Путін: "ми один народ" (з рос. перекл.)

Путін: "ми один народ"

Слухаючи цю пряму очевидну брехню Путіна, що нібито російський та український народи - це один народ, згадуються слова Висоцького:

Ложь и зло, погляди, как их лица грубы,
И всегда позади воронье и гробы.

І скільки ж глибокої, до кінця перевіреної українським народом гіркої правди в цих словах найбільшого російського поета!

Адже саме якраз за цими відверто брехливими словами "ми один народ" від вождя, генсєка, хазяіна, шефа, баті, альфи, секретаря, хана, атца раднова, прєдсєдатєля московської банди убивць, знаходяться серії гігантських московських убивств українського народу - з яких голодоморні убивства 1946-47, 1932-34, 1921-23 є тільки найбільш видимою їх верхівкою.

Як підрахували незалежні від Москви демографи, якби не смертельний московський контроль над українським народом в 20-му сторіччі, то сьогодні український народ мав би 100 млн.

Коли ця людина, Путін, відверто бреше: "ми один народ", то цими словами він саме існування українського народу заперечує. І за цією підлою брехнею людини, насправді наповненої величезною смертельною ненавистю, саме якраз до українського народу, завжди знаходились, і знаходяться сьогодні, безліч конкретних московських дій, якими московська банда убивць робила раніше і продовжує реально робити сьогодні геть усе, що для цього може бути потрібно, щоб вже сьогодні, чи завтра, перетворити реальну життєву дійсність існування українського народу у відсутність його існування.

Ліквідація українського народу, ось що знаходиться за трьома на перший погляд невинненькими словечками сьогоднішнього розпорядника московської банди убивць - яка буквально тільки що убивала, убивала і убивала на українській землі, тільки одних українських дітей мільйонами і мільйонами, і нема жодної - навіть і найменшої ознаки, що припинила свої дії з метою довести до остаточного завершення свій диявольський план смерті українського народу.

А для нормальних людей, в тій же таки самій поезії Володимира Висоцького, є його думка, що слід робити нормальним людям в подібних випадках:

Если руки сложа, наблюдал свысока,
И в борьбу не вступил с подлецом, палачом,
Значит, в жизни ты был ни при чем, ни при чем.

___
Путин: "Мы один народ"

Слушая эту прямую очевидную ложь Путина, якобы русский и украинский народы - это один народ, вспоминаются слова Высоцкого:

Ложь и зло, погляди, как их лица грубы,
И всегда позади воронье и гробы.

И сколько же глубокой, до конца проверенной украинским народом горькой правды в этих словах крупнейшего российского поэта!

Ведь именно раз за этими откровенно лживыми словами "мы один народ" от вождя, генсека, хазяина, шефа, бати, альфы, секретаря, хана, атца Раднова, председателя московской банды убийц, находятся серии гигантских московских убийств украинского народа - из которых голодоморные убийства 1946-47, 1932-34, 1921-23 есть только наиболее видимой их верхушкой.

Как подсчитали независимые от Москвы демографы, если бы не смертельный московский контроль над украинским народом в 20-м веке, то сегодня украинский народ имел бы 100 млн.

Когда этот человек, Путин, откровенно лжет: "мы один народ", то этими словами он само существование украинского народа отрицает. И за этой подлой ложью человека, на самом деле наполненного огромной смертельной ненавистью, именно как раз к украинскому народу, всегда находились и находятся сегодня, множество конкретных московских действий, которыми московская банда убийц делала раньше и продолжает реально делать сегодня абсолютно все, что для этого может потребоваться , чтобы уже сегодня, или завтра, превратить реальную жизненную действительность существования украинского народа в отсутствие его существования.

Ликвидация украинского народа, вот что находится за тремя на первый взгляд невинненькими словечками сегодняшнего распорядителя московской банды убийц - которая буквально только что убивала, убивала и убивала на украинской земле, только одних украинских детей миллионами и миллионами, и нет никакого - даже малейшего признака, что прекратила свои действия с целью довести до окончательного завершения свой дьявольский план смерти украинского народа.

А для нормальных людей, в том же самом стихе Владимира Высоцкого, есть его мнение, что следует делать нормальным людям в подобных случаях:

Если руки сложа, наблюдал свысока,
И в борьбу не вступил с подлецом, палачом,
Значит, в жизни ты был ни при чем, ни при чем.

На: "Авигдор Эскин: на Украине идёт подмена истинно героической истории на лживую, людоедскую"

На: "Авигдор Эскин: на Украине идёт подмена истинно героической истории на лживую, людоедскую"

Авигдор Эскин:
/* Собственно, чем занимались до середины пятидесятых годов бандеровские банды, которые «Свобода» почитает как национальных героев?.. Истреблением людей самых разных национальностей, в том числе и украинцев. */
http://maxpark.com/community/90/content/2129282?digest&utm_source=newsletter&utm_campaign=digest

Існують прості цифри, які ясно показують, що зробили бандерівці для українського народу і про які паскудні брехуни типу московського холуя Агвидора Ескіна мовчать:
Спробуйте порівняйте цифру убитих московською бандою протягом якихсь кількох місяців 1946-47 1,5 млн. - убитих головним чином українських дітей, їх убивали там, де не було УПА з повним комфортом і цілковитою безпекою - з тими 160 чи 180 тисячами людей, а це кількість загиблих з усіх сторін в причетних до діяльності УПА діях протягом більше як 10 років, у тому числі значна кількість московських посіпак різного роду. Я вже не кажу про порівняння рівня безпеки, тобто інтенсивності (кількість за одиницю часу) смертей там, де діяли бандерівці і там, де їх не було.
___
Существуют простые цифры, которые ясно показывают, что сделали бандеровцы для украинского народа и о которых дрянные лжецы типа московского холуя Агвидора Эскина молчат:
Попробуйте сравните цифру убитых московской бандой течение каких-то нескольких месяцев 1946-47 1,5 млн. - убитых главным образом украинских детей, их убивали там, где не было УПА с полным комфортом и полной безопасностью - с теми 160 или 180 тысяч человек , а это число погибших со всех сторон в причастных к деятельности УПА действиях в течение более 10 лет, в том числе значительное количество московских прихвостней различного рода. Я уже не говорю о сравнении уровня безопасности, то есть интенсивности (количество за единицу времени) смертей там, где действовали бандеровцы и там, где их не было.

Олександр Франчук

“Сутністю людського буття є мова” (з рос. перекладом)

“Сутністю людського буття є мова”

(з рос. перекладом)

Вступ

Слова, наведені в заголовку, належать Мартіну Гайдеґґеру, одному із найбільш відомих філософів ХХ сторіччя. Ними він висловив своє ставлення до завжди, всюди і кожному актуального мовного питання. Обгрунтування цього фундаментального твердження і його усебічну філософську деталізацію можна побачити в циклі статей і лекцій філософа, виданих у тому числі українською мовою [5].

Розглянемо деякі конкретні, майже технічні моменти, стосовні до даного питання, щоб спробувати зрозуміти, яким чином мова на практиці впливає на людське буття, становлячи собою його суть.

Для цього обговоримо відмінності людського світогляду, які диктують мовні особливості, у порівнянні їх між собою для двох різних мов. Адже перебуваючи цілком зануреним в одне єдине мовне середовище, його носію важко помітити механізм його впливу на сприйняття світу. Просто світ сприймається отак, а не інакше, тому що він такий, а не інший.

Інша справа, коли розглядати механізми впливу різних мов на людське буття у порівнянні їх між собою.

