргументированно указал на современную угрозу, что происходит от потомков бывших исполнителей геноцида.
Мой тезис был высказан не раз, прошу посмотреть, будьте добры. Критерий: "употребление языка иностранных захватчиков - признак измены" Вам не нравится? Предлагайте лучше.
Ole: Мне почему-то не знаю почему вполне очевидным казался и естественным другой критерий. Но раз это не очевидно хоть для кого-то, то прошу, вот:
"Лживость и подлость - признак врага"
Украинскому народу не с чем прятаться и нет необходимости лгать и выкручиваться. И за это он заплатил очень и очень дорогую цену. А доказательств того, что русскоязычность далеко не всегда влечет за собой лживость и подлость, полно и не только в реальной жизни, но даже в этом форуме. Как и то, что во многих русскоязычных участников данного форума нет никакой симпатии к некоторым лживым и подлым отбросам, присутствующим в этом форуме, несмотря на их русскоязычие и попытки "защищать" интересы россиян. (На самом деле та "защита" не что иное, как попытка отбросов натравить на русских другие народы путем противопоставления например всего российского всему украинскому). Вместе с тем вокруг украинского народа теми подлыми и лживыми отбросами разных народов нагромождены такие огромные завалы зловонной лжи, что нет пожалуй ничего более актуального за необходимость их расчистить.
MС: С Вашей стороны, видим какие-то приглушенные упоминания о какой-то мифической грозной враждебной организации или учреждении. Назовите ее, пожалуйста, укажите на ее координаты.
MС: Назовите ту ужасную организацию, о которой Вы пишете. Иначе я считаю этот разговор исчерпанным. Жаль Вашей энергии, которую тратите безосновательно.
Ole: Ни разу не писал про "ужасную организацию". Или про "грозную враждебную организацию или учреждение". Но понемногу довелось почти привыкнуть что некоторые уважаемые участницы и участники данного форума, не будем показывать пальцами, довольно регулярно приписывают мне свою собственную словотворчество.
Что же касается преступного образования, о котором я постоянно вспоминаю и факт существования которого Вы отрицаете, то раз Вы так настаиваете, я попробую детализировать свою позицию в этом вопросе. Прояснить свою позицию так ясно, как смогу. Вполне возможно что это может быть интересным не только Вам.
Хотя сама постановка вопроса - "показать, назвать, указать на координаты" преступного образования, которое давно бы исчезло, если бы не умело хорошо прятаться, как впрочем каждое без исключения преступное образование, сама постановка вопроса со стороны человека, который сам в большинстве случаев не смог бы "показать, назвать, указать на координаты" даже карманника, который например 20 секунд назад стянул его кошелек в людном месте, заметно хромает такая постановка вопроса на обе ноги. (А полицай Вам "корректно" указывает, что если Вы "показать, назвать, указать на координаты" вора по его требованию точно не сможете, то очевидно, что вора того уже не существует в природе, тем более что он вполне возможно уже успел сменить свитер и даже на что уж одеть кепочку.)
Но вместе с тем вопрос о том, существует реально _сейчас_ преступное образование, которое вовсе не так уж и давно сумело абсолютно без никакого наказания осуществить ряд грандиозных и множество огромных, больших, средних и мелких преступлений, или уже оно не существует, имеет слишком большое значение, чтобы не попробовать хоть немного прояснить туман, в напусканни которого наибольшая заинтересованность раз очевидна со стороны всех без исключения преступников. Так всегда было, есть - и будет в дальнейшем очевидно, что преступная деятельность без предварительного обмана потенциальных жертв обходиться в основном не может никак.
Если начать с голодоморов 20-го столетия в Украине, то их искусственность очевидна каждому, кто хоть немного интересовался даже той куцей информацией, которая доступна вопреки информационном вакуума вокруг них. Особенно этот вакуум по разным причинам касается голодомора 46-47.
Этот информационный вакуум видимо не намного менее искусственный теперь, чем сами голодоморы тогда. То есть миллионы людей были убиты, планы того убивания заранее тщательно готовились, роли кто что должен при этом делать расписывались. В процессе выполнения задуманного преступления спешно вносились коррективы, как вот известный закон о колосках, датированный началом августа-32, когда изъятие всей еды шло уже полным ходом, но тут оказалось что многие из тех, кто не хотел умирать, собирают колоски в стерне после сбора урожая. Ясно что следовало немедленно отсечь такой путь к жизни. А блокада украинских сел войсками НКВД? Этих фактов множество. И не для того я вспоминаю о тех фактах, чтобы напомнить их Вам. А для того, чтобы напомнить о том, что:
- архивная информация о них скрывается Москвой _сейчас_, а подтверждений об уничтожении тех архивов в вас нет, и и смысл уничтожать ценную информацию, которая еще не раз может пригодиться в дальнейшей преступной деятельности, когда есть прекрасная возможность просто приобщить ее к огромной массе уже надежно ранее спрятанной такой,
- потоки свидетельств с мест событий успешно перекрываются _сейчас_. Где хоть одно захоронение из тех, которых множество (не одно у каждого из больших и малых городов)? Где хоть один памятник на хоть одном захоронении хоть одного из голодоморов?
- никаких слов по поводу "нам жаль, что так случилось ..." со стороны Москвы нет _сейчас_, а официальным правопреемником СССР между тем есть Россия (то есть Москва) - по всем без исключения вопросам
- никаких требований со стороны государственных структур Украины к Москве, как правопреемнику СССР - объяснить, дать информацию, извиниться наконец - нету _сейчас_, и этот списочек действий _теперь_ со стороны целиком и полностью успешно существующего преступного образования с центром в Москве и филиалами в Украине не претендует на полноту, даже на серьезную начальность. Из наличия преступлений, из отсутствия ни одной даже какой-то маленькой кары за них, из наличия вовсе не слабых усилий для сокрытия тех преступлений и т.д. и тому подобного сколько угодно делать вывод об исчезновении преступного образования? Для такого вывода никак не обойтись без полного отсутствия остатков здравого смысла.
Одновременно, как Вы пожалуй заметили, (или кто-то другой), я не утверждаю, что природа Российского государства преступна. Я не соглашусь с тем, кто будет утверждать преступность русского народа. Или какого-либо другого народа. Более того, я не собираюсь утверждать, что какая-то из государственных или частных структур в России является преступной.
Однако пока я не вижу чтобы еще что-то хоть частично могло объяснить множество фактов, кроме реального существования преступного образование с огромными традициями и центром в Москве и то сейчас, и то теперь. Следы преступлений видимо свидетельствуют о наличии преступника. А отсутствие сожаления со стороны Российского государства по поводу совершенных ранее с помощью ее механизмов преступлений свидетельствует о дальнейшей подконтрольности этого государства, про его и в дальнейшем управляемость тем же преступным образованием.
Какова же природа того преступного образования и механизм манипуляции им Российским государством - это уже поле для гаданий. В случае успешного преступного деяния это всегда стандарт, а именно с успешным выполнением большого количества преступлений мы имеем дело.
То ли подобно тому, как гражданское общество в нормальной стране имеет контроль над государством так московский преступное образование контролирует государственные структуры России (а также видимо в значительной степени и Украины и других постсоветских стран).
Или существует закрытая немногочисленная каста с жесткими правилами попадания в ее состав, деятельность которой базируется на особо ценной информации, которая с древнейших времен надежно оберегается где-то в например кремлевских подземельях, а засветить ту информацию означало бы до основания разрушить систему лжи и потерять многочисленные рычаги влияния, основанные на ней.
Или может структура того образования объединяет первое со вторым.
То ли еще что-то другое - воображение беднее реальности. Однако что бы оно там ни было, но к сожалению нечто оно там есть, что-то древнее, грязное, темное - и скрывается, дневной свет для этой пакости - моментальная гибель.
О чем более предметно можно говорить, так это о признаках какого-то приостановления деятельности того преступного образования. Если Российское государство выйдет из-под тотального контроля московского преступного образования и признает ранее совершенные преступления и даст возможность разобраться в действительных причинах и цели организации голодоморов в Украине, тогда да. Без такого шага со стороны Российского государства не может не быть ясно, что преступное образование и далее целиком и полностью контролирует Российское государство, готовясь к новым и новым преступлениям. А иначе зачем тот контроль, только чтобы заметать следы старых преступлений? Не те амбиции. Гордость - это же когда тебя все боятся?
И какое может быть доверие у народа к государству, когда за улыбками и дружескими поцелуями государственных деятелей Украины и России просвечивают остатки миллионов невинных подло убитых закопанных в по сию пору неизвестных могильниках на окраине каждого города в Украине украинцев? Вместе с теми невинно убитыми миллионами мужчин, женщин, стариков и детей лежит там закопана и доверие недоубитого народа к (своему ли?) государству. Без полноценного людского чествования тех миллионов невинно замученных дьявольским методом наших людей невозможно возрождение национального, человеческого достоинства. Они все здесь, с нами. Все они были замечательные люди, большинство из которых до последнего вздоха не верили, судя по себе, что это их так могут убивать, одновременно с провозглашением лозунгов о братстве, равенстве и счастье всех народов. Уважение к ним - это не что иное, как уважение к самим себе.
Вы добивались чтобы я указал точные координаты упоминавшегося мной преступного образование? Извините, если не так точно указал, как Вы хотели.
Апрель 2002 - сентябрь 2007
(Такого злочинного утворення... більше не існує?)
Серед зауважень до статті "Свої, сільські" автору цих рядків Олександру Франчуку (Olexandr Franchuk "olexandr@hotmail.com", далі тут – Ole) довелося висловити наступне:
Ole: Технологія московських голодоморних убивств українського народу, починаючи з 1932, була б неможливою без чіткого розподілу суспільства на дві сторони, на тих, хто убиває – виконавців волі московських убивць, і тих, кого убивають – власне український народ. Такий розподіл (стратифікація) був здійснений з допомогою цілого ряду заходів, головним чином само собою убивств, як от розстріляне відродження, коли московські убивці убили майже усіх культурних освітніх і наукових українських діячів, розкуркулення, коли московські убивці убили чи депортували усіх економічно успішних й авторитетних селян, колективізація, коли усі продовольчі запаси українського народу були поставлені під повний московський контроль.
Свої, сільські – це тільки ланка створеного убивцями голодоморного ланцюга, яким московські убивці душили український народ. Хоч і необхідна ланка, але далеко не першопричина всього ланцюга. І скільки б виконавських ланок не було між тим, хто задумав убивство, і жертвою убивства, але убивцею завжди вважався, і буде вважатися той, хто його задумав. У випадку московських голодоморних убивств українського народу це і надалі успішно сьогодні діюче оргутворення московських убивць.
У дописувача форуму ukr.politics "MS", який підписує свої листи "Микола Середа" (далі тут – MS), мешканця США, цілком законно виникло ось таке слушне запитання до автора наведених вище рядків:
MS: Якщо Олександр Франчук вже подав означення виразу "надалі успішне діюче оргутворення московських убивць", ласкаво прошу дати посилання, як також повторити у якомога повному форматі це означення.
Це могла бути моя неуважність, але, хоча останнім часом я бачу цю формулу там, де Олександр Франчук бажає непоіменно назвати головного ворога українського народу, не обвинувачуючи при цьому російський народ як такий (принаймні так я розумію доцільність ужитку цього формулювання) – я чомусь ніде не зауважив ніяких пояснень, як також ані найменшого розвитку цієї ідеї, чи то пак тези.
Що це за оргутворення? Де воно мешкає? За які гроші платить воно за свій хліб з маслом і за свої квартири? Хто є членами? Хто є заправилами? Хто служить йому на середньому та рядовому рівнях? Чи це є якась етнічна група, або група з характеристиками, подібними до етнічної групи? Чи може це щось на зразок Ордену Масонів, або Єзуїтів? Щось на зразок Ал-Каїди? Чи воно підпорядковується Кремлю, чи навпаки, воно підпорядковує Кремль?
Ласкаво прошу не поскупитися з поясненнями.
З огляду як на принциповість самого цього запитання, так і на (в основному) наявність відповіді на нього, наведемо нижче кілька запитань та відповідей стосовно аналогічного, і близьких до нього питань – у вигляді діалогу, який відбувся з 18 по 30 квітня 2002 року, між автором цих рядків й дописувачем форуму ukr.politics "Mykola Sereda", мешканця США, який підписував свої листи "Микола Середа – українець із Сумщини " (далі тут – MС):
_
Ole: ...є ясність, що доки _ніхто_ не взяв на себе вину за організацію і проведення голодоморів; не дав доступу до інформації про те, як це все конкретно робилось і чому; не попросив привселюдно вибачення за учинене, доти є усі підстави цілком обґрунтовано вважати, що злочинне утворення, яке учинило усі ці величезні злочини, готує нові. Замітаючи страшні сліди старих злочинів гігантського масштабу.
MС: На мою думку, такого злочинного утворення, яке учинило ті величезні злочини, про які йшла мова (Розстріляне Відродження, Голодомор і т.п.) і яке мало б готувати нові, більше не існує.
Ole: Якщо Ви помиляєтесь і те утворення все ж таки по досі існує, то Ваше голослівне запевнення, що ні, не існує, – це саме якраз те, що конче потрібне для розгортання подальших дій з боку цього злочинного утворення. Самореклама себе як злочинного утвору жодним чином ніколи раніше не входило і мабуть зараз також не входить у його плани. Я певний, що воно існує.
Для успіху злочинної діяльності без маскування ніяк не обійтися. І коли Ви не маючи жодних для такої заяви підстав запевняєте, що величезне злочинне утворення ні з того ні з сього раптом само по собі не просто призупинило активну діяльність, не просто дещо поміняло методи роботи, збагативши свій досвід новими і новими злочинами, а просто взяло та й і припинило своє існування. Самоліквідувалося, так би мовити. Тихенько та без зайвого галасу саморозпустилося. А велика кількість його людей, які усе життя більше нічим не займалися, а тільки готували безліч сценаріїв злочинів, втілювали їх у реальні дії, користуючись розвинутою спеціально для цього інфраструктурою та готували собі зміну, одного чудового дня ні з того ні з сього зайнялися благочинною (замість злочинної) діяльністю. Разом із щойно вихованим падрастающім пакалєнієм. Разом із розгалуженою агентурною та п'ятиколонною мережею? Чи не забагато виходить єлею? І чи не замало здорового глузду?
Якщо Ваша позиція полягає у тому, що злочинне утворення раніше існувало, але тепер уже ні, то Вам слід пальцем показати на шкалі історії недавню точку, коли те злочинне утворення припинило своє існування. Ну і пояснити причину, чому це воно раптом зникло. Тому що ціна помилки надто висока. Якщо те злочинне утворення, яке зорганізувало голодомори, все ж таки існує, а ми себе давай будемо тішити думкою, що ні, не існує, то уподібнимося тим самим вівцям, які, гнівно бекаючи, чимчикують собі прямісінько на бойню вслід за віртуальним (чи реальним) але бараном.
