2023-01-20

Страх правди московських посіпак


Або за що московські тварюки банять людей


Оце переглядав Твіттер-підписки в Старшина Запаса @StarshinaZapasa,


 

і коли побачив серед них "Маргарита Симоньян", вирішив і собі підписатися, ну щоб теж бачити, що ця тварюка пише. Але Твіттер сказав: "Цей користувач заборонив вам читати свої записи."

Тоді я переглянув (як анонімний користувач) деякі її твіти, зокрема цей:
/* Маргарита Симоньян @M_Simonyan 9:23 дп · 6 січ. 2023
Киевские упыри отказались прекращать огонь даже в Православное Рождество.
Небратья и есть.
Тем железобетоннее обязанность освободить братьев.
*/

і подивився коменти до нього, більшість з яких були схожі на:
/* Constructor @Dezeks · 6 січ. У відповідь @M_Simonyan
Київ вас породив, Київ вас і вб`є.
*/

Усі автори таких відповідей, а їх там багато, не були забанені. Стало цікаво, за що ж це аж таке Сімоньян забанила мою скромну особу: "Вас заблоковано Ви не можете читати профіль і переглядати твіти @M_Simonyan."?

Після пошуку в своїх твітах, виявилося, що це бан відбувся напередодні повномасштабного російського вторгнення на нашу землю:
/* Маргарита Симоньян @M_Simonyan · 9:37 пп · 21 лют. 2022
Признали. Боженька, помоги.

Olexandr Franchuk @olexlviv У відповідь @M_Simonyan 8:43 пп · 22 лют. 2022
Богохульство, гіршого не придумати: просити в Бога допомоги в підлій крадіжці, яка прямо суперечить заповіді "Не кради́!". Але для московської банди убивць це нормально, як і для диявольської церкви московського патріархату.
*/

Ось за цю відповідь M_Simonyan - яка являє собою ідеальну ілюстрацію до поняття ПНН (покидьки невідомих народів) - і удостоїла баном її автора.


2023-01-04

 Без цензури, це не мат, а правда


Щоразу, коли доводиться бачити україномовність дорослої людини з матом перематом, згадуються рядки: 

На екрані тільки п'яні
П'яна баба в калабані,
Поголовно всі в куфайках
Грають рок на балалайках,
Кожен третій з автоматом
І ГОВОРЯТЬ ТІЛЬКИ МАТОМ,
Дикі сцени мордобою -
То є фільм про нас з тобою.

Це завершальні рядки пісні “Відео” геніального (як на мою скромну думку) автора і виконавця Андрія Панчишина. В них він абсолютно точно показав а чи не аж до весни 2022 найбільш поширене московськими зусиллями уявлення на Заході про нашу спільність з росіянами.

Не буду переповідати раніше опубліковані міркування в статтях “Сутністю людського буття є мова”, "Для чого Ірину Білик заохотили до російськомовності", "Як російська мова спотворює мислення", "Що таке рідна мова, або "какая разніца на каком язикє"", "Щирі свідомі міркування про матмастерінг" та інші, дотичні до теми вживання мату - їх усі можна знайти, вставивши в поле пошуку гугла (Франчук “Три слова”). Це  вільно доступна книга, яка лежить на кількох ресурсах.

На тільки одному раніше показаному в названих вище статтях хочу тут наголосити: українська мова, на відміну від російської, дає своєму носію більше ніж достатньо засобів для того, щоб не тільки розповісти про ті чи інші почуття, а й і передати їх, і свідчень цьому, при найменшому бажанні, можна побачити просто безліч.

Ще раз: в російській мові такі засоби, щоб з їх допомогою можна було не тільки розповісти про ті чи інші почуття, а й і передати їх, принципово відсутні. Саме якраз браком в російській мові таких засобів пояснюється величезна потреба компенсувати їх відсутність, що, як ми це бачимо, і робиться з допомогою міміки, жестів, а в основному з допомогою мату.

Висновок з цього досить таки очевидний, чи не так. Потреба україномовної людини постійно материтись, це ознака того, що така людина висловлює не своє українське мислення, а ПЕРЕКЛАДАЄ українською своє російськомовне мислення, яке йому видається недостатньо виразним. А тим часом відомо, що мовність мислення не є незмінною. Насправді зміна мовності мислення доступна навіть при вивченні ну зовсім чужої мови. При деяких зусиллях, звісно.