Звичайно що такий розгляд буде найбільш зрозумілим для таких людей, у яких є якийсь мінімальний рівень володіння мовами, механізми впливу яких на людину ми співставляємо між собою. Через це ми розглядатимемо і порівнюватимемо між собою механізми формування світогляду в українській та російській мовах - ними одночасно володіє значна кількість людей в наших краях.

Одне слово в двох мовах

Візьмемо одне присутнє в обох мовах слово “настигати” (“настигать”), яке при практично ідентичній в обох мовах формі має те ж саме значення, і через однокореневі слова розглянемо в них, наявність яких уявлень тягне за собою в тій та іншій мовних системах мережа наявних в мовах корінним чином пов'язаних між собою та з цим словом понять.

В російській мові знаходимо такі слова з коренем “стиг”:
/*
ВЫСТИГАТЬ - , выстегнуть или выстичь кого, вост. НАСТИГАТЬ, достигать, доходить, догонять, нагонять. выстиганье ср. длит. выстиженье окончат. действ. по знач. глаг.
ДОСТИГАТЬ - , достичь или достигнуть что или до ЧЕГО, доставать, досягать;
| настигать, нагонять, догонять; дойти, доехать, прибыть куда;
| добиваться, добиться чего, дойти стараньем;
| доживать до чего, доходить путем жизни. отсюда рукой не достигнешь до тебя. собака достигает зайца. к вечеру достигнем москвы или до москвы. избытка достигают трудом и удачей. он достиг уже маститой старости. достигаться страдат. быть достигаему. достиганье ср. длит. достиженье окончат. действие или состояние по значению глаг. достижный, достижимый. достижность или достижимость, возможность или сбыточность достиженья чего-либо.
ЖИСТИГА  - ? ж. арх. рыболовная уда или одно удилище.
ЗАСТИГАТЬ; - застичь или застигнуть кого где; захватить, застать, найти нечаянно, исплошить с умыслу или СЛУЧАЙно. зима, ночь, непогода застигли нас на пути. путники в степях нередко застигаются буранами. застижение ср. окончат. застижка ж. об. действие по знач. глаг. застижной, к застижению относящийся. беда- дело застижное!
НАСТИГАТЬ - , настигнуть или настичь кого (прч. настигнутый и настиженный), нагонять, догонять, наспевать, успешно гнаться; сверстываться, равняться в чем на ходу, в езде, в знаниях или в ученьи и пр. настичь неприятеля. собака настигает зайца. -ся, быть настигаему. планета могла бы быть настигнута кометой. настиганье длит. настиженье окончат. настиг м. настижка ж. об. действ. по знач. глаг. СОКОЛ настигом бьет, настигая, вдогонку. настигатель, настижитель м. -ница ж. кто кого настигает, настиг. настиженик м. ж. кого настигли, догнали, поймали.
ПЕРЕСТИГАТЬ - , перестичь и перестигнуть кого, перегнать, опередить, настигнув миновать, обогнать на пути; идти или ехать шибче кого, поспеть куда ранее, скорее, покинув другого назади.
| пск. твер. ПЕРЕЖИДАТЬ? перестигли непогодь, и пошли. перестиганье, перестиженье, действие по глаг.
ПОНАСТИГНУВ - ХВОСТы неприятеля, завязали дело.
ПОСТИГАТЬ - , постичь или постигнуть кого. на(за)стигать, захватывать, застать; сбываться над кем, случаться, прилучаться. буря постигла нас на пути. горе лютое постигло меня. их несчастье постигло, погорели. смерть постигла его на пути. постигла нас недобрая доля!
| - что, обнять умом, уразуметь, понять, проникнуть разумом, дойти разумом до ЧЕГО; быть в состоянии объяснить, раз(по,у)яснить, растолковать что. конечное бесконечного не постигает. не могу постигнуть цели и намерений его. -ся, быть постигаему. постиганье ср. длит. постиженье окончат. действ. или сост. по глаг. это выше всякого постиженья.
| у математики постиженье сильно развито, сила постиженья, понятия, умалит. постяжимый, могущий быть постигнуть; -мость ж. свойство постижимого и возможность постигнуть что-либо. постижный, постижимый; -ность, постижимость. постижно зреть, чувственно, телесными очами.
ПРИЗАСТИГЛА  - нас погодушка на МОРЕ.
ПРИСТИГАТЬ - , пристичь, пристигнуть кого, сев. настигать, достигать, СУСТИГАТЬ, на(до)гонять;
| постигать, заставать, захватить. ночь пристигла нас в лесу. беда пристигла. пристигшу же вечеру, возвратишася кождо их в свояси, стар.
СОСТИГАТЬ - , состичь или сустигать кого, сев. вост. настигать, на(до)гонять. он ТЕПЕРЬ много отъехал, не сустигнешь его.
СПОСТИГАТЬ - , спостичь кого, стар. постигать, настигать, СУСТИГАТЬ, догонять. придоша половци и вое ваша поросье, василько же берендичи спостиг изби е, летописн.
СТИГНУТЬ  - , стичь, стигать, употреб. ТОЛЬКО с предлогами до, за, на, по, пере, при, су.
СТИГОСИТЬ - что, твер. вологодск. слямзить, стащить, СТИБРИТЬ.
СУСТИГАТЬ - , сустигнуть, сустичь кого, сев. вост. настигать, догонять ПОГОНей, гнаться, нагонять.
УСТИГАТЬ - , устигнуть и устичь кого, НАСТИЧЬ, сустигнуть, достичь, нагнать, догнать. далече ушел он, не сустигнешь его!
*/  [6]

Мережа понять, утворена в російській мові навколо кореня “стиг”, як бачимо, охоплює практично тільки відтінки поняття “доганяти”.
“Cтигосить” і “Жистига” - це очевидно просто випадкові збіги, змістовно не пов'язані з решту словами з коренем “стиг”.

Тепер перевіримо, які слова з коренем “стиг” присутні в українській мові:
/*
ВИСТИГАТИ 1,  -ає, недок., ВИСТИГНУТИ  і  ВИСТИГТИ, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
ВИСТИГАТИ 2 , -аю, -аєш, недок., ВИСТИГНУТИ і ВИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. 1. Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі й т. ін.); дозрівати. 2. перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення й т. ін.); визрівати. 3. заст. Встигати.
УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), -аю, -аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і  УСТИГТИ (ВСТИГТИ), -гну, -гнеш; мин. ч. устиг, -ла, -ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за  певний проміжок часу. // Набувати якого-небудь стану за  певний проміжок часу. // Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як  хтось інший. // Прибувати куди-небудь вчасно. 2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь. // тільки недок. Успішно навчатися, не  відставати.
ДОСТИГАТИ, -ає, недок., ДОСТИГНУТИ  і  ДОСТИГТИ, -не; мин. ч. достиг, -ла, -ло і  достигнув, -нула, -нуло, док. 1. Ставати стиглим; дозрівати, доспівати. 2. перен. Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми.
ЗАСТИГАТИ 1, -аю, -аєш, недок., ЗАСТИГНУТИ  і  ЗАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. застиг, -ла, -ло і  рідко застигнув, -нула, -нуло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. // Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). // безос. 2. Ставати холодним; холонути. // Мерзнути. // Замерзаючи, умирати від холоду. // Клякнути, дубіти. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). // Зупинятися, затримуватися на  якийсь час на  кому-, чому-небудь (про очі). 4. перен. Зупинятися в своєму розвиткові.
ЗАСТИГАТИ 2, -ає, недок., ЗАСТИГТИ, -гне; мин. ч. застигло; док., перех., рідко. Те саме, що заставати 2.
НАСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., НАСТИГНУТИ  і  НАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. настиг, -ла, -ло; док. 1. перех. Наздоганяти кого-, що-небудь під час ру­ху; переслідуючи, доганяти. // Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2. неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3. неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4. неперех., розм. Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5. перех. Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін. ).
НЕСТИГЛИЙ, -а, -е. Який не  достиг, не  досяг зрілості; неспілий, недозрілий.
ОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ОСТИГНУТИ i  ОСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. остиг, -ла, -ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися.
ПРИСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ  і  ПРИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. пристигнув, -нула, -нуло і пристиг, -ла, -ло; док., розм. 1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2. перех. Те  саме, що  настигати 1, 5. 3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.).
ПРОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ  і  ПРОСТИГТИ, -гну, -гнеш, док. 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. 2. перен., розм. Заспокоюватися. // Втрачати колишню силу (про почуття).
СТИГЛИЙ, -а, -е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Який досяг найвищої межі за  своїм станом, розвитком.
СТИГНУТИ 1 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і  стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися.
СТИГНУТИ 2 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. 2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). // Бути який-небудь час незмінним (про почуття). <> Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху.
*/ (з [7], в дещо скороченому вигляді)

