...потрібно знати, чому найбільш небезпечною на Землі для життя українців країною є рідна земля українського народу - Україна. Історія вивчення цього питання, починаючи з початку 1999 року тут: http://olexlviv.tripod.com
2018-05-24
Діалог про перейменування Московії в Російську імперію
Елена Олешкевич # написала комментарий 11 апреля 2018, 04:07
И это вовсе не радость (...) от воровской аферы перетаскивания в Москву и там присвоения исторических деяний украинского народа - а также подобия старого названия Украина Русь, которой еще триста лет назад весь мир называл землю украинского народа (поэтому Петр I так и не смог в 1721 году переименовать Московию на Русь и взял для нее название "Россия").
-----
Ну это вообще финиш: во-первых, никакого "украинского народа" 300 лет назад не существовало; во-вторых, никогда Россия (Русь, Русское царство) не называлось "Московией".
Ну дальше снова псевдоисторическая ботва под кодовым названием "глюки Вятровича", которую комментить нереально, ибо смысла там не больше, чем в собачьем лае.
И в заключении:
И также не приходится сомневаться, что если и в дальнейшем мы всем миром не станем помогать русским стать достойными людьми, вопреки огромным государственным усилиям московской банды убийц, то их отношение к украинцам, и не только к украинцам, никогда не обретет нормального человеческого вида.
-----
Вот это "помогать русским стать достойными людьми" бесконечно умиляет! Самое прикольное тут, что о достоинстве рассуждает представитель общности (не скажу "народа", чтобы не обижать народ), члены которой на полном серьезе обосновывают необходимость "одесской Хатыни", глумятся над растерзанными украинскими кассетными бомбами в Луганске, провозглашают убийц и палачей мирных граждан героями, да ладно бы только своей безумной, своры, но ВСЕГО украинского народа, беснуются в пароксизме зоологической ненависти к нашему общему прошлому и нашей общей истории, разрушая собственные города и храмы.
Я очень надеюсь, что дерьмо в украинских головах перебродит совсем скоро, и автор этой хрени успеет покаяться, иначе на том свете ему придется очень несладко.
Lesik Machynsky # ответил на комментарий Елена Олешкевич 11 апреля 2018, 14:48
ал мсм # написал комментарий 11 апреля 2018, 10:28
Становление фашизма как способа реального и мнимого восстановления утраченного.
Ровно это и произошло в России
Олександр Франчук # ответил на комментарий Lesik Machynsky 16 апреля 2018, 21:40
[тут йде відповідь на слова Олешкевич, але до комента від Lesik Machynsky, оскільки макспарк не допускає людей з чийогось чорного списку коментувати слова його власника]
Елена Олешкевич каже: “никогда Россия ([...] Русское царство) не называлось "Московией"”.
Дійсно, якщо людина не дружить з елементарними, в усьому світі добре відомими фактами, то нема нічого такого, чого б вона не відтворила з того, чого наковталась з московської інфоканалізації - в якій на кожну правдиву річ існує кілька десятків версій московської брехні, на всі смаки.
___
Елена Олешкевич говорит: "никогда Россия ([...] Русское царство) не называлось" Московией "".
Действительно, если человек не дружит с элементарными, во всем мире хорошо известными фактами, то нет ничего такого, чего бы он не воспроизвел с того, чего наглотался с московской инфоканализации - в которой на каждую правдивую вещь существует несколько десятков версий московской лжи, на все вкусы.
https://pbs.twimg.com/media/DWZu2YFW4AAwGmO.jpg:large
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 20 апреля 2018, 03:15
Франчук, приведите мне хоть один документ, где Русское (Российское) государство именовалось бы "Московией" официально. Или вы думаете, что ваша ссылка на фото московского рубля это каким-то образом доказывает?
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 20 апреля 2018, 21:16
[Оскільки Олешкевич для відповіді на мій пост вилучила мене з свого чорного списку, то і мені стало можливо прямо відповідати їй]
Добре, назвіть будь ласка, який державний документ Ви вважаєте більш офіційним, ніж гроші даної держави.
___
Хорошо, назовите пожалуйста, какой государственный документ Вы считаете более официальным, чем деньги данного государства.
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 23 апреля 2018, 00:43
Рубль называется "Московским", потому что чеканился в Москве, а не то, что вы подумали. Данная монета чеканилась на Московском монетном дворе (коих было 4 + 1 временный), а позже появился монетный двор в Петербурге. Учите матчасть.
Так где официальные документы с названием "Московия"?
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 27 апреля 2018, 12:24
Кажете, шановна Елена Олешкевич, гроші держави не належать до її офіційних документів, але назвати більш офіційного документа не можете? Але ж Ви тут щойно ніби як претендували на вміння мислити? Якщо Ви не знімаєте цю свою претензію, то порівняйте московські гроші Петра І до 1719 і після цієї дати.
___
Говорите, уважаемая Елена Олешкевич, деньги государства не относятся к его официальным документам, но назвать более официального документа не можете? Но Вы здесь только что вроде как претендовали на умение мыслить? Если Вы не снимаете эту свою претензию, то сравните московские деньги Петра I до 1719 и после этой даты.
https://drive.google.com/open?id=1mCzbYdG6LAwCHVjg0EgrVLe9eHp_xSHA
https://drive.google.com/open?id=1Lhp0KYX_7OQIfKiPFOhd5dxVhYDoNqoV
https://drive.google.com/open?id=1EbNQcX-nUjhbUfwfZmcRyFqoo9NwssgU
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 27 апреля 2018, 15:30
Не пытайтесь финансовую реформу Петра 1 притянуть за уши к обоснованию своей фикции.
Для начала вспомните, хотя бы, как величался царь Иван Грозный.
Титул царя Ивана IV Васильевича Грозного:
Божиею милостию, Великий Государь Царь и Великий Князь Иван Васильевич ВСЕЯ РУСИ, Владимирский, Московский, Новгородский, Царь Казанский, Царь Астраханский, Государь Псковский, Великий Князь Смоленский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятский. Болгарский и иных, Государь и Великий Князь Новагорода Низовския земли, Черниговский, Рязанский, Полоцкий, Ростовский, Ярославский, Белоозерский, Удорский, Обдорский, Кондийский и иных, и всея Сибирския земли и Северныя страны Повелитель, и Государь земли Вифлянской и иных.
Надеюсь, вам не надо объяснять, что царь Иван жил ДО Петра?
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 27 апреля 2018, 18:36
Що про себе і свої титули думають московські князьки і їхні холопи, сьогодні чи в часи Івана ІІІ, думаю сперечатись нема сенсу. Що ж знає решта світу про Московію і про її перейменування на Россійскую Імперію, можна прочитати тут:
___
Что о себе и о своих титулах думают московские князьки и ихние холопи, сегодня или во времена Ивана III, думаю спорить нет смысла. Что же знает остальной мир о Московии и о ее переименовании в Российскую Империю, можно прочитать здесь:
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/rs.html
“Founded in the 12th century, the Principality of Muscovy was able to emerge from over 200 years of Mongol domination (13th-15th centuries) and to gradually conquer and absorb surrounding principalities. In the early 17th century, a new ROMANOV Dynasty continued this policy of expansion across Siberia to the Pacific. Under PETER I (ruled 1682-1725), hegemony was extended to the Baltic Sea and the country was renamed the Russian Empire. [...]”
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 28 апреля 2018, 00:34
"Весь остальной мир" для вас умещается в российский раздел библиотеки ЦРУ?))) Прелестно! Что и требовалось доказать))) Путин для вас - Бог, без его повеления ничего не происходит; США для вас - весь мир. Вот оно - истинное лицо вашей "нэзалэжности")))
И все-таки, ни один исторический документ, где Россия официально именовалась бы "Московией", вы мне не предоставили.
Запомните: исторические фейки работают только на Украине и только на подготовленных и щедро унавоженных свидомостью мозгах укров. Нормальным людям бесполезно их впаривать.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 28 апреля 2018, 18:01
Щось не дуже зрозуміло, що то Ви про значення для мене Вашого Пупкіна, цілувальника маленьких мальчиків в пупок, тут намалювали :-)
Що ж до офіційного історичного документу, то може спершу розберіться з своїми бажаннями? а то назва держави на її власних грошах для Вас - не офіційна; історична довідка, якою користується весь цивілізований світ, тому що їй довіряє - для Вас не історична. А тим часом московське брехливе швидкозмінне лайно для Вас - критерій істини. Ще кілька років тому український і російський народ були різними, хоч і з одного корня, а сьогодні це вже, коли згідно з московською інфоканалізацією, один народ, і Ви разом з іншими безрідними московськими холуями слухняно намотуєте собі на вуха щораз нове московське брехливе лайно. І чому ж? А тому, що гідності людської у Вас - нема. А також совісті та свідомості, це ж смішні для Вас поняття, чи не так? Заважають брехню московську поширювати.
Ну а коли Ви бачите, що відповісти не маєте чого, то Ви автора неприємних для Вас правдивих слів боягузливо записуєте в свій чорний список, тобто зливаєте себе в недоступне для нього місце. Чи не схоже що вже пора?
___
Что-то не очень понятно, что это Вы о значении для меня Вашего Пупкина, целовальника мальчиков в пупок, здесь нарисовали :-)
Что касается официального исторического документа, то может сперва разберитесь со своими желаниями? а то название государства на его собственных деньгах для Вас - не официальное; историческая справка, которой пользуется весь цивилизованный мир, потому что ей доверяет - для Вас не историческая. А тем временем московское лживое быстро изменяющееся дерьмо для Вас - критерий истины. Еще несколько лет назад украинский и русский народ были разными, хотя и с одного корня, а сегодня это уже, когда согласно московской инфоканализации, один народ, и Вы вместе с другими безродными московскими холуями послушно наматываете себе на уши каждый раз новое московское лживое дерьмо. И почему же? А потому, что достоинства человеческого у Вас - нету. А также совести и сознания, это же смешные для Вас понятие, не так ли? Мешают ложь московскую распространять.
Ну а когда Вы видите, что ответить не имеете чего, то Вы автора неприятных для Вас правдивых слов трусливо записываете в свой черный список, то есть сливаете себя в недоступное для него место. Не похоже ли что уже пора?
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 30 апреля 2018, 19:40
Повторяю еще раз для альтернативно одаренных: надпись "московский рубль" означает лишь то, что рубль этот чеканился на московском монетном дворе. Если бы речь шла о мифической "Московии", то и написано было бы "рубль Московии". Учите матчасть. Весь цивилизованный мир пользуется историческими справочниками, документами и архивами, а не записями на сайте библиотеки ЦРУ. А среди исторических документов нет ни одного, доказывающего, что Русское (Российское) государство когда-либо называлось "Московией". Учите матчасть.
Вас я в ЧС не заносила, не врите. Но если вы и дальше будете утомлять меня своим навязчивым цитированием различных псевдоисторических фейков, сочиненных свидомыми недоумками из УИНП, то занесу.
Поэтому если у вас нет ни одного исторического документа, подтверждающего ваш бред о "Московии", то не трудитесь больше изливать сюда ваше украинское дерьмо - я читать не буду.
Всего хорошего.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 5 мая 2018, 12:02
Якби це була не дзвінка державна не малоцінна монета, а візитка начальника котрогось з 4 (чи 5) московських монетних дворів, то це було б нормально, з одного боку ім’я начальника, з іншого боку - рівновеликий напис назви монетного двору. Але тут ми бачимо з одного боку царя Петра, а з іншого боку не назву його держави, а назву одного з московських монетних дворів? Не думаю, що аж ну такі тупі люди проектували вигляд московського рубля. Та і якби там була назва двору, то було б і котрий то із них чотирьох, ну як це таки деколи дійсно робили деякі московські монетні двори (додаючи десь на монеті наприклад КД, ММД, ММ), чи не так, шановна Елена Олешкевич, Ви ж вмієте думати не зовсім тупо?
___
Если бы это была не звонкая государственная не малоценная монета, а визитка начальника какого-то из 4 (или 5) московских монетных дворов, то это было бы нормально, с одной стороны имя начальника, с другой - равновеликая надпись названия монетного двора. Но здесь мы видим с одной стороны царя Петра, а с другой стороны не название его государства, а название одного из московских монетных дворов? Не думаю, что ну аж такие тупые люди проектировали вид московского рубля. Да и если бы там было название двора, то было бы и который из них четырех, как это все-таки порой действительно делали некоторые московские монетные дворы (добавляя где-то на монете например КД, ММД, ММ), не так ли, уважаемая Елена Олешкевич, Вы же умеете думать не совсем тупо?
/* Lesik Machynsky перепечатал из http://maxpark.com/community/politic/content/6293597 11 апреля 2018, 00:17
13 оценок, 638 просмотров
Обсудить (156)
Написал мой друг статью в сообщество "Политика"... как самое массовое в Макспарке "г-вно"... А реакции - ноль! Несколько вялых оскорблений типа "сам дурак, кастрюля и хахол"...и ни единого аргумента ни к одному абзацу... Посему репощу здесь:
Российская ошибка лидеров западного мира
*/ http://maxpark.com/community/1039/content/6293642
2018-05-12
Парфенов здрейфив? (з рос. перекл.)
Парфенов здрейфив?
Всі три частини фільму “Русские Евреи” Леонида Парфенова ( https://youtu.be/zQbxN_c3tMY ) дають багато цікавої інформації. Після перегляду другої частини мені було не дуже зрозуміла ну зовсім маленька увага автора до події величезного значення для єврейського народу, до Холокосту - хоч він цілком вписувався в охоплений другою частиною період. Хоч звичайно це можна було б намагатись пояснити тим, що ну яке відношення до Холокосту має обрусєніє євреїв на теренах СССР, про що власне фільм.
Однак головна причина неуваги Парфенова до проблем Холокосту, як на мою скромну думку, це необхідність щось говорити про тепер уже відому причину Холокосту, щодо якої ті, хто причетний до його організації, дуже і дуже не хотіли раніше, і ще дужче не хочуть зараз, щоб вона обговорювалась.
Величезне небажання причетних до організації Холокосту людей сприяти поширенню сьогодні розуміння його причини, а особливо коли при цьому враховувати роздмухування ними подібних до передхолокостних процесів, це досить таки поганюща ознака для нормальних людей єврейської національності, які, і тільки які власне і стали жертвами Холокосту.
Тому я спробую заповнити тут цю зяючу прогалину уривком із глави “Причина Холокосту” з книги “Українська політологія, або Атдадім Львов Палякам”
https://goo.gl/99DIaq , російський переклад: https://goo.gl/DdPfiQ
/* Без розуміння причини Холокосту неможливо сподіватись на те, що Холокост ніколи не повториться.
Відсутність же бажання довідатись про причину злочину Холокосту навряд чи можливо витлумачити якось інакше, аніж як відсутність волі до забезпечення справжньої безпеки єврейського народу.
І коли відсутність такого бажання довідатись, чому стався Холокост, демонструють люди, далекі від питань, пов'язаних з єврейським народом, то їх зрозуміти не дуже важко. Адже окрім єврейського народу існують також й інші народи, і у кожного з них є свої власні проблеми.
Зовсім іншого виду набуває повна відсутність бажання говорити про причину Холокосту, коли її демонструють люди, які на словах постійно ніби як дуже і дуже переймаються єврейськими проблемами взагалі та засудженням Холокосту зокрема.
Тим часом, хоч одночасно ніхто жодного разу ніяким чином не намагався заперечувати того кожному очевидного факту, що без розуміння істинної причини Холокосту, всерйоз сподіватися на те, що Холокост не повториться знов, нема жодних підстав, значне число спроб з боку автора цих рядків обговорити дане питання про причину єврейської Катастрофи, Холокосту, з різного роду такими на перший погляд нібито дуже зацікавленими особами, завжди і без жодних винятків закінчувались нічим – замовканням співрозмовника на піврозмові, як правило.
