Реакція на правду в українофобних форумах з боку керівників та власників цих ресурсів - які чи просто підпорядковані, чи повноцінно представляють собою тут, на українській землі інтереси банди московських убивць, як показує досвід участі в таких форумах, завжди практично одна і та ж сама.
Як правило, це (після невеличких спроб провокацій, хамства, обзивань і такого іншого) - стосовно автора, який вийшов за межі дозволеного в інфоканалізації банди московських убивць - спершу вилучення усіх розміщених даним автором коментарів та матеріалів на даному ресурсі, після чого бан - заборона даному автору участвувати в даному форумі.
Причина вилучення даного автора, слова якого власники та розпорядники даного інет-ресурсу не в змозі заперечити, через для них цілком очевидну правдивість тих слів - які абсолютно несумісні з призначенням даного московського "інформаційного" ресурсу, тобто ресурсу брехні на користь своїх московських хазяїв, досить таки проста і зрозуміла.
Адже присутність навіть і буквально кількох повідомлень від такого автора фактично змінює саму природу даного московсько-інфоканалізаційного ресурсу на а чи не протилежну. Замість бути рупором брехні від банди московських убивць, яким був задуманий даний інет-ресурс, він фактично став би рупором заперечення суцільних потоків московського інфолайна, яким даний ресурс мав би заливати українську землю.
Форма такого вилучення коментарів і всього такого іншого коливається від "вмотивованого" оголошенням якогось неіснуючого нібито порушення правил, законів, чи ще чогось - до підленького вилучення втихаря окремих постів, гілок і так далі - що ми щойно мали нагоду бачити тут, в даному форумі Клубу.
Не доводиться сумніватися, що без відома керівників даного ресурсу http://www.bookclub.ua, модератори чи інші дрібні клерки Клубу не мають можливості чинити вже аж такі речі, адже Клуб ніби як претендує на те, щоб як мінімум мати респектабельний вигляд - що досить таки очевидно цілком несумісно з підленькими ворожими діями в Клубі стосовно повноправних учасників Клубу - не кажучивже про подібні дії стосовно членів Клубу із стажем кілька років членства в ньому.
Тому на жаль для керівників Клубу, очевидність даної ситуації, яка прямо стосується інтересів усіх причетних до Клубу людей, не мине просто так. Звичайно що вже є досить таки непогана ясність, які саме різновиди правдивої інформації є нестерпними для Клубу - тобто для його керівників. Як і досвід спілкування в Клубі і з Клубом. І звичайно що це правильно буде перш, ніж виносити неприглядні аспекти роботи Клубу назовні, спробувати допомогти Клубу переорієнтуватись на чесність, порядність, правдивість та справедливість. А також оскільки надія на таку різку, категоричну й суттєву зміну цього всього на жаль досить таки маленька, підготувати правдиві матеріали про діяльність Клубу для подальших кроків у разі, коли стане очевидно, що Клуб наполягає надалі відкрито бути філією банди московських убивць на українській землі. Замість декларування, що нібито Книжковий Клуб Клуб "є підрозділом світового медіа-концерну Direct Group Bertelsmann (Німеччина)"
Для кращої орієнтації про висновки з досвіду спілкування з керівництвом українофобних ресурсів, щодо яких в усіх зараз є цілковита певність, що вони є просто відгалуженнями інфоканалізаційної системи московської банди убивць українського народу, по якій брехливе московське інфолайно помпується на українську землю, а не чимось іншим, можна ознайомитись з двома матеріалами про це ("Кичигин-облом 2000" і "Місто-герой Севастополь представляють в інтернеті брехливі боягузи"), опублікованими раніше на таких досить таки читаних українських інтернет-ресурсах, як "Українська Правда", ХайВей, РтКорр та інших. І з якими ознайомились тисячі зацікавлених людей.
__________________
Кичигин-облом 2000
[Усі наведені в статті лінки - станом на листопад 2008]
або один категорично неприйнятний, нестерпний для українофобської клоаки факт
Ось на цьому листі видання 2000 обломувалось _тричі_, шляхом негайного відломування гілки з ним від форуму. Назвемо його, цей облом (за іменем керівника проекту 2000) "Кичигин-облом":
==========:
ole: [...] щоб без перешкод ползать на брюхє перед своїми хазяями - бандою московських убивць. Ви ж російською говорите зовсім не тому, що причисляєте себе до російського народу, чи не так?
След: А в чём принципиальное отличие банды московских убийц от банды убийц галичанских?
ole: Ви маєте на увазі, що коли банда убивць напала на людей, щоб убивати їхніх дітей, а ті люди замість просто дивитися, як їх та їхніх дітей убивають, починають чинити опір, в результаті якого серед членів банди, яка напала, з’являються трупи і відчуття дискомфорту, то тих людей, які захищають рідну землю та рідний народ від даної банди убивць, також слід називати убивцями?
След: Вот, здесь поподробнее пожалуйста, а то истории эти сокрытые факты нападения стариков, женщин и детей на вояків УПА неизвестны. Итак, лето 43-го года.... Я вас внимательно слушаю...
ole: Чого ж це тільки 1943? До речі є повно свідчень і документів, що московські гебешні загони під видом нібито тих чи інших українських загонів масово діяли на українській землі навіть і в 1941, що вже казати про 1943.
Однак найпоказовішим фактом - так добре відомим, що про нього можна прочитати в шкільних підручниках - є факт московського голодоморного убивства 1946-47, учиненим московськими убивцями одразу ж після того, як вони повернули собі тимчасово втрачений контроль над українською землею. Щоразу після повернення раніше втраченого контролю над українським народом, зауважимо при цьому, чи після суттєвого його посилення (колективізаційне підпорядкування продовольчих ресурсів українського народу перед 1932) московські убивці негайно учиняли гігантське убивство щоразу мільйонів одних тільки українських дітей. Протягом менше як рік в другій половині 1946 і першої половини 1947 вашими московськими хазяями було убито на українській землі принаймні півтора мільйона українців, головним чином українських дітей.
Показовість цього московського голодоморного убивства українського народу визначається не тільки тим, що воно за часом ближче до нас, ніж друга світова, але й тим, що ви в 1946-47 убивали українських дітей виключно на тих землях України, де не було УПА. Може Ви скажете, що в районах дії УПА ви не хотіли убивати українських дітей? Можна було не питати, чи не так. Хотіли ви убивати, і то дуже хотіли - але вам цього зробити ціною власного життя не дали герої УПА.
І не доводиться також сумніватися, що й в решту районів України, де УПА не було, ви б убили в 1946-47 суттєво більше українських людей і що процес цього голодоморного убивства не був би передчасно зупинений, якби не загроза поширення опору українського народу московським убивцям на всю територію України і якби не рятівні продовольчі потоки з тих районів України, де була УПА - на решту її території, які ви так і не змогли перекрити, як це вам вдалося зробити в 1932-34.
Не доводиться сумніватися, що Ви прекрасно в курсі цього всього - але ми тут не самотні, і тому сенс ще раз сказати про це є.
Так от, спробуйте порівняйте цифру убитих вами протягом якихсь кількох місяців 1,5 млн. - убитих вами головним чином українських дітей, ви їх убивали там, де не було УПА з повним комфортом і цілковитою безпекою - з тими 160 чи 180 тисячами людей, а це кількість загиблих з усіх сторін в причетних до діяльності УПА діях протягом більше як 10 років, у тому числі значна кількість московських посіпак різного роду. Я вже не кажу про порівняння рівня безпеки, тобто інтенсивності (кількість за одиницю часу) смертей там, де діяли бандерівці і там, де їх не було.
:==========
Можна зрозуміти московських холуїв з видання "2000", так само брехливих, як і наприклад Юлія Тимошенко покидьків невідомих народів - адже брехня, це єдиний ефективний московський засіб підготовки убивств українського народу - які при появі згадки про факти справді гігантських підлих убивств, учинених їхніми московськими хазяями, у порівнянні з жертвами усіх воєнних дій з участю УПА, у тому числі в той самий проміжок часу, коли московські убивці абсолютно безкарно та з повним комфортом убивали мільйони українських дітей всюди на українській землі, де була відсутня УПА - можна зрозуміти, чому вони щоразу без жодних пояснень в паніці вилучали з форуму даного листа. А коли вилучали втретє, то (на короткий час) в форумі було повідомлення:
===: a_koksha Администратор Вт Ноя 04, 2008 15:26
За нарушение правил форума "2000" (пп. 2, 3, 5) ole - вечный бан! Внимание! Хандусенко, прошу выйти на связь. С ув. Админ
:===
зайво мабуть і казати, що пункти правил форуму 2000:
2. Прямые и косвенные оскорбления кого-либо, в том числе по национальной, этнической, расовой или религиозной принадлежности, а также шовинистические высказывания.
3. Нецензурные высказывания, высказывания порнографического характера.
5. Высказывания, целью которых есть намеренное провоцирование резкой реакции других участников ресурса.
- не мають ніякого відношення до даного листа, причому що цікаво :) дана реакція (із сподіванням що Хандусенко допоможе щось відповісти) тривала якихсь надцять хвилин, після чого даний лист з текстом Кичигин-облому, разом з усією гілкою і процитованим баном з форуму щез. Очевидно Хандусенко повідомив, що расхльобивайтє мол сАмі, а він пас? ну то звісно можна здогадуватись, але фактом лишається потрійний Кичигин-облом на даному повідомленні.
Легко розуміти московських холуїв, які в злобі та брехні і ненависті до українського народу, української мови і всього українського - оскільки їм очевидно, що вони при всьому бажанні не спроможуться знайти жодного скільки-небудь придатного аргумента проти жодного наведеного слова, чому вони - згідно з тим, як це заведено серед покидьків - починають вимагати усунути з форуму небажану особу, яка нагадує про факти дійсності, вимагати само собою з хамськими зворотами: "Модератор!!! Аллё!!! Мы долго этого свидомого мерина тут видеть будем с его галюцинациями?"
Брехливі покидьки без свідомості при виді правди автоматично хамлять - ну що може бути іще нормальніше?
Що ж до набору засобів, використовуваних московськими холуями для того, щоб їхня московська брехня була зверху, а людська правда під сподом, то в залежності від обставин холуї московських убивць застосовують їз повний спектр.
Ідеальний засіб - це як для московських убивць само собою убити. Тільки от на жаль для московських холуїв, убивати людей, які не мовчать про неприйнятну для московських убивць правду, вони можуть без ризику для власної шкури, чи з огляду на інші обставини - які зрештою також зводяться до серйозних неприємностей для власної шкури московських холуїв, чи для навіть і шкурних інтересів самих їхніх московських хазяїв - убивати вони можуть далеко не завжди.
Убивати без забезпечення необхідного прикриття московські убивці на жаль для них не можуть, а що стосовно цього архіважливого питання значення прикриття убивств для московських убивць, то в природі існує досить таки ясно доведене до очевидності його дослідження: "Убивства українських політичних і культурних діячів" http://h.ua/story/53946/ (http://narodna.pravda.com.ua/politics/46b84f3c178cc/).
Отже зупинимось на хвильку в загальних рисах про а що треба робити московським холуям, якщо убити - з наведених вище, чи з тих чи інших причин - ну не виходить? На це питання для московських холуїв є цілі ряди чітких правил та рекомендацій.
Що стосовно форумів, подібних до даного 2000, чи наприклад аналогічної клоаки українофобія форуму севастополь.інфо - в яких усіма ресурсами управляють відверті московські посіпаки, брехливі абсолютно нерусскі покидьки невідомих народів - то в них без особливих проблем можна усяку неприйнятну для московських убивць правду взяти підленько й тихо всюди повиколупувати з форуму , тай і по всьому. А автора - навіть якщо він і не порушив жодного мислимого правила участі у форумі - забанити без попередження.
Хоч й тут звісно існують свої обмеження - особливо якщо видання, якому належить форум, намагається наприклад претендувати на якийсь вигляд типу об’єктивного. При тому, що даний форум ну зовсім не один в інеті. Для таких випадків існує пасивний захист підлих московських брехунів, скільки вже я його наводив, одразу й не злічити:
---: Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: "Тьфу на вас" - и всё. :--- http://president.kremlin.ru/appears/2006/01/31/1310_type63380type63381type82634_100848.shtml
Олександр Франчук
__________________________________________________________________
Місто-герой Севастополь представляють в інтернеті брехливі боягузи
[Усі наведені в статті лінки - станом на серпень 2007]
- і не просто брехливі боягузи, а люди без честі і совісті, які при тому повністю і остаточно впевнені у своїй інтелектуальній неспроможності.
Для такого типу радикальних висновків безперечно потрібні серйозні підстави. Ось вони.
При спробі зареєструватись на порталі для участі у присутніх на ньому форумах, перед нами виникають умови реєстрації "Sevastopol.info - Условия регистрации" http://forum.sevastopol.info/profile.php?mode=register,
серед яких центральне місце займає така умова реєстрації: "Языком общения на данном Форуме является государственный - русский язык".