В даному випадку, легко бачити, мережа понять, утворена в українській мові навколо кореня “стиг”, охоплює, окрім присутнього в російській мові поняття “доганяти”, ряд інших понять. Усі ці поняття пов'язані між собою спорідненістю самого перехідного процесу, який вони позначають - процесу переходу чогось, чи когось, від якогось нестабільного, початкового, до якогось остаточного, стабільного стану. Це може бути як фізична форма такого процесу (охолодання, чи отвердіння, чи втрата руху), так і біологічна (дозрівання), чи чуттєва (заспокоюватися, вклякати, вгамовуватися).

В російській же мові така спільність відображення одного і того ж самого процесу в різних його іпостасях цілком відсутня: той самий по своїй суті процес представлений розрізненими поняттями типу “стыть”, “зреть”, “спеть” і так далі - сукупність яких жодним чином і ніяк не передає носію російської мови того такого природного в українській мові факту, що між цими поняттями є щось суттєво спільне.

Не думаю, що хтось знайде щось заперечити, якщо сказати після цього, що в даному конкретному випадку українська мова дає своєму носію кардинально інше, ширше та глибше оволодіння реаліями навколишнього світу, аніж російська мова своєму.

Дана простенька, практично технічна ілюстрація потужності відображення дійсності двома мовами, російською та українською, обрана для очевидності, для простоти розуміння - щоб механізм донесення закладеного в мовах знання до носія мови був краще видний. Адже хоч і аналогічна, але значно більш складна картина має місце не тільки в технічних та природничих, але, і то значно більшою мірою, також і в таких мовних засобах, найважливіших для якості людського життя, які торкаються сприйняття людиною людини та людських взаємин.

І яким чином мова впливає на людське буття - коли вона дає своєму носію розуміння суті процесів навколишнього світу, чи коли вона не дає такого розуміння - пояснювати зайво, чи не так. Хоч про примітивізм світосприйняття на основі російської мови, який відкриває широкий шлях для злочинних маніпуляцій російськомовною свідомістю, говорити завжди корисно [10] - особливо таким людям, яких нагинають, чи вже нагнули до російської мови.

Це може комусь подобатись, комусь ні, однак значення міркування, опублікованого Гумбольдтом ще на початку 19-го сторіччя, сьогодні аж ніяк не зменшилось:
/ * Допомагає мова проясненню і правильному впорядкуванню понять, чи нагромаджує труднощі на цьому шляху? Якою мірою вона зберігає в уявленнях, почерпнутих із спостережень, притаманну їм чуттєву образність? Наскільки гармонійно і умиротворяюче, наскільки енергійно і облагороджувально милозвучність його тонів впливає на почуття і думку? Здатність цими та багатьма іншими способами надати особливий порядок всій побудові думки і почуттів становить справжню гідність мови і визначає її вплив на духовний розвиток. А ця здатність, в свою чергу, спирається на всю сукупність споконвічно закладених у мові засад, на органічність її ладу, на розвиненість її індивідуальної форми. Пізні плоди цивілізації і культури теж не проходять для мови безслідно: залучені для вираження збагачених і облагороджених ідей, вона знаходить виразність і точність виразів, образність висвітлюєтся роботою уяви, піднятої на більш високий щабель, а милозвучність виграє від розбірливості і прискіпливих вимог витонченого слуху. Але всі ці успіхи мови на високих щаблях її розвитку можливі тільки внутрі меж, окреслених на самому  початку її існування притаманними їй особливостями. Народ може і недосконалу мову зробити інструментом породження таких ідей, до яких спочатку не було жодних вихідних імпульсів, але народ не в силах усунути колись глибоко укорінених в мові внутрішніх обмежень. Тут і найвище просвітництво не дає плодів. Навіть все те, що привносять ззовні наступні епохи, споконвічна мова пристосовує до себе і модифікує за власними законами. * / [11]

Прикладом того, наскільки людське світосприйняття залежне від мови, яка цією людиною володіє, може бути те, як Фройд аналізує фобії в роботі "Аналіз фобії п'ятирічного хлопчика". Виявляється, читаючи книгу, що описані Фройдом фобії так чи інакше, але зрештою ґрунтуються на системі (мережі) понять (асоціативних ланцюгів) німецької мови. Тобто що в не німецькомовному світі такі фобії не можуть трапитись ніяк. Хоч зауважимо, що автор, щоразу посилаючись на мовні особливості, схожість слів і таке інше, не дуже намагається підкреслювати значення цієї своєї фундаментальної дії. Ну як ніби це і так само собою зрозуміло.

Міжмовні запозичення

При запозиченні мовами одна з іншої, ті поняття, які запозичення позначають, в нових мовах змінюються - не можуть не змінюватись, потрапляючи в іншу мережу взаємно пов’язаних понять. Вони, як правило, збіднюються, у порівнянні з материнською мовою, з якої таке запозичення було зроблене. І це природно, адже укорінені в материнській мові слова практично завжди беруться в іншу мову без свого коріння - в ізольованому вигляді, і тому передають не весь спектр значень, який має місце для ґрунтовно укоріненого в материнській мові поняття, а тільки його частку.

І оскільки таке звуження понять при міжмовному запозиченні є не виключенням, а правилом, то з рівня укоріненості в мовах слів можна зрозуміти, яка мова запозичила дане слово, а в якій воно оригінальне, корінне. Легко бачити, наприклад, що слова, утворені навколо кореня “стиг” - оригінальні, корінні в українській мові, тоді як в російській вони є запозиченням.

Звичайно що все це можна бачити тільки тоді, коли трішки подумати. На жаль таке трапляється не надто часто - деколи навіть і найочевидніші запозичення якимсь (на перший погляд) дивним чином мають вигляд типу невидимих. Таке зникнення видимості очевидного трапляється, у випадку запозичення, чи навіть просто прямого використання суто українських слів в російській мові, практично завжди.

Спробуйте скажімо знайдіть в інтернеті чи деінде, що слово "птах" в широко відомій російській фразі "соловей российский славный птах" є прикладом простого, прямого, з давніх часів звичного безпосереднього використання в російській мові українських слів.

І хоч конкретно це слово, в даному випадку, покусує російськомовне вухо:
"Вдруг его [птицу - О.Ф.] обидным словом "ПТАХ", кто-то обозвал с большой эстрады." [3], чи там: "Советский поэт Анатолий Поперечный был, вероятно, тайным адептом культа Птаха" [4].

