2017-03-24

"Самый могущественный человек мира" Или ослепительный бриллиант американского расследования

Ну як же "геніально", раз за разом, "вгадує" і  "вгадує" і "вгадує" шановний Шарий те, що після нього серйозними голосами скажуть Хілларі та інші америкоси з гейропєйцами, то атас :-О
Чудова знахідка шановного Шария, чи не так? Хоч цілком можливо, що метод запозичений. Але що на ньому, практично тільки на цьому геніальному "угадуванні", можна вибудовувати десятки, а може сотні (хто зна плани Шария) "абсолютно непропагандистських" Шарийних передач, це без сумніву копірайт шановного Шария. Береш будь-які неприємні для московських холопів нарізки відеоцитат і просто тупо вставляєш перед кожною з них свою репліку типу "щас скажєт вот ето і то, нє вєрю", а далі опа, дійсно каже передбачене Шариєм :-) і так всю дорогу. Маладєц Шарий.
___
Ну как же "гениально", раз за разом, "угадывает" и "угадывает" и "угадывает" уважаемый Шарий то, что после него серьезными голосами скажут Хиллари и другие америкосы с гейропейцами, то атас :-О
Замечательная находка уважаемого Шария, не так ли? Хотя вполне возможно, что метод заимствован. Но что на нем, практически только на этом гениальном "угадывании", можно выстраивать десятки, а может сотни (кто знает планы Шария) "абсолютно непропагандистских" Шарийних передач, ето без сомнения копирайт уважаемого Шария. Берешь любые неприятные для московских холопов нарезки видеоцитат и просто тупо вставляешь перед каждой из них свою реплику типа "щас скажет вот ето и то, не верю", а дальше опа, действительно говорит предусмотренное Шарием :-) и так всю дорогу. Маладец Шарий.

Було: Анатолий Шарий, Опубліковано 14 бер. 2017 р.
"Самый могущественный человек мира" Или ослепительный бриллиант американского расследования
https://www.youtube.com/watch?v=5Gefc4KXnI8

2017-01-28

Радіо "Свобода" намагається приховати причину Холокосту

Радіо "Свобода" намагається приховати причину Холокосту

Якщо Вас цікавить справжня причина, чому стався Холокост - а до сьогодні всі ті, хто причетні до його організації, з усіх сил намагаються приховати цю справжню причину Холокосту - прочитайте статтю “Причина Холокосту” в книзі "Українська політологія, або Атдадім Львов Палякам":
PDF: https://goo.gl/99DIaq
EPUB: https://goo.gl/9dS8I2
переклад на російську:
PDF: https://goo.gl/DdPfiQ
EPUB: https://goo.gl/VdVAA4

На http://www.radiosvoboda.org зробили так, що цей коментар (вище) може бачити тільки його автор. Схоже на те, що керівництво radiosvoboda.org належить до тих, хто намагаються приховати цю справжню причину Холокосту.

Тому прохання до всіх, кому не байдуже, відома справжня причина Холокосту, чи ні - а від цього прямо залежить, повториться Холокост знов, чи ні - поширте будь ласка цей коментар всюди, де тільки зможете.

Олександр Франчук

Було: http://www.radiosvoboda.org/a/28263506.html
Подольський: «Бабин Яр» чи Голокост – не просто єврейська історія, вона сталась в Україні

___
Радио "Свобода" пытается скрыть причину Холокоста

Если Вас интересует настоящая причина, почему произошел Холокост - а до сих пор все те, кто причастен к его организации, изо всех сил пытаются скрыть эту настоящую причину Холокоста - прочитайте статью "Причина Холокоста" в книге "Украинская политология, или Атдадим Львов Палякам":
PDF: https://goo.gl/99DIaq
EPUB: https://goo.gl/9dS8I2
перевод на русский:
PDF: https://goo.gl/DdPfiQ
EPUB: https://goo.gl/VdVAA4

На http://www.radiosvoboda.org сделали так, что этот комментарий (выше) может видеть только его автор. Похоже, что руководство radiosvoboda.org относится к тем, кто пытается скрыть эту настоящую причину Холокоста.

Поэтому просьба ко всем, кому не безразлично, известна истинная причина Холокоста или нет - а от этого напрямую зависит, повторится Холокост снова или нет - распространите пожалуйста этот комментарий везде, где только сможете.

Олександр Франчук

Было: http://www.radiosvoboda.org/a/28263506.html
Подольский: «Бабий Яр» или Холокост - не просто еврейская история, она произошла в Украине

2017-01-05

Алексей Горбунов. "В гостях у Дмитрия Гордона" (з рос. перекл)

Питання шановної Irina Golov: "куда помчит" Горбунов "после развала неньки??", мало б вигляд нормального питання нормальної людини, якби Горбунов виїхав з Росії тому, що Росія розвалилася.

Але ж це насправді не просто зовсім не так, а цілком навпаки, Горбунов переїхав з Росії в Україну в той момент, коли Росія "приросла" Кримом, тобто після підлого несподіваного збройного нападу в важкий для України час анексувала частину української землі, а також розв'язала, з допомогою спецзагонів своїх спецслужб, на чолі з Гіркіним-Стрєлковим, а також інших подібних на нього московських спецагентів, збройний конфлікт на сході України. Тобто Горбунов переїхав з Росії в Україну тоді, коли взагалі ні в кого не було певності в тому, що Москва не розпочне, вслід за вторгненням загонів своїх спецслужб, повномасштабного вторгнення в Україну усіма своїми збройними силами, тобто в годину величезної небезпеки для українського народу і української держави.

