2011-07-11

щодо числа розбіжностей

Підтримка ВО "Свобода" справді патріотичними людьми, які на жаль не здатні самостійно мислити, дійсно має місце. Точнісінько як це було щодо аналогічних гебістів в формі УПА в післявоєнні роки, коли загони НКВД в формі УПА заходили в села і полумяними проукраїнськими промовами спокушали молодих запальних хлопців йти з ними боротися за Україну. Для того, щоб негайно в ближчому лісі повбивати їх. Не думаєте ж Ви, що ті післявоєнні гебісти з їхнім величезним досвідом десь зникли невідомо куди, випарувались в невідомому напрямку, а замість них де не візьмись набрались ні сіло ні впало очєнь харошіє масковскіє прівєтлівиє люді, які не мають нічого поганого проти України, українців і всього українського?
І щодо числа розбіжностей Ви помиляєтесь. Коли реально, то їх значно більше, аніж одне тільки ставлення до Ющенка. Читаючи представників "Свободи" в інеті, легко зауважити їхнє повне співпадіння з практично усіма бажаними для московської банди в Україні реальними речами: ставлення до Європи, до НАТО, до Польщі, до Німеччини, до стабільності в Україні, спільна з московськими службами розкрутка усіх можливих провокацій - і повнісінько такого усього іншого.

Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html#cutid1
makoviy 2011-07-10 02:06 pm (UTC)
+ 1000!
Я тут інколи граюсь в адвоката Тягнибока - в мене багато друзів в мережі, які підтримують "Свободу", і світоглядних розбіжностей з ними немає, лише в ставленні до ВАЮ. Коротше, совість гризе, чи не поставив я симпатії до окремої особистості вище своїх же поглядів в конкретних питаннях? А щодо інших - справді: кого з ненависників Ющенка не згадаю - у всіх зневажливе ставлення до "цієї держави" (так вони її називають) і навіть до держ. символіки в деяких. Одні ностальгують за СРСР (ті, що завжди за Я.), другі (розчаровані) - не знати яких реформ/перетворень/змін від нього очікували. Впевнений, навіть якби він взявся за це при наявності команди однодумців, вони б так само придирались до кожного кроку - це вже натура така людська.

2011-07-10

Ставлення до Ющенка

Ставлення до Ющенка, як на мою скромну думку, це лакмусовий папірець реального ставлення до України, українців і до всього українського. Адже коли спробувати розкласифікувати тих, хто ставиться до Ющенка негативно, то в їх число увійдуть:
1) відверті холуї, холопи і раби московської банди убивць;
2) холуї, холопи і раби московської банди убивць під прикриттям (сексоти - напр. Тимошенко, Тягнибок);
3) неспроможні самостійно мислити люди, думку яких визначається ковпаком московської інфоканалізаційної системи, у тому числі московськими сексотами типу Тимошенко та Тягнибока.

