Показ дописів із міткою українська мова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою українська мова. Показати всі дописи

2012-09-20

Шкода, що RIM не підтримує української...

Шкода, що RIM не підтримує української...

...а в результаті фактично виходить, що RIM в Україні, це одна з тих організацій, які усі свої активи використовують для подальшої русифікації і так далі вже нікуди русифікованої України.

Шкода, бо з системою QNX знайомий вже багато років - і думаю це така очевидність, для кожного, хто хоч трішки в курсі, що як для смартфонів, так і для планшетів (а в майбутньому для реплів) кращої платформи в природі просто не існує.

Шкода - і тому замість терміново купувати планшет та смартфон BlackBerry та рекомендувати усім друзям й знайомим робити те ж саме, доведеться (й рекомендувати усім друзям та знайомим робити те ж саме) чекати того часу, коли зрештою RIM таки додасть українську до списку мов тих народів, які компанія поважає і підтримує.
(http://blackberrys.com.ua/forum/index.php?/topic/2660-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D1%89%D0%BE-rim-%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%94-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97/)

Олександр Франчук

2012-07-24

Ответ «недорасу» Родиону Мирошнику

http://uainfo.censor.net.ua/heading/politics/17820-otvet-nedorasu-rodionu-miroshniku.html
Ответ «недорасу» Родиону Мирошнику
Украинцы никогда не стремились, да и не будут стремиться стать частью обреченной капитализмом на вымирание «расы» русскоязычных инфантилов. Их устраивает лишь украинская языковая картина мира, не приводящая, в отличие от русской, к инфантильности взрослого человека и к соответствующему ей порочному холопскому менталитету. Те же из них, кто по своей наивности «обрусел» в советское время, все же, проявят силу воли и воспитают своих потомков на украинской языковой картине мира. [...]

Стаття Павла ДАНИЛЬЧЕНКО - чудова і грунтовна. Додати можна хіба що те, що дивлячись на мапу розповсюдження злочинності в Україні, легко бачити, що вона _точно_ співпадає з мапою русифікованості України.

Олександр Франчук

2012-06-13

про "Как русский язык спасет украинскую мову"

http://gidepark.ru/content/1376663?digest
Александр Горда перепечатал из politicon1.at.ua вчера в 20:16

Який шикарний приклад становить собою ця стаття - хоч порівняно з усім наповненням московської інфоканалізації воно зовсім й невеличка витяжка з величезних потоків брехливого московського інфолайна для ідіотів. Візьмемо ось для прикладу один з численних варіантів московського фуфла про походження української мови:
===: Давайте вспомним, где впервые зародился украинский литературный язык? Первое произведение, переведенное на малороссийский язык было написано и опубликовано в Санкт-Петербурге, это «Энеида» Котляревского. Затем представители русской творческой интеллигенции выкупили из крепостничества Тараса Шевченко и всячески способствовали его творческому росту и публикации его произведений
:===
- це типу Котляревський видумав раніше відсутню українську мову, після чого Шевченко її додумав далі? Після чого українці усі кинулися і швиденько виучили її?
Яким же це треба бути кретином, щоб писати подібні ідіотизми, то повний атас. Але це факт, ось він тут перед нами.
___
Какой шикарный пример представляет собой эта статья - хотя по сравнению со всем наполнением московской инфоканализации оно совсем и небольшая вытяжка из огромных потоков лживого московского инфодерьма для идиотов. Возьмем вот для примера один из многочисленных вариантов московского фуфла о происхождении украинского языка:
===: Давайте вспомним, где впервые зародился украинский литературный язык? Первое произведение, переведенное на малороссийский язык было написано и опубликовано в Санкт-Петербурге, это «Энеида» Котляревского. Затем представители русской творческой интеллигенции выкупили из крепостничества Тараса Шевченко и всячески способствовали его творческому росту и публикации его произведений
:===
- Это типа Котляревский выдумал ранее отсутствующий украинский язык, после чего Шевченко ее додумал дальше? После чего украинци все бросились и быстренько виучили его?
Каким же это надо быть кретином, чтобы писать подобные идиотизмы, то полный атас. Но это факт, вот он здесь перед нами.

Олександр Франчук

2012-01-04

"Преступник" и "злочинець"


Понятия "преступление" в русском языке, и "злочин" в украинской мове занимают центральное место в русскоязычной и украиноязычной системах представлений о жизненно важных правилах отношений между людьми. Они не только устанавливают границу между нормальным и уголовно наказуемым поведением, но и являются краеугольными камнями в построении внутренних представлений человека о нормальности или ненормальности тех или иных человеческих отношений и поступков, определяя допустимость или недопустимость того или иного поведения.
Иными словами, понятия "преступление" в русском языке, и "злочин" в украинской мове занимают центральные места в человеческой морали, и поскольку они переводятся с украинского на русский язык и наоборот как эквивалентные понятия, то для понимания различия между некоторыми существенными деталями русскоязычного и украиноязычного духовного мира, было бы интересно рассмотреть, в сравнении, эти два основных пограничних понятия, отделяющие в русскоязычной и украиноязычной духовных системах поведение нормальное от уголовно наказуемого.

Уже на первый взгляд легко заметить, что такую границу между уголовным и нормальным поведением проводится обоими языками в совершенно разных областях. Понятие "злочинного" поведения в украинской мове и преступного поведения в русском языке довольно таки существенно отличаются. Попробуем рассмотреть это чуть более детально.

Если "злочин" (зло творить) в украинском языке однозначно уже самим звуком слова связывается с понятием зла, а что такое зло, понятно даже котенку, то понятие преступления (преступить что-то) не привязывается русским языком к злу никоим образом. Преступить - это самовольно нарушить, переступить что-то, или отступить от чего-то. Причем не так уж просто так сразу определить, что именно нарушить, что переступить, и за что следует преследовать и за что наказывать - сам русский язык никакой прямой подсказки его носителю не дает.

А для того, чтобы можно было например говорить о нарушении закона, об отступлении от него в ответ на такой вопрос по существу уголовного в русскоязычной координатной системе человеческих понятий поведения, необходимо наличие традиционно мощной хорошо развитой правовой системы, которая не может основываться на чем-то другом, кроме давно устоявшейся в обществе человеческой морали, и прежде всего в ней отторжением зла и приветствием добра. Так что данное направление выяснения настоящего, реально действующего в человеческих отношениях предмета, который переступается в понятии преступления, отпадает, если сами законы российской правовой системы назначаются без учета связанности зла и наказания.

Если субъект совершает зло, то сам украинский язык велит назвать его "злочинцем".

Не так в русском языке. Учинять как угодно большое зло вовсе не значит по логике связи понятий русского языка быть преступником.

И наоборот, если субъект делает добро и не делает зла, то сама мова, ее логика, не позволит назвать его "злочинцем".

В русском языке - по-другому. Субъект может, при полном отсутствии зла с его стороны и присутствия как угодно много сделанного им добра, ЧТО-ТО преступить, и вот он преступник. За примерами не надо ходить далеко ни во времени, ни в пространстве. Миллионы и миллионы людей в русскоязычном мире, при полном отсутствии какого-либо зла с их стороны, названы преступниками и убиты, а трупы их зарыты в безымянных могильниках, а нехилые массы людей, совершивших море зла, например убили миллионы детей, не просто в полном спокойствии за себя находятся, но и и пользуются высокими льготами при жизни и высочайшими почестями после смерти.

Относительно ранее присутствовавшего в русском языке древнего слова "злодей", то оно в речи, кроме (высок.), например: "Чудовищные злодеяния организаторов голодоморов в Украине", и (бранн.), например: "Кот Васька, злодей, намедни спер кусок прямо со стола", фактически не используется, злодей полностью вытеснен с официальной юридической и речевой бытовой практики преступником - подобно тому, как слово "Родина", для устранения связи земли предков с понятием родной земли, вытеснило из русского языка слова "Отечество" с "Отчизной". То есть для брани, поэзии и торжественных речей слово хоть вроде и есть, но в реальной действительности действует только преступник, внедренный в русский язык для того, чтобы выкинуть из русскоязычной мысли естественную связь между содеяним зла и наказанием.

Вторым вопросом относительно преступника является вопрос о том, кто в реальной жизни может определять таким термином кого-то. Естественно это далеко не каждый. Опуская очевидные соображения, для разминки каждый может проделать их самостоятельно, назовем человека, который не только в действительности имеет право легально назвать человека преступником, а даже фактически обязан делать это. Я имею в виду непосредственного начальника, который и определяет, не преступил ли НЕЧТО (т.е. его, или вышестоящего начальника, волю) кто-то из подчиненных ему людей. Начальник начальника применяет это правило относительно меньшего начальника, и т.д.