І хоч звісно не варто (коли чесно) намагатись думати, що розвалу Росії не може статись в недалекому майбутньому, але на момент переїзду Горбунова - не просто з Росії, а з Москви в Україну - Росія була ну дуже монолітною.

І читаючи зауваження від катя елфим та Irina Golov, легко бачити, що саме зцементувало Росію в цей моноліт - це стандартні московські скрєпи, серед яких насправді, окрім брехливого московського інформаційного лайна і тупої московської "логіки" навиворіт для кретинів, на зразок потреби питати "куда помчит" Горбунов "после развала неньки??", нічого нема і ніколи не було.

Коли будь-яка нормальна людина, яка спроможна мислити самостійно, грунтуючи свої висновки на фактах дійсності, бачить логіку, діаметрально протилежну до нормальної людської логіки, тобто подібну до тої, яку демонструють тут катя елфим та Irina Golov, то це просто таки вражає, адже ці ствердження людьми того всього, що цілком протилежне до фактів дійсності, вони не просто якісь там окремі випадкові вислови від рідкісних людей, на які через це можна не зважати, - це типова, широко розповсюджена на Росії серед більшості її громадян наскрізь брехлива риторика, і в цьому, на жаль, сумніватися нема підстав.

Іншими словами кажучи, серед причин на перший погляд неймовірного, з точки зору цивілізованої людини, факту даного явища величезномасштабної наявності в Росії діаметрально спотвореного сприйняття фактів реальної дійсності не може обійтися без законів, які існують в природі - в людській природі.

Легко доступне дослідження цих фундаментальних законів, яке дає можливість зробити "висновок про швидку актуалізацію близьким часом особливостей (як позитивних, так і негативних) людських мов в охоплених ними спільнотах", можна знайти в [1]. Там же можна знайти розуміння того, чому "примітивізм світосприйняття на основі російської мови відкриває широкий шлях для злочинних маніпуляцій російськомовною свідомістю".

Література

1. "Філософія щастя":
PDF: https://goo.gl/SBAC5y
EPUB: https://goo.gl/AF6abR
переклад російською мовою:
PDF: https://goo.gl/4bhbYi
EPUB: https://goo.gl/5GlRnl

2. Інформаційні технології і людські спільноти, в кн. [1]

___
Вопрос уважаемой Irina Golov: "куда помчит" Горбунов "после развала неньки?", имел бы вид нормального вопроса нормального человека, если бы Горбунов уехал из России по той причине, что Россия развалилась.

Но ведь это на самом деле не просто не так, а вполне наоборот - Горбунов переехал из России в Украину в тот момент, когда Россия "приросла" Крымом, то есть после подлого неожиданного вооруженного нападения в тяжелый для Украины час аннексировала часть украинской земли, а также развязала, с помощью отрядов своих спецслужб во главе с Гиркиним-Стрелковим, а также других подобных на него московских спецагентов, вооруженный конфликт на востоке Украины. То есть Горбунов переехал из России в Украину тогда, когда вообще ни у кого не было уверенности в том, что Москва не начнет вслед за вторжением отрядов своих спецслужб, полномасштабного вторжения в Украину всеми своими вооруженными силами, то есть в час огромной опасности для украинского народа и украинского государства.

И хотя, конечно, не стоит (если честно) пытаться думать, что развала России не может произойти в недалеком будущем, но на момент переезда Горбунова - не просто из России, а из Москвы в Украину - Россия была ну очень монолитной.

И читая замечания от катя елфим и Irina Golov, легко видеть, что именно сцементировало Россию в этот монолит - это стандартные московские скрепы, среди которых на самом деле, кроме лживого московского коротко живущего информационного дерьма и тупой московской "логики" наизнанку для кретинов, вроде необходимости спрашивать "куда помчит" Горбунов "после развала неньки?", ничего нет и никогда не было.

Когда любой нормальный человек, который способен мыслить самостоятельно, опираясь в своих выводах на факты действительности, видит логику, диаметрально противоположную нормальной человеческой логике, то есть подобную той, которую демонстрируют здесь катя елфим и Irina Golov, то это просто таки поражает, ведь эти утверждения людьми того всего, что вполне противоположно фактам действительности, они не просто какие-то отдельные от редких людей случайные высказывания, которые из-за этого можно не учитывать, - это типичная, широко распространенная в России среди большинства ее граждан насквозь лживая риторика, и в этом, к сожалению, сомневаться нет основания.

Другими словами говоря, среди причин на первый взгляд невероятного, с точки зрения цивилизованного человека, факта данного явления огромномасштабного наличия в России диаметрально искаженного восприятия фактов реальной действительности не может обойтись без законов, которые существуют в природе - в человеческой природе.

Легко доступное исследование этих фундаментальных законов, которое дает возможность сделать "вывод о скорой актуализации ближайшим временем особенностей (как положительных, так и отрицательных) человеческих языков в охватываемых ими сообществах", можно найти в [1]. Там же можно найти понимание того, почему "примитивизм мировосприятия на основе русского языка открывает широкий путь для преступных манипуляций русскоязычной сознанием".