Порівняно із питанням, продовжує існувати злочинне утворення, яке організувало голодомори в Україні, а чи зникло само по собі, (як роса на сонці), решта питань – просто дріб'язок і надто похідні від нього.
MС: Натомість існує прошарок, клас осіб, котрі походять від цих злочинців, і котрі зловживають Україною і українським народом у нових обставинах. Цей прошарок російськомовних злочинців, нащадків катів і вбивць українського народу, тобто кацапи, самі несуть у собі ознаку того, як їх ідентифікувати – вони і надалі уживають мову іноземних загарбників. Тут між нами різниця не тільки щодо академічності vs. практичності підходу, але мабуть і в тому, що Ви належите до тих, котрі сприймають теорію змов. Автор цих рядків назагал не сприймає, автоматично, теорії заколотів, змов, секретних наперед продуманих планів, приготованих якимись хитромудрими установами. Ні, на мою думку, і з мого досвіду, історія назагал відбувається непередбачувальними кроками, і немає такої сили, яка сама по собі могла б її контролювати.
Ole: Тобто коли Ви особисто чогось не розумієте, то його на Вашу думку нема й не може бути в природі? прямо згадуються рядки "зємлю всю охвативая рАзом відєл всьо что врємєнєм сокрито". Ви словом "академічність" хочете що, принизити спробу розуміти що діється в реальній дійсності? А натомість закликаєте (з надійної схованки) молодих людей цеглою бити серверне обладнання яке не хоче підтримувати українську мову? Підлістю і брехнею підлість та брехню викорінювати? З допомогою тортур заставляти вживати українську мову, хто не бажає?
І що то за теорію змов Ви тут згадуєте? Я вперше про таку чую од Вас. Тут між нами різниця не в академічності. Ви чомусь хотіли б, схоже на те, заваруху обґрунтувати, чим більшу, тим краще. І щоб учасники не надто думали при цьому, що роблять і для чого. Я ж вважаю такий шлях найкоротшим шляхом до чергового знищення української держави.
MС: Також, немає від кого сподіватися визнання вини за Розстріляне Відродження і за Голодомор. Дехто може, сподівається, що існує мовляв, паралель з Німеччиною, яка визнала певну частку вини і то не тільки на словах, але і готівкою (виплати постраждалим). Але до цього Німеччину примусила поразка у війні.
Ole: Бачу що Ви розумієте, що зникнення злочинного утворення у Німеччині обумовлене поразкою у війні. У московського утворення такої поразки нібито не було?
Ole: Оскільки УСЯ інформація про організацію та перебіг голодоморних дійств лежить у Москві,
MС: Це припущення підставово невірне.
Ole: Ви справді думаєте, що у Москві відсутня інформація про організацію та перебіг голодоморів? Як же так сталось, що вона, інформація про те усе, звідти зникла? Поясніть свою думку. А то я і далі (на вашу думку – помилково) вважатиму, незважаючи на Ваше авторитетне запевнення, що таки УСЯ інформація про організацію та перебіг голодоморних дійств лежить саме у Москві, а не десь в іншому місці. А також інформація про справжню мету і справжні причини організації голодоморів.
MС: Інформація про перебіг Голодомору, наприклад, була добре відома на Заході. Але ніхто не порухнув пальцем на захист України.
Ole: Тому Україна повинна могти захищати себе сама. Видно вже так заведено, що кожен народ турбується перш за все про захист себе, а не інших народів. А порожні ілюзії, що десь хтось переживатиме за безпеку українського народу, слід здати на склад безплідних сподівань. Усі народи, які досягли безпеки, досягли її не тому, що Захід чи ще хтось дуже ворушив пальцем на його захист, а завдяки власним зусиллям.
Хоч на Заході й знали про голодомори, але УСЯ інформація про них може бути тільки у організаторів цих злочинів, тобто в Москві. А продовження приховування інформації про голодомори красномовно свідчить про те, що злочинне утворення, яке їх учинило, не тільки продовжує існувати й тепер, але й має достатньо засобів, щоб успішно перепиняти численні витоки інформації про них. Сліди тих грандіозних злочинів такі величезні, що тільки для нерозповсюдження інформації про них не обійтися без постійного виконування мабуть ну дуже не малої роботи.
Ole: неважко вичислити, звідки на Україну падає тінь убивці, який усіляко роздуває тут то американську загрозу, то яке он страшенне та аморальне життя в розвинутих капіталістичних країнах, то ще усіляке різне фуфло нам пропонує. У той же час готуючи – геть усі ознаки такої підготовки є, нові акти своєї величезномасштабнозлочинної діяльності, і то саме якраз в основному в Україні.
MС: Те що відбувається в Україні на шкоду України, напевно є наслідком діяльності ворожої кацапської п'ятої колони.
Ole: П'ята колона тому й називається п'ятою, що десь є перші чотири. П'ята колона без першої, другої, третьої і четвертої не має шансів ні на що. П'ята колона починає свою діяльність за указівкою керівників перших чотирьох, а не за власною ініціативою. Ріст активності п'ятої колони мабуть свідчить що перші чотири вже на марші...
MС: Довідка: в російській мові є приповідка, "Клин клином вишибают".
Ole: Невдала аналогія, і вживана Вами не вперше. Я ж як і раніше й надалі вважаю, що підлість та брехню ними ж знищити принципово неможливо. Та й і приповідки існують різні, ось наприклад: "У боротьбі проти дракона найголовніше – це не стати самому драконом". Коли боротися проти підлих й брехливих покидьків з допомогою підлості та брехні, то результат боротьби вже не залежатиме від того, а хто переміг. Це завжди буде перемога підлості і брехні.
MС: Також, і в російській і в інших мовах існує порада, не тратити непотрібно енергії на винахід велосипеда. Складаємо ці дві аксіоми разом, і виходить, що немає потреби витрачати час на психоаналіз кацапських злочинців. До них слід лише застосувати винайдений ними, не велосипед, а метод вивчення мов. Вибивати з них язык і вчити їх загальнозрозумілій мові, їхніми же методами. Єдині методи, які вони зрозуміють і сприймуть.
Ole: Допустіть на хвильку, що Ви помиляєтесь у своєму висновку про припинення існування злочинного утворення, яке організувало в Україні голодомори та інші злочинні діяння. Тобто припустімо що злочинна зграя існує й надалі, збагачена величезним досвідом проведення своїх грандіозних злочинів та їх прикриття, і чекає, шукає, та допомагає появі сприятливої нагоди для розгортання кривавих подій в Україні з метою усунути прикре непорозуміння з назвою "Незалежна Українська Держава".
Тоді реалізація пропагованих Вами методів перетворюються буквально автоматично ось у якраз дану бажану нагоду. Без практично жодного шансу для українського народу.
Голодомори й Розстріляне Відродження – це далеко не єдині злочинні діяння злочинного утворення, маліна якого знаходиться у Москві. Величезний досвід проведення різноманітномасштабних злочинних операцій давно нагромаджений і готовий до використання в будь-яку хвилину. Великі маси добре керованих посіпак (п'ята колона) завжди напоготові прийняти участь в будь-яких добре скоординованих акціях. Напоготові вже розроблені численні сценарії на всі випадки. І т. д. і т. п.
Тобто Ваші пропозиції – буквально дорогоцінна знахідка для цих людей. І не грає ролі, чи це Ви з добрих міркувань помиляєтесь, чи зі злих не помиляєтесь. Результат на жаль той самий...
Ole: Якщо Ваша позиція полягає у тому, що злочинне утворення раніше існувало, але тепер уже ні, то Вам слід пальцем показати на шкалі історії недавню точку, коли те злочинне утворення припинило своє існування.
MС: Гаразд. Якщо пальцем, то на мою думку, слід вказати на 16 липня 1990 року, коли Українська РСР проголосила суверенітет. А перед цим, за пару тижнів (але я чітко не пригадую докладної дати) проголосила свій суверенітет Російська Радянська Соціалістична Федеративна Республіка.
Ole: Величезне злочинне утворення, яке складається з людей – разом із їх знаннями, намірами, величезними засобами (...) через проголошення Українською РСР суверенітету припинило своє існування??
Та у Москві від проголошення Українською РСР суверенітету зміни були мабуть на порядок менші, ніж як у Вашингтоні бувають що чотири роки (чи що вісім років) після переобрання президента.
Схоже що тут навіть аналогії із змією, яка поміняла шкіру, будуть надмірні. Більш точні будуть напевно такі, як от скажімо – як тільки Микола поміняв светра, то він уже перестав бути Микола.
Коли Ви дурите тільки сам себе, то це таке – кожен має право думкою радіти. Але коли Ви пропонуєте свої безглузді висновки, та ще й разом з рекомендаціями, що робити, які ґрунтуються на тих безглуздих висновках, то це вже має дещо менш привабливий вигляд.
Ole: Для цього злочинцям потрібно що найперше, то це і надалі не допускати, як це їм весь час раніше цілком вдавалося робити, не допускати щоб величезні злочини стали фактом суспільної свідомості. Тобто щоб злочини не стали широко відомі та визнані усіма. Визнані не як трагічєскіє ошибкі. Не як пєрєгіби на мєстах. Не як щось випадкове. А як злочини – добре продумані, підготовані і виконані. Ось що потрібно убивцям, щоб без перешкод готувати нові убивства. Їм потрібна темнота.
MС: Добре сказано. Тільки злочинці – вони не десь там закордоном. Вони, кацапи – в Україні, і їх легко пізнати – вони уживають мову іноземних загарбників.
Ole: Простота Вашого принципу упізнавання злочинців за мовною ознакою на жаль не є ознакою його вірності. І щоб це зрозуміти, не треба академічних міркувань. Досить просто кілька днів провести в Україні і на власні очі побачити повно фактів, які заперечують цей висмоктаний з пальця принцип.
MС: Вашими засліпленими від жаху очима Ви бачите одне. А факти демонструють інше.
Вкажіть, будь ласка, пальцем на злочинців, котрі Вас аж так от залякали.
Ole: О, прямо заляканими, засліпленими від жаху очима? Як це Ви так прозорліво догадалися, Хоробрий Ви Наш, всєгда готовий сміливо жертвувати юнаками по інший бік океану?
MС: Я був юнаком в Україні, і не боявся можливості стати жертвою. Два моїх брати стали жертвами. Як також, загинули у боротьбі за Україну два мої діди, два дяді (один по материнській лінії, другий по батьковій), а числа двоюрідних братів і інших віддаленіших родичів, котрі загинули в боротьбі, або стали невинними жертвами, не можу навіть назвати, забагато, і не про всіх знаю.
Ole: Вашим згадкам про те, як Ви юнаком були, можна вірити, а можна ні, але коли додати Ваші дві теперішні брехні, (першу про відсутність злочинного утворення, яке організувало голодомори в Україні та інші злочини в різних краях, та другу про мовний критерій ворога), і предметно й повністю зовсім неакадемічно глянути, а що Ви маєте на мушці свого дуплету, то легко можна розрізнити так би мовити двох зайців одночасно.
Перший головний – це державність українського народу. У вигляді хоч би спершу розриву на шматки держави за переважномовною ознакою.
І другий – це запальні молоді люди, готові покласти своє життя за волю українського народу.
Не надто важко зрозуміти, а для кого ж так треба ці дві цілі конче вразити. А ще стає зрозумілим заодно, чому це у Вас не знайшлося спільної мови з українськими організаціями у краях Вашого тепер перебування.
MС: Звідки з'явився цей продукт Вашої уяви?
Замість того, щоб назвати, врешті, ту організацію чи установу, про яку Ви пишете, Ви приписуєте мені чортізнащо, аби лише подати на гора якусь єрунду про не ясно навіть що. Звідки у нашій розмові з'явився цей "вигляд" "розриву на шматки держави за переважномовною ознакою"? Що це за беліберда?
Ідіть відпочиньте...
Ole: Беліберда, продукт уяви? Якщо для Вас елементарна логіка – це беліберда, то чОго Ви хочете добитись?
Ось наприклад Ви стверджуєте, що від проголошення Української держави природа того, що контролює державну машину Росії, докорінно змінилася. Тобто раніше московська державна машина десятки (принаймні десятки) років була спрямована на реалізацію злочинних планів, у тому числі проти українців, а після проголошення державної незалежності Україною злочинний утвір раптом перестав існувати. І що ж змінилося? Що сталося такого, щоб можна було зробити подібний висновок? Може що КПСС трансформувалась у дрібніші партії? Може що відбувся відхід від комуністичної ідеології на державному рівні? Та просто смішно про це все говорити. Уся кадрова, силова, інформаційна, – уся інфраструктура як в цілому, так і в кожній з окремо взятих частин лишилася без жодних суттєвих змін. Якщо не вважати за суттєві зміни вихід старших на пенсію і заміну їх молодшими вихованцями. А ідеологія для мас завжди була ширмою, яку можна при потребі легко поміняти на модернішу. На таку, як треба.
[Ole: І другий – це запальні молоді люди, готові покласти своє життя за волю українського народу. Не надто важко зрозуміти, а для кого ж так треба ці дві цілі конче вразити.]
MС: Шо це за нісенітниця? У Вас шо, марення, що всі довкола – чиїсь агенти, і готують Вам хану?
Ole: Я тільки прослідкував, що би було у випадку не приведи Господь реалізації Ваших ідей про відсутність тепер традиційних як завжди раніше злочинних намірів Москви щодо України й українців та мовну ознаку ворога. І що Москва розчулено спостерігала би за розправою над російськомовними в Україні, замість використати слушну нагоду для втручання з благородною метою наведення демократії і порядку. А не намагався зрозуміти Вашу мотивацію. Ідіотські ідеї при наявності відсутності бачення реальної дійсності тягнуть за собою не пропаговані автором ідіотських ідей наслідки, (незалежно від мотивації автора ідіотської ідеї) а такі наслідки, які будуть продиктовані реальною розкладкою сил – у випадку спроби реалізації даної ідіотської ідеї.
MС: Ви так і не вказали на "злочинне утворення", яке, як можна зрозуміти з усіх Ваших попередніх виступів, продовжує існувати.
З мого боку, я вказав на те, яке колись існувало. І також аргументовано вказав на сучасну загрозу, яка походить від нащадків колишніх виконавців геноциду.
Моя теза була висловлена не раз, прошу переглянути, якщо Ваша ласка. Критерій: "ужиток мови іноземних загарбників – ознака зради" Вам не подобається? Пропонуйте кращий.
Ole: Мені чомусь не знаю чому цілком очевидним видавався та природним інший критерій. Але раз це не очевидно хоч для когось, то прошу, ось:
"Брехливість і підлість – ознака ворога"
Українському народу нема з чим ховатися і нема потреби брехати та викручуватися. І за це він заплатив дуже і дуже дорогу ціну. А доказів того, що російськомовність далеко не завжди тягне за собою брехливість та підлість, повнісінько і то не тільки у реальному житті, а й навіть у даному форумі. Як і те, що у багатьох російськомовних учасників даного форуму нема жодної симпатії до деяких брехливих та підлих покидьків, присутніх у цьому форумі, незважаючи на їх російськомовність і намагання "захищати" інтереси росіян. (Насправді ж той "захист" не що інше, як намагання покидьків натравити на росіян інші народи шляхом протиставлення наприклад усього російського усьому українському).