Таким образом, данное простое и эффективное московское вроде бы частное решение дает средство решения общей проблемы создания жесткой иерархической структуры, на вершине которой находится полубог-получеловек, который НЕ МОЖЕТ преступить в русскоязычной системе понятий. Это означает не что иное, как ликвидацию в сознании носителей русского языка барьера между добром и злом, т.е. человеческой морали, что влечет за собой далеко не только тотальную злодейскость порусскидумающих иерархических оргструктур. Злодейскость, но не преступность...

Чем не важнейшая причина, не так ли, для огромных усилий банды московских убийц и их холуев на украинской земле, повсюду внедрить русский язык?

Перевод с украинского.
По материалам дискуссий в форуме ukr.politics до 1999/11/06

2011-09-14

Інформаційні технології і людські спільноти (з рос. перекладом)

(рос. переклад нижче)

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко “До Основ’яненка”)

1. Проблема

Загальновизнаним є той факт, що розвиток інформаційних технологій (ІТ) і пов’язаних з ними явищ уже десятки років усе більш масштабно втручається, як безпосередньо, так і опосередковано, в життя усіх людей.

Масштаби і глибина цього втручання суттєво торкаються усіх аспектів людського життя - і подальша усе більш відчутна відсутність розуміння перспективи цих за історичними мірками блискавичних змін дає привід для здійснення нових і нових спроб відшукати точку опори для ясного розуміння причин тих кардинальних процесів, свідками та учасниками яких ми є.

Не доводиться сумніватися, що подібні спроби усвідомити ті речі, від яких прямо і зараз залежить наше майбутнє - щоб припинити бути несвідомим об'єктом наразі невідомих (і невідворотних та грізних через їхню невідомість) законів - будуть продовжуватись доти, доки правдиві відповіді на актуальні питання не будуть знайдені і розміщені в суспільній свідомості. Або ж доки актуальність даних питань не зникне, в результаті скажімо ліквідації чи деградації людства, як наслідку відсутності необхідного для подальшого існування, тобто справжнього розвитку людства розуміння.

Одна з таких спроб у вигляді даного матеріалу перед Вашою увагою, шановний читачу.

2. Визначення

Спільнота є стійким матеріальним явищем, яке утворене _носіями_ _правил спілкування_ даної спільноти та його засобами і протяжність якого в просторі й в часі утворює його _форму_ і яке виступає перед його носіями як середовище їхнього існування.

Таким чином кожна спільнота має _форму_, яку утворюють собою її _носії_ разом із засобами спілкування - і має дух, який полягає в сукупності усіх _правил спілкування_ носіїв між собою.

І хоч не дуже важко бачити, що дане в двох абзацах вище визначення спільноти не залежить від природи її носіїв і годиться у тому числі наприклад для спільноти клітин, які утворюють собою багатоклітинні організми, але нас звичайно що цікавлять перш за все людські спільноти. Хоч разом з тим залежність рівня розвитку надсвідомості цілої спільноти, тобто здатності цілої спільноти бути носієм правил спілкування між спільнотами, від рівня розвитку істинності (правдивості) правил спілкування носіїв спілкування внутрі даної спільноти - яку демонструє нам розмаїття багатоклітинних спільнот-організмів земної природи - також безперечно дуже цікава і повчальна.

Не зупиняючись на тій очевидності, що більшість, коли не усі продукти інформаційних технологій належать, прямо чи опосередковано, до засобів людського спілкування, спробуємо виділити з існуючих здавна та новітніх видів засобів людського спілкування найбільш значимі - за таким кількісним критерієм їхньої значимості: чим більше носіїв спілкування використовують той чи інший вид засобів спілкування, і чим частіше, тим більш значимим видом засобів спілкування він є.

Таким чином з-поміж усіх видів засобів людського спілкування можна вирізнити найбільш загальні види засобів - тобто такі, які повсякчас використовуються усіма носіями людського спілкування.

Легко бачити, що першим загальним засобом людського спілкування була (і є) жива мова, яка одночасно виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин.

Про значення для становлення людини першого загального засобу людського спілкування можна судити з того факту, що не доводиться вести мову про власне людину, якісно відмінну від світу тварин, до того, як виникла людська мова.

Решту два загальні засоби, виникнення яких пізніше також щоразу ставало причиною величезного розвитку людства, ґрунтуються на мові.

Якщо жива мова локальна в просторі і часі й залежна від зворотного зв’язку (діалогічна), то письмо, здобуваючи протяжність в часі, втрачає зворотний зв’язок.

ЗМІ спільно із засобами зв’язку розширюють просторові межі одностороннього мовлення та письма, а засоби транспорту та зв’язку розширюють простір індивідуального живого спілкування.

Якщо розглядати схему світової історії, запропоновану Ясперсом (доісторія, історія і світова історія), то не дуже важко зауважити, що доісторія відповідає періоду розвитку людства від виникнення мови до виникнення письма, історія — від виникнення письма до виникнення ЗМІ та засобів зв’язку, а світова історія розпочалась після виникнення ЗМІ та засобів зв’язку.

В цьому не дуже великому ряду трьох загальних засобів як на сьогодні вже досить таки очевидний вигляд ознаки нового четвертого етапу розвитку людського суспільства має якісно новий четвертий загальний вид засобів людського спілкування - інформаційні технології. Разом з усією нагромадженою людством моментально доступною кожному інформацією з повсюдно доступними засобами доступу як до інформації, так і до інших людей - коли скоро кожен матиме реальну можливість як доступитися в мережі до якої завгодно інформації різного роду, так і прийняти участь у її створенні, і це далеко не все - інформаційні технології швидко займають, чи вже зайняли, своє законне місце четвертого загального засобу людського спілкування.

3. Наслідки

Якщо згадати добре відоме твердження: "Сутність людини - це не абстракт, властивий окремому індивіду. В своїй дійсності вона є сукупністю усіх суспільних відносин" (Маркс), яке наразі не доводилось чути, щоб хтось колись намагався поставити під якийсь навіть і найменший сумнів - і зауважити при цьому, що цілком як на той час обґрунтовано абсолютизовані господарські взаємини досить таки очевидно як були до того, так і починають бути тепер тільки рівноправною частиною усіх людських взаємин, а не їхньою подавляючою усе решту базою, коли усі інші людські взаємини коли не зовсім ігнорувались, то трактувались як похідні від господарських взаємин (відносились до “надбудови”), як це мало місце в період форсованого розвитку господарських відносин - то найцікавішим питанням починає бути питання про структуру людських відносин. Адже коли йдеться про зміни в людській природі, то не слід забувати, а що саме є суттю людини — це сукупність усіх людських відносин. Тобто іншою формою питання про зміну людини є питання про зміну людських відносин - усієї їх сукупності.

Заміна при цьому слів “суспільних відносин” на “людських відносин” має необхідний вигляд через те, що з поняттям “суспільні відносини” пов’язані - окрім господарських взаємин, спрямованих на підтримання існування людини (базис в марксистській теорії) - ідейні й теоретичні погляди, які згідно з марксистською теорією ніби як породжуються базисом даного суспільства, як скажімо політичні й правові ідеї, філософія, мораль, мистецтво, релігія і відповідні їм установи та організації, як держава, політичні партії, культосвітні та професійні установи й організації, церква тощо (надбудова в марксистській теорії) — тобто поняття “суспільні відносини” практично не включає в себе того масиву усіх особистісних людських відносин, без якого говорити про усі суспільні відносини, як про сутність людини, навряд чи буде доречно.

Більше того, досить таки очевидно, що саме якраз особистісні людські взаємини - особисті взаємини людини і людини, тобто носіїв усіх суспільних взаємин між собою і є первинною основою основ усіх без винятку суспільних відносин. З свідченнями чого кожному з нас доводиться стикатися без перебільшення на кожному кроці.

І коли спробувати розглянути структуру усіх людських взаємин, сукупність яких складає собою сутність людини, то мабуть що ми не дуже далеко будемо від істини, якщо поділимо їх - за цілком природними ознаками - на усього лише три ясно відмінні підструктури — на родові, господарські і духовні людські відносини.

Не зупиняючись на тому очевидному факті, що фундаментом усіх людських взаємин не можуть не бути родові відносини, без яких усі решту відносини - зрозуміло чому - втрачають будь-який смисл, зупинимось на питанні про те, зміни в якому напрямку можна очікувати в людських відносинах в процесі подальшого розвитку і тотального впровадження інформаційних технологій.

Для більшої повноти відповіді на це питання необхідно зауважити той момент, що розвиток інформаційних технологій (ІТ) окрім усього іншого також сприяє прискоренню розвитку наукових знань і технічних засобів. ІТ безперечно сприяють розвитку наукових знань і технічних засобів значно більш потужно, аніж як це робило третє покоління загальних засобів людського спілкування, тобто ЗМІ та засоби транспорту і зв’язку. Однак ясно, що значення цього процесу навіть і значно прискореної технологічної та технічної еволюції, як і значення технічних засобів зокрема і господарських взаємин взагалі для власне людських відносин вже зараз суттєво зменшилося у порівнянні із їх гіпертрофовано перебільшеним значенням в період форсованого розвитку господарських взаємин, який уже практично закінчився - після досягнення такого рівня розвитку, який необхідний для виконання як своїх безпосередніх задач, без фанатизму його учасників, так і подальшого свого розвитку.

