Що робити з олігархами

Андрій Садовий 17 січ. 2019 р.
https://youtu.be/TlR8Wel1PPk

Що робити з олігархами

ancient ukr 

З олігархами нічого не треба робити. Але треба люструвати їх ручних чиновників та силовиків. Без підтримки держави олігарх перестає бути олігархом а стає просто звичайним підприємцем, який змушений працювати по загальних для всіх правилах. Виживе в чесній ринковій боротьбі то хай живе. А не виживе, то збанкрутує і його бізнес заберуть достойніші. Але поки в олігархів за плечима стоїть держава і створює їм незаслужені конкурентні переваги, олігархи будуть процвітати а чесний бізнес буде тікати з країни. І будемо ми всі біднішати.

Olexandr Franchuk 

Єдино правильне вирішення питання з олігархами від wise ancient ukr - вони повинні стати нормальними прийнятними в цивілізованому світі підприємцями та бізнесменами. Московські рецепти для повної дестабілізації України типу убивати їх і т.п., пропагують якщо не відверті московські холопи, холуї і посіпаки, то такі, які працюють під прикриттям, у тому числі під прикриттям вишиванок. Не слід забувати також про корисних ідіотів. Що ж до питання "а як устранити олігархію від влади?", яке поставив тут​ Михайло Якимець , то теперішня влада ВЖЕ знає, як на нього відповісти, і ВЖЕ тривалий час відповідає на нього не на словах, а на ділі. А олігархи, які не згодні стати нормальними прийнятними в цивілізованому світі підприємцями та бізнесменами, як наприклад Коломойський, ховаються по Швейцаріях, Ізраїлях, Кіпрах та інших місцях, намагаючись усіма своїми силами звідти паскудити.

ancient ukr 

@Olexandr Franchuk Тільки не потрібно тут казки розказувати про доброго олігарха Петра та злого олігарха Бенджаміна. Добрих олігархів не існує. Всі вони злі. І всі вони хочуть захопити якнайбільший шматок держави, щоб збагачуватись за рахунок платників податків. А найбільший та найсмачніший шматок держави це посада президента. Вона відкриває просто фантастичні можливості для корупції та особистого збагачення. Тому й боротьба за посаду президента запекла. З компроматом, брехнею, інтригами, підставами, морями бруду, тисячами ботів, які пишуть проплачені коменти. В цю боротьбу вкладаються шалені гроші. Але переможець усе окупить сторицею за наш рахунок, тобто за рахунок платників податків. Тому немає світлої сторони в цій грі. Але нам, виборцям, принаймі можна обламати кандидатів-мільярдерів, спустивши в унітаз всі їхні гроші вкладені в вибори. І обрати когось скромнішого і не такого нахабного. Не знаю чи це допоможе. Але принаймі буде приємно.

Olexandr Franchuk 

Вам схоже видніше, шановний ​ ancient ukr , хто злий, нахабний і поганий, а хто добріший і скромніший.
Мені ж доводиться вирішувати, за кого віддавати свій голос на виборах, по їхніх реальних і видних для всіх ділах. З відкритих і доступних джерел, а перш за все з видного на власні очі.
Хто що реально зробив, перш за все для справжньої незалежності і захищеності України, ось як на мою скромну думку головне питання, на першому, другому і третьому за важливістю місцях при оцінці кандидатів. Всі вони, окрім клоунів, мали повно можливостей для цього.
А от розмови про хто чого не зробив, то це спеціальне поле, де є розвернутися для дискусій між пустими і порожніми.

Руслан Бизяев. Политический обозреватель. Противостояние

Руслан Бизяев. Политический обозреватель. Противостояние

Було: Руслан Бизяев.Политический обозреватель.
/* Противостояние.
[...]
Добавьте сюда еще Томос выборотворящий - и Вы получите целостную картину кандидата в Президенты Порошенко П.А. У слабой, архаичной Украины гораздо легче красть ее богатства и ресурсы. И в этом вопросе у нынешнего гаранта найдется не мало союзников как внутри страны, так и за рубежом. */

О, "Томос выборотворящий [...] У слабой, архаичной Украины гораздо легче красть ее богатства и ресурсы"...
Це вже не перелік подій і фактів, що шановний Бизяев робив в попередніх абзацах, це - оцінка, оцінка томосу. І оцінка, якщо не лицемірити, з цілком московської для України точки зору.

