Клініка насправді, шановний Олег Мартынов, це впритул не бачити гігантських фактів прямо перед носом у кожного - разючих фактів існування зараз, сьогодні величезно злочинної банди убивць, поруч з якою гітлерівська банда має дріб'язковий вигляд. Роззуйте очі, шановний Олег Мартынов. Чи може Ви скажете, що ті злочинні оргструктури, які убивали, убивали і убивали протягом десятків, чи сотень років, кудись раптом зникли ні з того ні з сього?
___
Клиника в действительности, уважаемый Олег Мартынов, это в упор не видеть гигантских фактов прямо перед носом у каждого - поразительных фактов существования сейчас, сегодня огромно преступной банды убийц, рядом с которой гитлеровская банда имеет мелочный вид. Разуйте глаза, уважаемый Олег Мартынов. Или может Вы скажете, что те преступные оргструктуры, которые убивали, убивали и убивали в течение десятков, или сотен лет, куда-то вдруг исчезли ни с того ни с сего?
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/351478#comment-6928698
Олег Мартынов 15 июля 2011 в 16:44
Это уже клиника, когда любой факт или событие связывается с "московской бандой убийц".
2011-07-27
Читайте Степана Бандеру!
Дякую, шановний Александр Илов, за дане Ваше зауваження. Наразі мені невідомо де такі переклади можна побачити. Разом з тим думка перекласти і опублікувати переклади Степана Бандери російською була, але була, назвемо це так - в фоновому режимі. Так що ближчим часом постараюсь їх тут почати публікувати.
___
Спасибо, уважаемый Александр Илов, за данное Ваше замечание. Сейчас мне неизвестно где такие переводы можно увидеть. Вместе с тем задумка перевести и опубликовать переводы Степана Бандеры русским была, но была, назовем это так - в фоновом режиме. Так что в ближайшее время постараюсь их здесь начать публиковать.
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/347707#comment-6928830
Александр Илов вчера в 9:26
Олександр Франчук, а вы бы подсказали мне , где в инете найти работы на русском языке...
___
Спасибо, уважаемый Александр Илов, за данное Ваше замечание. Сейчас мне неизвестно где такие переводы можно увидеть. Вместе с тем задумка перевести и опубликовать переводы Степана Бандеры русским была, но была, назовем это так - в фоновом режиме. Так что в ближайшее время постараюсь их здесь начать публиковать.
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/347707#comment-6928830
Александр Илов вчера в 9:26
Олександр Франчук, а вы бы подсказали мне , где в инете найти работы на русском языке...
2011-07-26
Наші почуття до СССР (з рос. перекладом)
Наші почуття до СССР (з рос. перекладом)
(Російський переклад нижче)
Наші почуття до СССР
Оскільки нас цікавить поняття з назвою СССР (а також Родіна), то чому б не поглянути на ці поняття не тільки з точки зору одних тільки почуттів, зокрема пов'язаних з милими спогадами про власні юні роки, але і з огляду на те, що дані предмети цілком нормально підлягають досить таки точному розумінню, з точки зору також і визначення їх словами?
Проблема не в тому, що хтось думає, що тут має місце намагання спробувати облити багном чиїсь світлі спогади. Адже коли розібратись по суті, розставити речі по належних їм місцях, назвати їх своїми правдивими іменами і знайти причини того явища, яке дехто називає: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c)Поспелов, див. цитату в кінці публікації), тобто відділити зерна від плевел, то як для мене цілком очевидно, що усі ті світлі почуття, які _справді_, реально у багатьох були, не просто залишаться на місці, а очищені від підло привнесеного в них ззовні обману, стануть на належне їм найкраще місце.
Адже загалом кожному з нормальних людей, в кого є світлі спогади, пов'язані з часами СССР, не може не бути відчутно, що їхнє СССР, в розумінні "СССР - моя Родина", світлими почуттями до якої наповнене їхнє серце, що їхнє СССР суттєво відрізняється від СССР брехливих холуїв банди московських убивць із здавалося б на перший погляд аналогічним "Моя Родина - СССР" від них.
Давайте, раз так, спершу спробуємо побачити відмінність між поняттями Родіни та Отєчєства.
В найавторитетнішому тлумачному словнику російської мови, словнику Даля, слова Родіна та Отєчєство тлумачаться так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Тут видно, що коли порівнювати з Отєчєством, то у Родіни повністю відсутні "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", а все ж решту, тобто місце народження й держава, практично співпадає.
До цього слід додати, зазирнувши в етимологічний словник Фасмера, що слово "Родіна" у значенні "родная земля" вперше в російській мові використав Дєржавін, а це всього лише яких 200 років тому. Інакше кажучи слово "Родіна" у його зараз широко вживаному значенні в російській мові появилося порівняно з Отєчєством досить таки нещодавно, суттєво потіснивши саме якраз його. Зовсім очевидно відриваючи людину від "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", залишивши місце тільки місцю народження й державі.