Тобто видумується буквально чортзнащо, аби тільки впритул не бачити примітивної очевидності, яка стовбичить прямо перед очима. Мені на жаль ніде не трапилась згадка про те, що Поперечний просто вставив українське слово в російський контекст.

Саме якраз укоріненістю найбільш поширених найдавніших слів в українській мові, порівняно з іншими, давніми та сучасними мовами, Красуський ([8],[9]) незаперечно довів, це доведення було опубліковане ним в 1880, що
“українська мова є старшою не лише за усі слов'янські, не виключаючи й так звану старослов'янську, але й за санскрит, давньогрецьку, латину та інші арійські” [8].

Труднощі запозичення іншомовних слів і понять, а таке звичайно що буває в усіх мовах, дуже точно відобразив у своїй широко відомій поезії “Слово” Стефан Ґеорґе:

Дива іздалеку чи сни
Приносив я у край у свій

Й чекав терпляче, поки сива Норна
З криниці мудрості дістане їм ім'я -

Я брав його в поезію мою
І сяє й квітне воно у краю...

Та якось із чудової мандрівки
Привіз я скарб коштовний і тендітний

Шукала вона довго, а тоді:
“Ніщо не спить отут на дні”

І вислизнув із рук мені той скарб
Й ніколи край мій вже не взяв його на карб...

Із сумом пізнав я відмову:
Немає речі, де бракує слова.

(Український переклад вірша взятий з [5])

Коли в рідній мові відсутнє поняття, яке поет хоче запозичити з іншої мови, то, як на момент наявності бажання запозичення, дане поняття має вигляд відсутнього в ріднім краю дива, чи сну, якому для запозичення необхідно відшукати місце (ім’я) в мережі понять рідної мови. Чим і займається сива Норна, після успіху роботи якої отримане ім'я можна брати в поезію, щоб воно сяяло і квітло у краю - тобто в рідній мові.

Однак, як виявилось, не всім чужоземним поняттям можна знайти місце в рідномовній мережі понять. Одному такому, хоч і дуже бажаному, коштовному та тендітному, хоч як Норна і намагалась, знайти місце так і не вдалось:

Шукала вона довго, а тоді:
“Ніщо не спить отут на дні”

Як результат:

І вислизнув із рук мені той скарб
Й ніколи край мій вже не взяв його на карб...

- при несприйнятті рідною мовою чужого поняття, та річ, яку воно позначає, відсутня - відсутня в рідній мові, само собою: “Немає речі, де бракує слова”, хоч там, вдалечині, тобто в чужій мові, звідки була спроба запозичити нове для рідної мови поняття, та річ існує.

Висновки

Порівняйте слова, які опублікував в 30-х роках 19-го сторіччя Вільгельм фон Гумбольдт:
/ * Мова є орган внутрішнього буття, навіть саме це буття */ [11]
із заголовком цієї статті, тобто із словами, опублікованими на сто з гаком років пізніше Мартіном Гайдегґером:
/ * Сутністю людського буття є мова */ [5]

Роки йдуть, а вислів практично незмінно той же самий, від інтелектуальних лідерів своїх епох: чи не тому це так, що він правда? Адже це особливість саме якраз правди, чи не так, з роками не змінюватись?

Що стосовно принципової відсутності понять, наявних в іншій мові, то вона найбільш характерна не для технічної чи природничої сфер, а перш за все для таких речей, які позначають суто людські, густо заплетені між собою, характеристики людини та взаємини між людьми. А хіба не характеристики людини та взаємини між людьми завжди були, є і будуть й надалі найпершими з найважливіших для людини речей?

Ось чому, коли ми бачимо діалоги типу:
/* "Nadiya Mishchenko" <nmis@isd.dp.ua> : Ещё один пример: Симпсонов ищут в записи именно с украинским переводом. Потому как не сравнить.
"9999 dk" <money_sell@mail.ru>: Довольно неудачный пример. Симпсонов, Альфов, Сексогородниц нормальный человек не будет смотреть на любом языке.
 */ (2007, ukr.politics)

- то нам зрозуміти правоту обох сторін, кожної на її полі, не дуже важко. Звичайно що “Сімпсони”, “Альф”, “Секс і місто” й багато інших серіалів та фільмів, в яких тонкощі правдивості людських взаємин в їх вербальній формі суттєво переважають відеоряд, мучитись дивитись російською нормальна людина нізащо не буде - а відсутність привабливості в їх російськомовних версіях одномовно російськомовна людина мусить покладати на самі фільми.

Ця людина робить так цілком природно - з тої причини, що світ, яким оточує таку людину російська мова, а вона мислить цією мовою, є для неї єдиним. Такій людині важко усвідомити, що в паралельних всесвітах, утворених  іншими мовами, зокрема українською мовою, справді і дуже реально існують ті глибокі щирі людські почуття і правдиві людські взаємини, які передати словами російської мови принципово неможливо - через ту неусувну в російській мові причину, що в ній “немає речі, де бракує слова” - нема, і не може бути засобів для передачі глибоких справжніх людських почуттів і правдивих людських взаємин.

Література

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. -- Львів: Літопис, 2001
2. Фрейд, З. - Психология бессознательного
3. http://www.stihi.ru/2007/06/06-300
4. Птах, Пта, Фта (грец. Phthas, Phtha) — єгипетський бог-творець, http://ru.wikipedia.org/wiki/Обсуждение:Птах#mw-navigation
5. Мартін Гайдегґер. Дорогою до мови, http://shron.chtyvo.org.ua/Heidegger_Martin/Sutnist_movy.pdf
6. Словарь Даля http://sldal.ru/dal/18426.html
7. Словник української мови http://sum.in.ua/
8. Михайло Красуський, Давність української мови (Переклад з російської) https://docs.google.com/file/d/0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy/edit
9. Михаил Красуский, Древность малороссийского языка http://maxpark.com/community/90/content/524702 (рос. оригінал)
10. Як російська мова спотворює мислення http://h.ua/story/373921/
11. Вильгельм фон Гумбольдт «Избранные труды по языкознанию», М., 1984. С. 37-297, О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества (1830-1835)


___

"Сущностью человеческого бытия является язык"

Введение

Слова, приведенные в заголовке, принадлежат Мартину Хайдеггеру, одному из самых известных философов ХХ века. Ими он выразил свое отношение к всегда, везде и каждому актуальному языковому вопросу. Обоснование этого фундаментального утверждения и его всестороннюю философскую детализацию можно увидеть в цикле статей и лекций философа, выданных в том числе на украинском языке [5].

Рассмотрим некоторые конкретные, почти технические моменты, относящиеся к данному вопросу, чтобы попытаться понять, каким образом язык на практике влияет на человеческое бытие, являя собой его суть.

Для этого обсудим различия человеческого мировоззрения, которые диктуют языковые особенности, в сравнении их между собой для двух разных языков. Ведь находясь полностью погруженным в одну единую языковую среду, его носителю трудно заметить механизм ее влияние на восприятие мира. Просто мир воспринимается так, а не иначе, потому что он такой, а не другой.

Другое дело, если рассматривать механизмы влияния различных языков на человеческое бытие в сравнении их между собой.

Конечно что такое рассмотрение будет наиболее понятным для людей, у которых есть некий минимальный уровень владения языками, механизмы влияния которых на человека мы сопоставляем между собой. Поэтому мы будем рассматривать и сравнивать между собой механизмы формирования мировоззрения в украинском и русском языках - ими одновременно обладает значительное количество людей в наших краях.

Одно слово в двух языках

Возьмем одно присутствующее в обоих языках слово "настигать" ("настигати"), которое при практически идентичной в обоих языках форме имеет то же значение, и через однокоренные слова рассмотрим в них, наличие каких представлений влечет за собой в той и другой языковых системах сеть имеющихся в языках коренным образом связанных между собой и с этим словом понятий.