/* Вчера на канале ICTV Юлия Тимошенко дала «ассиметричный ответ», как любят говорить военные. Тимошенко говорила о том, что если в кратчайшие сроки не поменять политическую, экономическую и социальную модель государства, то в течении ближайших десяти-пятнадцати лет мы потеряем Украину. */

Яку модель хоче для України Тимошенко, легко бачити на тлі її дій протягом 20-ти років присутності в українській політиці. Не її слів, слід підкреслити - з яких жодне ніколи не мало жодних наслідків - а з її реальних дій, як от результатів її взаємодії з Путиним на зразок газової угоди з втратою Україною десятків мільярдів доларів та безперешкодного підпису вступу Москви в СОТ і підтримки московського нападу на Грузію, чи з Януковичом - спільне голосування, проект поділу України на двох, і так далі.
Що ж до втрати шансів для Тимошенко в українській політиці протягом наступних 10-15 років, то це думаю далеко не тільки її передбачення, що через 10-15 років вже а ні ботокс, а ні хірурги не зможуть забезпечити їй підтримку знадливого фейсу дніпропетровської відеопорнопринцеси кінця 80-х 20-го сторіччя. Це перш за все подальший розвиток вже сьогодні реальних європейських та натівських перспектив України, з подальшим остаточним перетворенням українських олігархів на просто бізнесменів, прийнятних в цивілізованому світі.
Це так, це дійсно остаточна втрата України - не тільки для Тимошенко, а й і перш за все для Москви.

/* Но, пожалуй, самым главным, по крайней мере для меня, стал ответ на вопрос Виталия Балы. Он звучал приблизительно так: «Будете ли Вы ради стабильности в переходной период между президентской и парламентской кампанией договариваться с Порошенко и олигархами? Вы им - гарантии, они Вам - поддержку?» Тимошенко ответила - нет. */

Тобто шановний Бизяев хоче показати, що він нібито припускає, що якби Тимошенко думала договорюватися з олігархами типу Коломойського, чи там Путина, то вона сказала б "так".
Не смішіть людей, шановний Бизяев, Ви ж це насправді не думаєте так - після того, як Тимошенко багато років перед цим, без жодної найменшої перерви, демонструвала неперевершене "мистецтво" наспівувати слухацькій біомасі геть усе, що вона хотіла чути, без найменшого врахування, а що ж та Тимошенко думала насправді і що вона насправді збиралася робити.

/* Я думаю, этот сигнал уже услышали на Банковой. На что спорим, что в течении пары недель мы услышим старую песню о главном: «Тимошенко - кремлівська зозуля»? */

Ого, тут в ранг СИГНАЛУ шановний Бизяев зводить чергову маленьку - і ну зовсім непомітну на тлі величезних трясовин фальші та потоків брехні від неї - таку собі мацьопку брехоньку від багіні.

Яніна Соколова Руйнування російських міфів

Яніна Соколова Руйнування російських міфів

Було: Яніна Соколова Руйнування російських міфів
https://youtu.be/J7iFXY5HvkQ

Коли шановна Яніна, до 19 років російськомовна, сказала про свою дитину, яка в здавалося б русифікованих краях сьогодні досить таки здаля сприймає російську мову, мені згадалась Roberta на форумі харківського букклубу, яка, сама з Херсонщини, в жовтні 2013 висловилась майже так само, і про себе, і про своїх дітей, в дискусії навколо тоді нової статті "Рецепт щастя", яку я опублікував там у форумі.
І то при тому, що дискусія - через те, що в статті обґрунтовувалась величезна перевага україномовного способу мислення, у порівнянні з російськомовним - складалась головним чином із явно передвоєнних ненависних, лютих, несамовитих і злісних нападок на автора на зразок: “[...]Применительно к олексу револьвер предпочтительнее. Причем крупнокалиберный. Чтобы мозги на панель брызнули. Или на паперть? НЕ... Лучше на панель. Там самое место.”
Звичайно що сьогодні ту статтю і дискусію навколо неї там в букклубі давно стерли його адміни, але вона сьогодні серед трьох основних в книзі “Філософія щастя” ( https://goo.gl/SBAC5y ), як і вибране з полеміки навколо тої статті. Слова Роберти знаходяться на с.98.