Литература

1. "Философия счастья":
русский перевод:
PDF: https://goo.gl/4bhbYi
EPUB: https://goo.gl/5GlRnl
украинский оригинал:
PDF: https://goo.gl/SBAC5y
EPUB: https://goo.gl/AF6abR

2. Информационные технологии и человеческие сообщества, в кн. [1]

Було: Алексей Горбунов. "В гостях у Дмитрия Гордона"
https://www.youtube.com/watch?v=2-r1cbMgaKw
Опубліковано 21 вер. 2016 р.
Интервью Дмитрия Гордона с российским и украинским актером театра и кино Алексеем Горбуновым.
    Серед коментарів до цього інтервю було:
катя елфим 3 місяці тому
честно сказать,я думала,что он не только -русский,но и живёт в России,очень удивлена,что он родился и сейчас в Украине....Но как он относится к тому,что сделали укр.армия и нац.баты на Донбассе,что произошло в Одессе,а  в Киеве,ведь,гибнут донбассовцы(дети,женщины),русские,украинцы с двух сторон(братья)....Как можно поддерживать АТО?И как он для себя разделил Украину и Россию,будучи русским и понимая,что политически и экономически-страна идёт к краху,одно дело-борьба с коррупцией,другое-разворот на 180 градусов,который ничего хорошего не принесёт,впрочем,он ещё увидит(((?
Valentina Nagorna 3 місяці тому
Дорогой человек! Украинская армия защищает свою землю. В Одессе сгорели люди, которые разрушали город. Их подставили свои. А Донбасс, как и Крым, должны быть укранскими.  Россия сегодня уничтожает Украину только за то, что мы не захотели быть младшей сестрой России. Не смотрите ТВ. Послушайте людей таких, как Горбунов, Кикабидзе. А то, что в Украине сейчас власть бандитская, это факт. У нас продолжается борьба: но теперь уже из  нынешней властью и  путиным.?
Irina Golov 2 місяці тому
Вас действительно косит шизофрения ...... Зачем вас уничтожать , вы и сами не плохо справляетесь ..... Во истину украинец -- это оскотинившиеся  русские (((( и Горбунов  яркое подтверждение этому . Актер он достойный  , а гражданин херовый , куда помчит после развала неньки ??

2016-08-28

Як Росія може вилікуватись (з рос. перекл.)

Як Росія може вилікуватись

(головна складова рецепту)

Ця головна складова рецепту видужання Росії від віковічного московського прокляття, яке нависає над нею, закриваючи собою чисте небо нормального людського щасливого життя в цій країні, вона насправді дуже давно широко відома і ніякий не секрет:

"Жити не по лжі"

І ці слова ми тут обговоримо з точки зору їх практики, оскільки досить таки очевидно, що той безглуздий російський бунт (який буде абсолютно безглуздим, якщо перед ним не уяснити геть усім, а що ж саме конкретно на практиці, перш за все, означають слова "Жити не по лжі") - той безглуздий російський бунт, який сьогодні швидко визріває в надрах російського суспільства, ну нікому і ніякої користі не принесе. А горя і втрат принесе, перш за все російському народу, просто неміряно.

Процес викидання на сміття історії гебешно-мафіозного кодла, яке сьогодні обсіло російський народ як упирі, справді, реально змінить російську державу на користь російського народу (а отже і всього світу) тоді, і тільки тоді, коли внаслідок ясності розуміння того, а що ж на практиці означає для російського суспільства гасло: "Жити не по лжі", нова російська влада зробить залежні від перших осіб російських державних структур практичні кроки. Які ж це кроки?

Але давайте спершу спробуємо зрозуміти, чому, коли озирнутись в минуле, навіть здавалося б і найрадикальніші революційні зміни в управлінні російськими державними структурами жодного разу не тільки не змінили на краще для російського народу старий головний курс московської держави, а щоразу зрештою навпаки, тільки робили іще більш радикальною реалізацію цього московського прокляття?

І відповідь на це перезріле питання існує, і то якраз в руслі регулярного брутального розтоптування цього видатного правдивого життєвого принципу для російського народу: "Жити не по лжі".

Після кожного московського перевороту, який нехай був зроблений припустимо навіть з най-най-найкращими помислами, в Кремлі відбувається один і той же самий, щоразу так само результативний диявольський сценарій спокуси: для тих, хто захопив владу (першим особам нової влади) "работнікі" гігантських московських архівно-бібліотечних підземель надають інформацію про те, що саме там зберігається і як воно досі використовувалось.

І після цього спокуса та перспективи чинити й надалі так само, як і раніше, користуючись тими нагромадженими за сотні років ресурсами, починають бути такими великими, а втрати в разі реального застосування принципу "Жити не по лжі" ну такими болісними, що вибір цим новим правителям Московії видається практично відсутнім. Після цього наразі стандартного московського вибору принцип "Жити не по лжі" міцно і назавжди забувається, а фальш, облуда, нахабна брехня і необхідне для їх підтримки насильство, перш за все убивства, далі продовжують правити свій диявольський бал в російському суспільстві. Чергове переродження московської банди убивць відбулося.

Які ж це такі ресурси, що заради них принцип "Жити не по лжі" автоматично забувається?

Звичайно що про всі московські архівно-бібліотечні ресурси можуть знати мабуть тільки їх керівники, однак про деякі з них ми можемо знати дуже певно - просто з життєвого досвіду і реальних дій, як очевидні висновки з цілком відкритих джерел.

Наприклад стосовно того, де саме знаходяться архіви українських міст і сіл, легко може здогадатись кожен, кому в радянські часи доводилось приймати участь в виробленні форми допуску при влаштуванні на роботу в численні тоді на українській землі розмаїті режимні установи. Допуск вироблявся в Москві. Архівні московські щурі протягом двох місяців рили вкрадені після голодомору-33 архіви, і давали (чи не давали) потрібну форму допуску. Нагадаємо, в ті часи не існувало такого поняття, як електронна форма архівів - всі документи були виключно в оригінальній твердій формі.