Таким чином поруч з питанням про причину Холокосту виникають не набагато менш цікаві питання – як про причину легко видимого навіть і неозброєним оком опору дослідженню причини Холокосту, зокрема з боку людей та організацій, які давно і надзвичайно щільно й детально займаються питаннями, пов'язаними з перебігом та наслідками Холокосту, так і про щирість їхніх запевнень, що вони нібито займаються Холокостом з метою недопущення його повтору. Спробуємо відповісти на деякі із цих запитань.
Найпершим з таких стосовних до Холокосту запитань є питання про те, а чи справді відповідає дійсності побутуюче в єврейському інфопросторі визначення щодо причини Холокосту, яке (чи подібне до якого) кожен, хто тільки спробує відшукати відповідь на питання "чому стався Холокост", рано чи пізно знаходить там чи деінде. Ось воно:
Шауль Айзек Андрущак: «Безусловно, "Катастрофа" является событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию. Но не "как и все деяния Б-га", а как очень немногие из них. Большую часть (почти все, можно сказать) человек в той или иной степени может и обязан постараться постичь. А вот с "Катастрофой" это один из тех считанных случаев в истории мироздания, когда и пробовать бесполезно. Потому и не существует фактически "теологического ответа (объяснения) "Катастрофе".»
[...]
*/ повністю текст статті тут: https://goo.gl/99DIaq
___
Парфенов струсил?
Все три части фильма "Русские Евреи" Леонида Парфенова (https://youtu.be/zQbxN_c3tMY) дают много интересной информации. После просмотра второй части мне было не очень понятно ну совсем маленькое внимание автора к событию огромного значения для еврейского народа, к Холокосту - хоть он вполне вписывался в охваченный второй частью период. Хотя конечно это можно было бы пытаться объяснить тем, что ну какое отношение к Холокосту имеет обрусение евреев на территории СССР, о чем собственно фильм.
Однако главная причина невнимания Парфенова к проблемам Холокоста, по моему скромному мнению, это необходимость что-то говорить о теперь уже известной причине Холокоста, по которой те, кто причастен к его организации, очень и очень не хотели раньше, и еще больше не хотят сейчас, чтобы она обсуждалась.
Огромное нежелание причастных к организации Холокоста людей способствовать распространению сегодня понимания его причины, особенно когда при этом учитывать раздувание ими подобных на предхолокостные процессов, это довольно скверний признак для нормальных людей еврейской национальности, которые, и только которые собственно и стали жертвами Холокоста.
Поэтому я попробую заполнить здесь эту зияющую брешь отрывком из главы "Причина Холокоста" из книги "Украинская политология, или Атдадим Львов Палякам"
https://goo.gl/99DIaq , русский перевод: https://goo.gl/DdPfiQ
/* Без понимания причины Холокоста невозможно надеяться на то, что Холокост никогда не повторится.
Отсутствие же желания узнать причину преступления Холокоста вряд ли возможно истолковать как-то иначе, чем отсутствие воли к обеспечению подлинной безопасности еврейского народа.
И когда отсутствие такого желания узнать, почему произошел Холокост, демонстрируют люди, далекие от вопросов, связанных с еврейским народом, то их понять не очень трудно. Ведь кроме еврейского народа, существуют также и другие народы и у каждого из них есть свои собственные проблемы.
Совсем иной вид приобретает полное отсутствие желания говорить о причине Холокоста, когда его демонстрируют люди, которые на словах постоянно вроде как очень и очень озабочены еврейскими проблемами вообще и осуждением Холокоста в частности.
Между тем, хотя одновременно никто ни разу никоим образом не пытался отрицать того каждому очевидного факта, что без понимания истинной причины Холокоста, всерьез надеяться на то, что Холокост не повторится вновь, нет никаких оснований, значительное число попыток со стороны автора этих строк обсудить данный вопрос о причине еврейской Катастрофы, Холокоста, с разного рода такими на первый взгляд вроде бы очень заинтересованными лицами, всегда и безо всяких исключений заканчивались ничем — резким прекращением диалога, как правило.
Таким образом, рядом с вопросом о причине Холокоста возникают не намного менее интересные вопросы — как о причине легко видимого даже невооруженным глазом сопротивления исследованию причины Холокоста, в частности со стороны людей и организаций, которые давно и чрезвычайно плотно и детально занимаются вопросами, связанными с течением и последствиями Холокоста, так и об искренности их заверений, что они якобы занимаются Холокостом с целью недопущения его повторения. Попробуем ответить на некоторые из этих вопросов.
Наипервейшим из таких относящихся к Холокосту вопросов является вопрос о том, а соответствует ли действительности бытующее в еврейском инфопространстве определение относительно причины Холокоста, которое (или вроде которого) каждый, кто только попытается найти ответ на вопрос «почему случился Холокост», рано или поздно находит. Вот оно:
Шауль Айзек Андрущак:
“ Безусловно, «Катастрофа» является событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию. Но не «как и все деяния Б-га», а как очень немногие из них. Большую часть (почти все, можно сказать) человек в той или иной степени может и обязан постараться постичь. А вот с «Катастрофой» это один из тех считанных случаев в истории мироздания, когда и пробовать бесполезно. Потому и не существует фактически теологического ответа (объяснения) «Катастрофе». “
*/ полностью текст статьи здесь: https://goo.gl/DdPfiQ
Всі три частини фільму “Русские Евреи” Леонида Парфенова ( https://youtu.be/zQbxN_c3tMY ) дають багато цікавої інформації. Після перегляду другої частини мені було не дуже зрозуміла ну зовсім маленька увага автора до події величезного значення для єврейського народу, до Холокосту - хоч він цілком вписувався в охоплений другою частиною період. Хоч звичайно це можна було б намагатись пояснити тим, що ну яке відношення до Холокосту має обрусєніє євреїв на теренах СССР, про що власне фільм.
Однак головна причина неуваги Парфенова до проблем Холокосту, як на мою скромну думку, це необхідність щось говорити про тепер уже відому причину Холокосту, щодо якої ті, хто причетний до його організації, дуже і дуже не хотіли раніше, і ще дужче не хочуть зараз, щоб вона обговорювалась.
Величезне небажання причетних до організації Холокосту людей сприяти поширенню сьогодні розуміння його причини, а особливо коли при цьому враховувати роздмухування ними подібних до передхолокостних процесів, це досить таки поганюща ознака для нормальних людей єврейської національності, які, і тільки які власне і стали жертвами Холокосту.
Тому я спробую заповнити тут цю зяючу прогалину уривком із глави “Причина Холокосту” з книги “Українська політологія, або Атдадім Львов Палякам”
https://goo.gl/99DIaq , російський переклад: https://goo.gl/DdPfiQ
/* Без розуміння причини Холокосту неможливо сподіватись на те, що Холокост ніколи не повториться.
Відсутність же бажання довідатись про причину злочину Холокосту навряд чи можливо витлумачити якось інакше, аніж як відсутність волі до забезпечення справжньої безпеки єврейського народу.
І коли відсутність такого бажання довідатись, чому стався Холокост, демонструють люди, далекі від питань, пов'язаних з єврейським народом, то їх зрозуміти не дуже важко. Адже окрім єврейського народу існують також й інші народи, і у кожного з них є свої власні проблеми.
Зовсім іншого виду набуває повна відсутність бажання говорити про причину Холокосту, коли її демонструють люди, які на словах постійно ніби як дуже і дуже переймаються єврейськими проблемами взагалі та засудженням Холокосту зокрема.
Тим часом, хоч одночасно ніхто жодного разу ніяким чином не намагався заперечувати того кожному очевидного факту, що без розуміння істинної причини Холокосту, всерйоз сподіватися на те, що Холокост не повториться знов, нема жодних підстав, значне число спроб з боку автора цих рядків обговорити дане питання про причину єврейської Катастрофи, Холокосту, з різного роду такими на перший погляд нібито дуже зацікавленими особами, завжди і без жодних винятків закінчувались нічим – замовканням співрозмовника на піврозмові, як правило.
Таким чином поруч з питанням про причину Холокосту виникають не набагато менш цікаві питання – як про причину легко видимого навіть і неозброєним оком опору дослідженню причини Холокосту, зокрема з боку людей та організацій, які давно і надзвичайно щільно й детально займаються питаннями, пов'язаними з перебігом та наслідками Холокосту, так і про щирість їхніх запевнень, що вони нібито займаються Холокостом з метою недопущення його повтору. Спробуємо відповісти на деякі із цих запитань.
Найпершим з таких стосовних до Холокосту запитань є питання про те, а чи справді відповідає дійсності побутуюче в єврейському інфопросторі визначення щодо причини Холокосту, яке (чи подібне до якого) кожен, хто тільки спробує відшукати відповідь на питання "чому стався Холокост", рано чи пізно знаходить там чи деінде. Ось воно:
Шауль Айзек Андрущак: «Безусловно, "Катастрофа" является событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию. Но не "как и все деяния Б-га", а как очень немногие из них. Большую часть (почти все, можно сказать) человек в той или иной степени может и обязан постараться постичь. А вот с "Катастрофой" это один из тех считанных случаев в истории мироздания, когда и пробовать бесполезно. Потому и не существует фактически "теологического ответа (объяснения) "Катастрофе".»
[...]
*/ повністю текст статті тут: https://goo.gl/99DIaq
___
Парфенов струсил?
Все три части фильма "Русские Евреи" Леонида Парфенова (https://youtu.be/zQbxN_c3tMY) дают много интересной информации. После просмотра второй части мне было не очень понятно ну совсем маленькое внимание автора к событию огромного значения для еврейского народа, к Холокосту - хоть он вполне вписывался в охваченный второй частью период. Хотя конечно это можно было бы пытаться объяснить тем, что ну какое отношение к Холокосту имеет обрусение евреев на территории СССР, о чем собственно фильм.
Однако главная причина невнимания Парфенова к проблемам Холокоста, по моему скромному мнению, это необходимость что-то говорить о теперь уже известной причине Холокоста, по которой те, кто причастен к его организации, очень и очень не хотели раньше, и еще больше не хотят сейчас, чтобы она обсуждалась.
Огромное нежелание причастных к организации Холокоста людей способствовать распространению сегодня понимания его причины, особенно когда при этом учитывать раздувание ими подобных на предхолокостные процессов, это довольно скверний признак для нормальных людей еврейской национальности, которые, и только которые собственно и стали жертвами Холокоста.
Поэтому я попробую заполнить здесь эту зияющую брешь отрывком из главы "Причина Холокоста" из книги "Украинская политология, или Атдадим Львов Палякам"
https://goo.gl/99DIaq , русский перевод: https://goo.gl/DdPfiQ
/* Без понимания причины Холокоста невозможно надеяться на то, что Холокост никогда не повторится.
Отсутствие же желания узнать причину преступления Холокоста вряд ли возможно истолковать как-то иначе, чем отсутствие воли к обеспечению подлинной безопасности еврейского народа.
И когда отсутствие такого желания узнать, почему произошел Холокост, демонстрируют люди, далекие от вопросов, связанных с еврейским народом, то их понять не очень трудно. Ведь кроме еврейского народа, существуют также и другие народы и у каждого из них есть свои собственные проблемы.
Совсем иной вид приобретает полное отсутствие желания говорить о причине Холокоста, когда его демонстрируют люди, которые на словах постоянно вроде как очень и очень озабочены еврейскими проблемами вообще и осуждением Холокоста в частности.
Между тем, хотя одновременно никто ни разу никоим образом не пытался отрицать того каждому очевидного факта, что без понимания истинной причины Холокоста, всерьез надеяться на то, что Холокост не повторится вновь, нет никаких оснований, значительное число попыток со стороны автора этих строк обсудить данный вопрос о причине еврейской Катастрофы, Холокоста, с разного рода такими на первый взгляд вроде бы очень заинтересованными лицами, всегда и безо всяких исключений заканчивались ничем — резким прекращением диалога, как правило.
Таким образом, рядом с вопросом о причине Холокоста возникают не намного менее интересные вопросы — как о причине легко видимого даже невооруженным глазом сопротивления исследованию причины Холокоста, в частности со стороны людей и организаций, которые давно и чрезвычайно плотно и детально занимаются вопросами, связанными с течением и последствиями Холокоста, так и об искренности их заверений, что они якобы занимаются Холокостом с целью недопущения его повторения. Попробуем ответить на некоторые из этих вопросов.
Наипервейшим из таких относящихся к Холокосту вопросов является вопрос о том, а соответствует ли действительности бытующее в еврейском инфопространстве определение относительно причины Холокоста, которое (или вроде которого) каждый, кто только попытается найти ответ на вопрос «почему случился Холокост», рано или поздно находит. Вот оно:
Шауль Айзек Андрущак:
“ Безусловно, «Катастрофа» является событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию. Но не «как и все деяния Б-га», а как очень немногие из них. Большую часть (почти все, можно сказать) человек в той или иной степени может и обязан постараться постичь. А вот с «Катастрофой» это один из тех считанных случаев в истории мироздания, когда и пробовать бесполезно. Потому и не существует фактически теологического ответа (объяснения) «Катастрофе». “
*/ полностью текст статьи здесь: https://goo.gl/DdPfiQ
2018-04-10
Російська помилка лідерів західного світу (з рос. перекл.)
Російська помилка лідерів західного світу
Коли ми в 90-х і аж до 2014 дивилися, з якою настирливістю усі розвинуті країни допомагали, усіма силами, піднімати добробут росіян, рік за роком йдучи в усьому назустріч російським потребам і потураючи усім російським забаганкам, ми розуміли, що це все дуже потрібно робити - з благородною метою умиротворення Росії.
Адже загалом відомо, і людський досвід, логіка та здоровий глузд свідчать, що у щасливих людей не буває потреби чинити злочини - усі реальні злочини учиняються нещасливими людьми. І коли добробут росіян зростатиме, таке міркування мало місце, то звичайно що зростатиме, разом з добробутом, рівень щасливості російського суспільства. Отже потреба паскудити іншим народам, відповідно, зменшуватиметься.
Однак реальна російська дійсність швидкого росту в російському суспільстві ненависті до навколишніх народів, читай: російської нещасності - прямо пропорційно у відповідності до зростання російського добробуту, настільки категорично заперечила цю здавалося б безвідмовну міжнародну логіку, що усім, хто приділяв цьому питанню увагу, стало цілком зрозуміло: рівень добробуту росіян зовсім не так пов’язаний з рівнем щасливості народних мас, як в інших країнах.
Той факт, що це помилка - думати, що причина нещасності росіян в матеріальних нестатках, мабуть не пройшов повз увагу також і більшості лідерів західних країн, які реально направляли на те умиротворення, керуючись логікою прямої пов'язаності добробуту і щасливості, величезні ресурси.
Свідчень цьому факту помилки повнісінько, і величезне російське народне піднесення у зв’язку з підлою російською анексією Криму, мотивуючи її брехнею про наміри України, це тільки одне, хоч і не найменше, з таких свідчень.
Існує також досить таки обґрунтована думка, що пасивність оборонної тактики реагування цивілізованих країн на щораз нові наступні небезпечні для всього світу злочинні дії Росії, повязана з тим, що крах теорії умиротворення Росії з допомогою матеріальних благ для росіян, ліквідувавши ілюзію розуміння та передбачуваності російських дій, планів та їх мотивації, не дав ніякої іншої, хоч трохи прийнятної версії такого розуміння. Де тут взятися підставам для активних дій, якщо нема розуміння, що діється, в чому причина росту неймовірної з точки зору нормальної людини загальнонародної російської потреби чинити злочини, читай: нещасливості?
Одне тільки зрозуміло: раз у нормальних людей не буває потреби паскудити іншим людям, а причина росту російської агресивності, тобто нещасності, не в матеріальних негараздах, яких в останні роки у росіян стало суттєво менше, то значить цю причину треба шукати в чомусь іншому.