І даючи таким чином такий собі сурогатний "корінь" спільноті осіб, які не належать ні до якого народу, хоч кожен з них і має як точку на Землі, де був приведений на цей світ, так і державу, тобто сукупність закладів, інституцій, організацій та установ, в масі своїй хоч і наповнених нормальними людьми, але які усі цілком і повністю підконтрольними - в основному злочинним московським силовим структурам, саме якраз тим злочинним структурам, в яких приймалися тоді (й не перестають прийматися зараз) усі скільки-небудь важливі рішення. Ось ці головні, керівні державні структури і є _суть_ того, що знаходилося за назвою СССР.
Інакше кажучи, зовсім не важко бачити, що не тільки взагалі Родіна відрізняється від взагалі Отєчєства, але й і особисто Родіна нормальної людини - від фальшивої Родіни холуїв банди московських убивць.
Ну і після цього хіба не зрозуміло, в чому суть того, що Поспелов називає: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наші хлоп'ята, помираючи в різних місцях, думали, що роблять це для рідного народу, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - тільки це одне, як на мою скромну думку, заслуговує бути тою річчю, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" за словами Поспелова. А насправді замість того, за що не шкода й життя покласти, підкладалася суть СССР - тобто злочинні структури, які контролювали (і контролюють й далі) усі народи на його території, їх інтереси.
І хіба не зрозуміло, що спроба підло дурити нормальних людей, з метою використання їх та їхніх дітей як гарматного м'яса, з абсолютно злочинними московськими цілями, що ця спроба підло дурити нормальних людей продовжується і сьогодні?
Для цих злочинних структур, які несуть повну відповідальність за всі учинені ними злочини, у тому числі й за трикратне убивство голодоморами щоразу мільйонів одних тільки українських дітей, і які зараз, ось тепер, прикладають гігантські зусилля для замітання величезних слідів своїх злочинів апокаліптичного масштабу, плануючи при цьому нові аналогічні злочини - для них інтереси усіх тих підконтрольних народів завжди були якщо не протилежними, як скажімо життєві інтереси українського народу, то просто байдужими.
Так що це біда Поспелова, а не вина, що насправді СССР, коли глянути по суті, _абсолютно_ не є тим, про що його світлі спогади. Невже можливо думати, що наприклад у когось з інших людей з тих часів спогадів, у тому числі й світлих, суттєво менше аніж у Поспелова?
Але давайте, люди добрі, не будемо плутати святе зі злочинним.
Було: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
___
Російський переклад:
Наши чувства к СССР
Поскольку нас интересует понятие с названием СССР (а также Родина), то почему бы не взглянуть на эти понятия не только с точки зрения одних только чувств, в частности связанных с милыми воспоминаниями про собственные юные годы, но и ввиду того, что данные предметы вполне нормально подлежат довольно точному пониманию, с точки зрения также и определения их словам?
Проблема не в том, что кто-то думает, что здесь имеет место попытка попробовать облить грязью чьи-то светлые воспоминания. Ведь когда разобраться по существу, расставить вещи по надлежащих им местах, назвать их своими правдивыми именами и найти причины того явления, которое некоторые называют: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c) Поспелов, см.. Цитату в конце публикации), то есть отделить зерна от плевел, то совершенно очевидно, что все те светлые чувства, которые _действительно_, реально у многих были, не просто останутся на месте, а очищенные от подло привнесенного в них извне обмана, станут на подобающее им лучшее место.
Ведь вообще каждому из нормальных людей, у кого есть светлые воспоминания, связанные с временами СССР, не может не быть ощутимо, что их СССР, в смысле "СССР - моя Родина", светлыми чувствами к которой наполнено сердце, что их СССР существенно отличается от СССР лживых холуев банды московских убийц с их казалось бы на первый взгляд аналогичным "Моя Родина - СССР".
Давайте, раз так, сначала попробуем увидеть различие между понятиями Родины и Отечества.
В наиавторитетнейшем толковом словаре русского языка, словаре Даля, слова Родина и Отечество толкуются так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Здесь видно, что если сравнивать с Отечеством, то у Родины полностью отсутствуют "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", а все же остальные, т.е. место рождения и государство, практически совпадает.
К этому следует добавить, заглянув в этимологический словарь Фасмера, что слово "Родина" в значении "родная земля" впервые в русском языке использовал Державин, а это всего лишь каких-то 200 лет назад. Иначе говоря слово "Родина" в его сейчас широко применяемом значении в русском языке появилось сравнительно с Отечеством довольно таки недавно, существенно потеснив именно как раз его. Совершенно очевидно отрывая человека от "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", оставив место только месту рождения и государству.