Разом з тим навколо українського народу тими підлими і брехливими покидьками різних народів нагромаджені такі величезні завали зловонної брехні, що нема мабуть нічого більш актуального за потребу їх розчистити.
MС: З Вашого боку, бачимо якісь приглушені згадки про якусь міфічну грізну ворожу установу чи організацію. Назвіть її, будь ласка, вкажіть на її координати.
MС: Назвіть ту жахливу організацію, про яку Ви пишете. Інакше я вважаю цю розмову вичерпаною. Шкода Вашої енергії, яку витрачаєте безпідставно.
Ole: Жодного разу я не писав про "жахливу організацію". Чи про "грізну ворожу установу чи організацію". Але потроху довелося майже звикнути що деякі шановні учасниці та учасники даного форуму, не будемо показувати пальцями, досить таки регулярно приписують мені свою власну словотворчість.
Що ж стосується злочинного утворення, про яке я постійно згадую і факт існування якого Ви заперечуєте, то раз Ви так наполягаєте, я спробую деталізувати свою позицію у цьому питанні. Прояснити свою позицію так ясно, як звісно зможу. Цілком можливо що це може бути цікавим не тільки Вам.
Хоч сама постановка питання – "показати, назвати, вказати на координати" злочинного утворення, яке давно би щезло, якби не вміло добре ховатися, як до речі кожне без винятку злочинне утворення, сама постановка питання з боку людини, яка сама у більшості випадків не змогла би "показати, назвати, вказати на координати" навіть кишенькового злодія, який наприклад 20 секунд тому стибрив його гаманця в людному місці, помітно кульгає така постановка питання на обидві ноги. (А поліцай Вам "коректно" вказує, що якщо Ви "показати, назвати, вказати на координати" злодія на його вимогу точно не зможете, то очевидно що злодія того уже не існує в природі, тим більше що він цілком можливо уже встиг змінити светра і навіть на що вже одягнути кепочку.)
Але разом з тим питання про те, існує реально _зараз_ злочинне утворення, яке зовсім не так уже й давно зуміло абсолютно без жодної кари здійснити низку грандіозних та безліч величезних, великих, середніх та дрібних злочинів, чи вже воно не існує, має надто велике значення, щоб не спробувати хоч трохи прояснити туман, у напусканні якого найбільша зацікавленість якраз очевидна з боку усіх без винятку злочинців. Так завжди було, є – і буде й надалі мабуть, що злочинна діяльність без попереднього надурювання потенційних жертв обходитись в основному не може ніяк.
Якщо почати з голодоморів 20-го сторіччя в Україні, то їх штучність очевидна кожному, хто хоч трохи цікавився навіть тією куцою інформацією, яка доступна всупереч інформаційному вакууму навколо них. Особливо цей вакуум з різних причин стосується голодомору 46-47.
Цей інформаційний вакуум мабуть не набагато менш штучний тепер, аніж самі голодомори тоді. Тобто мільйони людей були убиті, плани того вбивання заздалегідь ретельно готувалися, ролі хто що має при цьому робити розписувалися. В процесі виконання задуманого злочину поспіхом вносились корективи, як от відомий закон про колоски, датований початком серпня-32, коли вилучення усього їстівного йшло вже повним ходом, аж тут виявилося що багато з тих, хто не хотів умирати, збирають колоски в стерні після збору врожаю. Ясно що слід було негайно відсікти такий шлях до життя. А блокада українських сіл військами НКВД? Цих фактів безліч. І не для того я згадую про ті факти, щоб нагадати їх Вам. А для того, щоб нагадати про те, що:
– архівна інформація про них приховується Москвою _зараз_, а підтверджень про знищення тих архівів у Вас нема, та й і який сенс знищувати цінну інформацію, яка ще не раз може згодитися в подальшій злочинній діяльності, коли є чудова можливість просто долучити її до величезної маси вже надійно раніше захованої такої,
– потоки свідчень з місць подій успішно перекриваються _зараз_. Де хоч одне поховання з тих, яких безліч (мабуть не одне біля кожного з великих і малих міст)? Де хоч один памятник на хоч одному похованню хоч одного з голодоморів?
– жодних слів з приводу "нам шкода, що так сталося..." з боку Москви нема _зараз_, а офіційним правонаступником СССР тим часом є Росія, (тобто Москва) – з усіх без винятку питань,
– жодних вимог з боку державних структур України до Москви, як правонаступника СССР – пояснити, дати інформацію, вибачитись зрештою – нема _зараз_, і цей списочок дій _тепер_ з боку цілком і повністю успішно існуючого злочинного утвору з центром у Москві та філіями в Україні не претендує на повноту, навіть на якусь серйозну початковість. Із наявності злочинів, з відсутності жодної навіть якоїсь маленької кари за них, з наявності зовсім не кволих зусиль для приховування тих злочинів і так далі і тому подібного скільки завгодно робити висновок про зникнення злочинного утвору? Для такого висновку ніяк не обійтися без повної відсутності решток здорового глузду.
Одночасно, як Ви мабуть помітили, (чи хтось інший), я не стверджую, що природа Російської держави злочинна. Я не згоджусь з тим, хто стверджуватиме злочинність російського народу. Чи якогось іншого народу. Більше того, я не збираюся стверджувати, що якась із державних чи приватних структур в Росії є злочинною.
Однак наразі я не бачу щоб ще щось хоч частково могло пояснити безліч фактів, окрім реального існування злочинного утворення з величезними традиціями і центром у Москві і то зараз, і то тепер. Сліди злочинів мабуть свідчать про наявність злочинця. А відсутність жалю з боку Російської держави з приводу учинених раніше з допомогою її механізмів злочинів свідчить про подальшу підконтрольність цієї держави, про її й надалі керованість тим же самим злочинним утвором.
Яка ж природа того злочинного утвору і який механізм маніпуляції ним Російською державою – це вже поле для гадань. В разі успішного злочинного діяння це завжди стандарт, а саме з успішним виконанням великої кількості злочинів ми маємо справу.
Чи то подібно до того, як громадянське суспільство в нормальній країні має контроль над державою так московський злочинний утвір контролює державні структури Росії (а також мабуть значною мірою й України та інших постсовєтскіх країн).
А чи існує закрита нечисленна каста з жорсткими правилами попадання в її склад, діяльність якої базується на особливо цінній інформації, яка з прадавніх часів надійно оберігається десь у наприклад кремлівських підземеллях, а засвітити ту інформацію означало б дощенту зруйнувати систему брехні і втратити численні важелі впливу, що грунтуються на ній.
Чи може структура того утвору поєднує перше з другим.
Чи то ще щось інше – уява бідніша за реальність. Однак що би воно там не було, але на жаль щось воно там є, щось давнє, брудне, темне – і ховається, денне світло для цієї погані – моментальна загибель.
Про що ж більш предметно можна вести мову, то це про ознаки якогось призупинення діяльності того злочинного утвору. Якщо Російська держава вийде з-під тотального контролю московського злочинного утвору і визнає раніше скоєні злочини і дасть можливість розібратися в дійсних причинах і меті організації голодоморів в Україні, тоді так. Без такого кроку з боку Російської держави не може не бути ясно, що злочинне утворення і надалі цілком і повністю контролює Російську державу, готуючись до нових і нових злочинів. А інакше навіщо той контроль, тільки щоб замітати сліди старих злочинів? Не ті амбіції. Гордість – це ж коли тебе всі бояться?
І яка може бути довіра в народу до держави, коли за усмішками та дружніми поцілунками державних діячів України і Росії просвічують рештки мільйонів безневинних підло убитих закопаних у подосі невідомих могильниках на околиці кожного міста в Україні українців? Разом із тими невинно убитими мільйонами чоловіків, жінок, старих і дітей лежить там закопана і довіра недоубитого народу до (чи своєї?) держави. Без повноцінного людського вшанування тих мільйонів невинно замордованих диявольським методом наших людей неможливе відродження національної, людської гідності. Вони ж усі тут, з нами. Усі вони були чудові люди, більшість з яких до останнього подиху не вірили, судячи по собі, що це їх отак можуть убивати, одночасно з проголошенням гасел про братерство, рівність і щастя всіх народів. Повага до них – це не щось інше, це повага до самих себе.
Ви домагались щоб я указав точні координати згадуваного мною злочинного утворення? Вибачайте, коли не так точно указав, як Ви хотіли.
Квітень 2002 – вересень 2007
___
Московская банда убийц - это не русский народ
(Такого преступного образования ... больше не существует?)
Среди замечаний к статье "Свои, сельские" автору этих строк Олександру Франчуку (Olexandr Franchuk "olexandr@hotmail.com", далее здесь - Ole) довелось высказать следующее:
Ole: Технология московских голодоморных убийств украинского народа, начиная с 1932, была бы невозможна без четкого деления общества на две стороны, на тех, кто убивает - исполнителей воли московских убийц, и тех, кого убивают - собственно украинский народ. Такое распределение (стратификация) был осуществлен с помощью целого ряда мер, главным образом само собой убийств, вроде расстрелянного возрождения, когда московские убийцы убили почти всех культурных образовательных и научных украинских деятелей, раскулачивания, когда московские убийцы убили или депортировали всех экономически успешных и авторитетных крестьян, коллективизация, когда все продовольственные запасы украинского народа были поставлены под полный московский контроль.
Свои сельские - это только звено созданной убийцами голодоморной цепи, которой московские убийцы душили украинский народ. Хоть и необходимое звено, но далеко не первопричина всей цепи. И сколько бы исполнительских звеньев не было между тем, кто задумал убийство, и жертвой убийства, но убийцей всегда считался, и будет считаться тот, кто его задумал. В случае московских голодоморных убийств украинского народа это и в дальнейшем успешно сегодня действующее оргобразование московских убийц.
В участника форума ukr.politics "MS", который подписывает свои письма "Микола Середа" (далее здесь - MS), жителя США, вполне законно возник вот такой резонный вопрос к автору приведенных выше строк:
MS: Если Олександр Франчук уже подал определение выражения "и в дальнейшем успешное действующее оргобразование московских убийц", милости прошу дать ссылку, как также повторить в как можно более полном формате это определение.
Это могла быть моя невнимательность, но, хотя в последнее время я вижу эту формулу там, где Олександр Франчук желает непоименно назвать главного врага украинского народа, не обвиняя при этом русский народ как таковой (по крайней мере так я понимаю целесообразность употребления этой формулировки) - я почему-то нигде не заметил никаких объяснений, как также ни малейшего развития этой идеи, то бишь тезиса.
Что это за оргобразование? Где оно живет? За какие деньги платит оно за свой хлеб с маслом и за свои квартиры? Кто члены? Кто является заправилами? Кто служит ему на среднем и рядовому уровнях? Или это какая-то этническая группа или группа с характеристиками, подобными этнической группы? Или может это что-то вроде Ордена Масонов, или Иезуитов? Что-то вроде Ал-Каиды? Или оно подчиняется Кремлю, или наоборот, оно подчиняет Кремль?
Ласково прошу не поскупиться с пояснениями.
С учетом как принципиальности самого этого вопроса, так и на (в основном) наличия ответа на него, приведем ниже несколько вопросов и ответов по отношению к аналогичному, и близких к нему вопросов - в виде диалога, который состоялся с 18 по 30 апреля 2002 года, между автором этих строк и участником форума ukr.politics "Mykola Sereda", жителем США, который подписывал свои письма "Микола Середа - українець із Сумщини" (далее здесь - MС):
_
Ole: ...есть ясность, что пока _нихто_ не взял на себя вину за организацию и проведение голодоморов; не дал доступа к информации о том, как это все конкретно делалось и почему: не попросил публично прощения за содеянное, до тех пор есть все основания вполне обоснованно считать, что преступное образование, которое учинило все эти огромные преступления, готовит новые. Заметая страшные следы старых преступлений гигантского масштаба.
MС: По моему мнению, такого преступного образования, которое учинило те огромные преступления, о которых шла речь (Расстрелянное Возрождение, Голодомор и т.п.) и которое должно было бы готовить новые, более не существует.
Ole: Если Вы ошибаетесь и то образование все же по сей день существует, то Ваше голословное заверение, что нет, не существует, - это именно как раз то, что абсолютно необходимо для развертывания дальнейших действий со стороны этого преступного образования. Самореклама себя как преступного образования никак никогда раньше не входила и видимо сейчас также не входит в его планы. Я уверен, что оно существует.
Для успеха преступной деятельности без маскировки никак не обойтись. И когда Вы не имея никаких для такого заявления оснований утверждаете, что огромное преступное образование ни с того ни с сего вдруг само по себе не просто приостановило активную деятельность, не просто несколько поменяло методы работы, обогатив свой опыт новыми и новыми преступлениями, а просто взяло и и прекратило свое существование. Самоликвидировалось, так сказать. Тихонько и без лишнего шума самораспустилось. А большое количество его людей, которые всю жизнь больше ничем не занимались, а только готовили множество сценариев преступлений, воплощали их в реальные действия, пользуясь развитой специально для этого инфраструктурой и готовили себе смену, в один прекрасный день ни с того ни с сего занялись благотворительной (вместо преступной) деятельностью. Вместе с только что воспитанным "падрастающим пакалением". Вместе с разветвленной агентурной и пьятиколонною сетью? Не многовато ли выходит елея? И не слишком мало здравого смысла?
Если Ваша позиция заключается в том, что преступное образования ранее существовало, но теперь уже нет, то Вам следует пальцем показать на шкале истории недавнюю точку, когда то преступное образование прекратило свое существование. Ну и объяснить причину, почему это оно вдруг исчезло. Потому что цена ошибки слишком высока. Если то преступное образование, которое организовало голодоморы, все же существует, а мы себя давай тешить мыслью, что нет, не существует, то уподобимся тем самым овцам, которые, гневно блея, шагают себе прямо на бойню вслед за виртуальным (или реальным) но бараном.
По сравнению с вопросом, продолжает существовать преступное образование, что организовало голодоморы в Украине, или исчезло само по себе (как роса на солнце), остальные вопросы - просто мелочь и слишком производны от него.
MС: Зато существует прослойка, класс лиц, происходящих от этих преступников, и злоупотребляющих Украиной и украинским народом в новых обстоятельствах. Эта прослойка русскоязычных преступников, потомков палачей и убийц украинского народа, то есть кацапы, сами несут в себе признак того, как их идентифицировать - они и далее употребляют язык иностранных захватчиков. Здесь между нами разница не только по академичности vs. практичности подхода, но видимо и в том, что Вы относитесь к тем, которые воспринимают теорию заговоров. Автор этих строк в целом не воспринимает, автоматически, теории мятежей, заговоров, секретных заранее продуманных планов, приготовленных какими-то хитроумными учреждениями. Нет, по моему мнению, и по моему опыту, история в целом происходит непредусмотренными шагами, и нет такой силы, которая сама по себе могла бы ее контролировать.