2022-06-16

Як в фейсбуці працюють на Москву продажні українські шкури

 Як в фейсбуці працюють на Москву продажні українські шкури

Один свіженький (220615) конкретний приклад того, як продажні українські шкури на прислужуванні в московської банди убивць працюють тут в Україні на своїх московських хазяїв в здавалося б найпатріотичніших фейсбучних форумах (на прикладі як діє Святослав #Челяк, Адміністратор Форуму прихильників політичної партії "Наша Україна")

Olexandr Franchuk
Яким чином, цікаво було б взнати, отакі однодумці з московською бандою убивць, для яких найперша задача, це поливати будь-яким сортом лайна найпершого ворога Москви Порошенка, пролазять в адміністратори Форуму прихильників політичної партії "Наша Україна"?

Святослав Челяк Автор Адміністратор
, ЦЕ ті, що Мінські угоди підписували і може ще підпишуть. Olexandr Franchuk однодумці з московською бандою убивць,

Olexandr Franchuk
тобто це не Святослав Челяк який з абсолютно тотожною з московською бандою убивць лютістю ненавидить Порошенка і працює над реалізацією цієї московської ненависті, однодумець з московською бандою убивць, а Olexandr Franchuk, який показує на цей здалля видний факт - однодумець з московською бандою убивць. Чудовий зразок Ви цим самим демонструєте сучасної московської логіки. Та якої сучасної, вона завжди така була.

Святослав Челяк Автор Адміністратор
Цей контент наразі недоступний


2022-05-31

Ймовірність нового Голодомору


Наше ставлення до інших людей, це не просто цікава річ - це основна, фундаментальна, визначальна річ життя кожного з нас.

І коли люди, як ми це бачимо, починають в особистих розмовах висловлювати побоювання щодо того, як би то не стався новий Голодомор, то найперші міркування - звичайно що ні, він не може статись, адже для того, щоб почався Голодомор, має бути повний безумовний московський контроль над Україною, який видається сьогодні ну дуже малоймовірним.

Однак коли спробувати визначити передумови встановлення такого повного безумовного московського контролю - з точки зору а які ж мають настати зміни в суспільній свідомості, тобто в ставленні людей один до одного, для того, щоб можливість Голодомору стала настільки відчутною, щоб аж почала бути предметом розмов, то категоричність заперечення можливості нового Голодомору на жаль починає слабнути.

Адже московський контроль над Україною може бути встановлений з допомогою не тільки одної прямої військової окупації, він може бути опосередкованим результатом поступової зміни людських взаємин на ті, що потрібні для встановлення московського контролю.

І наявність останнім часом тут у нас в Україні результативних московських зусиль в цьому напрямку, я маю на увазі впровадження дієвої брехливості і московської підлості на найвищому державному рівні, це саме якраз те, що дає цілком реальну підставу для тривожних Голодоморних сирен нашої підсвідомості.

Я маю на увазі, що коли Безугла подає проект закону про нормальність убивств посадовцями простих людей, то вона звичайно що ставить себе на місце посадовця, а не простої людини. І коли вона привселюдно нацьковує СБУ на Бутусова, то вона ВЖЕ той московський абсолютно безкарний посадовець, якому нема проблем убивати направо і наліво одразу ж, як тільки їй захочеться.

І не просто так вона посилається при цьому на Єрмака, на ту людину, яка не тільки прикриває паскуд типу Безуглої, а й і реально керує сьогодні усіма державними органами - без жодного огляду на те, що усім відомо, і то далеко не тільки в Україні, що він працює на московську банду убивць.

Про це свідчать не тільки його дії на зразок здачі вагнерівців, величезна брехливість при цьому і розгром розвідки України, але і абсолютно московські методи, як от раніше нечувана тут у нас московська підлість, яку він все частіше виявляє, як от наприклад при закритті проукраїнських телеканалів чи коли демонстративно, для міжнародної дискредитації української держави, не дозволяв перетин кордону Порошенку.

Ось ця чисто московська підлість недоторканого Єрмака і абсолютно безкарного московського кубла під його орудою в управлінні українською державою - яка постійно бере гору і не зустрічає ніякого опору, це якраз те правило людських взаємин, саме та найперша умова московського підпорядкування України і нового Голодомору, як безсумнівного наслідку такого підпорядкування. Вона руйнує сам фундамент людських взаємин в Україні.