Треба шукати тому, що якщо ми справді хочемо добитись вирішення задачі підвищення щасливості, тобто зменшення агресивності російського суспільства, то нам ну ніяк не обійтися без коректно поставлених умов цієї задачі - тобто перш за все без розуміння причини російської нещасності. Саме тому таким важливим є питання про неї, про справжню причину нещасності росіян. Іншими словами кажучи, першим питанням, на яке потрібно відповісти, вирішуючи задачу справжнього, дійсного, не тимчасового умиротворення Росії, є питання розуміння справжньої причини нещасності росіян.
Допоміжним фактом в досягненні такого розуміння є те цікаве явище, що наслідком багаторічних міжнародних зусиль для росту російських матеріальних статків, замість того, щоб росіяни стали щасливішими, стало, судячи по величезному росту російської агресивності, цілком навпаки - так, ніби зростання російських матеріальних статків тільки звільняло росіян від тих перешкод, які заважали їм по-справжньому зосередитись на своїй нещасності.
Наявність цього допоміжного факту додає певності в тому, що обраний на сьогодні міжнародний курс на усебічне обмеження економічного сприяння Росії є найбільш ефективною тактикою, і то незалежно від наявності ясності розуміння причини російської нещасності. Однак також має бути зрозуміло, що коли йдеться про стратегію ставлення до Росії, про перспективу участі Росії в співжитті народів світу, то для усунення справжніх причин російської нещасності, яка так категорично відрізняє російський народ від інших народів, ніяк не обійтися розуміння її причини - щоб в майбутньому знов не напоротись на той самий ефект її розблокування. Гальмівна колодка на колеса російської ненависті, це звісно найперше, що негайно необхідне вже сьогодні, але це не значить, що не треба думати про її остаточне викорінення.
Через безнадію щодо сподівань зрозуміти причину невикорінимості російської агресивності, перш за все стосовно українського народу, на інформаційних полях проростають різноманітні версії, геть аж до особливостей генетики росіян, хоч усім зрозуміло, що насправді ні генетика, ні інші біологічні особливості не мають прямого відношення до російських виявів ворожості до різних народів світу, перш за все до українського народу.
До цього здавалося б такого надприродно нездоланного російського прагнення має пряме відношення дещо інша річ - московська державоутворююча брехня про спільність походження українського та російського народів.
Ця брехня останнім часом еволюціонувала, оскільки брехня не може довго лишатись в незмінному вигляді, і трансформуючись, зрештою пересобачилася в московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ.
Українці відчувають остаточний результат цієї підлої московської брехні, як російське намагання підкорити, поневолити український народ, а зрештою його ліквідувати.
Росіяни ж відчувають цю паскудну московську брехню зовсім інакше, і саме в цьому "інакше" знаходиться корінь, причина, двигун паскудства російського сприйняття (перш за все) України і українського народу.
І це зовсім не радість, як це здавна було прийнято вважати в українському суспільстві, від оборудки викрадення, перетягнення в Москву і там привласнення історичних діянь українського народу - а також подоби старої назви України Русь, якою ще триста років тому весь світ називав землю українського народу (тому Петро І так і не зміг в 1721 році перейменувати Московію на Русь і взяв для неї назву "Росія").
Насправді російський народ відчуває цю московську брехню не так. І зрозуміти, як, не так уже й важко. Для цього треба просто уявити собі, що Ваших батьків, Вас, а потім Ваших дітей заставляють в школі учити, замість діянь власних предків, діяння предків котрогось із сусідніх, чи навіть не таких і сусідніх народів, до яких Ви, Ваші предки і відповідно Ваші діти не мають жодного відношення. І заставляють Вас говорити, що Ви належите не до свого справжнього народу, який дав Вам Ваше життя, а належите до того чужого далекого народу, до якого Ваші предки не мають жодного навіть і найменшого відношення.
Саме якраз це відбувається з людьми, які називають себе русскими (використовувати слово русскіє, як на мою скромну думку, найбільш коректно - саме так звучить придумана Петром I назва - не самоназва - цього псевдоетносу). І це відбувається з усіма русскими без жодного винятку. Кожен русский, який хоч трохи цікавився, звідки він узявся, прекрасно в курсі, що жодного найменшого відношення до українського народу ні у його предків, ні у нього та його дітей ніколи не було.
Інакше кажучи, тут має місце унікальний випадок в світовій історії, у якій в усіх народів був і є якщо не культ предків, то шаноблива память про них і повага до їхніх могил. Без цього, свідчить мораль усіх народів, людина не може бути гідною людиною. У русских же сотні років відбувається державне нагинання усіх громадян, покоління за поколінням, відмовлятись від памяті про своїх справжніх абсолютно нерусских предків - тобто фактично плювати на могили власних предків.
Це московське дійство творить маси людей з втоптаною в багно московської брехні гідністю. І щоб побачити, як поводять себе маси людей із знищеною гідністю, далеко не треба шукати. Треба просто поглянути, як поводять себе русскіє - перш за все стосовно того предмету, яким їх московська банда убивць нагинає плювати на могили їхніх предків - до України.
І та сама злочинна московська банда, яка нагинає росіян плювати на могили власних абсолютно нерусских предків, заковтуючи підлу брехню, ніби русскіє з українцями - один народ, каналізує назовні ту російську нещасність, яка виникає від того нагинання, з допомогою ще одної підлої брехні: "нас предали хохлы" - а також американці, прибалти, казахи, білоруси та інші народи світу.
Звичайно що коли розуміння кореня проблеми відсутнє, то і вирішення її видається неможливим. Однак проблема набуває іншого вигляду, якщо прикласти зусилля для розуміння її причини. Коли є розуміння, то вже зовсім не такою беззаперечною починає видаватися думка про те, що це російське “явище” ніколи подолати не вдасться - якщо звісно не намагатися обходити мовчанням той єдиний засіб, а саме розуміння, тільки з допомогою якого є шанс розпочати процес повернення людської гідності до русских.
І також не доводиться сумніватись, що коли й надалі ми всім миром не будемо допомогати русскім стати гідними людьми, всупереч величезним державним зусиллям московської банди убивць, то їхнє ставлення до українців, і не тільки до українців, ніколи не набуде нормального людського вигляду.
Чи можна почати щось робити, щоб зрештою поставити під сумнів безнадію типу "Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться"? Деякі міркування про це можна переглянути тут:
"Як Росія може вилікуватись" http://h.ua/story/431709/
"Називатись русским не соромно" http://h.ua/story/438969/
___
Когда мы в 90-х и вплоть до 2014 наблюдали, с какой настойчивостью все развитые страны помогали, всеми силами, поднимать благосостояние россиян, год за годом идя во всем навстречу российским потребностям и потакая всем российским прихотям, мы понимали, что это все очень нужно делать - с благородной целью умиротворения России.
Ведь в целом известно, и человеческий опыт, логика и здравый смысл свидетельствуют, что у счастливых людей не бывает потребности совершать преступления - все реальные преступления совершаются несчастными людьми. И когда благосостояние россиян будет расти, такая логика имела место, то конечно что будет расти, вместе с благосостоянием, уровень счастливости российского общества. Следовательно российская потребность пакостить другим народам, соответственно, будет уменьшаться.
Однако реальная действительность быстрого роста в российском обществе ненависти к окружающим народам, читай: русской несчастности - прямо пропорционально в соответствии с ростом российского благосостояния, столь категорически опровергла эту казалось бы безотказную международную логику, что всем, кто уделял этому вопросу внимание, стало совершенно ясно: уровень благосостояния россиян совсем не так связан с уровнем счастливости народных масс, как в других странах.
Тот факт, что это ошибка - думать, что причина несчастности россиян в материальной нужде, видимо не прошел мимо внимания также и большинства лидеров западных стран, которые реально направляли на то умиротворение, руководствуясь логикой прямой связанности благосостояния и счастливости, огромные ресурсы.
Свидетельств этому факту ошибки полно, и огромный российский народный подъем в связи с подлой аннексией Крыма, мотивируя ее ложью о намерениях Украины, это только одно, хотя и не наименьшее, из таких свидетельств.
Существует также довольно обоснованное мнение, что пассивность оборонительной тактики реагирования цивилизованных стран на все новые последующие, опасные для всего мира преступные действия России, связанные с тем, что крах теории умиротворения России с помощью материальных благ для россиян, ликвидировав иллюзию понимания и предсказуемости российских действий, планов и их мотивации, не дал никакой другой, хоть немного приемлемой версии такого понимания. Где здесь взяться основаниям для активных действий, если нет понимания, что происходит, в чем причина роста невероятной с точки зрения нормального человека общенародной российской потребности совершать преступления, читай: несчастливости?
Одно только ясно: раз у нормальных людей не бывает потребности гадить другим людям, а причина роста российской агрессивности, то есть несчастности, не в материальных проблемах, которых в последние годы у россиян стало существенно меньше, значит эту причину надо искать в чем-то другом.
Надо искать потому, что если мы действительно хотим добиться решения задачи повышения счастливости, то есть уменьшения агрессивности российского общества, то нам ну никак не обойтись без корректно поставленных условий этой задачи - то есть прежде всего без понимания причины российской несчастности. Именно поэтому так важен вопрос про нее, про истинную причину несчастности россиян. Другими словами говоря, первейшим вопросом, на который нужно ответить, решая задачу настоящего, истинного, не временного умиротворения России, это вопрос понимания истинной причины несчастности россиян.
Вспомогательным фактом в достижении такого понимания является то интересное явление, что следствием многолетних международных усилий для роста российского материального достатка, вместо того, чтобы россияне стали счастливее, стало, судя по огромному росту российской агрессивности, строго наоборот - так, будто рост российского материального достатка только освобождал россиян от тех препятствий, которые мешали им по-настоящему сосредоточиться на своей несчастности.
Наличие этого вспомогательного факта добавляет уверенности в том, что выбранный сегодня международный курс на всестороннее ограничения экономического благоприятствования России является наиболее эффективной тактикой, и то независимо от наличия ясности понимания причины российской несчастности. Однако также должно быть понятно, что когда речь идет о стратегии отношения к России, о перспективе участия России в общежитии народов мира, то для устранения истинных причин российской несчастности, которая так категорически отличает русский народ от других народов, никак не обойтись без понимания ее причины - чтобы в будущем вновь не напороться на тот же эффект от ее разблокировки. Тормозная колодка на колеса русской ненависти, это конечно первое, что немедленно необходимо уже сегодня, но это не значит, что не надо думать о ее окончательном искоренении.
Через безнадежность по отношению надежд понять причину неискоренимости российской агрессивности, прежде всего в отношении украинского народа, на информационных полях произрастают различные версии, вплоть до особенностей генетики россиян, хотя всем понятно, что на самом деле ни генетика, ни другие биологические особенности не имеют прямого отношения к российским проявлениям враждебности к разным народам мира, прежде всего к украинскому народу.
К этому казалось бы такому сверхъестественно непреодолимому российскому стремлению имеет прямое отношение несколько другая вещь - московская государствообразующая ложь об общности происхождения украинского и русского народов.
Эта ложь в последнее время эволюционировала, поскольку ложь не может долго оставаться в неизменном виде, и трансформируясь, в конце концов пересобачилась в московскую ложь, что якобы русский и украинский народы, это один народ.
Украинцы чувствуют окончательный результат этой подлой московской лжи, как российские попытки покорить, поработить украинский народ, а в итоге его ликвидировать.
Россияне же испытывают эту дрянную московскую ложь совсем иначе, и именно в этом "иначе" находится корень, причина, двигатель мерзости российского восприятия (прежде всего) Украины и украинского народа.
И это вовсе не радость, как это издавна было принято считать в украинском обществе, от воровской аферы перетаскивания в Москву и там присвоения исторических деяний украинского народа - а также подобия старого названия Украина Русь, которой еще триста лет назад весь мир называл землю украинского народа (поэтому Петр I так и не смог в 1721 году переименовать Московию на Русь и взял для нее название "Россия").
На самом деле русский народ чувствует эту московскую ложь не так. И понять, как, не так уж трудно. Для этого надо просто представить себе, что Ваших родителей, Вас, а потом Ваших детей заставляют в школе учить, вместо деяний собственных предков, деяния предков одного из соседних или даже не столь соседних народов, к которому Ваши предки и соответственно Ваши дети не имеют никакого отношения. И заставляют Вас говорить, что Вы принадлежите не к своему настоящему народу, который дал Вам Вашу жизнь, а принадлежите к тому чужому далекому народу, к которому Ваши предки не имели никакого даже малейшего отношения.
Именно это происходит с людьми, которые называют себя русскими (использовать звучание слова “русские” на других языках, по моему скромному мнению, наиболее корректно - именно так звучит придуманное Петром I название - не самоназвание - этого псевдоэтноса). И это происходит со всеми русскими без единого исключения. Каждый русский, который хоть немного интересовался, откуда он взялся, прекрасно в курсе, что ни малейшего отношения к украинскому народу ни у его предков, ни у него и его детей никогда не было.
Иначе говоря, здесь имеет место уникальный случай в мировой истории, в которой у всех народов был и есть если не культ предков, то уважительная память о них и уважение к их могилам. Без этого, говорит мораль всех народов, человек не может быть достойным человеком. Относительно русских же сотни лет происходит государственное нагибание их всех, поколение за поколением, отказываться от памяти про своих настоящих абсолютно нерусских предков - то есть фактически плевать на могилы своих предков.
Это московское действо творит массы людей с втоптанным в грязь московской лжи достоинством. И чтобы увидеть, как ведут себя массы людей с уничтоженным достоинством, далеко не надо искать. Надо просто посмотреть, как ведут себя русские - прежде всего в отношении того предмета, которым московская банда убийц нагибает их плевать на могилы их предков - в отношении Украины.
И та же злодейская московская банда, которая нагибает русских плевать на могилы своих абсолютно нерусских предков, заглатывая подлую ложь, будто русские с украинцами - один народ, канализирует наружу ту русскую несчастность, которая возникает от того нагибания, с помощью еще одной подлой лжи: "нас предали хохлы"- а также американцы, прибалты, казахи, белорусы и другие народы мира.
Конечно что когда понимание корня проблемы отсутствует, то и решение ее представляется невозможным. Однако проблема приобретает иной вид, если приложить усилия для понимания ее причины. Когда есть понимание, то уже совсем не таким бесспорним начинает казаться мнение о том, что это русское "явление" никогда преодолеть не удастся - если конечно не пытаться обходить молчанием тот единственный способ, а именно понимание, только с помощью которого есть шанс начать процесс возвращения человеческого достоинства к русским.
И также не приходится сомневаться, что если и в дальнейшем мы всем миром не станем помогать русским стать достойными людьми, вопреки огромным государственным усилиям московской банды убийц, то их отношение к украинцам, и не только к украинцам, никогда не обретет нормального человеческого вида.
Можно ли начать что-то делать, чтобы наконец поставить под сомнение безнадегу типа "Это то, что к сожалению наверное никогда выбить не удастся"? Некоторые соображения об этом можно увидеть здесь:
"Как Россия может вылечиться" http://maxpark.com/community/politic/content/5417553
"Называться русским не стыдно" http://maxpark.com/community/politic/content/5893559
Коли ми в 90-х і аж до 2014 дивилися, з якою настирливістю усі розвинуті країни допомагали, усіма силами, піднімати добробут росіян, рік за роком йдучи в усьому назустріч російським потребам і потураючи усім російським забаганкам, ми розуміли, що це все дуже потрібно робити - з благородною метою умиротворення Росії.
Адже загалом відомо, і людський досвід, логіка та здоровий глузд свідчать, що у щасливих людей не буває потреби чинити злочини - усі реальні злочини учиняються нещасливими людьми. І коли добробут росіян зростатиме, таке міркування мало місце, то звичайно що зростатиме, разом з добробутом, рівень щасливості російського суспільства. Отже потреба паскудити іншим народам, відповідно, зменшуватиметься.