И давая таким образом некий суррогатный "корень" сообществу лиц, не принадлежащих ни к какому народу, хотя каждый из них и имеет как точку на Земле, где был приведен на этот свет, так и государство, то есть совокупность институтов, организаций и учреждений, в массе своей хоть и наполненных нормальными людьми, но которые все целиком и полностью подконтрольны, в основном преступным московским силовым структурам - именно как раз тем преступным структурам, в которых принимались тогда (и не перестают приниматься сейчас) все сколь-нибудь важные решения. Вот эти главные, руководящие государственные структуры и являются _сутью_ того, что существовало под названием СССР.
Иначе говоря, совсем не трудно видеть, что не только вообще Родина отличается от вообще Отечества, но и лично Родина нормального человека существенно отличается от фальшивой Родины холуев банды московских убийц.
Ну и после этого разве не понятно, в чем суть того, что Поспелов называет: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наши ребята, умирая в разных местах, думали, что делают это для родного народа, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - только это одно, как по моему скромному мнению, заслуживает быть той вещью, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" по словам Поспелова. В действительности вместо того, за что не жалко и жизнь отдать, подкладывалась суть СССР - то есть преступные структуры, которые контролировали (и далее контролируют) все народы на его территории и их интересы.
И разве не ясно, что попытка подло обманывать нормальных людей, с целью использования их и их детей как пушечного мяса, с абсолютно преступными московскими целями, что эта попытка подло обманывать нормальных людей продолжается и сегодня?
Для этих преступных структур, которые несут полную ответственность за все совершенные ими преступления, в том числе и за трехкратное убийство голодоморами всякий раз миллионов одних только украинских детей, и которые сейчас, вот теперь, прикладывают гигантские усилия для заметания огромных следов своих преступлений апокалиптического масштаба, планируя при этом новые аналогичные преступления - для них интересы всех тех подконтрольных народов всегда были если не противоположными, как скажем жизненные интересы украинского народа, то просто равнодушными.
Так что это беда Поспелова, а не вина, что на самом деле СССР, когда взглянуть по сути, _абсолютно_ не является тем, о чем его светлые воспоминания. Неужели возможно думать, что у кого-то из других людей воспоминаний с тех времен, в том числе и светлых, существенно меньше чем у Поспелова?
Но давайте, люди добрые, не будем путать святое с преступным.
Было: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
(Російський переклад нижче)
Наші почуття до СССР
Проблема не в тому, що хтось думає, що тут має місце намагання спробувати облити багном чиїсь світлі спогади. Адже коли розібратись по суті, розставити речі по належних їм місцях, назвати їх своїми правдивими іменами і знайти причини того явища, яке дехто називає: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c)Поспелов, див. цитату в кінці публікації), тобто відділити зерна від плевел, то як для мене цілком очевидно, що усі ті світлі почуття, які _справді_, реально у багатьох були, не просто залишаться на місці, а очищені від підло привнесеного в них ззовні обману, стануть на належне їм найкраще місце.
Адже загалом кожному з нормальних людей, в кого є світлі спогади, пов'язані з часами СССР, не може не бути відчутно, що їхнє СССР, в розумінні "СССР - моя Родина", світлими почуттями до якої наповнене їхнє серце, що їхнє СССР суттєво відрізняється від СССР брехливих холуїв банди московських убивць із здавалося б на перший погляд аналогічним "Моя Родина - СССР" від них.
Давайте, раз так, спершу спробуємо побачити відмінність між поняттями Родіни та Отєчєства.
В найавторитетнішому тлумачному словнику російської мови, словнику Даля, слова Родіна та Отєчєство тлумачаться так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Тут видно, що коли порівнювати з Отєчєством, то у Родіни повністю відсутні "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", а все ж решту, тобто місце народження й держава, практично співпадає.
До цього слід додати, зазирнувши в етимологічний словник Фасмера, що слово "Родіна" у значенні "родная земля" вперше в російській мові використав Дєржавін, а це всього лише яких 200 років тому. Інакше кажучи слово "Родіна" у його зараз широко вживаному значенні в російській мові появилося порівняно з Отєчєством досить таки нещодавно, суттєво потіснивши саме якраз його. Зовсім очевидно відриваючи людину від "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", залишивши місце тільки місцю народження й державі.
І даючи таким чином такий собі сурогатний "корінь" спільноті осіб, які не належать ні до якого народу, хоч кожен з них і має як точку на Землі, де був приведений на цей світ, так і державу, тобто сукупність закладів, інституцій, організацій та установ, в масі своїй хоч і наповнених нормальними людьми, але які усі цілком і повністю підконтрольними - в основному злочинним московським силовим структурам, саме якраз тим злочинним структурам, в яких приймалися тоді (й не перестають прийматися зараз) усі скільки-небудь важливі рішення. Ось ці головні, керівні державні структури і є _суть_ того, що знаходилося за назвою СССР.
Інакше кажучи, зовсім не важко бачити, що не тільки взагалі Родіна відрізняється від взагалі Отєчєства, але й і особисто Родіна нормальної людини - від фальшивої Родіни холуїв банди московських убивць.