Відклавши на потім питання про те, чому ця умова має вигляд центральної, розглянемо по суті дану ключову фразу умов реєстрації на форумі севастопольського порталу.
Засновниками даного сайту, який представляє в інтернеті зовсім не їхні особисті шановні персони, а зовсім навпаки, українське місто Севастополь, являються люди, які живуть в Україні:
=====: Сайт "Севастопольский информационный портал" был основан 15 июня 2000 года Андреем Бричевским (Matrix) и Олегом Усенко (Storm).
:===== http://www.sevastopol.info/server/
А власником (за непідтвердженими даними - інформацію про це можна знайти в мережі) - є Олександр Гринько, ЧП ”Гринько А.А.” ( http://www.2017.org.ua/?m=200705 )
Севастопольську адресу цих людей я не наводжу з етичних міркувань.
Тим часом в державі Україна, і це не може не бути відомо цим людям, які мешкають в українському народі на українській землі, єдиною державною мовою є українська мова. Тобто іншими словами кажучи, ці люди, які умовою реєстрації на порталі Sevastopol.info ставлять умову "Языком общения на данном Форуме является государственный - русский язык", прямо брешуть, що нібито для українського міста Севастополь, яке, і тільки яке (й більше нічого і нікого) представляє в інтернеті цей портал, державною мовою є російська мова. З чого вже неможливо не зробити той простий і прямий висновок, що засновники і власники Севастопольського порталу є брехливими людьми, які до того ж ставлять умовою реєстрації на порталі українського міста Севастополь згоду з їхньою прямою й очевидною усім і кожному брехнею.
Хоч зрозуміти шановних Андрея Бричевского, Олега Усенка і Олександра Гринька зовсім не важко - адже коли без прямої брехні, то якось обгрунтувати ту злобу і ненависть до українського народу, й до української мови зокрема, якою битком набитий даний портал, просто неможливо. Отже таким чином девізом даного порталу фактично є ненависть до українського народу і до української мови, під абсолютно необхідним для цього прапором прямої брехні.
Що ж стосовно боягузливості засновників і власників порталу sevastopol.info, а також їхньої безчесності і упевненості у власній інтелектуальній наспроможності, то ці характеристики шановних Андрея Бричевского, Олега Усенка і Олександра Гринька з усією очевидністю виявилися в процесі участі автора даної статті в одному з підфорумів forum.sevastopol.info "Хутор Пятницкого", який декларується цими власниками і засновниками як "Форум БЕЗ Правил. Детям до 16-ти вход сторого воспрещен!!!".
Форум "Хутор Пятницкого" був обраним для участі виключно з тої причини, що раз "Форум БЕЗ Правил", - і раз решту правил, у тому числі правила умов реєстрації: "Вы соглашаетесь не размещать оскорбительных, угрожающих, клеветнических сообщений, порнографических сообщений, призывов к национальной розни и прочих сообщений, могущих нарушить соответствующие законы. Попытки размещения таких сообщений могут привести к вашему немедленному отключению от форумов (при этом ваш провайдер будет поставлен в известность)"
- в даному підфорумі явно не діють, (див. наприклад http://forum.sevastopol.info/viewtopic.php?t=47812 - я щойно перевірив, що ця гілка і далі там присутня), то це ніби як мало б також давати можливість писати в даному форумі українською, тобто рідною мені мовою, якою я думаю.
І дійсно, якийсь час, з 4 червня по 10 червня, я обмінювався думками з присутніми там людьми, аж доки мій нік "ole" не був - нормально, з повідомленням про це забанений:
=====: --- hostmaster@sevastopol.info wrote:
Hello ole,
You have been banned from "Sevastopol.info"на 30 дней. The reason is:
"Неоднократное нарушение правил, неизлечим)"
Koshkinss
--
Thanks,
Sevastopol portal,
http://www.sevastopol.info
:=====
Само собою, дізнатися, а які ж це правила були мною порушені в форумі, який декларувався, і досі декларується що він без правил, не вийшло.
Минуло 30 днів бану, і я з метою довідатись, які правила діють в форумі "Хутор Пятницкого", який декларується власниками і засновниками як "Форум БЕЗ Правил. Детям до 16-ти вход сторого воспрещен!!!", започаткував спеціальну гілку "hostmaster@sevastopol.info: You have been banned". І досить таки скоро - в той же день - дізнався:
=====:
_From: Koshkinss
_To: ole
_Posted: 12 Jul, 2006, 19:46
_Subject: Предупреждение.
Еще один пост на мове и будете забанены.
Модератор.
:=====
Тобто що з усіх правил, які наведені в "Правила Севастопольского городского форума", і в "Sevastopol.info - Условия регистрации", в форумі "Хутор Пятницкого" залишається дійсним одне єдине правило: "Языком общения на данном Форуме является государственный - русский язык". Не торкаючись зайвий раз питання, громадянином якої держави являється шановний модератор Koshkinss, тобто яка саме мова для цього брехливого депутата "Ленинского райсовета Севастополя Константина Заруднева" - разом з шановними Андреем Бричевским, Олегом Усенком і Олександром Гриньком - яка мова насправді є державною, зауважимо, що усі решту правил, зокрема заборона "оскорбительных, угрожающих, клеветнических сообщений, порнографических сообщений, призывов к национальной розни и прочих сообщений, могущих нарушить соответствующие законы" тут, в форумі "Хутор Пятницкого", дійсно не діють.
Іншими словами кажучи, єдиним безумовним правилом для цих людей, наповнених утробною зоологічною ненавистю до українського народу, хліб якого вони їдять, є страх перед його чудовою, наповненою точними виразними засобами українською мовою - і усвідомлення повної безсилості власної ненависної брехливої "думки" в виразних рамках російської мови, поруч з простою україномовною аргументацією.
Тому єдиним аргументом в дискусії для такого типу людей, залишається звичайно забанити. Що я саме так і пояснив у відповідь на попередження від модератора.
Видно тоді певність у своїй інтелектуальній неспроможності цих наповнених злобою і ненавистю до української мови людей іще не була остаточною, і після деякої паузи, з 13 по 15 серпня, вони таки вирішили спробувати свої засоби, не залишаючи поля дискусії. Забуваючи, нагадаємо, вже трохи призабуте - слушну указівку 31-12-2006 від вождя Владимира Путина:
=======::: - но есть «записные советологи», которые не понимают того, что происходит в нашей стране, не понимают меняющегося мира. И с ними бесполезно дискутировать, потому что они просто отрабатывают линию поведения. Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: «Тьфу на вас» - и всё.
:::======= http://president.kremlin.ru/appears/2006/01/31/1310_type63380type63381type82634_100848.shtml
До речі я грунтовно і наскільки памятаю без скіпів коментував більшість реплік цих людей, які виступали під ніками, деякі з яких згодом були просто стерті - а таке зрозуміло зробити ніхто, окрім розпорядника сайту не владен. Їх зараз можна переглянути на моїй сторінці:
http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=4494
(для друку решту листів замість 4494 ставити 4496, або 4497, або 4498, або 4499, 4500, або 4501, або 4502, або 4503, або 4506, або 4508, або 4509, або 4510, або 4511, або 4512, або 4513, або 4517, або 4519)
Але оскільки для брехливих людей просто неможливо тривалий час приймати участь в дискусії, коли розмова постійно йде навколо питань по суті, особливо якщо співрозмовник завжди притримується коректності в формулюванні своїх думок - вони постійно попадають в паршиве становище паскудного кота, якого весь час тичуть його власним носом у його ж власний послід - то дані дискусії скоро (15 серпня) припинились. Нік ole разом із розпочатими ним гілками, і листами в решту гілках, був просто стертий без жодних попереджень.
Лист 4518 (також негайно стертий) був надісланий вже під іншим ніком olexandr, який також був одразу забанений. Із списку користувачів він також зник:
=====: --- hostmaster@sevastopol.info Wed, 15 Aug 2007 18:40:11 +0200 wrote:
Hello olexandr,
You have been banned from "Sevastopol.info"на 30 дней. The reason is:
"Злостное нарушение п.3.2 Правил Форума."
Matrix
--
Thanks, Sevastopol portal,
http://www.sevastopol.info
:===
- зайво мабуть і говорити, що ніякого ображання і дискримінування:
===:
3. Участникам Форума запрещено:
3.2. Оскорблять и дискриминировать участников по любому признаку.
:=== http://tymah.net/Rules/
в моїх листах не було. Це навіть коли не дивитись на брехливе оголошення "Форум БЕЗ Правил".
Таким чином засновники і власники порталу sevastopol.info, яким представляють в інтернеті місто-герой Севастополь, розписалися окрім своєї брехливості і боягузливості, також і в своїй безчесності і безсовісності, а також у своїй остаточній певності у власній інтелектуальній неспроможності.
Що до речі завжди трапляється з такими людьми - не може не траплятись - яким доводиться бути з того боку, де доводиться брехати. Адже рано чи пізно але приходить час, коли хтось покаже на ту їхню брехню - а вони ж на неї усе своє життя поклали...
Олександр Франчук
2011-07-27
Главный секрет ликвидации коррупции
Клініка насправді, шановний Олег Мартынов, це впритул не бачити гігантських фактів прямо перед носом у кожного - разючих фактів існування зараз, сьогодні величезно злочинної банди убивць, поруч з якою гітлерівська банда має дріб'язковий вигляд. Роззуйте очі, шановний Олег Мартынов. Чи може Ви скажете, що ті злочинні оргструктури, які убивали, убивали і убивали протягом десятків, чи сотень років, кудись раптом зникли ні з того ні з сього?
___
Клиника в действительности, уважаемый Олег Мартынов, это в упор не видеть гигантских фактов прямо перед носом у каждого - поразительных фактов существования сейчас, сегодня огромно преступной банды убийц, рядом с которой гитлеровская банда имеет мелочный вид. Разуйте глаза, уважаемый Олег Мартынов. Или может Вы скажете, что те преступные оргструктуры, которые убивали, убивали и убивали в течение десятков, или сотен лет, куда-то вдруг исчезли ни с того ни с сего?
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/351478#comment-6928698
Олег Мартынов 15 июля 2011 в 16:44
Это уже клиника, когда любой факт или событие связывается с "московской бандой убийц".
___
Клиника в действительности, уважаемый Олег Мартынов, это в упор не видеть гигантских фактов прямо перед носом у каждого - поразительных фактов существования сейчас, сегодня огромно преступной банды убийц, рядом с которой гитлеровская банда имеет мелочный вид. Разуйте глаза, уважаемый Олег Мартынов. Или может Вы скажете, что те преступные оргструктуры, которые убивали, убивали и убивали в течение десятков, или сотен лет, куда-то вдруг исчезли ни с того ни с сего?
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/351478#comment-6928698
Олег Мартынов 15 июля 2011 в 16:44
Это уже клиника, когда любой факт или событие связывается с "московской бандой убийц".
Читайте Степана Бандеру!
Дякую, шановний Александр Илов, за дане Ваше зауваження. Наразі мені невідомо де такі переклади можна побачити. Разом з тим думка перекласти і опублікувати переклади Степана Бандери російською була, але була, назвемо це так - в фоновому режимі. Так що ближчим часом постараюсь їх тут почати публікувати.
___
Спасибо, уважаемый Александр Илов, за данное Ваше замечание. Сейчас мне неизвестно где такие переводы можно увидеть. Вместе с тем задумка перевести и опубликовать переводы Степана Бандеры русским была, но была, назовем это так - в фоновом режиме. Так что в ближайшее время постараюсь их здесь начать публиковать.
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/347707#comment-6928830
Александр Илов вчера в 9:26
Олександр Франчук, а вы бы подсказали мне , где в инете найти работы на русском языке...
___
Спасибо, уважаемый Александр Илов, за данное Ваше замечание. Сейчас мне неизвестно где такие переводы можно увидеть. Вместе с тем задумка перевести и опубликовать переводы Степана Бандеры русским была, но была, назовем это так - в фоновом режиме. Так что в ближайшее время постараюсь их здесь начать публиковать.
Олександр Франчук
http://gidepark.ru/user/3103313272/article/347707#comment-6928830
Александр Илов вчера в 9:26
Олександр Франчук, а вы бы подсказали мне , где в инете найти работы на русском языке...
2011-07-26
Наші почуття до СССР (з рос. перекладом)
Наші почуття до СССР (з рос. перекладом)
(Російський переклад нижче)
Наші почуття до СССР
Оскільки нас цікавить поняття з назвою СССР (а також Родіна), то чому б не поглянути на ці поняття не тільки з точки зору одних тільки почуттів, зокрема пов'язаних з милими спогадами про власні юні роки, але і з огляду на те, що дані предмети цілком нормально підлягають досить таки точному розумінню, з точки зору також і визначення їх словами?