Однак реальна російська дійсність швидкого росту в російському суспільстві ненависті до навколишніх народів, читай: російської нещасності - прямо пропорційно у відповідності до зростання російського добробуту, настільки категорично заперечила цю здавалося б безвідмовну міжнародну логіку, що усім, хто приділяв цьому питанню увагу, стало цілком зрозуміло: рівень добробуту росіян зовсім не так пов’язаний з рівнем щасливості народних мас, як в інших країнах.
Той факт, що це помилка - думати, що причина нещасності росіян в матеріальних нестатках, мабуть не пройшов повз увагу також і більшості лідерів західних країн, які реально направляли на те умиротворення, керуючись логікою прямої пов'язаності добробуту і щасливості, величезні ресурси.
Свідчень цьому факту помилки повнісінько, і величезне російське народне піднесення у зв’язку з підлою російською анексією Криму, мотивуючи її брехнею про наміри України, це тільки одне, хоч і не найменше, з таких свідчень.
Існує також досить таки обґрунтована думка, що пасивність оборонної тактики реагування цивілізованих країн на щораз нові наступні небезпечні для всього світу злочинні дії Росії, повязана з тим, що крах теорії умиротворення Росії з допомогою матеріальних благ для росіян, ліквідувавши ілюзію розуміння та передбачуваності російських дій, планів та їх мотивації, не дав ніякої іншої, хоч трохи прийнятної версії такого розуміння. Де тут взятися підставам для активних дій, якщо нема розуміння, що діється, в чому причина росту неймовірної з точки зору нормальної людини загальнонародної російської потреби чинити злочини, читай: нещасливості?
Одне тільки зрозуміло: раз у нормальних людей не буває потреби паскудити іншим людям, а причина росту російської агресивності, тобто нещасності, не в матеріальних негараздах, яких в останні роки у росіян стало суттєво менше, то значить цю причину треба шукати в чомусь іншому.
Треба шукати тому, що якщо ми справді хочемо добитись вирішення задачі підвищення щасливості, тобто зменшення агресивності російського суспільства, то нам ну ніяк не обійтися без коректно поставлених умов цієї задачі - тобто перш за все без розуміння причини російської нещасності. Саме тому таким важливим є питання про неї, про справжню причину нещасності росіян. Іншими словами кажучи, першим питанням, на яке потрібно відповісти, вирішуючи задачу справжнього, дійсного, не тимчасового умиротворення Росії, є питання розуміння справжньої причини нещасності росіян.
Допоміжним фактом в досягненні такого розуміння є те цікаве явище, що наслідком багаторічних міжнародних зусиль для росту російських матеріальних статків, замість того, щоб росіяни стали щасливішими, стало, судячи по величезному росту російської агресивності, цілком навпаки - так, ніби зростання російських матеріальних статків тільки звільняло росіян від тих перешкод, які заважали їм по-справжньому зосередитись на своїй нещасності.
Наявність цього допоміжного факту додає певності в тому, що обраний на сьогодні міжнародний курс на усебічне обмеження економічного сприяння Росії є найбільш ефективною тактикою, і то незалежно від наявності ясності розуміння причини російської нещасності. Однак також має бути зрозуміло, що коли йдеться про стратегію ставлення до Росії, про перспективу участі Росії в співжитті народів світу, то для усунення справжніх причин російської нещасності, яка так категорично відрізняє російський народ від інших народів, ніяк не обійтися розуміння її причини - щоб в майбутньому знов не напоротись на той самий ефект її розблокування. Гальмівна колодка на колеса російської ненависті, це звісно найперше, що негайно необхідне вже сьогодні, але це не значить, що не треба думати про її остаточне викорінення.
Через безнадію щодо сподівань зрозуміти причину невикорінимості російської агресивності, перш за все стосовно українського народу, на інформаційних полях проростають різноманітні версії, геть аж до особливостей генетики росіян, хоч усім зрозуміло, що насправді ні генетика, ні інші біологічні особливості не мають прямого відношення до російських виявів ворожості до різних народів світу, перш за все до українського народу.
До цього здавалося б такого надприродно нездоланного російського прагнення має пряме відношення дещо інша річ - московська державоутворююча брехня про спільність походження українського та російського народів.
Ця брехня останнім часом еволюціонувала, оскільки брехня не може довго лишатись в незмінному вигляді, і трансформуючись, зрештою пересобачилася в московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ.
Українці відчувають остаточний результат цієї підлої московської брехні, як російське намагання підкорити, поневолити український народ, а зрештою його ліквідувати.
Росіяни ж відчувають цю паскудну московську брехню зовсім інакше, і саме в цьому "інакше" знаходиться корінь, причина, двигун паскудства російського сприйняття (перш за все) України і українського народу.
І це зовсім не радість, як це здавна було прийнято вважати в українському суспільстві, від оборудки викрадення, перетягнення в Москву і там привласнення історичних діянь українського народу - а також подоби старої назви України Русь, якою ще триста років тому весь світ називав землю українського народу (тому Петро І так і не зміг в 1721 році перейменувати Московію на Русь і взяв для неї назву "Росія").
Насправді російський народ відчуває цю московську брехню не так. І зрозуміти, як, не так уже й важко. Для цього треба просто уявити собі, що Ваших батьків, Вас, а потім Ваших дітей заставляють в школі учити, замість діянь власних предків, діяння предків котрогось із сусідніх, чи навіть не таких і сусідніх народів, до яких Ви, Ваші предки і відповідно Ваші діти не мають жодного відношення. І заставляють Вас говорити, що Ви належите не до свого справжнього народу, який дав Вам Ваше життя, а належите до того чужого далекого народу, до якого Ваші предки не мають жодного навіть і найменшого відношення.
Саме якраз це відбувається з людьми, які називають себе русскими (використовувати слово русскіє, як на мою скромну думку, найбільш коректно - саме так звучить придумана Петром I назва - не самоназва - цього псевдоетносу). І це відбувається з усіма русскими без жодного винятку. Кожен русский, який хоч трохи цікавився, звідки він узявся, прекрасно в курсі, що жодного найменшого відношення до українського народу ні у його предків, ні у нього та його дітей ніколи не було.
Інакше кажучи, тут має місце унікальний випадок в світовій історії, у якій в усіх народів був і є якщо не культ предків, то шаноблива память про них і повага до їхніх могил. Без цього, свідчить мораль усіх народів, людина не може бути гідною людиною. У русских же сотні років відбувається державне нагинання усіх громадян, покоління за поколінням, відмовлятись від памяті про своїх справжніх абсолютно нерусских предків - тобто фактично плювати на могили власних предків.
Це московське дійство творить маси людей з втоптаною в багно московської брехні гідністю. І щоб побачити, як поводять себе маси людей із знищеною гідністю, далеко не треба шукати. Треба просто поглянути, як поводять себе русскіє - перш за все стосовно того предмету, яким їх московська банда убивць нагинає плювати на могили їхніх предків - до України.
І та сама злочинна московська банда, яка нагинає росіян плювати на могили власних абсолютно нерусских предків, заковтуючи підлу брехню, ніби русскіє з українцями - один народ, каналізує назовні ту російську нещасність, яка виникає від того нагинання, з допомогою ще одної підлої брехні: "нас предали хохлы" - а також американці, прибалти, казахи, білоруси та інші народи світу.
Звичайно що коли розуміння кореня проблеми відсутнє, то і вирішення її видається неможливим. Однак проблема набуває іншого вигляду, якщо прикласти зусилля для розуміння її причини. Коли є розуміння, то вже зовсім не такою беззаперечною починає видаватися думка про те, що це російське “явище” ніколи подолати не вдасться - якщо звісно не намагатися обходити мовчанням той єдиний засіб, а саме розуміння, тільки з допомогою якого є шанс розпочати процес повернення людської гідності до русских.
І також не доводиться сумніватись, що коли й надалі ми всім миром не будемо допомогати русскім стати гідними людьми, всупереч величезним державним зусиллям московської банди убивць, то їхнє ставлення до українців, і не тільки до українців, ніколи не набуде нормального людського вигляду.
Чи можна почати щось робити, щоб зрештою поставити під сумнів безнадію типу "Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться"? Деякі міркування про це можна переглянути тут:
"Як Росія може вилікуватись" http://h.ua/story/431709/
"Називатись русским не соромно" http://h.ua/story/438969/
___
Российская ошибка лидеров западного мира
Когда мы в 90-х и вплоть до 2014 наблюдали, с какой настойчивостью все развитые страны помогали, всеми силами, поднимать благосостояние россиян, год за годом идя во всем навстречу российским потребностям и потакая всем российским прихотям, мы понимали, что это все очень нужно делать - с благородной целью умиротворения России.
Ведь в целом известно, и человеческий опыт, логика и здравый смысл свидетельствуют, что у счастливых людей не бывает потребности совершать преступления - все реальные преступления совершаются несчастными людьми. И когда благосостояние россиян будет расти, такая логика имела место, то конечно что будет расти, вместе с благосостоянием, уровень счастливости российского общества. Следовательно российская потребность пакостить другим народам, соответственно, будет уменьшаться.
Однако реальная действительность быстрого роста в российском обществе ненависти к окружающим народам, читай: русской несчастности - прямо пропорционально в соответствии с ростом российского благосостояния, столь категорически опровергла эту казалось бы безотказную международную логику, что всем, кто уделял этому вопросу внимание, стало совершенно ясно: уровень благосостояния россиян совсем не так связан с уровнем счастливости народных масс, как в других странах.
Тот факт, что это ошибка - думать, что причина несчастности россиян в материальной нужде, видимо не прошел мимо внимания также и большинства лидеров западных стран, которые реально направляли на то умиротворение, руководствуясь логикой прямой связанности благосостояния и счастливости, огромные ресурсы.
Свидетельств этому факту ошибки полно, и огромный российский народный подъем в связи с подлой аннексией Крыма, мотивируя ее ложью о намерениях Украины, это только одно, хотя и не наименьшее, из таких свидетельств.
Существует также довольно обоснованное мнение, что пассивность оборонительной тактики реагирования цивилизованных стран на все новые последующие, опасные для всего мира преступные действия России, связанные с тем, что крах теории умиротворения России с помощью материальных благ для россиян, ликвидировав иллюзию понимания и предсказуемости российских действий, планов и их мотивации, не дал никакой другой, хоть немного приемлемой версии такого понимания. Где здесь взяться основаниям для активных действий, если нет понимания, что происходит, в чем причина роста невероятной с точки зрения нормального человека общенародной российской потребности совершать преступления, читай: несчастливости?
Одно только ясно: раз у нормальных людей не бывает потребности гадить другим людям, а причина роста российской агрессивности, то есть несчастности, не в материальных проблемах, которых в последние годы у россиян стало существенно меньше, значит эту причину надо искать в чем-то другом.
Надо искать потому, что если мы действительно хотим добиться решения задачи повышения счастливости, то есть уменьшения агрессивности российского общества, то нам ну никак не обойтись без корректно поставленных условий этой задачи - то есть прежде всего без понимания причины российской несчастности. Именно поэтому так важен вопрос про нее, про истинную причину несчастности россиян. Другими словами говоря, первейшим вопросом, на который нужно ответить, решая задачу настоящего, истинного, не временного умиротворения России, это вопрос понимания истинной причины несчастности россиян.
Вспомогательным фактом в достижении такого понимания является то интересное явление, что следствием многолетних международных усилий для роста российского материального достатка, вместо того, чтобы россияне стали счастливее, стало, судя по огромному росту российской агрессивности, строго наоборот - так, будто рост российского материального достатка только освобождал россиян от тех препятствий, которые мешали им по-настоящему сосредоточиться на своей несчастности.
Наличие этого вспомогательного факта добавляет уверенности в том, что выбранный сегодня международный курс на всестороннее ограничения экономического благоприятствования России является наиболее эффективной тактикой, и то независимо от наличия ясности понимания причины российской несчастности. Однако также должно быть понятно, что когда речь идет о стратегии отношения к России, о перспективе участия России в общежитии народов мира, то для устранения истинных причин российской несчастности, которая так категорически отличает русский народ от других народов, никак не обойтись без понимания ее причины - чтобы в будущем вновь не напороться на тот же эффект от ее разблокировки. Тормозная колодка на колеса русской ненависти, это конечно первое, что немедленно необходимо уже сегодня, но это не значит, что не надо думать о ее окончательном искоренении.
Через безнадежность по отношению надежд понять причину неискоренимости российской агрессивности, прежде всего в отношении украинского народа, на информационных полях произрастают различные версии, вплоть до особенностей генетики россиян, хотя всем понятно, что на самом деле ни генетика, ни другие биологические особенности не имеют прямого отношения к российским проявлениям враждебности к разным народам мира, прежде всего к украинскому народу.
К этому казалось бы такому сверхъестественно непреодолимому российскому стремлению имеет прямое отношение несколько другая вещь - московская государствообразующая ложь об общности происхождения украинского и русского народов.
Эта ложь в последнее время эволюционировала, поскольку ложь не может долго оставаться в неизменном виде, и трансформируясь, в конце концов пересобачилась в московскую ложь, что якобы русский и украинский народы, это один народ.
Украинцы чувствуют окончательный результат этой подлой московской лжи, как российские попытки покорить, поработить украинский народ, а в итоге его ликвидировать.
Россияне же испытывают эту дрянную московскую ложь совсем иначе, и именно в этом "иначе" находится корень, причина, двигатель мерзости российского восприятия (прежде всего) Украины и украинского народа.
И это вовсе не радость, как это издавна было принято считать в украинском обществе, от воровской аферы перетаскивания в Москву и там присвоения исторических деяний украинского народа - а также подобия старого названия Украина Русь, которой еще триста лет назад весь мир называл землю украинского народа (поэтому Петр I так и не смог в 1721 году переименовать Московию на Русь и взял для нее название "Россия").
На самом деле русский народ чувствует эту московскую ложь не так. И понять, как, не так уж трудно. Для этого надо просто представить себе, что Ваших родителей, Вас, а потом Ваших детей заставляют в школе учить, вместо деяний собственных предков, деяния предков одного из соседних или даже не столь соседних народов, к которому Ваши предки и соответственно Ваши дети не имеют никакого отношения. И заставляют Вас говорить, что Вы принадлежите не к своему настоящему народу, который дал Вам Вашу жизнь, а принадлежите к тому чужому далекому народу, к которому Ваши предки не имели никакого даже малейшего отношения.
Именно это происходит с людьми, которые называют себя русскими (использовать звучание слова “русские” на других языках, по моему скромному мнению, наиболее корректно - именно так звучит придуманное Петром I название - не самоназвание - этого псевдоэтноса). И это происходит со всеми русскими без единого исключения. Каждый русский, который хоть немного интересовался, откуда он взялся, прекрасно в курсе, что ни малейшего отношения к украинскому народу ни у его предков, ни у него и его детей никогда не было.
Иначе говоря, здесь имеет место уникальный случай в мировой истории, в которой у всех народов был и есть если не культ предков, то уважительная память о них и уважение к их могилам. Без этого, говорит мораль всех народов, человек не может быть достойным человеком. Относительно русских же сотни лет происходит государственное нагибание их всех, поколение за поколением, отказываться от памяти про своих настоящих абсолютно нерусских предков - то есть фактически плевать на могилы своих предков.
Это московское действо творит массы людей с втоптанным в грязь московской лжи достоинством. И чтобы увидеть, как ведут себя массы людей с уничтоженным достоинством, далеко не надо искать. Надо просто посмотреть, как ведут себя русские - прежде всего в отношении того предмета, которым московская банда убийц нагибает их плевать на могилы их предков - в отношении Украины.
И та же злодейская московская банда, которая нагибает русских плевать на могилы своих абсолютно нерусских предков, заглатывая подлую ложь, будто русские с украинцами - один народ, канализирует наружу ту русскую несчастность, которая возникает от того нагибания, с помощью еще одной подлой лжи: "нас предали хохлы"- а также американцы, прибалты, казахи, белорусы и другие народы мира.