Побутові зручності, які зрештою дає розвиток науки і технічних засобів взагалі та засобів сполучення й особистого зв’язку і ЗМІ зокрема, змінюють кількісно структуру людського спілкування, усуваючи ті його перешкоди, які забирають сили та час носіїв людських взаємин. Навіть і ця так би мовити механічна інтенсифікація людського спілкування вже тягнула за собою прискорення вдосконалення його правил. Вплив же на даний процес вдосконалення людських взаємин інформаційних технологій, додатково до механічної інтенсифікації, має досить таки виражено якісний характер.

Навіть і такі не надто деталізовані міркування дають підстави для того, щоб визначити суть людського прогресу як вдосконалення суто людських взаємин - тобто духовних людських відносин, і для висновку про те, що саме цим - вдосконаленням суто людських відносин і був в усі часи існування людини справжній людський прогрес - чим і пояснюється мало сказати гігантське значення для розвитку людства таких найвищих досягнень людського Духу, як: “GAL 5:14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! ”.

Ще одним цікавим висновком, який виводиться з того факту, що “жива мова виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин”, і з того факту, що різні мови мають щодо цього різну виразну здатність, є висновок про те, що перерозподіл значимості трьох підструктур внутрі сукупності усіх людських відносин від господарських на користь духовних (в широкому розумінні цього слова) та родових взаємин, означає зміну мовних пріоритетів людства - на користь таких найбільш розвинутих і точних, коли йдеться про людину і людські взаємини і тому найбільш придатних для вираження й передачі суто людських почуттів та переживань мов, як українська мова.

Редакція 2
Вперше оприлюднено 30 травня 2008

_______
Информационные технологии и человеческие сообщества

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко "К Основьяненко")

1. Проблема

Общепризнанным является тот факт, что развитие информационных технологий (ИТ) и связанных с ними явлений уже десятки лет все более масштабно вмешивается, непосредственно и опосредованно, в жизнь всех людей.

Масштабы и глубина этого вмешательства существенно затрагивают все аспекты человеческой жизни - и дальнейшее все более ощутимое отсутствие понимания перспективы этих по историческим меркам молниеносных изменений дает повод для осуществления новых и новых попыток отыскать точку опоры для ясного понимания причин тех кардинальных процессов, свидетелями и участниками которых мы являемся.

Не приходится сомневаться, что подобные попытки осознать те вещи, от которых прямо и сейчас зависит наше будущее - чтобы прекратить быть бессознательным объектом пока неизвестных (и неотвратимых и грозных, из-за их неизвестности) законов - будут продолжаться до тех пор, пока правдивые ответы на актуальные вопросы не будут найдены и размещены в общественном сознании. Или пока актуальность данных вопросов не исчезнет, в результате например ликвидации или деградации человечества, как следствия отсутствия необходимого для дальнейшего существования, т.е. подлинного развития человечества, понимания.

Одна из таких попыток в виде данного материала перед Вашим вниманием, уважаемый читатель.

2. Определение

Сообщество является устойчивым материальным явлением, которое образовано _носителями_ _правил общения_ данного сообщества вместе в его средствами и протяженность которого в пространстве и во времени образует его _форму_ и которое выступает перед его носителями как среда их обитания.

Таким образом каждое сообщество имеет _форму_, которую образуют собой ее _носители_ вместе со средствами общения - и имеет дух, который заключается в совокупности всех _правил общения_ носителей между собой.

И хотя не очень трудно видеть, что данное в двух абзацах выше определение сообщества не зависит от природы ее носителей и годится в том числе например для сообщества клеток, которые образуют собой многоклеточные организмы, но нас конечно интересуют прежде всего человеческие сообщества. Хотя вместе с тем зависимость уровня развития сверхсознания целого сообщества, то есть способности целого сообщества быть носителем правил общения между сообществами, от уровня развития истинности (правдивости) правил общения носителей общения внутри данного сообщества - которую демонстрирует нам разнообразие многоклеточных сообществ-организмов земной природы - также бесспорно очень интересна и поучительна.

Не останавливаясь на той очевидности, что большинство, если не все продукты информационных технологий относятся, прямо или косвенно, к средствам человеческого общения, попробуем выделить из существующих издавна и новейших видов средств человеческого общения наиболее значимые - согласно простому количественному критерию их значимости: чем больше носителей общения используют тот или иной вид средств общения, и чем чаще, тем более значимым видом средств общения он является.

Таким образом из всех видов средств человеческого общения можно выделить наиболее общие виды средств - то есть такие, которые постоянно используются всеми носителями человеческого общения.

Легко видеть, что первым общим средством человеческого общения был (и есть) живой язык, который одновременно выполняет для своих носителей также функцию постоянно актуального хранилища правил непосредственного человеческого общения в виде справочника связи понятий - главным образом понятий, относящихся к характеристикам человека и человеческих взаимоотношений.

О значении для становления человека первого общего средства человеческого общения можно судить по тому факту, что не приходится говорить о собственно человеке, качественно отличном от мира животных до того, как возникла человеческая речь.

Каждое из остальных двух общих средств общения, возникновение которых позже также каждый раз становилось причиной огромного развития человечества, зиждется на языке.

Если живой язык локален в пространстве и времени и зависит от обратной связи (диалогический), то письмо, приобретая протяженность во времени, теряет обратную связь.

СМИ вместе со средствами связи расширяют пространственные границы односторонней речи и письма, а средства транспорта и связи расширяют пространство индивидуального живого общения.

Если рассматривать схему мировой истории, предложенную Ясперсом (доистория, история и мировая история), то не очень трудно заметить, что доистория соответствует периоду развития человечества от возникновения языка до возникновения письма, история - от возникновения письма до возникновения СМИ и средств связи, а мировая история началась после возникновения СМИ и средств связи.

В этом не очень большом ряду трех общих средств как на сегодня уже довольно очевидный вид признака нового четвертого этапа развития человеческого общества имеет качественно новый четвертый общий вид средств человеческого общения - информационные технологии. Вместе со всей накопленной человечеством моментально доступной каждому информации с повсеместно доступными средствами доступа как к информации, так и к другим людям - когда скоро каждый будет иметь реальную возможность как получить доступ в сети к какой угодно информации разного рода, так и принять участие в ее создании, и это далеко не все - информационные технологии быстро занимают, если уже не заняли, свое законное место четвертого общего средства человеческого общения.

3. Следствия

Если вспомнить хорошо известное утверждение: "Сущность человека - это не абстракт, присущий отдельному индивиду. В своей действительности она есть совокупность всех общественных отношений" (Маркс), которое пока не приходилось слышать, чтобы кто-нибудь пытался поставить под какое-то даже и малейшее сомнение - и заметить при этом, что вполне по тем временам обоснованно абсолютизированные хозяйственные отношения довольно очевидно как были до того, так и начинают быть теперь только равноправной частью всех человеческих отношений - а не их подавляющей все остальное базой, когда все другие человеческие отношения если не совсем игнорировались, то трактовались как производные от хозяйственных отношений (относились к "надстройке"), как это имело место в период форсированного развития хозяйственных отношений - то наиболее интересным вопросом начинает быть вопрос о структуре человеческих отношений. Ведь когда речь идет об изменениях в человеческой природе, то не следует забывать, а что именно является сутью человека - это совокупность всех человеческих отношений. То есть другой формой вопроса об изменении человека является вопрос об изменении человеческих отношений - всей их совокупности.

Замена при этом слов "общественных отношений" на "человеческих отношений" имеет необходимый вид из-за того, что с понятием "общественные отношения" связаны - кроме хозяйственных отношений, направленных на поддержание существования человека (базис в марксистской теории) - идейные и теоретические взгляды , которые согласно с марксистской теорией вроде как порождаются базисом данного общества, как скажем политические и правовые идеи, философия, мораль, искусство, религия и соответствующие им учреждения и организации, как государство, политические партии, просветительные и профессиональные учреждения и организации, церковь и т.д. (надстройка в марксистской теории) - то есть понятие "общественные отношения" практически не включает в себя того массива всех личностных человеческих отношений, без которого говорить о всех общественных отношениях, как о сущности человека, вряд ли будет уместно.

Более того, довольно очевидно, что именно как раз личностные человеческие отношения - личные отношения человека и человека, т.е. носителей всех общественных отношений между собой и есть первичной основой основ всех без исключения общественных отношений. Со свидетельствами чего чего каждому из нас приходится встречаться без преувеличения на каждом шагу.