Ole: То есть когда Вы лично чего-то не понимаете, то его по Вашему мнению нет и не может быть в природе? прямо вспоминаются строки "землю всю охвативая РАЗОМ видел все что временем сокрыто". Вы словом "академичность" хотите что, унизить попытку понимать что происходит в реальной действительности? А взамен призываете (с надежного укрытия) молодых людей кирпичом бить серверное оборудование которое не хочет поддерживать украинский язык? Подлостью и ложью подлость и ложь искоренять? С помощью пыток заставлять употреблять украинский язык, кто не желает?
И что это за теорию заговоров Вы здесь упоминаете? Я впервые о такой слышу от Вас. Здесь между нами разница не в академичности. Вы почему-то хотели бы, похоже на то, заваруху обосновать, чем бОльшую, тем лучше. И чтобы участники не слишком думали при этом, что делают и для чего. Я считаю такой путь кратчайшим путем к очередному уничтожению украинского государства.
MС: Также, не от кого надеяться признания вины за Расстрелянное Возрождение и за Голодомор. Кое-кто может, надеется, что существует мол, параллель с Германией, которая признала определенную долю вины и не только на словах, но и наличными (выплаты пострадавшим). Но к этому Германию заставило поражение в войне.
Ole: Вижу Вы понимаете, что исчезновение преступного образования в Германии обусловлено поражением в войне. У московского образования такого поражения будто бы не было?
Ole: Поскольку ВСЯ информация об организации и ходе голодоморных действ лежит в Москве,
MС: Это предположение базово неверно.
Ole: Вы действительно думаете, что в Москве отсутствует информация об организации и ходе голодоморов? Как же так случилось, что она, информация о том всем, оттуда исчезла? Объясните свое мнение. А то я и дальше (по вашему мнению - ошибочно) буду считать, несмотря на Ваше авторитетное заверение, что все-таки ВСЯ информация об организации и ходе голодоморных действ лежит именно в Москве, а не где-то в другом месте. А также информация о настоящей цели и истинных причинах организации голодоморов.
MС: Информация о ходе Голодомора, например, была хорошо известна на Западе. Но никто не шевельнул пальцем на защиту Украины.
Ole: Поэтому Украина должна быть в состоянии защищать себя сама. Видно уж так заведено, что каждый народ беспокоится прежде всего о защите себя, а не других народов. А пустые иллюзии, что где-то кто-то будет переживать за безопасность украинского народа, следует сдать на склад бесплодных надежд. Все народы, достигшие безопасности, достигли ее не потому, что Запад или еще кто-то очень шевелил пальцем на его защиту, а благодаря собственным усилиям.
Хотя на Западе и знали о голодоморах, но ВСЯ информация о них может быть только у организаторов этих преступлений, то есть в Москве. А продолжение сокрытия информации о голодоморах красноречиво свидетельствует о том, что преступное образование, их совершившее, не только продолжает существовать и теперь, но и имеет достаточно средств, чтобы успешно пресекать многочисленные утечки информации о них. Следы тех грандиозных преступлений такие огромные, что только для нераспространения информации о них не обойтись без постоянного выполнение видимо ну очень не малой работы.
Ole: нетрудно вычислить, откуда на Украину падает тень убийцы, который всячески раздувает тут то американскую угрозу, то какая вон страшная и аморальная жизнь в развитых капиталистических странах, то еще всякое разное фуфло нам предлагает. В то же время готовя - совершенно все признаки такой подготовки есть, новые акты своей огромномасштабнопреступной деятельности, и то именно в основном в Украине.
MС: Происходящее в Украине в ущерб Украине, наверное является следствием деятельности вражеской кацапской пятой колонны.
Ole: Пятая колонна потому и называется пятой, что где-то есть первые четыре. Пятая колонна без первой, второй, третьей и четвертой не имеет шансов ни на что. Пятая колонна начинает свою деятельность по указанию руководителей первых четырех, а не по собственной инициативе. Рост активности пятой колонны видимо свидетельствует что первые четыре уже на марше...
MС: Справка: в русском языке есть пословица, "Клин клином вишибают".
Ole: Неудачная аналогия, и применяемая Вами не впервые. Я же по-прежнему продолжает считать, что подлость и ложь ими же уничтожить принципиально невозможно. Да и присказки существуют разные, вот например: "В борьбе против дракона самое главное - это самому не стать драконом". Когда бороться против подлых и лживых отбросов при помощи подлости и лжи, то исход борьбы уже не будет зависеть от того, а кто победил. Это всегда будет победа подлости и лжи.
MС: Также, и в русском и в других языках существует совет, не тратить энергии на изобретение велосипеда. Составляем эти две аксиомы вместе, и получается, что нет необходимости тратить время на психоанализ кацапских преступников. К ним следует только применить изобретенный ими, не велосипед, а метод изучения языков. Выбивать из них язык и учить их общепонятному языку, их же методами. Единственным методом, которые они поймут и воспримут.
Ole: Допустите на минуту, что Вы ошибаетесь в своем заключении о прекращении существования преступного образования, которое организовало в Украине голодоморы и другие преступные деяния. То есть допустим что преступная шайка существует и впредь, обогащенная огромным опытом проведения своих грандиозных преступлений и их прикрытия, и ждет, ищет, и помогает появлению благоприятной возможности для развертывания кровавых событий в Украине с целью устранить досадное недоразумение под названием "Независимая Украинская Держава".
Тогда реализация пропагандируемых Вами методов превращаются буквально автоматически вот в раз эту желаемую возможность. Без практически никаких шансов для украинского народа.
Голодоморы и Расстрелянное Возрождение - это далеко не единственные преступные деяния преступного образования, малина которого находится в Москве. Огромный опыт проведения разномасштабных преступных операций давно накопленный и готов к использованию в любую минуту. Большие массы хорошо управляемых прихвостней (пятая колонна) всегда наготове принять участие в любых хорошо скоординированных акциях. Начеку и уже разработаны многочисленные сценарии на все случаи. И т. д. и т. п.
То есть Ваши предложения - буквально драгоценная находка для этих людей. И не играет роли, это Вы с добрых соображений ошибаетесь, или из злых не ошибаетесь. Результат к сожалению тот же...
Ole: Если Ваша позиция заключается в том, что преступное образования ранее существовало, но теперь уже нет, то Вам следует пальцем показать на шкале истории недавнюю точку, когда то преступное образование прекратило свое существование.
MС: Ладно. Если пальцем, то, по моему мнению, следует указать на 16 июля 1990 года, когда Украинская ССР провозгласила суверенитет. А перед этим, за пару недель (но я четко не помню подробной даты) провозгласила свой суверенитет Российская Советская Социалистическая Федеративная Республика.
Ole: Огромное преступное образование, состоящее из людей - вместе с их знаниями, намерениями, огромными средствами (...) через провозглашение Украинской ССР суверенитета прекратило свое существование?
Да в Москве от провозглашения Украинской ССР суверенитета изменения были пожалуй на порядок меньшие, чем как в Вашингтоне бывают что четыре года (или восемь лет) после переизбрания президента.
Похоже что здесь даже аналогии со змеей, которая поменяла кожу, будут чрезмерны. Более точны будут наверняка такие, как вот скажем - как только Николай поменял свитера, то он уже не является Николай.
Когда Вы обманываете только сам себя, то это такое - каждый имеет право мыслью радоваться. Но когда Вы предлагаете свои нелепые выводы, да еще и вместе с рекомендациями, что делать, основанные на тех нелепых выводах, то это уже имеет несколько менее привлекательный вид.
Ole: Для этого преступникам нужно что прежде всего, то это и в дальнейшем не допускать, как это им все время раньше вполне удавалось делать, не допускать чтобы огромные преступления стали фактом общественного сознания. Т.е. чтобы преступления не стали широко известны и признаны всеми. Признаны не как трагические ошибки. Не как перегибы на местах. Не как нечто случайное. А как преступления - хорошо продуманные, подготовленные и выполненные. Вот что нужно убийцам, чтобы без помех готовить новые убийства. Им нужна темнота.
MС: Хорошо сказано. Только преступники - они не где-нибудь заграницей. Они, кацапы - в Украине, и их легко узнать - они употребляют язык иностранных захватчиков.
Ole: Простота Вашего принципа опознавания преступников по языковому признаку к сожалению не является признаком его верности. И чтобы это понять, не надо академических соображений. Достаточно просто несколько дней провести в Украине и воочию увидеть полно фактов, которые отрицают этот высосанный из пальца принцип.
MС: Вашими ослепленными от ужаса глазами Вы видите одно. А факты демонстрируют другое.
Укажите, пожалуйста, пальцем на преступников, что Вас настолько запугали.
Ole: О, прямо запуганными, ослепленными от ужаса глазами? Как это Вы так прозорливо догадались, Храбрый Вы Наш, всегда готовый смело жертвовать юношами по другую сторону океана?
MС: Я был юношей в Украине, и не боялся возможности стать жертвой. Два моих брата стали жертвами. Как также, погибших в борьбе за Украину два моих деда, два дяди (один по материнской линии, второй по отцовской), а числа двоюродных братьев и других отдаленных родственников, погибших в борьбе, или стали невинными жертвами, не могу даже назвать, многовато, и не обо всех знаю.
Ole: Вашим воспоминаниям о том, как Вы юношей были, можно верить, а можно нет, но если сложить Ваши две нынешние лжи (первую об отсутствии преступного образования, которое организовало голодоморы в Украине и другие преступления в разных краях, и вторую о языковом критерии врага ), и предметно посмотреть, а что у Вас на мушке Вашего дуплета, то легко можно различить так сказать двух зайцев одновременно.
Первый главный - это государственность украинского народа. В виде хотя бы сначала разрыва на куски государства по преимущественно-языковому признаку.
И второй - это горячие молодые люди, готовые положить свою жизнь за свободу украинского народа.
Не слишком трудно понять, а для кого же так надо эти две цели очень поразить. А еще становится понятным заодно, почему это у Вас не нашлось общего языка с украинскими организациями в краях Вашего теперь пребывания.
MС: Откуда появился этот продукт Вашего воображения?
Вместо того, чтобы назвать, наконец, ту организацию или учреждение, про котором Вы пишете, Вы приписываете мне чортизнащо, только б подать на гора какую-то ерунду про не ясно даже что. Откуда в нашем разговоре появился этот "вид" "разрыва на куски государства по преимущественно-языковому признаку"? Что это за белиберда?
Идите отдохните...
Ole: Белиберда, продукт воображения? Если для Вас элементарная логика - это белиберда, то чего вы хотите добиться?
Вот например Вы утверждаете, что от провозглашения Украинского государства природа того, что контролирует государственную машину России, коренным образом изменилась. То есть раньше московская государственная машина десятки (по крайней мере десятки) лет была направлена на реализацию преступных планов, в том числе против украинцев, а после провозглашения государственной независимости Украиной преступное образование вдруг перестало существовать. И что же изменилось? Что произошло такого, чтобы можно было сделать подобный вывод? Может что КПСС трансформировалась в более мелкие партии? Может что произошел отход от коммунистической идеологии на государственном уровне? Да просто смешно об этом всем говорить. Вся кадровая, силовая, информационная, - вся инфраструктура как в целом, так и в каждой из отдельно взятых частей осталась без существенных изменений. Если не считать существенными изменениями выход старших на пенсию и замену их младшими воспитанниками. А идеология для масс всегда была ширмой, которую можно при необходимости легко поменять на более модерную. На такую, как надо.
[Ole: И второй - это горячие молодые люди, готовые положить свою жизнь за свободу украинского народа. Не слишком трудно понять, а для кого же так надо эти две цели очень поразить.]
MС: Что это за ерунда? У Вас шо, бред, что все вокруг - чьи-то агенты, и готовят Вам хану?
Ole: Я только проследил, что бы было в случае упаси Господь реализации Ваших идей об отсутствии теперь традиционных как всегда раньше преступных намерений Москвы в отношении Украины и украинцев и языковом признаке врага. И что Москва умиленно наблюдала бы за расправой над русскоязычными в Украине, вместо использовать удобный случай для вмешательства с благородной целью наведения демократии и порядка. А не пытался понять Вашу мотивацию. Идиотские идеи при наличии отсутствия видения реальной действительности влекут за собой не пропагандируемые автором идиотских идей последствия, (независимо от мотивации автора идиотской идеи) а такие последствия, которые будут продиктованы реальной раскладкой сил - в случае попытки реализации данной идиотской идеи.
MС: Вы так и не указали на "преступное образование", которое, как можно понять из всех Ваших предыдущих выступлений, продолжает существовать.
С моей стороны, я указал на то, которое когда-то существовало. И также аргументированно указал на современную угрозу, что происходит от потомков бывших исполнителей геноцида.
Мой тезис был высказан не раз, прошу посмотреть, будьте добры. Критерий: "употребление языка иностранных захватчиков - признак измены" Вам не нравится? Предлагайте лучше.
Ole: Мне почему-то не знаю почему вполне очевидным казался и естественным другой критерий. Но раз это не очевидно хоть для кого-то, то прошу, вот:
"Лживость и подлость - признак врага"
Украинскому народу не с чем прятаться и нет необходимости лгать и выкручиваться. И за это он заплатил очень и очень дорогую цену. А доказательств того, что русскоязычность далеко не всегда влечет за собой лживость и подлость, полно и не только в реальной жизни, но даже в этом форуме. Как и то, что во многих русскоязычных участников данного форума нет никакой симпатии к некоторым лживым и подлым отбросам, присутствующим в этом форуме, несмотря на их русскоязычие и попытки "защищать" интересы россиян. (На самом деле та "защита" не что иное, как попытка отбросов натравить на русских другие народы путем противопоставления например всего российского всему украинскому). Вместе с тем вокруг украинского народа теми подлыми и лживыми отбросами разных народов нагромождены такие огромные завалы зловонной лжи, что нет пожалуй ничего более актуального за необходимость их расчистить.
MС: С Вашей стороны, видим какие-то приглушенные упоминания о какой-то мифической грозной враждебной организации или учреждении. Назовите ее, пожалуйста, укажите на ее координаты.
MС: Назовите ту ужасную организацию, о которой Вы пишете. Иначе я считаю этот разговор исчерпанным. Жаль Вашей энергии, которую тратите безосновательно.
Ole: Ни разу не писал про "ужасную организацию". Или про "грозную враждебную организацию или учреждение". Но понемногу довелось почти привыкнуть что некоторые уважаемые участницы и участники данного форума, не будем показывать пальцами, довольно регулярно приписывают мне свою собственную словотворчество.
Что же касается преступного образования, о котором я постоянно вспоминаю и факт существования которого Вы отрицаете, то раз Вы так настаиваете, я попробую детализировать свою позицию в этом вопросе. Прояснить свою позицию так ясно, как смогу. Вполне возможно что это может быть интересным не только Вам.