Конечно что когда понимание корня проблемы отсутствует, то и решение ее представляется невозможным. Однако проблема приобретает иной вид, если приложить усилия для понимания ее причины. Когда есть понимание, то уже совсем не таким бесспорним начинает казаться мнение о том, что это русское "явление" никогда преодолеть не удастся - если конечно не пытаться обходить молчанием тот единственный способ, а именно понимание, только с помощью которого есть шанс начать процесс возвращения человеческого достоинства к русским.
И также не приходится сомневаться, что если и в дальнейшем мы всем миром не станем помогать русским стать достойными людьми, вопреки огромным государственным усилиям московской банды убийц, то их отношение к украинцам, и не только к украинцам, никогда не обретет нормального человеческого вида.
Можно ли начать что-то делать, чтобы наконец поставить под сомнение безнадегу типа "Это то, что к сожалению наверное никогда выбить не удастся"? Некоторые соображения об этом можно увидеть здесь:
"Как Россия может вылечиться" http://maxpark.com/community/politic/content/5417553
"Называться русским не стыдно" http://maxpark.com/community/politic/content/5893559
2018-03-17
Шановний Зоряне Шкіряк
Шановний Зоряне Шкіряк
/* Було: Справа Рубана. Кому вигідна дестабілізація ситуації в Україні? Ч.3
Зорян Шкіряк: [...]Тому що в крові у росіянина це генетично бажання поневолення українців. Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться.
*/ https://youtu.be/Bw9-s-t72Bo
Шановний Зоряне Шкіряк,
генетика насправді не має прямого відношення до російського прагнення поневолення українців.
До цього здавалося б такого надприродно нездоланного прагнення має пряме відношення дещо інша річ - та річ, про яку усіма силами уникають широкого її обговорення у нас, в Україні, а в Росії уникають десятикратно - про московську державоутворюючу брехню про спільність походження українського та російського народів.
Ця брехня останнім часом еволюціонувала, оскільки брехня не може довго лишатись в незмінному вигляді, і трансформувалась (чи то пересобачилася) в московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ.
Ми, українці, відчуваємо остаточний результат цієї підлої московської брехні, як російське намагання підкорити, поневолити український народ, а зрештою його ліквідувати.
Росіяни ж відчувають цю паскудну московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ, зовсім інакше, і саме в цьому "інакше" знаходиться корінь, причина, двигун паскудства російського сприйняття (перш за все) України, українського народу і всього українського.
І це зовсім не радість та щастя, як це здавна було прийнято у нас вважати, від вдалої оборудки викрадення, перетягнення в Москву і там присвоєння історичних діянь українського народу - а також подоби назви країни Русь, якою ще триста років тому весь світ називав Україну (Петро І не зміг перейменувати Московію на Русь і взяв для неї назву "Росія").
Насправді російський народ відчуває цю московську брехню не так. І зрозуміти, як, зовсім не так уже й важко. Для цього треба просто уявити собі, що Ваших батьків, Вас, а потім Ваших дітей заставляють в школі учити, замість діянь власних предків, діяння предків котрогось із сусідніх, чи навіть не дуже таких і сусідніх народів, до яких Ви, Ваші предки і відповідно Ваші діти не мають жодного відношення. І говорити, що Ви належите не до свого справжнього народу, який дав Вам Ваше життя, а належите до того чужого далекого народу, до якого Ваші предки не мають жодного навіть і найменшого відношення.
Саме якраз це відбувається з людьми, які називають себе русскими (використовувати слово русскіє, як на мою скромну думку, найбільш коректно, саме так звучить самоназва цього псевдоетносу). І це відбувається з усіма русскими, без жодного винятку. Кожен русский, який хоч трохи цікавився, звідки він взявся, прекрасно в курсі, що жодного найменшого відношення до українського народу ні у його предків, ні у нього та його дітей ніколи не було.
Іншими словами, тут має місце унікальний випадок в світовій історії, в якій в усіх народів був і є якщо не культ предків, то шаноблива память про них і повага до їхніх могил. Без цього, свідчить мораль усіх народів, людина не може бути гідною людиною. У русских же сотні років відбувається державне нагинання усіх громадян, покоління за поколінням, відмовлятись від памяті про своїх справжніх абсолютно нерусских предків - тобто фактично плювати на могили власних предків.
І саме якраз це московське дійство творить маси людей з розтоптаною, з втоптаною в багно московської брехні гідністю. І щоб побачити, як поводять себе маси людей з розтоптаною в усіх них гідністю, далеко не треба шукати. Треба просто поглянути, як поводять себе русскіє - перш за все у відношенні до того предмету, яким їх московська банда убивць нагинає плювати на могили їхніх предків - до України.
Звичайно що коли розуміння причини, кореня проблеми відсутнє, то і вирішення її видається неможливим. Однак зовсім іншого вигляду проблема набуває, якщо прикласти зусилля для її розуміння. При його наявності вже зовсім не такими беззаперечними починають видаватися Ваші слова: "Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться" - якщо звісно не намагатися обходити мовчанням цей єдиний засіб, розуміння, тільки з допомогою якого є шанс розпочати процес появи людської гідності у русских.
Адже не доводиться сумніватись, що коли і надалі ніхто не спробує допомогти русскім, всупереч величезним державним зусиллям московської банди убивць, стати гідними людьми, то їхнє ставлення до українців - і не тільки до українців - ніколи не набуде нормального людського вигляду.
Деякі міркування з приводу того, що можна почати робити, щоб зрештою поставити під сумнів безнадію типу "Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться", можна переглянути тут:
"Як Росія може вилікуватись" http://h.ua/story/431709/, рос. перекл. http://maxpark.com/community/politic/content/5417553
"Називатись русским не соромно" http://h.ua/story/438969/, рос. перекл. http://maxpark.com/community/politic/content/5893559
/* Було: Справа Рубана. Кому вигідна дестабілізація ситуації в Україні? Ч.3
Зорян Шкіряк: [...]Тому що в крові у росіянина це генетично бажання поневолення українців. Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться.
*/ https://youtu.be/Bw9-s-t72Bo
Шановний Зоряне Шкіряк,
генетика насправді не має прямого відношення до російського прагнення поневолення українців.
До цього здавалося б такого надприродно нездоланного прагнення має пряме відношення дещо інша річ - та річ, про яку усіма силами уникають широкого її обговорення у нас, в Україні, а в Росії уникають десятикратно - про московську державоутворюючу брехню про спільність походження українського та російського народів.
Ця брехня останнім часом еволюціонувала, оскільки брехня не може довго лишатись в незмінному вигляді, і трансформувалась (чи то пересобачилася) в московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ.
Ми, українці, відчуваємо остаточний результат цієї підлої московської брехні, як російське намагання підкорити, поневолити український народ, а зрештою його ліквідувати.
Росіяни ж відчувають цю паскудну московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ, зовсім інакше, і саме в цьому "інакше" знаходиться корінь, причина, двигун паскудства російського сприйняття (перш за все) України, українського народу і всього українського.
І це зовсім не радість та щастя, як це здавна було прийнято у нас вважати, від вдалої оборудки викрадення, перетягнення в Москву і там присвоєння історичних діянь українського народу - а також подоби назви країни Русь, якою ще триста років тому весь світ називав Україну (Петро І не зміг перейменувати Московію на Русь і взяв для неї назву "Росія").
Насправді російський народ відчуває цю московську брехню не так. І зрозуміти, як, зовсім не так уже й важко. Для цього треба просто уявити собі, що Ваших батьків, Вас, а потім Ваших дітей заставляють в школі учити, замість діянь власних предків, діяння предків котрогось із сусідніх, чи навіть не дуже таких і сусідніх народів, до яких Ви, Ваші предки і відповідно Ваші діти не мають жодного відношення. І говорити, що Ви належите не до свого справжнього народу, який дав Вам Ваше життя, а належите до того чужого далекого народу, до якого Ваші предки не мають жодного навіть і найменшого відношення.
Саме якраз це відбувається з людьми, які називають себе русскими (використовувати слово русскіє, як на мою скромну думку, найбільш коректно, саме так звучить самоназва цього псевдоетносу). І це відбувається з усіма русскими, без жодного винятку. Кожен русский, який хоч трохи цікавився, звідки він взявся, прекрасно в курсі, що жодного найменшого відношення до українського народу ні у його предків, ні у нього та його дітей ніколи не було.
Іншими словами, тут має місце унікальний випадок в світовій історії, в якій в усіх народів був і є якщо не культ предків, то шаноблива память про них і повага до їхніх могил. Без цього, свідчить мораль усіх народів, людина не може бути гідною людиною. У русских же сотні років відбувається державне нагинання усіх громадян, покоління за поколінням, відмовлятись від памяті про своїх справжніх абсолютно нерусских предків - тобто фактично плювати на могили власних предків.
І саме якраз це московське дійство творить маси людей з розтоптаною, з втоптаною в багно московської брехні гідністю. І щоб побачити, як поводять себе маси людей з розтоптаною в усіх них гідністю, далеко не треба шукати. Треба просто поглянути, як поводять себе русскіє - перш за все у відношенні до того предмету, яким їх московська банда убивць нагинає плювати на могили їхніх предків - до України.
Звичайно що коли розуміння причини, кореня проблеми відсутнє, то і вирішення її видається неможливим. Однак зовсім іншого вигляду проблема набуває, якщо прикласти зусилля для її розуміння. При його наявності вже зовсім не такими беззаперечними починають видаватися Ваші слова: "Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться" - якщо звісно не намагатися обходити мовчанням цей єдиний засіб, розуміння, тільки з допомогою якого є шанс розпочати процес появи людської гідності у русских.
Адже не доводиться сумніватись, що коли і надалі ніхто не спробує допомогти русскім, всупереч величезним державним зусиллям московської банди убивць, стати гідними людьми, то їхнє ставлення до українців - і не тільки до українців - ніколи не набуде нормального людського вигляду.
Деякі міркування з приводу того, що можна почати робити, щоб зрештою поставити під сумнів безнадію типу "Це те, що на жаль мабуть ніколи вибити не вдасться", можна переглянути тут:
"Як Росія може вилікуватись" http://h.ua/story/431709/, рос. перекл. http://maxpark.com/community/politic/content/5417553
"Називатись русским не соромно" http://h.ua/story/438969/, рос. перекл. http://maxpark.com/community/politic/content/5893559
2018-03-16
Поведінка кремлебота під прикриттям
Поведінка кремлебота під прикриттям
Типовий приклад діалогу з московським посіпакою під прикриттям, який, приховуючи своє справжнє ім'я, користується, для більшої переконливості своєї стандартно підлої московської діяльності, дуже українським патріотичним ніком Lviv Galina.
Однак, ведучи діалог на незручну для неї тему (в даному випадку на тему очевидності смертельної небезпечності для українського народу впровадження в українське суспільство, під різними приводами, московської ненависті до президента України), поведінка цієї анонімної віртуальної московської істоти досить таки точно повторює поведінку відвертих московських холопів (приклад якої неведений в публікації "Поведінка відвертого кремлебота" http://olexlviv.blogspot.com/2018/03/blog-post.html).
Типовим тут є, хоч тематика розмов і суттєво відрізняється, спершу цитування кремлеботом зразків, взятих у тому числі з московської інфоканалізації, а потім, після досягнення ясності щодо відсутності у нього навіть маленької аргументації, вихід з розмови з поміщенням співрозмовника в свій чорний список.
Видно і надалі вона актуальна, указівка від 31-01-2006, яку дав вождь - чи там вош, хан, хазяин, шеф, атец радной, альфа, председатель Владимир Путин: /* Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: «Тьфу на вас» - и всё. */ http://kremlin.ru/events/president/transcripts/23412
=================:
Було: Lviv Galina поширила групу — разом з Світланою Шумською та 36 іншими особами. 5 год
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1866980113366418&id=100001633427544&comment_id=1867060243358405
Значить так, Друзі. Є така група #Я_Підтримую_Президента
Так, вона Створена близько 2 років тому Pavloм Nussом...
А подружилися ми набагато раніше, і в той час з більшістю із вас ми були однодумцями з Віктором Андрійовичем.
Але Порошенко не Ющенко, це прототипи, абсолютно різні люди по відношенню до України...
Я за нього не голосувала, та було стільки жертв на Майдані, і стільки людей покладали на нього надію що він виконає обіцянки і все в Україні поміняє що залишалося хіба чекати...
Але СЬОГОДНІ президент Петро Порошенко робить те, що робить... (не зачіпаю того всього що він досі натворив...)
І тому, якщо Ви ЗАРАЗ його підтримуєте, – значить Ви не можете бути моїми друзями. Такий час, це не уподобання, і не прихильництво, сьогодні це – СПОСІБ ЖИТТЯ і, або Ви ЦЕ підтримуєте (навіть мовчазно, найстрашніші злочини світу так чинились), – або ні.
P.S. Дехто може й забув що він перебуває в цій групі, так буває, тому чекаю до закінчення вихідних що Ви цЕ вирішите самі...
(тому й Вас тут потегала) Даруйте...
Дискусії вести тУт НЕ буду. Це вибір.
Olexandr Franchuk Вибір шановної Lviv Galina якимсь дивним чином співпадає з вибором усіх відвертих московських спікерів, політичних і ЗМІ. І їхні підстави чинити так цілком зрозумілі та очевидні, на відміну від мотивації Lviv Galina. Тому як на мою скромну думку #Я_Підтримую_Президента, з конструктивною критикою, безперечно, це єдиний правильний вибір - для всіх тих людей, для кого потрібне існування держави українського народу.
Lviv Galina Це слова... А на ділі всі Дії НАШОЇ влади співпадають з московитською, – спільний бізнес та винищення СПРАВЖНІХ патріотів. (!)
Не вестиму тут дискусії, но для Вас зроблю виняток і раз прокоментую (заради того всього що нас об"єднувало раніше та високої Вашої свідомості ТОДІ).
Спершу коментарі іншої людини.
++++++++
Анна Земко: ...А мені здається, такі, як Ви -- якраз шкодять державі, що підтримують пройдоху-президента((
Анна Земко: ...Ви подібні на Поршенка, бо вірите цьому баризі, брехуну і ворогу України(((
Анна Земко: ... А ЩОБ ви собі розуміли: внутрішній ворог ЗАВЖДИ небезпечніший зовнішнього, бо він розкладає і руйнує ЗСЕРЕДИНИ, ферштейн((?
Анна Земко: ...я ж кажу "путіннападе" -- на тому УСЯ порошенківська політика побудована((( боюся, ми з вами все одно не порозуміємося... тому що ж -- бійтеся ворога зовнішнього(
Анна Земко: К.Н. ...Але НІХТО НІКОГО не звільняє від відповідальності, і кожен день Порошенка на посаді президента -- відповідальність того, хто його підтримує((( ВСЕ ДУЖЕ СЕРЙОЗНО, пані К, на жаль(...
Анна Земко: А МИ і виходимо на НАШ Майдан за НАШУ Україну))) І ВИХОДИТИМЕМО! А Саакашвілі -- земний уклін, що розкачав приспану Україну і таки об"єднав людей ПРОТИ злочинної влади, яку уособлює Порошенко(((
ДОВІКУ буду вдячна цьому грузину).
++++++++
А тепер від себе.
Для мене всі, хто навіть мовчазно підтримують цю злодійську злочинну владу є посібниками злочинців. (!!!)
Чекайте... за вашого "чекання" й "мовчання" вони ще "розвернуться", вже починають, іроди!...??????
Бо не може бути толерантності там, де підтримують злочини влади що знищує цим країну гірше ніж окупант... "сором'язливо" називаючи це "внутрішніми проблемами"...((((((
Найстрашніші злочини з мовчазної згоди відбуваються...??????