Проблема не в тому, що хтось думає, що тут має місце намагання спробувати облити багном чиїсь світлі спогади. Адже коли розібратись по суті, розставити речі по належних їм місцях, назвати їх своїми правдивими іменами і знайти причини того явища, яке дехто називає: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c)Поспелов, див. цитату в кінці публікації), тобто відділити зерна від плевел, то як для мене цілком очевидно, що усі ті світлі почуття, які _справді_, реально у багатьох були, не просто залишаться на місці, а очищені від підло привнесеного в них ззовні обману, стануть на належне їм найкраще місце.
Адже загалом кожному з нормальних людей, в кого є світлі спогади, пов'язані з часами СССР, не може не бути відчутно, що їхнє СССР, в розумінні "СССР - моя Родина", світлими почуттями до якої наповнене їхнє серце, що їхнє СССР суттєво відрізняється від СССР брехливих холуїв банди московських убивць із здавалося б на перший погляд аналогічним "Моя Родина - СССР" від них.
Давайте, раз так, спершу спробуємо побачити відмінність між поняттями Родіни та Отєчєства.
В найавторитетнішому тлумачному словнику російської мови, словнику Даля, слова Родіна та Отєчєство тлумачаться так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Тут видно, що коли порівнювати з Отєчєством, то у Родіни повністю відсутні "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", а все ж решту, тобто місце народження й держава, практично співпадає.
До цього слід додати, зазирнувши в етимологічний словник Фасмера, що слово "Родіна" у значенні "родная земля" вперше в російській мові використав Дєржавін, а це всього лише яких 200 років тому. Інакше кажучи слово "Родіна" у його зараз широко вживаному значенні в російській мові появилося порівняно з Отєчєством досить таки нещодавно, суттєво потіснивши саме якраз його. Зовсім очевидно відриваючи людину від "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", залишивши місце тільки місцю народження й державі.
І даючи таким чином такий собі сурогатний "корінь" спільноті осіб, які не належать ні до якого народу, хоч кожен з них і має як точку на Землі, де був приведений на цей світ, так і державу, тобто сукупність закладів, інституцій, організацій та установ, в масі своїй хоч і наповнених нормальними людьми, але які усі цілком і повністю підконтрольними - в основному злочинним московським силовим структурам, саме якраз тим злочинним структурам, в яких приймалися тоді (й не перестають прийматися зараз) усі скільки-небудь важливі рішення. Ось ці головні, керівні державні структури і є _суть_ того, що знаходилося за назвою СССР.
Інакше кажучи, зовсім не важко бачити, що не тільки взагалі Родіна відрізняється від взагалі Отєчєства, але й і особисто Родіна нормальної людини - від фальшивої Родіни холуїв банди московських убивць.
Ну і після цього хіба не зрозуміло, в чому суть того, що Поспелов називає: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наші хлоп'ята, помираючи в різних місцях, думали, що роблять це для рідного народу, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - тільки це одне, як на мою скромну думку, заслуговує бути тою річчю, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" за словами Поспелова. А насправді замість того, за що не шкода й життя покласти, підкладалася суть СССР - тобто злочинні структури, які контролювали (і контролюють й далі) усі народи на його території, їх інтереси.
І хіба не зрозуміло, що спроба підло дурити нормальних людей, з метою використання їх та їхніх дітей як гарматного м'яса, з абсолютно злочинними московськими цілями, що ця спроба підло дурити нормальних людей продовжується і сьогодні?
Для цих злочинних структур, які несуть повну відповідальність за всі учинені ними злочини, у тому числі й за трикратне убивство голодоморами щоразу мільйонів одних тільки українських дітей, і які зараз, ось тепер, прикладають гігантські зусилля для замітання величезних слідів своїх злочинів апокаліптичного масштабу, плануючи при цьому нові аналогічні злочини - для них інтереси усіх тих підконтрольних народів завжди були якщо не протилежними, як скажімо життєві інтереси українського народу, то просто байдужими.
Так що це біда Поспелова, а не вина, що насправді СССР, коли глянути по суті, _абсолютно_ не є тим, про що його світлі спогади. Невже можливо думати, що наприклад у когось з інших людей з тих часів спогадів, у тому числі й світлих, суттєво менше аніж у Поспелова?
Але давайте, люди добрі, не будемо плутати святе зі злочинним.
Було: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
___
Російський переклад:
Наши чувства к СССР
Поскольку нас интересует понятие с названием СССР (а также Родина), то почему бы не взглянуть на эти понятия не только с точки зрения одних только чувств, в частности связанных с милыми воспоминаниями про собственные юные годы, но и ввиду того, что данные предметы вполне нормально подлежат довольно точному пониманию, с точки зрения также и определения их словам?
Проблема не в том, что кто-то думает, что здесь имеет место попытка попробовать облить грязью чьи-то светлые воспоминания. Ведь когда разобраться по существу, расставить вещи по надлежащих им местах, назвать их своими правдивыми именами и найти причины того явления, которое некоторые называют: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c) Поспелов, см.. Цитату в конце публикации), то есть отделить зерна от плевел, то совершенно очевидно, что все те светлые чувства, которые _действительно_, реально у многих были, не просто останутся на месте, а очищенные от подло привнесенного в них извне обмана, станут на подобающее им лучшее место.
Ведь вообще каждому из нормальных людей, у кого есть светлые воспоминания, связанные с временами СССР, не может не быть ощутимо, что их СССР, в смысле "СССР - моя Родина", светлыми чувствами к которой наполнено сердце, что их СССР существенно отличается от СССР лживых холуев банды московских убийц с их казалось бы на первый взгляд аналогичным "Моя Родина - СССР".
Давайте, раз так, сначала попробуем увидеть различие между понятиями Родины и Отечества.
В наиавторитетнейшем толковом словаре русского языка, словаре Даля, слова Родина и Отечество толкуются так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Здесь видно, что если сравнивать с Отечеством, то у Родины полностью отсутствуют "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", а все же остальные, т.е. место рождения и государство, практически совпадает.
К этому следует добавить, заглянув в этимологический словарь Фасмера, что слово "Родина" в значении "родная земля" впервые в русском языке использовал Державин, а это всего лишь каких-то 200 лет назад. Иначе говоря слово "Родина" в его сейчас широко применяемом значении в русском языке появилось сравнительно с Отечеством довольно таки недавно, существенно потеснив именно как раз его. Совершенно очевидно отрывая человека от "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", оставив место только месту рождения и государству.
И давая таким образом некий суррогатный "корень" сообществу лиц, не принадлежащих ни к какому народу, хотя каждый из них и имеет как точку на Земле, где был приведен на этот свет, так и государство, то есть совокупность институтов, организаций и учреждений, в массе своей хоть и наполненных нормальными людьми, но которые все целиком и полностью подконтрольны, в основном преступным московским силовым структурам - именно как раз тем преступным структурам, в которых принимались тогда (и не перестают приниматься сейчас) все сколь-нибудь важные решения. Вот эти главные, руководящие государственные структуры и являются _сутью_ того, что существовало под названием СССР.
Иначе говоря, совсем не трудно видеть, что не только вообще Родина отличается от вообще Отечества, но и лично Родина нормального человека существенно отличается от фальшивой Родины холуев банды московских убийц.
Ну и после этого разве не понятно, в чем суть того, что Поспелов называет: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наши ребята, умирая в разных местах, думали, что делают это для родного народа, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - только это одно, как по моему скромному мнению, заслуживает быть той вещью, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" по словам Поспелова. В действительности вместо того, за что не жалко и жизнь отдать, подкладывалась суть СССР - то есть преступные структуры, которые контролировали (и далее контролируют) все народы на его территории и их интересы.
И разве не ясно, что попытка подло обманывать нормальных людей, с целью использования их и их детей как пушечного мяса, с абсолютно преступными московскими целями, что эта попытка подло обманывать нормальных людей продолжается и сегодня?
Для этих преступных структур, которые несут полную ответственность за все совершенные ими преступления, в том числе и за трехкратное убийство голодоморами всякий раз миллионов одних только украинских детей, и которые сейчас, вот теперь, прикладывают гигантские усилия для заметания огромных следов своих преступлений апокалиптического масштаба, планируя при этом новые аналогичные преступления - для них интересы всех тех подконтрольных народов всегда были если не противоположными, как скажем жизненные интересы украинского народа, то просто равнодушными.
Так что это беда Поспелова, а не вина, что на самом деле СССР, когда взглянуть по сути, _абсолютно_ не является тем, о чем его светлые воспоминания. Неужели возможно думать, что у кого-то из других людей воспоминаний с тех времен, в том числе и светлых, существенно меньше чем у Поспелова?
Но давайте, люди добрые, не будем путать святое с преступным.
Было: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
(Російський переклад нижче)
Наші почуття до СССР
Проблема не в тому, що хтось думає, що тут має місце намагання спробувати облити багном чиїсь світлі спогади. Адже коли розібратись по суті, розставити речі по належних їм місцях, назвати їх своїми правдивими іменами і знайти причини того явища, яке дехто називає: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c)Поспелов, див. цитату в кінці публікації), тобто відділити зерна від плевел, то як для мене цілком очевидно, що усі ті світлі почуття, які _справді_, реально у багатьох були, не просто залишаться на місці, а очищені від підло привнесеного в них ззовні обману, стануть на належне їм найкраще місце.
Адже загалом кожному з нормальних людей, в кого є світлі спогади, пов'язані з часами СССР, не може не бути відчутно, що їхнє СССР, в розумінні "СССР - моя Родина", світлими почуттями до якої наповнене їхнє серце, що їхнє СССР суттєво відрізняється від СССР брехливих холуїв банди московських убивць із здавалося б на перший погляд аналогічним "Моя Родина - СССР" від них.
Давайте, раз так, спершу спробуємо побачити відмінність між поняттями Родіни та Отєчєства.
В найавторитетнішому тлумачному словнику російської мови, словнику Даля, слова Родіна та Отєчєство тлумачаться так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Тут видно, що коли порівнювати з Отєчєством, то у Родіни повністю відсутні "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", а все ж решту, тобто місце народження й держава, практично співпадає.
До цього слід додати, зазирнувши в етимологічний словник Фасмера, що слово "Родіна" у значенні "родная земля" вперше в російській мові використав Дєржавін, а це всього лише яких 200 років тому. Інакше кажучи слово "Родіна" у його зараз широко вживаному значенні в російській мові появилося порівняно з Отєчєством досить таки нещодавно, суттєво потіснивши саме якраз його. Зовсім очевидно відриваючи людину від "корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит", залишивши місце тільки місцю народження й державі.
І даючи таким чином такий собі сурогатний "корінь" спільноті осіб, які не належать ні до якого народу, хоч кожен з них і має як точку на Землі, де був приведений на цей світ, так і державу, тобто сукупність закладів, інституцій, організацій та установ, в масі своїй хоч і наповнених нормальними людьми, але які усі цілком і повністю підконтрольними - в основному злочинним московським силовим структурам, саме якраз тим злочинним структурам, в яких приймалися тоді (й не перестають прийматися зараз) усі скільки-небудь важливі рішення. Ось ці головні, керівні державні структури і є _суть_ того, що знаходилося за назвою СССР.
Інакше кажучи, зовсім не важко бачити, що не тільки взагалі Родіна відрізняється від взагалі Отєчєства, але й і особисто Родіна нормальної людини - від фальшивої Родіни холуїв банди московських убивць.
Ну і після цього хіба не зрозуміло, в чому суть того, що Поспелов називає: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наші хлоп'ята, помираючи в різних місцях, думали, що роблять це для рідного народу, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - тільки це одне, як на мою скромну думку, заслуговує бути тою річчю, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" за словами Поспелова. А насправді замість того, за що не шкода й життя покласти, підкладалася суть СССР - тобто злочинні структури, які контролювали (і контролюють й далі) усі народи на його території, їх інтереси.
І хіба не зрозуміло, що спроба підло дурити нормальних людей, з метою використання їх та їхніх дітей як гарматного м'яса, з абсолютно злочинними московськими цілями, що ця спроба підло дурити нормальних людей продовжується і сьогодні?
Для цих злочинних структур, які несуть повну відповідальність за всі учинені ними злочини, у тому числі й за трикратне убивство голодоморами щоразу мільйонів одних тільки українських дітей, і які зараз, ось тепер, прикладають гігантські зусилля для замітання величезних слідів своїх злочинів апокаліптичного масштабу, плануючи при цьому нові аналогічні злочини - для них інтереси усіх тих підконтрольних народів завжди були якщо не протилежними, як скажімо життєві інтереси українського народу, то просто байдужими.
Так що це біда Поспелова, а не вина, що насправді СССР, коли глянути по суті, _абсолютно_ не є тим, про що його світлі спогади. Невже можливо думати, що наприклад у когось з інших людей з тих часів спогадів, у тому числі й світлих, суттєво менше аніж у Поспелова?
Але давайте, люди добрі, не будемо плутати святе зі злочинним.
Було: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
___
Російський переклад:
Наши чувства к СССР
Поскольку нас интересует понятие с названием СССР (а также Родина), то почему бы не взглянуть на эти понятия не только с точки зрения одних только чувств, в частности связанных с милыми воспоминаниями про собственные юные годы, но и ввиду того, что данные предметы вполне нормально подлежат довольно точному пониманию, с точки зрения также и определения их словам?