А вкрадені архіви після голодомору-33, наприклад в процесі адміністративно-територіальної реформи, з перепризначенням, чи новопризначенням центрів новоутворених одиниць з нібито перевезенням туди архівів із тих центрів, які ніби як втратили, повністю чи частково, своє значення, наприклад з Кам'янця-Подільського в Хмельницький, вирішували одразу принаймні дві важливі московські задачі. Перша, досі найактуальніша задача, це заметення документальних слідів голодоморних московських убивств українського народу, а друга - установити московський контроль над минулим. Друга, це ось уже сотні років стандартна московська задача.

І оскільки об'єми викрадених українських архівів були ну дуже великими, то необхідно було запланувати і збудувати в Москві відповідні приміщення для них, і зробити це приховано - що і було зроблено на самому початку будівництва московського метрополітену ім. Кагановича, яке було розпочато в кінці 1931 року, тобто ще до початку голодоморного московського убивства українського народу 1932-34.

Ще одні, і це мабуть що найголовніші, фундаментальні підстави московської диявольської безмежної брехливості, це викрадені найдавніші українські бібліотеки. І зовсім не має вигляду першого московського здобутку украдена з Лаври Петром І бібліотека, чи там бібліотека Межигірського монастиря, викрадення якої Катериною ІІ описане в Кобзарі Тараса Шевченка. Можна згадати також "пожежу" (стандартне московське прикриття викрадення бібліотек) в 80-х роках в Києві, коли там зникли архіви Центральної Ради. Є безліч свідчень того, що московська історична брехня грунтується на украдених в Україні значно більш ранніх бібліотеках.

Результат московського "використання" викрадених з України бібліотек потягнув за собою, і досі тягне, катастрофічні наслідки для російського народу: хіба це фундаментальне диявольське приниження російського народу, коли його примушують вивчати, ніби свою, історію українського народу, і викидати таким чином на сміття память про своїх справжніх предків, які ніколи не мали нічого спільного з українським народом - тобто плювати в бік могил своїх справжніх предків? Хіба це не катастрофічний наслідок для нагнутих таким чином до русскості людей, ні в одного з яких нема серед предків жодного русского? І ніякого порівняння з американським народом таке облудне насильне принизливе московське народотворення не може витримати - аж доки росіяни не зможуть вільно і гідно пишатися своїми абсолютно нерусскими предками.

Без оприлюднення тих усіх підстав московської диявольської безмежної брехливості, які зберігаються в таємних московських схронах, уявити собі перетворення російського суспільства на суспільство гідних людей просто неможливо. І поки цього оприлюднення не станеться, доти неминуче продовжиться зловісне існування московської банди убивць, цілком можливо після чергового перевороту в ще гіршому для російського народу і для всього світу вигляді, аніж це було вчора і сьогодні.

Звичайно що суспільне оприлюднення правди про московську банду убивць означає її остаточну і безповоротну смерть - подібну на смерть вампіра від виволікання його на сонячне світло. Звичайно що цей вампір упиратиметься, особливо з огляду на досвід Карибської кризи, учиненої московською бандою убивць тільки для того, щоб прикрити свій підлий московський зад, голизна якого раптом стала видна для всього світу (подробиці в книжці [1]). Однак інакше бути не може, бо лікідація цього диявольського, предковічного, ні з чим в історії людства не зрівняного гіперзлочинного утвору, і прилучення російського народу до світової цивілізації, це такий же єдиний, як один Бог і одна правда, гідний цивілізованого світу вихід з теперішньої ситуації. Одним з наслідків чого стане справжнє, остаточне припинення - не призупинення - кількасотрічної смертельної московської війни проти українського народу і справжнє добросусідство українського та російського народів.

Література:

1. "Українська політологія, або Атдадім Львов Палякам"
PDF: https://goo.gl/H89bYA, https://goo.gl/99DIaq
EPUB: https://goo.gl/9dS8I2

Російський переклад тут:
"Украинская политология или Атдадим Львов Палякам"
PDF: https://goo.gl/hMxg4y, https://goo.gl/DdPfiQ
EPUB: https://goo.gl/VdVAA4

___
Как Россия может вылечиться

(главная составляющая рецепта)

Эта главная составляющая рецепта выздоровления России от векового московского проклятия, которое нависает над ней, закрывая собой чистое небо нормальной человеческой счастливой жизни в этой стране, она на самом деле очень давно широко известна и никакой не секрет

"Жить не по лжи"

И эти слова мы здесь обсудим с точки зрения их практики, поскольку довольно очевидно, что тот бессмысленный и беспощадный русский бунт (который будет абсолютно бессмысленным, если перед ним не уяснить решительно всем, а что же именно конкретно на практике, прежде всего, означают слова "Жить не по лжи") - тот бессмысленный русский бунт, который сегодня быстро вызревает в недрах российского общества, ну никому и никакой пользы не принесет. А горя и потерь принесет, прежде всего русскому народу, просто немеряно.

Процесс выбрасывания в мусор истории гебешно-мафиозного кодла, которое сегодня обсело русский народ как упыри, действительно, реально изменит российское государство в пользу российского народа (а значит и всего мира) тогда и только тогда, когда в результате ясности понимания того, а что же на практике означает для российского общества лозунг: "Жить не по лжи", новая российская власть сделает зависящие от первых лиц российских государственных структур практические шаги. Какие же это шаги?

Но давайте сначала попробуем понять, почему, когда оглянуться в прошлое, даже казалось бы и радикальные революционные изменения в управлении российскими государственными структурами ни разу не только не изменили к лучшему для русского народа старый главный курс Московского государства, а каждый раз в конце концов наоборот, только делали еще более радикальной реализацию этого московского проклятия?