п.с. А також я ніґди не пробачу й не забуду ЦІЙ владі всіх знищених найкращих патріотів (поч. від Майдану, це їх рук робота!) та того, що вони далі з такими витворюють...
І ще. Внутрішній ворог небезпечніший ніж зовнішній. 100 років тому цЕ вже раз було доведено.
Перемагає той, хто має добру пам'ять.
І без ілюзій, бо путін всеодно нападе, якшошо).
п.п.с. Діалогу не вестиму, бо: 1) мене НЕ треба переконувати;
2) я тУт нікого НЕ переконую.
Бувайте здорові, пане Olexandrе.
Olexandr Franchuk Кажете: "Перемагає той, хто має добру пам'ять", але шкода, що це тільки пуста декларація. Такий етап розвитку української держави, як зараз, насправді передбачений давно. Почитайте наприклад міркування Степана Бандери на цю тему. Зараз головна мета, це збереження і укріплення української держави, і все, що для цього потрібно, Порошенко робить успішно, як ніхто. А московська метода протиставлення кращого хорошому, для руйнування української держави, якою Ви користуєтесь вслід за Тимошенко, це як на мою скромну думку, пройдений етап для думаючих людей.
Lviv Galina 400 літ тої НЕдержавності! Може хватить "ходити по спіралі"?? Доки будете оглядатися назад?!?
За останні 100 років є вже приклади УСПІШНОЇ Державності у світі та способи звільнитися від владної злочинної мафії!
На дворі ХХІ століття. СХАМЕНІТЬСЯ !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Це ви мене до тиМошенниці тулите????!!!!!!
Розберіться хоч у чомусь накінець, що ВАна і Саакашвілі йдуть в протилежні сторони, – це ж якраз для думаючих!...
++Порошенко робить успішно, як ніхто++???? ????!?!?!?!?
??????????????????????????
Я не маю про що з вами говорити! Все.
Даруйте, я не залізна, перестаньте мені тут писати!
Olexandr Franchuk Спершу поставити московську вимогу перед людиною - не підтримувати Президента України, якого за те, що він робить для України, ненавидить московська банда убивць, а потім вимагати, щоб та людина нічого не відповідала? Тільки для того, щоб ця типу екзальтована московська представниця могла тут тупо плодити свої численні знаки оклику і запитання безсловесним читачам?
Вона, ця безіменна безлика Lviv Galina тут, шановне товариство, прикидається дуже екзальтованою (не сумніваюсь, що авторка/автор цієї Lviv Galina в реальному житті ну дуже спокійна, толерантна і врівноважена) виключно для того, щоб може хтось нормальний натурально заразився цією її вдаваною антидержавною екзальтованістю. А там ще один, і ще - а тоді і збудеться московська мрія мати підставу для окупації України, з благородною метою умиротворити усім видно що небезпечний для світу безлад в Україні.
Так що я цими словами тут звертаюсь зовсім не до Lviv Galina, а головним чином - це можуть прочитати багато нормальних людей - до кого "в друзі" пролізла ця анонімна особа.
Lviv Galina Ще раз Список УЧАСНИКІВ цієї групи (моїх Друзів) 40:
Roman Bezsmertnyi КДПІ ім. М.Горького, історичний факультет.
Lyudmila Kalinina Боец — Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области "Донбасс"
Alex Radchuk Керуючий — Маркет-Контракт-Сервіс
Artem Polezhaka Працює в Таємний Світовий Уряд
Жанна Семененко Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
Volodymyr Lazar Президент французько-української асоціації — Центр розвитку та міжнародного співробітництва
Олександр Сугоняко Президент — Асоціація українських банків
Ivan Lenyo Singer-songwriter — Шоу-бизнес
Olexandr Franchuk Старший науковий співробітник — Національна академія наук України
Нина Дашко Голова правління Полтавської обл.громадської організ. "Право на захист"
Чорний Володимир Працює в ЗСУ
Vladislav Seleznev СВВПСУ
Катерина Немира ЛДІПДМ
Kravchyk Vadym КНУ им. Т. Г. Шевченко
Світлана Шумська ХГИК
Ірина Мартинюк Ivan Franko National University of Lviv
Марічка Курницька Президент — Президент української асоціаціі Оберіг Іспанія
Laryssa Babych Київський університет права
Anna Semenyuk Львівський медінститут
Рома Кисляк Водій — Телеканал СТБ
Ігор Тітик Голова регіонального представництва — ГО"Оберіг"
Анна Солонична Артистка. Солістка-вокалістка. — Солистка-вокалистка
Roman Magotskiy Працює в Майстер Вишивки Бісером
Петро Чумак Працює в People's Movement of Ukraine
Оля Бігус Член Президії Політради — Політична партія "Наша Україна"
Yevgenij Marchuk Kyiv, Ukraine
Анна Безверхая Руководитель офиса — Salve Finance
Анна Майборода Працює в Medpatriot.ua
Володимир Кушнір Працює в Льввський з-д телевiзiйних вузлiв(Рясне 1i4цехи)
Юрій Патиківський Kyiv, Ukraine
Maryna Krysa Президент Фонду — Благодійний фонд "Приятелі дітей"
Жанна Шевченко-Титаренко Журналіст — Грані часу http://grani-chasu.info
Ihor Ostash Ambassador — Embassy of Ukraine in Lebanon
Denys Marchuk Працює в Всеукраїнська Аграрна Рада
Євген Нищук Actor — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Станіслав Федорчук Голова правління — ГО Українська народна рада Донеччини та Луганщини
Ольга Герасим'юк Ведущая программ — UA:Перший
Daria Tymets New York, New York
Oksana Khmilevska Lesia Ukrainka Volyn State University
Володимир Клименко Працює в Туристична фірма "Holy Land Travel"
Olexandr Franchuk Тільки до 40 нормальних людей вдалося підлізти, перш ніж намагатись схилити їх робити потрібні Москві речі? Не густо, шановна Lviv Galina, але я Вас розумію: прийшов наказ, треба негайно діяти, нічого не поробиш.
Lviv Galina 18 лютого о 5:52
1. не вимогу, а вибір, ніхто від вас нічого не вимагає. 2. у вас таки склероз, то мабуть старість)))...🤣 3. і як це я вам дозволила стільки дурниць тут писати)) аж сама дивуюсь))😂
[після цієї репліки Lviv Galina помістила мою скромну особу в її чорний список, який не пускає розміщених там людей давати репліки на її коменти. Також вона видалила весь наведений вище діалог, само собою разом з подібними до наведених нижче повідомлень]
Volodymyr Lazar 17 лютого о 12:19
Ви Lviv Galina ще б написали своє справжнє прізвище та посаду та поставили свої реальні фотографії, що б я знав перед ким бісер розкидати. А так, з ким повинен спілкуватись? Зараз я видалюсь з ваших друзів, оскільки не люблю і не поважаю людей які намагаються мною маніпулювати. Я самостійно розберуся кого мені підтримувати!
Ірина Мартинюк 18 лютого о 13:45
Пані Львів Ґаліна, я видалила вас із списку друзів, не переймайтесь. Всього найкращого.
:=================
P.S. Досить таки грунтовний аналіз московських сценаріїв, які можливі після досягнення такими кремлеботами достатнього рівня ненависті в українському суспільстві, можна побачити тут: "Алексей Арестович: Заговор был совершенно реальный, но его сбили на взлёте" https://youtu.be/cOhys8QSD48
Типовий приклад діалогу з московським посіпакою під прикриттям, який, приховуючи своє справжнє ім'я, користується, для більшої переконливості своєї стандартно підлої московської діяльності, дуже українським патріотичним ніком Lviv Galina.
Однак, ведучи діалог на незручну для неї тему (в даному випадку на тему очевидності смертельної небезпечності для українського народу впровадження в українське суспільство, під різними приводами, московської ненависті до президента України), поведінка цієї анонімної віртуальної московської істоти досить таки точно повторює поведінку відвертих московських холопів (приклад якої неведений в публікації "Поведінка відвертого кремлебота" http://olexlviv.blogspot.com/2018/03/blog-post.html).
Типовим тут є, хоч тематика розмов і суттєво відрізняється, спершу цитування кремлеботом зразків, взятих у тому числі з московської інфоканалізації, а потім, після досягнення ясності щодо відсутності у нього навіть маленької аргументації, вихід з розмови з поміщенням співрозмовника в свій чорний список.
Видно і надалі вона актуальна, указівка від 31-01-2006, яку дав вождь - чи там вош, хан, хазяин, шеф, атец радной, альфа, председатель Владимир Путин: /* Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: «Тьфу на вас» - и всё. */ http://kremlin.ru/events/president/transcripts/23412
=================:
Було: Lviv Galina поширила групу — разом з Світланою Шумською та 36 іншими особами. 5 год
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1866980113366418&id=100001633427544&comment_id=1867060243358405
Значить так, Друзі. Є така група #Я_Підтримую_Президента
Так, вона Створена близько 2 років тому Pavloм Nussом...
А подружилися ми набагато раніше, і в той час з більшістю із вас ми були однодумцями з Віктором Андрійовичем.
Але Порошенко не Ющенко, це прототипи, абсолютно різні люди по відношенню до України...
Я за нього не голосувала, та було стільки жертв на Майдані, і стільки людей покладали на нього надію що він виконає обіцянки і все в Україні поміняє що залишалося хіба чекати...
Але СЬОГОДНІ президент Петро Порошенко робить те, що робить... (не зачіпаю того всього що він досі натворив...)
І тому, якщо Ви ЗАРАЗ його підтримуєте, – значить Ви не можете бути моїми друзями. Такий час, це не уподобання, і не прихильництво, сьогодні це – СПОСІБ ЖИТТЯ і, або Ви ЦЕ підтримуєте (навіть мовчазно, найстрашніші злочини світу так чинились), – або ні.
P.S. Дехто може й забув що він перебуває в цій групі, так буває, тому чекаю до закінчення вихідних що Ви цЕ вирішите самі...
(тому й Вас тут потегала) Даруйте...
Дискусії вести тУт НЕ буду. Це вибір.
Olexandr Franchuk Вибір шановної Lviv Galina якимсь дивним чином співпадає з вибором усіх відвертих московських спікерів, політичних і ЗМІ. І їхні підстави чинити так цілком зрозумілі та очевидні, на відміну від мотивації Lviv Galina. Тому як на мою скромну думку #Я_Підтримую_Президента, з конструктивною критикою, безперечно, це єдиний правильний вибір - для всіх тих людей, для кого потрібне існування держави українського народу.
Lviv Galina Це слова... А на ділі всі Дії НАШОЇ влади співпадають з московитською, – спільний бізнес та винищення СПРАВЖНІХ патріотів. (!)
Не вестиму тут дискусії, но для Вас зроблю виняток і раз прокоментую (заради того всього що нас об"єднувало раніше та високої Вашої свідомості ТОДІ).
Спершу коментарі іншої людини.
++++++++
Анна Земко: ...А мені здається, такі, як Ви -- якраз шкодять державі, що підтримують пройдоху-президента((
Анна Земко: ...Ви подібні на Поршенка, бо вірите цьому баризі, брехуну і ворогу України(((
Анна Земко: ... А ЩОБ ви собі розуміли: внутрішній ворог ЗАВЖДИ небезпечніший зовнішнього, бо він розкладає і руйнує ЗСЕРЕДИНИ, ферштейн((?
Анна Земко: ...я ж кажу "путіннападе" -- на тому УСЯ порошенківська політика побудована((( боюся, ми з вами все одно не порозуміємося... тому що ж -- бійтеся ворога зовнішнього(
Анна Земко: К.Н. ...Але НІХТО НІКОГО не звільняє від відповідальності, і кожен день Порошенка на посаді президента -- відповідальність того, хто його підтримує((( ВСЕ ДУЖЕ СЕРЙОЗНО, пані К, на жаль(...
Анна Земко: А МИ і виходимо на НАШ Майдан за НАШУ Україну))) І ВИХОДИТИМЕМО! А Саакашвілі -- земний уклін, що розкачав приспану Україну і таки об"єднав людей ПРОТИ злочинної влади, яку уособлює Порошенко(((
ДОВІКУ буду вдячна цьому грузину).
++++++++
А тепер від себе.
Для мене всі, хто навіть мовчазно підтримують цю злодійську злочинну владу є посібниками злочинців. (!!!)
Чекайте... за вашого "чекання" й "мовчання" вони ще "розвернуться", вже починають, іроди!...??????
Бо не може бути толерантності там, де підтримують злочини влади що знищує цим країну гірше ніж окупант... "сором'язливо" називаючи це "внутрішніми проблемами"...((((((
Найстрашніші злочини з мовчазної згоди відбуваються...??????
п.с. А також я ніґди не пробачу й не забуду ЦІЙ владі всіх знищених найкращих патріотів (поч. від Майдану, це їх рук робота!) та того, що вони далі з такими витворюють...
І ще. Внутрішній ворог небезпечніший ніж зовнішній. 100 років тому цЕ вже раз було доведено.
Перемагає той, хто має добру пам'ять.
І без ілюзій, бо путін всеодно нападе, якшошо).
п.п.с. Діалогу не вестиму, бо: 1) мене НЕ треба переконувати;
2) я тУт нікого НЕ переконую.
Бувайте здорові, пане Olexandrе.
Olexandr Franchuk Кажете: "Перемагає той, хто має добру пам'ять", але шкода, що це тільки пуста декларація. Такий етап розвитку української держави, як зараз, насправді передбачений давно. Почитайте наприклад міркування Степана Бандери на цю тему. Зараз головна мета, це збереження і укріплення української держави, і все, що для цього потрібно, Порошенко робить успішно, як ніхто. А московська метода протиставлення кращого хорошому, для руйнування української держави, якою Ви користуєтесь вслід за Тимошенко, це як на мою скромну думку, пройдений етап для думаючих людей.
Lviv Galina 400 літ тої НЕдержавності! Може хватить "ходити по спіралі"?? Доки будете оглядатися назад?!?
За останні 100 років є вже приклади УСПІШНОЇ Державності у світі та способи звільнитися від владної злочинної мафії!
На дворі ХХІ століття. СХАМЕНІТЬСЯ !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Це ви мене до тиМошенниці тулите????!!!!!!
Розберіться хоч у чомусь накінець, що ВАна і Саакашвілі йдуть в протилежні сторони, – це ж якраз для думаючих!...
++Порошенко робить успішно, як ніхто++???? ????!?!?!?!?
??????????????????????????
Я не маю про що з вами говорити! Все.
Даруйте, я не залізна, перестаньте мені тут писати!
Olexandr Franchuk Спершу поставити московську вимогу перед людиною - не підтримувати Президента України, якого за те, що він робить для України, ненавидить московська банда убивць, а потім вимагати, щоб та людина нічого не відповідала? Тільки для того, щоб ця типу екзальтована московська представниця могла тут тупо плодити свої численні знаки оклику і запитання безсловесним читачам?
Вона, ця безіменна безлика Lviv Galina тут, шановне товариство, прикидається дуже екзальтованою (не сумніваюсь, що авторка/автор цієї Lviv Galina в реальному житті ну дуже спокійна, толерантна і врівноважена) виключно для того, щоб може хтось нормальний натурально заразився цією її вдаваною антидержавною екзальтованістю. А там ще один, і ще - а тоді і збудеться московська мрія мати підставу для окупації України, з благородною метою умиротворити усім видно що небезпечний для світу безлад в Україні.
Так що я цими словами тут звертаюсь зовсім не до Lviv Galina, а головним чином - це можуть прочитати багато нормальних людей - до кого "в друзі" пролізла ця анонімна особа.
Lviv Galina Ще раз Список УЧАСНИКІВ цієї групи (моїх Друзів) 40:
Roman Bezsmertnyi КДПІ ім. М.Горького, історичний факультет.