В русском языке находим такие слова с корнем "Стиг":
/*
ВЫСТИГАТЬ - , выстегнуть или выстичь кого, вост. НАСТИГАТЬ, достигать, доходить, догонять, нагонять. выстиганье ср. длит. выстиженье окончат. действ. по знач. глаг.
ДОСТИГАТЬ - , достичь или достигнуть что или до ЧЕГО, доставать, досягать;
| настигать, нагонять, догонять; дойти, доехать, прибыть куда;
| добиваться, добиться чего, дойти стараньем;
| доживать до чего, доходить путем жизни. отсюда рукой не достигнешь до тебя. собака достигает зайца. к вечеру достигнем москвы или до москвы. избытка достигают трудом и удачей. он достиг уже маститой старости. достигаться страдат. быть достигаему. достиганье ср. длит. достиженье окончат. действие или состояние по значению глаг. достижный, достижимый. достижность или достижимость, возможность или сбыточность достиженья чего-либо.
ЖИСТИГА  - ? ж. арх. рыболовная уда или одно удилище.
ЗАСТИГАТЬ; - застичь или застигнуть кого где; захватить, застать, найти нечаянно, исплошить с умыслу или СЛУЧАЙно. зима, ночь, непогода застигли нас на пути. путники в степях нередко застигаются буранами. застижение ср. окончат. застижка ж. об. действие по знач. глаг. застижной, к застижению относящийся. беда- дело застижное!
НАСТИГАТЬ - , настигнуть или настичь кого (прч. настигнутый и настиженный), нагонять, догонять, наспевать, успешно гнаться; сверстываться, равняться в чем на ходу, в езде, в знаниях или в ученьи и пр. настичь неприятеля. собака настигает зайца. -ся, быть настигаему. планета могла бы быть настигнута кометой. настиганье длит. настиженье окончат. настиг м. настижка ж. об. действ. по знач. глаг. СОКОЛ настигом бьет, настигая, вдогонку. настигатель, настижитель м. -ница ж. кто кого настигает, настиг. настиженик м. ж. кого настигли, догнали, поймали.
ПЕРЕСТИГАТЬ - , перестичь и перестигнуть кого, перегнать, опередить, настигнув миновать, обогнать на пути; идти или ехать шибче кого, поспеть куда ранее, скорее, покинув другого назади.
| пск. твер. ПЕРЕЖИДАТЬ? перестигли непогодь, и пошли. перестиганье, перестиженье, действие по глаг.
ПОНАСТИГНУВ - ХВОСТы неприятеля, завязали дело.
ПОСТИГАТЬ - , постичь или постигнуть кого. на(за)стигать, захватывать, застать; сбываться над кем, случаться, прилучаться. буря постигла нас на пути. горе лютое постигло меня. их несчастье постигло, погорели. смерть постигла его на пути. постигла нас недобрая доля!
| - что, обнять умом, уразуметь, понять, проникнуть разумом, дойти разумом до ЧЕГО; быть в состоянии объяснить, раз(по,у)яснить, растолковать что. конечное бесконечного не постигает. не могу постигнуть цели и намерений его. -ся, быть постигаему. постиганье ср. длит. постиженье окончат. действ. или сост. по глаг. это выше всякого постиженья.
| у математики постиженье сильно развито, сила постиженья, понятия, умалит. постяжимый, могущий быть постигнуть; -мость ж. свойство постижимого и возможность постигнуть что-либо. постижный, постижимый; -ность, постижимость. постижно зреть, чувственно, телесными очами.
ПРИЗАСТИГЛА  - нас погодушка на МОРЕ.
ПРИСТИГАТЬ - , пристичь, пристигнуть кого, сев. настигать, достигать, СУСТИГАТЬ, на(до)гонять;
| постигать, заставать, захватить. ночь пристигла нас в лесу. беда пристигла. пристигшу же вечеру, возвратишася кождо их в свояси, стар.
СОСТИГАТЬ - , состичь или сустигать кого, сев. вост. настигать, на(до)гонять. он ТЕПЕРЬ много отъехал, не сустигнешь его.
СПОСТИГАТЬ - , спостичь кого, стар. постигать, настигать, СУСТИГАТЬ, догонять. придоша половци и вое ваша поросье, василько же берендичи спостиг изби е, летописн.
СТИГНУТЬ  - , стичь, стигать, употреб. ТОЛЬКО с предлогами до, за, на, по, пере, при, су.
СТИГОСИТЬ - что, твер. вологодск. слямзить, стащить, СТИБРИТЬ.
СУСТИГАТЬ - , сустигнуть, сустичь кого, сев. вост. настигать, догонять ПОГОНей, гнаться, нагонять.
УСТИГАТЬ - , устигнуть и устичь кого, НАСТИЧЬ, сустигнуть, достичь, нагнать, догнать. далече ушел он, не сустигнешь его!
*/  [6]

Сеть понятий, образованная в русском языке вокруг корня "стиг", как видим, охватывает практически только оттенки понятия "догонять".
"Cтигосить" и "Жистига" - это очевидно просто случайные совпадения, содержательно не связанные с остальными словами с корнем "стиг".

Теперь проверим, какие слова с корнем "стиг" присутствуют в украинском языке:
/*
ВИСТИГАТИ 1,  -ає, недок., ВИСТИГНУТИ  і  ВИСТИГТИ, -гне; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
ВИСТИГАТИ 2 , -аю, -аєш, недок., ВИСТИГНУТИ і ВИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. вистиг, -ла, -ло; док. 1. Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі й т. ін.); дозрівати. 2. перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення й т. ін.); визрівати. 3. заст. Встигати.
УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), -аю, -аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і  УСТИГТИ (ВСТИГТИ), -гну, -гнеш; мин. ч. устиг, -ла, -ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за  певний проміжок часу. // Набувати якого-небудь стану за  певний проміжок часу. // Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як  хтось інший. // Прибувати куди-небудь вчасно. 2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь. // тільки недок. Успішно навчатися, не  відставати.
ДОСТИГАТИ, -ає, недок., ДОСТИГНУТИ  і  ДОСТИГТИ, -не; мин. ч. достиг, -ла, -ло і  достигнув, -нула, -нуло, док. 1. Ставати стиглим; дозрівати, доспівати. 2. перен. Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми.
ЗАСТИГАТИ 1, -аю, -аєш, недок., ЗАСТИГНУТИ  і  ЗАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. застиг, -ла, -ло і  рідко застигнув, -нула, -нуло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. // Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). // безос. 2. Ставати холодним; холонути. // Мерзнути. // Замерзаючи, умирати від холоду. // Клякнути, дубіти. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). // Зупинятися, затримуватися на  якийсь час на  кому-, чому-небудь (про очі). 4. перен. Зупинятися в своєму розвиткові.
ЗАСТИГАТИ 2, -ає, недок., ЗАСТИГТИ, -гне; мин. ч. застигло; док., перех., рідко. Те саме, що заставати 2.
НАСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., НАСТИГНУТИ  і  НАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. настиг, -ла, -ло; док. 1. перех. Наздоганяти кого-, що-небудь під час ру­ху; переслідуючи, доганяти. // Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2. неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3. неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4. неперех., розм. Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5. перех. Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін. ).
НЕСТИГЛИЙ, -а, -е. Який не  достиг, не  досяг зрілості; неспілий, недозрілий.
ОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ОСТИГНУТИ i  ОСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. остиг, -ла, -ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися.
ПРИСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ  і  ПРИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. пристигнув, -нула, -нуло і пристиг, -ла, -ло; док., розм. 1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2. перех. Те  саме, що  настигати 1, 5. 3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.).
ПРОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ  і  ПРОСТИГТИ, -гну, -гнеш, док. 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. 2. перен., розм. Заспокоюватися. // Втрачати колишню силу (про почуття).
СТИГЛИЙ, -а, -е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Який досяг найвищої межі за  своїм станом, розвитком.
СТИГНУТИ 1 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і  стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися.
СТИГНУТИ 2 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. 2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). // Бути який-небудь час незмінним (про почуття). <> Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху.
*/ (из [7], в несколько сокращенном виде)