И ответ на этот перезревший вопрос существует, и то как раз в русле регулярного грубого растаптывание этого выдающегося истинного жизненного принципа для русского народа: "Жить не по лжи".

После каждого московского переворота, что пускай был сделан допустим даже с самыми-самыми-самыми лучшими помыслами, в Кремле происходит один и тот же, каждый раз аналогично результативный дьявольский сценарий искушения: для тех, кто захватил власть (первым лицам новой власти) работники гигантских московских архивно-библиотечных подземелий предоставляют информацию о том, что именно там хранится и как оно до сих пор использовалось.

И после этого соблазн и перспективы поступать и в дальнейшем так же, как и раньше, пользуясь теми накопленными за сотни лет ресурсами, начинают быть такими большими, а потери в случае реального применения принципа "Жить не по лжи" ну такими болезненными, что выбор этим новым правителям Московии кажется практически отсутствующим. После этого все еще стандартного московского выбора принцип "Жить не по лжи" прочно и навсегда забывается, а фальшь, обман, ложь и необходимое для их поддержки насилие, прежде всего убийства, дальше продолжают править свой дьявольский бал в российском обществе. Очередное перерождение московской банды убийц - произошло.

Какие же это такие ресурсы, что ради них принцип "Жить не по лжи" автоматически забывается?

Конечно что обо всех московских архивно-библиотечных ресурсах могут знать пожалуй только их руководители, но о некоторых из них мы можем знать очень верно - просто из жизненного опыта и реальных действий, как очевидные выводы из вполне открытых источников.

Например о том, где именно находятся архивы украинских городов и сел, легко может догадаться каждый, кому в советские времена приходилось принимать участие в выработке формы допуска при устройстве на работу в многочисленные тогда на украинской земле разнообразные режимные учреждения. Допуск вырабатывался в Москве. Архивные московские крысы в ​​течение двух месяцев рыли украденные после голодомора-33 архивы, и давали (не давали) нужную форму допуска. Напомним, в те времена не существовало такого понятия, как электронная форма архивов - все документы были исключительно в оригинальной твердой форме.

А украденные архивы после голодомора-33, например в процессе административно-территориальной реформы, с переназначением, или новоназначением центров нових единиц с якобы перевозкой туда архивов из тех центров, которые вроде как потеряли, полностью или частично, свое значение, например из Каменца Подольского в Хмельницкий, решали сразу по крайней мере две важные московские задачи. Первая, до сих пор актуальная задача, это заметение документальных следов голодоморных московских убийств украинского народа, а вторая - установить московский контроль над прошлым. Вторая, это вот уже сотни лет стандартная московская задача.

И поскольку объемы похищенных украинских архивов были ну очень большими, то необходимо было запланировать и построить в Москве соответствующие помещения для них, и сделать это скрыто - что и было сделано в самом начале строительства московского метрополитена им. Кагановича, которое было начато в конце 1931 году, то есть еще до начала голодоморного московского убийства украинского народа 1932-34.

Еще одни, и это пожалуй что главные, фундаментальные основания московской дьявольской безграничной лживости, это похищенные древние украинские библиотеки. И вовсе не имеет вида первой московской добычи украденная из Лавры Петром I библиотека, или там библиотека Межигорского монастыря, похищение которой Екатериной II описано в Кобзаре Тараса Шевченка. Можно вспомнить также "пожар" (стандартное московское прикрытие похищения библиотек) в 1980-х годах в Киеве, когда там исчезли архивы Центральной Рады. Есть множество свидетельств того, что московская историческая ложь основывается на украденных в Украине значительно более ранних библиотеках.

Результат московского "использования" похищенных из Украины библиотек потянул за собой, и до сих пор тянет, катастрофические последствия для русского народа: разве это не фундаментальное дьявольское унижение русского народа, когда его заставляют учить, как свою, историю украинского народа, и выбрасывать таким образом в мусор память о своих настоящих предках, которые никогда не имели ничего общего с украинским народом - то есть плевать в сторону могил своих настоящих предков? Разве это не катастрофический результат для нагнутых таким образом к русскости людей, ни у одного из которых нет среди предков ни одного русского? И никакого сравнения с американским народом такое ложное насильственное унизительное московское народотворение не может выдержать - пока россияне не смогут свободно и достойно гордиться своими абсолютно нерусских предками.

Без обнародования тех всех оснований московской дьявольской безграничной лживости, которые хранятся в тайных московских схронах, представить себе преобразования российского общества в общество достойных людей просто невозможно. И пока этого обнародования не произойдет, до тех пор неизбежно продолжится зловещее существование московской банды убийц, вполне возможно после очередного переворота в еще худшем для русского народа и для всего мира виде, чем это было вчера и сегодня.

Конечно что общественное обнародование правды о московской банду убийц означает ее окончательную и безвозвратную смерть - похожей на смерть вампира от выволакивания его на солнечный свет. Конечно что этот вампир будет упираться, особенно учитывая опыт Карибского кризиса, совершенного московской бандой убийц только для того, чтобы прикрыть свой подлый московский зад, нагота которого вдруг стала видна для всего мира (подробности в книге [1]). Однако иначе быть не может, потому что ликидация этого дьявольского, исконного, ни с чем в истории человечества не сравнимого гиперзлодейского образования, и приобщение русского народа к мировой цивилизации, это такой же единственный, как один Бог и одна правда, достойный цивилизованного мира выход из нынешнего ситуации. Одним из последствий чего станет настоящее, окончательное прекращение - не приостановление - проводимой несколько веков смертельной московской войны против украинского народа и настоящее добрососедство украинского и российского народов.