И если попытаться рассмотреть структуру всех человеческих взаимоотношений, совокупность которых составляет собой сущность человека, то очевидно что мы не очень далеко будем от истины, если разделим их - за вполне естественными признаками - на всего лишь три ясно отличные подструктуры - на родовые, хозяйственные и духовные человеческие отношения.

Не останавливаясь на том очевидном факте, что фундаментом всех человеческих взаимоотношений не могут не быть родовые отношения, без которых все остальные отношения - понятно почему - теряют всякий смысл, остановимся на вопросе о том, изменения в каком направлении можно ожидать в человеческих отношениях в процессе дальнейшего развития и тотального внедрения информационных технологий.

Для большей полноты ответа на этот вопрос необходимо заметить тот момент, что развитие информационных технологий (ИТ) кроме всего прочего также способствует ускорению развития научных знаний и технических средств. ИТ безусловно способствуют развитию научных знаний и технических средств значительно более мощно, чем как это делало третье поколение общих средств человеческого общения, то есть СМИ и средства транспорта и связи. Однако ясно, что значение этого процесса даже и значительно ускоренной технологической и технической эволюции, как и значение технических средств в частности и хозяйственных взаимоотношений вообще для собственно человеческих отношений уже сейчас существенно уменьшилось по сравнению с их гипертрофированно преувеличенным значением в период форсированного развития хозяйственных отношений, который уже практически закончился - после достижения такого уровня развития, который необходим для выполнения как своих непосредственных задач, без фанатизма его участников, так и для дальнейшего своего развития.

Бытовые удобства, которые в конечном итоге дает развитие науки и технических средств вообще и средств сообщения, личной связи и СМИ в частности, меняют количественно структуру человеческого общения, устраняя те его препятствия, которые забирают силы и время носителей человеческих взаимоотношений. Даже и эта так сказать механическая интенсификация человеческого общения уже тянула за собой ускорение совершенствования его правил. Влияние же на данный процесс совершенствования человеческих взаимоотношений ИТ, дополнительно к механической интенсификации, имеет довольно выражено качественный характер.

Даже и такие не слишком детализированные соображения дают основания для того, чтобы определить суть человеческого прогресса как совершенствование правил сугубо человеческих взаимоотношений, прежде всего духовных человеческих отношений. Именно этим - совершенствованием чисто человеческих отношений и был во все времена существования человека настоящий человеческий прогресс. Чем и объясняется мало сказать гигантское значение для развития человечества таких высших достижений человеческого Духа, как: "GAL 5:14 Ибо весь закон в одном слове заключается: люби ближнего твоего, как самого себя".

Еще одним интересным заключением, которое выводится из того факта, что "живой язык выполняет для своих носителей также функцию постоянно актуального хранилища правил непосредственного человеческого общения в виде справочника связи понятий - главным образом понятий, относящихся к характеристикам человека и человеческих взаимоотношений", и из того факта, что разные языки имеют в этом различную выразительную способность, является вывод о том, что перераспределение значимости трех подструктур внутри совокупности всех человеческих отношений от хозяйственных в пользу духовных (в широком смысле этого слова) и родовых отношений, означает изменение языковых приоритетов человечества - в пользу таких наиболее развитых и точных, когда речь идет о человеке и человеческих взаимоотношениях и поэтому наиболее подходящих для выражения и передачи чисто человеческих чувств и переживаний языков, как украинский язык.

Редакция 2
Впервые обнародовано 30 мая 2008

2011-08-29

Перезапуск Словник.нет

Пошук слів за частиною слова

Чого мені відчутно не вистачало в попередній версії Словника, то це пошуку в ньому слів за частиною слова. Наприклад шукати слова з коренем "стиг", як от вистигати, встигати, достигати, застигати, настигати, недостигати, нестиглий, остигати, перестиглий, пізньостиглий, пристигаючи, простигати, ранньостиглий, скоростиглий, стиглий, стиглість, стигнути, устигати - не певний що знайшов усі такі слова - довелось на жаль іншими засобами.
___
Олександр Франчук

Було: http://slovnyk-net.livejournal.com/1138.html#comments
Перезапуск Словник.нет (http://www.slovnyk.net/) April 1st, 12:42
Шановні користувачі!
Повідомляємо, що перезапуск Словник.нет планується орієнтовно на початок червня.
Зараз остаточно узгоджуються правові питання щодо статусу бази даних, та здійснюється реконструкція і оптимізація сайту.
Тим часом, в цьому блозі Ви можете залишати свої побажання з приводу нових сервісів, які Ви б хотіли бачити на сайті.
Дякуємо за розуміння. Сподіваємось на плідну співпрацю.
З повагою,
Словник.нет

2011-07-29

Реакція на правду в українофобних форумах

Реакція на правду в українофобних форумах з боку керівників та власників цих ресурсів - які чи просто підпорядковані, чи повноцінно представляють собою тут, на українській землі інтереси банди московських убивць, як показує досвід участі в таких форумах, завжди практично одна і та ж сама.

Як правило, це (після невеличких спроб провокацій, хамства, обзивань і такого іншого) - стосовно автора, який вийшов за межі дозволеного в інфоканалізації банди московських убивць - спершу вилучення усіх розміщених даним автором коментарів та матеріалів на даному ресурсі, після чого бан - заборона даному автору участвувати в даному форумі.

Причина вилучення даного автора, слова якого власники та розпорядники даного інет-ресурсу не в змозі заперечити, через для них цілком очевидну правдивість тих слів - які абсолютно несумісні з призначенням даного московського "інформаційного" ресурсу, тобто ресурсу брехні на користь своїх московських хазяїв, досить таки проста і зрозуміла.

Адже присутність навіть і буквально кількох повідомлень від такого автора фактично змінює саму природу даного московсько-інфоканалізаційного ресурсу на а чи не протилежну. Замість бути рупором брехні від банди московських убивць, яким був задуманий даний інет-ресурс, він фактично став би рупором заперечення суцільних потоків московського інфолайна, яким даний ресурс мав би заливати українську землю.

Форма такого вилучення коментарів і всього такого іншого коливається від "вмотивованого" оголошенням якогось неіснуючого нібито порушення правил, законів,  чи ще чогось - до підленького вилучення втихаря окремих постів, гілок і так далі - що ми щойно мали нагоду бачити тут, в даному форумі Клубу.

Не доводиться сумніватися, що без відома керівників даного ресурсу http://www.bookclub.ua, модератори чи інші дрібні клерки Клубу не мають можливості чинити вже аж такі речі, адже Клуб ніби як претендує на те, щоб як мінімум мати респектабельний вигляд - що досить таки очевидно цілком несумісно з підленькими ворожими діями в Клубі стосовно повноправних учасників Клубу - не кажучивже про подібні дії стосовно членів Клубу із стажем кілька років членства в ньому.

Тому на жаль для керівників Клубу, очевидність даної ситуації, яка прямо стосується інтересів усіх причетних до Клубу людей, не мине просто так. Звичайно що вже є досить таки непогана ясність, які саме різновиди правдивої інформації є нестерпними для Клубу - тобто для його керівників. Як і досвід спілкування в Клубі і з Клубом. І звичайно що це правильно буде перш, ніж виносити неприглядні аспекти роботи Клубу назовні, спробувати допомогти Клубу переорієнтуватись на чесність, порядність, правдивість та справедливість. А також оскільки надія на таку різку, категоричну й суттєву зміну цього всього на жаль досить таки маленька, підготувати правдиві матеріали про діяльність Клубу для подальших кроків у разі, коли стане очевидно, що Клуб наполягає надалі відкрито бути філією банди московських убивць на українській землі. Замість декларування, що нібито Книжковий Клуб Клуб "є підрозділом світового медіа-концерну Direct Group Bertelsmann (Німеччина)"

Для кращої орієнтації про висновки з досвіду спілкування з керівництвом українофобних ресурсів, щодо яких в усіх зараз є цілковита певність, що вони є просто відгалуженнями інфоканалізаційної системи московської банди убивць українського народу, по якій брехливе московське інфолайно помпується на українську землю, а не чимось іншим, можна ознайомитись з двома матеріалами про це ("Кичигин-облом 2000" і "Місто-герой Севастополь представляють в інтернеті брехливі боягузи"), опублікованими раніше на таких досить таки читаних українських інтернет-ресурсах, як "Українська Правда", ХайВей, РтКорр та інших. І з якими ознайомились тисячі зацікавлених людей.

__________________
Кичигин-облом 2000
[Усі наведені в статті лінки - станом на листопад 2008]

або один категорично неприйнятний, нестерпний для українофобської клоаки факт

Ось на цьому листі видання 2000 обломувалось _тричі_, шляхом негайного відломування гілки з ним від форуму. Назвемо його, цей облом (за іменем керівника проекту 2000) "Кичигин-облом":

==========:
ole: [...] щоб без перешкод ползать на брюхє перед своїми хазяями - бандою московських убивць. Ви ж російською говорите зовсім не тому, що причисляєте себе до російського народу, чи не так?