Проблема не в том, что кто-то думает, что здесь имеет место попытка попробовать облить грязью чьи-то светлые воспоминания. Ведь когда разобраться по существу, расставить вещи по надлежащих им местах, назвать их своими правдивыми именами и найти причины того явления, которое некоторые называют: "Беда только в том, что их подло обманули" ((c) Поспелов, см.. Цитату в конце публикации), то есть отделить зерна от плевел, то совершенно очевидно, что все те светлые чувства, которые _действительно_, реально у многих были, не просто останутся на месте, а очищенные от подло привнесенного в них извне обмана, станут на подобающее им лучшее место.
Ведь вообще каждому из нормальных людей, у кого есть светлые воспоминания, связанные с временами СССР, не может не быть ощутимо, что их СССР, в смысле "СССР - моя Родина", светлыми чувствами к которой наполнено сердце, что их СССР существенно отличается от СССР лживых холуев банды московских убийц с их казалось бы на первый взгляд аналогичным "Моя Родина - СССР".
Давайте, раз так, сначала попробуем увидеть различие между понятиями Родины и Отечества.
В наиавторитетнейшем толковом словаре русского языка, словаре Даля, слова Родина и Отечество толкуются так:
.------: Отечество || Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит; государство, в отношении к подданным своим; родина в обширном смысле.
[...]
Родина ж. родимая земля, чье место рожденья; в обширном знач. земля, государство, где кто родился; в тесном знач. город, деревня.
:------.
Здесь видно, что если сравнивать с Отечеством, то у Родины полностью отсутствуют "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", а все же остальные, т.е. место рождения и государство, практически совпадает.
К этому следует добавить, заглянув в этимологический словарь Фасмера, что слово "Родина" в значении "родная земля" впервые в русском языке использовал Державин, а это всего лишь каких-то 200 лет назад. Иначе говоря слово "Родина" в его сейчас широко применяемом значении в русском языке появилось сравнительно с Отечеством довольно таки недавно, существенно потеснив именно как раз его. Совершенно очевидно отрывая человека от "корень, земля народа, к коему кто, по рожденья, языку и вере, принадлежит", оставив место только месту рождения и государству.
И давая таким образом некий суррогатный "корень" сообществу лиц, не принадлежащих ни к какому народу, хотя каждый из них и имеет как точку на Земле, где был приведен на этот свет, так и государство, то есть совокупность институтов, организаций и учреждений, в массе своей хоть и наполненных нормальными людьми, но которые все целиком и полностью подконтрольны, в основном преступным московским силовым структурам - именно как раз тем преступным структурам, в которых принимались тогда (и не перестают приниматься сейчас) все сколь-нибудь важные решения. Вот эти главные, руководящие государственные структуры и являются _сутью_ того, что существовало под названием СССР.
Иначе говоря, совсем не трудно видеть, что не только вообще Родина отличается от вообще Отечества, но и лично Родина нормального человека существенно отличается от фальшивой Родины холуев банды московских убийц.
Ну и после этого разве не понятно, в чем суть того, что Поспелов называет: "Беда только в том, что их подло обманули"? Наши ребята, умирая в разных местах, думали, что делают это для родного народа, "народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит" - только это одно, как по моему скромному мнению, заслуживает быть той вещью, "за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности" по словам Поспелова. В действительности вместо того, за что не жалко и жизнь отдать, подкладывалась суть СССР - то есть преступные структуры, которые контролировали (и далее контролируют) все народы на его территории и их интересы.
И разве не ясно, что попытка подло обманывать нормальных людей, с целью использования их и их детей как пушечного мяса, с абсолютно преступными московскими целями, что эта попытка подло обманывать нормальных людей продолжается и сегодня?
Для этих преступных структур, которые несут полную ответственность за все совершенные ими преступления, в том числе и за трехкратное убийство голодоморами всякий раз миллионов одних только украинских детей, и которые сейчас, вот теперь, прикладывают гигантские усилия для заметания огромных следов своих преступлений апокалиптического масштаба, планируя при этом новые аналогичные преступления - для них интересы всех тех подконтрольных народов всегда были если не противоположными, как скажем жизненные интересы украинского народа, то просто равнодушными.
Так что это беда Поспелова, а не вина, что на самом деле СССР, когда взглянуть по сути, _абсолютно_ не является тем, о чем его светлые воспоминания. Неужели возможно думать, что у кого-то из других людей воспоминаний с тех времен, в том числе и светлых, существенно меньше чем у Поспелова?
Но давайте, люди добрые, не будем путать святое с преступным.
Было: "Поспелов В.А." news:ceb1mr$nde$1@hyppo.gu.net...
[...] СССР- моя Родина за которую я мог без раздумий отдать жизнь при надобности.
[...] И всегда буду вспоминать о Союзе со светлыми воспоминаниями - захлебнитесь Вы хоть ядом змеиным.. Ребята, которые полегли в Афгане - они умирали с верой, что гибнут за советскую Родину, за своих товарищей. Беда только в том, что их подло обманули. Чувство любви к Родине невозможно определить словами. Иначе это уже не любовь, а запротоколированный биологический процесс.
2011-07-13
Український та російський народи не мають спільного походження (з рос. перекладом)
(Російський переклад нижче)
Український та російський народи не мають спільного походження
Хоч воно і очевидно, що український та російський народи не мають спільного походження, а отже і спільної історії, і тому як Володимир Великий, так і Данило Галицький, це дійові особи історії українського народу, а російський народ має свою власну історію, замість якої йому нав'язали історію українського народу - однак підстави вести мову ще як загалом, так в деталях про цю грунтовну, підставову диверсію московської безрідної банди проти російського народу, призначенням якої є деморалізація російського народу, є на жаль і надалі.
Давайте переглянемо один класичний приклад, а яким же таким чином офіційні російські історики намагаються принизити російський народ, всучити українську історію насправді не менш полінаціональному, аніж американський, російському народу - так, щоб росіяни наплювали на могили своїх справжніх предків і викинули на сміття пам'ять про діяння народів, які дали їм їхнє життя.
Це справді представляє інтерес, оскільки саме якраз деморалізовані, дезорієнтовані в моральному людському просторі люди найбільше годяться на роль гарматного м'яса в величезних злочинних оборудках московської банди убивць (не плутити з москвичами). Спеціально заради цього я гортав твори офіційного російського історика С. М. Соловйова.
Видовисько нетривіальне, слід сказати, бачити, як після грунтовного опису тривалого періоду української історії історик пописує, що український народ лишився на свому місці, а його історія помандрувала собі в Москву :-)
.-----:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Звісно що як тут, так і в інших подібних московських джерелах, можна стосовно цього переключення української історії на російський народ знайти значно усього більше, але що наведена тут мандрівка історії геть від народу, який її створив, тупо притягнута за вуха, легко бачити навіть і з наведеного тут. Якщо звичайно при читанні історичних опусів Соловйова (чи інших російських брех-істориків) не зовсім перекривати кисень здоровому глузду.
А ось що даний офіційний історик Російської Імперії С. М. Соловйов пише про _справжніх_ предків російського народу:
.-----:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно зрозуміло, чи не так, що тут в Соловйова "русский человек" означає не що інше, як людина з Руси-України, тобто з українського народу - тоді як предки російського народу, з точки зору С. М. Соловйова - це "мир варваров", який незважаючи на свою досить таки густу населеність, являє собою, з точки зору Соловйова, не людські спільноти, а "северо-восточные пустыни".
Для чого офіційний історик Російської імперії Соловйов принижує предків російського народу, досить таки легко зрозуміти - адже даний прийом, поруч з іншими хамськими московськими засобами і досі є одним з основних в арсеналі організації подальшого процесу абрусєнія інародцев, з яких, і тільки з яких сьогодні складається російський народ.
Олександр Франчук
_______
Російський переклад:
Украинский и российский народы не имеют общего происхождения
Хотя оно и очевидно, что украинский и российский народы не имеют общего происхождения, а следовательно и общей истории, и потому и Володимир Великий, и Данило Галицкий, это действующие лица истории украинского народа, а русский народ имеет свою собственную историю, вместо которой ему навязали историю украинского народа - однако основания говорить еще как вообще, так и в деталях об этой основательной, базовой диверсии московской безродной банды против русского народа, назначением которой является деморализация русского народа, есть к сожалению и в дальнейшем.
Давайте посмотрим на один классический пример, а каким же таким образом официальные российские историки пытаются унизить русский народ, всучить украинскую историю в действительности не менее полинациональному, чем американский, русскому народу - так, чтобы россияне наплевали на могилы своих настоящих предков и выбросили в мусор память о деяниях народов, которые дали им их жизнь.
Это действительно представляет интерес, поскольку именно как раз деморализованые, дезориентированые в нравственном человеческом пространстве люди более всего годятся на роль пушечного мяса в огромных преступных деяниях московской банды убийц (не путать с москвичами). Специально ради этого я листал произведения официального русского историка С. М. Соловьева.
Зрелище нетривиальное, следуєт сказать, видеть, как после основательного описания длительного периода украинской истории историк пописывает, что украинский народ остался на своем месте, а его история постранствовала себе в Москву :-)
.-------:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:------. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Конечно что как здесь, так и в других подобных московских источниках, можно относительно этого переключения украинской истории на российский народ найти значительно больше всего, но что приведенное здесь "путешествие" истории прочь от народа, который ее создал, тупо притянуто за уши, легко видеть даже и из приведенного здесь. Если конечно при чтении исторических опусов Соловьева (или других российских Брех-историков) не совсем перекрывать кислород здравому смыслу.
А вот что данный официальный историк Российской Империи С. М. Соловьев пишет о _настоящих_ предках русского народа:
.------:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно понятно, не правда ли, что тут у Соловьева "русский человек" означает не что иное, как человек с Руси-Украины, то есть с украинского народа - тогда как предки русского народа, с точки зрения С. М. Соловьева - это "мир варваров ", который несмотря на свою довольно густую населенность, представляет собой, с точки зрения Соловьева, не человеческие сообщества, а "северо-восточные пустыни".
Для чего официальный историк Российской империи Соловьев унижает предков российского народа, довольно легко понять - ведь данный прием, наряду с другими хамскими московскими средствами сих пор является одним из основных в арсенале организации дальнейшего процесса обрусения инородцев, из которых, и только из которых сегодня состоит российский народ.
Олександр Франчук
Український та російський народи не мають спільного походження
Хоч воно і очевидно, що український та російський народи не мають спільного походження, а отже і спільної історії, і тому як Володимир Великий, так і Данило Галицький, це дійові особи історії українського народу, а російський народ має свою власну історію, замість якої йому нав'язали історію українського народу - однак підстави вести мову ще як загалом, так в деталях про цю грунтовну, підставову диверсію московської безрідної банди проти російського народу, призначенням якої є деморалізація російського народу, є на жаль і надалі.Давайте переглянемо один класичний приклад, а яким же таким чином офіційні російські історики намагаються принизити російський народ, всучити українську історію насправді не менш полінаціональному, аніж американський, російському народу - так, щоб росіяни наплювали на могили своїх справжніх предків і викинули на сміття пам'ять про діяння народів, які дали їм їхнє життя.
Це справді представляє інтерес, оскільки саме якраз деморалізовані, дезорієнтовані в моральному людському просторі люди найбільше годяться на роль гарматного м'яса в величезних злочинних оборудках московської банди убивць (не плутити з москвичами). Спеціально заради цього я гортав твори офіційного російського історика С. М. Соловйова.
Видовисько нетривіальне, слід сказати, бачити, як після грунтовного опису тривалого періоду української історії історик пописує, що український народ лишився на свому місці, а його історія помандрувала собі в Москву :-)
.-----:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Звісно що як тут, так і в інших подібних московських джерелах, можна стосовно цього переключення української історії на російський народ знайти значно усього більше, але що наведена тут мандрівка історії геть від народу, який її створив, тупо притягнута за вуха, легко бачити навіть і з наведеного тут. Якщо звичайно при читанні історичних опусів Соловйова (чи інших російських брех-істориків) не зовсім перекривати кисень здоровому глузду.
А ось що даний офіційний історик Російської Імперії С. М. Соловйов пише про _справжніх_ предків російського народу:
.-----:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно зрозуміло, чи не так, що тут в Соловйова "русский человек" означає не що інше, як людина з Руси-України, тобто з українського народу - тоді як предки російського народу, з точки зору С. М. Соловйова - це "мир варваров", який незважаючи на свою досить таки густу населеність, являє собою, з точки зору Соловйова, не людські спільноти, а "северо-восточные пустыни".
Для чого офіційний історик Російської імперії Соловйов принижує предків російського народу, досить таки легко зрозуміти - адже даний прийом, поруч з іншими хамськими московськими засобами і досі є одним з основних в арсеналі організації подальшого процесу абрусєнія інародцев, з яких, і тільки з яких сьогодні складається російський народ.