Ну і після цього хіба не зрозуміло, в чому суть того, що Поспелов називає: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наші хлоп'ята, помираючи в різних місцях, думали, що роблять це для рідного народу, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - тільки це одне, як на мою скромну думку, заслуговує бути тою річчю, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" за словами Поспелова. А насправді замість того, за що не шкода й життя покласти, підкладалася суть СССР - тобто злочинні структури, які контролювали (і контролюють й далі) усі народи на його території, їх інтереси.
І хіба не зрозуміло, що спроба підло дурити нормальних людей, з метою використання їх та їхніх дітей як гарматного м'яса, з абсолютно злочинними московськими цілями, що ця спроба підло дурити нормальних людей продовжується і сьогодні?
Для цих злочинних структур, які несуть повну відповідальність за всі учинені ними злочини, у тому числі й за трикратне убивство голодоморами щоразу мільйонів одних тільки українських дітей, і які зараз, ось тепер, прикладають гігантські зусилля для замітання величезних слідів своїх злочинів апокаліптичного масштабу, плануючи при цьому нові аналогічні злочини - для них інтереси усіх тих підконтрольних народів завжди були якщо не протилежними, як скажімо життєві інтереси українського народу, то просто байдужими.
Так що це біда Поспелова, а не вина, що насправді СССР, коли глянути по суті, _абсолютно_ не є тим, про що його світлі спогади. Невже можливо думати, що наприклад у когось з інших людей з тих часів спогадів, у тому числі й світлих, суттєво менше аніж у Поспелова?
Але давайте, люди добрі, не будемо плутати святе зі злочинним.
Було: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
___
Російський переклад:
Наши чувства к СССР
Поскольку нас интересует понятие с названием СССР (а также Родина), то почему бы не взглянуть на эти понятия не только с точки зрения одних только чувств, в частности связанных с милыми воспоминаниями про собственные юные годы, но и ввиду того, что данные предметы вполне нормально подлежат довольно точному пониманию, с точки зрения также и определения их словам?
Проблема не в том, что кто-то думает, что здесь имеет место попытка попробовать облить грязью чьи-то светлые воспоминания. Ведь когда разобраться по существу, расставить вещи по надлежащих им местах, назвать их своими правдивыми именами и найти причины того явления, которое некоторые называют: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c) Поспелов, см.. Цитату в конце публикации), то есть отделить зерна от плевел, то совершенно очевидно, что все те светлые чувства, которые _действительно_, реально у многих были, не просто останутся на месте, а очищенные от подло привнесенного в них извне обмана, станут на подобающее им лучшее место.
Ведь вообще каждому из нормальных людей, у кого есть светлые воспоминания, связанные с временами СССР, не может не быть ощутимо, что их СССР, в смысле "СССР - моя Родина", светлыми чувствами к которой наполнено сердце, что их СССР существенно отличается от СССР лживых холуев банды московских убийц с их казалось бы на первый взгляд аналогичным "Моя Родина - СССР".
Давайте, раз так, сначала попробуем увидеть различие между понятиями Родины и Отечества.
В наиавторитетнейшем толковом словаре русского языка, словаре Даля, слова Родина и Отечество толкуются так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Здесь видно, что если сравнивать с Отечеством, то у Родины полностью отсутствуют "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", а все же остальные, т.е. место рождения и государство, практически совпадает.
К этому следует добавить, заглянув в этимологический словарь Фасмера, что слово "Родина" в значении "родная земля" впервые в русском языке использовал Державин, а это всего лишь каких-то 200 лет назад. Иначе говоря слово "Родина" в его сейчас широко применяемом значении в русском языке появилось сравнительно с Отечеством довольно таки недавно, существенно потеснив именно как раз его. Совершенно очевидно отрывая человека от "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", оставив место только месту рождения и государству.
И давая таким образом некий суррогатный "корень" сообществу лиц, не принадлежащих ни к какому народу, хотя каждый из них и имеет как точку на Земле, где был приведен на этот свет, так и государство, то есть совокупность институтов, организаций и учреждений, в массе своей хоть и наполненных нормальными людьми, но которые все целиком и полностью подконтрольны, в основном преступным московским силовым структурам - именно как раз тем преступным структурам, в которых принимались тогда (и не перестают приниматься сейчас) все сколь-нибудь важные решения. Вот эти главные, руководящие государственные структуры и являются _сутью_ того, что существовало под названием СССР.
Иначе говоря, совсем не трудно видеть, что не только вообще Родина отличается от вообще Отечества, но и лично Родина нормального человека существенно отличается от фальшивой Родины холуев банды московских убийц.
Ну и после этого разве не понятно, в чем суть того, что Поспелов называет: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наши ребята, умирая в разных местах, думали, что делают это для родного народа, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - только это одно, как по моему скромному мнению, заслуживает быть той вещью, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" по словам Поспелова. В действительности вместо того, за что не жалко и жизнь отдать, подкладывалась суть СССР - то есть преступные структуры, которые контролировали (и далее контролируют) все народы на его территории и их интересы.
