У скіфів не розкосі очі (з рос. перекл.)

Ми з професором Шрамком на тлі розкопок Більського городища

На початку 90-х років, йдучи байдарками Ворсклою, ми, кілька сімей, днювали неподалік Більського городища. І нам пощастило на власні очі побачити археологічні розкопки на його території. Городище важко не помітити. Воно оточене навколо земляним валом, який скіфи збудували>2.5 тис років тому. Це якраз приблизно час походу Дарія, описаного Геродотом. Висота валу (в наші дні) становить 5-10 метрів.

Вал навколо городища прорізаний дорогою

Довжина валу по периметру приблизно 46 км. Схема городища розташована в місці, де земляний вал прорізаний автодорогою, і причеплена та схема була до добряче похиленої товстої металевої труби. Ми її підняли і закріпили вертикально, не знаю, чи довго простоїть. Пам'ятний знак на грубенькому бетонному стовпчику поруч був геть збитий якоюсь важкою технікою і притиснутий до землі, тримаючись лише на арматурі. Його ми також випростали.

Ми випростали схему городища і пам'ятний знак

Схема була прикріплена до добряче похиленої товстої металевої труби

Слід зауважити, що не до всіх історичних пам'яток в тих краях так недбало (?) відносились тоді. Цікаво, як тепер. 200 метрів нижче по дорозі в зразковому стані утримувався пам'ятник на честь партійних зборів, проведених в цьому районі якимсь партизанським загоном, здається Ковпака.

На обгородженій скіфами території городища тепер розташовані села на пристойній віддалі одне від одного. Розкопки вели в протилежному від ріки кінці городища мешканці літнього табору, студенти та учні з Харкова під керівництвом викладача Харківського університету професора Шрамка.

Розкопки в процесі

Вражений масштабами мало кому відомого городища, я запитав професора, куди поділася отакенна маса людей, необхідних хоча би тільки для оборони укріпвалу. У відповідь він сказав, що помітних міграцій з тих часів дотепер ні звідкись сюди, ні звідси кудись не було. І тому не треба далеко ходити, щоб побачити нащадків будівників та захисників валу. Для цього достатньо зайти до ближчого села. Змінювалися лише тільки назви держав, люди залишались ті самі.

___

У скифов не раскосые глаза

В начале 90-х годов, идя на байдарках по Ворскле, мы, несколько семей, дневали неподалеку Бельского городища. И нам повезло воочию увидеть археологические раскопки на его территории. Городище трудно не заметить. Оно окружено вокруг земляным валом, который скифы построили >2.5 тыс. лет тому назад. Это как раз примерно время похода Дария, описанного Геродотом. Высота вала (в наши дни) составляет 5-10 метров.

Длина вала по периметру примерно 46 км. Схема городища расположена в месте, где земляной вал прорезан автодорогой, и прицеплена та схема была к сильно наклоненной толстой металлической трубе. Мы ее подняли и закрепили вертикально, не знаю, долго ли простоит. Памятный знак на толстом бетонном столбике рядом был совершенно сбит какой-то тяжелой техникой и прижат к земле, держась только на арматуре. Его мы также подняли.

Следует заметить, что не ко всем историческим памятникам в тех краях так небрежно (?) относились тогда. Интересно, как теперь. 200 метров ниже по дороге в образцовом состоянии содержался памятник в честь партийного собрания, проведенного в этом районе каким партизанским отрядом, кажется Ковпака.

На огороженной скифами территории городища теперь расположены села на приличном расстоянии друг от друга. Раскопки вели в противоположном от реки конце городища жители летнего лагеря, студенты и школьники из Харькова под руководством преподавателя Харьковского университета профессора Шрамка.

Пораженный масштабами мало кому известного городища, я спросил профессора, куда делась отакенная масса людей, необходимых хотя бы только для обороны укрепвала. В ответ он сказал, что заметных миграций с тех времен до сих пор ни откуда-то сюда, ни отсюда куда-то не было. И поэтому не надо далеко ходить, чтобы увидеть потомков строителей и защитников вала. Для этого достаточно зайти в ближайшее село. Менялись лишь только названия государств, люди оставались те же.