Олександр Франчук
_______
Російський переклад:
Украинский и российский народы не имеют общего происхождения
Хотя оно и очевидно, что украинский и российский народы не имеют общего происхождения, а следовательно и общей истории, и потому и Володимир Великий, и Данило Галицкий, это действующие лица истории украинского народа, а русский народ имеет свою собственную историю, вместо которой ему навязали историю украинского народа - однако основания говорить еще как вообще, так и в деталях об этой основательной, базовой диверсии московской безродной банды против русского народа, назначением которой является деморализация русского народа, есть к сожалению и в дальнейшем.
Давайте посмотрим на один классический пример, а каким же таким образом официальные российские историки пытаются унизить русский народ, всучить украинскую историю в действительности не менее полинациональному, чем американский, русскому народу - так, чтобы россияне наплевали на могилы своих настоящих предков и выбросили в мусор память о деяниях народов, которые дали им их жизнь.
Это действительно представляет интерес, поскольку именно как раз деморализованые, дезориентированые в нравственном человеческом пространстве люди более всего годятся на роль пушечного мяса в огромных преступных деяниях московской банды убийц (не путать с москвичами). Специально ради этого я листал произведения официального русского историка С. М. Соловьева.
Зрелище нетривиальное, следуєт сказать, видеть, как после основательного описания длительного периода украинской истории историк пописывает, что украинский народ остался на своем месте, а его история постранствовала себе в Москву :-)
.-------:
[...] Вообще движение русской истории с юго-запада на северо-восток было движением из стран лучших в худшие, в условия более неблагоприятные. История выступила из страны, выгодной по своему природному положению, из страны, которая представляла путь из Северной Европы в Южную, из страны, которая поэтому находилась в постоянном общении с европейско-христианскими народами, посредничала между ними в торговом отношении.
[...] Но Западная Россия, что же с нею сделалось? Она осталась на своем месте, не могла передвинуться на восток! Западная Россия, потеряв свое значение, потеряла способы к дальнейшему материальному, государственному и нравственному развитию, способы иметь влияние на Восточную Россию результатами своего общения с европейскими народами
:------. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Конечно что как здесь, так и в других подобных московских источниках, можно относительно этого переключения украинской истории на российский народ найти значительно больше всего, но что приведенное здесь "путешествие" истории прочь от народа, который ее создал, тупо притянуто за уши, легко видеть даже и из приведенного здесь. Если конечно при чтении исторических опусов Соловьева (или других российских Брех-историков) не совсем перекрывать кислород здравому смыслу.
А вот что данный официальный историк Российской Империи С. М. Соловьев пишет о _настоящих_ предках русского народа:
.------:
[...] Русский человек явился в северо-восточных пустынях бессемеен во всем печальном значении, какое это слово имело у нас в старину. Одинокий, заброшенный в мир варваров, последний, крайний из европейско-христианской семьи, забытый своими и забывший о своих по отдаленности, разрознившийся и от родных братьев - вот положение русского человека на северо-востоке: и целые века предназначено было ему двигаться все далее и далее в пустыни востока, жить в отчуждении от западных собратий.
:-----. http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv13p1.htm
Ясно понятно, не правда ли, что тут у Соловьева "русский человек" означает не что иное, как человек с Руси-Украины, то есть с украинского народа - тогда как предки русского народа, с точки зрения С. М. Соловьева - это "мир варваров ", который несмотря на свою довольно густую населенность, представляет собой, с точки зрения Соловьева, не человеческие сообщества, а "северо-восточные пустыни".
Для чего официальный историк Российской империи Соловьев унижает предков российского народа, довольно легко понять - ведь данный прием, наряду с другими хамскими московскими средствами сих пор является одним из основных в арсенале организации дальнейшего процесса обрусения инородцев, из которых, и только из которых сегодня состоит российский народ.
Олександр Франчук
2011-07-12
виступи провокатора Тягнибока
2makoviy: Те, що виступи провокатора Тягнибока так зручно лягають в брехливу антиукраїнську систему аргументації московського злочинного оргутворення, як зерно в наперед добре зорану і відкультивовану ріллю, я вперше помітив після його широко розрекламованого виступу на Яворині в розпал президентської кампанії 2004 року. Після того - скільки мені доводилось бачити по ТБ цю людину, я щоразу ще і ще додатково пересвідчувався у тому, що такого типу псевдонаціоналісти (тоді був іще такий Козак і багато інших) існують в українському політикумі суто для того, щоби якомога більше напаскудити реальній роботі для українського народу. Не варто даремно намагатись тішити себе думкою, що московські сексоти, повністю зайняті плідністю своєї роботи на своїх московських хазяїв, а фактів для цього хоч гать гати, дуже повинні щось там усвідомити, коли прийдуть до влади. Потрібно речі просто назвати своїми іменами, московських сексотів московськими сексотами, а не облудно називати московських сексотів українськими націоналістами.
Що стосовно українських взаємин з Польщею і поляками після другої світової, то для розуміння відмінності Тягнибока від справжніх націоналістів достатньо трішки почитати післявоєнні статті Степана Бандери, дотичні до цієї тематики (Степан Бандера ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (збірник вибраних праць) http://olexandr.110mb.com/zip/SBanderaPerspektyvy.pdf)
Олександр Франчук
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html?view=32992#t32992
makoviy 2011-07-11 13:59 (UTC)
З тим, що нашими громадянами успішно маніпулюють - погоджуюсь. Щодо відмінностей: деякі є, звичайно, інколи пропонують інший, загалом прийнятний для мене варіант, тому я і не назвав це серйозними розбіжностями. Наприклад, розумію складну історію взаємостосунків з Польщею, коли націоналісти загострюють на цьому увагу, але, прийшовши до влади, повинні ж вони усвідомлювати(?) необхідність тісної співпраці з цією та іншими країнами ЄС, якщо ми хочемо вийти з-під рос. впливу. Мені подобалась модель відносин з Польщею, якої дотримувався Ющенко. Ідею євроатлантичної інтеграції свободівці не відкидають повністю (інформація з промов, мені це було важливо почути), але паралельно розглядають свою ідею Балто-Чорноморського союзу. Ідея цікава, але мені реалістичнішим видається наше майбутнє приєднання до ПДЧ. Провокації - Ви вважаєте, що у Львові неадекватно відповіли рос. шовіністам і краще було не втягуватись в конфлікт? Така думка має право на існування, але дуже розумію тих, яким захотілось відповісти.
Що стосовно українських взаємин з Польщею і поляками після другої світової, то для розуміння відмінності Тягнибока від справжніх націоналістів достатньо трішки почитати післявоєнні статті Степана Бандери, дотичні до цієї тематики (Степан Бандера ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (збірник вибраних праць) http://olexandr.110mb.com/zip/SBanderaPerspektyvy.pdf)
Олександр Франчук
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html?view=32992#t32992
makoviy 2011-07-11 13:59 (UTC)
З тим, що нашими громадянами успішно маніпулюють - погоджуюсь. Щодо відмінностей: деякі є, звичайно, інколи пропонують інший, загалом прийнятний для мене варіант, тому я і не назвав це серйозними розбіжностями. Наприклад, розумію складну історію взаємостосунків з Польщею, коли націоналісти загострюють на цьому увагу, але, прийшовши до влади, повинні ж вони усвідомлювати(?) необхідність тісної співпраці з цією та іншими країнами ЄС, якщо ми хочемо вийти з-під рос. впливу. Мені подобалась модель відносин з Польщею, якої дотримувався Ющенко. Ідею євроатлантичної інтеграції свободівці не відкидають повністю (інформація з промов, мені це було важливо почути), але паралельно розглядають свою ідею Балто-Чорноморського союзу. Ідея цікава, але мені реалістичнішим видається наше майбутнє приєднання до ПДЧ. Провокації - Ви вважаєте, що у Львові неадекватно відповіли рос. шовіністам і краще було не втягуватись в конфлікт? Така думка має право на існування, але дуже розумію тих, яким захотілось відповісти.
2011-07-11
Ярослав Грицак – хто він
Було: http://kostyantyn1979.livejournal.com/44385.html?mode=reply
kostyantyn1979 10 липня 2011 @ 16:56
Ярослав Грицак – хто він: лакей, зрадник, слабкий історик чи злісний (замовний) байкар?
[...] Тобто, вибачтесь, українці, за Голокост, тоді можете йти в Європи, а без цього вам у Європу зась! Неоцинік Я.Грицак не наводить у статті жодного факту, жодного прізвища про участь українців у винищенні євреїв. Може він мав на увазі Дем’янюка, якого в свій час виправдав ізраїльський суд, а тепер його знову судять в Німеччині? «Математично» Грицак допускає, що до Голокосту причетні ніби-то 0,1% українців.
І жодного слова про причетність юдеїв до Голодомору-Геноциду , внаслідок якого загинуло близько 10 млн. українців.
Думаю Вас зацікавить стаття "Причина Холокосту" http://h.ua/story/62593/, прямо, пряміше нікуди причетна до названих тут питань.
kostyantyn1979 10 липня 2011 @ 16:56
Ярослав Грицак – хто він: лакей, зрадник, слабкий історик чи злісний (замовний) байкар?
[...] Тобто, вибачтесь, українці, за Голокост, тоді можете йти в Європи, а без цього вам у Європу зась! Неоцинік Я.Грицак не наводить у статті жодного факту, жодного прізвища про участь українців у винищенні євреїв. Може він мав на увазі Дем’янюка, якого в свій час виправдав ізраїльський суд, а тепер його знову судять в Німеччині? «Математично» Грицак допускає, що до Голокосту причетні ніби-то 0,1% українців.
І жодного слова про причетність юдеїв до Голодомору-Геноциду , внаслідок якого загинуло близько 10 млн. українців.
Думаю Вас зацікавить стаття "Причина Холокосту" http://h.ua/story/62593/, прямо, пряміше нікуди причетна до названих тут питань.
Глянути правді прямо в вічі
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html#cutid1
kostyantyn1979 2011-07-10 02:37 pm (UTC)
Я не вважаю Тягнибока та навіть Корчинського сексотами й агентурою. А за СРСР ностальгують прихильники ЮВТ часом навіть більше.
Якщо Ви певні своєї думки щодо того, що "Я не вважаю Тягнибока [...] сексотами" і готові глянути правді прямо в вічі й спробувати відверто відповісти на ряд питань, прямо стосовних до реалій фактів діяльності Тягнибока - щоб нам обом стало очевидним, що Тягнибок насправді не московський сексот, то ці питання є. На які до речі тягнибокці раніше так і не спромоглися відповісти.
Олександр Франчук
kostyantyn1979 2011-07-10 02:37 pm (UTC)
Я не вважаю Тягнибока та навіть Корчинського сексотами й агентурою. А за СРСР ностальгують прихильники ЮВТ часом навіть більше.
Якщо Ви певні своєї думки щодо того, що "Я не вважаю Тягнибока [...] сексотами" і готові глянути правді прямо в вічі й спробувати відверто відповісти на ряд питань, прямо стосовних до реалій фактів діяльності Тягнибока - щоб нам обом стало очевидним, що Тягнибок насправді не московський сексот, то ці питання є. На які до речі тягнибокці раніше так і не спромоглися відповісти.
Олександр Франчук
щодо числа розбіжностей
Підтримка ВО "Свобода" справді патріотичними людьми, які на жаль не здатні самостійно мислити, дійсно має місце. Точнісінько як це було щодо аналогічних гебістів в формі УПА в післявоєнні роки, коли загони НКВД в формі УПА заходили в села і полумяними проукраїнськими промовами спокушали молодих запальних хлопців йти з ними боротися за Україну. Для того, щоб негайно в ближчому лісі повбивати їх. Не думаєте ж Ви, що ті післявоєнні гебісти з їхнім величезним досвідом десь зникли невідомо куди, випарувались в невідомому напрямку, а замість них де не візьмись набрались ні сіло ні впало очєнь харошіє масковскіє прівєтлівиє люді, які не мають нічого поганого проти України, українців і всього українського?
І щодо числа розбіжностей Ви помиляєтесь. Коли реально, то їх значно більше, аніж одне тільки ставлення до Ющенка. Читаючи представників "Свободи" в інеті, легко зауважити їхнє повне співпадіння з практично усіма бажаними для московської банди в Україні реальними речами: ставлення до Європи, до НАТО, до Польщі, до Німеччини, до стабільності в Україні, спільна з московськими службами розкрутка усіх можливих провокацій - і повнісінько такого усього іншого.
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html#cutid1
makoviy 2011-07-10 02:06 pm (UTC)
+ 1000!
Я тут інколи граюсь в адвоката Тягнибока - в мене багато друзів в мережі, які підтримують "Свободу", і світоглядних розбіжностей з ними немає, лише в ставленні до ВАЮ. Коротше, совість гризе, чи не поставив я симпатії до окремої особистості вище своїх же поглядів в конкретних питаннях? А щодо інших - справді: кого з ненависників Ющенка не згадаю - у всіх зневажливе ставлення до "цієї держави" (так вони її називають) і навіть до держ. символіки в деяких. Одні ностальгують за СРСР (ті, що завжди за Я.), другі (розчаровані) - не знати яких реформ/перетворень/змін від нього очікували. Впевнений, навіть якби він взявся за це при наявності команди однодумців, вони б так само придирались до кожного кроку - це вже натура така людська.