И разве не ясно, что попытка подло обманывать нормальных людей, с целью использования их и их детей как пушечного мяса, с абсолютно преступными московскими целями, что эта попытка подло обманывать нормальных людей продолжается и сегодня?
Для этих преступных структур, которые несут полную ответственность за все совершенные ими преступления, в том числе и за трехкратное убийство голодоморами всякий раз миллионов одних только украинских детей, и которые сейчас, вот теперь, прикладывают гигантские усилия для заметания огромных следов своих преступлений апокалиптического масштаба, планируя при этом новые аналогичные преступления - для них интересы всех тех подконтрольных народов всегда были если не противоположными, как скажем жизненные интересы украинского народа, то просто равнодушными.
Так что это беда Поспелова, а не вина, что на самом деле СССР, когда взглянуть по сути, _абсолютно_ не является тем, о чем его светлые воспоминания. Неужели возможно думать, что у кого-то из других людей воспоминаний с тех времен, в том числе и светлых, существенно меньше чем у Поспелова?
Но давайте, люди добрые, не будем путать святое с преступным.
Было: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
2011-07-13
Український та російський народи не мають спільного походження (з рос. перекладом)
(Російський переклад нижче)
Український та російський народи не мають спільного походження
Хоч воно і очевидно, що український та російський народи не мають спільного походження, а отже і спільної історії, і тому як Володимир Великий, так і Данило Галицький, це дійові особи історії українського народу, а російський народ має свою власну історію, замість якої йому нав'язали історію українського народу - однак підстави вести мову ще як загалом, так в деталях про цю грунтовну, підставову диверсію московської безрідної банди проти російського народу, призначенням якої є деморалізація російського народу, є на жаль і надалі.
Давайте переглянемо один класичний приклад, а яким же таким чином офіційні російські історики намагаються принизити російський народ, всучити українську історію насправді не менш полінаціональному, аніж американський, російському народу - так, щоб росіяни наплювали на могили своїх справжніх предків і викинули на сміття пам'ять про діяння народів, які дали їм їхнє життя.
Це справді представляє інтерес, оскільки саме якраз деморалізовані, дезорієнтовані в моральному людському просторі люди найбільше годяться на роль гарматного м'яса в величезних злочинних оборудках московської банди убивць (не плутити з москвичами). Спеціально заради цього я гортав твори офіційного російського історика С. М. Соловйова.
Видовисько нетривіальне, слід сказати, бачити, як після грунтовного опису тривалого періоду української історії історик пописує, що український народ лишився на свому місці, а його історія помандрувала собі в Москву :-)
.-----:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Звісно що як тут, так і в інших подібних московських джерелах, можна стосовно цього переключення української історії на російський народ знайти значно усього більше, але що наведена тут мандрівка історії геть від народу, який її створив, тупо притягнута за вуха, легко бачити навіть і з наведеного тут. Якщо звичайно при читанні історичних опусів Соловйова (чи інших російських брех-істориків) не зовсім перекривати кисень здоровому глузду.
А ось що даний офіційний історик Російської Імперії С. М. Соловйов пише про _справжніх_ предків російського народу:
.-----:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно зрозуміло, чи не так, що тут в Соловйова "русский человек" означає не що інше, як людина з Руси-України, тобто з українського народу - тоді як предки російського народу, з точки зору С. М. Соловйова - це "мир варваров", який незважаючи на свою досить таки густу населеність, являє собою, з точки зору Соловйова, не людські спільноти, а "северо-восточные пустыни".
Для чого офіційний історик Російської імперії Соловйов принижує предків російського народу, досить таки легко зрозуміти - адже даний прийом, поруч з іншими хамськими московськими засобами і досі є одним з основних в арсеналі організації подальшого процесу абрусєнія інародцев, з яких, і тільки з яких сьогодні складається російський народ.
Олександр Франчук
_______
Російський переклад:
Украинский и российский народы не имеют общего происхождения
Хотя оно и очевидно, что украинский и российский народы не имеют общего происхождения, а следовательно и общей истории, и потому и Володимир Великий, и Данило Галицкий, это действующие лица истории украинского народа, а русский народ имеет свою собственную историю, вместо которой ему навязали историю украинского народа - однако основания говорить еще как вообще, так и в деталях об этой основательной, базовой диверсии московской безродной банды против русского народа, назначением которой является деморализация русского народа, есть к сожалению и в дальнейшем.
Давайте посмотрим на один классический пример, а каким же таким образом официальные российские историки пытаются унизить русский народ, всучить украинскую историю в действительности не менее полинациональному, чем американский, русскому народу - так, чтобы россияне наплевали на могилы своих настоящих предков и выбросили в мусор память о деяниях народов, которые дали им их жизнь.