Олександр Франчук

Було: makoviy липня 10-е, 2:23: http://makoviy.livejournal.com/9440.html
Чому у більшості «штампів» одне джерело
    Однодумців в мене небагато. Якби не інтернет, взагалі б не знав, що хтось міркує відсотків на 99 так само, як я. І стосовно окремих політиків, і конкретних подій – скажімо, всього того жаху 2008-го року. Важко описати почуття людини, яка опинилася в критичній меншості, яка не хоче «всіх і вся» оцінювати так, як це самовпевнено робить більшість, поверхнево вникаючи в суть того, що відбувається. Я теж не претендую на роль аналітика (хоч читаючи/слухаючи інших часто бачу, що я краще проінформований, ніж ті, хто знаходиться під впливом телевізора (або ще якихось знайомих :)), але в будь-якому випадку маю право на власну думку. Цікаво, чому їм так заважає саме моя позиція, як прихильника Ющенка, чому так не терпиться, щоб я її змінив, коли нас така критична меншість. Було б досі 40, чи 50%, чи 70-80%, як в Путіна чи Лукашенки, тоді мотиви інформаційної війни були б виправдані. Ось віддав би я перевагу будь-кому іншому – було б в рази менше нерозуміння. Я спостерігаю наступне (далі – мій коментар з іншого блогу):
         «Навіть якщо відслідкувати останній короткий період (кілька місяців) є всі ознаки того, що дискредитація Ющенка проводиться цілеспрямовано, організовано, з постійним використанням дезінформації тощо. Вони 1) по-перше, хочуть щоб новітню історію, зокрема роль Майдану і період правління Ющенка оцінювали, послуговуючись нав"язаними українському суспільству штампами; 2)все ще сприймають Ющенка як рейтингового конкурента на наступних виборах (?); 3)для Кремля найважливіше (коли завдання з усунення його від влади вже виконане), щоб негативне ставлення більшості до його політики (поглядів) стало надійним запобіжником проти обрання іншого національного лідера».
           Цікаво, що особливо не терпиться, щоб він пішов з політики/посади голови партії тим, хто за «Нашу Україну» не голосував і за будь-якого варіанту і не збирається голосувати. Чи не тому, повторююсь, що Наливайченка/Кириленка тоді набагато легше схилити до союзу з БЮТ? Або теза «Ющенко вже нікого не об’єднає». А з ким це ви пропонуєте об’єднуватись? Чи не з тим же БЮТом для формування спільного уряду, чи в одну партію з бютівськими прихвоснями, які свого часу організовано перебігли від Ющенка до Тимошенко, і ще й вважають, що до них досі має стосунок термін «націонал-демократи» - Катеринчуком, Гриценком, Кармазіним, Тарасюком?.. Ось я, коли згадую про необхідність об’єднання нацдемів, вже точно не маю на увазі цей хор підспівувачів тій, яка мала неприхований намір побудувати прокремлівську диктатуру, і якій постійно хтось заважав (Президент особливо). Я особисто Кириленка і Наливайченка поважаю, як людей, які послідовно підтримували Віктора Андрійовича (хоч в Н. прослідковується певний зв'язок як з БЮТ, так і з РФ – будемо спостерігати за його діями, поки все ок), без нього – вони ніщо, саме через миттєве перетворення на придаток до БЮТ, чи так само гарантовано прохідного «Фронту змін». Я, до речі, не збираюсь на парламентських виборах зважати на те, «прохідна» політсила чи ні. Мотивація інша. Мені недостатньо було одного лише першого туру президентських виборів, щоб висловити своє ставлення до Тимошенко і всього, що відбувалось у нас на очах.
           Також не вірю тим, які запевняють, що в конфлікті Тимошенко-Ющенко вони були в однаковій мірі проти обох – людина завжди, навіть якщо сама собі в цьому не зізнається, схиляється до підтримки однієї з сторін конфлікту. Можливо, йдеться про таке відчуття: в окремих питаннях має рацію одна сторона, в чомусь – друга. Але якщо підряд, в багатьох сферах одна і та ж сторона – вже починаєш чітко віддавати першість їй (навіть не голосуючи за цього політика). Іноді здається, що переповненість свободівських дописів бютівськими штампами на адресу Ющенка свідчить якраз про те, що в  політичному процесі, де «Свободи», як безпосереднього учасника, не було, окремі націоналісти віддавали перевагу саме Тимошенко. Ось уявіть, що я зараз стаю виборцем ВО «С», якій я,  загалом, симпатизую, а відповідаючи на питання - чому не за Ющенка, приклею традиційний бютівський штапм «зрадник». Всі, які це використовують, принаймні на рівні підсвідомості є юлефанами, навіть противсіхи у другому турі, адже уточнивши, що вони мають на увазі, виходить наступне:
    Зрадник – тому що:
    1)   За коаліцію з ПР. З БЮТ краще? Отже - вони вважають БЮТ меншим злом.
    2)   Погодився на призначення Генпрокурора за домовленістю з ПР. Знаючи, що без парламенту це питання не вирішується, його опоненти просто, мабуть, пропонують призначити прокурора за домовленістю з БЮТ. Висновок – див. п1.
    3)   Він і його парламентська група підіграли Януковичу перед другим туром. Аякже, зрозуміло, якщо вже вийшли ці двоє, потрібно було дати перемогти Тимошенко! Знову вона – менше зло. При чому не лише в порівнянні з Януковичем. Схоже, тут її симпатики вже проти всіх кандидатів, які не захотіли її підтримати, тобто НА ЇЇ СТОРОНІ і ПРОТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ ПЕРШОГО ТУРУ. Може, пропонуєте навіть штучно підтягнути на тих дільницях, де після її політики (в т. ч. інформаційної) «кляті противсіхи» відмовлялися за неї голосувати? Та займалися цим «натягуванням результату» і так - обидві сторони, зате як палко юлефани розповідали, що їх насправді більше. Ось в мене не було почуття, після ознайомлення з результатами, що виборці одного з кандидатів – це «свої», і якихось думок в напрямку «наших насправді більше». Однодумців я визначаю лише за вибором в першому турі. Так от, де ті, хто вболівав за Юлин результат вже в другому турі, були раніше? Вас влаштовувала ситуація, що нас поставлять перед таким вибором? Хіба не видно, що практично ВСІ кандидати були кращі за Тимошенко (хоч проукраїнських тільки троє). Треба було вболівати і перейматися результатами трохи раніше, а так – Україна вже в першому турі програла, і крапка. Незалежно від того, хто з фіналістів переможе. Я б підтримав зрив виборів, але тут я стаю схожим на тих, хто пропонував Президенту незаконні шляхи вирішення проблеми.
    4)   Йому щось там не вдалося реалізувати (сюди – про реформи і т.д.). Знову ж таки, потрібна парламентська більшість. Пропонується домовлятись з БЮТ? Чи вже згодні і з ПР? А хіба не бачили, що з Януковичем (зокрема на посаді прем’єра) в Ющенка не така вже й злагода була, як це вигідно БЮТу змальовувати? В нього цілковито протилежні позиції з обома проросійськими лідерами, він зміг працювати лише зі своїм керівником уряду – так його БЮТ і ПР організовано відравили у відставку, і більшість виборців ще й це підтримувала! І ще засуджували спосіб призначення – в обмін на Генпрокурора, при тому, що Тимошенко так само пропонувала цю посаду опозиції. І мене якісь опоненти Ющенка запевнятимуть, що вони не юлефани? А, ще забув:
    5)   Прєдатєль – американская марионетка – фашист (проросійський маразм, без коментарів).
          Здається, ті, кого влаштовували саме такі фіналісти, і які вже похапцем намагалися знайти тут якесь менше зло, а до того ніякої різниці між кандидатами не бачили - не бояться нейтральної позиції, винесеної на загальнодержавний рівень. Тільки нехай не запевняють після цього, що вони проти повернення в зону впливу РФ. Чи ви вважаєте, що підтримки тези про одну державну мову достатньо? А як ставитись до кандидатів, які при цьому лише публічно говорять українською, а в родині, «за кадром», переходять на російську (або є вихідцями з російськомовних родин)? Ви ж розумієте, що в них принциповість навіть в цьому питанні дещо штучна.
           Незрозуміло, до чого схиляють ті, які всюди поширюють своє враження, що увага Ющенка до тем Голодомору тощо – насправді фальш, а підтримка Грузії у війні тільки на шкоду Україні. Скажу прямо: я впевнений, що для них оптимальний варіант – так само нейтральний лідер, який подібних тем не торкається взагалі або згадує вкрай рідко. Тільки вони забувають, що такий майбутній президент (чи може – губернатор якогось округу РФ?) був такою ж мрією Кремля, як і банальний проросійський совок.
 