Хотя сама постановка вопроса - "показать, назвать, указать на координаты" преступного образования, которое давно бы исчезло, если бы не умело хорошо прятаться, как впрочем каждое без исключения преступное образование, сама постановка вопроса со стороны человека, который сам в большинстве случаев не смог бы "показать, назвать, указать на координаты" даже карманника, который например 20 секунд назад стянул его кошелек в людном месте, заметно хромает такая постановка вопроса на обе ноги. (А полицай Вам "корректно" указывает, что если Вы "показать, назвать, указать на координаты" вора по его требованию точно не сможете, то очевидно, что вора того уже не существует в природе, тем более что он вполне возможно уже успел сменить свитер и даже на что уж одеть кепочку.)
Но вместе с тем вопрос о том, существует реально _сейчас_ преступное образование, которое вовсе не так уж и давно сумело абсолютно без никакого наказания осуществить ряд грандиозных и множество огромных, больших, средних и мелких преступлений, или уже оно не существует, имеет слишком большое значение, чтобы не попробовать хоть немного прояснить туман, в напусканни которого наибольшая заинтересованность раз очевидна со стороны всех без исключения преступников. Так всегда было, есть - и будет в дальнейшем очевидно, что преступная деятельность без предварительного обмана потенциальных жертв обходиться в основном не может никак.
Если начать с голодоморов 20-го столетия в Украине, то их искусственность очевидна каждому, кто хоть немного интересовался даже той куцей информацией, которая доступна вопреки информационном вакуума вокруг них. Особенно этот вакуум по разным причинам касается голодомора 46-47.
Этот информационный вакуум видимо не намного менее искусственный теперь, чем сами голодоморы тогда. То есть миллионы людей были убиты, планы того убивания заранее тщательно готовились, роли кто что должен при этом делать расписывались. В процессе выполнения задуманного преступления спешно вносились коррективы, как вот известный закон о колосках, датированный началом августа-32, когда изъятие всей еды шло уже полным ходом, но тут оказалось что многие из тех, кто не хотел умирать, собирают колоски в стерне после сбора урожая. Ясно что следовало немедленно отсечь такой путь к жизни. А блокада украинских сел войсками НКВД? Этих фактов множество. И не для того я вспоминаю о тех фактах, чтобы напомнить их Вам. А для того, чтобы напомнить о том, что:
- архивная информация о них скрывается Москвой _сейчас_, а подтверждений об уничтожении тех архивов в вас нет, и и смысл уничтожать ценную информацию, которая еще не раз может пригодиться в дальнейшей преступной деятельности, когда есть прекрасная возможность просто приобщить ее к огромной массе уже надежно ранее спрятанной такой,
- потоки свидетельств с мест событий успешно перекрываются _сейчас_. Где хоть одно захоронение из тех, которых множество (не одно у каждого из больших и малых городов)? Где хоть один памятник на хоть одном захоронении хоть одного из голодоморов?
- никаких слов по поводу "нам жаль, что так случилось ..." со стороны Москвы нет _сейчас_, а официальным правопреемником СССР между тем есть Россия (то есть Москва) - по всем без исключения вопросам
- никаких требований со стороны государственных структур Украины к Москве, как правопреемнику СССР - объяснить, дать информацию, извиниться наконец - нету _сейчас_, и этот списочек действий _теперь_ со стороны целиком и полностью успешно существующего преступного образования с центром в Москве и филиалами в Украине не претендует на полноту, даже на серьезную начальность. Из наличия преступлений, из отсутствия ни одной даже какой-то маленькой кары за них, из наличия вовсе не слабых усилий для сокрытия тех преступлений и т.д. и тому подобного сколько угодно делать вывод об исчезновении преступного образования? Для такого вывода никак не обойтись без полного отсутствия остатков здравого смысла.
Одновременно, как Вы пожалуй заметили, (или кто-то другой), я не утверждаю, что природа Российского государства преступна. Я не соглашусь с тем, кто будет утверждать преступность русского народа. Или какого-либо другого народа. Более того, я не собираюсь утверждать, что какая-то из государственных или частных структур в России является преступной.
Однако пока я не вижу чтобы еще что-то хоть частично могло объяснить множество фактов, кроме реального существования преступного образование с огромными традициями и центром в Москве и то сейчас, и то теперь. Следы преступлений видимо свидетельствуют о наличии преступника. А отсутствие сожаления со стороны Российского государства по поводу совершенных ранее с помощью ее механизмов преступлений свидетельствует о дальнейшей подконтрольности этого государства, про его и в дальнейшем управляемость тем же преступным образованием.
Какова же природа того преступного образования и механизм манипуляции им Российским государством - это уже поле для гаданий. В случае успешного преступного деяния это всегда стандарт, а именно с успешным выполнением большого количества преступлений мы имеем дело.
То ли подобно тому, как гражданское общество в нормальной стране имеет контроль над государством так московский преступное образование контролирует государственные структуры России (а также видимо в значительной степени и Украины и других постсоветских стран).
Или существует закрытая немногочисленная каста с жесткими правилами попадания в ее состав, деятельность которой базируется на особо ценной информации, которая с древнейших времен надежно оберегается где-то в например кремлевских подземельях, а засветить ту информацию означало бы до основания разрушить систему лжи и потерять многочисленные рычаги влияния, основанные на ней.
Или может структура того образования объединяет первое со вторым.
То ли еще что-то другое - воображение беднее реальности. Однако что бы оно там ни было, но к сожалению нечто оно там есть, что-то древнее, грязное, темное - и скрывается, дневной свет для этой пакости - моментальная гибель.
О чем более предметно можно говорить, так это о признаках какого-то приостановления деятельности того преступного образования. Если Российское государство выйдет из-под тотального контроля московского преступного образования и признает ранее совершенные преступления и даст возможность разобраться в действительных причинах и цели организации голодоморов в Украине, тогда да. Без такого шага со стороны Российского государства не может не быть ясно, что преступное образование и далее целиком и полностью контролирует Российское государство, готовясь к новым и новым преступлениям. А иначе зачем тот контроль, только чтобы заметать следы старых преступлений? Не те амбиции. Гордость - это же когда тебя все боятся?
И какое может быть доверие у народа к государству, когда за улыбками и дружескими поцелуями государственных деятелей Украины и России просвечивают остатки миллионов невинных подло убитых закопанных в по сию пору неизвестных могильниках на окраине каждого города в Украине украинцев? Вместе с теми невинно убитыми миллионами мужчин, женщин, стариков и детей лежит там закопана и доверие недоубитого народа к (своему ли?) государству. Без полноценного людского чествования тех миллионов невинно замученных дьявольским методом наших людей невозможно возрождение национального, человеческого достоинства. Они все здесь, с нами. Все они были замечательные люди, большинство из которых до последнего вздоха не верили, судя по себе, что это их так могут убивать, одновременно с провозглашением лозунгов о братстве, равенстве и счастье всех народов. Уважение к ним - это не что иное, как уважение к самим себе.
Вы добивались чтобы я указал точные координаты упоминавшегося мной преступного образование? Извините, если не так точно указал, как Вы хотели.
Апрель 2002 - сентябрь 2007
2014-03-05
Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме? (з рос. перекл.)
Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме?
"Не можна приймати до лав НАТО такі країни, як Україна і Грузія, без консультацій з Росією ... Жодне рішення не повинно ухвалюватися без консультацій з російським сусідом ... За словами Ріке, Франція, як і Німеччина, хоче вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації" Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме?
Ідея відносин з Росією на позитивах у зв’язку із московськими злочинами на українській землі – не надто свіжа ідея.
Достатньо тільки згадати московське голодоморне убивство 1932-34 – і до нього, коли дипломатичні кола європейських країн (і Заходу в цілому) перед лицем добре їм відомого факту гігантського московського голодоморного убивства українського народу, перш за все мільйонів і мільйонів українських дітей, точно так само прийняли рішення "вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації".
Здавалося б наслідки для Європи і для всього світу такої політики ну дуже добре відомі. Але як було досліджено, розум людський обмежений, а дурість – безмежна. Що і дає міцну підставу для німецько-французького наміру при активному московському підштовхуванні знов жмурити очі на очевидні аналогічні московські наміри щодо українського народу (із цілком ясною перспективою знов жмурити згодом свої очі і на факти нових гігантських московських злочинів на українській землі) – тобто вести свої народи до нового повтору того, що вже було.
Адже не доводиться сумніватися, що коли Москва знов почне убивати в Україні в гігантських масштабах, то ті європейські політичні кола, які зараз, не визнаючи Голодомор-33 актом геноциду українського народу, жмурять бульки на той факт, що Москва ні на йоту не змінила своєї суті – будуть просто зметені, як це сталось в 30-і роки 20-го сторіччя. Будуть зметені новими силами, підставою для чого знов стане ясна зрозумілість того, що коли і далі не припиняти "вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації", які б величезні убивства московська банда убивць не чинила в Україні, то доля убитих московськими убивцями чужих українських дітей скоро чекає так само і на власних рідних німецьких і французьких дітей.
___
Було: [18.03.2009 08:11] UNIAN
/* Франція закликала не приймати Україну до НАТО без консультацій з Росією Не можна приймати до лав НАТО такі країни, як Україна і Грузія, без консультацій з Росією. Так заявив французький міністр оборони Ерве Морен (Herve Morin) в інтерв’ю AP. При всіх міркуваннях про можливе розширення НАТО слід враховувати відносини з Москвою, вважає Ерве Морен. «Жодне рішення не повинно ухвалюватися без консультацій з російським сусідом»,– процитувало агентство AP французького міністра оборони. Як відомо, Росія різко негативно ставиться до зближення України і Грузії з Північноатлантичним альянсом. Питання прийняття цих країн до НАТО наражається на гостру критику Кремля. За словами Морена, Франція також дотримується точки зору, що альянс має сконцентруватися на своєму ключовому завданні – бути гарантом колективної стабільності Європи і США, а не перетворюватися на «глобальне НАТО». Цю заяву міністр оборони зробив напередодні дебатів у Національних Зборах щодо входження Франції до військових структур Північноатлантичного альянсу. У вівторок депутати парламенту мають розглянути ініціативу президента Ніколя Саркозі стосовно відновлення участі країни у військових структурах альянсу, з яких вона вийшла у 1966 році. Тим часом експерт Товариства зовнішньої політики Німеччини Геннінґ Ріке висловив думку, що після повноцінного долучення Франції до НАТО Берлін отримає потужного союзника. Адже дві країни об’єднує незацікавленість у членстві України й Грузії в альянсі. За словами Ріке, Франція, як і Німеччина, хоче вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації.
*/ http://www.unian.net/ukr/news/news-306357.html
Березень 2009
___
Перед 1932-1941 было разве не то же самое?
"Нельзя принимать в ряды НАТО такие страны, как Украина и Грузия, без консультаций с Россией ... Ни одно решение не должно приниматься без консультаций с российским соседом ... По словам Рике, Франция, как и Германия, хочет выстраивать отношения с Россией на позитивах, а не на конфронтации". Перед 1932-1941 было разве не то же самое?
Идея отношений с Россией на позитивах в связи с московскими преступлениями на украинской земле - не слишком свежая идея.
Достаточно только вспомнить московское голодоморное убийство 1932-34 - и перед ним, когда дипломатические круги европейских стран (и Запада в целом) перед лицом хорошо им известного факта гигантского московского голодоморного убийства украинского народа, прежде всего миллионов и миллионов украинских детей, точно так же приняли решение "выстраивать отношения с Россией на позитивах, а не на конфронтации".
Казалось бы последствия для Европы и для всего мира такой политики очень хорошо известны. Но как было исследовано, ум человеческий ограничен, а глупость - безгранична. Что и дает прочное основание для немецко-французского намерения, при активном московском подталкивании, вновь щурить глаза на очевидные аналогичные московские намерения относительно украинского народа (с вполне ясной перспективой вновь щурить впоследствии глаза и на факты новых гигантских московских преступлений на украинской земле) - то есть вести свои народы к новому повтору того, что уже было.
Ведь не приходится сомневаться, что когда Москва вновь начнет убивать в Украине в гигантских масштабах, то те европейские политические круги, которые сейчас, не признавая Голодомор-33 актом геноцида украинского народа, щурят бульки на тот факт, что Москва ни на йоту не изменила своей сути - будут просто сметены, как это произошло в 30-е годы 20-го столетия. Будут сметены новыми силами, основанием для чего вновь станет ясная понятность того, что когда и дальше не прекращать "выстраивать отношения с Россией на позитивах, а не на конфронтации", какие бы огромные убийства московская банда убийц не учиняла в Украине, то судьба убитых московскими убийцами чужих украинских детей скоро ждет также и собственных родных немецких и французских детей.
___
Было: [18.03.2009 8:11] UNIAN
/ * Франция призвала не принимать Украину в НАТО без консультаций с Россией Нельзя принимать в ряды НАТО такие страны, как Украина и Грузия, без консультаций с Россией. Так заявил французский министр обороны Эрве Морен (Herve Morin) в интервью AP.
*/ http://www.unian.net/ukr/news/news-306357.html
Март 2009
"Не можна приймати до лав НАТО такі країни, як Україна і Грузія, без консультацій з Росією ... Жодне рішення не повинно ухвалюватися без консультацій з російським сусідом ... За словами Ріке, Франція, як і Німеччина, хоче вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації" Перед 1932-1941 було хіба не те ж саме?
Ідея відносин з Росією на позитивах у зв’язку із московськими злочинами на українській землі – не надто свіжа ідея.
Достатньо тільки згадати московське голодоморне убивство 1932-34 – і до нього, коли дипломатичні кола європейських країн (і Заходу в цілому) перед лицем добре їм відомого факту гігантського московського голодоморного убивства українського народу, перш за все мільйонів і мільйонів українських дітей, точно так само прийняли рішення "вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації".
Здавалося б наслідки для Європи і для всього світу такої політики ну дуже добре відомі. Але як було досліджено, розум людський обмежений, а дурість – безмежна. Що і дає міцну підставу для німецько-французького наміру при активному московському підштовхуванні знов жмурити очі на очевидні аналогічні московські наміри щодо українського народу (із цілком ясною перспективою знов жмурити згодом свої очі і на факти нових гігантських московських злочинів на українській землі) – тобто вести свої народи до нового повтору того, що вже було.
Адже не доводиться сумніватися, що коли Москва знов почне убивати в Україні в гігантських масштабах, то ті європейські політичні кола, які зараз, не визнаючи Голодомор-33 актом геноциду українського народу, жмурять бульки на той факт, що Москва ні на йоту не змінила своєї суті – будуть просто зметені, як це сталось в 30-і роки 20-го сторіччя. Будуть зметені новими силами, підставою для чого знов стане ясна зрозумілість того, що коли і далі не припиняти "вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації", які б величезні убивства московська банда убивць не чинила в Україні, то доля убитих московськими убивцями чужих українських дітей скоро чекає так само і на власних рідних німецьких і французьких дітей.