Литература:

1. "Українська політологія, або Атдадім Львов Палякам"
PDF: https://goo.gl/H89bYA, https://goo.gl/99DIaq
EPUB: https://goo.gl/9dS8I2

Русский перевод тут:
"Украинская политология или Атдадим Львов Палякам"
PDF: https://goo.gl/hMxg4y, https://goo.gl/DdPfiQ
EPUB: https://goo.gl/VdVAA4

2016-08-26

"Гостья Познера Председатель Совета Федерации Валентина Матвиенко" (з рос. перекл.)

В коментах до цього інтерв'ю хтось зауважив: "говорила много, но, по сути, ничего не сказала". Однак Валентина Матвієнко багато сказала про високі моральні стандарти, якими вона керується в своєму житті.

Але що ж насправді? Чи може можна себе дурити нескінченно? Це я на той випадок, коли припустити, що Матвієнко не свідомо продукує тут фальш, а щиро помиляється. Яка ж вона насправді, ця людина, по суті нескінченно глибоко нещасна!

От наприклад гляньмо, вона "Полный кавалер ордена «За заслуги перед Отечеством»". Та візьми ця Матвієнко тлумачного словника Даля і подивись, якщо самій клепки зрозуміти це слово не вистачає, що значить слово Отєчєство: "Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит".

А народилась ця особа Матвієнко в Шепетівці і виросла в Черкасах. От і посудіть самі, які заслуги в Матвієнко перед її Отєчєством - це ж саме якраз вона, а не хтось інший, та найперша особа, яка попереду усіх решту московських лизоблюдів догідливо "падсуєтілась" перед своїм хазяїном, щоб моментально організувати санкцію на ввід бандформувань московської орди на українську землю.

В Шепетівці, до речі, гідно оцінили заслуги цього московського холуя перед народом, з якого вона виродилась на користь плазування перед московською бандою убивць, щодо якої вона, народжена всього лише два роки після голодомору 1946-47, точно в курсі, як банда її сьогоднішніх хазяїв убивала тим голодомором людей, перш за все дітей, в її Отєчєствє. Сьогодні Матвієнко на першому місці на встановленому в її честь в Шепетівці стовпі ганьби - встановленому людьми, серед яких вона народилася.

Процитуємо сайт міста Шепетівка (Автор  Світлана Кабачинська, 5 квітня 2014):
/* [...] на зламі тисячоліть містяни з цікавістю зауважили стрімке службове зростання ще однієї своєї землячки — Валентини Матвієнко, в дівоцтві — Тютіної. І почали спостерігати за її успіхами з уболіванням та любов'ю
[...] 2011-го зайняла формально третю за рангом посаду в Росії — голови Ради Федерації. І саме на цій посаді 1 березня 2014 р. благословила Путіна на війну з Україною.
І про Шепетівку заговорили знову.
"Прославилася"… На неї наче бомба впала — і, вибухнувши, запалила серця всіх її жителів ненавистю. Важкою і гнітючою ненавистю до тієї, якою ще вчора так пишалися. "Сука! Сука! (даруйте непарламентське визначення — та чим його замінити, щоб передати душевний біль людей, вражених таким віроломством землячки? — С.К.) — кричали шепетівці на недільному віче. — Як вона могла? Вона ж сама звідси! Зрадниця! Сука!"
І перетворили постамент знесеного в ніч на 7 лютого пам'ятника Леніну на стовп ганьби Валентині Матвієнко
[...] До Шепетівки в неї немає жодних почуттів. "Ми звідти виїхали, коли мені було три роки", — незворушно сказала вона настирливій українській телеведучій Каті Осадчій, коли та прорвалася до неї крізь чиновницькі кордони з наївним запитанням про батьківщину. І ні словом не обмовилася, що росла все ж таки в Україні. Адже 1952 р. родина фронтовика Івана Тютіна переїхала з Шепетівки до Черкас.
Батько помер, коли найменшій із трьох доньок, Валі, було сім років, і не бачив ні її шкільної срібної медалі, ні "червоного" диплома Черкаського фармацевтичного училища. Валентина, закінчивши опісля Ленінградський хіміко-фармакологічний інститут, робила кар'єру в "другій російській столиці" і лише зрідка навідувалася додому. Востаннє в Черкасах бувала в листопаді минулого року, на похороні старшої сестри, Лідії Остапенко. Саме її родина ще зосталася тут, але — у світлі останніх подій — уникає спілкування з журналістами.
Черкащани ж своїх почуттів не приховують. Депутати Черкаської міської і Золотоніської районної рад звернулися до українського МЗС та Служби безпеки з вимогою оголосити В. Матвієнко персоною нон-ґрата в Україні.
[...] Матвієнко ніколи не говорить про своє українське коріння
[...] Та навряд чи Валентина Матвієнко, найуспішніша жінка Росії, наразі думає про таке. Навряд чи згадує своє українське дитинство. І напевне ж не вважає, що все в житті дали їй не Путін, не радянська влада і навіть не тато з мамою. А — рідна земля, на якій народилася вона 7 квітня 1949 р. Саме на Благовіщення, святий Божий день, у який благословила її наша добра до всіх Україна на щасливу долю.
А вона віддячила їй війною.
І тепер їй належить дізнатися, що чекає на людину, котру материнська земля прокляла.
*/ http://shepetivka.com.ua/statti/suspilstvo/1059-do-pam-iatnyka-ne-dorosla-zhanbyly-na-postamenti.html