2011-07-09

Він завжди був цікавим співрозмовником

On 8 Лип, 16:48, Ahuramazdets <ah...@mazda.com> wrote: 

> 06.07.2011 23:48, murkot пишет:
>> В нодесах було, і тут неправильно було б не згадати.
>> http://bilozerska.livejournal.com/475511.html
>> Вічна пам'ять.

> Говнюк он был. От него только одна польза была, что он Франчука зачмырил
> что тот аж кирпичами срал.

Та порівняно з Середою - навіть тою його тінню, якою він був останні 
роки, Ви, шановний Ahuramazdets, просто ніхто і навіть збоку без 
бантіка. Він завжди - навіть і останнім часом - був цікавим 
співрозмовником, який що вже точно аж ніяк не боявся дискусії. Тоді як 
Ви - боягузлива нікчемна паскудна шавка, яка скоріш за все навіть на 
дану репліку відповісти не насмілиться, сидячи в своїй московській 
будці з своїм мокрим тремтячим хвостом. 


Олександр Франчук olexandr.110mb.com 

2011-07-07

Думка про нещирість Миколи Середи

Думка шановного kostyantyn1979 як про нещирість Миколи Середи, так і про те, що він насправді мав до українського народу зовсім не пряме відношення, разом з іншими такими речами, має на жаль досить таки вагомі підстави. Для прикладу ось фрагменти нашого з ним обміну думками в форумі ukr.politics 15 липня 2007 р. стосовно кухонь українського та російського народів:

=======: [...]
ОФ: Що ж стосовно горщиків, глеків і глечиків - і макітри з макогоном, цілком не потрібної в російській кухні, і без якої українську кухню уявити не можна, то це суттєво відмінні речі, шановний Миколо.