В данном случае, легко видеть, сеть понятий, образованная в украинском языке вокруг корня "стиг", охватывает, кроме присутствующего в русском языке понятия "догонять", ряд других понятий. Все эти понятия связаны между собой родством самого переходного процесса, который они обозначают - процесса перехода чего-то, или кого-то, от какого-то нестабильного, начального, до какого-то окончательного, стабильного состояния. Это может быть как физическая форма такого процесса (охлаждение, или отвердение, или потеря движения), так и биологическая (созревание), или чувственная (успокаиваться, остолбенять, успокаиваться).

В русском же языке такая общность отображения одного и того же процесса в различных его ипостасях полностью отсутствует: тот же по своей сути процесс представлен разрозненными понятиями типа "стыть", "зреть", "спеть" и т.д. - совокупность которых никоим образом и никак не передает носителю русского языка того такого естественного в украинском языке факта, что между этими понятиями есть нечто существенно общее.

Не думаю, что кто-то найдет что-то возразить, если сказать после этого, что в данном конкретном случае украинский язык дает своему носителю кардинально другое, более широкое и глубокое овладение реалиями окружающего мира, чем русский язык своему.

Данная простая, практически техническая иллюстрация мощности отражения действительности двумя языками, русским и украинским, выбрана для очевидности, для простоты понимания - чтобы механизм донесения заложенного в языках знания к носителю языка был лучше виден. Ведь хоть и аналогичная, но значительно более сложная картина имеет место не только в технических и естественных, но, и то в значительно большей степени, также и в таких языковых средствах, наиболее важных для качества человеческой жизни, которые касаются восприятия человеком человека и человеческих взаимоотношений.

И каким образом язык влияет на человеческое бытие - когда он дает своему носителю понимание сути процессов окружающего мира, или когда он не дает такого понимания - объяснять излишне, не так ли. Хотя о примитивизме мировосприятия на основе русского языка, который открывает широкий путь для преступных манипуляций русскоязычным сознанием, говорить всегда полезно [10] - особенно таким людям, которых нагибают, или уже нагнули к русскому языку.

Это может кому-то нравиться, кому-то нет, но значение мысли, опубликованной Гумбольдтом еще в начале 19-го века, сегодня отнюдь не уменьшилось:
/* Помогает ли язык прояснению и правильному упорядочению понятий или нагромождает трудности на этом пути? В какой мере он сохраняет в представлениях, почерпнутых из наблюдений, присущую им чувственную образность? Насколько гармонично и умиротворяюще, насколько энергически и возвышающе благозвучие его тонов воздействует на чувство и мысль? Способность этими и многими другими способами придать особое расположение всему строю мысли и чувств составляет подлинное достоинство языка и определяет его влияние на духовное развитие. А эта способность в свою очередь опирается на всю совокупность исконно заложенных в языке начал, на органичность его строя, на развитость его индивидуальной формы. Поздние плоды цивилизации и культуры тоже не проходят для языка бесследно: привлекаемый для выражения обогатившихся и облагороженных идей, он обретает отчетливость и точность выражений, образность высветляется работой воображения, поднявшегося на более высокую ступень, а благозвучие выигрывает от разборчивости и придирчивых требований утонченного слуха. Но все эти успехи языка на высоких ступенях его развития возможны только внутри границ, очерченных изначально присущими ему задатками. Народ может и несовершенный язык сделать инструментом порождения таких идей, к каким первоначально не было никаких исходных импульсов, но народ не в силах устранить когда-то глубоко укоренившихся в языке внутренних ограничений. Здесь и самое высокое просвещение не дает плодов. Даже все то, что привносят извне последующие эпохи, исконный язык приспосабливает к себе и модифицирует по собственным законам. */  [11]

Примером того, насколько человеческое мировосприятие зависит от того языка, которий этим человеком владеет, может быть то, как Фрейд анализирует фобии в работе "Анализ фобии пятилетнего мальчика". Оказывается, читая книгу, описанные Фрейдом фобии так или иначе, но в конце концов основываются на системе (сети) понятий (ассоциативных цепей) немецкого языка. То есть что в не немецкоязычном мире такие фобии не могут случиться никак. Хотя заметим, что автор, каждый раз ссылаясь на языковые особенности, сходство слов и т.д., не слишком старается подчеркивать значение этого своего фундаментального действия. Ну как будто это и так само собой разумеется.

Межъязыковые заимствования

При заимствовании языками один из другого, те понятия, которые заимствования обозначают, в новых языках меняются - не могут не меняться, попадая в другую сеть взаимосвязанных понятий. Они, как правило, обедняются, по сравнению с материнским языком, с которого такое заимствование было сделано. И это естественно, ведь укоренившиеся в материнском языке слова практически всегда принимаются в другой язык без своих корней - в изолированном виде, и потому передают не весь спектр значений, который имеет место для основательно укорененного в материнском языке понятия, а только его часть.

И поскольку такое сужение понятий при межъязыковом заимствовании является не исключением, а правилом, то с уровня укорененности в языках слов можно понять, какой язык позаимствовал это слово, а в каком оно оригинальное, коренное. Легко видеть, например, что слова, образованные вокруг корня "стиг" - оригинальные, коренные в украинском языке, тогда как в русском они заимствованы.

Конечно что все это можно видеть только тогда, когда немножко подумать. К сожалению такое случается не слишком часто - порой даже очевидные заимствования каким-то (на первый взгляд) странным образом выглядят типа невидимыми. Такое исчезновение видимости очевидного случается, в случае заимствования, или даже просто прямого использования чисто украинских слов в русском языке, практически всегда.

Попробуйте скажем найдите в интернете или где-либо, что слово "птах" в широко известной русской фразе "соловей российский славный птах" является примером простого, прямого, с давних времен привычного непосредственного использования в русском языке украинских слов.

И хотя конкретно это слово, в данном случае, покусывает русскоязычное ухо: "Вдруг его [птицу - О.Ф.] обидным словом "ПТАХ", кто-то обозвал с большой эстрады." [3], или там: "Советский поэт Анатолий Поперечный был, вероятно, тайным адептом культа Птаха" [4].

То есть выдумывается буквально черт знает что, только би в упор не видеть примитивной очевидности, которая торчит прямо перед глазами. Мне к сожалению нигде не попалось упоминание о том, что Поперечный просто вставил украинское слово в русский контекст.

Именно как раз укорененностью наиболее распространенных древних слов в украинском языке, по сравнению с другими, древними и современными языками, Красуский ([8], [9]) неопровержимо доказал, это доказательство было опубликовано им в 1880, что
“малороссийский язык не только старше всех славянских, не исключая так называемого старославянского, но и санскритского, греческого, латинского и ПРОЧИХ арийских” [9].