След: А в чём принципиальное отличие банды московских убийц от банды убийц галичанских?

ole: Ви маєте на увазі, що коли банда убивць напала на людей, щоб убивати їхніх дітей, а ті люди замість просто дивитися, як їх та їхніх дітей убивають, починають чинити опір, в результаті якого серед членів банди, яка напала, з’являються трупи і відчуття дискомфорту, то тих людей, які захищають рідну землю та рідний народ від даної банди убивць, також слід називати убивцями?

След: Вот, здесь поподробнее пожалуйста, а то истории эти сокрытые факты нападения стариков, женщин и детей на вояків УПА неизвестны. Итак, лето 43-го года.... Я вас внимательно слушаю...

ole: Чого ж це тільки 1943? До речі є повно свідчень і документів, що московські гебешні загони під видом нібито тих чи інших українських загонів масово діяли на українській землі навіть і в 1941, що вже казати про 1943.
Однак найпоказовішим фактом - так добре відомим, що про нього можна прочитати в шкільних підручниках - є факт московського голодоморного убивства 1946-47, учиненим московськими убивцями одразу ж після того, як вони повернули собі тимчасово втрачений контроль над українською землею. Щоразу після повернення раніше втраченого контролю над українським народом, зауважимо при цьому, чи після суттєвого його посилення (колективізаційне підпорядкування продовольчих ресурсів українського народу перед 1932) московські убивці негайно учиняли гігантське убивство щоразу мільйонів одних тільки українських дітей. Протягом менше як рік в другій половині 1946 і першої половини 1947 вашими московськими хазяями було убито на українській землі принаймні півтора мільйона українців, головним чином українських дітей.
Показовість цього московського голодоморного убивства українського народу визначається не тільки тим, що воно за часом ближче до нас, ніж друга світова, але й тим, що ви в 1946-47 убивали українських дітей виключно на тих землях України, де не було УПА. Може Ви скажете, що в районах дії УПА ви не хотіли убивати українських дітей? Можна було не питати, чи не так. Хотіли ви убивати, і то дуже хотіли - але вам цього зробити ціною власного життя не дали герої УПА.
І не доводиться також сумніватися, що й в решту районів України, де УПА не було, ви б убили в 1946-47 суттєво більше українських людей і що процес цього голодоморного убивства не був би передчасно зупинений, якби не загроза поширення опору українського народу московським убивцям на всю територію України і якби не рятівні продовольчі потоки з тих районів України, де була УПА - на решту її території, які ви так і не змогли перекрити, як це вам вдалося зробити в 1932-34.
Не доводиться сумніватися, що Ви прекрасно в курсі цього всього - але ми тут не самотні, і тому сенс ще раз сказати про це є.
Так от, спробуйте порівняйте цифру убитих вами протягом якихсь кількох місяців 1,5 млн. - убитих вами головним чином українських дітей, ви їх убивали там, де не було УПА з повним комфортом і цілковитою безпекою - з тими 160 чи 180 тисячами людей, а це кількість загиблих з усіх сторін в причетних до діяльності УПА діях протягом більше як 10 років, у тому числі значна кількість московських посіпак різного роду. Я вже не кажу про порівняння рівня безпеки, тобто інтенсивності (кількість за одиницю часу) смертей там, де діяли бандерівці і там, де їх не було.
:==========

Можна зрозуміти московських холуїв з видання "2000", так само брехливих, як і наприклад Юлія Тимошенко покидьків невідомих народів - адже брехня, це єдиний ефективний московський засіб підготовки убивств українського народу - які при появі згадки про факти справді гігантських підлих убивств, учинених їхніми московськими хазяями, у порівнянні з жертвами усіх воєнних дій з участю УПА, у тому числі в той самий проміжок часу, коли московські убивці абсолютно безкарно та з повним комфортом убивали мільйони українських дітей всюди на українській землі, де була відсутня УПА - можна зрозуміти, чому вони щоразу без жодних пояснень в паніці вилучали з форуму даного листа. А коли вилучали втретє, то (на короткий час) в форумі було повідомлення:

===: a_koksha Администратор Вт Ноя 04, 2008 15:26
За нарушение правил форума "2000" (пп. 2, 3, 5) ole - вечный бан! Внимание! Хандусенко, прошу выйти на связь. С ув. Админ
:===

зайво мабуть і казати, що пункти правил форуму 2000:
2. Прямые и косвенные оскорбления кого-либо, в том числе по национальной, этнической, расовой или религиозной принадлежности, а также шовинистические высказывания.
3. Нецензурные высказывания, высказывания порнографического характера.
5. Высказывания, целью которых есть намеренное провоцирование резкой реакции других участников ресурса.
- не мають ніякого відношення до даного листа, причому що цікаво :) дана реакція (із сподіванням що Хандусенко допоможе щось відповісти) тривала якихсь надцять хвилин, після чого даний лист з текстом Кичигин-облому, разом з усією гілкою і процитованим баном з форуму щез. Очевидно Хандусенко повідомив, що расхльобивайтє мол сАмі, а він пас? ну то звісно можна здогадуватись, але фактом лишається потрійний Кичигин-облом на даному повідомленні.

Легко розуміти московських холуїв, які в злобі та брехні і ненависті до українського народу, української мови і всього українського - оскільки їм очевидно, що вони при всьому бажанні не спроможуться знайти жодного скільки-небудь придатного аргумента проти жодного наведеного слова, чому вони - згідно з тим, як це заведено серед покидьків - починають вимагати усунути з форуму небажану особу, яка нагадує про факти дійсності, вимагати само собою з хамськими зворотами: "Модератор!!! Аллё!!! Мы долго этого свидомого мерина тут видеть будем с его галюцинациями?"

Брехливі покидьки без свідомості при виді правди автоматично хамлять - ну що може бути іще нормальніше?

Що ж до набору засобів, використовуваних московськими холуями для того, щоб їхня московська брехня була зверху, а людська правда під сподом, то в залежності від обставин холуї московських убивць застосовують їз повний спектр.

Ідеальний засіб - це як для московських убивць само собою убити. Тільки от на жаль для московських холуїв, убивати людей, які не мовчать про неприйнятну для московських убивць правду, вони можуть без ризику для власної шкури, чи з огляду на інші обставини - які зрештою також зводяться до серйозних неприємностей для власної шкури московських холуїв, чи для навіть і шкурних інтересів самих їхніх московських хазяїв - убивати вони можуть далеко не завжди.

Убивати без забезпечення необхідного прикриття московські убивці на жаль для них не можуть, а що стосовно цього архіважливого питання значення прикриття убивств для московських убивць, то в природі існує досить таки ясно доведене до очевидності його дослідження: "Убивства українських політичних і культурних діячів" http://h.ua/story/53946/ (http://narodna.pravda.com.ua/politics/46b84f3c178cc/).

Отже зупинимось на хвильку в загальних рисах про а що треба робити московським холуям, якщо убити - з наведених вище, чи з тих чи інших причин - ну не виходить? На це питання для московських холуїв є цілі ряди чітких правил та рекомендацій.

Що стосовно форумів, подібних до даного 2000, чи наприклад аналогічної клоаки українофобія форуму севастополь.інфо - в яких усіма ресурсами управляють відверті московські посіпаки, брехливі абсолютно нерусскі покидьки невідомих народів - то в них без особливих проблем можна усяку неприйнятну для московських убивць правду взяти підленько й тихо всюди повиколупувати з форуму , тай і по всьому. А автора - навіть якщо він і не порушив жодного мислимого правила участі у форумі - забанити без попередження.

Хоч й тут звісно існують свої обмеження - особливо якщо видання, якому належить форум, намагається наприклад претендувати на якийсь вигляд типу об’єктивного. При тому, що даний форум ну зовсім не один в інеті. Для таких випадків існує пасивний захист підлих московських брехунів, скільки вже я його наводив, одразу й не злічити:
---: Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: "Тьфу на вас" - и всё. :--- http://president.kremlin.ru/appears/2006/01/31/1310_type63380type63381type82634_100848.shtml

Олександр Франчук


__________________________________________________________________
Місто-герой Севастополь представляють в інтернеті брехливі боягузи
[Усі наведені в статті лінки - станом на серпень 2007]

- і не просто брехливі боягузи, а люди без честі і совісті, які при тому повністю і остаточно впевнені у своїй інтелектуальній неспроможності.

Для такого типу радикальних висновків безперечно потрібні серйозні підстави. Ось вони.

При спробі зареєструватись на порталі для участі у присутніх на ньому форумах, перед нами виникають умови реєстрації "Sevastopol.info - Условия регистрации" http://forum.sevastopol.info/profile.php?mode=register,

серед яких центральне місце займає така умова реєстрації: "Языком общения на данном Форуме является государственный - русский язык".