МС: Ви помиляєтесь. Коли небудь, якщо Вас справді серйозно цікавлять ці речі, Вам би варто було відвідати центральну Росію як турист. Росіяни, не знаючи, що Ви їм не рекомендували названі Вами об'єкти гончарства, все ж таки знали їх виробляти. До речі, макітра (укр.) = горшок (рус.) - більш-менш, ясна річ, і з регіональними відмінностями.

ОФ: Ви б хоч в якісь словники деколи заглядали, шановний Миколо Середа, перш ніж пропонувати свій гідний ідіота варіант перекладу російською українського слова "макітра" - і перекладу на українську мову російського слова "горшок".

---
ОФ: І думаю мені не треба було б цього Вам оповідати, якби Ви мали якесь більш-менш реальне відношення до українського народу.

МС: Я бачу, що Ви претендуєте на монополію визначення приналежності до українського народу.

ОФ: Я претендую на розуміння призначення макітри в українській кухні. І на елементарну логіку, згідно якої людина, яка не в курсі, для чого в українській кухні існує макітра, можливо і вивчала в якійсь спецшколі курс "український народ" - але яка сама особисто до цього народу не має жодного відношення.

---
ОФ: Аналогічні черепки з скіфського городища 2500-річної давності (Бельське городище) мені доводилось тримати в руках на його розкопках.

МС: Що там у Ваших руках, мені не видно. Скіфи, племя іранського походження, згідно з більшістю історичних свідчень, купували ювелірні вироби з золота у грецьких колоніях. Недавно відбулася світова подорож виставки з назвою "Скіфське золото". І що ж Ви думаєте, вони не могли собі дозволити купувати гончарні вироби у гончарів з населення трипільської культури?

ОФ: Коли доводиться обирати, кому вірити стосовно скіфів - провідному світовому скіфологу, яким є Шрамко Борис Андрійович, і який в особистій розмові на розкопках Бельського городища неподалік від Полтави, сказав мені, "що помітних міграцій з тих часів дотепер ні звідкись сюди, ні звідси кудись не було. І тому не треба далеко ходити, щоб побачити нащадків будівників та захисників валу. Для цього достатньо зайти до ближчого села. Змінювалися лише тільки назви держав, люди залишались ті самі",
чи якомусь московському недоуку, який підписуючись "Микола Середа", пише тут, що "макітра (укр.) = горшок (рус.)", намагаючись пропихнути московську брехню про нібито спільне походження українського та російського народів,
то хто це читає, нехай робить свій вибір сам.
---
Що ж стосовно моєї зустрічі з професором Шрамком на розкопках
Бельського городища, то короткий звіт можна прочитати на:
http://olexandr.110mb.com/txt/1999.html#84
або http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=84
або (з ілюстраціями) http://h.ua/story/64414/
:======= http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=4394

Олександр Франчук

Було: http://bilozerska.livejournal.com/475511.html
kostyantyn1979 at 2011-07-02 04:46 (UTC)
Я не вважав його "хорошою людиною" й тим більше "цвітом нації", не своєї, принаймні, - підозрюю, що ми були різної національності.

knjaz_oleh at 2011-07-02 08:26 (UTC)
чому?

kostyantyn1979 at 2011-07-02 08:52 (UTC)
Відверто? Тому що переконання він мав дуже й дуже специфічні, майже характеристичні. Жив і писав під псевдонімами, біографію мав, як засвідчили дискусії тут, вигадану - набір беллетристичних штампів, тому вона й нагадувала пригодницький роман. Є підстави гадати, що його стосунки зі спецслужбами були свого часу зовсім інакшими, ніж розповідав. Походив, очевидно, справді з Лівобережжя, але не факт, що був етнічним українцем. У полемічному запалі в нього часто проривалися певні звороти й лексеми, що недвозначно вказували на його походження з російськомовного та російськокультурного міського середовища із притаманною йому зневагою до українства. Занадто, як на українця, напирав на ідею поліетнічної України, та й боротьба з антисемітизмом була для нього понад усе, що може свідчити про його власну неукраїнськість.
Відстоював ті свої патологічні переконання теж надто специфічно, без поваги до співбесідника - як наслідок, усі ми відповіли теж різко, а тепер виправдовуємося й вибачаємося, бо до цього нас спонукають культурні стереотипи - виховання, якщо простіше. Унаслідок сумної події більшість просто соромиться сказати, що насправді почували до пана Миколи.