І щодо числа розбіжностей Ви помиляєтесь. Коли реально, то їх значно більше, аніж одне тільки ставлення до Ющенка. Читаючи представників "Свободи" в інеті, легко зауважити їхнє повне співпадіння з практично усіма бажаними для московської банди в Україні реальними речами: ставлення до Європи, до НАТО, до Польщі, до Німеччини, до стабільності в Україні, спільна з московськими службами розкрутка усіх можливих провокацій - і повнісінько такого усього іншого.
Було: http://makoviy.livejournal.com/9440.html#cutid1
makoviy 2011-07-10 02:06 pm (UTC)
+ 1000!
Я тут інколи граюсь в адвоката Тягнибока - в мене багато друзів в мережі, які підтримують "Свободу", і світоглядних розбіжностей з ними немає, лише в ставленні до ВАЮ. Коротше, совість гризе, чи не поставив я симпатії до окремої особистості вище своїх же поглядів в конкретних питаннях? А щодо інших - справді: кого з ненависників Ющенка не згадаю - у всіх зневажливе ставлення до "цієї держави" (так вони її називають) і навіть до держ. символіки в деяких. Одні ностальгують за СРСР (ті, що завжди за Я.), другі (розчаровані) - не знати яких реформ/перетворень/змін від нього очікували. Впевнений, навіть якби він взявся за це при наявності команди однодумців, вони б так само придирались до кожного кроку - це вже натура така людська.
2011-07-10
Ставлення до Ющенка
Ставлення до Ющенка, як на мою скромну думку, це лакмусовий папірець реального ставлення до України, українців і до всього українського. Адже коли спробувати розкласифікувати тих, хто ставиться до Ющенка негативно, то в їх число увійдуть:
1) відверті холуї, холопи і раби московської банди убивць;
2) холуї, холопи і раби московської банди убивць під прикриттям (сексоти - напр. Тимошенко, Тягнибок);
3) неспроможні самостійно мислити люди, думку яких визначається ковпаком московської інфоканалізаційної системи, у тому числі московськими сексотами типу Тимошенко та Тягнибока.
Олександр Франчук
Було: makoviy липня 10-е, 2:23: http://makoviy.livejournal.com/9440.html
Чому у більшості «штампів» одне джерело
Однодумців в мене небагато. Якби не інтернет, взагалі б не знав, що хтось міркує відсотків на 99 так само, як я. І стосовно окремих політиків, і конкретних подій – скажімо, всього того жаху 2008-го року. Важко описати почуття людини, яка опинилася в критичній меншості, яка не хоче «всіх і вся» оцінювати так, як це самовпевнено робить більшість, поверхнево вникаючи в суть того, що відбувається. Я теж не претендую на роль аналітика (хоч читаючи/слухаючи інших часто бачу, що я краще проінформований, ніж ті, хто знаходиться під впливом телевізора (або ще якихось знайомих :)), але в будь-якому випадку маю право на власну думку. Цікаво, чому їм так заважає саме моя позиція, як прихильника Ющенка, чому так не терпиться, щоб я її змінив, коли нас така критична меншість. Було б досі 40, чи 50%, чи 70-80%, як в Путіна чи Лукашенки, тоді мотиви інформаційної війни були б виправдані. Ось віддав би я перевагу будь-кому іншому – було б в рази менше нерозуміння. Я спостерігаю наступне (далі – мій коментар з іншого блогу):
«Навіть якщо відслідкувати останній короткий період (кілька місяців) є всі ознаки того, що дискредитація Ющенка проводиться цілеспрямовано, організовано, з постійним використанням дезінформації тощо. Вони 1) по-перше, хочуть щоб новітню історію, зокрема роль Майдану і період правління Ющенка оцінювали, послуговуючись нав"язаними українському суспільству штампами; 2)все ще сприймають Ющенка як рейтингового конкурента на наступних виборах (?); 3)для Кремля найважливіше (коли завдання з усунення його від влади вже виконане), щоб негативне ставлення більшості до його політики (поглядів) стало надійним запобіжником проти обрання іншого національного лідера».
Цікаво, що особливо не терпиться, щоб він пішов з політики/посади голови партії тим, хто за «Нашу Україну» не голосував і за будь-якого варіанту і не збирається голосувати. Чи не тому, повторююсь, що Наливайченка/Кириленка тоді набагато легше схилити до союзу з БЮТ? Або теза «Ющенко вже нікого не об’єднає». А з ким це ви пропонуєте об’єднуватись? Чи не з тим же БЮТом для формування спільного уряду, чи в одну партію з бютівськими прихвоснями, які свого часу організовано перебігли від Ющенка до Тимошенко, і ще й вважають, що до них досі має стосунок термін «націонал-демократи» - Катеринчуком, Гриценком, Кармазіним, Тарасюком?.. Ось я, коли згадую про необхідність об’єднання нацдемів, вже точно не маю на увазі цей хор підспівувачів тій, яка мала неприхований намір побудувати прокремлівську диктатуру, і якій постійно хтось заважав (Президент особливо). Я особисто Кириленка і Наливайченка поважаю, як людей, які послідовно підтримували Віктора Андрійовича (хоч в Н. прослідковується певний зв'язок як з БЮТ, так і з РФ – будемо спостерігати за його діями, поки все ок), без нього – вони ніщо, саме через миттєве перетворення на придаток до БЮТ, чи так само гарантовано прохідного «Фронту змін». Я, до речі, не збираюсь на парламентських виборах зважати на те, «прохідна» політсила чи ні. Мотивація інша. Мені недостатньо було одного лише першого туру президентських виборів, щоб висловити своє ставлення до Тимошенко і всього, що відбувалось у нас на очах.
Також не вірю тим, які запевняють, що в конфлікті Тимошенко-Ющенко вони були в однаковій мірі проти обох – людина завжди, навіть якщо сама собі в цьому не зізнається, схиляється до підтримки однієї з сторін конфлікту. Можливо, йдеться про таке відчуття: в окремих питаннях має рацію одна сторона, в чомусь – друга. Але якщо підряд, в багатьох сферах одна і та ж сторона – вже починаєш чітко віддавати першість їй (навіть не голосуючи за цього політика). Іноді здається, що переповненість свободівських дописів бютівськими штампами на адресу Ющенка свідчить якраз про те, що в політичному процесі, де «Свободи», як безпосереднього учасника, не було, окремі націоналісти віддавали перевагу саме Тимошенко. Ось уявіть, що я зараз стаю виборцем ВО «С», якій я, загалом, симпатизую, а відповідаючи на питання - чому не за Ющенка, приклею традиційний бютівський штапм «зрадник». Всі, які це використовують, принаймні на рівні підсвідомості є юлефанами, навіть противсіхи у другому турі, адже уточнивши, що вони мають на увазі, виходить наступне:
Зрадник – тому що:
1) За коаліцію з ПР. З БЮТ краще? Отже - вони вважають БЮТ меншим злом.
2) Погодився на призначення Генпрокурора за домовленістю з ПР. Знаючи, що без парламенту це питання не вирішується, його опоненти просто, мабуть, пропонують призначити прокурора за домовленістю з БЮТ. Висновок – див. п1.
3) Він і його парламентська група підіграли Януковичу перед другим туром. Аякже, зрозуміло, якщо вже вийшли ці двоє, потрібно було дати перемогти Тимошенко! Знову вона – менше зло. При чому не лише в порівнянні з Януковичем. Схоже, тут її симпатики вже проти всіх кандидатів, які не захотіли її підтримати, тобто НА ЇЇ СТОРОНІ і ПРОТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ ПЕРШОГО ТУРУ. Може, пропонуєте навіть штучно підтягнути на тих дільницях, де після її політики (в т. ч. інформаційної) «кляті противсіхи» відмовлялися за неї голосувати? Та займалися цим «натягуванням результату» і так - обидві сторони, зате як палко юлефани розповідали, що їх насправді більше. Ось в мене не було почуття, після ознайомлення з результатами, що виборці одного з кандидатів – це «свої», і якихось думок в напрямку «наших насправді більше». Однодумців я визначаю лише за вибором в першому турі. Так от, де ті, хто вболівав за Юлин результат вже в другому турі, були раніше? Вас влаштовувала ситуація, що нас поставлять перед таким вибором? Хіба не видно, що практично ВСІ кандидати були кращі за Тимошенко (хоч проукраїнських тільки троє). Треба було вболівати і перейматися результатами трохи раніше, а так – Україна вже в першому турі програла, і крапка. Незалежно від того, хто з фіналістів переможе. Я б підтримав зрив виборів, але тут я стаю схожим на тих, хто пропонував Президенту незаконні шляхи вирішення проблеми.
4) Йому щось там не вдалося реалізувати (сюди – про реформи і т.д.). Знову ж таки, потрібна парламентська більшість. Пропонується домовлятись з БЮТ? Чи вже згодні і з ПР? А хіба не бачили, що з Януковичем (зокрема на посаді прем’єра) в Ющенка не така вже й злагода була, як це вигідно БЮТу змальовувати? В нього цілковито протилежні позиції з обома проросійськими лідерами, він зміг працювати лише зі своїм керівником уряду – так його БЮТ і ПР організовано відравили у відставку, і більшість виборців ще й це підтримувала! І ще засуджували спосіб призначення – в обмін на Генпрокурора, при тому, що Тимошенко так само пропонувала цю посаду опозиції. І мене якісь опоненти Ющенка запевнятимуть, що вони не юлефани? А, ще забув:
5) Прєдатєль – американская марионетка – фашист (проросійський маразм, без коментарів).
Здається, ті, кого влаштовували саме такі фіналісти, і які вже похапцем намагалися знайти тут якесь менше зло, а до того ніякої різниці між кандидатами не бачили - не бояться нейтральної позиції, винесеної на загальнодержавний рівень. Тільки нехай не запевняють після цього, що вони проти повернення в зону впливу РФ. Чи ви вважаєте, що підтримки тези про одну державну мову достатньо? А як ставитись до кандидатів, які при цьому лише публічно говорять українською, а в родині, «за кадром», переходять на російську (або є вихідцями з російськомовних родин)? Ви ж розумієте, що в них принциповість навіть в цьому питанні дещо штучна.
Незрозуміло, до чого схиляють ті, які всюди поширюють своє враження, що увага Ющенка до тем Голодомору тощо – насправді фальш, а підтримка Грузії у війні тільки на шкоду Україні. Скажу прямо: я впевнений, що для них оптимальний варіант – так само нейтральний лідер, який подібних тем не торкається взагалі або згадує вкрай рідко. Тільки вони забувають, що такий майбутній президент (чи може – губернатор якогось округу РФ?) був такою ж мрією Кремля, як і банальний проросійський совок.
1) відверті холуї, холопи і раби московської банди убивць;
2) холуї, холопи і раби московської банди убивць під прикриттям (сексоти - напр. Тимошенко, Тягнибок);
3) неспроможні самостійно мислити люди, думку яких визначається ковпаком московської інфоканалізаційної системи, у тому числі московськими сексотами типу Тимошенко та Тягнибока.
Олександр Франчук
Було: makoviy липня 10-е, 2:23: http://makoviy.livejournal.com/9440.html
Чому у більшості «штампів» одне джерело
Однодумців в мене небагато. Якби не інтернет, взагалі б не знав, що хтось міркує відсотків на 99 так само, як я. І стосовно окремих політиків, і конкретних подій – скажімо, всього того жаху 2008-го року. Важко описати почуття людини, яка опинилася в критичній меншості, яка не хоче «всіх і вся» оцінювати так, як це самовпевнено робить більшість, поверхнево вникаючи в суть того, що відбувається. Я теж не претендую на роль аналітика (хоч читаючи/слухаючи інших часто бачу, що я краще проінформований, ніж ті, хто знаходиться під впливом телевізора (або ще якихось знайомих :)), але в будь-якому випадку маю право на власну думку. Цікаво, чому їм так заважає саме моя позиція, як прихильника Ющенка, чому так не терпиться, щоб я її змінив, коли нас така критична меншість. Було б досі 40, чи 50%, чи 70-80%, як в Путіна чи Лукашенки, тоді мотиви інформаційної війни були б виправдані. Ось віддав би я перевагу будь-кому іншому – було б в рази менше нерозуміння. Я спостерігаю наступне (далі – мій коментар з іншого блогу):
«Навіть якщо відслідкувати останній короткий період (кілька місяців) є всі ознаки того, що дискредитація Ющенка проводиться цілеспрямовано, організовано, з постійним використанням дезінформації тощо. Вони 1) по-перше, хочуть щоб новітню історію, зокрема роль Майдану і період правління Ющенка оцінювали, послуговуючись нав"язаними українському суспільству штампами; 2)все ще сприймають Ющенка як рейтингового конкурента на наступних виборах (?); 3)для Кремля найважливіше (коли завдання з усунення його від влади вже виконане), щоб негативне ставлення більшості до його політики (поглядів) стало надійним запобіжником проти обрання іншого національного лідера».