Lyudmila Kalinina Боец — Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области "Донбасс"
Alex Radchuk Керуючий — Маркет-Контракт-Сервіс
Artem Polezhaka Працює в Таємний Світовий Уряд
Жанна Семененко Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
Volodymyr Lazar Президент французько-української асоціації — Центр розвитку та міжнародного співробітництва
Олександр Сугоняко Президент — Асоціація українських банків
Ivan Lenyo Singer-songwriter — Шоу-бизнес
Olexandr Franchuk Старший науковий співробітник — Національна академія наук України
Нина Дашко Голова правління Полтавської обл.громадської організ. "Право на захист"
Чорний Володимир Працює в ЗСУ
Vladislav Seleznev СВВПСУ
Катерина Немира ЛДІПДМ
Kravchyk Vadym КНУ им. Т. Г. Шевченко
Світлана Шумська ХГИК
Ірина Мартинюк Ivan Franko National University of Lviv
Марічка Курницька Президент — Президент української асоціаціі Оберіг Іспанія
Laryssa Babych Київський університет права
Anna Semenyuk Львівський медінститут
Рома Кисляк Водій — Телеканал СТБ
Ігор Тітик Голова регіонального представництва — ГО"Оберіг"
Анна Солонична Артистка. Солістка-вокалістка. — Солистка-вокалистка
Roman Magotskiy Працює в Майстер Вишивки Бісером
Петро Чумак Працює в People's Movement of Ukraine
Оля Бігус Член Президії Політради — Політична партія "Наша Україна"
Yevgenij Marchuk Kyiv, Ukraine
Анна Безверхая Руководитель офиса — Salve Finance
Анна Майборода Працює в Medpatriot.ua
Володимир Кушнір Працює в Льввський з-д телевiзiйних вузлiв(Рясне 1i4цехи)
Юрій Патиківський Kyiv, Ukraine
Maryna Krysa Президент Фонду — Благодійний фонд "Приятелі дітей"
Жанна Шевченко-Титаренко Журналіст — Грані часу http://grani-chasu.info
Ihor Ostash Ambassador — Embassy of Ukraine in Lebanon
Denys Marchuk Працює в Всеукраїнська Аграрна Рада
Євген Нищук Actor — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Станіслав Федорчук Голова правління — ГО Українська народна рада Донеччини та Луганщини
Ольга Герасим'юк Ведущая программ — UA:Перший
Daria Tymets New York, New York
Oksana Khmilevska Lesia Ukrainka Volyn State University
Володимир Клименко Працює в Туристична фірма "Holy Land Travel"
Olexandr Franchuk Тільки до 40 нормальних людей вдалося підлізти, перш ніж намагатись схилити їх робити потрібні Москві речі? Не густо, шановна Lviv Galina, але я Вас розумію: прийшов наказ, треба негайно діяти, нічого не поробиш.
Lviv Galina 18 лютого о 5:52
1. не вимогу, а вибір, ніхто від вас нічого не вимагає. 2. у вас таки склероз, то мабуть старість)))...🤣 3. і як це я вам дозволила стільки дурниць тут писати)) аж сама дивуюсь))😂
[після цієї репліки Lviv Galina помістила мою скромну особу в її чорний список, який не пускає розміщених там людей давати репліки на її коменти. Також вона видалила весь наведений вище діалог, само собою разом з подібними до наведених нижче повідомлень]
Volodymyr Lazar 17 лютого о 12:19
Ви Lviv Galina ще б написали своє справжнє прізвище та посаду та поставили свої реальні фотографії, що б я знав перед ким бісер розкидати. А так, з ким повинен спілкуватись? Зараз я видалюсь з ваших друзів, оскільки не люблю і не поважаю людей які намагаються мною маніпулювати. Я самостійно розберуся кого мені підтримувати!
Ірина Мартинюк 18 лютого о 13:45
Пані Львів Ґаліна, я видалила вас із списку друзів, не переймайтесь. Всього найкращого.
:=================
P.S. Досить таки грунтовний аналіз московських сценаріїв, які можливі після досягнення такими кремлеботами достатнього рівня ненависті в українському суспільстві, можна побачити тут: "Алексей Арестович: Заговор был совершенно реальный, но его сбили на взлёте" https://youtu.be/cOhys8QSD48
2018-03-13
Поведінка відвертого кремлебота
Типовий приклад діалогу з відвертим московським холопом, який не приховує свого імені (Елена Олешкевич) на незручну для неї тему (в даному випадку на тему відсутності в природі етносу "русскіє").
Типовим тут є спершу цитування зразків, взятих з московської інфоканалізації, а потім, після досягнення ясності щодо відсутності у неї навіть маленької аргументації, вихід з розмови з поміщенням співрозмовника в свій чорний список.
Було: Все на выборы! БЕГОМ!!!
http://maxpark.com/community/5652/content/6220675
Lesik Machynsky перепечатал из www.facebook.com 21 февраля 2018, 02:55
[...]
1. Президент
а) Первая жена после развода приняла гражданство и живет во Франции.Владеет тремя историческими замками времён Людовика-16.
б) Дочка Мария замужем за голландским бизнесменом Фаассеном, проживает в Амстердаме и является самым крупным инвестором в экономику Голландии.
в) Дочка Катя, сожительствует с гражданином Южной Кореи Ена Чжон-Гу в Лондоне, владеет судоходной трансатлантической компанией.
[...]
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Lesik Machynsky 22 февраля 2018, 05:11
[...] Запомни, Лесик, украинство оскотинивает, это вы доказали собственным примером.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 22 февраля 2018, 18:32
Цікаво, а що Ви доказуєте своїм прикладом, шановна Елена Олешкевич, у Вас же нема національності, чи не так?
___
Интересно, а что Вы доказывает своим примером, уважаемая Елена Олешкевич, у Вас же нет национальности, не так ли?
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 22 февраля 2018, 19:32
У меня есть национальность, я русская.
А что вы пытались показать своим постом на двух языках? Что умеете пользоваться гугл-переводчиком?
Кстати, раз уж на то пошло, то в украинском варианте следовало написать Олена, а не Елена, - украинцы же любят коверкать русские имена и фамилии на свой манер. И вообще, вы напрасно утруждались с переводом, я прекрасно понимаю украинский.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 23 февраля 2018, 14:33
Розумію Вас: Ви вирішили назватись русскою, і я поважаю такий вибір - якщо він в супроводі Вашої належної шани до Ваших предків, серед яких нема жодного русского. Якщо ж Ви викидаєте на сміття память про своїх нерусских предків, то такий вибір не заслуговує поваги, як на мою скромну думку.
___
Понимаю Вас: Вы решили назваться русской, и я уважаю такой выбор - если он в сопровождении Вашего должного почтения к Вашим предкам, среди которых Нет ни одного русского. Если же Вы выбрасываете в мусор память о своих нерусских предках, то такой выбор не заслуживает уважения, по моему скромному мнению.
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 23 февраля 2018, 16:20
Все мои предки русские: по отцу с Белгородчины, а по матери - с Черниговщины.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 23 февраля 2018, 23:10
Чернігівщина - це українці, а Білгородчина - це ерзя (наскільки я згадую) та українці. Ви щось наплутали з русскими, в тих місцях русских з давніх часів не було.
___
Черниговщина - это украинцы, а Билгородчина - это эрзя (насколько я вспоминаю) и украинцы. Вы что-то напутали с русскими, в тех местах русских с давних времен не было.
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 26 февраля 2018, 01:01
Черниговщина - это центральная Украина, Чернигов - древний русский город, а населяют Черниговщину малоросы.
А Белгородчина - это Слобожанщина. Там живут русские.
Вам, свидомым, везде эрзя мерещится. Эрзя - это в районе Урала. И кстати, в отличие от "украинцев", эрзя - это реальный этнос.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 27 февраля 2018, 11:51
Згоден, Білгородчину, окрім українців, заселяли не ерзя, а інші нерусскіє народи, багато хто з яких, подібно до Вашої шановної персони, викинули на сміття пам'ять про своїх нерусских предків. Не думайте, що це Ви одна така русская, у якої серед предків відсутні русскіє - усі без винятку русскіє такі, просто ті з них, у яких є людська гідність, пам'ятають своїх нерусских предків і віддають їм належну шану, тобто перш за все не намагаються брехати на них, що вони були русскіє. Чи що вони і українці, це один народ.
___
Согласен, Билгородчину, кроме украинцев, заселяли не эрзя, а другие нерусские народы, многие из которых, подобно Вашей уважаемой персоне, выбросили в мусор память о своих нерусских предках. Не думайте, что это Вы одна такая русская, у которой среди предков отсутствуют русские - все без исключения русские такие, просто те из них, у которых есть человеческое достоинство, помнят своих нерусских предков и отдают им должное, то есть прежде всего не пытаются лгать на них, что они были русские. Или что они и украинци, ето один народ.
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 27 февраля 2018, 12:37
Мне ваши мантры про нерусские народы и каких-то особых украинцев до звезды.
Если у вас осталась хоть капля разума после промывки мозгов украинским институтом национального беспамятства под рук. Вятровича, то вы без труда найдете сведения об идентичности генотипа русских и украинцев. А если разума не осталось, то вам бесполезно доказывать, что украинец - это не принадлежность к этносу, а принадлежность к территории.
Учите матчасть.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 27 февраля 2018, 14:37
Ваша матчасть з московської інфоканалізації, з безліччю версій на всі смаки давно (ще до того, як Вятрович став дорослим) мені відома. Дивно, що Ви ще не почали вивалювати сюди наприклад один з шматків того брехливого лайна, як в австрійському генштабі придумували до того відсутню українську мову. Нормальні люди, здатні мислити, одразу бачать, що то таке, а от такі, як Ви, русскіє люди з розчавленою гідністю, нагнуті плювати на могили своїх нерусских предків, завжди напоготові заковтувати будь-яке швидкозмінне брехливе лайно, яке вам заливають.
___
Ваша матчасть из московской инфоканализации, с множеством версий на любой вкус давно (еще до того, как Вятрович стал взрослым) мне известна. Удивительно, что Вы еще не начали вываливать сюда например один из кусков того лживого дерьма, как в австрийском генштабе придумывали до того отсутствующий украинский язык. Нормальные люди, способные мыслить, сразу видят, что это такое, а вот такие, как Вы, русские люди с раздавленным достоинством, нагнутые плевать на могилы своих нерусских предков, всегда наготове заглатывать любое быстро изменяющееся лживое дерьмо, которое вам заливают.
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 27 февраля 2018, 15:11
Ступайте с Богом, я юродивым не подаю. Идите на укроязычные сайты, там таких много, что на москальских гробых все пляшут. Кастрюлю с головы только не потеряйте, а то под ней-то у вас пусто.
Саван Украине!
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 27 февраля 2018, 16:48
Бідолашній Елена Олешкевич, на жаль, через відсутність людської свідомості (слово свідомість - це лайка серед московських холопів), недоступна елементарна логіка та здоровий глузд. Ну навіщо скажіть українцям, в масі своїй, займатись, замість власних проблем, вивченням московської інфоканалізації і булькаючих в ній істот без свідомості? Але українцям цікаво, щоб замість злочинного оргутворення поруч з Україною була нормальна країна, населена гідними людьми, а не покидьками невідомих народів у вигляді подібних на Вас зомбі московської банди убивць. Саме тому моя скромна особа займається тут пошуком причини російської нещасності і засобів для ліквідації цієї причини - яка полягає в тому, що гідність росіян розтоптана російськими державними структурами, які нагинають їх вивчати в школі, замість діянь власних абсолютно нерусских предків, діяння предків українського народу. Тобто заставляють росіян плювати на могили власних предків і повторяти тупу брехню для кретинів, яку раз за разом повторює ваш вош міравова пралєтаріата, що нібито росіяни з українцями, це один народ.
___
Бедной Елена Олешкевич, к сожалению, из-за отсутствия сознания (слово сознание - это ругательство среди московских холопов), недоступна элементарная логика и здравый смысл. Ну зачем скажите украинцам, в массе своей, заниматься, вместо собственных проблем, изучением московской инфоканализации и булькающих в ней существ без сознания? Но украинцам интересно, чтобы вместо преступного оргобразования рядом с Украиной была нормальная страна, населенная достойными людьми, а не отбросами неизвестных народов в виде подобных Вас зомби московской банды убийц. Именно поэтому моя скромная личность занимается здесь поиском причины российской несчастности и средств для ликвидации этой причины - которая заключается в том, что достоинство россиян растоптано российскими государственными структурами, сгибают их изучать в школе, вместо деяний собственных абсолютно нерусских предков, деяния предков украинского народа. То есть заставляют россиян плевать на могилы своих предков и повторять тупую ложь для кретинов, которую раз за разом повторяет ваш вшей миравова пралетариата, что якобы россияне с Украинской, это один народ.
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 28 февраля 2018, 00:20
Про таких, как вы, моя бабушка говорила "дурний тебе піп хрестив".
Я вам уже сказала, что не занимаюсь благотворительностью по отношению к скорбным разумом. Идите в общество "УКРАИНА/УКРАIIНА", там вам самое место.
Олександр Франчук # ответил на комментарий Елена Олешкевич 28 февраля 2018, 14:30
Теми спільноти УКРАЇНА торкаються українців, а тут ми говоримо про покидьків невідомих народів, яким би їхня власна бабуся, якби вони їй сказали, що вона русская, відповіла б саме так - "дурний тебе піп хрестив, над тобою штани спустив". І тому, що Ви прекрасно знаєте, що Ваша "бабушка" саме так відповіла б на Вашу гідну тупого ідіота брехню: "Все мои предки русские", для Вас нестерпно приймати участь в розмові на тему основних принципів "абрусєнія інородцев", і зокрема про те, як і чому вони сатаніють злобою, ненавистю і брехнею до рідного народу, який дав їм іхнє життя
_
Темы сообщества УКРАИНА касаются украинцев, а здесь мы говорим об отбросах неизвестных народов, каким бы их собственная бабушка, если бы они ей сказали, что она русская, ответила бы именно так - "дурний тебе піп хрестив, над тобою штани спустив". И потому, что Вы прекрасно знаете, что Ваша бабушка именно так ответила бы на Вашу достойную тупого идиота ложь: "Все мои предки русские", для Вас невыносимо принимать участие в разговоре на тему основных принципов "абрусения инородцев", и в частности о том, как и почему они сатанеют злобой, ненавистью и ложью к родному народу, который дал им их жизнь
Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 28 февраля 2018, 15:15
Украинство отупляет и оскотинивает. Это видно по вам и вашим единомышленникам.
[після цієї репліки Елена Олешкевич помістила мою скромну особу в її чорний список, який не пускає розміщених там людей давати репліки на її коменти. Тому наступна репліка, для того, щоб вона була розміщена в належному читабельному місці, довелось давати у відповідь на чийсь інший пост]
Олександр Франчук # ответил на комментарий Олександр Франчук 28 февраля 2018, 17:53
На "Елена Олешкевич # ответила на комментарий Олександр Франчук 28 февраля 2018, 15:15":
Якраз ці Ваші почуття, шановна Елена Олешкевич, я маю на увазі, коли згадую про покидьків невідомих народів, що після обрусєнія сатаніють злобою, ненавистю і брехнею до рідного народу, бо інакше не можуть показати своїм хазяям, московській банді убивць, як Ви їм віддані.
І невже є хтось, хто справді думає, що тупо брехати на свою бабусю, що вона русская, це не скотство? Але стосовно Вас, це не дивно - людина, яка намагається викинути на сміття рідний народ, викидається туди сама, тобто втрачає людську мораль.
___
Именно эти Ваши чувства, уважаемая Елена Олешкевич, я имею в виду, когда вспоминаю об отбросах неизвестных народов, что после обрусения сатанеют злобой, ненавистью и ложью к родному народу, иначе не могут показать своим хозяевам, московской банде убийц, как Вы им преданы.