2011-07-04

...без яких сенс людського життя, по правді кажучи, цілком відсутній

http://www.bookclub.ua/ukr/forums/index.html?forum_id=2
Nataliya1 [12:38; 1 липня 2011 р.] Відповідь на повідомлення від olex [00:59; 1 липня 2011 р.]
> olex:
>> [...] Насправді Сага - це енциклопедія і підручник справжніх, істинних людських глибоких почуттів і далеко розвинутих правдивих людських взаємин. Особлива актуальність потреби в яких так відчутна саме якраз в наших постпідмосковських краях, в яких десятки, чи сотні років по всьому цьому найдорогоціннішому людському топталась, і значною мірою продовжує це робити й надалі банда московських убивць.

> Согласна на все 100%! Многие говорят, что это легкомысленное "чтиво" - ничего подобного. Ее суть - человеческие отношения во всей их многогранности.Вампиры, оборотни - это необходимый антураж, чтобы эту многогранность подчеркнуть. Роман, собственно, нельзя назвать ни любовным в "чистом" виде, ни мистическим. Скорее - любовный остросюжетный.

Доповнюючи Вашу думку, зауважимо, що саме якраз це і пояснює факт високої оцінки книги величезною більшістю тих, хто її прочитав. Адже якість творів усіх жанрів художньої літератури вимірюється якістю відображення в них саме якраз справжніх, істинних людських глибоких почуттів і правдивих людських взаємин. Без яких сенс людського життя, по правді кажучи, цілком відсутній.

Олександр Франчук

2011-07-03

"причем здесь постподмосковские края"

Банда московських убивць в наших пост-, і непостпідмосковських краях при тому, шановний Natasyonkin, що різного роду приниження, які як раніше чинились, так і тотально чиняться зараз цією бандою над цілими народами, здопомогою украдених в народів даною бандою грошей, на жаль не сприяють не тільки розвитку, а й і просто наявності справжніх, істинних людських
глибоких почуттів і правдивих людських взаємин. Сподіваюсь це Вам зрозуміло.
Якщо щось ні, то я без проблем деталізую те, чого Ви не зрозуміли.

Олександр Франчук

http://www.bookclub.ua/ukr/forums/index.html?forum_id=2&forum_msg_id=925147
Natasyonkin [21:06; 1 липня 2011 р.]
Что-то я не совсем понимаю,причем здесь постподмосковские края и чем "банда
московських убивць" мешает светлым чувствам [...]

2011-07-01

"Сутінкова Сага" Стефені Маєр

"Сутінкова Сага" Стефені Маєр

шкода :( що Клуб не спромігся видати ці книги українською. На щастя,
видавництво KM Publishing (<<Країна Мрій>>) не дозволило зяяти цій
прикрій прогалині: усі 5 книг Сутінкової Саги Стефені Маєр (Сутінки,
Молодий місяць, Затемнення, Світанок, Друге життя Брі Таннер), двічі
мною прочитані, ось на моїй полиці :)

 Щодо самої книги - всі частини Сутінкової Саги сприймаються як одна
книга - то слід як на мою скромну думку сказати наступне. Незважаючи
на суттєву присутність в ній вурдалаків з перевертнями (вовкулаками),
книга насправді ну зовсім не про них. Хоч звісно вражаюча детальність
ретельної продуманості природи казкових персонажів Саги без сумніву на
порядок переважає таку в усіх без винятку творах вурдалацько-
перевертняцької тематики.
 Насправді Сага - це енциклопедія і підручник справжніх, істинних
людських глибоких почуттів і далеко розвинутих правдивих людських
взаємин. Особлива актуальність потреби в яких так відчутна саме якраз
в наших постпідмосковських краях, в яких десятки, чи сотні років по
всьому цьому найдорогоціннішому людському топталась, і значною мірою
продовжує це робити й надалі банда московських убивць.

Олександр Франчук

Було:
http://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy/product.html?id=11761
Samir7775 6 сентября 2010 г.
прекрастный вроде как финал Божественной истории любви; хотя все и
понимаеМ, что это далеко не так! Четвертая книга превосходит 3
предыдущих; полна нежности и всего того, чего так мало в нашей жизни,
не мистичесской конечно ее стороны, а именно отношений; дружба;
любовь; преданность, вот все то на чем держиться весь сюжет!