Это действительно представляет интерес, поскольку именно как раз деморализованые, дезориентированые в нравственном человеческом пространстве люди более всего годятся на роль пушечного мяса в огромных преступных деяниях московской банды убийц (не путать с москвичами). Специально ради этого я листал произведения официального русского историка С. М. Соловьева.
Зрелище нетривиальное, следуєт сказать, видеть, как после основательного описания длительного периода украинской истории историк пописывает, что украинский народ остался на своем месте, а его история постранствовала себе в Москву :-)
.-------:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:------. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Конечно что как здесь, так и в других подобных московских источниках, можно относительно этого переключения украинской истории на российский народ найти значительно больше всего, но что приведенное здесь "путешествие" истории прочь от народа, который ее создал, тупо притянуто за уши, легко видеть даже и из приведенного здесь. Если конечно при чтении исторических опусов Соловьева (или других российских Брех-историков) не совсем перекрывать кислород здравому смыслу.
А вот что данный официальный историк Российской Империи С. М. Соловьев пишет о _настоящих_ предках русского народа:
.------:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно понятно, не правда ли, что тут у Соловьева "русский человек" означает не что иное, как человек с Руси-Украины, то есть с украинского народа - тогда как предки русского народа, с точки зрения С. М. Соловьева - это "мир варваров ", который несмотря на свою довольно густую населенность, представляет собой, с точки зрения Соловьева, не человеческие сообщества, а "северо-восточные пустыни".
Для чего официальный историк Российской империи Соловьев унижает предков российского народа, довольно легко понять - ведь данный прием, наряду с другими хамскими московскими средствами сих пор является одним из основных в арсенале организации дальнейшего процесса обрусения инородцев, из которых, и только из которых сегодня состоит российский народ.
Олександр Франчук
Український та російський народи не мають спільного походження
Хоч воно і очевидно, що український та російський народи не мають спільного походження, а отже і спільної історії, і тому як Володимир Великий, так і Данило Галицький, це дійові особи історії українського народу, а російський народ має свою власну історію, замість якої йому нав'язали історію українського народу - однак підстави вести мову ще як загалом, так в деталях про цю грунтовну, підставову диверсію московської безрідної банди проти російського народу, призначенням якої є деморалізація російського народу, є на жаль і надалі.Давайте переглянемо один класичний приклад, а яким же таким чином офіційні російські історики намагаються принизити російський народ, всучити українську історію насправді не менш полінаціональному, аніж американський, російському народу - так, щоб росіяни наплювали на могили своїх справжніх предків і викинули на сміття пам'ять про діяння народів, які дали їм їхнє життя.
Це справді представляє інтерес, оскільки саме якраз деморалізовані, дезорієнтовані в моральному людському просторі люди найбільше годяться на роль гарматного м'яса в величезних злочинних оборудках московської банди убивць (не плутити з москвичами). Спеціально заради цього я гортав твори офіційного російського історика С. М. Соловйова.
Видовисько нетривіальне, слід сказати, бачити, як після грунтовного опису тривалого періоду української історії історик пописує, що український народ лишився на свому місці, а його історія помандрувала собі в Москву :-)
.-----:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Звісно що як тут, так і в інших подібних московських джерелах, можна стосовно цього переключення української історії на російський народ знайти значно усього більше, але що наведена тут мандрівка історії геть від народу, який її створив, тупо притягнута за вуха, легко бачити навіть і з наведеного тут. Якщо звичайно при читанні історичних опусів Соловйова (чи інших російських брех-істориків) не зовсім перекривати кисень здоровому глузду.
А ось що даний офіційний історик Російської Імперії С. М. Соловйов пише про _справжніх_ предків російського народу:
.-----:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно зрозуміло, чи не так, що тут в Соловйова "русский человек" означає не що інше, як людина з Руси-України, тобто з українського народу - тоді як предки російського народу, з точки зору С. М. Соловйова - це "мир варваров", який незважаючи на свою досить таки густу населеність, являє собою, з точки зору Соловйова, не людські спільноти, а "северо-восточные пустыни".
Для чого офіційний історик Російської імперії Соловйов принижує предків російського народу, досить таки легко зрозуміти - адже даний прийом, поруч з іншими хамськими московськими засобами і досі є одним з основних в арсеналі організації подальшого процесу абрусєнія інародцев, з яких, і тільки з яких сьогодні складається російський народ.
Олександр Франчук
_______
Російський переклад:
Украинский и российский народы не имеют общего происхождения
Хотя оно и очевидно, что украинский и российский народы не имеют общего происхождения, а следовательно и общей истории, и потому и Володимир Великий, и Данило Галицкий, это действующие лица истории украинского народа, а русский народ имеет свою собственную историю, вместо которой ему навязали историю украинского народа - однако основания говорить еще как вообще, так и в деталях об этой основательной, базовой диверсии московской безродной банды против русского народа, назначением которой является деморализация русского народа, есть к сожалению и в дальнейшем.