___
Було: [18.03.2009 08:11] UNIAN
/* Франція закликала не приймати Україну до НАТО без консультацій з Росією Не можна приймати до лав НАТО такі країни, як Україна і Грузія, без консультацій з Росією. Так заявив французький міністр оборони Ерве Морен (Herve Morin) в інтерв’ю AP. При всіх міркуваннях про можливе розширення НАТО слід враховувати відносини з Москвою, вважає Ерве Морен. «Жодне рішення не повинно ухвалюватися без консультацій з російським сусідом»,– процитувало агентство AP французького міністра оборони. Як відомо, Росія різко негативно ставиться до зближення України і Грузії з Північноатлантичним альянсом. Питання прийняття цих країн до НАТО наражається на гостру критику Кремля. За словами Морена, Франція також дотримується точки зору, що альянс має сконцентруватися на своєму ключовому завданні – бути гарантом колективної стабільності Європи і США, а не перетворюватися на «глобальне НАТО». Цю заяву міністр оборони зробив напередодні дебатів у Національних Зборах щодо входження Франції до військових структур Північноатлантичного альянсу. У вівторок депутати парламенту мають розглянути ініціативу президента Ніколя Саркозі стосовно відновлення участі країни у військових структурах альянсу, з яких вона вийшла у 1966 році. Тим часом експерт Товариства зовнішньої політики Німеччини Геннінґ Ріке висловив думку, що після повноцінного долучення Франції до НАТО Берлін отримає потужного союзника. Адже дві країни об’єднує незацікавленість у членстві України й Грузії в альянсі. За словами Ріке, Франція, як і Німеччина, хоче вибудовувати відносини з Росією на позитивах, а не на конфронтації.
*/ http://www.unian.net/ukr/news/news-306357.html
Березень 2009
___
Перед 1932-1941 было разве не то же самое?
"Нельзя принимать в ряды НАТО такие страны, как Украина и Грузия, без консультаций с Россией ... Ни одно решение не должно приниматься без консультаций с российским соседом ... По словам Рике, Франция, как и Германия, хочет выстраивать отношения с Россией на позитивах, а не на конфронтации". Перед 1932-1941 было разве не то же самое?
Идея отношений с Россией на позитивах в связи с московскими преступлениями на украинской земле - не слишком свежая идея.
Достаточно только вспомнить московское голодоморное убийство 1932-34 - и перед ним, когда дипломатические круги европейских стран (и Запада в целом) перед лицом хорошо им известного факта гигантского московского голодоморного убийства украинского народа, прежде всего миллионов и миллионов украинских детей, точно так же приняли решение "выстраивать отношения с Россией на позитивах, а не на конфронтации".
Казалось бы последствия для Европы и для всего мира такой политики очень хорошо известны. Но как было исследовано, ум человеческий ограничен, а глупость - безгранична. Что и дает прочное основание для немецко-французского намерения, при активном московском подталкивании, вновь щурить глаза на очевидные аналогичные московские намерения относительно украинского народа (с вполне ясной перспективой вновь щурить впоследствии глаза и на факты новых гигантских московских преступлений на украинской земле) - то есть вести свои народы к новому повтору того, что уже было.
Ведь не приходится сомневаться, что когда Москва вновь начнет убивать в Украине в гигантских масштабах, то те европейские политические круги, которые сейчас, не признавая Голодомор-33 актом геноцида украинского народа, щурят бульки на тот факт, что Москва ни на йоту не изменила своей сути - будут просто сметены, как это произошло в 30-е годы 20-го столетия. Будут сметены новыми силами, основанием для чего вновь станет ясная понятность того, что когда и дальше не прекращать "выстраивать отношения с Россией на позитивах, а не на конфронтации", какие бы огромные убийства московская банда убийц не учиняла в Украине, то судьба убитых московскими убийцами чужих украинских детей скоро ждет также и собственных родных немецких и французских детей.
___
Было: [18.03.2009 8:11] UNIAN
/ * Франция призвала не принимать Украину в НАТО без консультаций с Россией Нельзя принимать в ряды НАТО такие страны, как Украина и Грузия, без консультаций с Россией. Так заявил французский министр обороны Эрве Морен (Herve Morin) в интервью AP.
*/ http://www.unian.net/ukr/news/news-306357.html
Март 2009
2014-03-03
Алексей Широпаев - Крым
http://shiropaev.livejournal.com/394796.html?view=13857068#t13857068
Алексей Широпаев - Крым
А в Госдуме России уже работают над упрощением выдачи украинцам российских паспортов и процедуры присоединения к РФ новых территорий.
From: Дмитрий Синица лютого 28-е, 2014 07:47 am (UTC)
Вот комментарий немецкого юриста Отто Лутхерханда: "Но Крым, хоть и называется автономной республикой, не является ни суверенным, ни федеративным государством.Например, федеральные земли в Германии имеют гораздо более широкие полномочия.Нельзя сравнивать статус Крыма и с субъектами Российской Федерации". А я ХОЧУ статуса федеральной земли. ХОЧУ И БУДУ ДОБИВАТЬСЯ!!!
From: asfendiar лютого 28-е, 2014 08:00 am (UTC)
Стоимость жилья в Сухуми в пик сезона 10 баксов.... , а требовать больших прав нужно не только для Крыма...., но то, что происходит сейчас...
Благими намерениями выстлана дорога в ад.
From: welteislehre лютого 28-е, 2014 08:15 am (UTC)
Поддерживаю.
Соственно говоря, и республики в России, типа Татарстана, Башкортостана и тд. это свободные демократические государства в составе РФ.
Государства.
А укро-нацики при слове "федерация" в истерику кидаются.
From: Olexandr Franchuk лютого 28-е, 2014 12:32 pm (UTC)
"Когда президент Татарстана обратился к Путину с просьбой разрешить перевести ЕГЭ на татарский за его собственные деньги, ему отказали"
From: welteislehre лютого 28-е, 2014 12:34 pm (UTC)
На крымский разрешат.
From: Olexandr Franchuk лютого 28-е, 2014 12:59 pm (UTC)
welteislehre: Соственно говоря, и республики в России, типа Татарстана, Башкортостана и тд. это свободные демократические государства в составе РФ.
Государства.
_но_
"Когда президент Татарстана обратился к Путину с просьбой разрешить перевести ЕГЭ на татарский за его собственные деньги, ему отказали"
так Государства?
From: welteislehre лютого 28-е, 2014 01:00 pm (UTC)
Да.
См. Конституцию данных республик.
From: Olexandr Franchuk лютого 28-е, 2014 01:30 pm (UTC)
Тоді в Україні кожне село - імперія (у порівнянні з затюканими російськими Государствами), в якій самі, нікого не питаючи дозволу, визначають мову державного тестування.
___
Тогда в Украине каждое село - империя (по сравнению с затюканными российскими государствами), в которой сами, никого не спрашивая разрешения, определяют язык государственного тестирования.
Алексей Широпаев - Крым
А в Госдуме России уже работают над упрощением выдачи украинцам российских паспортов и процедуры присоединения к РФ новых территорий.
From: Дмитрий Синица лютого 28-е, 2014 07:47 am (UTC)
Вот комментарий немецкого юриста Отто Лутхерханда: "Но Крым, хоть и называется автономной республикой, не является ни суверенным, ни федеративным государством.Например, федеральные земли в Германии имеют гораздо более широкие полномочия.Нельзя сравнивать статус Крыма и с субъектами Российской Федерации". А я ХОЧУ статуса федеральной земли. ХОЧУ И БУДУ ДОБИВАТЬСЯ!!!
From: asfendiar лютого 28-е, 2014 08:00 am (UTC)
Стоимость жилья в Сухуми в пик сезона 10 баксов.... , а требовать больших прав нужно не только для Крыма...., но то, что происходит сейчас...
Благими намерениями выстлана дорога в ад.
From: welteislehre лютого 28-е, 2014 08:15 am (UTC)
Поддерживаю.
Соственно говоря, и республики в России, типа Татарстана, Башкортостана и тд. это свободные демократические государства в составе РФ.
Государства.
А укро-нацики при слове "федерация" в истерику кидаются.
From: Olexandr Franchuk лютого 28-е, 2014 12:32 pm (UTC)
"Когда президент Татарстана обратился к Путину с просьбой разрешить перевести ЕГЭ на татарский за его собственные деньги, ему отказали"
From: welteislehre лютого 28-е, 2014 12:34 pm (UTC)
На крымский разрешат.
From: Olexandr Franchuk лютого 28-е, 2014 12:59 pm (UTC)
welteislehre: Соственно говоря, и республики в России, типа Татарстана, Башкортостана и тд. это свободные демократические государства в составе РФ.
Государства.
_но_
"Когда президент Татарстана обратился к Путину с просьбой разрешить перевести ЕГЭ на татарский за его собственные деньги, ему отказали"
так Государства?
From: welteislehre лютого 28-е, 2014 01:00 pm (UTC)
Да.
См. Конституцию данных республик.
From: Olexandr Franchuk лютого 28-е, 2014 01:30 pm (UTC)
Тоді в Україні кожне село - імперія (у порівнянні з затюканими російськими Государствами), в якій самі, нікого не питаючи дозволу, визначають мову державного тестування.
___
Тогда в Украине каждое село - империя (по сравнению с затюканными российскими государствами), в которой сами, никого не спрашивая разрешения, определяют язык государственного тестирования.
2014-03-02
"План Бе" - це Тимошенко?
"План Бе" - це Тимошенко? (з рос. перекл.)
Найбільш продуктивним продАвцем Путіну, тобто московській банді убивць України - якщо безпристрасно зважити реально зроблене українськими політиками протягом принаймні останніх двох десятків років, досить таки очевидно що далі продовжує бути Тимошенко.
І це навіть станом на сьогодні, коли за спиною кілька років кримінального олігархату на чолі з наділеним практично нічим не обмеженою владою Януковичем.
Повторюю: якщо безпристрасно зважити реально зроблене українськими політиками, а не вслухатись в задихану від незручності фальшивого сидіння в інвалідній колясці брехню від Тимошенко.
Тому коли нещодавно Путін "проговорився" для ЗМІ, що йому дуже комфортно працювалося з прем'єром Тимошенко, то було досить таки дивно: невже таким макаром він хоче додати їй голосів на президентських виборах - на які вона само собою йде, замість їхати лікуватись, сподіваючись на те, що брехня про її смертельно важку хворобу швиденько "устарєла", сподіваючись здавалося б невідомо на що, особливо після більше аніж прохолодної її зустрічі Майданом, після виходу з ув'язнення в лікарні.
І ця безнадійність нового президентського ривка схоже була видна і для неї, про що говорять повідомлення про те, що Тимошенко прийняла запрошення Меркель приїхати на лікування в Німеччину.
Однак раптом її наміри змінились. І що ж сталось?
А сталось те, що наперед сказані слова Путіна про велику комфортність його роботи з Тимошенко "на благо" України, набувають ну зовсім іншого вигляду після факту вводу московських військ на українську землю.
Адже тепер, коли вже ні з ким в Україні представники московської банди навіть і говорити не хочуть, і весь світ, образно кажучи, вже на вухах, подібно як це московська банда організувала в час Карибської кризи в 1962 для прикриття свого московського заду (див. “Убивства українських політичних і культурних діячів” http://h.ua/story/53946/ ), особливо приємні стосунки Путіна з Тимошенко починають мати ну зовсім інший виборчий потенціал.
І тепер, якщо Путін організує для Тимошенко рекламу у вигляді розрулення нею не тільки для України, а вже ну геть для цілого світу, то тріумфальне сходження "жінки після тюрми" на український трон, а тепер це вже буде не скромна президентська посада, а царський трон з абсолютною владою, практично забезпечене.
І це вже буде не януковичний торг Україною, а пряме крок за кроком повне підпорядкування України московській банді убивць - саме якраз те підпорядкування, яке, як свідчить величезний досвід українського народу, дає на порядок (в десятки разів) більше жертв, перш за все українських дітей, аніж найжорстокіша, найкровопролитніша війна.
___
"План Бе" - это Тимошенко?
Наиболее продуктивным продАвцем Путину, то есть московской банде убийц, Украины - если бесстрастно взвесить реально сделанное украинскими политиками в течение по крайней мере последних двух десятков лет, довольно очевидно, что дальше продолжает быть Тимошенко.
И это даже сегодня, когда за спиной несколько лет уголовного олигархата во главе с наделенным практически ничем не ограниченной властью Януковичем.
Повторяю: если бесстрастно взвесить реально сделанное украинскими политиками, а не вслушиваться в запыханную от неудобства фальшивого сидения в инвалидной коляске ложь от Тимошенко.
Поэтому когда недавно Путин "проговорился" для СМИ, что ему очень комфортно работалось с премьером Тимошенко, то было довольно странно: неужели таким макаром он хочет придать ей голосов на президентских выборах - на которые она само собой идет, вместо того, чтобы ехать лечиться - надеясь на то, что ложь о ее смертельно тяжелой болезни быстренько "устарела", надеясь казалось бы неизвестно на что, особенно после более чем прохладной ее встречи Майданом, после выхода из заключения в больнице.
И эта безнадежность нового президентского рывка похоже была видна и для нее, о чем говорят сообщения о том, что Тимошенко приняла приглашение Меркель приехать на лечение в Германию.
Однако вдруг ее намерения изменились. И что же случилось?
А случилось то, что заранее сказанные слова Путина о большой комфортности его работы с Тимошенко "на благо" Украины, приобретают ну совсем другой вид после факта ввода московских войск на украинскую землю.
Ведь теперь, когда уже ни с кем в Украине представители московской банды даже и говорить не хотят, и весь мир, образно говоря, уже на ушах, подобно тому, как московская банда организовала во времена Карибского кризиса в 1962 для прикрытия своего московского зада (см. "Убийства украинских политических и культурных деятелей" http://maxpark.com/user/olexandr/content/538472), особенно приятные отношения Путина с Тимошенко начинают иметь ну совсем другой избирательный потенциал.
И теперь, если Путин организует для Тимошенко рекламу в виде разруления ею не только для Украины, а уже для всего мира, то триумфальное восхождение "женщины после тюрьмы" на украинский трон, а теперь это уже будет не скромный президентский пост, а царский трон с абсолютной властью, практически обеспечено.
И это уже будет не януковичний торг Украиной, а прямое шаг за шагом полное подчинение Украины московской банде убийц - именно как раз то подчинение, которое, как показывает огромный опыт украинского народа, дает на порядок (в десятки раз) больше жертв, прежде всего украинских детей, чем самая жестокая, кровопролитная война.
Олександр Франчук
"План Бе" - это Тимошенко?
Наиболее продуктивным продАвцем Путину, то есть московской банде убийц, Украины - если бесстрастно взвесить реально сделанное украинскими политиками в течение по крайней мере последних двух десятков лет, довольно очевидно, что дальше продолжает быть Тимошенко.