Відклавши на потім питання про те, чому ця умова має вигляд центральної, розглянемо по суті дану ключову фразу умов реєстрації на форумі севастопольського порталу.

Засновниками даного сайту, який представляє в інтернеті зовсім не їхні особисті шановні персони, а зовсім навпаки, українське місто Севастополь, являються люди, які живуть в Україні:

=====: Сайт "Севастопольский информационный портал" был основан 15 июня 2000 года Андреем Бричевским (Matrix) и Олегом Усенко (Storm).
:===== http://www.sevastopol.info/server/

А власником (за непідтвердженими даними - інформацію про це можна знайти в мережі) - є Олександр Гринько, ЧП ”Гринько А.А.” ( http://www.2017.org.ua/?m=200705 )

Севастопольську адресу цих людей я не наводжу з етичних міркувань.

Тим часом в державі Україна, і це не може не бути відомо цим людям, які мешкають в українському народі на українській землі, єдиною державною мовою є українська мова. Тобто іншими словами кажучи, ці люди, які умовою реєстрації на порталі Sevastopol.info ставлять умову "Языком общения на данном Форуме является государственный - русский язык", прямо брешуть, що нібито для українського міста Севастополь, яке, і тільки яке (й більше нічого і нікого) представляє в інтернеті цей портал, державною мовою є російська мова. З чого вже неможливо не зробити той простий і прямий висновок, що засновники і власники Севастопольського порталу є брехливими людьми, які до того ж ставлять умовою реєстрації на порталі українського міста Севастополь згоду з їхньою прямою й очевидною усім і кожному брехнею.

Хоч зрозуміти шановних Андрея Бричевского, Олега Усенка і Олександра Гринька зовсім не важко - адже коли без прямої брехні, то якось обгрунтувати ту злобу і ненависть до українського народу, й до української мови зокрема, якою битком набитий даний портал, просто неможливо. Отже таким чином девізом даного порталу фактично є ненависть до українського народу і до української мови, під абсолютно необхідним для цього прапором прямої брехні.

Що ж стосовно боягузливості засновників і власників порталу sevastopol.info, а також їхньої безчесності і упевненості у власній інтелектуальній наспроможності, то ці характеристики шановних Андрея Бричевского, Олега Усенка і Олександра Гринька з усією очевидністю виявилися в процесі участі автора даної статті в одному з підфорумів forum.sevastopol.info "Хутор Пятницкого", який декларується цими власниками і засновниками як "Форум БЕЗ Правил. Детям до 16-ти вход сторого воспрещен!!!".

Форум "Хутор Пятницкого" був обраним для участі виключно з тої причини, що раз "Форум БЕЗ Правил", - і раз решту правил, у тому числі правила умов реєстрації: "Вы соглашаетесь не размещать оскорбительных, угрожающих, клеветнических сообщений, порнографических сообщений, призывов к национальной розни и прочих сообщений, могущих нарушить соответствующие законы. Попытки размещения таких сообщений могут привести к вашему немедленному отключению от форумов (при этом ваш провайдер будет поставлен в известность)"
 - в даному підфорумі явно не діють, (див. наприклад http://forum.sevastopol.info/viewtopic.php?t=47812 - я щойно перевірив, що ця гілка і далі там присутня), то це ніби як мало б також давати можливість писати в даному форумі українською, тобто рідною мені мовою, якою я думаю.

І дійсно, якийсь час, з 4 червня по 10 червня, я обмінювався думками з присутніми там людьми, аж доки мій нік "ole" не був - нормально, з повідомленням про це забанений:

=====: --- hostmaster@sevastopol.info wrote:
Hello ole,
You have been banned from "Sevastopol.info"на 30 дней. The reason is:
"Неоднократное нарушение правил, неизлечим)"
Koshkinss
--
Thanks,
Sevastopol portal,
http://www.sevastopol.info
:=====

Само собою, дізнатися, а які ж це правила були мною порушені в форумі, який декларувався, і досі декларується що він без правил, не вийшло.

Минуло 30 днів бану, і я з метою довідатись, які правила діють в форумі "Хутор Пятницкого", який декларується власниками і засновниками як "Форум БЕЗ Правил. Детям до 16-ти вход сторого воспрещен!!!", започаткував спеціальну гілку "hostmaster@sevastopol.info: You have been banned". І досить таки скоро - в той же день - дізнався:

=====:
_From: Koshkinss
_To: ole
_Posted: 12 Jul, 2006, 19:46
_Subject: Предупреждение.
Еще один пост на мове и будете забанены.
Модератор.
:=====

Тобто що з усіх правил, які наведені в "Правила Севастопольского городского форума", і в "Sevastopol.info - Условия регистрации", в форумі "Хутор Пятницкого" залишається дійсним одне єдине правило: "Языком общения на данном Форуме является государственный - русский язык". Не торкаючись зайвий раз питання, громадянином якої держави являється шановний модератор Koshkinss, тобто яка саме мова для цього брехливого депутата "Ленинского райсовета Севастополя Константина Заруднева" - разом з шановними Андреем Бричевским, Олегом Усенком і Олександром Гриньком - яка мова насправді є державною, зауважимо, що усі решту правил, зокрема заборона "оскорбительных, угрожающих, клеветнических сообщений, порнографических сообщений, призывов к национальной розни и прочих сообщений, могущих нарушить соответствующие законы" тут, в форумі "Хутор Пятницкого", дійсно не діють.

Іншими словами кажучи, єдиним безумовним правилом для цих людей, наповнених утробною зоологічною ненавистю до українського народу, хліб якого вони їдять, є страх перед його чудовою, наповненою точними виразними засобами українською мовою - і усвідомлення повної безсилості власної ненависної брехливої "думки" в виразних рамках російської мови, поруч з простою україномовною аргументацією.

Тому єдиним аргументом в дискусії для такого типу людей, залишається звичайно забанити. Що я саме так і пояснив у відповідь на попередження від модератора.

Видно тоді певність у своїй інтелектуальній неспроможності цих наповнених злобою і ненавистю до української мови людей іще не була остаточною, і після деякої паузи, з 13 по 15 серпня, вони таки вирішили спробувати свої засоби, не залишаючи поля дискусії. Забуваючи, нагадаємо, вже трохи призабуте - слушну указівку 31-12-2006 від вождя Владимира Путина:

=======::: - но есть «записные советологи», которые не понимают того, что происходит в нашей стране, не понимают меняющегося мира. И с ними бесполезно дискутировать, потому что они просто отрабатывают линию поведения. Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: «Тьфу на вас» - и всё.
:::======= http://president.kremlin.ru/appears/2006/01/31/1310_type63380type63381type82634_100848.shtml

До речі я грунтовно і наскільки памятаю без скіпів коментував більшість реплік цих людей, які виступали під ніками, деякі з яких згодом були просто стерті - а таке зрозуміло зробити ніхто, окрім розпорядника сайту не владен. Їх зараз можна переглянути на моїй сторінці:

http://olexlviv.tripod.com/cgi-bin/numh3.cgi?thebox=4494
(для друку решту листів замість 4494 ставити 4496, або 4497, або 4498, або 4499, 4500, або 4501, або 4502, або 4503, або 4506, або 4508, або 4509, або 4510, або 4511, або 4512, або 4513, або 4517, або 4519)

Але оскільки для брехливих людей просто неможливо тривалий час приймати участь в дискусії, коли розмова постійно йде навколо питань по суті, особливо якщо співрозмовник завжди притримується коректності в формулюванні своїх думок - вони постійно попадають в паршиве становище паскудного кота, якого весь час тичуть його власним носом у його ж власний послід - то дані дискусії скоро (15 серпня) припинились. Нік ole разом із розпочатими ним гілками, і листами в решту гілках, був просто стертий без жодних попереджень.

Лист 4518 (також негайно стертий) був надісланий вже під іншим ніком olexandr, який також був одразу забанений. Із списку користувачів він також зник:
=====: --- hostmaster@sevastopol.info Wed, 15 Aug 2007 18:40:11 +0200 wrote:
Hello olexandr,
You have been banned from "Sevastopol.info"на 30 дней. The reason is:
"Злостное нарушение п.3.2 Правил Форума."
Matrix
--
Thanks, Sevastopol portal,
http://www.sevastopol.info
:===

- зайво мабуть і говорити, що ніякого ображання і дискримінування:
===:
3. Участникам Форума запрещено:
3.2. Оскорблять и дискриминировать участников по любому признаку.
:=== http://tymah.net/Rules/
в моїх листах не було. Це навіть коли не дивитись на брехливе оголошення "Форум БЕЗ Правил".