Нагадаємо, в цьому інтерв'ю Познеру Матвієнко серед речей, які пробачити неможливо, назвала найперше зраду, а найбільшим нещастям - втрату близьких. І від того, що для Матвієнко глибоко наплювати на людей, серед яких вона народилася і виросла, тобто які дали їй її життя, від того те, що не є її вибором, а їй було дане, ніде не дівається, це фундаментальний факт її в корені підлого, паскудного життя. І нехай за ненависть до рідного народу їй дали зробити з синочка доларового мільярдера, то й що? Адже кожен з тих людей, яких вона знає, і вона про це знає, дивлячись їм в очі, прекрасно в курсі, що ця шкура, попри її численні наскрізь фальшиві слова про честь, мораль та совість, негайно готова зробити будь-що - що завгодно без жодного винятку, якщо цей наказ буде від її хазяїна, тобто від московської банди убивць. Після чого знов і знов можна буде скільки завгодно торочити про високі моральні стандарти, якими вона керується в своєму житті.

Було: https://www.youtube.com/watch?v=v5r5xJCtOd4

___
В комментариях к этому интервью кто-то отметил: "говорила много, но, по сути, ничего не сказала". Однако Валентина Матвиенко много сказала о высоких моральных стандартах, которыми она руководствуется в своем жизни.

Но что же на самом деле? Может можно себя обманывать бесконечно? Это я на тот случай, если предположить, что Матвиенко не сознательно продуцирует здесь фальшь, а искренне заблуждается. Какая же она на самом деле, этот человек, по сути бесконечно глубоко несчастная!

Вот например давайте посмотрим, она "Полный кавалер ордена «За заслуги перед Отечеством»". Да возьми это Матвиенко толковий словарь Даля и посмотри, если самой мозгов понять это слово не хватает, что значит слово Отечество: "Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит".

А родилась эта личность Матвиенко в Шепетовке и выросла в Черкассах. Вот и посудите сами, какие заслуги в Матвиенко перед ее Отечеством - это же как раз она, а не кто-то другой, то самое лицо, впереди всех остальных московских лизоблюдов угодливо "подсуетилась" перед своим хозяином, чтобы моментально организовать санкцию на ввод бандформирований московской орды на украинскую землю.

В Шепетовке, кстати, по достоинству оценили заслуги этого московского холуя перед народом, из которого она выродилась в пользу пресмыкания перед московской бандой убийц, в отношении которой она, рожденная всего лишь два года после голодомора 1946-47, точно в курсе, как банда ее сегодняшних хозяев убивала тем голодомором людей, прежде всего детей, в ее Отечестве. Сегодня Матвиенко на первом месте на установленном в ее честь в Шепетовке столбе позора - установленном людьми, среди которых она родилась.

Процитируем сайт города Шепетовка (Автор Светлана Кабачинская, 5 апреля 2014):
/* [...] На рубеже тысячелетий горожане с интересом отметили стремительный служебный рост еще одной своей землячки - Валентины Матвиенко, в девичестве - Тютиной. И начали наблюдать за ее успехами с сопереживанием и любовью
[...] 2011-го заняла формально третью по рангу должность в России - председателя Совета Федерации. И именно на этой должности 1 марта 2014 благословила Путина на войну с Украиной.
И о Шепетовку заговорили снова.
"Прославилась" ... На нее как бомба упала - и, взорвавшись, зажгла сердца всех ее жителей ненавистью. Тяжелой и гнетущей ненавистью к той, которой еще вчера так гордились. "Сука! Сука! (Извините непарламентское определение - и чем его заменить, чтобы передать душевную боль людей, пораженных таким вероломством землячки? - С.К.) - кричали Шепетовке на воскресном вече. - Как она могла? Она же отсюда! Изменница ! Сука! "
И превратили постамент снесенного в ночь на 7 февраля памятника Ленину на столб позора Валентине Матвиенко
[...] К Шепетовки у нее нет никаких чувств. "Мы оттуда уехали, когда мне было три года", - невозмутимо сказала она назойливой украинской телеведущей Кате Осадчей, когда та прорвалась к ней сквозь чиновничьи границы с наивным вопросом о родине. И ни словом не обмолвилась, что росла все же в Украине. Ведь 1952 семья фронтовика Ивана Тютина переехала из Шепетовки в Черкассы.
Отец умер, когда наименьшей из трех дочерей, Вале, было семь лет, и не видел ни ее школьной серебряной медали, ни "красного" диплома Черкасского фармацевтического училища. Валентина, закончив позже Ленинградский химико-фармакологический институт, делала карьеру во "второй российской столице" и лишь изредка наведывалась домой. Последний раз в Черкассах бывала в ноябре прошлого года, на похоронах старшей сестры, Лидии Остапенко. Именно ее семья еще осталась здесь, но - в свете последних событий - уходит от общения с журналистами.
Черкасси же своих чувств не скрывают. Депутаты Черкасского городского и Золотоношской районного советов обратились в украинский МИД и Службу безопасности с требованием объявить В. Матвиенко персоной нон-грата в Украине.
[...] Матвиенко никогда не говорит о своих украинских корнях
[...] Но вряд ли Валентина Матвиенко, самая успешная женщина России, пока думает об этом. Вряд ли вспоминает свое украинское детство. И наверное же не считает, что все в жизни дали ей не Путин, советская власть и даже не папа с мамой. А - родная земля, на которой родилась она 7 апреля 1949 г. Именно на Благовещение, святой Божий день, в который благословила ее наша добрая ко всем Украина на счастливую судьбу.
А она отблагодарила ей войной.
И теперь ей предстоит узнать, что ждет человека, которого материнская земля прокляла.
*/ http://shepetivka.com.ua/statti/suspilstvo/1059-do-pam-iatnyka-ne-dorosla-zhanbyly-na-postamenti.html