Цікаво, що особливо не терпиться, щоб він пішов з політики/посади голови партії тим, хто за «Нашу Україну» не голосував і за будь-якого варіанту і не збирається голосувати. Чи не тому, повторююсь, що Наливайченка/Кириленка тоді набагато легше схилити до союзу з БЮТ? Або теза «Ющенко вже нікого не об’єднає». А з ким це ви пропонуєте об’єднуватись? Чи не з тим же БЮТом для формування спільного уряду, чи в одну партію з бютівськими прихвоснями, які свого часу організовано перебігли від Ющенка до Тимошенко, і ще й вважають, що до них досі має стосунок термін «націонал-демократи» - Катеринчуком, Гриценком, Кармазіним, Тарасюком?.. Ось я, коли згадую про необхідність об’єднання нацдемів, вже точно не маю на увазі цей хор підспівувачів тій, яка мала неприхований намір побудувати прокремлівську диктатуру, і якій постійно хтось заважав (Президент особливо). Я особисто Кириленка і Наливайченка поважаю, як людей, які послідовно підтримували Віктора Андрійовича (хоч в Н. прослідковується певний зв'язок як з БЮТ, так і з РФ – будемо спостерігати за його діями, поки все ок), без нього – вони ніщо, саме через миттєве перетворення на придаток до БЮТ, чи так само гарантовано прохідного «Фронту змін». Я, до речі, не збираюсь на парламентських виборах зважати на те, «прохідна» політсила чи ні. Мотивація інша. Мені недостатньо було одного лише першого туру президентських виборів, щоб висловити своє ставлення до Тимошенко і всього, що відбувалось у нас на очах.
Також не вірю тим, які запевняють, що в конфлікті Тимошенко-Ющенко вони були в однаковій мірі проти обох – людина завжди, навіть якщо сама собі в цьому не зізнається, схиляється до підтримки однієї з сторін конфлікту. Можливо, йдеться про таке відчуття: в окремих питаннях має рацію одна сторона, в чомусь – друга. Але якщо підряд, в багатьох сферах одна і та ж сторона – вже починаєш чітко віддавати першість їй (навіть не голосуючи за цього політика). Іноді здається, що переповненість свободівських дописів бютівськими штампами на адресу Ющенка свідчить якраз про те, що в політичному процесі, де «Свободи», як безпосереднього учасника, не було, окремі націоналісти віддавали перевагу саме Тимошенко. Ось уявіть, що я зараз стаю виборцем ВО «С», якій я, загалом, симпатизую, а відповідаючи на питання - чому не за Ющенка, приклею традиційний бютівський штапм «зрадник». Всі, які це використовують, принаймні на рівні підсвідомості є юлефанами, навіть противсіхи у другому турі, адже уточнивши, що вони мають на увазі, виходить наступне:
Зрадник – тому що:
1) За коаліцію з ПР. З БЮТ краще? Отже - вони вважають БЮТ меншим злом.
2) Погодився на призначення Генпрокурора за домовленістю з ПР. Знаючи, що без парламенту це питання не вирішується, його опоненти просто, мабуть, пропонують призначити прокурора за домовленістю з БЮТ. Висновок – див. п1.
3) Він і його парламентська група підіграли Януковичу перед другим туром. Аякже, зрозуміло, якщо вже вийшли ці двоє, потрібно було дати перемогти Тимошенко! Знову вона – менше зло. При чому не лише в порівнянні з Януковичем. Схоже, тут її симпатики вже проти всіх кандидатів, які не захотіли її підтримати, тобто НА ЇЇ СТОРОНІ і ПРОТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ ПЕРШОГО ТУРУ. Може, пропонуєте навіть штучно підтягнути на тих дільницях, де після її політики (в т. ч. інформаційної) «кляті противсіхи» відмовлялися за неї голосувати? Та займалися цим «натягуванням результату» і так - обидві сторони, зате як палко юлефани розповідали, що їх насправді більше. Ось в мене не було почуття, після ознайомлення з результатами, що виборці одного з кандидатів – це «свої», і якихось думок в напрямку «наших насправді більше». Однодумців я визначаю лише за вибором в першому турі. Так от, де ті, хто вболівав за Юлин результат вже в другому турі, були раніше? Вас влаштовувала ситуація, що нас поставлять перед таким вибором? Хіба не видно, що практично ВСІ кандидати були кращі за Тимошенко (хоч проукраїнських тільки троє). Треба було вболівати і перейматися результатами трохи раніше, а так – Україна вже в першому турі програла, і крапка. Незалежно від того, хто з фіналістів переможе. Я б підтримав зрив виборів, але тут я стаю схожим на тих, хто пропонував Президенту незаконні шляхи вирішення проблеми.
4) Йому щось там не вдалося реалізувати (сюди – про реформи і т.д.). Знову ж таки, потрібна парламентська більшість. Пропонується домовлятись з БЮТ? Чи вже згодні і з ПР? А хіба не бачили, що з Януковичем (зокрема на посаді прем’єра) в Ющенка не така вже й злагода була, як це вигідно БЮТу змальовувати? В нього цілковито протилежні позиції з обома проросійськими лідерами, він зміг працювати лише зі своїм керівником уряду – так його БЮТ і ПР організовано відравили у відставку, і більшість виборців ще й це підтримувала! І ще засуджували спосіб призначення – в обмін на Генпрокурора, при тому, що Тимошенко так само пропонувала цю посаду опозиції. І мене якісь опоненти Ющенка запевнятимуть, що вони не юлефани? А, ще забув:
5) Прєдатєль – американская марионетка – фашист (проросійський маразм, без коментарів).
Здається, ті, кого влаштовували саме такі фіналісти, і які вже похапцем намагалися знайти тут якесь менше зло, а до того ніякої різниці між кандидатами не бачили - не бояться нейтральної позиції, винесеної на загальнодержавний рівень. Тільки нехай не запевняють після цього, що вони проти повернення в зону впливу РФ. Чи ви вважаєте, що підтримки тези про одну державну мову достатньо? А як ставитись до кандидатів, які при цьому лише публічно говорять українською, а в родині, «за кадром», переходять на російську (або є вихідцями з російськомовних родин)? Ви ж розумієте, що в них принциповість навіть в цьому питанні дещо штучна.
Незрозуміло, до чого схиляють ті, які всюди поширюють своє враження, що увага Ющенка до тем Голодомору тощо – насправді фальш, а підтримка Грузії у війні тільки на шкоду Україні. Скажу прямо: я впевнений, що для них оптимальний варіант – так само нейтральний лідер, який подібних тем не торкається взагалі або згадує вкрай рідко. Тільки вони забувають, що такий майбутній президент (чи може – губернатор якогось округу РФ?) був такою ж мрією Кремля, як і банальний проросійський совок.
2011-07-09
Він завжди був цікавим співрозмовником
On 8 Лип, 16:48, Ahuramazdets <ah...@mazda.com> wrote:
роки, Ви, шановний Ahuramazdets, просто ніхто і навіть збоку без
бантіка. Він завжди - навіть і останнім часом - був цікавим
співрозмовником, який що вже точно аж ніяк не боявся дискусії. Тоді як
Ви - боягузлива нікчемна паскудна шавка, яка скоріш за все навіть на
дану репліку відповісти не насмілиться, сидячи в своїй московській
будці з своїм мокрим тремтячим хвостом.
> 06.07.2011 23:48, murkot пишет:
>> В нодесах було, і тут неправильно було б не згадати.
>> http://bilozerska.livejournal.com/475511.html
>> Вічна пам'ять.
> Говнюк он был. От него только одна польза была, что он Франчука зачмырил
> что тот аж кирпичами срал.
Та порівняно з Середою - навіть тою його тінню, якою він був останні >> В нодесах було, і тут неправильно було б не згадати.
>> http://bilozerska.livejournal.com/475511.html
>> Вічна пам'ять.
> Говнюк он был. От него только одна польза была, что он Франчука зачмырил
> что тот аж кирпичами срал.
роки, Ви, шановний Ahuramazdets, просто ніхто і навіть збоку без
бантіка. Він завжди - навіть і останнім часом - був цікавим
співрозмовником, який що вже точно аж ніяк не боявся дискусії. Тоді як
Ви - боягузлива нікчемна паскудна шавка, яка скоріш за все навіть на
дану репліку відповісти не насмілиться, сидячи в своїй московській
будці з своїм мокрим тремтячим хвостом.
Олександр Франчук olexandr.110mb.com
2011-07-07
Думка про нещирість Миколи Середи
Думка шановного kostyantyn1979 як про нещирість Миколи Середи, так і про те, що він насправді мав до українського народу зовсім не пряме відношення, разом з іншими такими речами, має на жаль досить таки вагомі підстави. Для прикладу ось фрагменти нашого з ним обміну думками в форумі ukr.politics 15 липня 2007 р. стосовно кухонь українського та російського народів:
=======: [...]
ОФ: Що ж стосовно горщиків, глеків і глечиків - і макітри з макогоном, цілком не потрібної в російській кухні, і без якої українську кухню уявити не можна, то це суттєво відмінні речі, шановний Миколо.
МС: Ви помиляєтесь. Коли небудь, якщо Вас справді серйозно цікавлять ці речі, Вам би варто було відвідати центральну Росію як турист. Росіяни, не знаючи, що Ви їм не рекомендували названі Вами об'єкти гончарства, все ж таки знали їх виробляти. До речі, макітра (укр.) = горшок (рус.) - більш-менш, ясна річ, і з регіональними відмінностями.
ОФ: Ви б хоч в якісь словники деколи заглядали, шановний Миколо Середа, перш ніж пропонувати свій гідний ідіота варіант перекладу російською українського слова "макітра" - і перекладу на українську мову російського слова "горшок".
---
ОФ: І думаю мені не треба було б цього Вам оповідати, якби Ви мали якесь більш-менш реальне відношення до українського народу.
МС: Я бачу, що Ви претендуєте на монополію визначення приналежності до українського народу.
ОФ: Я претендую на розуміння призначення макітри в українській кухні. І на елементарну логіку, згідно якої людина, яка не в курсі, для чого в українській кухні існує макітра, можливо і вивчала в якійсь спецшколі курс "український народ" - але яка сама особисто до цього народу не має жодного відношення.
---
ОФ: Аналогічні черепки з скіфського городища 2500-річної давності (Бельське городище) мені доводилось тримати в руках на його розкопках.
МС: Що там у Ваших руках, мені не видно. Скіфи, племя іранського походження, згідно з більшістю історичних свідчень, купували ювелірні вироби з золота у грецьких колоніях. Недавно відбулася світова подорож виставки з назвою "Скіфське золото". І що ж Ви думаєте, вони не могли собі дозволити купувати гончарні вироби у гончарів з населення трипільської культури?
ОФ: Коли доводиться обирати, кому вірити стосовно скіфів - провідному світовому скіфологу, яким є Шрамко Борис Андрійович, і який в особистій розмові на розкопках Бельського городища неподалік від Полтави, сказав мені, "що помітних міграцій з тих часів дотепер ні звідкись сюди, ні звідси кудись не було. І тому не треба далеко ходити, щоб побачити нащадків будівників та захисників валу. Для цього достатньо зайти до ближчого села. Змінювалися лише тільки назви держав, люди залишались ті самі",
чи якомусь московському недоуку, який підписуючись "Микола Середа", пише тут, що "макітра (укр.) = горшок (рус.)", намагаючись пропихнути московську брехню про нібито спільне походження українського та російського народів,
то хто це читає, нехай робить свій вибір сам.
---
Що ж стосовно моєї зустрічі з професором Шрамком на розкопках
Бельського городища, то короткий звіт можна прочитати на:
http://olexandr.110mb.com/txt/1999.html#84
або http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=84
або (з ілюстраціями) http://h.ua/story/64414/
:======= http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=4394
Олександр Франчук
Було: http://bilozerska.livejournal.com/475511.html
kostyantyn1979 at 2011-07-02 04:46 (UTC)
Я не вважав його "хорошою людиною" й тим більше "цвітом нації", не своєї, принаймні, - підозрюю, що ми були різної національності.
knjaz_oleh at 2011-07-02 08:26 (UTC)
чому?
kostyantyn1979 at 2011-07-02 08:52 (UTC)
Відверто? Тому що переконання він мав дуже й дуже специфічні, майже характеристичні. Жив і писав під псевдонімами, біографію мав, як засвідчили дискусії тут, вигадану - набір беллетристичних штампів, тому вона й нагадувала пригодницький роман. Є підстави гадати, що його стосунки зі спецслужбами були свого часу зовсім інакшими, ніж розповідав. Походив, очевидно, справді з Лівобережжя, але не факт, що був етнічним українцем. У полемічному запалі в нього часто проривалися певні звороти й лексеми, що недвозначно вказували на його походження з російськомовного та російськокультурного міського середовища із притаманною йому зневагою до українства. Занадто, як на українця, напирав на ідею поліетнічної України, та й боротьба з антисемітизмом була для нього понад усе, що може свідчити про його власну неукраїнськість.