Таким чином засновники і власники порталу sevastopol.info, яким представляють в інтернеті місто-герой Севастополь, розписалися окрім своєї брехливості і боягузливості, також і в своїй безчесності і безсовісності, а також у своїй остаточній певності у власній інтелектуальній неспроможності.

Що до речі завжди трапляється з такими людьми - не може не траплятись - яким доводиться бути з того боку, де доводиться брехати. Адже рано чи пізно але приходить час, коли хтось покаже на ту їхню брехню - а вони ж на неї усе своє життя поклали...

Олександр Франчук

2010-08-12

Проблеми російськомовності


        JN 1:1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
        JN 1:2 Воно в Бога було споконвіку.
        JN 1:3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.

Не тільки для віруючих людей є очевидним той факт, що початком всього, що навколо нас, є Слово.

А оскільки навколо нас серед іншого існують також і проблеми, особливо в царині людських взаємин - в ставленні людей до людей, то цілком логічним буде спробувати зрозуміти, які саме хиби Слова, яке навколо нас, тягнуть за собою найбільші з цих проблем.

Звичайно що є суттєва кількість багатьом цікавих ідей та міркувань, пов'язаних з розглядом стійких етичних, моральних, психологічних та психічних відхилень у людей, які не здатні відповісти на питання про їхню національність (покидьків невідомих народів) - які усі російськомовні і які у своїй сукупності становлять таку системну диявольську хибу людської природи, що вони починають бути легко придатним матеріалом для використання їх в підготовці, учиненні та прикритті гігантських злочинних дій банди московських убивць - але не вони є предметом даної статті. Хоч звичайно є таке сподівання, що найближчим часом знайдеться привід поділитися ними з нормальними людьми, які зацікавлені у тому, щоб безрідні московські холуї зайняли своє гідне покидьків місце, замість перебувати у владних, силових, інформаційних та впливових коридорах на українській землі. Зайво і говорити, чи не так, що не доводиться сумніватися у тому, що неймовірні в інших державах, але суттєво присутні на українській землі проблеми будуть у нас доти, доки безрідні покидьки homo amorale будуть суттєво приймати участь у вирішенні дотичних до організації життєво важливих питань українського народу на українській землі.

Однак проблема російськомовного Слова на жаль суттєво торкається значно більш широкого кола людей, аніж тільки покидьки невідомих народів та відверті холуї московської банди убивць.

Давайте розглянемо одну з таких найбільш резонансних проблем - пов'язаність рівня поширеності різного роду збочень з російськомовністю. Адже це досить таки широко відомо, що в переважно російськомовних районах на українській землі суттєво більш високий рівень поширення різноманітних відхилень від нормальності, у тому числі гомосексуальних, аніж в переважно україномовних. Цю реальну гомопроблему російськомовності, коли спробувати глянути на неї максимально прямо та відверто, можна назвати іще так: якщо хочете, щоб Ваша дитина максимально імовірно була заражена гомосексуалізмом, то потурбуйтесь про те, щоб вона розмовляла - і головне думала - російською мовою.

Найбільш повно про сучасне розуміння зв'язку мови думки людини з дійсними правилами її поведінки можна прочитати в матеріалі: "Інформаційні технології і людські спільноти" http://www.narodnapravda.com.ua/history/483fe4f41abe4/ (http://h.ua/story/102293/), де зокрема зазначається: "жива мова, [...] одночасно виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування у вигляді довідника зв’язку понять - головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин".

Що стосовно до відправної точки лацюга понять, який може зрештою привести до гомосексуального сприйняття світу, то це російське слово любовь", яке відповідає обом україномовним поняттям "любов" і "кохання", через що наприклад фундаментальний закон християнства:
GAL 5:14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
- набуває на жаль в російській мові надто двозначного вигляду. Як і всі вислови, в яких присутнє слово "любовь" в розумінні не "кохання", а "любов".

Навряд чи дуже великою втіхою для тих, хто усіма силами своїми поширюють російськомовність на українській землі, може послужити той факт, що подібна проблема існує також в англійській мові. Проблема гомосексуалізаційності англомовності хоч зовнішньо дещо і подібна до проблеми російськомовності, але не аналогічна, адже додатковим ще одним суттєвим фактором гомосексуалізаційної дії російської мови є той факт, що чужомовна російськомовність, особливо коли вона на своїй рідній батьківській споконвічній землі, означає розрив з рідним народом, серед здавна усталених звичаїв якого - серед усіх народів - є моральний осуд усіх видів збоченств. Зауважимо при цьому спільний корінь слів "народ" і "народжувати", а саме якраз принципова відсутність народжень є ознакою номер один збочення - з точки зору будь-якої родової спільноти. Належність же кожного з нас (принаймні на початку існування) до родової спільноти, а родових спільнот в природі не так уже й багато, тільки родина, народ і людство, ось і все - визначається як самим фактом нашого фізичного існування, так і наявністю у кожного з нас людської свідомості.

Ще одним потужним неусувним сприятливим фактором гомосексуалізаційної проблематичності російської мови є хаотичність нагромадженості не пов'язаних між собою основних, тобто стосовних до характеристик людини і людських взаємин слів в російській мові, яка присутня через випадковість насмиканості з інших мов одних і відсутність тісно пов'язаних з ними інших споріднених слів, які утворюють собою ті асоціативні ряди понять, без наявності яких будь-яка мова залишається бути тільки технічною, технологічною - гуманітарно вихолощеною безплідною мовою. Що давно до речі є очевидним в найбільш освічених колах російської інтелігенції: "Но у нас бестолковая смесь пяти языков организовалась довольно скоро и составила то, что мы теперь называем языком образованного общества", - Н.Добролюбов. 1860 год. - що і тягне за собою дану найбільшу й на жаль принципово неусувну загальну проблему невиразності російської мови. Особливо болісну - до неприйнятності - з огляду на глобальну актуалізацію зараз і ще більшу ближчим часом саме якраз виразної здатності мов в області характеристик людини та людських взаємин.

Проблема принципової невиразності російської мови особливо помітна тут, у нас на українській землі, на тлі величезної виразної здатності української мови, яка здатна точно передавати словами щире людське ставлення та виражати найглибші людські почуття. А не тільки описувати їх, повідомляти про них, з чим технічно орієнтовані мови типу російської справляються цілком добре.

Олександр Франчук http://olexandr.uuuq.com

Проблеми російськомовності - 3


Проблеми російськомовності - 3

При виді почерпнутих з московської інфоканалізації бздур типу: "українська мова набула найбільшої підтримуки саме від комуністів", які частенько можна побачити від стандартно бездумних холопів московської банди убивць, у яких, як і в усіх решту московських рабів, на жаль як це вони самі стверджують відсутня свідомість, тобто людський розум, і ми в цьому конкретному випадку їм віримо - але зате дуже присутній широко роззявлений для безперешкодності заковтування ними московського інфолайна рот, виникає потреба розглянути по суті дану часто згадувану московськими холуями "підтримуку" української мови.

Що саме робилося в 20-ті роки минулого сторіччя, а саме їх мають на увазі московські холуї, коли починають оповідати нам, що "українська мова набула найбільшої підтримуки саме від комуністів" - і робилось для чого, взагалі то зрозуміло, що найбільш коректно буде судити за наслідками тої московської робити.

Цікаво зауважити при цьому, що аналогічні методи "врємєннава паслаблєнія" застосовувались тоді ж московською бандою убивць не тільки в сфері "підтримуки" ними української мови, але й в інших сферах московської організованої злочинної діяльності. Найбільш широко відомий приклад - економіка. Сподіваюся про неп відомо навіть таким найбільш загальмованим московським холуям, як автор фрази "українська мова набула найбільшої підтримуки саме від комуністів". Однак дана "підтримука" вільного підприємництва в 20-х роках московською бандою, яка тоді прикривалась комуністичною личиною (зараз вже лахміття комуністичної фразеології лежить на смітнику, викинуте московською бандою убивць через його зайву обтяжливість), зовсім не тягне за собою московських оповідей для (перепрошую) тупих кретинів, щоб ті її повторяли, що нібито "вільне підприємництво набуло найбільшої підтримуки саме від комуністів". Чому? Цілком ясно чому - через наслідки тої "підтримуки", яка закінчилась ліквідацією усіх форм вільного підприємництва, яке з самого початку тої "підтримуки" моніторилось спецслужбами московської банди убивць, щоб пізніше скористатись здобутою інформацією для повної та остаточної ліквідації вільного підприємництва.

Тим часом аналогічні наслідки Українського Відродження 1922 - 1928 років у вигляді Розстріляного Відродження 1929 - 1933, тобто у вигляді політики фізичного винищення на основі використання спецслужбами банди московських убивць інформації, здобутої в процесі "українізації", всіх керівних і освічених верств українського народу протягом 1929 - 1933 років і пізніше, абсолютно не перешкоджають тупим московським холопам, по саму зав'язку напомпованим смердючим московським інфоканалізаційним "продуктом", тупо повторювати і повторювати без кінця вихлебтану ними з московської інфоканалізації (перепрошую) кретинську московську брехню: "українська мова набула найбільшої підтримуки саме від комуністів".