И это даже сегодня, когда за спиной несколько лет уголовного олигархата во главе с наделенным практически ничем не ограниченной властью Януковичем.
Повторяю: если бесстрастно взвесить реально сделанное украинскими политиками, а не вслушиваться в запыханную от неудобства фальшивого сидения в инвалидной коляске ложь от Тимошенко.
Поэтому когда недавно Путин "проговорился" для СМИ, что ему очень комфортно работалось с премьером Тимошенко, то было довольно странно: неужели таким макаром он хочет придать ей голосов на президентских выборах - на которые она само собой идет, вместо того, чтобы ехать лечиться - надеясь на то, что ложь о ее смертельно тяжелой болезни быстренько "устарела", надеясь казалось бы неизвестно на что, особенно после более чем прохладной ее встречи Майданом, после выхода из заключения в больнице.
И эта безнадежность нового президентского рывка похоже была видна и для нее, о чем говорят сообщения о том, что Тимошенко приняла приглашение Меркель приехать на лечение в Германию.
Однако вдруг ее намерения изменились. И что же случилось?
А случилось то, что заранее сказанные слова Путина о большой комфортности его работы с Тимошенко "на благо" Украины, приобретают ну совсем другой вид после факта ввода московских войск на украинскую землю.
Ведь теперь, когда уже ни с кем в Украине представители московской банды даже и говорить не хотят, и весь мир, образно говоря, уже на ушах, подобно тому, как московская банда организовала во времена Карибского кризиса в 1962 для прикрытия своего московского зада (см. "Убийства украинских политических и культурных деятелей" http://maxpark.com/user/olexandr/content/538472), особенно приятные отношения Путина с Тимошенко начинают иметь ну совсем другой избирательный потенциал.
И теперь, если Путин организует для Тимошенко рекламу в виде разруления ею не только для Украины, а уже для всего мира, то триумфальное восхождение "женщины после тюрьмы" на украинский трон, а теперь это уже будет не скромный президентский пост, а царский трон с абсолютной властью, практически обеспечено.
И это уже будет не януковичний торг Украиной, а прямое шаг за шагом полное подчинение Украины московской банде убийц - именно как раз то подчинение, которое, как показывает огромный опыт украинского народа, дает на порядок (в десятки раз) больше жертв, прежде всего украинских детей, чем самая жестокая, кровопролитная война.
Олександр Франчук
2014-03-01
Тимошенко: Усе буде добре!
Що, вже є домовленість з Путіним про перемогу на дипломатичному рівні?
Олександр Франчук
Було: http://www.tymoshenko.ua/uk/article/yulia_tymoshenko_01_03_2014_01?utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter
Юлія Тимошенко: Україна і світ мають діяти невідкладно і злагоджено для зупинення агресії Росії
"[...]Я звертаюся до всіх громадян України зберігати спокій та впевненість в мирному врегулюванню цієї складної ситуації.
Я прошу всіх українців об'єднатися в цей складний момент. Наша головна зброя - повний спокій. Ми всі працюємо на дипломатичному рівні та переможемо.
Усе буде добре! "
Олександр Франчук
Було: http://www.tymoshenko.ua/uk/article/yulia_tymoshenko_01_03_2014_01?utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter
Юлія Тимошенко: Україна і світ мають діяти невідкладно і злагоджено для зупинення агресії Росії
"[...]Я звертаюся до всіх громадян України зберігати спокій та впевненість в мирному врегулюванню цієї складної ситуації.
Я прошу всіх українців об'єднатися в цей складний момент. Наша головна зброя - повний спокій. Ми всі працюємо на дипломатичному рівні та переможемо.
Усе буде добре! "
Сергій Дацюк: РОССИЯ ВО ЛЖИ
Сергій Дацюк: РОССИЯ ВО ЛЖИ
На протяжении недели я пытался опубликовать этот текст в России – 25.02 (polit.ru), 26.02 (ng.ru – Независимая газета), 27.02 (russ.ru – Русский журнал), 28.02 (snob.ru). Однако не смог. Мне даже ни разу не ответили на просьбу сообщить, будет ли то или иное издание публиковать этот текст. Я отослал его некоторым своим коллегам в России в частном порядке. Поэтому призываю вас распространить ссылку на него, прежде всего, среди интеллектуалов России.
................................................
Ложь в России это способ воздержания от необходимых изменений, которые давно назрели. Ложь в России это попытка переложить ответственность за свои просчеты на других, чтобы обелить власть. Ложь в России опасна для самой России, потому что генерирует безысходную ненависть, которая разъедает ее изнутри. Ложь в России опасна для всего мира, поскольку разъединяет Россию и остальной мир.
Информационная война России против Украины
Сегодня в процессе изучения социологических исследований, показывающих динамику отношений россиян к украинцам и украинцев к россиян, можно увидеть очевидный дисбалланс. Если обобщить разные подобные исследования, можно увидеть такую картину: 1) около 90% украинцев Восточной Украины и около 60% украинцев Западной Украины хорошо относятся к россиянам и это отношение фактически неизменно на протяжении многих лет; 2) более 50% россиян плохо относятся к украинцам, и это отношение постоянно ухудшается.
То есть все такие соцопросы подтверждают очень высокий уровень миролюбивости украинцев и агрессивности россиян. Кроме того, украинская власть тоже показывала себя неагрессивной (отказ от ядерного оружия, разрушение украинской армии, подобострастие к России).
Откуда же возник этот дисбалланс любви и ненависти? Почему украинцы любят россиян больше, нежели россияне украинцев?
Если честно отвечать на эти вопросы, чего ни разу даже не пытались делать российская и украинская власти, то можно сказать – это последствия информационной войны, которую ведет Россия против Украины посредством лжи, порождающей украинофобию. Заставить россиян ненавидеть украинский народ без применения лжи в России было невозможно. И Россия начала лгать и вести войну.
Война России против Украины имеет несколько составляющих – торговая война, информационная война, война за историю, технологическая война. Если торговая и технологическая войны приводят к экономическим потерям, то информационная война и война за историю это не только экономические потери.
Основная причина человеческих жертв в гражданских протестах в Украине в 2013-2014 гг. коренится в длящейся на протяжении более десяти лет масштабной разнузданной циничной и оголтелой информационной войне России против Украины. И причина информационной войны России против Украины – в нежелании россиян в лице российской элиты признать право украинцев на самоопределение и независимость.
Результаты российской информационной войны против Украины не были бы столь плачевными, если бы не действия олигархически-полицейско-бандитской власти Януковича. В результате культурной политики этой власти Запад и Восток плюс Крым в Украине оказались идентификационно расколоты, поскольку украинское телевидение оказалось ограниченно присутствующим на Востоке и в Крыму, а украинофобское русское телевидение оказалось там избыточно присутствующим.
Представители подразделения украинской милиции "Беркут", присланной именно с Восточной Украины и Крыма, стреляли в людей на улицах Киева именно потому, что считали патриотичных майдановцев бендеровцами и фашистами. Представители силовых подразделений говорили словами российской пропаганды. Они транслировали ненависть против украинцев, почерпнутую из российских телеканалов.
Мы не снимаем ответственность за информационный дисбаланс украинских и российских телеканалов между Западной, Восточной Украиной и Крымом с бывшей кровавой власти Януковича. В ближайшее время мы постараемся исправить этот дисбаланс. Однако сейчас речь идет не только о действиях бывшей украинской власти.
За кровь украинских людей отвечают не только бывший президент Янукович и его приспешники. За кровь украинских людей также несут ответственность Владимир Путин, Дмитрий Медведев, Сергей Лавров, Дмитрий Киселев, Владимир Жириновский, Сергей Глазьев, Дмитрий Рогозин. Это враги Украины, действия которых привели к человеческим жертвам, и так мы их и будем воспринимать.
Именно эти люди развязали и проводили информационную войну против Украины. Именно они вместе с Януковичем несут ответственность за кровь украинцев. Им не спрятаться за словоблудием и лживыми уверениями в своей дружбе с Украиной. Ибо за них говорят не слова, а дела. Награждение Путиным Киселева орденом на фоне его лжи об Украине во время происходящих в Украине кровавых событий вообще находится за гранью добра и зла.
Однако существуют и деятели культуры, которые необдуманно транслировали навязанную им украинофобию как, например, Михаил Задорнов, Иван Охлобыстин, Сергей Лукьяненко, Иосиф Кобзон, Владимир Лановой, Элина Быстрицкая и др. Из всех их в свое время лишь Иван Ургант нашел в себе смелось, чтобы покаяться за совершенную ошибку бытовой украинофобии. С момента провокаций России в Крыму понимание ситуации начало проявляться среди российской интеллигенции (Макаревич, покаявшийся Охлобыстин, ожидается прозрение и других).
И не надо говорить, что их слова это всего лишь "бла-бла-бла". Их необдуманные слова принесли много горя Украине. Их слова об Украине в ситуации полномасштабной информационной войны России это полноценные военные действия, ведущие к кровавым жертвам.
Провокации в Крыму являются прямым продолжением информационной войны России против Украины – это "война нервов", преследующая цель спровоцировать Украину на жесткий ответ, чтобы потом Россия развязала полноценную войну. С политической точки зрения, "война нервов" провальная для России, поскольку Украина на эту туфту не поведется, а крымчане увидят воочию, что их ожидает, в случае перехода Крыма из состава Украины в состав России.
Если до событий февраля 2014 года о российской информационной войне можно было обывателям сожалеть, политикам зарабатывать свою электоральную поддержку, экспертам комментировать на телевидении, повышая своей рейтинг, а ученым исследовать ее и делать на ней научные диссертации, как в общем-то и поступали в России и в Украине, то теперь ситуация изменилась.
После событий 2013-2014 годов в Украине информационная война России против Украины стала не просто неприемлемой для Украины, она стала смертельно опасной. Эта смертельная опасность начала угрожать также русским жителям Крыма и самим россиянам.
Украина постарается сделать все, чтобы принудить Россию к миру. В самой Украине будет объявлена нулевая терпимость к украинофобии на российских телеканалах. Неправильно было бы их запрещать. Их ложь нужно вскрывать и показывать как в России, так и по всему миру. Мы знаем, как Интернет побеждает телевидение, а России это еще предстоит узнать.
Украине объявлена война на уничтожение целостности украинского государства вплоть до полного уничтожения украинской идентичности. Поэтому мы будем воевать жестко, беспощадно, но бескровно.
Ложь губит Россию
Украина не Россия. Даже в самые дремучие времена правления кровавого диктатора Януковича, ложь в Украине проистекала из двух источников – из российских телеканалов (включая местный "Интер") и из провластных телеканалов ("УТ-1", и в последнее время "112 Украина"). Прививка 2004 года, когда украинские те
леканалы пообещали никогда больше не терпеть цензуру, сработала. В сущности именно это спасло Украину сегодня – правда о власти медленно, но верно губила эту власть. Однако в России это не так.
Если в Украине антинародную власть сгубила правда, то в России антинародную власть погубит ложь.
Однако нельзя убить ложь России против Украины, не убив ложь в самой России.
Идеи эссе Александра Солженицына "Жить не по лжи" должны быть сегодня переосмыслены. Солженицын говорит, что "насилию нечем прикрыться, кроме лжи, а ложь может держаться только насилием..."
Однако нынешняя российская власть изобрела весьма современную схему осуществления насилия, где оно маскируется под заботу о государстве. В ее основе – процесс переноса.
Это работает так. Российская власть осуществляет экономическое насилие (несколько десятков российских семей продают энергоносители), а вырученные деньги выводят за пределы публичного бюджета (в частное пользование власти и ее приближенных). При этом, конечно же, возникает ненависть российского народа к российской власти.
Однако если эту ненависть перенаправить на другие народы (дескать, они виноваты, что у нас так все плохо), то ненависть частично перераспределяется, и власть как бы занята важным делом – она воюет с внешними врагами, и потому как бы имеет моральное право использовать неучтенные публичные ресурсы и нагнетать агрессию к врагам.
Таким образом, ложь российской власти о самой себе становится менее заметной, когда она переводится в ранг лукавства за счет более масштабной лжи о внешних врагах. Так Россия становится генератором ненависти в мире, обращая свою ненависть вовне.
Сегодня во многих странах был дан отпор российской имперской ненависти – в Прибалтике, в Грузии, а теперь и в Украине. Однако ненависть в России продолжает генерироваться. Ненависть, которую нельзя перенаправить на другого, остается в России, накапливается и взрывает ее изнутри. Ложь и ненависть погубят Россию, если это не прекратить.
Насколько возможно прекратить ненависть и ложь на индивидуальном уровне, как это предлагал в свое время Солженицын? Сегодня недостаточно того, что Солженицын предлагал как личное неучастие во лжи. Ведь так заманчиво смотреть лишь телеканал "Дождь" и общаться в социальных сетях правдиво, отгородившись от остального мира виртуальностью коммуникации.
Неучастие во лжи в некризисной ситуации всего лишь убыстряет наступление кризиса и тем самым разрушение лживой системы. Но в ситуации мирового кризиса личного неучастия во лжи недостаточно. Если власть ворует и не предлагает социальных инноваций в ситуации кризиса, то без личных актов социальных инноваций неучастие во ложи невозможно. А это требует позиции публичного интеллектуала, нацеленного не просто на то, чтобы говорить правду, но на то, чтобы сообщать истину – осмысленный и перспективный вариант правды, то есть правду о будущем.
В этом осмысленном и перспективном варианте правды и возникает возможность совместности России и Украины.
России нужен свой Майдан, где нет ненависти, где ищется правда, где коллективно производятся смыслы будущего. "Жить не по лжи" сегодня это значит избавиться не столько от индивидуальной, сколько от коллективной лжи – агитации и пропаганды, транслируемой российской властью через теленовости.
Современный актуальный мир сегодня создают теленовости. Социальные сети и интернет-новости до сих пор не обладают достаточной степенью осмысленности. Информационные смыслы для большинства производят лишь теленовости, поскольку именно там сосредоточены главные информационные ресурсы.
Производство смыслов в Интернет – лишь для очень узкого круга. И хотя его влияние растет, оно все еще недостаточно, чтобы соперничать с влиянием телевидения. В Украине Майдан победил русское информационное влияние, потому что Интернет победил телевидение. И произошло это за счет более динамичного и более мощного смыслообразования в Интернет.
Сегодня качественных теленовостей в России почти нет. Вместо теленовостей есть агитация и пропаганда. Суть этой агитации и пропаганды, если обобщить, можно выразить кратко: 1) позитивное изображение России и ее власти (Россия самая крутая в мире и заслуга в этом ее власти); 2) Россию окружают враги (все плохое от них – США, Европа, Прибалтика, Грузия, Украина), и власть борется с врагами за создание российской империи; 3) Российская империя это рай на Земле, и если все бывшие народы СССР вернутся в империю, наступит царство мировой справедливости, где Россия станет снова мировой державой.