[Деякі з найголовніших аспектів людських взаємин детально обговорюються в статті “Інформаційні технології і людські спільноти”, див. книгу (Франчук “Три слова”), с.202]

2022-03-14

Щирі свідомі міркування про матмастерінг

 Щирі свідомі міркування про матмастерінг


У чому полягає основний ефект матюків, здогадатися не надто важко. Він досягається за допомогою задзеркального відображення значення слів, що позначають, якщо нормально вживаються, високі, чисті, святі речі. Простіше кажучи, ефект мата співпадає з ефектом брутального затоптування в багно високих, чистих, святих речей. Наприклад Бога, Душу, Мать. Останнє з названих слів, родове в системі духовних цінностей кожного народу, є у той же час родовим і в матерщинній системі.

Використання ж позитивних понять як лайки хоч і не дотягує до матюків, але матутвірний механізм дещо зрозуміти можливість якусь таки дає. А розуміти той механізм є сенс з причини наявності явища в реальній дійсності і то зовсім не в залишкових масштабах.

Враховуючи те міркування, що людина, у якої духовні цінності займають належне місце (тобто нормальна людина) навряд чи здогадається раптом скористуватися словами, які ті духовні цінності позначають, замість лайки, то хто ж тоді є джерелом такого своєрідного слововживання? Мусить же бути якась категорія, прошарок якийсь в суспільстві, який активізує процес опоганення добрих слів?

Очевидно, що той прошарок, та категорія знаходиться десь поза межами множини нормальних людей, у яких духовні цінності є вартісними духовними цінностями і які сприймають відкидання моральних норм як зло та здатні відрізнити те зло від добра.

Навіть не оддаляючись далеко від форуму ukr.politics, легко побачити, що таке опоганення слів зачіпає виключно російську мову. Хто мешкає не тільки у форумі, той зауважить, що це має місце так само й і в повсякденному житті. Я маю на увазі, що запозичені з мови добрі слова з позитивним змістом потрапляють в язик у не просто спотвореному вигляді, а у задзеркально спотвореному значенні.

Скажімо ну що поганого у слові "міркування"? Однак така приваблива для нормальної людини, річ, як міркування, має деколи зовсім негативне звучання в деяких вустах. Перевернуте відображення українського слова — як результат — забруднює російську мову.

Механізм псування слів російської мови добре ілюструє наповнення прямо протилежним (порівняно з початковим) змістом наприклад слова "звєзда" шляхом повсюдного називання звєздой шановного Ф. Кіркорова.

І коли придивитися до авторів подібного словозабарвлення, то легко побачити стандартно спільну рису, котра об’єднує їх усіх. Це відсутня національність при наявній русскоязичності. Відсутня національність не у розумінні, що ті особи завалились раптом десь з Марсу чи утворились в результаті якогось звакуумсинтезу. Ні, усі вони народились в якихсь народах, за їх же власними словами, але перестали до тих народів належати. Тобто їх тато й мама після сотень років того ж самісінького процесу змішування різних націй між собою якимось чудом не втратили національності, а в цих людців національність раптом пропала. (Це усі вони дружно заявляють). Тобто точніше буде сказати, що ті особи виродились з деяких народів, раз перестали до них належати. Покинули їх, після чого запалились якоюсь дуже великою ненавистю до тих народів. І то до такої міри запалились, що аж-аж. Ось у такого відкинутого від наприклад українського народу людця єдина ознака друга — це ненависть до всього українського. А ознака ворога — це любов людини до рідного народу. Якщо мені хтось скаже, що це нормально, я відповім, що так, але в задзеркаллі. Не може бути нормальною ненависть до рідного народу. Більше того, щоб осатаніти цим почуттям, не обійтися без ломки основ загальнолюдської моралі.

Цим самим я хочу сказати, що як тільки від когось такі слова, як "щирий" ("щірий"), або "свідомий" — при бажанні легко можна назвати багато інших таких позитивних слів — починають виходити в лайливому значенні, то дуже важко не почати сприймати цю особу як абсолютно певно означеного відвертого покидька народу, з мови якого він почерпує новоутворені лайливі слова.

В мові дані слова завжди мали і матимуть й надалі цілком позитивне значення. А запаскуджують русскій язик вивернутими навиворіт значеннями як цих, так і інших, запозичених з мов покинутих ними народів слів, не хто інший, як духовно знищені російськомовні покидьки — як українського, так і інших народів. Поламані в процесі покидання рідного народу основи моралі — це саме якраз те, що потрібно російськомовному покидьку якогось народу, щоб без вагань і внутрішнього опору запаскуджувати те, чим нібито так сильно якось перейнявся — русскій язик. І то хіба тільки язик?

  Листопад 2001