Адже досить таки широко відомо, що на протязі 1929 - 1933 років були розстріляні українські комуністи і управлінці, письменники, діячі профспілок, діячі культури, актори, було розстріляно з'їзд кобзарів в Харкові, а далі розстрілювали а чи не всіх підряд українців з освітою вище середньої. Критерій московського убивства - привселюдне використання людиною української мови, яка саме перед цим увійшла до загального публічного вжитку завдяки українізації під час Українського Відродження 1922 - 1928 років.

Політику українізації було оголошено ворожою, контрреволюційною і буржуазною, а всіх україномовних було оголошено українськими буржуазними націоналістами, агентами іноземних розвідок і т.п. Приблизна зараз відома оцінка числа розстріляних тоді з метою торжества на українській землі "вєлікава і магучєва русскава язика" українців становить 1 млн. Саме це і є разом з московськими голодоморними убивствами українського народу єдиною реальною підставою сучасного русскоязичія Києва, Харкова та інших великих українських міст.

Серед свідчень цілеспрямованого, спланованого, добре організованого московського убивання сліпих українських кобзарів, яке тривало протягом десятків років, є також й здобуті досить таки випадково:
.-----: [...] Коли я розговорився із Куртом Райхманом, організатором фестивалю, він розповів мені про спогади Шостаковича, видані в Лондоні і ще не перекладені ні російською, ні українською мовами. Йшлося про з'їзд кобзарів у Харкові, який розстріляли. Взагалі, в 20-30 роках в Україні було винищено кілька тисяч кобзарів. З'їзд - це лише частинка цієї історії. А багато кого забирали за пропискою: спочатку їхали фольклорні експедиції, які ні сном ні духом не здогадувалися, а просто записували кобзарів і давали звіти. Ці звіти потім читало НКВД і кобзарів розшукували і знищували. [...]
:-----. Едуард Драч: "Українські псалми XVII століття оцінила вся Європа"

Більше про планомірне убивання московською бандою убивць сліпих українських кобзарів можна прочитати тут: "РОЗСТРІЛЯНИЙ З’ЇЗД КОБЗАРІВ" http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7740

Було: http://h.ua/story/261097/ Евгений Пилянкевич 12:39 02/04/10 [...] українська мова набула найбільшої підтримуки саме від комуністів

Олександр Франчук olexandr.uuuq.com

Проблеми російськомовності - 2


Проблеми російськомовності - 2

Коли українець, який розмовляє українською мовою в русифікованих українських містах, на кожному кроці чує: "бичєскій язик" і такі інші хамські ненависні визначення в бік своєї рідної української мови з боку раніше нагнутих до російської мови людей, то досить таки очевидно виникає потреба знати дійсний стан справ. Дійсний стан справ не тільки щодо розуміння того факту, що _усі_ російськомовні люди були (скоріше пізніше, ніж раніше) насильно нагнуті до російськомовності - і хто саме є центром процесів такого нагинання - але й і щодо того, що моральні, інтелектуальні та інші проблеми, зокрема емоційна невиразність й притупленість з елементами дикості, присутні в нашому суспільстві (одною з основних ознак дикості зокрема є матерщина), мають своїм головним джерелом саме якраз насильно впроваджену й досі насильно підтримувану в ньому російськомовність.

Слова Добролюбова: "Но у нас бестолковая смесь пяти языков организовалась довольно скоро и составила то, что мы теперь называем языком образованного общества" свідчать про те, що Добролюбов, разом з освіченою частиною російськомовного суспільства 1860 року мав усі підстави навіть і тодішню, яка розвивалась, російську мову вважати за "бестолковую смесь пяти языков". Адже жодних заперечень від інших російських літераторів цього широко відомого визначення одного з найбільш відомих в історії російських літературних діячів в бік російської мови ніхто навести не в змозі, чи не так.

Більше того, є такі свідчення, що деструктивну роль російської мови для всіх спільнот, де вона поширена, ясно усвідомлює інтелектуальна верхівка сучасного російського суспільства - думку про те, що біди Росії випливають з саме якраз російської мови, я почув якось ще в радянські часи в загальнодоступній московській телепередачі часів перебудови, безпосередньо від одного з російських філософів-лінгвістів. Як і що ця крамольна ідея широко розповсюджена в середовищі думаючих людей.

Звичайно що російською мовою в 19-му та на початку 20-го сторіччя була створена чудова література, це факт. І цьому є пояснення. Тодішня творча продуктивність російських літераторів пояснюється не тільки тим, що значна кількість українців, внаслідок державних заборон україномовної діяльності і державного ж стимулювання російськомовної діяльності в Російській імперії, працювали над розвитком російської літератури. Адже подібний процес переключення значної кількості українців, які народились і виросли в середовищі української мови, яка і дала їм їхній розвиток, на російськомовність тривав і після початку 20-го та 21-го сторіччя.

Творча тодішня успішність російського літературного процесу мала своїм ґрунтом перш за все реальний тогочасний мовний фундамент тодішнього російського літературного процесу - фундамент, який був присутній тоді, але відсутній сьогодні.

Що ж такого поворотного сталося на початку 20-го сторіччя - що раніше створена чудова література 19-го, початку 20-го сторіччя після того не зуміла знайти свого подальшого продовження? І після початку 20-го сторіччя різко припинився не тільки розвиток російської літератури, але й і розпочалися процеси деградації власне російської мови - навіть запас слів російської мови з того часу суттєво зменшився?

Хто хоч трішки цікавився розвитком російської мови, той в курсі, що саме якраз на початку 20-го сторіччя відбулась реформа, в результаті якої було спрощено російський алфавіт. І усунуті на початку 20-го сторіччя алфавітні "непотрібні ускладнення" дозволяли використовувати той алфавіт для запису слів не тільки російської, але й і української мови. З відповідним наприклад прочитанням (східним "є" та західним "і") букви "ять", грамотно розставляти яку в російському тексті було практично неможливо без знання української мови.

Таким чином на початку 20-го сторіччя явно іще недорозвинута, несамостійна російська мова була насильно відірвана від бездонного поняттєвого океану материнської української мови.

Для української мови, поняттєва структура якої внаслідок доброго знайомства з українською мовою усіх грамотних російськомовних людей живила процеси розвитку російської мови, ця операція минула звичайно що без жодних проблем.

Для російської ж мови, яка живилась від материнської української мови, дана акція відокремлення від неї стала справжньою непоправною катастрофою. Використання в російській мові українських асоціативних рядів, раніше таке природне з огляду на тотальне ознайомлення усіх грамотних російськомовних людей з українською мовою, швидко - з швидкістю появи нових поколінь, не знайомих з українською мовою - перестало бути можливим.

А традиція черпання українських слів російською мовою, вона хоч і залишилася, але тепер ніякої користі із вирваних з природного українського асоціативного контексту покалічених обрубків понять вже нема. Тепер для корисності запозичень українських слів в російську мову значно простіший вигляд має просте вивчення усіма російськомовними людьми української мови в усій її повноті, аніж повернення до того стану наявності опосередкованого підключення української мови до російської мови, яке мало місце на початку 20-го сторіччя.

Олександр Франчук olexandr.uuuq.com

Література:
1. Михайло КРАСУСЬКИЙ, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ http://h.ua/story/119495/
2. Іван Ющук, 12 фактів про давність української мови http://sd.org.ua/news.php?id=9892
3. Володимир СЕЛЕЗНЬОВ, Правда історії та міфи мовознавства http://www.day.kiev.ua/173437/
4. Юрiй КОНКЕВИЧ, Не говориш українською -- менше живеш! http://sd.org.ua/news.php?id=9001
5. Олександр Франчук, Російськомовність - це не ознака продажності... але: http://h.ua/story/55354/
6. Олександр Франчук, Що таке рідна мова, або "какая разніца на каком язикє" http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46e91726d324b/ (http://h.ua/story/58647/)
7. Олександр Франчук, Прєступнік і злочинець http://www.narodnapravda.com.ua/politics/46efc82a63097/ (http://h.ua/story/59436/)
8. Олександр Франчук, Шедевр Редьярда Кіплінга "If" в суперперекладі Василя Стуса http://www.narodnapravda.com.ua/life/478125b13312c/ (http://h.ua/story/77710/)
9. Олександр Франчук, Інформаційні технології і людські спільноти http://www.narodnapravda.com.ua/history/483fe4f41abe4/ (http://h.ua/story/102293/)
10. Олександр Франчук, Проблеми російськомовності http://www.narodnapravda.com.ua/culture/4b96228ee5f03/ (http://h.ua/story/259623/)