Трудности заимствования иноязычных слов и понятий, а такое конечно что бывает во всех языках, очень точно отразил в своей широко известной поэзии «Слово» Стефан Георге (здесь подстрочник):

Диво издалека или грезу
Принес я к родным берегам
И ждал, пока сумрачная Норна
Найдет имя в своем источнике —
Тогда я сразу смог крепко схватить /его/
И теперь оно цветет и блистает над моим уделом...
Однажды в странствии удачном мне досталось
Одно сокровище, драгоценное и хрупкое
Она /Норна/ искала долго,и, /наконец! подала весть:
“Такого нет здесь ничего и на глубоком дне”
Тут же оно выскользнуло из моих  рук
И никогда моя земля не владела им
Так с грустью научился я покорности судьбе:
Нет ничего [никакой вещи/ там,где недостает слова.

Когда в родном языке отсутствует понятие, которое поэт хочет позаимствовать из другого языка, то, как на момент желания заимствования, данное понятие имеет вид отсутствующего в родном крае дива, грезы, которому для заимствования необходимо отыскать место (имя) в сети понятий родного языка. Чем и занимается седая Норна, после успеха работы которой полученное имя можно брать в поэзию, чтобы оно блистало и цвело над моим уделом - то есть в родном языке.

Однако, как оказалось, не всем иностранным понятиям можно найти место в сети понятий родного языка. Одному такому, хотя и очень желаемому, ценному и хрупкому, как Норна и не пыталась, найти место так и не удалось:

Она /Норна/ искала долго,и, /наконец! подала весть:
“Такого нет здесь ничего и на глубоком дне”

Как результат:

Тут же оно выскользнуло из моих  рук
И никогда моя земля не владела им

- при невосприятии родным языком чужого понятия, та вещь, которую оно обозначает, отсутствует - отсутствует в родном языке, само собой: "Нет вещи там, где не хватает слова", хотя там, вдалеке, то есть в чужом языке, откуда была попытка позаимствовать новое для родного языка понятие, та вещь существует.

Выводы

Сравните слова, что опубликовал в 30-х годах 19-го века Вильгельм фон Гумбольдт:
/* язык есть орган внутреннего бытия, даже само это бытие */ [11]
с заголовком этой статьи, то есть со словами, опубликованными на сто с лишним лет позже Мартином Хайдеггером:
/ * Сущностью человеческого бытия является язык */ [5]

Года идут, а выражение практически неизменно то же, от интеллектуальных лидеров своих эпох: не потому ли это так, что оно правда? Ведь это особенность именно как раз правды, не так ли, с годами не меняться?

Что касается принципиального отсутствия понятий, имеющихся в другом языке, то оно наиболее характерно не для технической или естественной сфер, а прежде всего для таких вещей, которые обозначают сугубо человеческие, густо сплетенные между собой, характеристики человека и взаимоотношения между людьми. А разве не характеристики человека и взаимоотношения между людьми всегда были, есть и будут впредь первейшими из важнейших для человека вещей?

Вот почему, когда мы видим диалоги типа:
/* "Nadiya Mishchenko" <nmis@isd.dp.ua> : Ещё один пример: Симпсонов ищут в записи именно с украинским переводом. Потому как не сравнить.
"9999 dk" <money_sell@mail.ru>: Довольно неудачный пример. Симпсонов, Альфов, Сексогородниц нормальный человек не будет смотреть на любом языке.
 */ (2007, ukr.politics)

- то нам понять правоту обеих сторон, каждой на ее поле, не очень трудно. Конечно что "Симпсоны", "Альф", "Секс и город" и многие другие сериалы и фильмы, в которых тонкости правдивости человеческих взаимоотношений в их вербальной форме существенно превосходят видеоряд, мучиться смотреть на русском нормальный человек ни за что не будет - а отсутствие привлекательности в их русскоязычных версиях одноязычно русскоязычный человек просто должен возлагать на самые фильмы.

Этот человек делает так вполне естественно - по той причине, что мир, которым окружает такого человека русский язык, а он мыслит на этом языке, является для него единственным. Такому человеку трудно осознать, что в параллельных вселенных, образованных другими языками, в частности на украинском языке, в самом деле и очень реально существуют те глубокие искренние человеческие чувства и истинные человеческие взаимоотношения, которые передать словами русского языка принципиально невозможно - по той неустранимой в русском языке причине, что в нем "нет вещи там, где не хватает слова" - нет, и не может быть средств для передачи глубоких настоящих человеческих чувств и правдивых человеческих взаимоотношений.

Литература

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. -- Львів: Літопис, 2001
2. Фрейд, З. - Психология бессознательного
3. http://www.stihi.ru/2007/06/06-300
4. Птах, Пта, Фта (грец. Phthas, Phtha) — єгипетський бог-творець, http://ru.wikipedia.org/wiki/Обсуждение:Птах#mw-navigation
5. Мартін Гайдегґер. Дорогою до мови, http://shron.chtyvo.org.ua/Heidegger_Martin/Sutnist_movy.pdf
6. Словарь Даля http://sldal.ru/dal/18426.html
7. Словник української мови http://sum.in.ua/
8. Михайло Красуський, Давність української мови (Переклад з російської) https://docs.google.com/file/d/0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy/edit
9. Михаил Красуский, Древность малороссийского языка http://maxpark.com/community/90/content/524702 (рос. оригінал)
10. Как русский язык искажает мышление http://maxpark.com/community/90/content/1883627
11. Вильгельм фон Гумбольдт «Избранные труды по языкознанию», М., 1984. С. 37-297, О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества (1830-1835)

Негребецький: Ляха історія не вчить

Негребецький: Ляха історія не вчить

Журнал О.Негребецького http://nehrebeckyj.livejournal.com/235774.html

nehrebeckyj 2013-07-14 18:12
    Я, як людина, котра значною мірою сформувалася на польській культурі - ледь чи не єдиній потужній альтернативі кацапізму при совітах, - почав відчувати до ляхів глибоку огиду. Вони вже не раз прокакували свою Лядщину через те, що зневажали й недооцінювали українців.
    І тепер, паскуди, знайшли собі ворога якраз по силі. Не німця, не москаля - нещасного українця.
    «Ляхам кари!
    Кари ляхам, щоб каялись!»

nehrebeckyj 2013-07-14 20:48 (UTC) А шабашу в Соймі мало? А отаких статейок у провідних газетах, по радіо, по телевізору:
www.rp.pl/artykul/9157,1027820-Ukraincy--nie-klamcie.html Лядським політикам потрібен ворог (класика жанру), от вони й вибрали такого, що здачі не дасть. Правду кажуть, що заради "кресув всхудніх правдзіви поляк Варшаве одда". Не розуміють, ідіоти, яку потугу могли б скласти гуртом.

Olexandr Franchuk 2013-07-23 07:01 am (UTC)
Саме тому, що розуміють, "яку потугу могли б скласти гуртом", все це в Польщі і діється. Це ну дуже очевидно, якщо трішки подумати. Розуміють ті, хто цю всю антиукраїнську пургу піднімає. І хто усунув з життя ту еліту, яка вже фактично досягла з Україною примирення з волинського питання. Не думає ж хтось, що 10 квітня 2010 мине без наслідку? Як бачимо, з наслідком. Польські стрілки вже успішно переведено (наново поставленою замість убитої еліти) з Катині на Волинь. А від нас різка реакція - це наступний крок в московському сценарії.

nehrebeckyj 2013-07-23 06:18 pm (UTC)
Може, й так. То якісь нещасні українські студенти "підірвали" мечеть у Лондоні - наче поширення ісламу у Великобританії - найбільша проблема українських студентів. То інше що-небудь розкручують. А в Польщі вершать політику польшевики. Та чи це означає, що ми повинні мовчки ковтати глум і приниження? Мало їм щербєца ві Львові, якого ми мовчки проковтнули?