Напомним, в этом интервью Познеру Матвиенко среди вещей, которые простить невозможно, назвала первой измену, а величайшим несчастьем - потерю близких. И от того, что для Матвиенко глубоко наплевать на людей, среди которых она родилась и выросла, то есть людей, что дали ей ее жизнь, от того то, что не является ее выбором, а ей было дано, нигде не девается, это фундаментальный факт ее в корне подлой, похабной жизни. И пусть за ненависть к родному народу ей дали сделать из сыночка долларового миллиардера, то что? Ведь каждый из тех людей, которых она знает, и она об этом знает, глядя им в глаза, прекрасно в курсе, что эта шкура, несмотря на ее многочисленные насквозь фальшивые слова о чести, морали и совести, немедленно готова сделать что угодно - что угодно без всякого исключения, если этот приказ будет от ее хозяина, то есть от московской банды убийц. После чего вновь и вновь можно будет сколько угодно триндеть о высоких моральных стандартах, которыми она руководствуется в своем жизни.


Було: https://www.youtube.com/watch?v=v5r5xJCtOd4

2016-08-19

Росіяни! Не голосуйте за людей, які вам брешуть!___Россияне! Не голосуйте за людей, которые вам лгут!



Росіяни! Не голосуйте за людей, які вам брешуть!___Россияне! Не голосуйте за людей, которые вам лгут!

Росіяни! Єдиний шлях до процвітання вашої країни і впевненості в завтрашньому дні, це на виборах ніколи не голосувати за людей, які вам брешуть. Це ж очевидно, що коли обирати брехливих людей, то на справедливість і правдивість влади сподіватись не доводиться. А Гіркін тут в цьому інтерв'ю Доренку підло бреше: "Україна процвітала тільки коли була під Росією". А тим часом голодомори на українській землі 1946-47, 1932-34, 1921-23, кожним з яких було убито мільйони одних тільки дітей, були влаштовані не просто під владою Москви, а були влаштовані щоразу в абсолютно мирний, а не воєнний час, коли Україна була під повним тоталітарним контролем московських спецслужб. Це елементарний факт. Як і факт, що коли людина говорить, що московське убивство мільйонів українських дітей, це процвітання України, то це означає, що ця людина - підлий брехун.
_____
Россияне! Единственный путь к процветанию вашей страны и уверенности в завтрашнем дне, это на выборах никогда не голосовать за людей, которые вам лгут. Это же очевидно, что когда выбирать лживых людей, то на справедливость и правдивость власти надеяться не приходится. А Гиркин здесь в этом интервью Доренко подло врет: "Украина процветала только когда была под Россией". А между тем голодоморы на украинской земле 1946-47, 1932-34, 1921-23, каждым из которых были убиты миллионы одних только детей, были устроены не просто под властью Москвы, а были устроены каждый раз в абсолютно мирное, а не военное время, то есть когда Украина была под полным тоталитарным контролем московских спецслужб. Это элементарный факт. Как и факт, что когда человек говорит, что московское убийство миллионов украинских детей, это процветание Украины, то это означает, что этот человек - подлый лжец.

Було: Игорь Гиркин по кличке Стрелков у Сергея Доренко. 2016 HQ  https://youtu.be/oikDvkh_3UA

2016-08-17

Познер vs Яровая (Полная версия)



До кінця від початку прослухав і передивився цю "розмову", було цікаво, чи буде аж до самого кінця розмови той повний капець, я ще такого не бачив, щоб кожнісіньке питання ув'язало в людині так, як тут в Яровій питання Познера. Прямо таки наочна ілюстрація до типового російського явища, як такого роду (як в Ярової) повна, наскрізна і остаточна брехливість засмоктує та ізолює, щоб не дійшла до свідомості, кожну крихту будь-якого натяку на правду, на людську логіку і здоровий глузд. І що цікаво, досить таки непогано видно, звідки ростуть роги в цього смертельно небезпечного - для Росії перш за все - явища. Воно видно з того, як вона наполегливо, хоч ніхто її не питав, називає себе "русская", плюючи таким чином в бік могил своїх абсолютно нерусских предків, ось де закопане джерело такої потрясної брехливості. Далеко піде в московських владних коридорах - для московської банди убивць такі позбавлені людської моралі люди просто необхідні, а особливо враховуючи те, з якого саме народу виродився даний покидьок невідомого :-) народу.
_____
До конца от начала прослушал и просмотрел этот "разговор", было интересно, будет ли до самого конца разговора тот полный капец, я еще такого не видел, чтобы всякий вопрос увязал в человеке так, как здесь в Яровой вопросы Познера. Прямо таки наглядная иллюстрация к типичного русскому явлению, как такого рода (как в Яровой) полная, сквозная и окончательная лживость засасывает и изолирует, чтобы не дошла до сознания, каждую кроху любого намека на правду, на человеческую логику и здравый смысл. И что интересно, довольно неплохо видно, откуда растут рога у этого смертельно опасного - для России прежде всего - явления. Оно видно из того, как она настойчиво, хотя никто ее не спрашивал, называет себя "русская", плюя таким образом в сторону могил своих абсолютно нерусских предков, вот где закопан источник такой потрясающей лживости. Далеко пойдет в московских властных коридорах - для московской банды убийц такие лишённые морали люди просто необходимы, особенно учитывая то, с какой именно народа выродился данный отброс неизвестного :-) народа.

Було: https://www.youtube.com/watch?v=gtaOKJUIFKg, https://www.youtube.com/watch?v=Qf7I2iYgZv4