Империя и есть тот милый сердцу россиян архетип "Великой Матери", которая заставляет их жертвовать правдой и свободой. Однако жертва эта напрасна. Империй в мире больше не будет – во всяком случае, таких, модель какой пропагандирует российская политическая элита.
И здесь мы выходим на иной уровень лжи – лжи российской элиты своему народу. Это Большая Ложь о возможности Империи. Это ложь элиты России, прежде всего, самой себе. Ведь российская элита не может не знать, что государства по всему миру разрушаются, что будущее за сетевой организацией самоорганизованных сообществ, что корпорации приходят на смену государствам, и с этими корпорациями могут конкурировать лишь самоорганизованные сообщества.
Однако Большая Ложь продолжается в России, и губит все идеи будущего, в которых нет места Империи. Вакуум идей о будущем поддерживает и пестует Большую Ложь. В возникающем вакууме идей в России прорастает фундаменталистское православие и отказ от секуляризации образования. Элита России продолжает врать своему народу о главном – об образе будущего. Чтобы избавиться от всякой иной лжи, нужно избавиться от Большой Лжи.
У меня есть простое послание российской элите: перестаньте врать себе и людям – империи не будет. Ищите что-то другое...
Сергій Дацюк
( Взято з http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/53116eef447b1/page_11/ )
Правдивий текст від Дацюка, потрібний для першого кроку в бік розуміння реалій нашого часу, а саме московської банди убивць та її інфоканалізаційної системи, разом з її холопами, холуями і посіпаками - безрідними покидьками невідомих народів з московським інфолайном в їх головах, замість людської свідомості
___
Правдивый текст от Дацюка, необходимый для первого шага в сторону понимания реалий нашего времени, а именно московской банды убийц и ее инфоканализационной системы, вместе с ее холопами, холуями и прихвостнями - безродными отбросами неизвестных народов с московским инфодерьмом в их головах, вместо человеческого сознания
Олександр Франчук
На протяжении недели я пытался опубликовать этот текст в России – 25.02 (polit.ru), 26.02 (ng.ru – Независимая газета), 27.02 (russ.ru – Русский журнал), 28.02 (snob.ru). Однако не смог. Мне даже ни разу не ответили на просьбу сообщить, будет ли то или иное издание публиковать этот текст. Я отослал его некоторым своим коллегам в России в частном порядке. Поэтому призываю вас распространить ссылку на него, прежде всего, среди интеллектуалов России.
................................................
Ложь в России это способ воздержания от необходимых изменений, которые давно назрели. Ложь в России это попытка переложить ответственность за свои просчеты на других, чтобы обелить власть. Ложь в России опасна для самой России, потому что генерирует безысходную ненависть, которая разъедает ее изнутри. Ложь в России опасна для всего мира, поскольку разъединяет Россию и остальной мир.
Информационная война России против Украины
Сегодня в процессе изучения социологических исследований, показывающих динамику отношений россиян к украинцам и украинцев к россиян, можно увидеть очевидный дисбалланс. Если обобщить разные подобные исследования, можно увидеть такую картину: 1) около 90% украинцев Восточной Украины и около 60% украинцев Западной Украины хорошо относятся к россиянам и это отношение фактически неизменно на протяжении многих лет; 2) более 50% россиян плохо относятся к украинцам, и это отношение постоянно ухудшается.
То есть все такие соцопросы подтверждают очень высокий уровень миролюбивости украинцев и агрессивности россиян. Кроме того, украинская власть тоже показывала себя неагрессивной (отказ от ядерного оружия, разрушение украинской армии, подобострастие к России).
Откуда же возник этот дисбалланс любви и ненависти? Почему украинцы любят россиян больше, нежели россияне украинцев?
Если честно отвечать на эти вопросы, чего ни разу даже не пытались делать российская и украинская власти, то можно сказать – это последствия информационной войны, которую ведет Россия против Украины посредством лжи, порождающей украинофобию. Заставить россиян ненавидеть украинский народ без применения лжи в России было невозможно. И Россия начала лгать и вести войну.
Война России против Украины имеет несколько составляющих – торговая война, информационная война, война за историю, технологическая война. Если торговая и технологическая войны приводят к экономическим потерям, то информационная война и война за историю это не только экономические потери.
Основная причина человеческих жертв в гражданских протестах в Украине в 2013-2014 гг. коренится в длящейся на протяжении более десяти лет масштабной разнузданной циничной и оголтелой информационной войне России против Украины. И причина информационной войны России против Украины – в нежелании россиян в лице российской элиты признать право украинцев на самоопределение и независимость.
Результаты российской информационной войны против Украины не были бы столь плачевными, если бы не действия олигархически-полицейско-бандитской власти Януковича. В результате культурной политики этой власти Запад и Восток плюс Крым в Украине оказались идентификационно расколоты, поскольку украинское телевидение оказалось ограниченно присутствующим на Востоке и в Крыму, а украинофобское русское телевидение оказалось там избыточно присутствующим.
Представители подразделения украинской милиции "Беркут", присланной именно с Восточной Украины и Крыма, стреляли в людей на улицах Киева именно потому, что считали патриотичных майдановцев бендеровцами и фашистами. Представители силовых подразделений говорили словами российской пропаганды. Они транслировали ненависть против украинцев, почерпнутую из российских телеканалов.
Мы не снимаем ответственность за информационный дисбаланс украинских и российских телеканалов между Западной, Восточной Украиной и Крымом с бывшей кровавой власти Януковича. В ближайшее время мы постараемся исправить этот дисбаланс. Однако сейчас речь идет не только о действиях бывшей украинской власти.
За кровь украинских людей отвечают не только бывший президент Янукович и его приспешники. За кровь украинских людей также несут ответственность Владимир Путин, Дмитрий Медведев, Сергей Лавров, Дмитрий Киселев, Владимир Жириновский, Сергей Глазьев, Дмитрий Рогозин. Это враги Украины, действия которых привели к человеческим жертвам, и так мы их и будем воспринимать.
Именно эти люди развязали и проводили информационную войну против Украины. Именно они вместе с Януковичем несут ответственность за кровь украинцев. Им не спрятаться за словоблудием и лживыми уверениями в своей дружбе с Украиной. Ибо за них говорят не слова, а дела. Награждение Путиным Киселева орденом на фоне его лжи об Украине во время происходящих в Украине кровавых событий вообще находится за гранью добра и зла.
Однако существуют и деятели культуры, которые необдуманно транслировали навязанную им украинофобию как, например, Михаил Задорнов, Иван Охлобыстин, Сергей Лукьяненко, Иосиф Кобзон, Владимир Лановой, Элина Быстрицкая и др. Из всех их в свое время лишь Иван Ургант нашел в себе смелось, чтобы покаяться за совершенную ошибку бытовой украинофобии. С момента провокаций России в Крыму понимание ситуации начало проявляться среди российской интеллигенции (Макаревич, покаявшийся Охлобыстин, ожидается прозрение и других).
И не надо говорить, что их слова это всего лишь "бла-бла-бла". Их необдуманные слова принесли много горя Украине. Их слова об Украине в ситуации полномасштабной информационной войны России это полноценные военные действия, ведущие к кровавым жертвам.
Провокации в Крыму являются прямым продолжением информационной войны России против Украины – это "война нервов", преследующая цель спровоцировать Украину на жесткий ответ, чтобы потом Россия развязала полноценную войну. С политической точки зрения, "война нервов" провальная для России, поскольку Украина на эту туфту не поведется, а крымчане увидят воочию, что их ожидает, в случае перехода Крыма из состава Украины в состав России.
Если до событий февраля 2014 года о российской информационной войне можно было обывателям сожалеть, политикам зарабатывать свою электоральную поддержку, экспертам комментировать на телевидении, повышая своей рейтинг, а ученым исследовать ее и делать на ней научные диссертации, как в общем-то и поступали в России и в Украине, то теперь ситуация изменилась.
После событий 2013-2014 годов в Украине информационная война России против Украины стала не просто неприемлемой для Украины, она стала смертельно опасной. Эта смертельная опасность начала угрожать также русским жителям Крыма и самим россиянам.
Украина постарается сделать все, чтобы принудить Россию к миру. В самой Украине будет объявлена нулевая терпимость к украинофобии на российских телеканалах. Неправильно было бы их запрещать. Их ложь нужно вскрывать и показывать как в России, так и по всему миру. Мы знаем, как Интернет побеждает телевидение, а России это еще предстоит узнать.
Украине объявлена война на уничтожение целостности украинского государства вплоть до полного уничтожения украинской идентичности. Поэтому мы будем воевать жестко, беспощадно, но бескровно.
Ложь губит Россию
Украина не Россия. Даже в самые дремучие времена правления кровавого диктатора Януковича, ложь в Украине проистекала из двух источников – из российских телеканалов (включая местный "Интер") и из провластных телеканалов ("УТ-1", и в последнее время "112 Украина"). Прививка 2004 года, когда украинские те
леканалы пообещали никогда больше не терпеть цензуру, сработала. В сущности именно это спасло Украину сегодня – правда о власти медленно, но верно губила эту власть. Однако в России это не так.
Если в Украине антинародную власть сгубила правда, то в России антинародную власть погубит ложь.
Однако нельзя убить ложь России против Украины, не убив ложь в самой России.
Идеи эссе Александра Солженицына "Жить не по лжи" должны быть сегодня переосмыслены. Солженицын говорит, что "насилию нечем прикрыться, кроме лжи, а ложь может держаться только насилием..."
Однако нынешняя российская власть изобрела весьма современную схему осуществления насилия, где оно маскируется под заботу о государстве. В ее основе – процесс переноса.
Это работает так. Российская власть осуществляет экономическое насилие (несколько десятков российских семей продают энергоносители), а вырученные деньги выводят за пределы публичного бюджета (в частное пользование власти и ее приближенных). При этом, конечно же, возникает ненависть российского народа к российской власти.
Однако если эту ненависть перенаправить на другие народы (дескать, они виноваты, что у нас так все плохо), то ненависть частично перераспределяется, и власть как бы занята важным делом – она воюет с внешними врагами, и потому как бы имеет моральное право использовать неучтенные публичные ресурсы и нагнетать агрессию к врагам.
Таким образом, ложь российской власти о самой себе становится менее заметной, когда она переводится в ранг лукавства за счет более масштабной лжи о внешних врагах. Так Россия становится генератором ненависти в мире, обращая свою ненависть вовне.
Сегодня во многих странах был дан отпор российской имперской ненависти – в Прибалтике, в Грузии, а теперь и в Украине. Однако ненависть в России продолжает генерироваться. Ненависть, которую нельзя перенаправить на другого, остается в России, накапливается и взрывает ее изнутри. Ложь и ненависть погубят Россию, если это не прекратить.
Насколько возможно прекратить ненависть и ложь на индивидуальном уровне, как это предлагал в свое время Солженицын? Сегодня недостаточно того, что Солженицын предлагал как личное неучастие во лжи. Ведь так заманчиво смотреть лишь телеканал "Дождь" и общаться в социальных сетях правдиво, отгородившись от остального мира виртуальностью коммуникации.
Неучастие во лжи в некризисной ситуации всего лишь убыстряет наступление кризиса и тем самым разрушение лживой системы. Но в ситуации мирового кризиса личного неучастия во лжи недостаточно. Если власть ворует и не предлагает социальных инноваций в ситуации кризиса, то без личных актов социальных инноваций неучастие во ложи невозможно. А это требует позиции публичного интеллектуала, нацеленного не просто на то, чтобы говорить правду, но на то, чтобы сообщать истину – осмысленный и перспективный вариант правды, то есть правду о будущем.
В этом осмысленном и перспективном варианте правды и возникает возможность совместности России и Украины.
России нужен свой Майдан, где нет ненависти, где ищется правда, где коллективно производятся смыслы будущего. "Жить не по лжи" сегодня это значит избавиться не столько от индивидуальной, сколько от коллективной лжи – агитации и пропаганды, транслируемой российской властью через теленовости.
Современный актуальный мир сегодня создают теленовости. Социальные сети и интернет-новости до сих пор не обладают достаточной степенью осмысленности. Информационные смыслы для большинства производят лишь теленовости, поскольку именно там сосредоточены главные информационные ресурсы.
Производство смыслов в Интернет – лишь для очень узкого круга. И хотя его влияние растет, оно все еще недостаточно, чтобы соперничать с влиянием телевидения. В Украине Майдан победил русское информационное влияние, потому что Интернет победил телевидение. И произошло это за счет более динамичного и более мощного смыслообразования в Интернет.
Сегодня качественных теленовостей в России почти нет. Вместо теленовостей есть агитация и пропаганда. Суть этой агитации и пропаганды, если обобщить, можно выразить кратко: 1) позитивное изображение России и ее власти (Россия самая крутая в мире и заслуга в этом ее власти); 2) Россию окружают враги (все плохое от них – США, Европа, Прибалтика, Грузия, Украина), и власть борется с врагами за создание российской империи; 3) Российская империя это рай на Земле, и если все бывшие народы СССР вернутся в империю, наступит царство мировой справедливости, где Россия станет снова мировой державой.
Империя и есть тот милый сердцу россиян архетип "Великой Матери", которая заставляет их жертвовать правдой и свободой. Однако жертва эта напрасна. Империй в мире больше не будет – во всяком случае, таких, модель какой пропагандирует российская политическая элита.
И здесь мы выходим на иной уровень лжи – лжи российской элиты своему народу. Это Большая Ложь о возможности Империи. Это ложь элиты России, прежде всего, самой себе. Ведь российская элита не может не знать, что государства по всему миру разрушаются, что будущее за сетевой организацией самоорганизованных сообществ, что корпорации приходят на смену государствам, и с этими корпорациями могут конкурировать лишь самоорганизованные сообщества.
Однако Большая Ложь продолжается в России, и губит все идеи будущего, в которых нет места Империи. Вакуум идей о будущем поддерживает и пестует Большую Ложь. В возникающем вакууме идей в России прорастает фундаменталистское православие и отказ от секуляризации образования. Элита России продолжает врать своему народу о главном – об образе будущего. Чтобы избавиться от всякой иной лжи, нужно избавиться от Большой Лжи.
У меня есть простое послание российской элите: перестаньте врать себе и людям – империи не будет. Ищите что-то другое...
Сергій Дацюк
( Взято з http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/53116eef447b1/page_11/ )
Правдивий текст від Дацюка, потрібний для першого кроку в бік розуміння реалій нашого часу, а саме московської банди убивць та її інфоканалізаційної системи, разом з її холопами, холуями і посіпаками - безрідними покидьками невідомих народів з московським інфолайном в їх головах, замість людської свідомості
___
Правдивый текст от Дацюка, необходимый для первого шага в сторону понимания реалий нашего времени, а именно московской банды убийц и ее инфоканализационной системы, вместе с ее холопами, холуями и прихвостнями - безродными отбросами неизвестных народов с московским инфодерьмом в их головах, вместо человеческого сознания
Олександр Франчук
Підписатися на:
Дописи (Atom)