Olexandr Franchuk 2013-07-24 09:11 am (UTC)
Навіщо глум ковтати? Думаю все досить таки просто, якщо бачити дійсність як є, а не як нам спеціально підсовують, щоб ми з залитими московським інфолайном очима робили те, що вони хочуть. Можливо і в волинських подіях так було: адже про роль московських партизанів там, а їх було там повно, щось ніде нігугу.
Треба орієнтуватись на нормальних поляків: а ознака московського сексота в Польщі проста - кричить, піниться проти України, українців і будь-чого українського, значить це він, московський сексот. Та ж сама ознака має місце і в Україні, як на мою скромну думку: кричить з усієї сили проти поляків (німців, євросоюзу - див. список московських потреб) - значить московський сексот. Ну або дурень сексотами надрочений.

nehrebeckyj 2013-07-24 04:42 pm (UTC)
Я давно не контактував з поляками - серед них ще лишилися нормальні? Чи, як і в московитів - хвороба переросла в пандемію? Також я не впевнений, що всякий, хто "кричить, піниться проти України, українців і будь-чого українського" - обов'язково московський сексот. Там і своїх охочекомонників вистачає. І хто їм у нас потурає - дурень значно більший за того, хто "кричить з усієї сили". Відсіч давати треба. Світ жорстокий, слабких затоптутють. Наші найважливіші бійці під цю нагоду - історики, архівісти, дослідники. І публіцисти.
А щодо Євросоюзу - гризуть мене сумніви, що нам у ньому буде добре. Якби нас не пограбували ще й вони - після грабунку, вчиненого самі-знаєте-ким.

Olexandr Franchuk 2013-07-25 06:52 am (UTC)
Як це не залишилось нормальних? навіть в цій гілці обговорення згадувався Валенса з його такою оцінкою сьогоднішніх польських претензій до України, яка співпадає з Вашою оцінкою. Не думаю, що Валенса сам один такий в Польщі.
Що ж до давати відсіч тим, хто піниться проти України, то це обов'язково, але є питання, _як саме_ це робити. Думаю давати відсіч таким слід в контексті московських інтересів, тобто говорити, перш за все, про те, що вони ведуть себе точно так, як це мав би робити московський сексот, після того, як повбивав всю справжню польську еліту під Смоленськом, яка насмілилась роззути очі на те, де саме знаходяться справжні життєві польські інтереси. Адже в історії повно очевидних прикладів розбіжностей (назвемо це так) між українцями і поляками, які усі пішли на "користь" московській банді убивць в їх злочинних діях проти українців і поляків. І ця історія зла між поляками та українцями починається якраз з тих часів, як Москва розпочала лізти в Україну, хіба не так? - до того жодних конфліктів між українцями та поляками не було. Ну я не бачив ніде жодних згадок про них. Я маю на увазі, що досвід в московської банди, щодо розпалювання корисного протистояння між українцями і поляками, за сотні років, нагромаджений просто величезний, і він ніде не подівся.
І якщо припустити, що в Україні і в Польщі є московські сексоти [припустімо неможливе :-) ], то спробуйте собі уявити, що саме вони повинні робити, щодо взаємин між українцями і поляками? Чи не розпалювати усіма можливими та іншими засобами ворожість? Своїми руками, але перш за все вишукуючи дурників, яких можна, так чи інакше, надрочити і запустити робити це.

nehrebeckyj 2013-07-25 07:15 pm (UTC)
Слава суті речей, таки є нормальні. wyborcza.pl/1,75968,14332122,Komu_pomaga_ksiadz_Zaleski.html
До речі, мармиза Залеського, якої я досі не бачив, одразу розставила всі пазли на місця. Там не тільки рука мацкви. Там глибше.
 

На посадке в Сан-Франциско самолет с 307 пассажирами задел дамбу и загорелся

http://www.unian.net/news/581946-na-posadke-v-san-frantsisko-samolet-s-307-passajirami-zadel-dambu-i-zagorelsya.html
Було: На посадке в Сан-Франциско самолет с 307 пассажирами задел дамбу и загорелся
В результате катастрофы пассажирского лайнера Boeing 777 авиакомпании Asiana Airlines в Сан-Франциско погибли два человека, 181 госпитализирован, десять из них находятся в критическом состоянии.
[...]
Репліка: Обанкротившийся ГазПром: 07.07.2013 11:30 Russian Federation
Дамба.... Топорно действуют америкосы... Нет бы поучиться у россиян... "Ах, Господа, как хочется стреляться среди берёзок средней полосы",- насивстывал капитан Берёзкин, передвигая под Смоленском берёзовую рощицу ближе к глиссаде... Получилось и правдоподобно, и с национальным колоритом, и не без изыска.... Короче, наши - креативнее... ))))

Ого, наскільки відмінний процент загиблих в цій аварії при посадці, від аналогічної з Ту-154, що розбився 10 квітня 2010 року поблизу російського міста Смоленськ, він зачепив крилом дерево при посадці - менше 1% від тих, що були на літаку, проти 100% під Смоленськом. З чого видно, ну скільки ж роботи довелось московським зондеркомандам перелопатити, щоб досягти 100% і приховати сліди своєї роботи.

Олександр Франчук

Парадоксы украинского бытия

http://newsland.com/news/detail/id/1208643/
V.Prykhodko комментирует материал Вчера в 19:49 #
"... и украинцы начнут жить, как в Европе или России."
Спасибо. дорогой. Как в России. Уж лучше как в Африке.

Теж зауважив цей гідний кретина завершальний акорд статті.
Сумнівно, що шановний Лунев бував в Україні та Росії.
___
Тоже заметил этот достойный кретина завершающий аккорд статьи.
Сомнительно, что уважаемый Лунев бывал в Украине и России.

Олександр Франчук

"Хочу жить на Руси, крещённой Владимиром, а не в «Украине-Руси», изобретённой Грушевским"

Бідолашний безграмотний Ян Таксюр так нещастя напомпувався московською інфоканалізаційною брехнею, що не в курсі навіть і найелементарніших фактів. Наприклад що коли Русь, яку хрестив Володимир, трішки згодом (королівство Русь ХІІІ-ХIV ст.), відмовилась від імперських амбіцій, то в ній Москвою навіть і близько не пахло. Ну як для прикладу в сьогоднішній Австрії нема Угорщини. Чи як в Італії (столиця Рим, якщо Ян Таксюр та Дмитрий Скворцов не в курсі) сьогодні цілком відсутня Румунія. Адже Дмитрий Скворцов тим часом, сидячи в тій же московській інфоканалізації, повертає сюди заковтане ним московське інфолайно.
___
Бедный безграмотный Ян Таксюр так несчастье накачался московской инфоканализацийной ложью, что не в курсе даже самых элементарных фактов. Например что когда Русь, которую крестил Владимир, чуть позже (королевство Русь XIII-XIV вв.), отказалась от имперских амбиций, то в ней Москвой даже и близко не пахло. Ну как к примеру в сегодняшней Австрии нет Венгрии. Или как в Италии (столица Рим, если Ян Таксюр и Дмитрий Скворцов не в курсе) сегодня полностью отсутствует Румыния. Ведь Дмитрий Скворцов тем временем, сидя в той же московской инфоканализации, возвращает сюда заглотанное им московское инфодерьмо.

Олександр Франчук

Було:
http://maxpark.com/community/90/content/2044166?digest&utm_source=newsletter&utm_campaign=digest
Ян Таксюр: "Хочу жить на Руси, крещённой Владимиром, а не в «Украине-Руси», изобретённой Грушевским"