Давайте посмотрим на один классический пример, а каким же таким образом официальные российские историки пытаются унизить русский народ, всучить украинскую историю в действительности не менее полинациональному, чем американский, русскому народу - так, чтобы россияне наплевали на могилы своих настоящих предков и выбросили в мусор память о деяниях народов, которые дали им их жизнь.
Это действительно представляет интерес, поскольку именно как раз деморализованые, дезориентированые в нравственном человеческом пространстве люди более всего годятся на роль пушечного мяса в огромных преступных деяниях московской банды убийц (не путать с москвичами). Специально ради этого я листал произведения официального русского историка С. М. Соловьева.
Зрелище нетривиальное, следуєт сказать, видеть, как после основательного описания длительного периода украинской истории историк пописывает, что украинский народ остался на своем месте, а его история постранствовала себе в Москву :-)
.-------:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:------. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Конечно что как здесь, так и в других подобных московских источниках, можно относительно этого переключения украинской истории на российский народ найти значительно больше всего, но что приведенное здесь "путешествие" истории прочь от народа, который ее создал, тупо притянуто за уши, легко видеть даже и из приведенного здесь. Если конечно при чтении исторических опусов Соловьева (или других российских Брех-историков) не совсем перекрывать кислород здравому смыслу.
А вот что данный официальный историк Российской Империи С. М. Соловьев пишет о _настоящих_ предках русского народа:
.------:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно понятно, не правда ли, что тут у Соловьева "русский человек" означает не что иное, как человек с Руси-Украины, то есть с украинского народа - тогда как предки русского народа, с точки зрения С. М. Соловьева - это "мир варваров ", который несмотря на свою довольно густую населенность, представляет собой, с точки зрения Соловьева, не человеческие сообщества, а "северо-восточные пустыни".
Для чего официальный историк Российской империи Соловьев унижает предков российского народа, довольно легко понять - ведь данный прием, наряду с другими хамскими московскими средствами сих пор является одним из основных в арсенале организации дальнейшего процесса обрусения инородцев, из которых, и только из которых сегодня состоит российский народ.
Олександр Франчук
2011-07-12
виступи провокатора Тягнибока
2makoviy: Те, що виступи провокатора Тягнибока так зручно лягають в брехливу антиукраїнську систему аргументації московського злочинного оргутворення, як зерно в наперед добре зорану і відкультивовану ріллю, я вперше помітив після його широко розрекламованого виступу на Яворині в розпал президентської кампанії 2004 року. Після того - скільки мені доводилось бачити по ТБ цю людину, я щоразу ще і ще додатково пересвідчувався у тому, що такого типу псевдонаціоналісти (тоді був іще такий Козак і багато інших) існують в українському політикумі суто для того, щоби якомога більше напаскудити реальній роботі для українського народу. Не варто даремно намагатись тішити себе думкою, що московські сексоти, повністю зайняті плідністю своєї роботи на своїх московських хазяїв, а фактів для цього хоч гать гати, дуже повинні щось там усвідомити, коли прийдуть до влади. Потрібно речі просто назвати своїми іменами, московських сексотів московськими сексотами, а не облудно називати московських сексотів українськими націоналістами.
Що стосовно українських взаємин з Польщею і поляками після другої світової, то для розуміння відмінності Тягнибока від справжніх націоналістів достатньо трішки почитати післявоєнні статті Степана Бандери, дотичні до цієї тематики (Степан Бандера ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (збірник вибраних праць) http://olexandr.110mb.com/zip/SBanderaPerspektyvy.pdf)
Олександр Франчук
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html?view=32992#t32992
makoviy 2011-07-11 13:59 (UTC)
З тим, що нашими громадянами успішно маніпулюють - погоджуюсь. Щодо відмінностей: деякі є, звичайно, інколи пропонують інший, загалом прийнятний для мене варіант, тому я і не назвав це серйозними розбіжностями. Наприклад, розумію складну історію взаємостосунків з Польщею, коли націоналісти загострюють на цьому увагу, але, прийшовши до влади, повинні ж вони усвідомлювати(?) необхідність тісної співпраці з цією та іншими країнами ЄС, якщо ми хочемо вийти з-під рос. впливу. Мені подобалась модель відносин з Польщею, якої дотримувався Ющенко. Ідею євроатлантичної інтеграції свободівці не відкидають повністю (інформація з промов, мені це було важливо почути), але паралельно розглядають свою ідею Балто-Чорноморського союзу. Ідея цікава, але мені реалістичнішим видається наше майбутнє приєднання до ПДЧ. Провокації - Ви вважаєте, що у Львові неадекватно відповіли рос. шовіністам і краще було не втягуватись в конфлікт? Така думка має право на існування, але дуже розумію тих, яким захотілось відповісти.