Відстоював ті свої патологічні переконання теж надто специфічно, без поваги до співбесідника - як наслідок, усі ми відповіли теж різко, а тепер виправдовуємося й вибачаємося, бо до цього нас спонукають культурні стереотипи - виховання, якщо простіше. Унаслідок сумної події більшість просто соромиться сказати, що насправді почували до пана Миколи.
=======: [...]
ОФ: Що ж стосовно горщиків, глеків і глечиків - і макітри з макогоном, цілком не потрібної в російській кухні, і без якої українську кухню уявити не можна, то це суттєво відмінні речі, шановний Миколо.
МС: Ви помиляєтесь. Коли небудь, якщо Вас справді серйозно цікавлять ці речі, Вам би варто було відвідати центральну Росію як турист. Росіяни, не знаючи, що Ви їм не рекомендували названі Вами об'єкти гончарства, все ж таки знали їх виробляти. До речі, макітра (укр.) = горшок (рус.) - більш-менш, ясна річ, і з регіональними відмінностями.
ОФ: Ви б хоч в якісь словники деколи заглядали, шановний Миколо Середа, перш ніж пропонувати свій гідний ідіота варіант перекладу російською українського слова "макітра" - і перекладу на українську мову російського слова "горшок".
---
ОФ: І думаю мені не треба було б цього Вам оповідати, якби Ви мали якесь більш-менш реальне відношення до українського народу.
МС: Я бачу, що Ви претендуєте на монополію визначення приналежності до українського народу.
ОФ: Я претендую на розуміння призначення макітри в українській кухні. І на елементарну логіку, згідно якої людина, яка не в курсі, для чого в українській кухні існує макітра, можливо і вивчала в якійсь спецшколі курс "український народ" - але яка сама особисто до цього народу не має жодного відношення.
---
ОФ: Аналогічні черепки з скіфського городища 2500-річної давності (Бельське городище) мені доводилось тримати в руках на його розкопках.
МС: Що там у Ваших руках, мені не видно. Скіфи, племя іранського походження, згідно з більшістю історичних свідчень, купували ювелірні вироби з золота у грецьких колоніях. Недавно відбулася світова подорож виставки з назвою "Скіфське золото". І що ж Ви думаєте, вони не могли собі дозволити купувати гончарні вироби у гончарів з населення трипільської культури?
ОФ: Коли доводиться обирати, кому вірити стосовно скіфів - провідному світовому скіфологу, яким є Шрамко Борис Андрійович, і який в особистій розмові на розкопках Бельського городища неподалік від Полтави, сказав мені, "що помітних міграцій з тих часів дотепер ні звідкись сюди, ні звідси кудись не було. І тому не треба далеко ходити, щоб побачити нащадків будівників та захисників валу. Для цього достатньо зайти до ближчого села. Змінювалися лише тільки назви держав, люди залишались ті самі",
чи якомусь московському недоуку, який підписуючись "Микола Середа", пише тут, що "макітра (укр.) = горшок (рус.)", намагаючись пропихнути московську брехню про нібито спільне походження українського та російського народів,
то хто це читає, нехай робить свій вибір сам.
---
Що ж стосовно моєї зустрічі з професором Шрамком на розкопках
Бельського городища, то короткий звіт можна прочитати на:
http://olexandr.110mb.com/txt/1999.html#84
або http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=84
або (з ілюстраціями) http://h.ua/story/64414/
:======= http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=4394
Олександр Франчук
Було: http://bilozerska.livejournal.com/475511.html
kostyantyn1979 at 2011-07-02 04:46 (UTC)
Я не вважав його "хорошою людиною" й тим більше "цвітом нації", не своєї, принаймні, - підозрюю, що ми були різної національності.
knjaz_oleh at 2011-07-02 08:26 (UTC)
чому?
kostyantyn1979 at 2011-07-02 08:52 (UTC)
Відверто? Тому що переконання він мав дуже й дуже специфічні, майже характеристичні. Жив і писав під псевдонімами, біографію мав, як засвідчили дискусії тут, вигадану - набір беллетристичних штампів, тому вона й нагадувала пригодницький роман. Є підстави гадати, що його стосунки зі спецслужбами були свого часу зовсім інакшими, ніж розповідав. Походив, очевидно, справді з Лівобережжя, але не факт, що був етнічним українцем. У полемічному запалі в нього часто проривалися певні звороти й лексеми, що недвозначно вказували на його походження з російськомовного та російськокультурного міського середовища із притаманною йому зневагою до українства. Занадто, як на українця, напирав на ідею поліетнічної України, та й боротьба з антисемітизмом була для нього понад усе, що може свідчити про його власну неукраїнськість.
Відстоював ті свої патологічні переконання теж надто специфічно, без поваги до співбесідника - як наслідок, усі ми відповіли теж різко, а тепер виправдовуємося й вибачаємося, бо до цього нас спонукають культурні стереотипи - виховання, якщо простіше. Унаслідок сумної події більшість просто соромиться сказати, що насправді почували до пана Миколи.
2011-07-04
...без яких сенс людського життя, по правді кажучи, цілком відсутній
http://www.bookclub.ua/ukr/forums/index.html?forum_id=2
Nataliya1 [12:38; 1 липня 2011 р.] Відповідь на повідомлення від olex [00:59; 1 липня 2011 р.]
> olex:
>> [...] Насправді Сага - це енциклопедія і підручник справжніх, істинних людських глибоких почуттів і далеко розвинутих правдивих людських взаємин. Особлива актуальність потреби в яких так відчутна саме якраз в наших постпідмосковських краях, в яких десятки, чи сотні років по всьому цьому найдорогоціннішому людському топталась, і значною мірою продовжує це робити й надалі банда московських убивць.
> Согласна на все 100%! Многие говорят, что это легкомысленное "чтиво" - ничего подобного. Ее суть - человеческие отношения во всей их многогранности.Вампиры, оборотни - это необходимый антураж, чтобы эту многогранность подчеркнуть. Роман, собственно, нельзя назвать ни любовным в "чистом" виде, ни мистическим. Скорее - любовный остросюжетный.
Доповнюючи Вашу думку, зауважимо, що саме якраз це і пояснює факт високої оцінки книги величезною більшістю тих, хто її прочитав. Адже якість творів усіх жанрів художньої літератури вимірюється якістю відображення в них саме якраз справжніх, істинних людських глибоких почуттів і правдивих людських взаємин. Без яких сенс людського життя, по правді кажучи, цілком відсутній.
Олександр Франчук
Nataliya1 [12:38; 1 липня 2011 р.] Відповідь на повідомлення від olex [00:59; 1 липня 2011 р.]
> olex:
>> [...] Насправді Сага - це енциклопедія і підручник справжніх, істинних людських глибоких почуттів і далеко розвинутих правдивих людських взаємин. Особлива актуальність потреби в яких так відчутна саме якраз в наших постпідмосковських краях, в яких десятки, чи сотні років по всьому цьому найдорогоціннішому людському топталась, і значною мірою продовжує це робити й надалі банда московських убивць.
> Согласна на все 100%! Многие говорят, что это легкомысленное "чтиво" - ничего подобного. Ее суть - человеческие отношения во всей их многогранности.Вампиры, оборотни - это необходимый антураж, чтобы эту многогранность подчеркнуть. Роман, собственно, нельзя назвать ни любовным в "чистом" виде, ни мистическим. Скорее - любовный остросюжетный.
Доповнюючи Вашу думку, зауважимо, що саме якраз це і пояснює факт високої оцінки книги величезною більшістю тих, хто її прочитав. Адже якість творів усіх жанрів художньої літератури вимірюється якістю відображення в них саме якраз справжніх, істинних людських глибоких почуттів і правдивих людських взаємин. Без яких сенс людського життя, по правді кажучи, цілком відсутній.
Олександр Франчук
2011-07-03
"причем здесь постподмосковские края"
Банда московських убивць в наших пост-, і непостпідмосковських краях при тому, шановний Natasyonkin, що різного роду приниження, які як раніше чинились, так і тотально чиняться зараз цією бандою над цілими народами, здопомогою украдених в народів даною бандою грошей, на жаль не сприяють не тільки розвитку, а й і просто наявності справжніх, істинних людських
глибоких почуттів і правдивих людських взаємин. Сподіваюсь це Вам зрозуміло.
Якщо щось ні, то я без проблем деталізую те, чого Ви не зрозуміли.
Олександр Франчук
http://www.bookclub.ua/ukr/forums/index.html?forum_id=2&forum_msg_id=925147
Natasyonkin [21:06; 1 липня 2011 р.]
Что-то я не совсем понимаю,причем здесь постподмосковские края и чем "банда
московських убивць" мешает светлым чувствам [...]
глибоких почуттів і правдивих людських взаємин. Сподіваюсь це Вам зрозуміло.
Якщо щось ні, то я без проблем деталізую те, чого Ви не зрозуміли.
Олександр Франчук
http://www.bookclub.ua/ukr/forums/index.html?forum_id=2&forum_msg_id=925147
Natasyonkin [21:06; 1 липня 2011 р.]
Что-то я не совсем понимаю,причем здесь постподмосковские края и чем "банда
московських убивць" мешает светлым чувствам [...]
2011-07-01
"Сутінкова Сага" Стефені Маєр
"Сутінкова Сага" Стефені Маєр
шкода :( що Клуб не спромігся видати ці книги українською. На щастя,
видавництво KM Publishing (<<Країна Мрій>>) не дозволило зяяти цій
прикрій прогалині: усі 5 книг Сутінкової Саги Стефені Маєр (Сутінки,
Молодий місяць, Затемнення, Світанок, Друге життя Брі Таннер), двічі
мною прочитані, ось на моїй полиці :)
Щодо самої книги - всі частини Сутінкової Саги сприймаються як одна
книга - то слід як на мою скромну думку сказати наступне. Незважаючи
на суттєву присутність в ній вурдалаків з перевертнями (вовкулаками),
книга насправді ну зовсім не про них. Хоч звісно вражаюча детальність
ретельної продуманості природи казкових персонажів Саги без сумніву на
порядок переважає таку в усіх без винятку творах вурдалацько-
перевертняцької тематики.
Насправді Сага - це енциклопедія і підручник справжніх, істинних
людських глибоких почуттів і далеко розвинутих правдивих людських
взаємин. Особлива актуальність потреби в яких так відчутна саме якраз
в наших постпідмосковських краях, в яких десятки, чи сотні років по
всьому цьому найдорогоціннішому людському топталась, і значною мірою
продовжує це робити й надалі банда московських убивць.
Олександр Франчук
Було:
http://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy/product.html?id=11761
Samir7775 6 сентября 2010 г.
прекрастный вроде как финал Божественной истории любви; хотя все и
понимаеМ, что это далеко не так! Четвертая книга превосходит 3
предыдущих; полна нежности и всего того, чего так мало в нашей жизни,
не мистичесской конечно ее стороны, а именно отношений; дружба;
любовь; преданность, вот все то на чем держиться весь сюжет!
шкода :( що Клуб не спромігся видати ці книги українською. На щастя,
видавництво KM Publishing (<<Країна Мрій>>) не дозволило зяяти цій
прикрій прогалині: усі 5 книг Сутінкової Саги Стефені Маєр (Сутінки,
Молодий місяць, Затемнення, Світанок, Друге життя Брі Таннер), двічі
мною прочитані, ось на моїй полиці :)
Щодо самої книги - всі частини Сутінкової Саги сприймаються як одна
книга - то слід як на мою скромну думку сказати наступне. Незважаючи
на суттєву присутність в ній вурдалаків з перевертнями (вовкулаками),
книга насправді ну зовсім не про них. Хоч звісно вражаюча детальність
ретельної продуманості природи казкових персонажів Саги без сумніву на
порядок переважає таку в усіх без винятку творах вурдалацько-
перевертняцької тематики.
Насправді Сага - це енциклопедія і підручник справжніх, істинних
людських глибоких почуттів і далеко розвинутих правдивих людських
взаємин. Особлива актуальність потреби в яких так відчутна саме якраз
в наших постпідмосковських краях, в яких десятки, чи сотні років по
всьому цьому найдорогоціннішому людському топталась, і значною мірою
продовжує це робити й надалі банда московських убивць.
Олександр Франчук
Було:
http://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy/product.html?id=11761
Samir7775 6 сентября 2010 г.
прекрастный вроде как финал Божественной истории любви; хотя все и
понимаеМ, что это далеко не так! Четвертая книга превосходит 3
предыдущих; полна нежности и всего того, чего так мало в нашей жизни,
не мистичесской конечно ее стороны, а именно отношений; дружба;
любовь; преданность, вот все то на чем держиться весь сюжет!
Підписатися на:
Дописи (Atom)