И неужели есть кто-то, кто действительно думает, что тупо лгать на свою бабушку, что она русская, это не скотство? Но по отношению к Вам, это не удивительно - человек, который пытается выбросить в мусор родной народ, выбрасывается туда сам, то есть теряет человеческую мораль.
2018-02-02
Венедиктову: ОРДЛО - це не внутрішній конфлікт
Венедиктову: ОРДЛО - це не внутрішній конфлікт
- внутрішній конфлікт, це такий конфлікт, який починається внутрішніми чинниками країни, а не ззовні, з-за порєбріка, а йти мова про підтримку внутрішньо конфліктуючих сил може вже потім. Слово порєбрік, нагадаю, появилось в українському лексиконі через використання його зеленими московськими чоловічками, які під керівництвом Гіркіна, привезеного з Криму УПЦ Московського патріархату (після його московської окупації) та інших суто московських агентів, розпочали воєнні дії на українській землі. До того в Україні цього слова не знав ні один навіть і найросійськомовніший житель України. Навіть і Ви сподіваюся не зважитесь брехати, що Гіркін з його московськими командами, проти яких уряд України застосував війська, це жителі України. Хоч саме якраз це Ви тут щойно зробили: "правительство вводит войска против жителей своей страны".
Було: Код доступа / Юлия Латынина // 27.01.18 https://youtu.be/IXhIlAQ10R4
Olexandr Franchuk 5 днів тому
Шкода, що в цій програмі шановна Юлія жодним словом не згадала про Україну. І то тоді, коли головні російські аналітичні і новинні телепрограми буквально живуть Україною. Хоч зрозуміти її не дуже важко - в той час, коли начальник Венедиктов вважає, що в Україні громадянська війна, розказувати, що Гіркіна в Україну весною 2014 привезла УПЦ Московського патріархату, то і на начальницьку немилість недовго напоротися. Краще вже забути про предмет по імені Україна, так явно буде спокійніше.
Танюша Татьяна 5 днів тому
Olexandr Franchuk Это только по телеку, который одни пенсионеры теперь смотрят, об Украине говорят. И то, только потому, что вы все время повод для этого даете, приплетая РФ при каждом удобном случае. Даже если у кого-то белье, сохнущее на балконе, украдут - начинаете вопить, что это происки российских агентов)))
А в интернете про Украину и не вспоминают. Это никому не интересно
Olexandr Franchuk 4 дні тому
Я регулярно, і вже давненько, дивлюся код доступа Латиніної - насиченість фактами і відсутність брехні у її матеріалах безпрецедентні як для російських ефірів. Ви ж, шановна Танюша Татьяна, схоже щойно побачили першу її передачу - інакше б і Ви зауважили, що в КОЖНОМУ коді доступу як мінімум значна частина торкалася України. І що це суттєво змінилось після позаминулої передачі, коли шановна Юлія розповіла, що весною 2014 на Донбас Гіркіна привезла УПЦ Московського патріархату. Я трохи сподівався, що різке зменшення інтересу Латиніної до України в минулій передачі (бачте, вона видно НЕ МОЖЕ брехати, як це робить Венедиктов, що в Україні громадянська війна) і її тоді подавлений настрій, це випадковість, але після перегляду цієї стало цілком ясно, що ні. Ну а Венедиктова звичайно що можна зрозуміти, це ж йому, а не комусь іншому, треба турбуватись про те, щоб відповідні служби московської банди убивць і далі дозволяли ефіри ехи Москви.
Axl Voskrivenko 5 днів тому
Танюша Татьяна
А, гробы на Россию регулярно едут...
Танюша Татьяна 5 днів тому
Axl Voskrivenko Они только в вашем воображении и на экранах ваших телеканалов едут. Занимайтесь вашей страной. Видимо Украина не только всему миру давно не интересна, но и собственным жителям))) Ползаете по российским ресурсам и плюетесь ядом, вместо того, чтобы собственной страной интересоваться)
Axl Voskrivenko 3 дні тому
Olexandr Franchuk
Друже!
Пиши, тут росiянською 😉
Бо, вони не розумiють людськой мови!
Olexandr Franchuk 2 дні тому
Не преживайте, шановний Axl Voskrivenko, все добре і всі чудово розуміють українську мову. А коли навіть і ні, припустимо що бува й таке, то сьогодні в усіх небезграмотних користувачів є засоби миттєвого перекладу на зрозумілу для нього мову, далеко не тільки російську.
Танюша Татьяна 3 дні тому
Olexandr Franchuk На Украине гражданская война и Венедиктов, по-моему, грамотно об'яснил, по какой причине так считает. Во всем мире события на Донбассе признаются исключительно как внутренний конфликт. Оккупацией считается только ситуация с Крымом. Погуглите, и вы поймете, что ни одна страна или международная организация не признала вторжения войск РФ на территорию Донбасса. Нет никаких доказательств ни у вас, ни у международных разведок. Да, мы поддерживаем "сепаратистов", помогаем, туда отправились тысячи добровольцев. При гражданских войнах всегда есть иностранная поддержка и с той и с другой стороны. В гражданской войне в Испании участвовали тысячи иностранцев. Вспомните американца Хемингуэя, воевавшего там. СССР тоже направлял туда военную поддержку.
Войну развязала новая укрвласть, пришедшая после майдана. Приведите мне хоть один пример в современной истории, когда правительство вводит войска против жителей своей страны? Если это и случалось, то, только для того, чтобы остановить резню на межрелигиозной почве. Последние конфликты в Европе - это противостояние мусульман и христиан.
И только вы умудрились убивать своих жителей на фоне борьбы за власть. Подобное возможно только в отсталых африканских странах. Вы дикари! Цивилизованные люди решают все переговорами, компромиссами, возможно подкупами, но не кровью.
Не думаю, что у Латыниной запрет упоминать Украину. Если на этой неделе произойдёт какое-нибудь событие, достойное внимания, она расскажет. А бесконечно обсасывать события 14-го года глупо. Уже 4 года позитивного о вашей стране сказать нечего, а негатив вы и сами слушать не захотите
Olexandr Franchuk 2 дні тому
Я розумію Вас, шановна Танюша Татьяна - там у Вас, в московській інфоканалізації, яку Ви гуглите і яка для Вас є весь світ, "события на Донбассе признаются исключительно как внутренний конфликт". Але московська інфоканалізація, для нормальних людей, це ну дуже далеко не весь світ. Наприклад Курт Волкер, який сьогодні (і останні кілька місяців) висловлює позицію цивілізованих країн щодо Донбасу, казав раніше і каже сьогодні:
29.08.2017: Я не бачу різниці між російським вторгненням і окупацією як Криму, так і Донбасу
25.01.2018: Ми всі сподіваємося, що Росія перегляне свою позицію, а саме її керівництво дійде до висновку, що окупація території України більше не в її інтересах.
Та й і елементарна логіка, якою на жаль не можуть користуватися московські холопи, говорить, що внутрішній конфлікт, це такий конфлікт, який починається внутрішніми чинниками країни, а не ззовні, з-за порєбріка, а йти мова про підтримку внутрішньо конфліктуючих сил може вже потім. Слово порєбрік, нагадаю, появилось в українському лексиконі через використання його зеленими московськими чоловічками, які під керівництвом Гіркіна, привезеного з Криму УПЦ Московського патріархату (після його московської окупації) та інших суто московських агентів, розпочали воєнні дії на українській землі. До того в Україні цього слова не знав ні один навіть і найросійськомовніший житель України.
Навіть і Ви сподіваюся не зважитесь брехати, що Гіркін з його московськими командами, проти яких уряд України застосував війська, це жителі України. Хоч саме якраз це Ви тут щойно зробили: "правительство вводит войска против жителей своей страны".
Я теж не думаю, що Латиніній заборонили згадувати про Україну. Їй думаю тільки указали, що згадуючи Україну, треба брехати, що в ній громадянська війна, а не московська окупація, розпочата привезеним УПЦ Московського патріархату на українську землю Гіркіним та іншими подібними до нього московськими людьми. А Латиніна досі не могла брехати - видно вона знає, що коли вона почне говорити не те, що думає насправді, то з нею відбудеться те саме, що відбувається з кожним брехливим покидьком - вона перестане відчувати, бачити, відрізняти правду від брехні.
- внутрішній конфлікт, це такий конфлікт, який починається внутрішніми чинниками країни, а не ззовні, з-за порєбріка, а йти мова про підтримку внутрішньо конфліктуючих сил може вже потім. Слово порєбрік, нагадаю, появилось в українському лексиконі через використання його зеленими московськими чоловічками, які під керівництвом Гіркіна, привезеного з Криму УПЦ Московського патріархату (після його московської окупації) та інших суто московських агентів, розпочали воєнні дії на українській землі. До того в Україні цього слова не знав ні один навіть і найросійськомовніший житель України. Навіть і Ви сподіваюся не зважитесь брехати, що Гіркін з його московськими командами, проти яких уряд України застосував війська, це жителі України. Хоч саме якраз це Ви тут щойно зробили: "правительство вводит войска против жителей своей страны".
Було: Код доступа / Юлия Латынина // 27.01.18 https://youtu.be/IXhIlAQ10R4
Olexandr Franchuk 5 днів тому
Шкода, що в цій програмі шановна Юлія жодним словом не згадала про Україну. І то тоді, коли головні російські аналітичні і новинні телепрограми буквально живуть Україною. Хоч зрозуміти її не дуже важко - в той час, коли начальник Венедиктов вважає, що в Україні громадянська війна, розказувати, що Гіркіна в Україну весною 2014 привезла УПЦ Московського патріархату, то і на начальницьку немилість недовго напоротися. Краще вже забути про предмет по імені Україна, так явно буде спокійніше.
Танюша Татьяна 5 днів тому
Olexandr Franchuk Это только по телеку, который одни пенсионеры теперь смотрят, об Украине говорят. И то, только потому, что вы все время повод для этого даете, приплетая РФ при каждом удобном случае. Даже если у кого-то белье, сохнущее на балконе, украдут - начинаете вопить, что это происки российских агентов)))
А в интернете про Украину и не вспоминают. Это никому не интересно
Olexandr Franchuk 4 дні тому
Я регулярно, і вже давненько, дивлюся код доступа Латиніної - насиченість фактами і відсутність брехні у її матеріалах безпрецедентні як для російських ефірів. Ви ж, шановна Танюша Татьяна, схоже щойно побачили першу її передачу - інакше б і Ви зауважили, що в КОЖНОМУ коді доступу як мінімум значна частина торкалася України. І що це суттєво змінилось після позаминулої передачі, коли шановна Юлія розповіла, що весною 2014 на Донбас Гіркіна привезла УПЦ Московського патріархату. Я трохи сподівався, що різке зменшення інтересу Латиніної до України в минулій передачі (бачте, вона видно НЕ МОЖЕ брехати, як це робить Венедиктов, що в Україні громадянська війна) і її тоді подавлений настрій, це випадковість, але після перегляду цієї стало цілком ясно, що ні. Ну а Венедиктова звичайно що можна зрозуміти, це ж йому, а не комусь іншому, треба турбуватись про те, щоб відповідні служби московської банди убивць і далі дозволяли ефіри ехи Москви.
Axl Voskrivenko 5 днів тому
Танюша Татьяна
А, гробы на Россию регулярно едут...
Танюша Татьяна 5 днів тому
Axl Voskrivenko Они только в вашем воображении и на экранах ваших телеканалов едут. Занимайтесь вашей страной. Видимо Украина не только всему миру давно не интересна, но и собственным жителям))) Ползаете по российским ресурсам и плюетесь ядом, вместо того, чтобы собственной страной интересоваться)
Axl Voskrivenko 3 дні тому
Olexandr Franchuk
Друже!
Пиши, тут росiянською 😉
Бо, вони не розумiють людськой мови!
Olexandr Franchuk 2 дні тому
Не преживайте, шановний Axl Voskrivenko, все добре і всі чудово розуміють українську мову. А коли навіть і ні, припустимо що бува й таке, то сьогодні в усіх небезграмотних користувачів є засоби миттєвого перекладу на зрозумілу для нього мову, далеко не тільки російську.
Танюша Татьяна 3 дні тому
Olexandr Franchuk На Украине гражданская война и Венедиктов, по-моему, грамотно об'яснил, по какой причине так считает. Во всем мире события на Донбассе признаются исключительно как внутренний конфликт. Оккупацией считается только ситуация с Крымом. Погуглите, и вы поймете, что ни одна страна или международная организация не признала вторжения войск РФ на территорию Донбасса. Нет никаких доказательств ни у вас, ни у международных разведок. Да, мы поддерживаем "сепаратистов", помогаем, туда отправились тысячи добровольцев. При гражданских войнах всегда есть иностранная поддержка и с той и с другой стороны. В гражданской войне в Испании участвовали тысячи иностранцев. Вспомните американца Хемингуэя, воевавшего там. СССР тоже направлял туда военную поддержку.
Войну развязала новая укрвласть, пришедшая после майдана. Приведите мне хоть один пример в современной истории, когда правительство вводит войска против жителей своей страны? Если это и случалось, то, только для того, чтобы остановить резню на межрелигиозной почве. Последние конфликты в Европе - это противостояние мусульман и христиан.
И только вы умудрились убивать своих жителей на фоне борьбы за власть. Подобное возможно только в отсталых африканских странах. Вы дикари! Цивилизованные люди решают все переговорами, компромиссами, возможно подкупами, но не кровью.
Не думаю, что у Латыниной запрет упоминать Украину. Если на этой неделе произойдёт какое-нибудь событие, достойное внимания, она расскажет. А бесконечно обсасывать события 14-го года глупо. Уже 4 года позитивного о вашей стране сказать нечего, а негатив вы и сами слушать не захотите
Olexandr Franchuk 2 дні тому
Я розумію Вас, шановна Танюша Татьяна - там у Вас, в московській інфоканалізації, яку Ви гуглите і яка для Вас є весь світ, "события на Донбассе признаются исключительно как внутренний конфликт". Але московська інфоканалізація, для нормальних людей, це ну дуже далеко не весь світ. Наприклад Курт Волкер, який сьогодні (і останні кілька місяців) висловлює позицію цивілізованих країн щодо Донбасу, казав раніше і каже сьогодні:
29.08.2017: Я не бачу різниці між російським вторгненням і окупацією як Криму, так і Донбасу
25.01.2018: Ми всі сподіваємося, що Росія перегляне свою позицію, а саме її керівництво дійде до висновку, що окупація території України більше не в її інтересах.
Та й і елементарна логіка, якою на жаль не можуть користуватися московські холопи, говорить, що внутрішній конфлікт, це такий конфлікт, який починається внутрішніми чинниками країни, а не ззовні, з-за порєбріка, а йти мова про підтримку внутрішньо конфліктуючих сил може вже потім. Слово порєбрік, нагадаю, появилось в українському лексиконі через використання його зеленими московськими чоловічками, які під керівництвом Гіркіна, привезеного з Криму УПЦ Московського патріархату (після його московської окупації) та інших суто московських агентів, розпочали воєнні дії на українській землі. До того в Україні цього слова не знав ні один навіть і найросійськомовніший житель України.
Навіть і Ви сподіваюся не зважитесь брехати, що Гіркін з його московськими командами, проти яких уряд України застосував війська, це жителі України. Хоч саме якраз це Ви тут щойно зробили: "правительство вводит войска против жителей своей страны".
Я теж не думаю, що Латиніній заборонили згадувати про Україну. Їй думаю тільки указали, що згадуючи Україну, треба брехати, що в ній громадянська війна, а не московська окупація, розпочата привезеним УПЦ Московського патріархату на українську землю Гіркіним та іншими подібними до нього московськими людьми. А Латиніна досі не могла брехати - видно вона знає, що коли вона почне говорити не те, що думає насправді, то з нею відбудеться те саме, що відбувається з кожним брехливим покидьком - вона перестане відчувати, бачити, відрізняти правду від брехні.
Підписатися на:
Дописи (Atom)