Що стосовно українських взаємин з Польщею і поляками після другої світової, то для розуміння відмінності Тягнибока від справжніх націоналістів достатньо трішки почитати післявоєнні статті Степана Бандери, дотичні до цієї тематики (Степан Бандера ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (збірник вибраних праць) http://olexandr.110mb.com/zip/SBanderaPerspektyvy.pdf)
Олександр Франчук
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html?view=32992#t32992
makoviy 2011-07-11 13:59 (UTC)
З тим, що нашими громадянами успішно маніпулюють - погоджуюсь. Щодо відмінностей: деякі є, звичайно, інколи пропонують інший, загалом прийнятний для мене варіант, тому я і не назвав це серйозними розбіжностями. Наприклад, розумію складну історію взаємостосунків з Польщею, коли націоналісти загострюють на цьому увагу, але, прийшовши до влади, повинні ж вони усвідомлювати(?) необхідність тісної співпраці з цією та іншими країнами ЄС, якщо ми хочемо вийти з-під рос. впливу. Мені подобалась модель відносин з Польщею, якої дотримувався Ющенко. Ідею євроатлантичної інтеграції свободівці не відкидають повністю (інформація з промов, мені це було важливо почути), але паралельно розглядають свою ідею Балто-Чорноморського союзу. Ідея цікава, але мені реалістичнішим видається наше майбутнє приєднання до ПДЧ. Провокації - Ви вважаєте, що у Львові неадекватно відповіли рос. шовіністам і краще було не втягуватись в конфлікт? Така думка має право на існування, але дуже розумію тих, яким захотілось відповісти.
2011-07-11
Ярослав Грицак – хто він
Було: http://kostyantyn1979.livejournal.com/44385.html?mode=reply
kostyantyn1979 10 липня 2011 @ 16:56
Ярослав Грицак – хто він: лакей, зрадник, слабкий історик чи злісний (замовний) байкар?
[...] Тобто, вибачтесь, українці, за Голокост, тоді можете йти в Європи, а без цього вам у Європу зась! Неоцинік Я.Грицак не наводить у статті жодного факту, жодного прізвища про участь українців у винищенні євреїв. Може він мав на увазі Дем’янюка, якого в свій час виправдав ізраїльський суд, а тепер його знову судять в Німеччині? «Математично» Грицак допускає, що до Голокосту причетні ніби-то 0,1% українців.
І жодного слова про причетність юдеїв до Голодомору-Геноциду , внаслідок якого загинуло близько 10 млн. українців.
Думаю Вас зацікавить стаття "Причина Холокосту" http://h.ua/story/62593/, прямо, пряміше нікуди причетна до названих тут питань.
kostyantyn1979 10 липня 2011 @ 16:56
Ярослав Грицак – хто він: лакей, зрадник, слабкий історик чи злісний (замовний) байкар?
[...] Тобто, вибачтесь, українці, за Голокост, тоді можете йти в Європи, а без цього вам у Європу зась! Неоцинік Я.Грицак не наводить у статті жодного факту, жодного прізвища про участь українців у винищенні євреїв. Може він мав на увазі Дем’янюка, якого в свій час виправдав ізраїльський суд, а тепер його знову судять в Німеччині? «Математично» Грицак допускає, що до Голокосту причетні ніби-то 0,1% українців.
І жодного слова про причетність юдеїв до Голодомору-Геноциду , внаслідок якого загинуло близько 10 млн. українців.
Думаю Вас зацікавить стаття "Причина Холокосту" http://h.ua/story/62593/, прямо, пряміше нікуди причетна до названих тут питань.
Глянути правді прямо в вічі
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html#cutid1
kostyantyn1979 2011-07-10 02:37 pm (UTC)
Я не вважаю Тягнибока та навіть Корчинського сексотами й агентурою. А за СРСР ностальгують прихильники ЮВТ часом навіть більше.
Якщо Ви певні своєї думки щодо того, що "Я не вважаю Тягнибока [...] сексотами" і готові глянути правді прямо в вічі й спробувати відверто відповісти на ряд питань, прямо стосовних до реалій фактів діяльності Тягнибока - щоб нам обом стало очевидним, що Тягнибок насправді не московський сексот, то ці питання є. На які до речі тягнибокці раніше так і не спромоглися відповісти.
Олександр Франчук
kostyantyn1979 2011-07-10 02:37 pm (UTC)
Я не вважаю Тягнибока та навіть Корчинського сексотами й агентурою. А за СРСР ностальгують прихильники ЮВТ часом навіть більше.
Якщо Ви певні своєї думки щодо того, що "Я не вважаю Тягнибока [...] сексотами" і готові глянути правді прямо в вічі й спробувати відверто відповісти на ряд питань, прямо стосовних до реалій фактів діяльності Тягнибока - щоб нам обом стало очевидним, що Тягнибок насправді не московський сексот, то ці питання є. На які до речі тягнибокці раніше так і не спромоглися відповісти.
Олександр Франчук
Підписатися на:
Дописи (Atom)